Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Дж. Свіфт і його роман «Мандри Гулівера».Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література: Дж. Свіфт і його роман «Мандри Гулівера». Повні уроки.


ТЕМА: Дж. Свіфт і його роман «Мандри Гулівера».


Содержание

Мета уроку

  • Ознайомлення з біографією Джонатана Свіфта
  • Вивчення роману «Мандри Гулівера»


Задачі уроку

  • Ознайомитись з важливими датами в житті Свіфта
  • Розглянути роман «Мандри Гулівера»


План уроку

  1. Біографія Свіфта
  2. Творчий шлях Свіфта
  3. Роман «Мандри Гулівера»


Освіта Джонатана Свіфта

   Джонатан Свіфт - англійський сатирик, церковний діяч, публіцист. Народився 30 листопада 1667 р. в Дубліні в англійській сім'ї. Батько Свіфта не дожив до народження сина і вихованням Джонатана займався його дядько, Годуїн Свіфт. Свіфт отримав кращу з доступних в Ірландії того часу освіту – спочатку в школі графства Килкенні, потім в дублінському Трініті-коледжі, де був удостоєний ступеня бакалавра мистецтв в 1686 р.

Z41-3.jpg
   Вибух насильства, захопившого Ірландію в 1689 р., змусив Свіфта шукати притулку в Англії. До кінця того ж року Свіфт став секретарем сера Уїльяма Темпла, відставного дипломата і літератора, що жив в Мур-Прку в графстві Суррей. Свіфт залишався на цій посаді до смерті сера Уїльяма в січні 1699 р. Під час одного зі своїх від'їздів з Мур-Парка в 1695 р., Свіфт був рукопокладений в священики Англіканської церкви і весь наступний рік служив в Кілруті на півночі Ірландії. До кінця цього періоду життя Свіфт практично закінчив один зі своїх знаменитих сатиричних творів «Казку бочки» (1704 р.).


Політичні переконання Свіфта

   «Казка бочки» вийшла в світ без вказівки автора і наробила немало шуму, закріпивши за Свіфтом славу дотепника, після того, як його авторство було розкрите. Багато з його творів безпосередньо ставили питання, що розбурхують суспільство. У своєму першому памфлеті «Розбрати в Афінах і Римі» (1701 р.) Свіфт виступив з теорією про належну рівновагу між короною і обома палатами парламенту. Настільки ж виразно прозвучали «Міркування англіканського церковника».

Z41-2.jpg
   У політичних переконаннях (чому свідоцтвом є його памфлети), як і в своїх партійних привязанностях, Свіфт залишався вельми близьким до вігів, і саме як уїдливого віга і літератора Аддісон і Стіл залучили його до участі в журналі «Татлер». Проте Свіфт незабаром відчув, що політика уряду вігів йде не на користь Англіканської церкви, тому коли в 1710 р. до влади прийшли торі, Свіфт перейшов на їх сторону. Уряд торі поводився з такою потужньою зброєю, як дар політичного письменника, більш уміло ніж вожді вігів, і довірили йому свій журнал «Екзамінер».
   У статтях, опублікованих в «Екзамінері», і в таких памфлетах, як «Поведінка союзників» (1711 р.), Свіфт подає потужну підтримку крокам уряду, направленим до закінчення війни з Францією. Винагородою за це стало призначення його в 1713 р. настоятелем собору Св. Патріка в Дубліні – заохочення щедре, хоча він сподівався на єпископство або на місце настоятеля великого приходу в Англії. Хвилювання цих років поряд з подробицями його повсякденного життя яскраво збережені в «Щоденнику для Стели» – зборах листів, адресованих Естер Джонсон і її компаньйонці Ребеці Дінглі. З обома пані Свіфт познайомився в Мур-Парку, але на початку 1710-х вони жили в Дубліні.


