Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Національна проблематика у творчості Шевченка періоду Трьох літ Кавказ відгук на тогочасну загарбницьку політику Узагальнена ідея поеми

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ» - відгук на тогочасну загарбницьку політику. Узагальнена ідея поеми


Творчість Тараса Шевченка періоду «трьох літ»
Унаслідок двох подорожей в Україну молодого художника й поета Тараса Шевченка, який став особою дуже популярною й бажаною в багатьох маєтках на батьківщині, відбулася переорієнтація митця на інші художні засади. Перша подорож тривала дев'ять місяців (травень 1843 — лютий 1844 р.), коли поет глибоко вивчав життя народу, пізнавав його найзаповітніші мрії й прагнення. Після чотирнадцятирічної розлуки з батьківщиною на рідну землю повернувся не юнак, а відомий художник і поет, високоосвічена людина з передовими поглядами. Жахливі картини кріпосницького свавілля, жорстоке ставлення поміщиків до людей, нестерпні страждання народу постали перед зором вразливої творчої натури. Друга подорож в Україну розпочалася в березні 1845 р. після закінчення Т. Шевченком Академії мистецтв і завершилася арештом у 1847 р.

     В Україні відбулася різка зміна тематики творів Т. Шевченка. Усе частіше поет описує сучасне життя, порушує злободенні проблеми буття, а саме: викриття феодально-кріпосницького ладу, національного, колоніального гноблення Російською імперією. Центральне місце у творчості Т. Шевченка періоду «трьох літ», який дістав свою назву від однойменного вірша, посідає національна проблематика. Тарас Шевченко у вірші «Три літа» наголошує на тих змінах, які сталися в його світогляді, коли він «прозрівати став потроху», коли «засохли мої сльози, // Сльози молодії. //1 тепер я розбитеє // Серце ядом гою».
Проблема національного утвердження українців, майбутньої долі України особливо гостро постає у віршах «Розрита могила» й «Чигрине, Чигрине...». Безпосереднім поштовхом до написання поезії із символічною назвою «Розрита могила» (1843) стали розкопки в 30-40-х роках XIX ст. археологічних пам'яток, зокрема могил (курганів) — типових елементів степових українських пейзажів, що надзвичайно обурювало вразливого митця. У творах Т. Шевченка, як й інших поетів-ромаптиків, могила — символ героїчного минулого України, його звитяг і поразок, уособлення духовної сили українського народу, його волелюбності. Через уявний монолог персоніфікованого образу України-матері до Богдана Хмельницького поет передає гіркий докір гетьманові («Ой Богдане! Нерозумний сину») і вперше в художній літературі називає причину невільного становища України — поет вважає історичною помилкою підписаний Б. Хмельницьким акт приєднання України до Росії 1654 р. в Переяславі:
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?

Образ розритої могили — це, за словами Ю. Івакіна, «узагальнений до символу образ України, пограбованої царизмом».
«Кавказ»
Історичний контекст

Поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив своєму другові Якову де Бальмену — графові, рід якого походив із Шотландії, обдарованій особистості. Яків де Бальмен як художник брав участь в оформленні рукописного альбома «Wirszy T. Szewczenka», загинув під час загарбницької війни Росії на Кавказі.
Епіграф поеми
У цій безглуздій жорстокій війні, що тривала протягом кількох десятиріч, було вбито багато невинних людей. Це викликало в Т. Шевченка почуття болю, співчуття загиблим, які він висловив у епіграфі — словами з книги пророка Єремії: «Хто дасть голові моїй воду, і очам моїм джерело сліз, і плачу і день і ніч за убитими...» (9:1).
Тарас Шевченко створив цілком оригінальну поему, яка за жанровими ознаками не відповідає класичному визначенню поеми. У ній немає сюжету — послідовного розгортання подій, немає і персонажів, тут відсутні широкі епічні картини. Твір суцільно ліричний, це — роздуми, почуття, переживання, настрої ліричного героя. Однак сміливість у змалюванні актуальних питань сьогодення, зокрема загарбницької політики Росії на Кавказі, масштабність узагальнень, глибина висунутих ідей дають підстави визначати жанр «Кавказу» як політичну сатиричну викривальну поему.
     Про жанрову специфіку поеми як твору, де переважають почуття, образно писав Б. Лепкий: «"Кавказ" вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум'я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, у якій стопились усілякі елементи. ...Ця поема валить, трощить, палить, убиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь...»
Композиційно поема складається з окремих епізодів із ліричним, сатиричним, інвективним  забарвленням — умовних п'яти частин, які відділяються одна від одної відступами. Упродовж усієї поеми спостерігається аритмія частин — порушення віршового розміру, викликане зміною настроїв, змістом, авторськими акцентами.
Тематика, проблематика, мотиви й ідея твору
У передмові до повного зібрання творів Т. Шевченка в 12 томах академіки І. Дзюба й М. Жулинський, аналізуючи висвітлення національного питання в Росії, констатували, що «не було на той час іншого твору, що так непримиренно викривав загарбницьку, грабіжницьку політику царизму, лицемірство і підступність його колонізаторських методів, як поема "Кавказ"». Тарас Шевченко продовжує тему національно-визвольної боротьби, це пристрасний поетичний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику Росії на Кавказі.

