Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 11 клас>> Українська література:«Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка»

План-конспект уроку з курсу «Українська література 11 клас» з теми «Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка»

Тема уроку: КРАСА І ЩИРІСТЬ ПОЧУТТІВ У ІНТИМНІЙ  ЛІРИЦІ
                  ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА.

Мета уроку: розкрити перед учнями незбагненний світ краси почуттів інтимної лірики поета, з'ясувати мовностилістичні особливості поезій цього виду, розвивати навички виразного читання, уажність, вдумливість, вміння робити узагальнення; виховувати почуття любові до краси поетичного слова.
Тип уроку:  комбінований.
Обладнання: ілюстрації до творів поета, виставка «Жінок коханих імена», ТЗН, виставка літератури, мультимедійні засоби наочності.
Епіграф:
                                         Так! Тільки божество бува таке блаженне!
                                         З любові я святий!.. Святе моє кохання!
                                          І де ж на світі є хтось інший, окрім мене,
                                         Щоб мав такі, як я, шляхетні почування9
                                                             Агатангел Кримський

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ
          
 І. Організаційно-вступна частина
ІІ. Перевірка домашнього завдання (диференційовано)
1)Тестування. Завдання на встановлення відповідності
І.

 
Відповіді. І. 1.В. 2.А. 3.Б. 
ІІ.

   
Відповіді. ІІ.  1.В. 2.Б. 3.А.

2) Індивідуальні завдання на картках:
   Картка 1.
Завдання: визначити віршовий розмір, римування, види рим у поданому поетичному уривку з поезії В.Симоненка.
     Україно! Ти для мене диво!
     І нехай пливе за роком рік,
     Буду, мамо, горда і вродлива,
     З тебе дивуватися повік («Україні»).     
 (Відповідь:  п’ятиистопний хорей з допоміжною стопою пірихієм; перехресне римування; чоловічі та жіночі рими).

Картка 2.
Завдання: визначити віршовий розмір, римування, види рим у поданому поетичному уривку з поезії В.Симоненка.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть («Лебеді материнства»).
(Відповідь:  шестиистопний хорей з допоміжною стопою пірихієм;  суміжне  римування;  жіночі рими).

Вступне слово вчителя (на фоні ніжної ліричної мелодії). У чому життєдайна сила кохання? Любов, тільки любов, омиваючи серця людей чарівним дощем, стверджує завжди людське в людині, вивищує нас над злом. З незапам"ятних часів любов піснею возвеличується, чаклує різцем пензля. Не було й немає на планеті Земля народу, який би так влуч¬но виразив словом це величне божественне почуття у стислій приказці, химерній казці, у зворуш¬ливій мелодії, де з «журбою радість обнялись». На сьогоднішньому уроці говоритимемо тільки про кохання...

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань
Бесіда.
1.Коли зародилася інтимна лірика в українській літературі?
2.Хто був одним з перших авторів інтимної лірики?
3.У чому особливість еволюції інтимної лірики?
Учень-дослідник.
Перші зразки інтимної лірики в новій українській літературі дав І.П.Котляревський. Це літературні обробки деяких народних пісень, творів давнього письменства. Від «Наталки Полтав¬ки» І.П Котляревського до першого видання «Кобзаря» Т.Г.Шевченка в розвитку інтимної лірики – ціла епоха.
Узагальнювальна таблиця (випереджувальне завдання)

ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ. ЕВОЛЮЦІЯ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ

ІV. Повідомдення теми, мети, завдань уроку та формування мотивації учіння
Постановка виконавських завдань
1.Глибше проникнути у світ поетичного слова митця.
2.Порівняти зразки інтимної поезїі давнини і сучасності.
3.Вдосконалювати вміння аналізувати ліричні твори.

V. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу
Вчитель. Відомий німецький літературознавець Август Шлегель у свій час сказав: «Ліричний вірш - це музичний вираз душевних переживань за допомогою мови». Кохання Василем Симо-ненком оспівується як цілюще джерело людської ніжності, краси почуттів. Це своєрідний доку¬мент до вивчення почуттєвого досвіду: його зростання, творчий злет, перетворення його в мірило краси, критерій душевних цінностей.

