Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Вірші — це не дражнилки. «Як Незнайко складав вірші»

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас>>Українська література: Вірші — це не дражнилки. «Як Незнайко складав вірші» М.Носов, «Слухала Лисичка Солов'я» І.Світличний

ЯК НЕЗНАЙКО СКЛАДАВ ВІРШІ

Після того як з Незнайка не вийшло художника, він вирішив зробитися поетом і складати вірші. В нього був один знайомий поет, який жив на вулиці Кульбаби. По-справжньому цього поета називали Пудик. Але, як відомо, поети дуже люблять красиві імена. От і Пудик, коли зробився поетом, прибрав собі інше ім'я і став зватися Квітик.

Одного разу Незнайко прийшов до Квітика й сказав:
— Слухай, Квітику, навчи мене складати вірші. Я теж хочу бути поетом.
— А в тебе здібності є? — запитав Квітик.
— Звичайно, є. Я дуже здібний.
— Це треба перевірити,— сказав Квітик.— Ти знаєш, що таке рима?
— Рима? Ні, не знаю.
— Рима — це коли двоє слів закінчуються однако¬во,— пояснив Квітик.— Наприклад, будка — вудка, коржик — моржик. Зрозумів?
— Зрозумів.
— Ну, скажи риму на слово «палка».
— Корзинка,— відповів Незнайко.
— Ну яка ж це рима: палка — корзинка! Ніякої ри¬ми в цих словах нема.
— Чому нема? — сказав Незнайко.— Слова ж закін¬чуються однаково.
— Цього мало,— сказав Квітик.— Треба, щоб слова були схожі, щоб виходило складно. Ось послухай: пал¬ка — галка, пічка — свічка, книжка — мишка...
— Зрозумів, зрозумів! — закричав Незнайко.— Палка — галка, пічка — свічка, книжка — мишка. От здорово! Ха-ха-ха!
— Ну, придумай риму на слово «пакля»,— сказав Квітик.
— Шмакля,— відповів Незнайко.
— Яка шмакля! — здивувався Квітик.— Хіба є таке слово?
— А хіба нема?
— Звичайно, нема.

— Ну, тоді рвакля.
— Що це за рвакля така? — знову здивувався Квітик.
— Ну, це коли рвуть що-небудь, то виходить рвакля,— пояснив Незнайко.
— Не бреши,— сказав Квітик.— Такого слова не буває. Треба добирати такі слова, що бувають, а не вигадувати.
— А коли я не можу підібрати іншого слова?
— Значить, у тебе немає здібностей до поезії.
— Ну, придумай сам, яка тут рима,— сказав Незнайко.
— Зараз придумаю,— відповів Квітик.

Він став посеред кімнати, склав на грудях руки, голову схилив набік і почав думати. Потім підняв голову вгору і думав, дивлячись на стелю. Потім узявся руками за підборіддя, опустив голову вниз і став думати, дивлячись на підлогу. А проробивши це, він став ходити по кімнаті й тихенько бубоніти:
— Пакля, бакля, вакля, дакля, макля, мракля...— Він довго так бубонів, потім сказав: — Тьху! Що це за слово? Це якесь таке слово, що до нього немає рими!
— Ну от! — зрадів Незнайко.— Сам вигадуєш слова, що не мають рими, а кажеш, що я нездібний.
— Ну, здібний, здібний, тільки відчепись од мене,— відповів Квітик.— У мене вже голова заболіла. Старайся, щоб була думка й рима, ось тобі й вірші.
— Невже це так просто? — здивувався Незнайко.
— Звичайно, просто. Головне — здібності мати. Незнайко прийшов додому й одразу взявся складати
вірші. Цілісінький день він ходив по кімнаті, дивився то на підлогу, то на стелю, брався руками за підборіддя і щось бурмотів собі під ніс. Нарешті вірш був гото¬вий, і він сказав:
— Послухайте, братці, якого вірша я склав.
— Ану, ану, про що той вірш? — зацікавилися всі.
— Це я про вас склав,— признався Незнайко.— Ось про Знайка слухайте:
Знайко йшов гулять на річку,
перестрибнув через овечку.
— Що? — закричав Знайко.— Коли це я стрибав че¬рез овечку?
— Ну, це тільки у віршах так говориться, для ри¬ми,— пояснив Незнайко.
— Так ти що, задля рими вигадуватимеш на мене всілякі нісенітниці? — спалахнув Знайко.
— Звичайно,— відповів Незнайко.— Навіщо ж мені вигадувати правду? Правда, вона й так є.
— От спробуй ще, тоді знатимеш! — погрозив Знайко.— Ану, що ти там про інших склав?
— Ось послухайте про Поспішайка, — сказав Незнайко.
Поспішайко був голодний, він прас холодний.
— Братці! — закричав Поспішайко.— Що він про мене вигадує! Ніколи я холодної праски не ковтав.
— Та ти не галасуй,— відповів Незнайко.— Це я просто для рими сказав, що прас був холодний.
— Та я взагалі праски не ковтав — ні холодної, ані гарячої! — кричав Поспішайко.
— А я і не кажу, що ти проковтнув гарячу, так що можеш заспокоїтись. Ось послухайте краще вірш про Якосьбудька.

