KNOWLEDGE HYPERMARKET


Культурне життя козацької України. Повний урок

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас. Повні уроки>> Історія України: Культурне життя козацької України. Повний урок

Содержание

Тип уроку

Комбінований

Мета

Ознайомлення учнів із спадщиної культури козацької доби; виховання патріотичних настроїв та зацікавлення предметом Історія України.

Задачі

  • знайомство з традиціями і звичаями козаків;
  • розучування козацької пісні;
  • виховання любові до українського фольклору;
  • напрацювання навиків роботи із історичною картою;
  • виховання художнього смаку на кращих зразках українського фольклору.

Обладнання

Козацькі марші (підбурка), карти, контурні карти, ілюстрації, проектор.

Методи і технології уроку

-    інтеграції мистецтв;
-    аналізу і синтезу;
-    порівняння;
-    інформаційні технології.

Хід уроку

Звучать козацькі марші, що супроводжуються показом ілюстрацій на проекторі (які стосуються козацької культури).


козак к люлькою
Козача сім'я: Звичаї і традиції

Козачі сім'ї були великими (5-10 чоловік). Через сорок днів після народження дитяти відбулися хрестини. Спочатку новонародженому, дарили якого – нібудь зброя: шашку, кинджал, старовинний пістолет або рушницю. Після хрестин батько або дід «опоясують» його шашкою і «приміряють» на коня. Особливо знаменною була поява зуба. Цього дня батько везе сина на коні в церкву, де ставить свічку святому заступникові козаків – Георгію Побєдоносцю.


Георгій Побєдоносець


Георгій Побєдоносець


З трьох років маляти привчають до коня, і він майже щодня їздить верхи по двору під наглядом дорослих. До 5-6 років казачонок вже бере участь в конкурсах і скачках. Виховували у дітей готовність до військової служби і в першу чергу привчали до коня, добиваючись єдності коня і сідока, розвивали в нім відвагу, завзятість, презирство до небезпеки. З 8-9 років діти йшли в школу, де  з основами загальної грамоти вивчали історію Вітчизни, знайомили з військовою справою, пізніше ввели гімнастику.


українці козаки


Головна підготовка починалася в 18 років, коли молодий козак вступав в підготовчий розряд і приймав присягу. Два роки заняття проводилися в своїх селищах і станицях. Вивчалася зброя і прийоми володіння ним. Багато часу приділялося стройовій підготовці. Потім після табірного збору козак йшов в полк, де служив 12 років в стройовому розряді, а потім 5 років в запасному. У сім'ях, де знаходився козак, якого призвали в полк, починалася розгульна пора.


прощання


Пригощання тривало декілька днів. Козак повинен був обійти всіх своїх рідних. У самий день відходу всі рідні збиралися до козака додому. Після пригощання козак виходив з-за столу, кланявся рідним в ноги, дякував за повчання і просив благословення. Рідні благословляли козака, потім він виходив в двір, де брат або батько підводили коня в повному спорядженні. Козак кланявся коню в ноги і просив не підводити в скрутну хвилину життя.




Потім прощався з рідними і виїжджав. Дружина або мати проводжали козака до околиці, тримаючись за стремено, плакавши і наставляючи. Велике значення для козака мало спорядження. Козача сім'я повинна була сама придбати спорядження для військової служби. Це було дуже дорого. Особливі вимоги пред'являлися коню. Для росіян кінь взагалі був священною твариною. Коли кінь вмирав, його закопували в землю і горювали про нього як про члена сім'ї. Коли козака відправляли на службу, то вся сім'я просила коня бути товаришем і берегти сина. Мати падала перед конем на коліна і просила уберегти сина і кинути його в біді. Перед походом прагнули задобрити і вмилостивити коня ласкою і кормом. Окрім придбання коня  козак повинен був придбати і форму. Форма уральських козаків була такою: каптан і шаровари, сині з малиновим прикладом, білий пояс, сині з малиновою облямівкою чепраки. Взагалі ж одне козаче військо від іншого відрізнялося кольором лампас на шароварах.


Розучування пісні „Виступали козаченьки”

- робота над чистою інтонацією;

- робота над важкими місцями;

- чітка дикція при подачі тексту;

- характер виконання;

- дотримання чіткого пульсуючого  ритму.

Споконвіку славилася Україна не лише видатними гетьманами, відважними полководцями, мудрими дипломатами, а й лицарями духу - вченими й композиторами, поетами й музиками, малярами та будівничими. Їх спадок – значний вклад в історію, в культурний розвиток українського народу.

Фішки для допитливих

Братські школи
Мало кому відомо, що сучасний урок у звичайній школі має далеких «предків» - уроки в братських школах, які були закладені при православних церквах громадами міщан. Перша така школа з'явилася 1586 р. у місті Львові, зчасом їх в Україні було біля 30. Навчання дітей у братських школах проходило рідною мовою. Учні вивчали початкову грамоту, іноземні мови, арифметику. Таким чином освіта стала досяжною для багатьох пересічних українців, а не лише для дітей багатих сімей, як було заведено дотепер.


Київська колегія успадкувала досвід Острозької академії. Вона почала діяти року 1632. Колегія тривалий час була єдиним вищим навчальним закладом в усій Європі.


Її основою стали школа Київського братства, яка стояла від 1615 р. на Подолі, та Лаврська школа. Остання була заснована 1631 р. Петром Могилою, тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври. Саме він ініціював злиття двох шкіл в одну, що мало стати фундаментом вищої школи. Скоро Київську колегію нарекли академією, оскільки вона була вищою школою та була схожа на європейські університети. У її назву входило також прізвище Петра Могили, як її засновника-батька.