Методичний коментар. Учні-дослідники аналізують художні засоби, стилістичні фігури інтимних поезій В.Симоненка, розкривають їх роль у мистецькій канві ліричних творів

Виразне читання та аналіз поезії «ЛЮБОВ».

Учень-біограф. Саме на черкаській землі Василь Симоненко знайшов своє сімейне щастя, там пустив коріння. У 1957 році він одружився. Дружина Людмила - кур"єр облдрукарні. Згодом у них народжується син.
Учень-декламатор. Виразне читання  поезії «ВОНА ПРИЙШЛА» (на фоні звучання пісні "Мотив для двох сердець" у виконанні Віталія та Світлани Білоножків).
Вчитель. Кохання для автора – це щось святе. Він мріяв про нього, чекав його, бажав його. Але ніколи не увляв собі, що кохання – це ще і біль, і розчарування. Та навіть невзаємна й нещаслива любов осяває душу, залишається солодким болем-спогадом.

Учень-декламатор. Виразне читання  поезії «ВСІ ОБРАЗИ Й КРИВДИ ДО ОДНОЇ».
Вчитель. Кожен митець слова створює свою неповторну сторінку в безсмертній книзі кохання. Властивими лише йому барвами-самоцвітами, що "висяюють опукло і виразно". І надихає його на створення цих шедеврів, без сумніву, Муза творчого натхнення Ерато.

Учень-декламатор.  Виразне читання  поезії «НУ, СКАЖИ...»
Вчитель. Любов - це не лише висока поезія, а й велика відповідальність. Слід зуміти вчасно підставити плече, розділити радість і горе. Це єднання сердець. Зворушливе інтимне звертання поета до коханої свідчить про його тонке розуміння мелодії любові. Кожний рядок, мов струна арфи Орфея, бринить любов"ю до коханої, яку він обожнює.

Учень-декламатор. Виразне читання  поезії «Є В КОХАННІ І БУДНІ І СВЯТА».
Вчитель. Інтимні поезії Василя Симоненка відзначаються вишуканістю форм, особливою музи¬кальністю, оригінальною милозвучністю. Ліричний герой його поезій – то романтик, то щиро до безтями закоханий юнак, то досвідчена людина, здатна до філософського узагальнення.

Учень-декламатор. Виразне читання  поезії «ЗАГРАЄ СМЕРТЬ...»
Лине ніжна лірична мелодія

Тезисний виклад досліджень.
ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОЇ МАНЕРИ МИТЦЯ
-прийом повторень слів «вона прийшла», «любов прийшла» для підсилення основної думки по¬езії;
-багатство художніх засобів, зокрема епітетів, «людська» (краса), «тужливі» (зітхання), «змучена» (душа), «ніжна» (доброта), «заквітчана», «мила», «юна» та ін.; метафор:» Не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль» («Є в коханні і будні і свята»);

порівнянь: «любов, як сонце» («Любов»); «ти і я - це вічне, як і небо» («Ну скажи...»), «жду твоєї ласки, як земля у спеку жде дощу» («Всі образи й кривди до одної»);  
антитез: «полюби і зрадь», «радощі і сльози», «будні і свята», «радість і жаль», «гнів і лю¬бов», «ненаглядна, злюща, чудова»;
-художні деталі:
-слухові: «сказати в тривожну мить», «кликала й манила», «ти щось мені говориш»;
-зорові: «рожевих ілюзій вуаль», «вона прийшла», «темніла зірка», «заквітчана», «блиснули байдужі ліхтарі»;
-багатство стилістичних фігур:
-    риторичні оклики: «Чим ти людей обходиш на землі!»  «Як це буденно!» «Як це звично!»;
-    риторичні запитання: «Скільки раз це бачила Земля?» «Я тебе зустрів і не зберіг».

