KNOWLEDGE HYPERMARKET


Давайте познайомимось! Підприємництво.Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 6 клас. Повні уроки >> Економіка: Давайте познайомимось! Підприємництво.Повні уроки


Содержание

Тема

  • Давайте познайомимось! Підприємництво
Економіка

Тип уроку

  • комбінований

Задачі уроку

  • Ознайомити учнів з поняттям "підприємництво" та його суттю.
  • Дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна підприємницька діяльність.
  • Означити основні форми підприємницької діяльності.














Хід уроку

  • Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
  • Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.

Сутність та значення підприємництва

Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи — підприємця або юридичної особи — підприємства (організації).

Основні функції підприємницької діяльності.
Рис 1. Основні функції підприємницької діяльності.

Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати:

  • творчу — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);
  • ресурсну — формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;
  • організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.



Важливо усвідомлювати, що підприємництво (бізнес) завжди має здійснюватися за науково обґрунтованими принципами. До цих принципів належать:

1) вільний вибір бізнесової діяльності;
2) залучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і майна) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності;
3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання працівників;
4) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюджетів;
5) самостійне здійснення підприємцями — юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності.

Підприємництво як форма переважно ініціативної діяльності може започатковуватися й функціонувати у вигляді будь-яких її видів (виробничої та торговельної діяльності, посередництва, надання послуг тощо). Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі можливі види останньої, як:

- малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна;
- спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності;
- корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.

Структурно-елементна характеристика підприємництва
Рис 2. Структурно-елементна характеристика підприємництва.

Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприємництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання. Класична модель підприємницької діяльності незмінно орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства (організації). За такої моделі дії підприємця чітко окреслено: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досягнення поставленої мети бізнесової діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефективну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріальних ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу.



Тому практична реалізація цієї підприємницької моделі має спиратися на таку послідовно здійснювану систему дій:

  • науково обґрунтоване формулювання головної підприємницької мети;
  • усебічна оцінка зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку альтернативних можливостей реалізації запропонованої підприємницької ідеї;
  • неупереджена порівняльна оцінка власних матеріально-фінансових ресурсів і прогнозованих можливостей;
  • конструктивний пошук зовнішніх до­даткових джерел відповідних видів ресурсів (за потреби);
  • ґрунтовний аналіз потенційних можливостей конкурентів у відповідній інші ринку;
  • практична реалізація завдань інноваційного характеру згідно з прийнятою концепцією підприємницької діяльності.



Науково-обґрунтовані принципи здійснення підприємницької діяльності
Рис 3. Науково-обґрунтовані принципи здійснення підприємницької діяльності.

Правильне розуміння сутності підприємницької діяльності випливає також із визначення її значення для функціонування ефективної системи господарювання. Воно (значення) полягає насамперед у тім, що підприємництво: по-перше, служить головним фактором структурних змін у системі господарювання; по-друге, створює живильне середовище для конкуренції і завдяки цьому стає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни в цілому; по-третє, сприяє найефективнішому використанню інвестиційних, матеріальних і нематеріальних ресурсів; по-четверте, забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

Різноманітність форм підприємницької діяльності


Підприємництво передбачає функціонування різних форм господарювання. Класифікуючи підприємства з точки зору форм власності, слід мати на увазі, що в Україні виділяють державне, колективне, приватне і змішане підприємництво, а в країнах з ринковою економікою виділяють приватний і державний сектор. Сучасна економічна теорія визнає три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

  • одноосібне володіння;
  • партнерство (товариство);
  • корпорація (акціонерне товариство).



Одноосібне володіння - це таке підприємство, власником якого є одна особа чи сім'я, що самостійно веде справу у своїх інтересах, одержує весь дохід і повністю несе ризик від бізнесу. Власник має матеріальні ресурси та обладнання, необхідні для виробничої діяльності, або купує їх, а також особисто контролює діяльність підприємства.

Згідно із законодавством, до підприємств з одноосібним володінням в Україні належить індивідуальне підприємство, сімейне підприємство, приватне підприємство з правом наймання робочої сили.

