Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Конспект уроку до теми: Література українського романтизму. Поети-романтики

Гіпермаркет Знань>>Українська література >> Українська література: Література укр. романтизму. Поети-романтики. П. Гулак-Артемовський, «Рибалка»; Є. Гребінка, «Українська мелодія»; М. Костомаров, «Соловейко»; Н. Забіла, «Соловей», М. Петренко, «Небо».


План-конспект уроку з курсу «Українська література 9 клас» з теми «Література українського романтизму. Поети-романтики».


Тема уроку: Література українського  романтизму. Поети-романтики. П. Гулак-Артемовський. «Рибалка»; Є. Гребінка. «Українська мелодія»; М.Костомаров. «Соловейко»; Н. Забіла. «Соловей»; М. Петренко. «Небо».


Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями романтизму як літературного напряму, найяскравішими представниками літератури українського романтизму, тематикою творів, особливостями відтворення героя; розвивати уважність, логіку, мислення; виховувати любов до краси рідного слова.


Тип уроку:     комбінований.


Обладнання: виставка літератури, згідно теми уроку, портрети письменників, ілюстрації  до творів, аудіозаписи поезій, комп’ютерна презентація.


Епіграф:

                                                                                                                                                             Твір, який читають, має теперішнє;
                                                                                                                                                            
твір, який перечитують, має майбутнє.
                                                                                                                                                              О. Дюма



                                                                             Зміст і структура уроку


І. Організаційно-вступна частина.


ІІ.Перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція опорних знань.


                                                                             Експрес-опитування


1.Романтичний тип художньої творчості відіграв важливу роль у формуванні…

2. Романтизм – як  художній напрям у літературі й мистецтві к.XVIII ст.- поч.XIX ст. став цілковитим запереченням …

3. На ранньому етапі український романтизм утвердився як…

4.Найчисленнішою була школа романтиків з центром у …

5.Праця М.Костомарова, у якій викладені романтичні ідеї виразного національно-політичного забарвлення, покладені в основу Кирило-Мефодіївського братства...

6.Романтизм утвердив у літературі лірику особистої журби, розвинув нові поетичні жанри:...


Відповіді:

1.Національної свідомості та становленні української літератури.

2. Класицизму.

3. Фольклорний, або народний.

4.Харкові.

5. «Книга буття українського народу».

6. Романс, елегію, послання, посвяту, медитацію.

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчальної діяльності.


1.Вступне слово вчителя про особливі ознаки українського романтизму.

2. Інформативне повідомлення випереджуального характеру «Харківська школа поетів-романтиків».

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу


1.Учнівське повідомлення про Петра Петровича Гулака-Артемовського.

2. Виразне читання балади «Рибалка».


   Вода шумить!.. Вода ґуля!..
   На березі Рибалка молоденький
   На поплавець глядить і примовля:
   – Ловіться, рибочки, великі і маленькі!
   Що рибка смик – то серце тьох!..
   Серденько щось Рибалочці віщує:
   Чи то тугу, чи то переполох,
   Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує!
   Сумує він, – аж ось реве.
   Аж ось гуде, і хвиля утікає!..
   Аж гульк!., з води Дівчинонька пливе,
   І косу зчісує, і брівками моргає!..
   Вона й морга, вона й співа:
    – Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький.
   На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
   Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
   Коли б ти знав, як Рибалкам
   У морі жить із рибками гарненько.
   Ти б сам пірнув на дно к линам
   І парубоцькеє оддав би нам серденько!
   Ти ж бачиш сам, – не скажеш: ні,
   –  Як сонечко і місяць червоненький  
   – Хлюпощуться у нас в воді на дні
   –  І із води на світ виходять веселенькі!
   Ти ж бачиш сам, як в темну ніч
   Блищать у нас зіроньки під водою.
   Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, –  
   Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
   Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..
   Се дзеркало, – глянь на свою уроду!..
   Ой, я не з тим прийшла сюда,
   Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!
   Вода шумить!.. Вода гуде...
   І ніженьки по кісточки займає!..
   Рибалка встав, Рибалка йде.
   То спиниться, то вп'ять все глибшенько пірнає!..
   Вона ж морга, вона й співа...
   Гульк!.. –  приснули на синім морі скалки!..
   Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
   І більше вже ніде не бачили Рибалки!..