   Після смерті королеви Анни і повернення вігів до влади Свіфт виїхав до Ірландії, де, не враховуючи двох коротких приїздів до Англії, залишався до кінця життя. Деякий час він усамітнено жив в Дубліні, проте в 1720 р. знову почав цікавитися суспільними справами. Публікацією «Листів сукнаря» (1724 р.) з лютими нападками на низку фінансових заходів, які збирався провести в Ірландії уряд Р. Уолпола, Свіфт затвердив себе як виразник надій ірландського народу.

Z41-1.jpg
   У інших памфлетах – інколи життєво нехитрих, інколи гостро сатиричних, як «Скромна пропозиція» (1729 р.), – він виявляє соціально-економічні лиха, що терзали Ірландію в XVIII ст. У 1720–1736 рр. написано багато кращих його віршів, задум же книги «Мандри Гуллівера» був втілений в роки, безпосередньо передуючі її публікації в 1726 р.
   Помер Свіфт 19 жовтня 1745 р.


Свіфт як публіцист

   Як публіцист Свіфт має мало рівних йому в історії англійської літератури. Успіх його частково пояснюється його прозаїчним стилем, яким він володів майстерно. Йому пощастило з часом: він жив в епоху, коли з мови пішла химерність ранньоанглійської прози, і в той же час мова його часу – ще не гладка мова стилізаторів XVIII ст. Проза Свіфта – це завжди сильна, пряма, ясна і дуже дієва заява на вибрану тему. Так, в «Екзамінері» ми бачимо, як день за днем міняється тон його висловів – залежно від обговорюваного предмету, – і в «Листах сукнаря» він присвоює стиль до тих суспільних груп, які хотів зачепити цим твором. Як пропагандист і агітатор Свіфт не мав суперників за життя, залишаючись і до цього дня одним з найбільших майстрів літератури цього роду.

Z41-6.jpg
   Сатирична проза – його найголовніше досягнення. Подібно до всіх справжніх сатириків, Свіфт – перш за все мораліст, що викриває порочність і дурість роду людського в ім'я чесноти і здорового глузду.


Творчість Свіфта

   Творчість Джонатана Свіфта припадає на той період, коли в літературі активно відбувалося переосмислення минулого досвіду і зародження нових ідей. У житті письменникові часто доводилося зустрічатися із слабкістю, обмеженістю, підлотою і брехливістю, що викликало у нього різку критику і засудження, які він відображав в своїх творах. У Свіфта часто переплітаються реальність і фантастика, легкий гумор і відкрите обурення.
   Вищим досягненням письменника, своєрідним підсумком всієї його попередньої творчості став роман «Мандри Гулівера». У ньому ми зустрічаємо сатиричний опис англійських вдач і звичаїв, критику політичного устрою і форм правління, пародію на ученість і релігійність.

Z41-7.jpg
   Змінний зовнішній вигляд фантастичних країн, які відвідує Гулівер, підкреслює незмінність внутрішньої суті вдач і звичаїв, виражених одним і тим же колом висміюваних пороків. Щоб створити ілюзію реальності подій письменник вводить в твір описи морських подорожей, пригодницьку атмосферу. Ілюзія правдоподібності служить прикриттям іронії Свіфта, що непомітно надіває на свого героя різні маски, змінні згідно із завданнями сатири. За допомогою казкових і фантастичних мотивів автор багато в чому підсилює дію пародії. Весь текст роману Свіфта наповнений алегоріями, натяками, прихованими і явними цитатами. Натяки, каламбури, пародії постійно переплітаються, створюючи єдину картину, яка виражає сміх автора в найширшому діапазоні, — від жарту до суворого обурення.