Як одна з найпростіших форм підприємницької діяльності, одноосібне володіння має певні переваги: власник має повну самостійність, значну свободу і оперативність дій, існує досить сильний безпосередній стимул до ефективного виробництва. Однак цій організаційній формі притаманні значні недоліки: труднощі із залученням великих капіталів (комерційні банки не дуже охоче надають великі кредити), необмежена відповідальність за борги, невизначеність строків діяльності, недоліки спеціалізованого менеджменту (на власника лягає багато обов'язків, функцій з організації виробництва, опанувати якими одній людині не так легко).

Значно краще йдуть справи на підприємствах, що засновані на партнерстві.



Партнерство - це підприємство, організація або установа, створені на засадах угоди двох чи більше окремих осіб (у тому числі юридичних) шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності. Об'єднуючи свої фінансові ресурси і вміння вести справу, партнери таким чином розподіляють ризик, а також прибутки і збитки.

За ступенем участі засновників у діяльності підприємства розрізняють товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні та командитні. Вид товариства впливає на роль партнерів у функціонуванні підприємства.

На підприємствах, що грунтуються на партнерстві, виявляється ряд переваг
Рис 4. На підприємствах, що грунтуються на партнерстві, виявляється ряд переваг.

На підприємствах, що ґрунтуються на партнерстві, виявляється ряд переваг: завдяки спеціалізації в управлінні досягається більш висока ефективність виробництва, об'єднуються значні ресурси, що зменшує загрозу банкрутства і створює певну довіру банків. Недоліки цих форм господарювання полягають у тому, що при наявності партнерів можливі розходження в поглядах, інтересах, що іноді затримує прийняття відповідних рішень; необмежена відповідальність призводить до того, що доводиться нести збитки за помилки своїх партнерів.

В Україні до форми партнерства відносять також кооперативи, колективні та орендні підприємства.

Третім типом організації підприємництва, що за обсягом продажу товарів, надання послуг домінує у діловому світі, є корпорація або акціонерне товариство.

У Законі України "Про господарські товариства" зазначається, що акціонерним товариством називається організація, яка має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій номінальної вартості, несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Перевагами акціонерних товариств є можливість значного розширення фінансування, демократизація управління підприємством, покращення господарських зв'язків між підприємствами, можливість швидкого будівництва на акумульовані кошти нових підприємств і послаблення диспропорцій в економіці внаслідок швидкого випуску дефіцитних товарів, прискорення процесу міжгалузевого переливання капіталу і впровадження досягнень науково-технічного прогресу у цих галузях, посилення заінтересованості працівників у результатах їхньої праці тощо.

Роль підприємництва у формуванні ефективної системи господарювання
Рис 5. Роль підприємництва у формуванні ефективної системи господарювання.

Підприємництво в законодавстві України


Згідно зі ст.1 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. (зі змінами і доповненнями), підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
- вільний вибір видів діяльності;
- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;
- вільний найм працівників;
- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
- самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Хто може бути підприємцем?

Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:
- громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності (дієздатними вважають осіб після досягнення повноліття – 18 років);
- юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність";
- об’єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.


Як розпочати підприємницьку діяльність?


Щоби розпочати підприємницьку діяльність, необхідно здійснити ряд послідовних кроків. Якщо ви оберете підприємницьку діяльність зі створенням юридичної особи, ці кроки повинні бути такими:

  • рішення про створення нового підприємства: вибір видів підприємницької діяльності, пошук партнерів, підготовка бізнес-плану;
  • збори засновників: вибір організаційно-правової форми підприємства; вибори або призначення керівника новоствореного підприємства;
  • підготовка установчих документів;
  • підготовча організаційна робота: отримання додаткової інформації та бланків документів в реєстраційному відділі органу місцевої влади; за необхідності – підготовка додаткових документів (документів про реєстрацію юридичних осіб-засновників, договору про оренду); нотаріальне засвідчення підписів керівників фірми, копій реєстраційних посвідчень засновників та договору оренди; сплата державного мита; за необхідності – звернення до банку;
  • вибір форми оподаткування;
  • державна реєстрація підприємницької діяльності;
  • подальша легалізація підприємницької діяльності;
  • ліцензування, патентування (за необхідності).

