KNOWLEDGE HYPERMARKET


Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого. Повний урок

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого. Повний урок

Содержание

Тип уроку

Засвоєння нових знань з елементами самостійної роботи.

Мета

Дізнатися про зміни, які відбулися на Русі під час правління Ярослава Мудрого, проаналізувати сутність князівських міжусобиць.

Цілі уроку

  • аналіз причин, сутності та результатів першої і другої усобиці на Русі;
  • характеристика особливостей розвитку Давньоруської держави в період правління Ярослава Мудрого;
  • порівняльна характеристика особистості та діяльності Володимира I і Ярослава Мудрого;
  • вивчення основних понять та термінів, що запропоновані вчителем.
  • розвиток навичок самостійного опрацювання матеріалу.

Основні дати та події

1015 - повстання в Новгороді проти варягів.
1036 - Ярослав Мудрий завдав нищівної поразки печенігам, від якого вони не змогли оговтатися.
1037 - закладено Софійський собор у Києві.
1051 - утворення Києво-Печерського монастиря.

Терміни і поняття уроку

Гривня - основна грошова одиниця в Київській Русі.
Династичний шлюб - шлюб між представниками різних монархічних династій з метою зміцнення міжнародних зв'язків.
Черговий порядок престолонаслідування - порядок престолонаслідування, згідно з яким влада повинна передаватися старшому в роду.
Ранньофеодальна монархія (IX-XI ст.) - Форма політичного режиму, при якому монарх перебуває у договірних чи сюзерена-васальних відносинах з іншими князями.
Руська Правда- перший письмовий звід законів Київської Русі.


руська правда

Персоналії

Ярослав Мудрий (бл. 978-1054 рр..) - Великий князь київський (з 1019 р.), син Володимира I. Вигнав Святополка Окаянного, боровся з братом Мстиславом, розділив з ним держава у 1026 р. Після смерті Мстислава в 1036 р. Русь знову об'єдналася. Рядом перемог забезпечив південні і західні кордони Русі. Встановив династичні зв'язки з багатьма країнами Європи. При ньому складено загальросіянин звід законів Руська Правда.


Ярослав Мудрий


Нестор - давньоруський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря, автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського. Традиційно вважається одним з найбільших істориків Середньовіччя - автором першої редакції «Повісті временних літ» (бл. 1113 р.).


нестора

Обладнання уроку

Карта «Київська Русь», доступ в Інтернет (по можливості), CD з відповідними відео (на вибір вчителя), портрети історичних особистостей даного періоду.

План вивчення нового матеріалу

1. Друга усобиця на Русі.
2. Боротьба Ярослава Мудрого за владу.
3. Ярослав Мудрий на чолі Русі.
4. Зовнішня політика князя.

Хід уроку

Початок уроку

Привітання вчителя та оголошення теми.

Мотивація та перевірка матеріалу, вивченого на минулому уроці

Учитель розповідає, чому ця тема важлива для вивчення та мотивує клас. Перевірка матеріалу може відбуватися двома шляхами: перевірка домашнього завдання або опитування.

Вивчення нового матеріалу


Вивчення теми доцільно розпочати з розмови про ставлення до влади великого князя в Стародавній Русі і договірному початку у відносинах між князями.

Давньоруська держава можна охарактеризувати як ранньофеодальну монархію. На чолі держави стояв князь, багато в чому залежний від дружини. Успадкування влади тісно перепліталося з обранням. Влада князя ще сильно залежала від громади, яка закликала і виганяла князя, формувала ополчення для відсічі зовнішнім ворогам.






Самостійна робота учнів


1. Переходячи до основної частини уроку, учням можна запропонувати поміркувати над наступними питаннями:


1. Чим характеризувався політичний лад давньоруських князівств?
2. Які підстави для заняття престолу, на ваш погляд, були вирішальними?
3. Чому смерть сильного і вольового правителя зазвичай сприяла початку усобиць?
4. Який князь прийшов до влади також внаслідок усобиці?
5. Як ви думаєте, чи міг Ярослав стати київським князем, не втручаючись у Усобицю?


Для відповідей на поставлені питання учні можуть спиратися на такі висловлювання істориків.

В. О. Ключевський:
      «Коли помирав батько, тоді, мабуть, розривалися всі політичні зв'язки між його синами: політичної залежності молодших обласних князів від старшого їх брата, сідав після батька в Києві, непомітно. Між батьком і дітьми діяло сімейне право, але між братами не існувало, мабуть, ніякого встановленого, визнаного права ... »


В.О. Ключевський

В.О. Ключевський


Р. Г. Скринніков:
      «Старшинство перестало грати безумовно вирішальну роль у визначенні права на владу. Зміна правителів у столиці спричиняла за собою зміни влади на периферії Київської Русі: кожен новий київський князь направляв своїх синів намісниками в інші міста (насамперед у Новгород). При цьому в політичній боротьбі все частіше використовувалися половецькі загони ».


У ході бесіди учні приходять до висновків про те, що влада князя в ранньофеодальній державі грунтувалася на звичайному праві, за яким вона була досить міцною тільки за умови усунення всіх можливих претендентів на престол. Ярославу Володимировичу також довелося зіткнутися з подібними обставинами, що призвели до загибелі його братів. Наслідком цього, можливо, і стало введення нового порядку спадкування - «лествичного».


Борис і Гліб

Борис і Гліб


Питання про смерть Бориса і Гліба краще за все розглядати, спираючись на матеріал підручника, запропонувавши учням самостійно відповісти на питання наприкінці.






Підведення підсумків


Підводячи підсумки та узагальнюючи, можна запропонувати класу структурувати причини усобиць в Давньоруській державі, що почалися в X-XI ст.:
      1) спадковий порядок престолонаслідування;
      2) величезна територія;
      3) різний рівень розвитку частин Давньоруської держави;
      4) багатонаціональний склад держави.

2. Дане питання учні вивчають самостійно по тексту підручника. Підсумком цієї роботи має бути відповідь на питання або заповнення таблиці.

3. Розгляд третього питання теми передбачає складання історичної характеристики Ярослава Мудрого. Для цього учні можуть скористатися наступним планом:
       1) дати початку і закінчення правління;
       2) походження, сім'я;
       3) затвердження при владі;
       4) внутрішня політика;
       5) зовнішня політика;
       6) внесок у розвиток Давньоруської держави.


4. Вивчення зовнішньої політики Ярослава Мудрого можна провести за традиційною схемою: виділити основні цілі та завдання, що стояли перед державою в другій чверті XI ст., та основні напрямки і підсумки зовнішньої політики. Висновки учнів можуть бути оформлені у вигляді такої таблиці: основні напрямки, цілі та завдання, основні події, підсумки

Домашнє завдання

1. Підготувати доповідь на 3-4 ст. на тему „Русь Ярослава Мудрого – євпропейська держава”
2. Повторити матеріал за підручником, скориставшись при цьому історичною картою в атласі.


Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Розквіт Давньоруської держави. Ярослав Мудрий" Гумерової Раушанії Ріфміровни, вчителя історії

2. Урок на тему "Розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого" Якимової Ольги Миколаївни, заступника директора з виховної роботи

3. Презентація до уроку "Ярослав Мудрий" учителя Брит Тетяни (з порталу uchitel.edu54.ru)

4. А.Гісем, А.Мартинюк Історія України. Конспекти уроків. 7 клас (2007 р.)


Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


Над уроком працювали

Гумерова Р.Р.

Любименко В.В.

Білозерко Д.Т.

Якимова О.М.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 7 клас