KNOWLEDGE HYPERMARKET


Олександр Пушкін «Євгеній Онєгін» — соціально-психологічний роман О. С. Пушкіна у віршах.

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Олександр Пушкін «Євгеній Онєгін» — соціально-психологічний роман О. С. Пушкіна у віршах. ТЛ. Визначення понять: роман у віршах, соціально-психологічний роман.

«Енциклопедія російського життя»

Роман у віршах «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН»
Вершинним твором Олександра Пушкіна є його роман у віршах «Євганій Онєгін», який, на думку канадського дослідника Д. Клейтона, «поклав початок цілому століттю великої літератури» і став для сучасників Пушкіна та його нащадків справжньою, за висловом В. Бєлінського, поетичною «енциклопедією російського життя» першої третини XIX сг. Роман писався впродовж семи років, у 1823 — 1830 рр. (за власними підрахунками Пушкіна — 7 років, 4 місяці, 17 днів) і друкувався окремими главами.

Повний текст роману «Євгеній Онєгін» уперше побачив світ у 1833 р. Ш Проблематика та жанрова специфіка роману. «Євгеній Онєгін» — це широка панорама сучасного Пушкіну російського життя і — в ліричних авторських відступах — особиста сповідь та духовна біографія поета. Задуманий спочатку як роман сатиричний, «Євгеній Онєгін» у процесі роботи над ним Пушкіна перетворювався на роман соціально-психологічний, в якому відображено насамперед духовні пошуки і побут російського дворянства 20-х років XIX ст.


Соціально-психологічний роман — це роман, у якому основна увага автора зосереджена на злободенних соціальних питаннях і проблемах їх впливу на особистість людини. Досліджуючи ці впливи, автор пише про психологію героя, його роздуми, переживання, суперечливі психологічні стани, тобто про все те, що прийнято називати діалектикою душі. Характерною ознакою соціально-психологічного роману є його критичний пафос, пов'язаний з необхідністю не тільки дослідити й всебічно висвітлити дану проблему в усій її соціальній гостроті та неоднозначності, а й дати їй відповідну оцінку.


В романі Пушкін поставив перед собою завдання створити образ «героя часу», типовий портрет сучасника — людини нового, XIX ст., яка представляє вільнодумну і водночас знудьговану й розчаровану дворянську молодь пушкінської епохи. Таким героєм у романі є Онєгін, але й інші — Ленський, Татьяна, Ольга — це також майстерно відтворені поетом типові постаті тогочасного російського дворянства. Крім цих основних образів роману, картину російського життя доповнюють другорядні персонажі.
Пушкінський «Євгеній Онєгін» — один з перших російських соціально-психологічних романів, який став загальною формулою російського роману як такого. Новаторською була не лише тематика, а й жанрова форма, до якої вдається Пушкін у своєму романі і яку він, на противагу прозовому роману, характеризує так: «не роман, а роман у віршах — диявольська різниця».

Спільним для прозового і віршового романів є наявність у їх художній структурі епічної складової, тобто зображуваної у творі картини людського життя. Але, на відміну від прозового, роман у віршах має ще й чітко окреслену ліричну складову, що виявляється в постійній присутності авторського голосу, який звучить у   так званих ліричних відступах: автор коментує зображувані ситуації, дає оцінку вчинкам героїв, співвідносить їх з обста- винами власного життя тощо. Жанрова модель пушкінського роману подібна до ліро-епічної поеми Байрона, а також до його знаменитого роману у віршах «Дон Жуан», але, на відміну від них, по-перше, спирається на реалістичні принципи зображення людського характеру (широкий контекст соціально-історичних обставин, типові характери, подані в  процесі їх психологічного формування, мотивованого впливом на них з боку соціального середовища, тощо), по-друге, синтезує в собі ознаки багатьох ліричних жанрів (елегія, послання, епітафія, ода та ін.), що зумовило й інше жанрове визначення Пушкіним свого твору — «вільний роман».

Сюжетно-композиційна форма роману. Із самого початку роботи над романом «Євгеній Онєгін» Пушкін планував, що він складатиметься з дев'яти глав, але в остаточний текст твору ввійшло вісім глав. Колишня передостання глава була вилучена з основного тексту роману і друкувалась автором окремо під назвою «Уривки з мандрівки Онєгіна». Починав поет роботу і над ще однією главою, яка мала стати десятою і в якій важливе місце повинна була посісти декабристська тематика. Але у 1830 р. сам Пушкін її знищив, і до нас дійшли лише деякі її уривки, до того ж ретельно зашифровані автором. Лише в XX ст. літературознавцям вдалося розшифрувати 17 строф цієї глави.


Сюжетно-композиційна форма роману має складну організацію, оскільки поєднує дві якісно відмінні фабульні лінії — епічну й ліричну. Епічна фабульна лінія вміщує розповідь про життя героїв твору — представників дворянського середовища Росії 20-х років XIX ст.


За напівжартівливою оцінкою одного з критиків, сюжет пушкінського роману «Євгеній Онєгін» в стислій формі — це «роман з нещасним коханням, дуеллю, сном та двома листами».


Справді, епічна фабульна лінія роману проста. Події розгортаються впродовж 1819—1825 рр.


