Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 4 клас. Повні уроки>> Українська мова: Займенник як частина мови.Повні уроки 

Мета

• Познайомити школярів з таким поняттям, як займенник;
• Навчити учнів розпізнавати займенники та визначати особу, відмінок, число займенників;
• Навчити школярів використовувати займенники у мовленні, для уникнення повторів слів;
• Продовжувати підвищувати культуру мовлення та збагачувати словниковий запас у дітей;
• Продовжувати розвивати у дітей увагу, мислення;
• Виховувати любов до рідного краю та інтерес до вивчення рідної мови.

Визначення поняття займенника

Займенник являється самостійною частиною мови, що вказує на предмети, їх ознаки або кількості, при цьому не називаючи їх.

До займенника можна задати питання іменників (хто? що?), прикметників (який? чий?), числівників (скільки?), прислівників (як? коли? Де?) (ніщо, вони, той, всякий, стільки).

Синтаксичні ознаки займенника

Що до того, яким членом речення може виступати займенник, то відповідь однозначна, він являється таким же членом речення, як і іменник, прикметник, числівник, або будь-якою іншою частиною мови.

Завдання:

В даних реченнях необхідно визначити частину мови, якою виступає займенник:

Хтось голосно закричав; вони просто сміялися; ці тваринки дуже лякливі; трохи нарвав собі яблук; щось ти сьогодні засмучений; ці люди не з нашого будинку; вчора я ходив у кінотеатр.

Що до граматичних ознак та значення, займенники є різні за типами і їх можливо поділити на такі групи:

• До першої групи відносяться узагальнено-предметні займенники. Такі займенники можуть вказувати на якийсь предмет, вони співвідносяться з іменниками, а також мають спільні граматичні ознаки. Крім того, ці займенники змінюються за відмінками, а деякі з них мають числа.
• До другої групи можна віднести узагальнено-якісні займенники. Як правило, вони співвідносяться з прикметниками, так як саме такі займенники вказують на ознаку. Крім того, займенники цієї групи узгоджуючись з іменником змінюються як за відмінками, так і за родами і числами.
• Нарешті, до третьої групи належать узагальнено-кількісні займенники. Ця категорія займенників співвідноситься за своїми граматичними ознаками з числівниками та якщо і змінюються, то лише за відмінками, так як вони не можуть мати ні роду, ні числа.

Завдання:

1. Якими членами речення можуть виступати займенники, які відносяться до узагальнено-предметної групи?
2. Наведіть приклади узагальнено-предметних займенників.
3. Яку роль в реченні можуть виконувати узагальнено-якісні займенники?
4. Придумайте декілька речень з займенниками, які належать до другої групи.
5. Назвіть знаменники, які належать до третьої групи.
6. Яку роль вони виконують у реченні?
7. Складіть декілька речень, де використовуються узагальнено-кількісні займенники.

Розряди займенників за значенням

За морфологічними ознаками та за лексичним значенням займенники можна поділити на таких дев’ять розрядів:

Морфологічні ознаки займенника

До головних морфологічних ознак займенника можна віднести:

Вправа.

1. Виконайте вправу, замінивши виділені іменники займенниками:

1. Мисливець знайшов у лісі лисеня. Він приніс лисеня (його) додому. Це був спритний звірок. 2. У мене є сестра. Сестра (вона) навчається в інституті. 3. Мій тато - геолог. Тато (він) працює в Сибіру. 4. Конвалія - квітка з "сильним" характером. Конвалія (вона) не шанує багатьох сусідів по вазі. 5. Костя і Соня на Новий Рік склали частушки про шкільне життя. Костя і Соня (вони) співали дуетом. 6. З усіх співочих птахів сама скритна і красива - іволга. Іволга (вона) живе в березових гаях, в тінистих парках, в дубових і липових алеях.

2. Спиши наступний текст та підкресли займенники.

Наш невеликий загін збився зі шляху і вже кілька годин йшов лісовою гущавиною. Сонце схилялося на захід, і не залишалося жодної надії вийти з лісу до темряви.

Що ж робити? У цих глухих місцях ні з ким не зустрінешся. Тут не має у кого спитати дорогу, ні з ким порадитися, ні до кого звернутися за допомогою. Кожен з нас міг розраховувати тільки на свої сили та на удачу.

Наступаючий вечір ніс із собою тривогу і страх. У променях вечірнього сонця, які ще освітлювали стежку, миготіли чиїсь тіні. Коріння дерев нагадували якихось дивовижних тварин і жалібно стогнали під нашими ногами. А раптом хтось причаївся за рогом? Чи не вискочить хто-небудь з-за старого величезного пня?

Раптом пролунав радісний крик командира: «Хлопці, дивіться! Це той самий дуб, у якого ми влаштовували перший привал! Його ні з чим не сплутаєш!» Тепер нам нема про що турбуватися. Ми вийшли на пряму дорогу до села.