KNOWLEDGE HYPERMARKET


Населення. Сучасна політична карта. Головні держави Африки. Зв’язки України з країнами африканського континенту. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Населення. Сучасна політична карта. Головні держави Африки. Зв’язки України з країнами африканського континенту.Повні уроки


Содержание

Тема

  • 23. Населення. Сучасна політична карта. Головні держави Африки. Зв’язки України з країнами африканського континенту.

Мета

  • познайомитися із населенням та державами материка Африка.
  • Дізнатися, які зв’язки мають країни Африки із нашою державою.

План


1. Населення Африки.
2. Політична карта Африки. Головні держави Африки.
3. Зв’язки України з країнами африканського континенту

Населення Африки


У Східній Африці археологи знайшли рештки прадавньої людини і знаряддя її праці, вік яких приблизно 2,7 млн років. Такого роду знахідки є найдавнішими на нашій планеті. Це дало підстави припустити, що найперші люди на Землі були африканцями, що саме на цьому материку зародилося людство. Звідси давні люди почали розселятися по всьому світу.
Африка – один з найбільш багатонаселених материків. За кількістю населення, як і за площею, вона посідає друге місце після Євразії. Населення Африки складає понад 800 млн осіб. В останні десятиліття його кількість неухильно зростає.

Народи Африки
Народи Африки

Раси і народи

Африка вирізняється надзвичайним різноманіттям рас, народів, племен. Серед її населення є представники і негроїдної, і європеоїдної, і монголоїдної рас. Значна частина сформувалася на стику двох і більше рас.

Масаї
 Масаї



Більшу частину материка (на південь від Сахари) населяють представники екваторіальної (негроїдної) раси. В умовах палючого сонця їх шкіра набула темного кольору, що рятує її від опіків, а волосся стало курчавим. Народи і племена цієї раси мають значні відмінності у відтінку шкіри, зрості, рисах обличчя. Так, в екваторіальних лісах живуть пігмеї (у перекладі з грецької це слово означає розмір величиною з кулак). Це найменші люди нашої планети – середній зріст дорослого чоловіка становить лише 145 см. Натомість масаї і тутсі  – найвищі народи Африки, їх зріст сягає 200 см.

Вони на диво стрункі і граційні. Нілоти – «люди Нілу», що живуть у верхів’ях Нілу, також високорослі. Крім того, їх вирізняє надзвичайно темний, майже чорний колір шкіри. Суахілі – «люди узбережжя» – населяють узбережжя Індійського океану.

На півдні материка живуть бушмени і готтентоти. Вони низькорослі, мають жовтувату зморшкувату шкіру, широке вилицювате обличчя, що робить їх схожими з монголоїдами. Жителі острова Мадагаскар – малагасійці – походять від змішаних негроїдної і монголоїдної рас. Так само ефіопи, які мають світліший, ніж у негроїдів, колір шкіри з червонуватим відтінком, вважаються представниками проміжної раси.

Плем’я в Нігерії
 Плем’я в Нігерії

Представники європеоїдної раси живуть в основному на півночі Африки. Це араби (алжирці, єгиптяни, марокканці), які говорять арабською мовою, і бербери. Вони мають світлий, проте достатньо смаглявий колір шкіри. Європейці проживають у багатьох районах Африки. Найбільше їх на півдні, де живуть нащадки голландських, французьких, англійських і німецьких переселенців. Там багато і мулатів, які походять від змішаних шлюбів європейців з африканськими народами.

Розміщення населення

Порівняно з іншими материками в Африці відносно низька середня густота населення – близько 20 осіб/км2. Територією материка населення розміщене вкрай нерівномірно. Густо заселені узбережжя Середземного моря, Гвінейської затоки, а також південно-східне узбережжя материка. Там розміщені великі порти, що виникли на жвавих світових торгових шляхах. Багато з них стали найбільшими містами прибережних держав, а нерідко і їх столицями. Особливо висока густота населення в дельті Нілу (понад 1 000 осіб/км2). Низька густота населення, звісно ж, у пустелях та на півострові Сомалі, де є зовсім безлюдні території.

