Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


М. Коцюбинський. Дорогою ціною. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії

Українська література 8 клас

Тема. М. Коцюбинський. Дорогою ціною. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії

Тема. М. Коцюбинський. Дорогою ціною. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії

Мета:
–     навчальна (освітня): продовжувати ознайомлення учнів з ідейнохудожнім змістом повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною» (ІV, V частини, епілог); аналізувати образи часу і вічності в повісті, символи, роль і значення кольорів, звуків; характеризувати за складеним планом образ Соломії, дослідити, як випробування гартують характер людини; учити висловлювати роздуми про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах;
–     розвивальна: розвивати навички роботи з текстом епічного твору, вміння робити власні висновки; логічне та творче мислення, репродуктивну та творчу уяву, увагу, пам'ять, спостережливість; формувати світогляд школярів;
–     виховна: виховувати волелюбність, зневажливе ставлення до жорстокості і зла, повагу до мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом, утисками особистості; любов до художнього слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь та навичок.

Методи: бесіда.

Прийоми: складання плану, художній переказ, розповідьвитяг, характеристика образу за складеним планом, прийом мікрофону.

Обладнання: підручник В. Цимбалюка «Українська література. 8 клас» (К., 2008)., ТЗН.

Ланцюжок навчальних ситуацій
1.    Бесіда з учнями про поняття часу в творі.
2.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
3.    Перевірка домашнього завдання.
4.    Художній переказ (сприймання Соломією навколишнього світу уранці перед визволенням Остапа). Бесіда про особливості колористики в творі, образ туману.
5.    Бесіда про ідейне навантаження епілогу повісті, виокремлення символічних образів вітру, часу, вічності у ньому (розповідьвитяг).
6.    Характеристика за складеним планом образу Соломії.
7.    Гра «Мікрофон»: «Що означає бути вільним?»
8.    Підсумкова бесіда за запитаннями.
9.    Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Хід уроку
1.    Бесіда з учнями про поняття часу в творі
1.    Пригадайте, з яких слів розпочиналася повість «Дорогою ціною»? («Діялось це в тридцятих роках минулого століття»). Як вони вплинули на вас? (Зрозуміли, що розповідь буде йти про події минулих років, причини яких потрібно було шукати в історії нашої держави).
2. Справді, письменник звернувся до минулих часів, зміг перенести і читача в них. А якими ж словами він розпочав епілог повісті? («Чимало води утекло в Дунаї з того часу») Які відчуття вони викликали? (Відчуття плинності життя, його перетворюючої сили).
Учитель. Бачимо, що авторові вдалося створити своєрідний часовий простір, наснажений бурхливими подіями (часто випадковими), які мали вирішальне значення в житті героїв. Остап та Соломія виявили себе справжніми поборниками насильства та неволі. Водночас вони постали перед нами як часточка неохопного світу, що живе за своїми законами зміни часу, людей. Однак подвиг героїв залишився жити у вічності. А що ж таке вічність – вдома ви мали з’ясувати для себе це питання за тлумачним словником? (Вічність – 1. Плин часу, що не має початку й кінця. 2. Про дуже довгий час, віки. // Пам'ять про когось у віках).

2.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Ми завершуємо вивчати пригодницьку романтичну повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною». І спробуємо осягнути символічні образи часу та вічності в творі, дослідити роль та значення кольорів і звуків у художньоестетичній та ідейній картині повісті. Розуміння справжніх філософських категорій, серед яких час і вічність, стане основою для становлення ваших особистих думок та переконань, допоможе пізнавати життя в його багатоманітності. Ви продовжуватимете вчитися робити власні висновки, досліджуватимете не лише сюжет епічного твору, а і його художньовиражальну природу. Для цього звертайте особливу увагу на текст повісті. Вам буде необхідно виокремити символічні образи та зрозуміти їхню роль у творі. Після такої роботи повість «Дорогою ціною» стане книгою, в якій ви зможете знайти відповіді на запитання, що хвилюють вас особисто.

3. Перевірка домашнього завдання

Вдома ви складали план до двох останніх частин твору та епілогу. (Заслуховується декілька учнівських планів, найкращий (або поєднання декількох) записується вчителем на дошці).
Орієнтовний план
ІV частина «У циган»:
1. «Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась».
2. Арешт циган та Остапа.
V частина «Боротьба за врятування Остапа»
1. Рішення Соломії визволяти Остапа силою.
2. Річка, як «чорна і тиха безодня».
3. Поєдинок з вартою турецького човна.
4. Останні хвилини життя Соломії.
Епілог «Доля Остапа»:
1. Маленька хатинка сторожа на високій бессарабській полонині.
2. Уміти слухати живий вітер.
3. Остап – старий дід.
4. «Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав...»

