Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Активні та пасивні дієприкметники, їх творення. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 7 клас>>Українська мова: Активні та пасивні дієприкметники, їх творення. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників

228. Прочитайте словосполучення. Визначте: хто виконує дію, за якою дієприкметник називає ознаку предмета: названий іменником предмет чи інший, не названий у словосполученні?
Мисляча людина, прочитана книжка, палаюче вогнище, погаслий вогонь, запалені іскри, порум'яніле обличчя, побілені стіни, затихлий спів.

Дієприкметники бувають активні та пасивні.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, тобто означуваний дієприкметником предмет діє сам або перебуває у певному стані: гарцюючий вершник, посивілий чоловік.
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за стосунком до дії, тобто пов'язаний з дієприкметником предмет підлягає дії іншого предмета: прочитаний (учнем) вірш, зрошена (дощем ) трава.

229. Прочитайте. Визначте дієприкметники, з'ясуйте їхню належність до активних чи пасивних та час кожного.
1. Краси земної зміст у слові був розкритий (Л. Вишеславський). 2. О рідне слово, що без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга... (Д. Павличко). 3. У книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі і мислі (М. Стельмах). 4. До слів тулились золоті слова, єднанням душ зігріті (Л. Горлач). б. Сьогодні я зустрів на вулиці юнака. Він був увесь просвітлений, сяючий од щастя. Мені так захотілось подивитися на світ його очима! (О. Довгий). 6. Сонце встало й оглядало світ палаючим оком (М. Коцюбинський). 7. Куди, машино, так біжиш у вечірній сині посивілій? (П. Тичина). 8. Машина обережно загальмувала на відстані простягнутої руки (І. Роздобудько).
♦ Визначте речення, ускладнені дієприкметниковим зворотом. Поясніть розділові знаки в реченнях.
 
230. Прочитайте. Визначте словосполучення, що містять активні дієприкметники, та словосполучення з пасивними дієприкметниками. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
Опале листя; крокуючий екскаватор; омріяна подорож; проспівана пісня; завмираючий звук; загублений олівець; утрачений час; застиглий погляд; сяюча усмішка.
♦ Словосполучення з дієприкметниками активного стану та з дієприкметниками пасивного стану запишіть у дві колонки.
♦ У виділених словах позначте суфікси.


Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи дієслів теперішнього часу за допомогою суфіксів:
• -уч- (-юч-) від дієслів І дієвідміни: ріжуть — ріжучий, працюють — працюючий;
• -ач- (-яч-) від дієслів II дієвідміни: лежать — лежачий, стоять — стоячий.
Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: посивіти — посивілий, прикипіти — прикипілий.
Якщо в неозначеній формі дієслова є суфікс -ну-, за творення дієприкметника він випадає: засохнути — засохлий, пожовкнути — пожовклий.
Від дієслів на -ся дієприкметники не утворюються.

231. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники теперішнього часу. Виділіть суфікси.
Зразок: Світліють — світліючий.
Червоніють, жевріють, зростають, плачуть, читають, сплять, бовваніють, дрижать, ваблять.
Які дієприкметники, активні чи пасивні, на вашу думку, ширше вживаються в мовленні?

232. Прочитайте. До якого типу мовлення можна зарахувати текст? Чому?
  Серед україномовців немає єдиного погляду на вживання дієприкметників типу читаючий, благаючий у ролі прикметників: хвилюючий фільм, караючий меч. Сказати, що ці форми неукраїнські і тому їх не варто практикувати, значить обмежити лексичні можливості мови. З другого боку, пошук заміни цим формам іде на користь мові, бо збагачує її синонімами. Ще з іншого боку глянувши, не забуваймо, що вживання цих форм у дієприкметникових зворотах (хвилюючий громаду фільм, караючий ворогів меч) завжди визнавали за ґандж. Тому було неписане правило уникати цих форм узагалі.
  Не беручи під захист цього правила, наведемо приклади, коли заміна дієприкметникових форм покращує й унаочнює сказане: побутуюча форма = поширена форма; початкуючии ілюзіоніст = новачокілюзіоніст; вируючий натовп = розбурханий натовп.
                                                                                                                                                                       За С. Караванським.