     Основні мотиви поеми — викриття суспільно-політичної системи Російської імперії, засудження її загарбницької політики на Кавказі, прославлення борців за волю, співчуття поневоленим народам. Поет один із перших у Росії виступив на захист народів Кавказу, підкорених російським урядом, який узявся «просвітити» горців, насаджуючи християнство як засіб зміцнення імперії. Тарас Шевченко показав Російську царську імперію як тюрму народів, де «од молдованина до фіна // На всіх язиках все мовчить, // Бо благоденствує!». Тут поет використовує оксиморон , ужитий у сатирично-іронічному значенні, і ця фраза стала класичним прикладом для показу пригнобленого становища народів у Російській імперій.

Порівнюючи поеми Т. Шевченка «Кавказ» і «Сон», яку ви будете вивчати незабаром, І. Франко писав, що «"Кавказ" побудований на ширшій, можна сказати, загальнолюдській основі. Усяка боротьба за волю, усяке змагання проти "темного царства" знаходить прихильника в нашім поеті. "Кавказ" — ся огниста інвектива проти "темного царства" зі становища загальнолюдського, се, може, найкраще свідоцтво могутнього, всеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета».
Тарас Шевченко висловлює узагальнену ідею поеми — неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн, незнищенність народу, його духовності, мови. Григорій Клочек акцентує увагу читачів на пріоритеті «Кавказу» як першого у світі антиколоніального твору.

Образи-символи поеми
Як уже зазначалося, у поемі «Кавказ» відсутні конкретні образи-персонажі, проте твір розкриває ряд яскравих образів-символів: Прометея, орла й тюрми.
Прометей у давньогрецькій міфології — титан, покровитель і захисник людей, який викрав вогонь з Олімпу і віддав його людям.
За це Зевс жорстоко його покарав: наказав прикувати до скелі в Кавказьких горах, і щодня орел видирав з його грудей печінку, яка за ніч виростала знову. У Шевченка Прометей — це народ. Безсмертя Прометея — безсмертя народу; це узагальнений символ нескореності народу, невмирущості його прагнень до свободи, волі, державної незалежності.
Символом Російської імперії, гербом якої був двоголовий орел, виступає образ орла. Цей орел, що споконвіку карає Прометея та «що день божий добрі ребра // Й серце розбиває», — недвозначний прозорий натяк на загарбницьку політику царського самодержавства проти вільнолюбного народу Кавказу.
Тюрма, Сибір — символи колоніальної політики Російської імперії, яка для всіх інакомислячих мала місце на каторзі, на засланні, а для національних меншин не було створено належних умов культурно-освітнього розвитку. Саме за це Росію називали «тюрмою народів».
Прометей став одним із «вічних образів» світової літератури, розкритий у творах Гесіода, Есхіла, Овідія, Кальдерона, Вольтера, Ґете, Шеллі, Байрона, Лесі Українки, Малишка. Це узагальнений образ-символ незламного борця за щастя людства, ворога тиранії і водночас її жертви.


Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Скачати календарно-тематичне планування з української літератури, відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю з української літератури 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.