Інсценізація уривка новели В.Симоненка «Вино з троянд».
Андрій (до дітей). – Квіти люблять щасливих. У нас від нещасть вони не в’януть, а плачуть. Ви бачили скільки вранці на них роси? Ото їхні сльози. Хто росяного ранку знайде незаплакану квітку, той буде щасливий.
            Діти розходяться, через деякий час входить Ольга.
Ольга. – Це правда, що суха квітка, знайдена росяного ранку, зичить щастя?
            Андрій застиг від подиву.
Андрій. – Ні. То я сам вигадав.
Ольга. – Жаль, що я не вмію так гарно видумувати.
Андрій. – Для чого це тобі? З тебе досить тієї вроди, якою наділила мати. А в мене... Що я робитиму, коли зрадять мене ще й ті химерні вигадки?
Ольга. – Ти дуже гарний хлопець, Андрію.
Андрій. – Ти хотіла сказати, що я непогана людина?
Ольга. – Я хотіла сказати те, що сказала. Мені багато кажуть, що я гарна і тому мене люблять. Хіба я винна,  що гарна? Хіба моя врода – це я? Я хочу, щоб хтось полюбив мене, а не мою красу, чорні брови та рожеві щічки. Що та краса?  Вітри видублять шкіру, дощі змиють рум’янець…де  й та  врода дінеться... Ну скажи, Андрію, коли висушить мене праця та негода, чи буду любою для того, що спокусився красою?
Андрій. – Не знаю, Ольго. Не знаю, хто б тебе зміг не любити отаку!
Ольга. – Я не весь вік такою буду, Андрію... Так мені можна нарвати квітів? (Через деякий час).
Мені жаль їх рвати. Вони такі гарні. Краще зайду іншим разом. Добре?
                 Дівчина, пильно вдивляється в очі хлопцеві, а потім каже:
– А до  весілля ти неодмінно приготуй мені вино з троянд...

 VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань
Робота в групах. Вправа «Мозковий штурм».
Обговорення питання у групах:
У чому особливість інтимної лірики В.Симоненка?
-Романтика юності, нездійсненні мрії, зрадливе нещасне кохання ( «Ну, скажи...»; «Всі об¬рази й кривди до одної»).
 -Щира закоханість поета у вимріяний ідеал («Вона прийшла»; «Є в коханні і будні і свята»).
 -Філософські узагальнення зрілої досвідченої людини ( «Любов»; «Заграє смерть іржавою трубою»).

VІІ. Підведення підсумків уроку і повідомлення д/з
 «Снігова куля» (Слово. Речення. Питання. Відповідь)
Оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання.

Домашнє завдання.
1 Опрацювати матеріал уроку.
2.Вивчити напам’ять одну з поезій, аналізованих на уроці.


Використана література
Біда С. День святого Валентина.// Дивослово. – 1999. – № 1. – С.48-50.
Ктор В.Я. Я Вас люблю і я щасливий. // Все для вчителя. – 1997. – № 4. –С.22-24.
Не¬порожній ОС. «Все в тобі прекрасне і священне». // Непорожній О.С., Семенчук І.Р. Українська література. Підручник для 11 класу середньої школи. – К.: Освіта, 1995. – С.509-510.
Оріон золотий: Любовна лірика українських поетів. – К.: Молодь, 1986. – 430 с.
Плаксюк І.І. Через віки з любов’ю. // Все для вчителя. – 2000. – № 5. – С.76-80.
Поезія: Ліна Костенко. Василь Симоненко. Олександр Олесь. Василь Стус. 2-е вид. доп. – К.: Наукова думка, 1999. –с.217-258.
Симоненко В. Берег чекань. – К.: Наукова думка, 2001. – 244 с.
Чари кохання: Любовна лірика українських поетів ХІХ – поч. XX століття. – К.: Молодь, 1985. –227с.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Симоненко.

Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

_{Книги, підручники української літератури скачати, конспект на допомогу вчителю та учням, навчатися онлайн}