Більша частина населення (70 %) Африки проживає в сільських населених пунктах. Разом з тим, поряд із сільською глибинкою, де життя ніби завмерло: так жили там і сто, і двісті років тому, виникли великі сучасні міста.

Політична карта Африки. Головні держави Африки


Ще 50 років тому майже всі країни Африки були колоніями і перебували під владою інших країн. Могутні держави Європи від часів відкриття материка сприймали його як скарбницю, звідки можна було черпати спочатку золото, слонову кістку, цінну деревину, а потім рабів і корисні копалини. Починаючи з ХУІ ст., вони поділили Африку між собою і збагачувалися за рахунок захоплених земель. Найбільше територій захопили Велика Британія і Франція. Для роботи на великих плантаціях бавовнику, арахісу, какао та інших культур колонізатори використовували дешеву робочу силу африканців. До середини ХХ ст. на політичній карті Африки залишалося тільки чотири незалежні країни – Єгипет, Ефіопія, Ліберія і нинішня Південно-Африканська Республіка (Південна Африка). В усі часи Чорний континент бачив найчорніші риси своїх відкривачів. Народи Африки довго боролися проти колоніалізму. З 1960 р. на політичній карті Африки з’явилися десятки незалежних держав, а в 1990 р. незалежною стала остання колонія – Намібія.

 Колоніальні володіння європейських держав в Африці (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Співвідношення між площами колоній та метрополій
Співвідношення між площами колоній та метрополій
На сучасній політичній карті Африки більш як 50 великих і малих держав. І хоча вже немає колоній, багато країн усе ще перебувають у економічній залежності від колишніх власників. Майже всі країни Африки за рівнем розвитку господарства слаборозвинуті або середньорозвинуті. Високо розвинутою державою є тільки Південна Африка. Найбільшими країнами на півночі материка є Єгипет, Лівія, Алжир, Марокко, Судан, в Центральній Африці – Заїр, Конго, на півдні – Південна Африка.

Колонізатори залишили далеко не кращий спадок: господарську і культурну відсталість народів, голод, хвороби, злидні. Проте в останні роки життя в країнах Африки покращується. Вводиться безкоштовна освіта, медичне обслуговування, будуються коледжі, університети.

 Політична карта Африки

Політична карта Африки

Головні держави Африки


Єгипет
 
Площа – 1 млн км2
Населення – 80 млн чол.
Столиця – Каїр


Ця держава розташована на півночі материка, на стику Африки і Азії. Майже вся її територія (96 %) лежить у зоні спекотних пустель. Клімат – тропічний пустельний, який через сухість несприятливий для життя людей. З півночі на південь країну перетинає єдина річка – Ніл. Давньогрецький історик Геродот назвав Єгипет „даром Нілу”. І справді, річка – єдине джерело життя в пустелі. Долина Нілу є низкою оазисів. Її плодючі землі надзвичайно благодатні для розвитку господарства. Саме там ще 6 тис. років тому виникла одна з найдавніших цивілізацій. За кількістю населення Єгипет на другому місці в Африці, проте майже все воно зосереджене на вузькій смужці землі, що зрошується Нілом. Переважна більшість населення – араби, які сповідують іслам. Всі міста країни – великі і малі, стародавні і сучасні – розташовуються в долині Нілу. Столиця країни – Каїр – одне з найбільших міст Африки.

Египет.jpg

Єгипет

Єгипет слаборозвинута країна. Основа господарства  – сільське господарство. Густа мережа зрошувальних каналів, багато сонячного тепла, родючі ґрунти дають можливість отримувати 2 – 3 врожаї на рік. Великі площі займає бавовник. За збором бавовни Єгипет посідає одне з перших місць у світі. Вирощують також кукурудзу, рис, пшеницю, цукрову тростину, фінікову пальму, оливкові дерева, цитрусові (апельсини, мандарини, лимони). Розводять велику рогату худобу, кіз, віслюків, верблюдів, овець.


