KNOWLEDGE HYPERMARKET


«Мій дух як ніч...». Провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості. «Прометей».

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: «Мій дух як ніч...». Провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості. «Прометей». Байронічний герой і настрої «світової скорботи» у віршах поета. ТЛ. Визначення поняття байронічний герой.

«Мій дух, як ніч...». Цей вірш (1815) вважається одним з найяскравіших зразків звернення Байрона-лірика до мотивів «світової скорботи». Вірш увіходить до циклу «Єврейські мелодії» і спирається на біблійні образи та сюжети, зокрема на епізод 16-ї глави І Книги Царств (вірші 14—23), де розповідається про те, як в ізраїльського царя Саула вселився злий дух, а юний воїн і співець Давид чарівною грою на гуслах прогнав його, після чого був узятий царем на службу.


Байрон не розвиває у своєму вірші біблійний сюжет, навпаки, відштовхуючись від нього, він пропонує свою, суто романтичну інтерпретацію конфлікту, героями якого стають жорстокий світ і людська душа, що потерпає від його образ. Не чужорідний злий дух, який вселяється в людину з метою нашкодити їй та відвернути її від Бога, а сама душа людини, змарнована песимізмом і розчаруванням, уподібнюється поетом немовби демону скорботи («мій дух, як ніч»), який розриває муками неймовірних страждань мозок і серце:


Молю тебе, заплакать дай,
Бо розпадеться серце з мук,
Воно в собі терпить давно,
Вже в йому вщерть тяжких образ;
Як не поможе спів, воно
Від мук страшних порветься враз.


(Переклад В. Самійленка)

Душа ліричного героя охоплена не світлим елегійним смутком — звичним для ліричного вірша настроєм, а трагізмом безнадійного відчаю, скорботним відчуттям приреченості, від якої в цілому світі вже не знайдеться ліків. Ці емоційно-смислові інтонації надзвичайно тонко вловив російський перекладач вірша, також поет-романтик Михайло Лєрмонтов, який навіть додав до свого перекладу відсутній в байронівському оригіналі образ душі як «сповненого отрути кубка смерті», що ще більше посилювало трагічний пафос «світової скорботи» ліричного героя вірша.

 «Прометей». У вірші «Прометей» (1816) Байрон немовби прагне перебороти мотиви смутку та світової скорботи і протиставляє їм ідеал героїчної особистості, яка спроможна кинути виклик несправедливостям світу. З давніх-давен взірцем такої героїчної постаті служив образ Прометея, титана, який, прагнучи розвіяти пітьму в свідомості людей та осяяти їх світлом розуму, вступає в боротьбу із самим Зевсом-громовержцем:

   
Ти боротьбу обрав, титане.   
В двобої волі і страждань
Прийняв ти муки без вагань;
А небо, мстиве, невблаганне,
І доля зла — тиран глухий,
І дух ненависті, який
Істот собі на втіху творить,
І сам їх нищить, сам їх морить,
Дали тобі безсмертя в дар.
Та навіть ця, найважча з кар,
Твоєї волі не зламала.
(Переклад Д. Паламарчука )

В образі Прометея Байрон підкреслює такі риси, як незламна мужність і волелюбність, гордий дух непокори, тверда воля і цілеспрямованість, співчуття до долі ближнього і несприйняття деспотизму та тиранії:


Хай доля зла тебе скувала,
Та виклик твій, борня зухвала,
Завзяття вогнене твоє,
Твій гордий дух і непокора,
Що їх і небо не поборе,
Для смертних прикладом стає.
Ти людству освітив дороги,
Ти — символ віри і тепла.


(Переклад Д. Паламарчука )

Образ головного героя байронівського вірша, за власним визнанням поета, був навіяний йому знаменитою трагедією античного драматурга Есхіла «Прометей закутий», але до його впливу додались і життєві враження, отримані Байроном у замку на Женевському озері, в якому в XVI ст. був ув'язнений визначний борець за незалежність Швейцарії Франсуа Бонівар. Героїчна самопожертва Бонівара в ім'я звільнення свого народу і ті муки, на які прирекла його австрійська тиранія, кинувши до підземелля замку Шильйон, надихнули Байрона на створення поеми «Шильйонський в'язень», яку він написав того ж року, що і вірш «Прометей». Волелюбний прометеївський пафос пов'язав символічними аналогіями обидва твори образом титана-тирано-борця з античної міфології. Образ Прометея, зрештою, має й автобіографічне значення. Сам Байрон завжди хотів бачити себе «людиною з мармуровим серцем». Тому герої його творів — це справжні титани духу, тому й постать самого 178 Байрона для багатьох асоціювалася з Прометеем. «Байрон, — — писав російський критик В. Бєлінський, — ...Прометей нашого віку, прикутий до скелі, якого мучить орел; цей могутній геній, на свою біду, зазирнув уперед, — і не роздивившись за миготливою далиною обітованої землі майбутнього, він прокляв сучасне й оголосив йому війну непримиренну та одвічну».


Провідні мотиви творчості Байрона. Обидва мотиви — і «світової скорботи», і прометеївського духу непокори — стали основними в творчості Байрона і знайшли своє продовження в його великих за обсягом жанрах — поемах та драматичних творах. Більше того, в образах головних героїв подальших творів Байрона ці мотиви часто поєднуються, і це закономірно, адже, за словами Соломії Павличко, у Байрона «героїзм непокори й бунтарства, свободолюбства й боротьби проти тиранії завжди має своєю зворотною стороною трагедію самотності», що й сам поет наголошував уже в образі свого Прометея з однойменного вірша.