3. Обмін  враженнями про баладу (переспів балади німецького поета Ґете).

4.З’ясувати, у чому полягає особливість балади.

5. Виконння ідейно-художнього аналізу твору.


Настрій твору – сумний.
Жанр – балада.  
Тема балади – зваблення молодого рибалки міфічною річковою істотою – дівчиною-русалкою, який піддався її чарам і пропав на дні ріки.
Ідея балади – засудження соціальної несправедливості, яка штовхнула рибалку «в обійми» русалки, підлості, хитрості зі сторони дівчиноньки та нерозсудливості рибалки, який,  тверезо не  розібравшись у ситуації, поплатився життям.
Аналіз художніх засобів (лексичних, синтаксичних, фонетичних), за допомогою яких влучно передається ідейний зміст балади. Твір має виразні національні ознаки, наближений до фольклорного твору високою емоційністю (вживається багато окличних речень, звертань, вигуків), вживанням слів із зменшувально-пестливим значенням, використанням казково-легендарного сюжету.
Визначення метрики та строфіки ліричного твору.

6. Завдання творчого характеру. Як могли би повернутися події, якби рибалка не був бідний і його не вразили б слова русалки, але у них враз виникла взаємна симпатія?

1.Учнівське повідомлення про Євгена Павловича Гребінку.

2. Виразне читання поезії «Українська мелодія».


     «Ні, мамо, не можи» нелюба любить!
     Нещасная доля із нелюбом жить.
     Ох, тяжко, ох, важко з инм річ розмовляти!
     Хай лучче я буду ввесь вік дівовати!»

     – Хіба ж ти не бачиш, яка я стара?
     Мені в домовину лягати пора.
     Як очі закрию, що буде з тобою?
     Останешся, доню, одна, сиротою!

     А в світі якеє життя сироті?
     І горе, і нужду терпітимеш ти!»
     Я, дочку пустивши, мовляв, на поталу,
     Стогнать під землею як горлиця стану.

     «О мамо, голубко, не пдач, не ридай.
     Готуй рушники і хустки вишивай.
     Нехай за нелюбом я щастя утрачу;
     Ти будеш весела, одна я заплачу!»

     Ген там, на могилі, хрест божий стоїть,
     Під ним радо й вечір матуся квилить;
     «О боже мій-милий! що я наробила!
     Дочку, як схотіла, із світа згубила.


3. Обмін  враженнями про поезію.

4. З’ясування метафоричності назви твору.

5. Виконння ідейно-художнього аналізу пісні.


Настрій поезії – журливий.
Тема вірша – зображення турботи, переживання матері за майбутнє своєї доньки; сум, розпач дівчини, яка не може змиритися з думкою, що їй прийдеться жити з нелюбом, трагічне закінчення життя через кохання без взаємності.
Ідея вірша – засудження соціальної нерівності, яка призвела до трагічних наслідків – смертні бідної дівчини через небажання жити з багатим нелюбом.
Жанр – поезія.
Вид лірики – інтимна.
Аналіз художніх засобів (лексичних, синтаксичних, фонетичних), за допомогою яких влучно передається ідейний зміст пісні.


6.Віртуальне спілкування з героїнею пісні.

-Що би ви їй порадили? -Від чого застерегли на майбутнє? -Чи треба так побиватися і страждати через  людину, яка зрадила?

7.З сюжетом якого твору перекликається зміст даної поезії? (І.Котляревський. «Наталка Полтавка»).

