KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект уроку на тему «Перекладна література. Біблія. Легенди. Притчі»

Гіпермаркет Знань>>Українська література >>Українська література: Біблія (фрагменти). Легенди: про створення світу, про перших людей, про потоп на землі, про Вавилонську вежу, про Мойсея. Десять заповідей. Притча про блудного сина. Притча про сіяча. ТЛ: поглиблення поняття про притчу. ПРЗМ №1. Переказ однієї з легенд або притч.



План-конспект уроку з курсу «Українська література 9 клас» з теми «Перекладна література. Біблія. Легенди. Притчі».



Тема урокуПерекладна література. Біблія. Легенди. Притчі.

Мета уроку: поглибити знання школярів про біблійні легенди та притчі, їх особливості та повчальний характер, вдосконалювати навички ідейно-художнього аналізу притч; виховувати любов і повагу до краси рідного слова.
Тип уроку:  засвоєння нових знань.
Обладнання: виставка літератури, згідно теми уроку, ілюстрації, ТЗН, репродукції картин Рембрандта «Повернення блудного сина», Т.Шевченка з серії «Притча про блудного сина» («Програвся в карти»), відеофрагмент «Вавилонська вежа»


Зміст і структура уроку

І. Організаційно-вступна частина.

ІІ.Перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція опорних знань.

Вікторина. Робота в групах.

        Запитання для І групи     Запитання для ІІ групи
  1.Як називалася одна з перших датованих рукописних книг давньої української літератури? 
   1. Яка давня рукописна книга вважається першим енциклопедичним збірником Київської держави? 
  2. Яка  писемна рукописна пам’ятка давньої  української літератури вийшла у 1076р.? 
   2. Який матеріал використовували для рукописних книг?
  3.Що було оправою для давніх книг?    3.Що в перекладі означає «книга книг»?
  4. Яка структура Біблії? 

   4.Про що йде мова у Старому Заповіті?
  5.Що покладено в основу  Нового Заповіту?
   5. Хто переклав Біблію українською мовою?
  6.Хто з українських  та зарубіжних письменників використовував біблійні мотиви у своїх творах?
   6.Які твори живопису на біблійну тематику вам відомі?



ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

1.Вступне слово вчителя про особливості біблійних легенд та повчальний характер біблійних притч.
Теорія літератури. Легенда. Міф. Притча. Псалми.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.Переказ учнями біблійних легенд зі Старого Заповіту (про створення світу, перших людей Адама та Єву, про Вавилонську вежу, всесвітній потоп, про Мойсея), використовуючи цитатний матеріал; роздуми і коментар.
Відеофрагмент про Вавилонську вежу.


2. Читання та коментар 10 заповідей Божих.

Я Господь Бог твій, що вивів тебе з землі єгипетської, з дому неволі. Тому:

1.Не знай інших Богів, крім Мене.
2.Не взивай марно імені Господа Бога твого.
3.Пам'ятай день святий святкувати.
4.Шануй батька свого й матір свою, щоб було тобі добре і щоб довго прожив ти на землі.
5.Не вбивай.
6.Не чужолож.
7.Не кради.
8.Не свідчи ложно на ближнього твого.
9.Не пожадай жінки ближнього твого.
10.Не пожадай ніякого добра, що є в твого ближнього.

Додатково відокремлюються «Дві головні заповіді любові»:
1.Люби Господа Бога твого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю.  

2.Люби свого ближнього, як себе самого (-у)

3. Переказ та коментар, використовуючи цитатний матеріал біблійних притч з Нового Заповіту:  Притча про сіяча. Притча про блудного сина.