   Одним із значних розділів «Мандрів Гулівера» є «Подорож в Ліліпутію». Ця частина насичена натяками, безпосередньо вплетеними в дію. Не випадково автор підкреслює відмінність в зовнішньому вигляді великого Гулівера і маленьких ліліпутів. Це співвідношення розмірів відображає і якісні співвідношення в розумовому розвитку, моральних і етичних якостях, прагненнях, способі життя героїв.
   Крізь маленький зріст жителів Ліліпутії яскраво проступають жорстокість, жадність, підступність великих міністрів і імператорів, дріб'язковість їх інтересів і прагнень. Мішенню сатири служать не лише пороки англійського політичного життя, а й честолюбні претензії влади.
   Подібною сатирою пройняті й інші частини роману, в яких автор малює летючий острів, ширяючий над розореною країною; жорстокий світ еху, в якому виразно видно ознаки самого тиранічного рабства; вченим, зайнятих вивченням математики, астрономії і абсолютно не пристосованих до повсякденного життя і т. д.
   Майже на кожній сторінці «Мандр Гулівера» натяки автору на сучасні суспільні стосунки і події. Багато з них давно вже втратили свою гостроту і злободенність. Дійсний сенс окремих глав і епізодів ми можемо тепер відновити лише за допомогою історичних джерел і коментарів. Але найголовніше в книзі Свіфта - пекуча ненависть до дармоїдів всіх мастей і рангів, повага і любов до чесних трудівників, руками яких в світі створені всі матеріальні блага. Вигадка Свіфта і його винахідливість воістину невичерпні. У яких лише ситуаціях не побував його Гулівер! Але при всіх обставинах, комічних або плачевних, він ніколи не втрачає розсудливості і холоднокровності - якостей, типових для середнього англійця XVIII ст. Про свідомо неправдоподібні речі Гулівер розповідає таким незворушно-спокійним тоном очевидця, що створюється ілюзія повної достовірності, яка підкріплюється до того ж якнайточнішим дотриманням пропорцій і розмірів, точними арифметичними підрахунками і об'ємними фактичними даними. 

Z41-8.jpg
   Свіфт заперечував сьогодення зі всім свавіллям і жорстокістю в ім'я кращого майбутнього, яке, на його думку, перетворить і виправить світ. Хоча образ цього далекого майбутнього малювався Свіфту в туманних, неясних контурах, воно проте не було схоже на буржуазне суспільство, що вже склалося в його час, недоліки якого він викривав з такою ж нещадністю, як і пережитки середньовічного минулого. У дитячих виданнях опускаються глибокі роздуми автора про політику. Залишається в основному пригодницька канва твору. Це робить книгу Свіфта доступною навіть для дошкільників. Казкова фантастика «Гулівера» має і певну пізнавальну цінність, допомагаючи дитині відчути відносність своїх звичних уявлень про велике і мале. Ті ж самі явища і предмети, які здаються нікчемними Гуліверу-велетневі, стають грандіозними і набувають абсолютно іншого значення, коли він дивиться на них очима ліліпута.


Чотири частини роману «Мандри Гулівера»

   Роман Джонатана Свіфта «Мандри Гулівера» складається з 4 частин, в кожній описується одна з чотирьох подорожей головного героя. Головним героєм роману є Лемвдель Гулівер, хірург, а після - і капітан декількох кораблів. Перша частина роману описує відвідини Гулівера Ліліпутії. Сама назва країни говорить читачеві про те, як виглядають її мешканці. На початку жителі ліліпути зустрічають Гулівера досить привітно. Йому дають ім'я Чоловік Гори, надають житло, забезпечують їжею - що особливо важко - адже його раціон рівний раціону 728 ліліпутів. З Гулівером привітно розмовляє сам імператор, дає йому безліч почестей. Одного дня Гулівера нагородили навіть титулом нардаку, вищим титулом в державі. Це відбувається після того, як Гулівер пішки притягує через протоку весь флот ворожої держави Влефуську.

Z41-9.jpg
   Поступово Гулівер все детальніше знайомиться з життям Ліліпутії і взнає, що в цій країні існують дві партії - Тремексени і Слемексени, кожна з них відрізняється тим, що одні є прибічниками низьких каблуків, а інші - прибічники високих. На основі цього між ними виникають жорстокі спори. Ще банальніше - причина війни між Ліліпутією і Блефуську: вона полягає в питанні про те, з якого боку розбивати яйця - з гострого або тупого кінця.


