Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Загальна характеристика бактерій. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Загальна характеристика бактерій. Повні уроки

Содержание

Тема

  • Загальна характеристика бактерій. Повні уроки

Мета

  • дати загальну характеристику прокаріот, пояснити, чим вони відрізняються від еукаріотичних організмів.

Завдання

1 Розказати про основні ознаки прокаріотичних організмів.

2 Охарактеризувати будову прокаріотичної клітини.

3 Зазначити важливість клітинної стінки для класифікації  бактерій.

4 Розповісти про ендоспори, як стан спокою бактеріальної клітини.

Хід уроку

1 Основні ознаки прокаріотичних організмів.

2 Будова прокаріотичної клітини.

3 Важливість клітинної стінки для класифікації бактерій.

4 Ендоспори, як стан спокою бактеріальної клітини.

Основні ознаки прокаріотичних організмів

Згідно сучасним принципам класифікації всі мікроорганізми в залежності від будови клітини діляться на еукаріотичні та прокаріотичні. До прокаріотичних мікроорганізмів відносяться бактерії


Відео 1. Всім відома пневмонія.


Відео 2. Бацила.

Будова прокаріотичної клітини

Основні ознаки прокаріотичних мікроорганізмів

Прокаріоти морфологічно досить слабо розвинені. Тому виділяють лише три основні їх форми – кокки, прямі та звивисті палички.

Коки


Мал. 1 Коки.

Звивисті палички


Мал. 2 Звивисті палички.

Прямі палички


Мал.3 Прямі палички.

Багато груп прокаріотів здатні існувати лише в анаеробному середовищі (без молекулярного кисню).

Значна кількість бактерій може отримувати живлення шляхом окислення неорганічних сполук.

Багато бактерій можуть використовувати енергію сонячного світла для побудови органічних сполук.

Серед бактерій різних таксонів розповсюджена здатність до фіксації молекулярного азоту.

У більшості бактерій розмноження відбувається шляхом поперекового ділення, яке призводить до утворення двох однакових клітин.


Анатомія прокаріотичної клітини

Клітинна стінка – це обов’язковий структурний елемент бактеріальної клітини. На її долю випадає від 5 до 50% сухих речовин клітини. Основним компонентом клітинної стінки більшості бактерій являється муреїн. Муреїновий каркас виконує опорну функцію. Клітинна стінка бактерій – їх слабке місце. Лікарі у боротьбі з хвороботворними бактеріями використовують лікарські засоби, що мають вплив (руйнують) саме клітинну стінку, а на клітини рослин, тварин та людини не діють. Хімічний склад та будова клітинної стінки постійні для певного виду бактерій та являються важливим діагностичною ознакою для ідентифікації бактерій. В залежності від її будови бактерії діляться на дві великі групи: грампозитивні та грамнегативні. Це розподілення засноване на принципі методу забарвлення бактерій, який запропонував датський вчений Х. Грам у 1884 році. Цей метод заснований на різній здатності бактерій утримувати в клітині специфічні барвники. Це залежить від хімічного складу клітинної стінки.


Важливість клітинної стінки для класифікації бактерій

Клітинна стінка грампозитивних бактерій під електроним мікроскопом виглядає як щільний гомогенний шар. Муреїн в ній складає 50 – 90%.

Клітинна стінка грампозитивних бактері


Мал. 4 Клітинна стінка грампозитивних бактерій.

Клітинна стінка грамнегативних бактерій багатошарова. Внутрішній шар містить 1- 10% муреїну. Зовнішій шар має типову організацію, характерну для елементарних мембран. 

Клітинна стінка грамнегативних бактерій


Мал.5 Клітинна стінка грамнегативних бактерій.

Клітинна стінка бактерій виконує наступні функції:

Механічний захист від оточуючого середовища

Підтримка форми бактеріальної клітини

Транспорт речовин

Перешкода на шляху токсичних речовин

Імунітет (у склад клітинної стінки входять антигени)

Клітинна стінка не являється життєво необхідною структурою прокаріот. Вона може бути видалена і бактерії при цьому будуть існувати у формі протопластів (грам позитивні) та сферопластів (грам негативні).


Цитоплазматична мембрана бактерій по хімічному складу,  в цілому, подібна до мембран еукаріотичних клітин, але багатша білками, має специфічні жирні кислоти.

Цитоплазматична мембрана


Мал. 6 Цитоплазматична мембрана.