4. Художній переказ (сприймання Соломією навколишнього світу уранці перед визволенням Остапа). Бесіда про особливості колористики в творі, образ туману.

Учитель. Один із пунктів нашого плану до п’ятої частини повісті «Річка, як „чорна і тиха безодня”». Перекажіть текст твору, що відповідає йому, дотримуючись вжитих автором художніх засобів (епітетів, метафор (уособлень), порівнянь).
– Який колір найчастіше зустрічаємо в цьому епізоді? (Чорний) Як ви гадаєте, чому? (Бо чорний колір співзвучний сумному настрою героїні, яку розлучили з коханим).

– У цьому описі ми зустрічаємося з образом туману. І можемо сприймати його як цілком конкретну картину. Однак на початку уроку я сказала вам, що ми досліджуватимемо символічні образи твору. Туман – один із них. Які асоціації викликає у вас туман як природне явище? (Непрозорий, неясний, тьмяний, перешкоди, нечіткий, невиразний). Спробуйте на основі цих асоціацій витлумачити символіку образу туману. (Можна говорити про те, що туман символізує безперспективність, невідомість, складність шляху, який обрали герої повісті. Як світло денеде блимало крізь млу туману, так їхня надія пробивалася через морок сумних думок).

– Пригадайте, який колір домінував при змалюванні картин пожежі у плавнях (ІІІ частина), аргументуйте відповідь цитатами з тексту. (Червоний: «Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари...») Визначте його символічний зміст (Червоні барви символізують страх, породжений пожежею).

– Зверніть увагу на колористичний малюнок, що постає після розпачливих перегуків Остапа і Соломії наприкінці твору. Білі боки спорожнілого човна вода фарбує у червоний колір. Як, на вашу думку, співвідносяться ці кольори? (Вони контрастують між собою).Вчитель. Дійсно, білий – колір світлий, він символізує чистоту загиблої Соломії, яка і пливла на цьому човні. Червоний же – колір неспокою. Однак варто зауважити, що неспокій – складова частина людського життя. Тому можемо говорити про те, що така колористична картина символізує нескінченність, плинність часу, навіює нам відчуття вічності.
Вчитель. Ми переконалися, що у малюнках природи слово М. Коцюбинського світиться, грає різними барвами, дзвенить багатьма струнами. Тому таким важливим поряд із колористикою постає звукопис.
– Як передається вічний шум безбережного моря комишу? Які асоціації він викликає? (Звуконаслідувальними алітераціями (повторення звуків «ш», «с») та асонансами (повторення звуку «у») через сприйняття Соломії. У шелесті комишу Соломія десь глибоко в душі відчувала вирок для себе).
– А який звук допомагає відчути розбурхану стихію пожежі? (Звук «р», повторений багато разів).


5. Бесіда про ідейне навантаження епілогу повісті, виокремлення символічних образів вітру, часу, вічності у ньому (розповідь-витяг).
Учитель. Так, у творі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Пам’ятаємо, що вона має символічне значення. Таке ж навантаження несе і образ вітру. Віднайдіть його у тексті твору та перекажіть цей уривок. («Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки»).

– Яким ви уявили собі вітер? Розкажіть про його найголовніші можливості. (Вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани).

– Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі. Тож як ви думаєте, з якою метою письменник в епілозі змальовує цю могутню стихію? (Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати»). 