233. Поясніть, чи варто вживати словосполучення підростаюче покоління, відстаючий учень, виступаючий оратор, початкуючии письменник, подорожуючий пасажир. Чому?
Підказка

Неправильно                                 правильно

Відстаючий учень.                       Той, котрий відстає.
Відпочиваючий чоловік.               Той, хто відпочиває (відпочивальник).
Подорожуючий юнак.                   Той, котрий подорожує (подорожній).
Захоплююча подорож.                 Захоплива (приваблива, принадна) подорож.
Хвилюючі слова.                          Слова, що хвилюють (зворушливі слова).

234. Відредагуйте висловлювання. Відредаговані речення запишіть.
1. Недільної днини алеями парку прогулюються відпочиваючі кияни. 2. Сидячі на лавках люди спілкуються між собою або читають газети. 3. На молодь, люблячу розваги, чекають кінотеатри та концертні майданчики. 4. Під вечір парк сповнюється поспішаючими додому людьми.
 
235. Прочитайте. Визначте стиль висловлювання.
За роки незалежності нашої держави відбувалися певні зміни в науковій термінології. Зі словників вилучили мовні покручі й замінили їх словами, які відповідають нормам системи української мови (мандрівний сюжет — замість мандруючий; обмежувальний пристрій — замість обмежуючий; пристрій для програмування — замість програмуючий; автомат для читання — замість читаючий). У наш час термінологи часто бувають сміливішими від авторів художніх творів.
Який лінгвістичний термін здається вам правомірнішим: узагальнююче слово чи узагальнювальне слово (при однорідних членах речення)? Чому?
♦ Розкрийте значення фразеологізмів ходяча енциклопедія; ходячі мощі. Чому не «осучаснюють» дієприкметники у фразеологізмах?

236. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники минулого часу. Суфікси виділіть.
Побіліти, зжовкнути, дозріти, почорніти, постаріти, просвітліти, засохнути, змокріти, загуснути.
♦ З-поміж утворених дієприкметників визначте антоніми.
♦ 3 двома утвореними дієприкметниками в непрямих відмінках складіть і запишіть речення.

237. Перепишіть, на місці крапок упишіть активні дієприкметники минулого часу, утворивши їх від поданих у дужках дієслів.
1. Ми вийдем з тобою на листя ... (опадати), де сяє повітря, як сиві опали (Д. Павличко). 2. І листя ... (прижухнути) роняють дуби (М. Луків). 3. Цвітуть ... (промерзнути) квіти після снігу (О. Слоньовська). 4. Виорює плуг ... (поржавіти) набої (М. Стельмах). 5. Тихі сутінки поволі почали спускатися з ... (побліднути) неба (М. Старицький).

Пасивні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів:
-н- (сказати — сказаний);
-єн- (-єн-) (бачити — бачений; вигоїти — вигоєний);
-т- (мити — митий).
Від деяких дієслів дієприкметники можуть утворюватися за допомогою різних суфіксів:
• колоти — колотий, колений;
• посунути — посунутий, посунений;
• одягнути — одягнений, одягнутий;
• зігнути — зігнутий, зігнений;
• замкнути — замкнений, замкнутий.

238. Прочитайте. Визначте пасивні дієприкметники, поясніть їхнє творення. Випишіть ці дієприкметники, розберіть їх за будовою.
1. Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками (Гр. Тютюнник). 2. День живою казкою здивований, він уздрів у сонячних долонях, як сміється сонечком цілований, залоскотаний бджолою сонях (І. Яворський). 3. Ліс стояв могутнім прямокутником, витягненим з півночі на південь. Так у ньому й дороги були прокладені (І. Сенченко). 4. Дорога звісила свої колії вниз і впала в підсинений полумисок долини (М. Стельмах).