Висновок


Будь-яке підприємство, незалежно від його організаційної форми, здійснює певну господарську діяльність. Особливим видом господарської діяльності є підприємництво.Цивілізоване підприємництво ґрунтується на двох засадах: приватній власності та ринкових відносинах. Сьогодні підприємець є центральною постаттю у бізнесі. Професія підприємця вимагає особливих якостей від людини.

Підприємець є ключовою постаттю ринкової економіки. Він несе повну відповідальність за результати своєї діяльності, його чекає крах або успіх.

Діяльність підприємця спрямована на отримання максимального прибутку, який дорівнює різниці між виторгом і витратами
Рис 6. Діяльність підприємця спрямована на отримання максимального прибутку, який дорівнює різниці між виторгом і витратами.

Діяльність підприємця спрямована на отримання максимального прибутку, який дорівнює різниці між виторгом і витратами. Тому підприємець зацікавлений продавати свою продукцію за максимально високими цінами, а ресурси на ринку придбати за найнижчими цінами, зокрема платити робітникам за працю мінімальну платню.

У своїй діяльності підприємець має враховувати потреби суспільства. Саме підприємець повинен вгадати, які товари і послуги потрібні покупцям. Він покликаний виконувати певну суспільну функцію — зберігати і примножувати власність через задоволення потреб споживача. Робити гроші, задовольняючи людські потреби, і діставати від цього насолоду — основний сенс підприємництва, чи бізнесу.

Основні терміни

  • Акція - це вид цінного паперу без встановленого терміну обігу, який свідчить про пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства і дає право на участь в управлінні підприємством, на отримання прибутку у формі дивіденду і розподілу майна у разі ліквідації акціонерного товариства.
  • Командитне товариство - це підприємство, що поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, включає також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства. Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше партнерів з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність по боргах товариства.
  • Кооператив - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської або іншої діяльності, засноване на особистій участі і використанні власного або орендованого майна. В економіці України існують два основних типи кооперативів: виробничі і споживчі.
  • Товариство з додатковою відповідальністю - це підприємство, партнери якого відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном у однаковому для всіх учасників кратному розмірі. Граничний розмір відповідальності партнерів зазначається в статутних документах.

Контрольні завдання

  • У чому полягає сутність підприємництва?
  • Розкрийте основні функції підприємництва.
  • Які основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності? В чому переваги і недоліки кожної з них?
  • За якими принципами здійснюється підприємництво в Україні?
  • Розкрийте роль сучасного підприємця в економіці.
  • Назвіть принципи, на основі яких здійснюється підприємництво:
    а) вільний вибір видів діяльності;
    б) вільне наймання працівників;
    в) контрольоване з боку держави розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
    г) усі твердження є принципами підприємництва.
  • Кожен підприємець під час прийняття рішення щодо того, що виробляти, для кого виробляти і як виробляти керується:
    а) інтересами суспільства;
    б) інтересами держави;
    в) власними інтересами;
    г) власними можливостями.

Список використаних джерел

  • Агєєв А. И. Підприємництво: проблеми власності і культури. -М., 1991.
  • Кэмпбелл Р.Макконнелл, Стенлі Л.Брю - Экономикс, М, 1996.
  • С.Р. Покропивний “Підприємництво”- К: 1998.
  • Про підприємництво: Закон України – К. Україна, 1991.
  • Реглин Д., Лискан М. Современный бизнес в 2-х томах М:1995.
  • Грузинов В.П., Грибів В.Д. Економіка підприємства. - М.,1997.



Над уроком працювали
Савчук Н.В.,

викладач , Добронецька Т.Б.,

викладач , Прокопенко Ю.А.



 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

 

Предмети > Економіка