6. Характеристика за складеним планом образу Соломії.
Учитель. Звернімо увагу на перший пункт плану до ІV частини твору: «Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась». Які риси її характеру виявилися після ув’язнення Остапа? (Оптимізм, наполегливість, самовідданість).
Спробуймо з вами схарактеризувати образ цієї відчайдушної, сміливої дівчини за таким планом:
1.  Соломія – яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.
(Образ Соломії найперше привертає увагу у творі. Адже ця жінка здатна робити мужні та самовіддані вчинки, які за силою духу можуть перевершити навіть чоловічі.  У той же час – це вірна товаришка, турботлива та ніжна: «Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі, і виглядала її з очеретів. Їй жаль стало молодого змарнованого життя...»).
2. Портрет і зовнішність героїні.
(Соломія – вродлива і сильні жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Коли вона разом з Остапом тікала з рідного села, то «дивилась у простір засмученими карими очима». В її очах відбивався і сум за рідним краєм, який вона покидала, і тривога за невідоме майбутнє. Соломія – вольова, мужня й ніжна жінка, щира й вірна подруга Остапа. Заради коханого та волі вона «вбралась у штани та ладна мандрувати хоч на край світу...»).
3. Риси характеру Соломії (запис у зошитах)
а) мужність і відвага;
б) вірність і самовідданість;
в) волелюбність і ненависть до гнобителів;
г) любов до життя;
д) здатність на самопожертву;
е) щирість і душевність;
є) оптимістичність та енергійність.
4. Трагічна доля героїні.
(Готовність Соломії йти на самопожертву, її мужність з особливою силою розкриваються наприкінці V розділу. Відтворюючи останні хвилини життя героїні, письменник знаходить такі художні засоби, що відповідають змісту цієї трагічної ситуації. Форма вислову стає гранично стислою, вагомою, яскравою: «...Усі сили добути... всю теплу кров... усю волю... Ось ближче до берега... Ось берег видко...». Кожне слово в цей напружений момент – картина в свідомості Соломії і в уяві читача. Слово і образ тут зливаються в єдине ціле: «...а там так гарно, там сонце сяє, там зелено, там небо синє, там радість, життя». А далі – різкий контраст – епічно стримані рядки, якими закінчується уривок. Вони звучать як реквієм героїчному життю Соломії: «По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині і обертається в цятку... за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у червоний колір. Тихо в повітрі...»)
5. Образ української жінки у співставленні з символічним образом тура.
(Соломія (як і Остап) – представниця народу. А тому є всі підстави зіставляти її психологічний портрет із символічним образом тура на початку твору. Ненависть героїні до пана, кріпаччини, неволі асоціюється з налитими кров’ю і гнівом очима дикої тварини. Готовність боротися – із наставленими рогами. Вільнолюбний дух персонажів, їхнє поривання у степове безмежжя, на волю накладається на просторову картину першого абзацу твору, де степовий вітер, широкий прості подаються природним середовищем неприборканого, дикого тура).

7.    Гра «Мікрофон»: «Що означає бути вільним?»

Учням пропонуються запитання, на які вони відповідають за бажанням (проводиться своєрідна пресконференція, відповіді – лаконічні, точні).
– Що ви розумієте під словом «воля»? (Це свобода людини, здатність розвиватися, робити те, все, що не суперечить моральним цінностям людства).
– А чи дозволяє воля робити все, що заманеться? (Ні, адже в кожному суспільстві існують певні етичні правила, закони). Тоді яким чином ми можемо говорити про волю, свободу? (Воля там – де не принижується людська гідність).
– За яких умов люди можуть бути позбавлені волі в сучасних умовах? (Коли вони зробили протиправний вчинок або не можуть свідомо відповідати за наслідки своїх дій).
– Чи може сьогодні людина почуватися повністю вільною? (Сьогодні свобода людини може обмежуватися необхідністю працювати, виконувати певні обов’язки. Однак за умови, коли людина чинить відповідно до своєї природи, то і робота приноситиме їй задоволення). 


8.    Підсумкова бесіда за запитаннями.
1. Чому і чим персонажі повісті (Остап і Соломія) далекі від змісту символічного образу господарського вола, змальованого у вступі? (Остап і Соломія не бажали миритися із неволею, несправедливістю, пригнобленням: «Пісня волі... чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми». Своєю втечею, боротьбою із складними обставинами вони повстали проти несправедливості. І довели, що надто далекі від того господарського вола, «якого паша і спочинок могли робити щасливим» і якого письменник робить алегоричним уособленням приборканого народного духу. Так, вже у вступі яскраво лунає ідея твору: утвердження волелюбності українського народу, його непримиренності до соціального гноблення).
2. Розкрийте символічний підтекст назви твору. (Головні герої заплатили найвищу ціну за волю, за бажання щасливо жити – ціну життя. Однак своїм коханням вони довели, що щирість та самовідданість здатні подарувати людині хоча б невеликі, але такі бажані краплини щастя, дати сили для боротьби. Їхнє почуття увійшло у вічність, стало основою моральної стійкості особистості).

9. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Напишіть твір на тему: «Ціна виміру життя (за повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною»). У творі намагайтеся визначити, що було найголовнішим для героїв повісті і чи досягли вони цього та у який спосіб? Чи прийнятна така поведінка? Ваше ставлення до позиції персонажів, сучасне ставлення людини до власного життя.


Надіслано Горською С.О., викладачем української літератури

Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги, будь-якого насильства над людиною. Конспект уроку і опорний каркас > Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги, будь-якого насильства над людиною. Конспект уроку і опорний каркас