1.Учнівське повідомлення про  Миколу Івановича Костомарова.

2. Виразне читання поезії «Соловейко».


        Зелений сад, зелений сад.
        Зеленая могила!
        Зелений сад вдяга весна,
        Могила забриніла!

        Як гарно слухать, коли вніч
        Маленький соловейко
        В кітках затлямка, засвистить
        Так приязно, любенько!

        А тут вони ведуть танок!
        Хто гласи їх розлічить?
        Хто передом із їх іде?
        Хто зорі перелічить?

        Той на тополі, ті в кущах,
        Ті в вербах, ті в калині...
        Один біля могили сам
        Співає на ялині.

        Щебече він: не то співець
        Віршами люб'язними
        Кохання й радість розділя
        З серцями приязними.

        Затьохка він –  не то біди
        Оплакує людськії;
        Жаль ллється в серце, як в квітки
        Крапельки дощовії.

        От застогнав, і от замовк...
        Терликнув — вп'ять залився...
        Не то співець в останній раз
        Із миром розпростився!

        І в небо думкою влетів,
        Між зорями співає,
        А странний спів його людей
        Уже не порушає.

        Співає пташка, і ніхто
        Не взяв її в примітку!
        Співа співець –    ніхто йому
        З душі не кине квітку!

        Одно серденько між всіма
        Глас пташин розпізнало;
        Одно серденько пісня та
        Співцева розрушала.

        І цілий день смутна, тиха
        Самотняя могила,
        А вранці зомнята трава,
        Де дівчина сиділа.


3. Обмін  враженнями про поезію.

4. Виконння ідейно-художнього аналізу ліричного твору.


Настрій
– елегійний.
Тема поезії – зображення талановитого майстра своєї срави, неперевершеного співця, володаря душ усіх закоханих – соловейка.
Ідея поезії – уславлення таланту як найвищого прояву особистості; уміння представити його, щоб самоствердитися.
Жанр – поезія.
Вид лірики – інтимна.
Аналіз художніх засобів (лексичних, синтаксичних, фонетичних), за допомогою яких влучно передається ідейний зміст пісні.
Визначення метрики та строфіки ліричного твору.


5.Бесіда. За якими критеріями оцінюють справжній таланту?

1.Учнівське повідомлення про Віктора Миколайовича Забілу.
2. Виразне читання поезії  «Соловей».


          Не щебечи, соловейку.
          Під вікном близенько;
          Не щебечи, малюсенький.
          На зорі раненько.

          Як затьохкаєш, як свиснеш.
          Неначе заграєш;
          Так і б'ється в грудях серце,
          Душу роздираєш.

          Як засвищеш голосніше,
          А далі тихенько:
          Аж у душі похолоне,
          Аж замре серденько.

          Зовсім трошки перестанеш,
          Лунь усюди піде;
          Ти в темну ніч веселися,
          І як сонце зійде.

          Твоя пісня дуже гарна,
          Ти гарно й співаєш,
          Ти, щасливий, спарувався
          І гніздечко маєш!

          А я бідний, безталанний.
          Без пари, без хати:
          Не досталось мені в світі
          Весело співати.

          Сонце зійде — я нуджуся,
          І заходить — плачу:
          Котру люблю дівчиноньку,
          Тієї не бачу.

          Довго й чутки вже не маю
          Про милу дівчину;
          Цілий вік свій усе плачусь
          На лиху годину.

          Не щебечи, соловейку,
          Як сонце пригріє!
          Не щебечи, малюсенький,
          І як вечоріє!

          Ти лети, співай тим людям,
          Котрі веселяться;
          Вони піснею твоєю
          Будуть забавляться.

          А мені такая пісня
          Душу роздирає! —
          Гірше б'ється .моє серце,
          Аж дух завмирає.

          Пугач мені так годиться:
          Стогне, не співає;
          Нехай стогне коло мене
          Да смерть возвіщає.