В Якосьбудька під подушкою
лежить солодкая пампушка.

Якосьбудько підійшов до свого ліжка, заглянув під подушку й сказав:
— Брехня! Ніякої пампушки тут немає.
— Ти нічого не розумієш у поезії,— відповів Незнайко.— Це для рими так говориться, що лежить, а насправді не лежить. Ось ще про Пілюльку склав.
— Братці! — закричав Пілюлька.— Треба припинити це знущання! Невже ми будемо спокійно слухати, що він тут бреше на всіх?
— Досить! — закричали всі.— Ми не хочемо більше слухати! Це не вірші, а якісь дражнилки.

Тільки Знайко, Поспішайко і Якосьбудько кричали:
— Нехай читає! Прочитав про нас, то хай і про інших читає.
— Не треба! — кричали інші.— Ми не хочемо.
— Ну, якщо ви не хочете, то я піду прочитаю сусідам,— сказав Незнайко.
— Що? — закричали тут усі.— Ти ще підеш перед сусідами нас соромити? Тільки спробуй! Можеш тоді й додому не приходити.
— Ну, гаразд, братці, не буду,— згодився Незнайко.— Тільки ви не сердьтеся на мене.
Відтоді Незнайко більше не складав віршів.
Микола Носов

Попрацюйте разом! Чи знаєте ви, з якої книжки цей уривок? Про кого в ній розповідається? Який подібний твір ви читали у другому класі? Хто його автор? Як Квітик пояснював, що таке рима? Як зрозумів його Незнайко? А як би ви пояснили?
Зверніть увагу на імена героїв казки. Про які риси характеру вони свідчать?
Знайдіть у тексті уривки, де описано, як «думали» Квітик і Незнайко.
Чому друзі образились на Незнайкові вірші? Підготуйтесь до читання тексту в особах. Скільки буде читців?

Прислів'я
Умій сказати, умій і змовчати.

СЛУХАЛА ЛИСИЧКА СОЛОВ'Я

Слухала Лисичка Солов'я.
Думала Лисичка: «Ну, а я?
Маю черевички
й шовкові спіднички.
Чим же гірша пісенька моя?»
Ти, Лисичко, хитра, та дарма.
Вбралася ти гарно, а німа.
Що ті черевички
й шовкові спіднички,
як у тебе голосу нема.
Іван Світличний

Якою ти уявляєш Лисичку?
Прочитай, що поет говорить про спів Лисички. Чи пого-джуєіЙся ти з його думкою?

Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.

Якаголовонька, такайрозмовонька.

Умій у звичайному побачити незвичайне!


О.Я.Савченко. Читанка 3 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

Збірка конспектів уроків по українській літературі, реферати з літератури, твори зі шкільної програми для всіх класів

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення



Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.