Коментар учителя. Протягом багатьох століть відбувалася складна трансформація канонічного сюжету притчі про блудного сина. Образи притчі сприймалися символічно: батьком вважалася церква, а блудним сином — відщепенець від неї. Письменники XVI–XIХ ст. не тільки по-новому тлумачать притчу про блудного сина, а й створюють на її основі нові твори. Наприклад, Іван Вишенський у своєму творі «Позорище мисленному» зображує блудного сина позитивним героєм, а брата-домочадця — негативним. Письменник-полеміст співчуває блудному синові, вважаючи його заступника рідної землі перед Богом. Тут простежується автобіографічний мотив, який пов’язує долю героя з долею самого автора. Повернення блудного сина до рідної домівки Вишенський взагалі опускає. Від імені блудного сина веде розповідь поет XVII ст. Ілля Бачинський у творі «Пісня світова». Особливо своєрідно тема блукальця розвинута в поемі «Тризна» Т.Шевченка, написаній російською мовою. «Страшної, святої» драми зазнає  герой, бажаючи стати для рідного краю пророком, прагнучи допомогти рідній землі і гинучи далеко від неї, в муках і каятті, яке приходить до нього, як і до блудного сина з євангельської притчі. у якого тема відходу з рідного краю і повернення до нього, тема пригод на чужині блукальця, тема каяття й повернення — одна з наскрізних у поезії*. Мотиви життя людини, що силою різних обставин була викинута з рідного краю, з отчого дому, розробляються Шевченком у певній залежності від поворотів його власної долі. Історією про блудного сина цікавився і Г.Сковорода, який сам провів своє життя в мандрах. Цей сюжет притаманний байці  «Про безногого і сліпого».

Мистецькі паралелі


20-10-72.jpg

Рембрандт. Повернення блудного сина.


20-10-73.jpg

Т.Шевченко. З серії «Притча про блудного сина». Програвся в карти. Папір, туш, бістр (27,8 ? 21,6). [XI 1856 — 10.V 1857].


Коментар учителя.

26 червня 1857 р. Шевченко записав у щоденнику про свій задум видати в гравюрі серію сатиричних малюнків під назвою «Притча про блудного сина»: «...я думаю со временем выпустить в свет в гравюре акватинта и собственное чадо — «Притчу о блудном сыне», приноровленную к современным нравам купеческого сословия. Я разделил эту поучительную притчу на двенадцать рисунков, они уже почти все сделаны на бумаге. Но над ними еще долго и прилежно нужно работать, чтобы привести их в состояние, в котором они могут быть переданы меди». Дата виконання цих малюнків встановлена на підставі листів Шевченка до Бр. Залеського. В першому, від 8.ХІ 1856 p., Шевченко повідомляє про свій задум, а в другому, від 10.V 1857 p., пише, що з задуманої серії він виконав лише 8 малюнків і що перших чотири він не розпочав за відсутністю типажу, але сподівається закінчити їх в Москві або Петербурзі. В цьому ж листі Шевченко згадує, що за відсутністю сепії для цієї роботи, він змішав бістр з тушшю, що дало тон, близький до сепії. Після смерті Шевченка всі вісім малюнків деякий час зберігалися у М. М. Лазаревського, а потім у В. М. Лазаревського. 1899 р. його син С. В. Лазаревський оголосив розпродаж належної йому збірки малюнків Шевченка. Внаслідок розпродажу малюнки з серії «Притча про блудного сина» опинилися в руках чотирьох колекціонерів.

V. Узагальнення і систематизація знань
Усний твір-роздум твір «Вплив біблійних притч на формування свідогляду особистості».

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання та самооцінювання знань.


VІІ. Повідомлення домашнього завдання:

1.Опрацюв. матеріал підручника (стор.50-59).

2.Укласти збірочку «Біблійні афоризми».

3.Індивідуальні завдання інформативного характеру:

3.1.Особливості та історична цінність збірки «Літопис Руський».
3.2.Життя і діяльність Нестора Літописця. «Повість минулих літ».





Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

Матеріали з української літератури онлайн, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української літератури скачати

Предмети > Українська література > Українська література 9 клас > Біблія. Легенди. Притчі > Біблія. Легенди. Притчі. Конспект уроку і опорний каркас