Поряд з традиційними легкою і харчовою промисловістю, які переробляють продукцію сільського господарства, розвивається видобувна галузь. Видобувають паливо – нафту, природний газ, вугілля. Використовуючи залізні та марганцеві руди, підприємства чорної металургії виплавляють чавун і сталь. Руди кольорових металів використовує кольорова металургія для отримання міді, свинцю, цинку, олова. Розвивається машинобудування. Мінеральні добрива, ліки та іншу продукцію дає хімічна промисловість, використовуючи фосфорити, сірку, гіпс, кам’яну сіль. Асуанська ГЕС виробляє електроенергію.

Оазиси в пустелях з’єднані залізницями і автошляхами. Проте сполучення утруднюють бархани, які, переміщуючись, постійно засипають шляхи. У головний порт Александрію заходять судна з усього світу. Порти Порт-Саїд і Суец зв’язані між собою Суецьким каналом. Велике значення має міжнародний туризм. Щороку мільйони туристів приїздять подивитися на піраміди – усипальниці фараонів та сфінксів – колосальні скульптури левів з людською головою, які споруджені понад 4 тис. років тому. Відпочинок на пляжах Червоного моря пропонує Хургада – найбільший курорт країни.

 Нігерія
 
Площа – 924 тис. км2
Населення – 134 млн чол.
Столиця – Абуджа


Країна розташована в нижній течії річки Нігер, на узбережжі Гвінейської затоки. Вона має широкий вихід до океану. Були часи, коли її узбережжя називалося Невільничий берег. З цією назвою нігерійців зв’язують багато трагічних подій. Про Нігерію кажуть, що це Африка в мініатюрі: на півдні країни ростуть вологі екваторіальні ліси, на північ простерлася савана, яка переходить у напівпустелю. У рельєфі переважають приморські рівнини і невисокі плоскогір’я. Там цілорічно тепло. Надра багаті на корисні копалини.

Нігерія – найбільша країна Африки за кількістю населення. Воно надзвичайно багатонаціональне: там проживають люди 250 народностей, кожна з яких має свої звичаї, традиції і мову. Більша частина населення проживає у селах.

Порт Нігерії
Порт Нігерії


Нігерія – сільськогосподарська країна. Там вирощують какао, олійну пальму, арахіс, бавовник, цукрову тростину, каучуконоси. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз. Велике значення мають рибальство та заготівля деревини цінних порід. Нігерія – один з лідерів світу з видобутку нафти, яку переробляють на нафтопереробних підприємствах. Видобувають також вугілля, залізну руду, олов’яні руди. Розвинуті харчова і легка галузі. Велику роль і нині відіграють ремесла: нігерійці тчуть тканини, плетуть циновки і корзини, вичиняють шкіри. Вони вправні різьбярі по дереву та гончарі. Приморське положення країни сприяє розвитку торгівлі. Нігерія – один з найбільших у світі постачальників пальмового масла, какао, арахісу, нафти, залізної руди, лісу, які через порти вивозяться в різні країни світу. Багатовікова діяльність людини призвела до скорочення лісів та виснаження ґрунтів.


Ефіопія
 
Площа – 1,1 млн км2
Населення – 76 млн чол.
Столиця – Аддис-Абеба

 
Більша частина країни розташована на Ефіопському нагір’ї. Це стародавня держава, яка залишалася незалежною навіть у колоніальний період. Через високе плато, над яким здіймаються гірські вершини, проходить Східноафриканська зона розломів. Тому там часто трапляються землетруси і виверження вулканів. В країні є пустелі, савани і високогірні райони з багатою рослинністю. Країну населяють ефіопи, до яких належить кілька народностей.

