Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Води суходолу. Головні річкові системи, озера, підземні води, їх значення для природи та населення.Повні уроки

Тема

• 19. Води суходолу. Головні річкові системи, озера, підземні води, їх значення для природи та населення.

Мета

• познайомитися із внутрішніми водами Африки,
• дізнатися, які є річки та озера на материку, водоспади.

План

1. Загальна характеристика внутрішніх вод Африки.
2. Річки Африки.
3. Озера материка та підземні води.

Загальна характеристика внутрішніх вод Африки

Для Африки в цілому характерний великий річний стік (5390 км'), за обсягом якого вона поступається лише Азії і Південній Америці. Річкова мережа найбільш густа в екваторіальному кліматі; у пустелях і на піщаних рівнинах Калахарі рік майже немає. Континентальний вододіл проходить уздовж східної піднесеної частини Африки, у зв'язку з чим басейну Атлантичного океану належить 36,5% площі Африки, басейну Індійського океану 18,48%, басейну Середземного моря 14,88%. Стік здійснюється в основному п'ятьма головними ріками: Конго, Нілом, Нігером, Замбезі і Оранжевою, басейни яких охоплюють близько 1/3 площі Африки. З них Конго за обсягом річного стоку (1230 км') поступається лише Амазонці, а Ніл — найдовша ріка на землі (6671 км). Безстічні басейни й області внутрішнього стоку охоплюють 30,5% площі Африки. У результаті підвищення сухості клімату скорочувалися в розмірах або зникали стародавні озера, в які стікали стародавні ріки.

В Африці виділяють ріки таких типів: 1 — екваторіальний тільки з дощовим живленням і рівномірним стоком; 2 — суданський (найбільш поширений) з перевагою дощового живлення і літнього й осіннього стоків; 3 — сахарський, до якого належать тимчасові або епізодичні водотоки (у Сахарі називаються уедами); 4 — середземноморський з дощовим і частково сніговим живленням і різким скороченням або припиненням літнього стоку. Усі великі ріки Африки — транзитні, мають складні режими. Майже всі великі озера Африки лежать у тектонічних западинах на Східно-Африканському плоскогір'ї; вони довгі, вузькі і дуже глибокі. Озеро Танганьїка — друге у світі за глибиною (1435 м) після Байкалу. Найбільше в Африці озеро Вікторія (площа 68 тис. км²) — друге після озера Верхнього (США) прісноводне водоймище Землі. Озеро Тана, утворене в результаті підгачування долини лавовим потоком, — найбільше на Ефіопському нагір'ї.

В аридних областях Африки переважають реліктові озера внутрішнього стоку, з відносно невеликими глибинами, плоскими берегами, солоною водою (крім солонуватого озера Чад, що має підземний стік у западині Боделе). У північно-західній частині Сахари і в Атласі тимчасові солоні озера називаються шотами, або себхами. Ґрунтові води залягають на невеликих глибинах під руслами тимчасових водотоків; підземні утримуються головним чином у континентальних нижньокрейдових піщаниках Сахари і Північного Судану, у Південній Африці накопичуються у тріщинах корінних порід, у піщаниках і закарстованих вапняках системи Карру. За потенційними запасами гідроенергії (700 млн. квт, близько 20% світових) Африка поступається тільки Азії. Найбільшими запасами володіють басейни Конго (390 млн. квт) і Замбезі (137 млн. квт), але використовується менше 1%. На території Африки, що одержує в середньому близько 800 мм опадів на рік, є можливість використовувати для зрошення поверхневі, ґрунтові і підземні води.

Зрошувані землі становлять не більше 5% всіх оброблюваних площ і зосереджені переважно у долинах Нілу (ПАР, Судан), Нігеру (Малі) і в ПАР. Транспортне значення рік Африки невелике через порожистість багатьох ділянок русл.

