KNOWLEDGE HYPERMARKET



2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Ісаїя Глава 35 Духовна присутність Біблії у творчості поета Цикл Давидові псалми

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Ісаїя. Глава 35». Духовна присутність Біблії у творчості поета. Цикл «Давидові псалми


Тарас Шевченко і Біблія


     Ще зовсім недавно, коли Українавходила до складу Радянського Союзу, офіційна критика повісила на Т. Шевченка ярлик атеїста, тобто невіруючої людини, безбожника, що було злісним наклепом на поета, твори якого рясніють трепетним звертанням до Бога. Без сумніву, питання Шевченко й релігія — складне й суперечливе.
 
Про стосунки видатного поета з Богом і Біблією переконливо пише Б. Степанишин, удумливо вчитайтеся в його рядки: «...Великий Кобзар, по суті, жодного разу не заперечив існування Бога. Є, правда, у "Кобзарі" кілька місць, де віра Шевченка в Бога ставиться залежно від долі розтерзаної, уярмленої Російською імперією України. Уже в "Заповіті" (творі, який у ХІХ-ХХ ст. використовували як національний гімн) поет лине "до самого Бога молитися", але за умови, що Той покарає ворогів пригнобленого українського народу... Фраза "А до того я не знаю Бога" є своєрідним художнім прийомом поета-романтика. Напевне, це ставлення до Бога людини, яка, споглядаючи тяжкі страждання свого народу, упала в розпач, і, оскільки на землі ніхто не чує і не рятує знедолених, поет посилає згорьовані думи до Бога, захисника зневажених...»


Епіграфи багатьох поем Шевченка взяті з Біблії, а відомо ж, що в епіграфі — основна ідея твору. Поет захоплений Біблією. «Єдина моя втіха тепер — Євангеліє. Новий Заповіт я читаю з благоговійним тремтінням. Я читаю його щодня, щогодини», — пише Тарас у листі до Варвари Рєпніної.


     До біблійних тем Шевченко звертався в багатьох творах на різних етапах своєї творчості. Біблійні образи й мотиви наявні в таких творах поета: цикл «Давидові псалми», «Подражаніє 11 псалму», «Царі», «Неофіти», «Марія», «Ісаія. Глава 35» та ін.
Псалми. Гімн
Псалми (з грец. ψαλμόζ — хвалебна пісня) — пісні релігійного змісту, створені біблійним царем Давидом. Зібрання ста п'ятдесяти псалмів увійшло до Святого Письма під назвою Псалтир, ставши навчальною книгою. Своєю образністю й тонким ліризмом вони захоплювали митців доби бароко, мали вплив на творчість Г. Сковороди (пригадайте його збірку «Сад божественних пісень»). Саме за псалмами Сковороди навчався Т. Шевченко, який написав поетичний цикл «Давидові псалми» (1845). Для переспіву зі ста п'ятдесяти псалмів поет вибрав десять — ті, у яких звучать найважливіші для його доби мотиви. 1-й псалом є, по суті, вступом до всього Псалтиря: у ньому описано дві дороги, одну з яких людина вибирає у своєму житті — праведну чи злощасну для грішних. Саме тут утверджується старозавітна думка: зло є дорогою в провалля. 1-й псалом побудований на антитезі:

І не встануть з праведними
Злії з домовини,
Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.
При уважному читанні псалмів стає помітним національно-політичний підтекст. Наприклад, у переспіві 43-го псалма подано тяжкі роздуми єврейського народу, який пережив страждання. У XIX ст. український народ, як і єврейський свого часу, перебував у рабстві (покріпачений, у складі Російської імперії). Бог відвернувся від українського народу — і він утратив свободу. Тож і завершується псалом благанням:
Смирилася душа наша,
Жить тяжко в оковах!
Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Кожен переспів циклу «Давидові псалми» звучить урочисто й піднесено.
До урочистих літературних жанрів належить і гімн (з грец. hýmnos — урочиста пісня) — похвальний музичний твір на слова символічно-програмного змісту, уживається здебільшого як символ держави (разом з іншими атрибутами: прапором, гербом та ін.). У ХІХ-ХХ ст. як національний гімн використовували вірш Т. Шевченка «Як умру, то поховайте...» («Заповіт», 1845).


«Ісаія. Глава 35»
«Ісаія. Глава 35» (1859) — один із найвідоміших творів Т. Шевченка на біблійну тематику. Цей твір є переспівом («подражанієм») 35-ї глави біблійної книги пророка Ісаії.
Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Саме його пророцтва стали джерелом наслідування для Шевченка, за якими буде нове пришестя Ісуса й майбутнє райське життя на землі, коли люди позбудуться всіх вад і стануть жити відповідно до Божих заповідей.
Вірш розпочинається зверненням до землі, яка поки що дощами неполитая, квітучими злаками не повитая. Бажання Т. Шевченка бачити землю оновленою настільки сильне, що він радісно вітає її з приходом весни, яка, без сумніву, розбудить і відродить пустелю:

Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином процвіти!
Упевненість у життєдайних перетвореннях підсилюють форми дієслів-присудків, для цього автор використав форми наказового способу й майбутнього часу доконаного виду:

І процвітеш, позеленієш...
І люде темнії, незрячі,
Дива Господнії побачать.

У наступній частині вірша постає картина пророкування долі темних і незрячих (знедолених кріпаків), на яких за їхню терпеливість чекає омріяне життя:

І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть,
Кайданами куті!

У заключній (третій) частині Шевченкового переспіву змальовано життя після великих змін — життя в Едемі, але сюди потраплять тільки довготерпеливі:

...не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.

    Тарас Шевченко зберіг у переспіві не лише образи оригіналу, а й специфіку мови. Щоб передати колорит біблійного стилю мови, автор вдається до використання старослов'янізмів (омофором, отверзуться уста, воздає), давніх нестягнених форм прикметників (неполитая, не повитая, широкії, святії, веселії), початкового «і» («І спочинуть невольничі // Утомлені руки», «...І воздає // Злодіям за злая!»). Мова переспіву багата звуковими засобами — асонансами й алітераціями: «...Розпустись, // Рожевим крином процвіти!», «Золототканим, хитрошитим, // Добром та волею підбитим, // Святим омофором своїм». Отже, твір відзначається не лише метафоричністю мови, а й музикальністю.
Урочистість і оптимізм біблійного переспіву (без сумніву, і музикальність) надихнули М. Лисенка написати кантату (Кантата — великий музичний урочистий твір, який виконують солісти й хор у супроводі оркестру) «Радуйся, ниво неполитая!».


Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Планування уроків з української літератури, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завадання та робота з української літератури 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.