3. Обмін  враженнями про поезію.

4. Виконння ідейно-художнього аналізу ліричного твору


Настрій - сумний
Тема поезії – зображення протиставлення прекрасного почуття закоханості, коли світ насколо сдається прекрасним, почуттю суму, печалі, самотності, нерозділеного кохання; докір солов’ю, який своїм співом лише поглиблює душевні муки.
Ідея поезії – уславлення  таланту як найвищого прояву самоствердження особистості, засудження песимістичного  настрою.
Жанр – елегія.
Вид лірики – інтимна.
Аналіз художніх засобів (лексичних, синтаксичних, фонетичних), за допомогою яких влучно передається ідейний зміст пісні.
Визначення метрики та строфіки ліричного твору.

1.Учнівське повідомлення про  Михайла  Миколайовича Петренка.
2. Виразне читання поезії   «Небо».


           Дивлюся на небо та й думку гадаю.
           Чому я не сокіл, чому не літаю.
           Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
           Я б землю покинув і в небо злітав!

           Далеко, за хмари, подальше од світу,
           Шукать собі долі, на горе привіту,
           І ласки у зірок, у сонця просить,
           У світі їх яснім все горе втопить.

           Бо долі ще змалку здаюся нелюбий,
           Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
           Чужий я у долі, чужий у людей...
           Хіба ж хто кохає нерідних дітей?..
           Кохаюся лихом, привіту не знаю,
           І гірко, і марно свій вік коротаю,
           І в горі спізнав я, що тільки одна  –  
           Далекеє небо –  моя сторона.

           Й на світі сім гірко; як стане ще гірше,
           Я очі на небо, –  мені веселіше,
           І в думах забуду, що я сирота,
           І думка далеко, високо літа!..

           Коли б мені крилля, орлячі ті крилля:
           Я землю б покинув і на новосілля
           Орлом бистрокрилим у небо польнув
           І в хмарах навіки од світа втонув!


2. Обмін  враженнями про поезію.

3. Виконння ідейно-художнього аналізу пісні.


Настрій – елегійний.
Тема поезії – відтворення страждань, розпачу, суму ліричного героя. Який не зазнав щасливої долі на землі, тому вважає, що зміг би знайти розраду і спокій, кли зможе літати як сокіл.
Ідея поезії – утвердження свободи особистості, яка притамання кожній людині як найбільшу  цінність людського життя.
Жанр – елегія.
Вид лірики – філософська.
Аналіз художніх засобів (лексичних, синтаксичних, фонетичних), за допомогою яких влучно передається ідейний зміст пісні.
Визначення метрики та строфіки ліричного твору.


4. Визначення народнопоетичних образів у поезії та їх коментар.

V. Узагальнення і систематизація знань


Інтелектуальна розминка

1.Яка тематика поезій українського романтизму?
2.Що об’єднує сюжети цих творів?
3.Яка поезія вас найбільше вразила і чому?
4.Як  ви зрозуміли зміст епіграфа  уроку?

Метод ПРЕС. Поезія, яка не залишила байдужим.

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання та самооцінювання знань.


VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

1) опрацювати матеріал підручника з даної теми;
2) одну поезію вивчити напам’ять (на вибір);
3) індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про представників «Руської трійці».

Використана література.


Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література: Підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл.- К.: Грамота, 2009. – 309 с.: іл.
Противенська О.Г., Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група «Академія», 2000. – 45 с.
Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Харків: Вид. група «Основа», 2009. –88 с.



Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці


Українська література за 9 клас безкоштовно скачати, плани конспектів уроків, готуємось до школи онлайн

Предмети > Українська література > Українська література 9 клас > Література укр романтизму Поети-романтики Гулак-Артемовський Гребінка Костомаров Забіла Петренко > Література укр романтизму Поети-романтики Гулак-Артемовський Гребінка Костомаров Забіла Петренко. Конспект уроку і опорний каркас