Цитоплазматична мембрана напівпроникна для речовин із зовнішнього середовища. Вона проникна для води та низькомолекулярних речовин та непроникна для іонізованих сполук. У бактерій цитоплазматична мембрана може вп’ячуватись в цитоплазму та утворювати мезосоми. Мезосоми добре розвинені у грам позитивних бактерій та набагато рідше зустрічаються у грам негативних. Мезосоми посилюють функціональну діяльність цитоплазматичної мембрани, приймають участь у діленні клітини. Цитоплазматична мембрана підтримує сталість внутрішнього середовища бактерій, забезпечує транспорт речовин, пов’язана з синтезом клітинною стінки та капсули, являється місцем кріплення джгутиків. 

Цитоплазма – це вміст клітини, оточений цитоплазматичною мембраною. Цитоплазма, що має гомогенну консистенцію та вміщає набір розчинних РНК, ферментів та білків, продуктів метаболічних реакцій – цитозоль. Друга частина цитоплазми представлена структурними елементами: рибосомами, внутрішньо цитоплазматичними включеннями, нуклеоїдом, мембранними структурами. 

Рибосоми прокаріот подібні до рибосом мітохондрій та хлоропластів. Слугують для синтезу білків. Полірибосоми – це агрегат, що утворюється з рибосом, РНК інформаційної (іРНК) та РНК транспортної (тРНК). Полірибосоми, або полісоми, можуть бути зв’язані з мембранними структурами, або знаходитись вільно у цитоплазмі. 

Внутрішньоцитоплазматичні включення підрозділяються на активно функціонуючі структури та продукти клітинного метаболізму, що запасаються в середині клітини. До першої групи відносять газові вакуолі (аеросоми), що були знайдені у бактерій, які живуть у воді. Аеросоми являють собою накопичення газових пухирців (везикул), що мають веретеноподібну форму, а їх оболонка складається лише з білків, тобто побудована не так, як звичайна мембрана. Білкові молекули орієнтовані таким чином, щоб внутрішня сторона була гідрофобною (фізична ознака молекули, яка «намагається» уникнути контакту з водою), а зовнішня – гідрофільною (характеристика інтенсивності взаємодії молекули з водою).  Аеросоми підтримують клітину бактерії у зваженому стані у воді. Також до першої групи відносять хлоросоми зелених бактерій (виконують функцію фотосинтезу),  фікобілісоми цианобактерій (фіксування азоту), магнітосоми (орієнтування та переміщення у напрямку ліній магнітного поля).

Будова прокаріотичної клітини


Мал. 7 Будова прокаріотичної клітини.

Нуклеоїд – генетичний матеріал бактерій, що складений у компактну структуру, локалізований в обмеженій ділянці цитоплазми, та на відміну від еукаріотів, не має мембранної оболонки.

Більшість бактерій переміщується за допомогою джгутиків.

По кількості та числу джгутиків на поверхні клітини бактерії підрозділяються на:

Джгутики бактерій


Мал. 8 Джгутики бактерій.

Монотрихи – мають один джгутик

Лофотрихи – мають мають на одному або обох полюсах пучок джгутиків.

Амфітрихи – мають по одному джгутику на обох полюсах.

Перетрихи – велика кількість джгутиків по всій поверхні клітини.

Джгутики бактерій за характером роботи подібні до корабельного гвинта. 


Відео 3.Кишкова паличка.

Для бактерій характерні таксиси: хемотаксис, фототаксис, магнітотаксис, віскозитаксис (реагування на зміну в’язкості розчину). 

Багато бактерій продукують на поверхні клітини слизисту речовину. Мікрокапсулу (тонкий шар слизу), макрокапсулу (товстий шар слизу) бактерії в результаті мутацій можуть втрачати, але це ніяк не впливає на їх життєдіяльність

Ендоспори, як стан спокою бактеріальної клітини

Ендоспори бактерій – особливий тип клітин, що перебувають у стані спокою. Ендоспори формуються ендогенно, тобто в середині материнської клітини, яка називається спорангієм. Бактеріальна ендоспора відрізняється від вегетативної клітини тим, що вона характеризується підвищеною стійкістю до нагрівання, ультрафіолетових променів, антибіотиків та інших несприятливих умов. До спороутворюючих бактерій відносяться в основному грампозитивні. Оскільки одна клітина утворює одну ендоспору та збільшення кількості бактерій при її проростанні не відбувається, ендоспори не розглядаються як спосіб розмноження.  

Контролюючий блок

1 Прокаріоти – це…?

2 Що таке грампозитивні та грамнегативні бактерії?

3 Як можуть розташовуватись джгутики на поверхні бактеріальної клітини?

4 Що таке ендоспора?


Список літератури

1. Урок на тему: "Корисні бактерії", автор вчитель біологіі Луць Ірина Іванівна.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2     Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.    2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия    л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)



Відредаговано та надіслано Кравчук Я. 



Над уроком працювали
Луць І.І.
Кравчук Я.Л.
Бех О.П.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Предмети > Біологія > Біологія 7 клас