Річки Африки

В Африці багато річок. Їх розподіл по материку, живлення та режим залежать від клімату. В областях з екваторіальним кліматом за рахунок дощів річки повноводні цілорічно, а в субекваторіальних поясах – тільки влітку. В сухих районах з тропічним кліматом річок майже немає. Там утворилася область внутрішнього стоку – територія, яка не має через річки зв’язку із Світовим океаном. Нечисленні річки цієї області впадають у безстічні озера або губляться в пісках – пересихають від великого випаровування води і просочування її в осадові породи. Від них лишаються тільки сухі русла – ваді (мал..). Вони наповнюються водою раз на кілька років під час рідкісних дощів. Більшість річок Африки належать до басейнів Атлантичного та Індійського океанів.

Ніл – це найдовша річка не тільки Африки, а й світу (6 671 км). Колись він був загадкою для стародавніх єгиптян. Вони не могли збагнути, як з безводної пустелі, де не буває дощів і багато води випаровується, може витікати повноводна річка. Ніл, на подив і захват африканців, розливався посеред літа, коли стояла найбільша спека. Вони пояснювали це втручанням надприродних сил і обожнювали річку. Загадку вдалося розгадати у ХУІІІ ст., дослідивши її витоки. З’ясувалося, що витоком Нілу є річка Кагера, яка  починається в екваторіальному поясі на Східноафриканському плоскогір’ї і яка поповнюється щоденними дощами. Вона несе свої води в озеро Вікторія, а витікаючи з нього отримує назву Білий Ніл. У верхній течії він має пороги і спадає водоспадами з крутих уступів. Здолавши плоскогір’я, річка широко розливається на плоскій рівнині і утворює величезні болота, що тягнуться на сотні кілометрів. Наповнена літніми дощами субекваторіального поясу, річка несе свої води далі на північ. На межі тропічного поясу в Білий Ніл впадає головна притока – Голубий Ніл, який майже подвоює кількість води. Після їх злиття річка отримує назву Ніл. Далі на північ, вступаючи у володіння Сахари, на проміжку 3 000 км майже до самого гирла він не приймає жодної великої притоки. Впадає Ніл у Середземне море, утворюючи величезну дельту завбільшки з наш Кримський півострів.

Ніл – єдина річка Африки, що перетинає Сахару і є джерелом життя у безводній пустелі. Його долина – найбільший оазис, що тягнеться смугою уздовж берегів. З давніх-давен води Нілу використовувалися для зрошення полів. Для цього на окремих ділянках будувалися греблі та канали, що існували тисячоліттями. Створення у наш час Асуанської  греблі дозволило збільшити площі зрошуваних земель, покращило умови судноплавства, а збудована електростанція постачає електроенергію.
 
Конго (або Заїр) – найповноводніша  і друга за довжиною річка Африки. Її течія описує величезну дугу і двічі перетинає екватор, де випадає велика кількість опадів. Тому річка повноводна протягом усього року. Численні притоки, що збирають воду з території площею з Індію, роблять Конго могутньою. На своєму довгому шляху до Атлантики річка набирає таку силу, що щосекунди виливає в океан близько 42 тис. тонн води. Від них морська вода стає прісною на десятки кілометрів від гирла, а потужна течія помітна і в океані. В цьому вона Конго поступається тільки Амазонці. Вона протікає уступами плоскогір’їв, де виступи твердих кристалічних порід утворюють численні пороги та водоспади.
 

Нігер дугою вигинається на північ, підступаючи до Сахари. У верхній і нижній течії вона порожиста, у гирлі утворює з наносів велику дельту. Протікаючи на значній ділянці посушливими територіями, річка має велике значення для зрошення. Річка Оранжева бере початок у Драконових горах і впадає в Атлантичний океан. У верхній і середній течії вона утворює водоспади і має бурхливий гірський характер, а в нижній – спокійний рівнинний. Перетинаючи область тропічного пустельного клімату, річка часто міліє або майже пересихає.

 
Замбезі – найбільша з річок Африки, які впадають в Індійський океан. Влітку, в сезон дощів, річка губиться у великих болотах широкої долини. У верхній течії вона долає численні пороги. На Замбезі знаходиться один з найбільших у світі водоспадів – Вікторія.