239. Утворіть від дієслів пасивні дієприкметники, запишіть їх, виділіть у них суфікси.
Зразок: Створити — створений.
Сказати, принести, закрити, почати, перетерти, сформулювати, перебити, вимовити, забути, здути.
♦ Розкрийте значення фразеологізмів: ломитися у відчинені двері; грати з відкритими картами; не в тім'я битий; відкраяна (відрізана) скиба. З двома фразеологізмами складіть речення.
Будинок з химерами.jpg
Розкажіть про зображений на фотографії будинок. Уживайте пасивні дієприкметники.

240. Перепишіть. Від поданих у дужках дієслів утворіть пасивні дієприкметники. Поставте їх у потрібній формі.
I. 1. На мить з'явився пісні (згубити) мотив (Л. Дмитерко). 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як (зварити) майстрами гарна сталь (Д. Луценко). 3. Гримлять пісні, (виспівувати) різно (М. Бажан). 4. У дитинстві я бігав стежками між (напоїти) сонцем хлібів (Є. Бандуренко). 5. На (освітити) екрані комп'ютера виникає заставка із зображенням (засніжити) парку (І. Роздобудько).
II. 1. Чужа сторона тугою (зорати), сльозами (засіяти). 2. (Поділити) горе — то півгоря. 3. (Заробити) сухар кращий за краденого бублика. 4. (Розворушити) багаття краще палає. 5. Лише капуста (підігріти) добра. 6. (Підстрелити) сокола і ворона клює. 7. Забажалося (пекти) льоду. 8. Це такий, що з (варити) яйця висидить горобця. (Народна творчість).
♦ Визначте дієприкметник, за творення якого відбулося чергування звуків. Яких саме?

За творення пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -ен- може відбуватися чергування прикінцевих приголосних основи неозначеної форми дієслова:
• пе[к]ти — пе[ч]ений;
• запря[г]ти — запря[ж]ений;
• вра[з]ити — вра[ж]ений;
• зно[с]ити — зно[ш]ений;
• відпу[ст]ити — відпу[шч]ений;
• нагрома[д]ити — нагрома[дж]ений;
• виї[зд]ити — виї[ждж]ений.

241. Перепишіть, від поданих у дужках дієслів утворіть пасивні дієприкметники. Утворені дієприкметники поставте в потрібній формі. Підкресліть літери, що позначають приголосні, які чергуються за їхнього творення.
Зразок: На розбуджену землю впадуть первоцвіти (С. Кононенко).
1. Мати поклала на коліна (натрудити) руки (А. Пашкевич). 2. Я іду по землі запашній навпростець до (покосити) нив (І. Баклицький). 3. Тут до міста (наїздити) путь (В. Сосюра). 4. Розкішні одцвітають чорнобривці, (посадити) тобою на балконі (О. Максимейко).
♦ Визначте речення, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Поясніть у ньому розділові знаки.

242. До кожного з дієприкметників доберіть дієслово, від якого він утворений. Слова запишіть парами. Підкресліть літери, що позначають приголосні, які чергуються.
Зразок: Змащений - змастити.
 Знижений, приречений, замішаний, повержений, розбуджений, попереджений, уміщений, спрощений.
♦ Виділені слова передайте звукописом.
 
243. У поданих реченнях підкресліть авторські неологізми. Визначте спосіб творення цих слів. До яких форм дієслова вони належать?
1. Київ закаштанений, Київ — омузичений, у піснях омріяний, у боях посічений. Київ — засофієний, золотоворічений (А. Камінчук). 2. Ліс нашорошений, весь наїжачений, ліс насторожений, ліс покозачений, покармелючений, подовбушачений, украй розлючений, вогнем позначений, непередбачено для зайди втрачений (О. Різниченко). 3. Засуничені галяви, заожинені кущі, на кущах, від спеки мляві, де-не-де висять хрущі (І. Коваленко).
Від яких прізвищ утворені слова?

Поясніть роль авторських неологізмів у поетичному мовленні.
 
