KNOWLEDGE HYPERMARKET


Мовний апарат
Строка 1: Строка 1:
-
 '''Мовний апарат'''
+
 '''Мовний апарат'''
-
Кожен звук нашої мови створюється мовним апаратом людини (див. мал. 1) і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається на видисі. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки (12). Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить назовні вільно. Звук при цьому не утворюється. Коли зв’язки напружені, вони тісно змикаються. Видихуване повітря тисне на них і примушує дрижати. Від цього утворюється голос.<br>З гортані повітря потрапляє в ротову порожнину (13), що виконує функцію звукового резонатора, де мовні органи (передусім язик (7, 8, 9) і губи (1)) можуть або змінювати форму резонатора, або створювати в ній своєрідні перепони – щілини чи зімкнення. При подоланні цих перепон струменем повітря виникає специфічний для кожного звука шум. Він може бути самостійним або з додаванням голосу.<br><br>Схематичне зображення мовних органів людини:&nbsp;1 — тверде небо; 2 — альвеоли; 3 — верхня губа; 4 — верхні зуби; 5 — нижня губа; 6 — нижні зуби; 7 — передня частина язика; 8 — середня частина язика; 9 — задня частина язика; 10 — корінь язика; 11 — голосові зв'язки; 12 — м'яке небо; 13 — язичок; 14 — гортань; 15 — трахея.<br>&nbsp;<br>Отже, органами, що беруть участь у творенні мови є такі:  
+
Кожен звук нашої мови створюється мовним апаратом людини (див. мал. 1) і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається на видисі. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки (12). Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить назовні вільно. Звук при цьому не утворюється. Коли зв’язки напружені, вони тісно змикаються. Видихуване повітря тисне на них і примушує дрижати. Від цього утворюється голос.<br>З гортані повітря потрапляє в ротову порожнину (13), що виконує функцію звукового резонатора, де мовні органи (передусім язик (7, 8, 9) і губи (1)) можуть або змінювати форму резонатора, або створювати в ній своєрідні перепони – щілини чи зімкнення. При подоланні цих перепон струменем повітря виникає специфічний для кожного звука шум. Він може бути самостійним або з додаванням голосу.<br><br>Схематичне зображення мовних органів людини (див. мал.) : 1 — тверде небо; 2 — альвеоли; 3 — верхня губа; 4 — верхні зуби; 5 — нижня губа; 6 — нижні зуби; 7 — передня частина язика; 8 — середня частина язика; 9 — задня частина язика; 10 — корінь язика; 11 — голосові зв'язки; 12 — м'яке небо; 13 — язичок; 14 — гортань; 15 — трахея.<br>&nbsp;<br>Отже, органами, що беруть участь у творенні мови є такі:
-
губи&nbsp;<br>зуби&nbsp;<br>переднє піднебіння&nbsp;<br>середнє піднебіння&nbsp;<br>заднє піднебіння<br>язичок (увула)
+
*губи&nbsp;
 +
*зуби&nbsp;
 +
*переднє піднебіння&nbsp;
 +
*середнє піднебіння&nbsp;
 +
*заднє піднебіння
 +
*язичок (увула)
 +
*передня частина язика
 +
*середня частина язика&nbsp;
 +
*задня частина язика&nbsp;
 +
*корінь язика
 +
*глотка
 +
*голосові зв’язки
 +
*ротова порожнина
 +
*носова порожнина &nbsp;
-
передня частина язика
+
[[Image:Rechapar.jpg]]<br>
-
 
+
-
середня частина язика&nbsp;<br>задня частина язика&nbsp;<br>корінь язика<br>глотка<br>голосові зв’язки<br>ротова порожнина<br>носова порожнина &nbsp;<br>[[Image:Rechapar.jpg]]<br>
+

Версия 16:57, 28 июля 2009

 Мовний апарат



Кожен звук нашої мови створюється мовним апаратом людини (див. мал. 1) і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається на видисі. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки (12). Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить назовні вільно. Звук при цьому не утворюється. Коли зв’язки напружені, вони тісно змикаються. Видихуване повітря тисне на них і примушує дрижати. Від цього утворюється голос.
З гортані повітря потрапляє в ротову порожнину (13), що виконує функцію звукового резонатора, де мовні органи (передусім язик (7, 8, 9) і губи (1)) можуть або змінювати форму резонатора, або створювати в ній своєрідні перепони – щілини чи зімкнення. При подоланні цих перепон струменем повітря виникає специфічний для кожного звука шум. Він може бути самостійним або з додаванням голосу.

Схематичне зображення мовних органів людини (див. мал.) : 1 — тверде небо; 2 — альвеоли; 3 — верхня губа; 4 — верхні зуби; 5 — нижня губа; 6 — нижні зуби; 7 — передня частина язика; 8 — середня частина язика; 9 — задня частина язика; 10 — корінь язика; 11 — голосові зв'язки; 12 — м'яке небо; 13 — язичок; 14 — гортань; 15 — трахея.
 
Отже, органами, що беруть участь у творенні мови є такі:


  • губи 
  • зуби 
  • переднє піднебіння 
  • середнє піднебіння 
  • заднє піднебіння
  • язичок (увула)


  • передня частина язика



  • середня частина язика 
  • задня частина язика 
  • корінь язика
  • глотка
  • голосові зв’язки
  • ротова порожнина
  • носова порожнина  

Rechapar.jpg