Озера материка та підземні води

Більшість озер, особливо великих, зосереджена на сході Африки. Їх улоговини розташовані у вузьких витягнутих западинах у зоні Східноафриканських розломів земної кори. Ці озера мають круті береги і великі глибини. Найглибшим в Африці і другим за глибиною у світі після Байкалу є озеро Танганьїка (1 435 м). При ширині 60 км воно тягнеться на 650 км! Озеро стічне, тому вода в ньому прісна. Воно має унікальний органічний світ і виключно багате рибою. В озері налічують близько 250 видів риб, більша частина яких – ендеміки.

Танганьїка

Озеро Ньяса так само має видовжену форму і тектонічне походження. Проте поступається Танганьїці за площею і глибиною. Озеро прісне і багате рибою.

Озеро Вікторія схоже на море. Воно є найбільшим озером Африки і одним з найбільших за площею у світі. Озеро утворилося не в розломі, а в прогині платформи. Тому озеро порівняно неглибоке (до 80 м) і має низовинні береги, сильно розчленовані затоками і півостровами. Озеро всіяне численними островами. Ураганні вітри, що часто супроводжують грози, викликають на озері сильні шторми.

Озеро Вікторія

Найдавнішим озером Африки є озеро Чад, що лежить на південь від Сахари у величезній плоскій западині. Воно є залишком прадавнього озера, що існувало в минулі геологічні епохи. Озеро мілководне (7 м). У сухий сезон його площа скорочується вдвічі, а в дощовий знову збільшується. Береги низовинні, в багатьох місцях заболочені, вкриті заростями очерету та папірусу.

 Озеро Чад

Роль озер в житті людей велика. Для Африки дуже важлива їх транспортна роль, оскільки річки «заблоковані» численними порогами. Озера багаті на рибу і є джерелами рибного промислу.

Підземні води

Великі запаси підземних вод зосереджені, як це не дивно, під Сахарою і рівнинами Судану. Водоносні пласти залягають на глибинах від 20 до 2 000 м. Їх значення для забезпечення населення прісною водою у цих посушливих районах, де майже немає річок і озер, дуже велике. Для видобування води з-під землі бурять артезіанські свердловини. У місцях, де підземні води виходять на поверхню у вигляді джерела або де вони розташовані близько до поверхні, виникають оазиси – ділянки пустель з природною та культурною рослинністю.

Оазис

А ви знали, що … ?

•    У 1855 р. Давид Лівінгстон «відкрив» найбільший в Африці водоспад і дав йому ім’я королеви Англії Вікторії. А між тим африканці називали його: Мосі-оа-Тунья  – Дим, що гримить. Наближаючись до уступу, велична Замбезі виглядає спокійною. Та ось її потік завширшки 1 600 м раптово кидається вниз з кам’яного уступу висотою 120 м. Хмари дрібних бризок, що здіймаються на 500 м угору, позначають місце падіння необережної річки. Вода реве у гніві і прямує до вузької скелястої ущелини. «Я був певен, що ми перші європейці, які пройшли по Замбезі. Я дав водоспаду англійську назву, зробивши це тільки раз», – записав Лівінгстон у своєму щоденнику.
•    Озеро Танганьїка – найбільше за довжиною прісноводне озеро світу (650 км!).

Перевір себе

1. Які природні чинники впливають на розміщення і режим річок?

2. Визначте географічне положення річки Конго. Знайдіть на карті, де вона утворює водоспади. На честь кого вони названі?

3. Назвіть характерні ознаки річок Африки.

4. Який існує зв'язок між рельєфом і річками Африки?

5. Які озера Африки утворилися в зоні Східноафриканських розломів? Які особливості їх улоговин?

6. Чому озеро Чад змінює свою площу та обриси?

7. Користуючись картою, доведіть, що озера Танганьїка, Вікторія, Ньяса живлять найбільші річки материка.

Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.

Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.

Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Карпюк Г. І.

Микитенко У.Д.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.