Які неологізми-дієприкметники ви придумали б, якби вам потрібно було скласти вірш про рідне місто (село), рідну вулицю, улюблену пісню?
Складіть жартівливу розповідь про життя вашого класу, уживаючи неологізми-дієприкметники.

244. Перепишіть речення. Після кожного дієприкметника позначте в дужках його стан (активний чи пасивний), рід, число, відмінок. Виділіть у дієприкметниках суфікси.
Зразок: Євшан сухий, як вицвіле (акт., с. р., одн., Н. в.) волосся (М. Сіренко).
 1. Ранок народжується в рясному щебеті, вібруючому шумі крил птаства (В. Захарченко). 2. А притомлений день примостився спочить (Ф. Руденко). 3. А за Дніпром пов'ялі трави і верби хиляться сумні (В. Сосюра). 4. Земля на подвір'ї встелена густим споришем (В. Винниченко). 5. А сонце розімлілу землю гріє (А. Содомора). 6. Тріпоче сокір сріблом потемнілим (М. Рильський). 7. Не зацвітуть пожовклі луки (Олександр Олесь). 8. Отут я стою під замисленим небом (Л. Костенко).
♦ У першому реченні підкресліть усі члени речення.

245. Відредагуйте речення. Запишіть їх у виправленому вигляді.
1. Бажаючі вийти на слідуючій зупинці, воврем'я попереджайте водія! 2. Хто цікавиться захоплюючими екскурсіями по вулицям Києва, підійдіть до екскурсовода на привокзальній площаді. 3. Підготовкою закінчивших школу до вступу у вузи займається знаючий преподаватель математики. (З оголошення). 4. Приєднуюся до думки усіх переді мною виступаючих. 5. Переживаючий за престиж фірми працівник має усе виконувати якісно.
                                                                                      З виступів на зборах.
♦ Визначте види допущених у реченнях помилок. Звіртеся з таблицею «Види помилок».

246. Прочитайте. Визначте в реченнях дієприкметники. Розберіть їх як особливі форми дієслова у поданій на наступній сторінці послідовності.
1. Клекочучий Дніпре! В якому народі народжений ти? (М. Вінграновський). 2. І живий ще Дніпро, хоч потоплені наші пороги. Наша дума жива, і у Канів ведуть всі дороги (І. Коваленко). 3. Знов ростуть у Дніпрі затонулі пороги (Б. Чепурко). 4. Усі наші землі нанизані на голубу нитку Дніпра, як перли на разок (А. Мороз). 5. Гей, хлопчику, вітрила шовком шиті! (М. Петренко).
Роздивіться фотографію. Пригадайте пісні та вірші про Дніпро.
Човен.jpg
♦ Доберіть до фотографії назву, яка містила б дієприкметник.
 
Послідовність розбору дієпиркметника як особливої форми:
• Дієприкметник, його загальне значення. На яке питання відповідає.
• Початкова форма дієприкметника (чоловічий рід, однина, називний відмінок).
• Дієслівні морфологічні ознаки: активний чи пасивний, вид, час.
• Прикметникові морфологічні ознаки: число, рід (в однині), відмінок.
• Синтаксична роль (яким є членом речення).

Розвію хмару, над життям навислу (Л. Костенко).
Зразок усного розбору дієпиркметника:
Навислу (хмару) — особлива форма дієслова — дієприкметник, означає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яку?, початкова форма — навислий, активний, доконаного виду, минулого часу, ужитий в однині, жіночому роді, знахідному відмінку, входить до складу дієприкметникового звороту, який є означенням.

Зразок письмового розбору дієпиркметника:
Навислу (хмару) — дієприкм., означає ознаку предмета за дією, яку?, поч. ф. — навислий, акт., док. в., мин. ч., одн., ж. р., Зн. в., означення.

Рідна мова. 7 клас. О. Глазова, Ю. Кузнецов

Українська мова для 7 класу, підручники та книги з українська мови скачати, бібліотека онлайн

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.