Відео-хвилинка

Петро Могила




Саме зі школами, колегіями та академіями того часу історики пов'язують створення українського театру. Навчальні шкільні предмети були найрізноманітнішими, включалися у програму також основи віршування, закони декламації. Школярі складали вірші та промови, виступали із ними перед класом. Це і стало першими виставами, основою українського театру.

Робота з класом

Завдання. Дати визначення:


Декламація –
Віршування –
Промови –
Перші вистави –


Українські православні церкви славляться своєю внутрішньою оздобою, прикрасами по всьому світу. Особливо велику роль в урочистості у наших храмах грає іконостас – внутрішня стіна з іконами. Іван Руткович та Йов Кондзелевич прославилися саме як видатні итці, які створювали неперевершені ікони в 2 пол.17 століття - 1 пол. 18 століття.




Як і за княжої доби, за козацьких часів створювали літописи на українських землях. Найвидатнішим козацьким літописцем і досі вважається Самійло Величко. Він створив ґрунтовний літопис, у якому розповів про ключові події з історії Української козацької держави і Національно-визвольної війни. Величко навів численні свідчення очевидців, документи тих літ. До життєписів гетьманів додавалися портрети. Літопис створювався досить довгий час. Самійло Величко боявся допустити помилки, тому перевіряв кожен документ, використовував багато писемних джерел, в тому числі й чужоземні.


Літопис дописували його учні зі слів автора, бо він утратив зір через те, що цілі роки працював над книгою.

Гра

Козацька педагогіка


Це один з основних методів козацької педагогіки. Наприклад, ігри-догонялки, ігри на метання, ігри на перетягування, стрибки, ролеві ігри — це і фізичне навантаження, і виховний момент, і первинне розуміння чесного життя, поведінка по правилах.


Духовне  

Унікальний елемент козацької педагогіки — пильна увага до духовного світу дитяти, до природи (наприклад, вважалося, що із стихій можна черпати сили). Бувалі козаки вивчали козацьку поросль, як поводитися, як обстоювати свою думку, дружити. Виховувався дух побратімства (козак козакові — брат) і національна гордість: «Козак знімає шапку тільки перед Богом та перед собою — і то за власнім бажанням». Ще одна важлива козацька чеснота — чесність. На Січі ніхто не мав права красти, а всі багатства, здобуті в походах, козаки могли запросто роздати селянам.


Грамота 

Майже всі козаки були грамотними, мало того, вони читали Біблію і інші духовні книги іга Січі було близько 40 книг, написаних волхвами, які кожен козак був зобов'язаний прочитати, на рівних вели дипломатичні переговори з високопоставленими представниками різних держав, тому що знали іноземні мови.

Народний костюм є одним з прадавніх і масових видів народного декоративно-прикладного мистецтва, володіє багатством форм вираження, широтою і глибиною культурних і художніх зв'язків. Костюмом є цілісний художній ансамбль гармонійно погоджених предметів одягу, прикрас і доповнень, взуття, головного убору, зачіски. У мистецтві традиційного костюма органічно з'єднуються різні види декоративної творчості і використовуються всілякі матеріали.

Костюм козаків
складався з військової форми і повсякденного одягу. Формений костюм прошел складна дорога розвитку, великий вплив на нього зробила культура кавказьких народів. Слов'яни і горці жили по сусідству. Ворогували вони не завжди, частіше прагнули до взаєморозуміння, торгівлі і обміну, у тому числі і культурно-побутовому. Козача форма затвердилася в середині 19 століття: черкеска, шаровари, бешмет, башлик, зимова бурка, папаха, чоботи або ноговіци.


козаки
Сорочка - основа козачого костюма. Прикрашали сорочки вишивкою по Подолу і по краях рукавів, на грудях. Спочатку носили традиційні українські сорочки - "голошейки" з різного типа горловиною. Застосовували у вишивці шов - мережку.


Козаки ще в Запорізькій Січі носили папахи з суконним стусаном, що падав набік у вигляді клину. У нього можна було вкласти металевий каркас або інший твердий предмет для захисту голови від шашкових ударів. На зборах, так званому крузі, козак завжди повинен був знаходитися в шапці. Знімалася вона лише під час молитви, присяги, була викликом на поєдинок, в козачій хатині красувалася на найвиднішому місці. У будинку вдови лежала під іконою, що означало, що сім'я знаходиться під захистом бога.

Домашнє завдання

1. Намалювати козака.

2. Бути готовим розповідати про культуру козацької доби.

3. Додаткове завдання: розробити кросворд до пройденої теми на 10-15 питань.


Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Культурне життя козацької України" учителя Міжнародного ліцею Гранд Домарецької О.В.

2. Урок на тему "Культурне життя козацької доби" учителя Сизон В.Б., м. Боярка

3. Задунайський В. В. Військові традиції українських козаків у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та їх відродження в новітню добу. : Дисерація д-ра наук: 07.00.01 - 2008.

4. Задунайський В. Проблеми трансформації бойового мистецтва українських козаків у спортивно-мистецькому напрямку за новітніх часів // Бористен. – Дніпропетровськ, 2007 р.

5. В. Омельчук, к.і.н., завідувач кафедри організації самоврядування "Козацькі традиції - в сучасну освіту" № 22 (173) 31 травня - 6 червня 2006 року


Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


Над уроком працювали

Домарецька О.В.

Любименко В.В.

Сизон В.Б.


Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 5 клас