Ефіопія – сільськогосподарська країна. Цілорічно вирощують кукурудзу, сорго, цукрову тростину, овочі, банани, цитрусові. Збирають дикий мед. Ефіопія належить великих світових виробників кави. Розвинуте тваринництво: розводять велику рогату худобу, кіз, верблюдів, коней. Сільське господарство потерпає від частих засух, коли гинуть посіви, худоба і настає голод.

Видобувають руди дорогоцінних металів – золота і платини. Є підприємства легкої і харчової промисловості, невеликі металургійні заводи. Основний транспорт – автомобільний і залізничний.


 ПАР
 
Площа – 1,2 млн км2
Населення – 47 млн чол.
Столиця - Преторія

Ця країна – економічний гігант Африки. Вона розташована на крайньому півдні материка. Більшу її частину займають рівнини, уздовж узбережжя простяглися Драконові і Капські гори. Клімат теплий – тропічний і субтропічний. Переважають савани, є вічнозелені твердолисті ліси і чагарники та пустелі. Країна має надзвичайно багатий тваринний світ, який охороняється в численних заповідниках і парках. Південну Африку називають геологічним чудом – її надра надзвичайно багаті на корисні копалини.


Корінним населенням країни є бушмени і готтентоти. Їх залишилося зовсім мало – лише кілька сотень людей, які й нині залишаються у своєму розвитку на доісторичному рівні. Більшість населення складають народи, що говорять мовою банту (зулуси, ндебеле, коса та ін.). Перші європейці, які оселилися і заснували колонію, були голландці. Пізніше до них долучилися англійці. Для роботи на плантаціях і шахтах завозили індійців і китайців. Тому Південну Африку називають калейдоскопом  народів і культур. Там офіційними є відразу 11 мов – щоб нікого не образити.


Південна Африка входить у двадцятку найрозвинутіших держав світу. Процвітаючою країною вона стала завдяки видобувній промисловості. Вона  посідає одне з перших місць у світі за видобутком алмазів, золота, азбесту, урану. Так, їй належить 24 % запасів усіх алмазів на планеті, а золота щорічно видобувається 900 тонн. Справжньою сенсацією стало повідомлення про те, що в надрах країни залягає більше половини світових запасів платини, марганцю, хрому. Серед інших галузей промисловості розвинуті металургія, машинобудування, хімічна, нафтопереробна, легка, харчова.


Основою сільського господарства є великі фермерські господарства, що належать європейцям. Вони широко застосовують техніку і добрива, тому отримують високі врожаї. Вирощують пшеницю, цукрову тростину, бавовник, цитрусові, виноград. Південна Африка дає половину всієї кукурудзи і третину всього цукру, що виробляються в Африці. Одних тільки фруктів вирощують 140 видів, які продають у 40 країн світу. Розводять овець, велику рогату худобу, свиней. Сільське господарство вразливе через засухи. Рибальство (вилов крабів, анчоусів, сардин) – так само прибуткова галузь господарства. Хороші автомобільні шляхи, густа мережа залізниць і повітряний транспорт сприяють розвиткові господарства. Ця африканська країна має високо розвинуту сферу освіти та охорони здоров’я.

Великий внесок у державну скарбницю робить туризм. Тамтешні рослинність і тваринний світ вважаються не меншим багатством країни, ніж золото й алмази. Збережені в національних парках так звана “велика п’ятірка” (буйвіл, слон, носоріг, бегемот, лев) та інші тварини, роблять Південну Африку справжнім раєм для туристів.

Місто Преторія (ПАР)
Місто Преторія ( ПАР)

Зв’язки України з країнами африканського континенту


Україні також варто розвивати співробітництво з країнами—постачальниками, насамперед, енергетичної сировини — нафти і газу. Серед країн–експортерів енергоносіїв перспективними для співробітництва є країни Північної Африки, які експортують вуглеводні до країн Європи і їхнє значення у найближчі роки зростатиме, адже 56 % розвіданих запасів вуглеводневої сировини перебуває саме у цій частині африканського континенту. Наближеність до Європі, а також зручні й порівняно дешеві шляхи транспортування нафти через Середземне море роблять цей субрегіон дуже привабливим і перспективним.