Упродовж десяти років (1812—1822), на які припадає зрілий етап його творчості, Байрон створив 15 поем, 8 драматичних творів і значний за обсягом роман у віршах «Дон Жуан».


Світову славу Байрону принесла вже перша його поема «Паломництво Чайльд Гарольда», яка видавалася окремими розділами-піснями з 1812 по 1817 рр. Головний герой поеми — молодий, але зневірений аристократ Чайльд Гарольд, розчарований у своєму суспільстві, від якого тікає в інші країни. Він подорожує країнами Європи, набирається вражень про природу, звичаї та мораль, національні характери мешканців цих країн, зіставляє їх сумну політичну сучасність з величним історичним минулим. З особливим співчуттям та симпатією Чайльд Гарольд ставиться до тих народів (Греція, Іспанія), які виборюють свою національну незалежність. Маршрут Чайльд Гарольда збігається зі шляхом, яким у 1809—1811 рр. подорожував країнами Середземномор'я сам Байрон, а в особистості його героя, його думках та почуттях легко впізнаються біографічні риси поета.


Чайльд Гарольд започатковує у творчості поета образ байронічного героя, риси характеру якого найбільш яскраво виявляться в циклі «східних поем» Байрона: «Гяур» (1813), «Абідосська наречена» (1813), «Корсар» (1814), «Лара» (1814), «Облога Коринфа» (1816), «Паризина» (1816). Назву «східних» вони дістали через те, що дія їх відбувається на Близькому Сході або в сусідній Греції. Екзотичний східний колорит поем посилюють романтичні пейзажі, атмосфера таємничості та напруженості сюжету, ореол загадковості, яким оточені головні герої цих творів. У центрі кожної з поем — якась надзвичайна особистість: людина із злочинним минулим, розбійник, пірат, повстанець, загадковий мандрівник. Усі вони — зневірені бунтарі, пристрасні і вольові особистості, здатні на співчуття і водночас на зневагу та жорстокість. Вони протиставляють себе всьому світові і навіть Богові, але їхній прометеїзм лише зовнішній, адже вони прагнуть до нічим не обмеженої індивідуальної свободи, бажають лише одного — помститися світові за ті образи, цькування, непорозуміння, яких вони від нього зазнали. Герої «східнихпоем», носії «світовоїскорботи», усвідомлюють свою приреченість, але мужньо йдуть назустріч смерті.


Тип байронічного героя, охопленого відчуттям «світової скорботи», постає і в двох найвідоміших драматичних творах Байрона «Манфред» (1817) та «Каїн» (1821).


У першому з цих творів змальована трагедія мислителя Манфреда, який зневірився в можливостях розуму і знань, зневажає світ, самотньо живе у своєму замку в горах, має владу над духами всіх стихій, проте мріє лише про забуття. Найбільших страждань завдає йому кохання до Астарти, яку він згубив своїми пристрастями. Байрон розкриває трагізм індивідуалістичного бунтарства, що призводить героя до нерозв'язних конфліктів із життям: Манфред знаходить вихід тільки в смерті.


Твір «Каїн» заснований на біблійній легенді про першу смерть на землі — вбивство Авеля його братом Каїном. Полемізуючи з традиційним тлумаченням легенди, Байрон зображує Авеля як жалюгідного покірного раба, а Каїна — як богоборця й правдошукача. Каїн обурений тим, що Бог прийняв криваву жертву Авеля і відкинув плоди, принесені Каїном. Каїн ненавмисне вбиває брата. Проте сім'я проклинає та виганяє його, і Каїн іде разом з вірною дружиною Адою в безвість. З переконливим психологізмом Байрон зображує муки, духовні метання й сумніви свого героя. У творі діє ще один бунтівник — Люцифер, колишній ангел, що повстав проти Бога.


В образах головних героїв обох цих творів відчутне й прометеївське начало, пов'язане з мотивами богоборства та протесту проти несправедливо влаштованого світу. Мотиви пошуку сенсу буття та існування світу й людини в ньому водночас єднають обидва твори з гетевським «Фаустом», хоча й звучать полемічно щодо його ідейної концепції.


Значним явищем в історії європейської романтичної літератури став роман у віршах «Дон Жуан». Події твору відбуваються у XVIII ст. Іспанського юнака Дон Жуана батьки відправляють у далеку подорож, щоб уникнути скандалу, що виник через його роман із заміжньою дамою. Після корабельної катастрофи Дон Жуан потрапляє на грецький острів, де закохується в Гайде, дочку пірата; переодягнений у жіноче вбрання, опиняється в гаремі султана, звідки втікає з допомогою наложниць; згодом бореться в лавах російської армії під командуванням Суворова біля Ізмаїла, виявляє героїзм під час облоги міста і стає черговим фаворитом імператриці Катерини II. Щоб позбутися суперника, царедворці відправляють Дон Жуана з дипломатичною місією в Англію, де він стає своєю людиною в провінційному та аристократичному суспільстві. Твір залишився незавершеним, проте відомо, що Байрон мав закінчити пригоди Дон Жуана у Франції часів Великої революції. Цим твором Байрон започаткував нову — віршову — жанрову форму романа, до якої після нього зверталося чимало європейських письменників.


Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

Повний перелік тем по класам, календарний план згідно шкільної програми з зарубіжної літератури, курси та завдання із зарубіжної літератури для 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.