   В результаті Гулівер втікає з Ліліпутії на Блефуську, звідки на спеціально побудованому ним човну відпливає і зустрічає купецьке судно. Він повертається до Англії і привозить з собою мініатюрних овечок, які незабаром поширюються повсюди.
   Друга частина роману оповідає читачеві про те, як головний герой проводить час на Бробдінгнезі - острові велетнів. Тепер його сприймають як карлика. Він зазнає безліч пригод, поки не опиняється біля королівського двору. Гулівер стає улюбленим співбесідником самого короля. У одній з бесід він розповідає, що історія Англії - ні що інше, як купа змов, смути, вбивств, революцій. Між іншим Гулівер відчуває себе в цій країні все більш принизливо: положення ліліпута в країні велетнів йому неприємне. Він їде геть, але вдома (в Англії) довгий час все довкола йому здається дуже маленьким.
   У частині третій Гулівер потрапляє спочатку на острів Лапута, що літає. Далі з цього острова він спускається на континент і потрапляє в місто Лагадо. Тут його приголомшують поєднання безмежного розорення і процвітання оазисів. Ці оазиси - все, що залишилося від колишнього нормального життя, до того як з'явилися прожектори. Прожектори - це люди, що побували на острові Лапута і вирішили, що і на землі так само слід перетворювати всю науку, мистецтво, закони, мови. Втомившись від цих чудес, Гулівер має намір відплисти на Батьківщину, але дорогою додому виявляється спочатку на острові Глаббдобдріб, а потім в королівстві Лаггнегг.

Z41-11.jpg
   У четвертій завершальній частині роману автор розповідає про те, як Гулівер опинився в країні гуїнгнмів. Гуїнгнми - це коні, але саме в них герой знаходить сповна людські риси: доброту, порядність, чесність. У служінні в гуїнгнмів знаходяться злісні і мерзенні істоти - йеху. Йеху зовні дуже схожі на людину, але по характеру і поведінці є породженням мерзенності. Проте прекрасно прожити свої дні головний герой тут не може. Доброчесні і виховані гуїнгнми виганяють його до йеху лише за те, що зовні він схожий на них. Гулівер повертається до Англії, щоб більше вже ніколи не подорожувати. Так завершується роман Джонатана Свіфта «Мандри Гулівера».
   «Мандри Гулівера» учить людей бачити обман і лицемірство, ненавидіти зло, боротися за свободу і справедливість, гаряче любити правду. Доступність і переконливість роману Джонатана Свіфта для читачів різного рівня зробили його цікавим для читання — починаючи, за словами друзів письменника, з кабінету міністрів і закінчуючи дитячою. Його із задоволенням читають і читатимуть люди у всі часи, незалежно від національності, віку і положення в суспільстві.


Запитання

  1. Де здобував освіту Джонатан?
  2. Як називався перший памфлет Свіфта і чому він був присвячений?
  3. Як змінилось життя Свіфта після смерті королеви Анни?
  4. Назвіть найвідоміші памфлети Свіфта.
  5. Чим характеризувалась його проза тих часів?
  6. Що розкриває Свіфт у романі «Мандри Гулівера»?
  7. Що висміює, а що підкреслює автор в романі?
  8. З кількох частин складається роман «Мандри Гулівера»?
  9. Чому присвячена кожна з них?


Список використаних джерел

  1. Урок на тему: Життя та творчість Джонатана Свіфта, Санін В.І., учитель української та зарубіжної літератури, сш №2, м.Канів
  2. Урок на тему: Роман Свіфта «Мандри Гулівера», Прокопік П.В., учитель зарубіжної літератури, сш №3, м.Канів.
  3. Муравйов В.С. «Джонатан Свіфт», М., 2007
  4. Свіфт Дж. «Казка бочки», «Мандри Гулівера». М., 2006.



Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.




Над уроком працювали

Санін В.І.

Прокопік П.В.

Запорожець Н.В.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Зарубіжна література > Зарубіжна література 7 клас