Сьогодні Алжир, Єгипет і Лівія домінують у Північній Африці в галузі видобутку та переробки нафти. Однак, все більше конкурують з ними Марокко і Туніс. У Тунісі, наприклад, понад 50 іноземних компаній вже інвестували свої кошти у пошук і наступну розробку родовищ нафти і газу. Тут спостерігається тенденція до постійного зростання капіталовкладень. Місткий ринок цих країн міг би стати додатковим споживачем української високо– і середньотехнологічної продукції.


Серед інших напрямів і форм українсько–африканського співробітництва не можна не торкнутися такої перспективної форми розширення постачань високотехнологічної продукції на африканський ринок, яким є військово–технічне співробітництво (ВТС).

Існує широкий спектр можливостей українсько–африканського співробітництва у сфері інфраструктури, розвиток будівництва та транспорту. Є всі передумови для розвитку української присутності на ринку авіаційних пасажироперевезень та вантажоперевезень.

Найперспективнішим для розгортання українсько–африканського співробітництва є весь південноафриканський регіон, де порівняно міцну економіку мають ПАР, Ботсвана, Намібія, Зімбабве, швидко прогресує Мозамбік. На базі встановлених і порівняно розвинутих українсько—єгипетські відносин варто просуватися в інші держави регіону вздовж русла річки Ніл — Судан, Кенію, Уганду й Ефіопію.


Україні варто взяти активну участь у вирішенні африканськими країнами їхнього стратегічного завдання — подолати соціально–економічну відсталість у розвитку продуктивних сил, допомогти у підвищенні рівня освіти і фахової підготовки населення. Варті також посиленої уваги зусилля контингенту “блакитних шоломів” з України. Подальша робота у цьому напрямі і, зокрема, те, чи вдасться українським миротворцям зробити реальний внесок у процес врегулювання політичної ситуації у Сьєрра–Леоне, визначатиме майбутнє зовнішньої політики України не тільки в цій держави, але й у субрегіоні в цілому.

Нарешті, проблема безпеки й силового її забезпечення на вибухонебезпечному Африканському континенті завжди була гострою й залишатиметься такою в осяжній перспективі. На озброєнні армій низки африканських країн, серед яких — Ангола, Мозамбік, Ефіопія, Алжир, Лівія, Бенін, Ботсвана, Нігерія, у величезній кількості залишається зброя радянського виробництва, яка нині потребує ремонту та модернізації у великих обсягах. Україна має у цьому неабиякі перспективи.


Започаткування співпраці з перспективними у багатьох векторах африканськими країнами є продовженням серйозної роботи Українського союзу промисловців і підприємців, спрямованої на прискорення інтеграції в європейський, світовий економічний простір, пошук на міжнародних теренах надійних ділових партнерів та вигідних ринків збуту вітчизняної продукції. Торік, приміром, підписано договори та меморандуми про довготривалу співпрацю УСПП з об'єднаннями промисловців і підприємців таких країн, як Судан, Сирія тощо.

Znaliwo.jpg

А ви знали, що … ?


•    „Всі гроші світу будуть тут” - Такі слова вибиті на пам’ятнику Фердинанду Лессепсу – французькому інженеру, який керував будівництвом Суецького каналу. Русло, завдовжки 161 км, завширшки 120 – 300 м і глибиною 16 м, десять років споруджували єгипетські робітники. Відкритий у 1869 р., канал набув світового значення. Він став найкоротшим шляхом між портами Європи і Азії. Численні судна, що перевозять нафту, вугілля, залізну руду, обладнання і зерно, скоротили свій шлях на 8 – 15 тис. км порівняно зі шляхом довкруж Африки.
•    Назва країни Ефіопія у перекладі з давньогрецької означає Обличчя, опалене сонцем.

Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.



Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.



Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Карпюк Г. І.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Географія > Географія 7 клас