Глава 1. Головний герой — дворянин Євгеній Онєгін, який веде типово світський спосіб життя, відвідуючи петербурзькі салони, прийоми, спілкуючись з колом схожих на нього молодих гульвіс. Але невдовзі він починає нудьгувати, розуміючи, що таке життя
позбавлено сенсу. Його більше не цікавлять звичні радощі життя, увага жінок. Він поринає в читання, пробує писати сам, але все марно: ліків від нудьги, яка охопила його, він не знаходить. Саме в цей час з ним знайомиться автор-оповідач:


Зненавидівши марнослів'я
І світські приписи дрібні,
Його зустрів і полюбив я;
Припали до душі мені
І мрій жадоба мимовільна,
І своєрідність непохильна,
І ум холодний та їдкий;
Він був похмурий, я — лихий.
Обидва пристрасті ми знали.
Обох життя гнітило нас;
В серцях огонь юнацький згас;
Обох підступно чатували
Злоба Фортуни і людська
У самім розцвіті віка.
(Тут і далі переклад М. Рильського)

Автор і його герой зібралися навіть разом вирушити в мандрівку, але змушені були розлучитись: помер батько Онєгіна, а його майно відібрали кредитори. Невдовзі Онєгін отримує звістку про важку хворобу свого дядька, який має залишити йому ввесь свій спадок. Онєгін їде в його сільський маєток, та не встигає: дядько помер.


Глава 2. Онєгін живе в селі. Спочатку йому тут подобається, але дуже швидко він переконується, що сільське життя так само нудне, як і життя в Петербурзі. Із сусідами Онєгін не підтримує жодних стосунків, аж поки в сусіднє село не приїжджає молодий поміщик Володимир Ленський. Онєгін і Ленський стають приятелями. Ленський розповідає Онєгіну про своє кохання до Ольги Ларіної.


Глава 3. Ленський знайомить Онєгіна з сестрами Ольгою і Татьяною Ларіними. На Онєгіна велике враження справляє Татьяна, і серед сусідів-поміщиків уже поширюються чутки про їх майбутнє одруження. Татьяна закохується в Онєгіна і пише йому листа з освідченням у своїх почуттях.


Глава 4. Онєгін зворушений щирістю та відвертістю любовного зізнання Татьяни, але не хоче одружуватись, боячись втратити свою свободу. Він відмовляє Татьяні і радить їй навчитися стримувати свої почуття. Татьяна «нещасна від печалі в'яне, блідніє, гасне і мовчить».


А роман Ленського й Ольги стрімко наближається до весілля. Онєгін тим часом продовжує віддаватися втіхам спокійного сільського життя.


Глава 5. Напередодні свого дня народження Татьяна бачить страшний сон, в якому Онєгін вбиває Ленського. Дівчина гортає сонники, аби дізнатись, що ж може означати цей сон, але відповіді так і не знаходить. Побачивши серед гостей Онєгіна, Татьяна розхвилювалася. Онєгіна це дратує, і він зриває злість на Ленському, який запросив його до Ларіних. Онєгін вдає, що захоплений Ольгою, але запальний Ленський усе сприймає трагічно, залишає бал і посилає Онєгіну виклик на дуель.


Глава 6. В ніч перед дуеллю Ленський намагається читати Шиллера і пише Ользі прощальні вірші. Онєгін не задоволений собою, але справа вже набула розголосу. Приятелі готові примиритися, але норми світської поведінки не дозволяють їм цього зробити:
Вони готують кулю згубну...
А що, як засміяться вмить.
Як рук своїх не багрянить,
Як розійтися миролюбно?..
Та серце слухати своє
Фальшивий сором не дає.

Постріл Онєгіна вбиває Ленського.


Глава 7. Після смерті Ленського Ольга невдовзі виходить заміж за офіцера і залишає маєток. Онєгін починає «мандрувати по світу». Самотня Татьяна продовжує кохати Онєгіна, часто відвідує його кабінет, переглядає книжки з його помітками, починає краще розуміти його. Мати Татьяни стурбована: вона відмовляє всім женихам. Порадившись із сусідами, мати везе Татьяну в Москву, на «ярмарок наречених».


Глава 8. Повернувшись з подорожі, Онєгін з'являється в Петербурзі на одному із світських прийомів:
Убивши друга на дуелі, —
Доживши марно, без трудів
До двадцяти шести років,
Літа пройшовши невеселі
Без служби, без жони, без діл.
Не знав, де діти решту сил.

На балу Онєгін зустрічається з Татьяною, яка стала дружиною генерала. Онєгін закохується в неї, також пише їй листа з освідченням упочуттях і також чує відмову: «Я вас люблю (пощо таїти?), / Та ясим я стала до вінця — / Зостанусь вірна до кінця».


В останніх рядках твору автор прощається і з читачем, і зі своїми героями — Татьяною та Онєгіним.
 
Лірична фабульна лінія представлена в пушкінському романі низкою авторських ліричних відступів, які створюють ілюзію невимушеної розмови автора з уявним читачем і допомагають зрозуміти задум твору, який автор пише немовби на очах у читача.


Ліричні відступи, перебиваючи основну лінію — розповіді про долю головного героя твору Онєгіна, одночасно й доповнюють її, вводячи в роман соціально-історичні реалії, з яких зрештою і зростає в ньому енциклопедична картина життя тогочасного російського суспільства. За тематикою авторські ліричні відступи в романі можна поділити на шість основних груп: автобіографічні (містять натяки на обставини життя самого поета), літературні (зауваження щодо доцільності використання тих чи інших літературних прийомів, стилів, жанрів), морально-етичні та побутові (смаки, мода, звичаї, погляди, освіта, дружба, кохання), пейзажні (картини природи, переважно сільської), публіцистичні (на громадянську тематику), змішані (поєднують кілька тем).


Загальна структура сюжету пушкінського роману підпорядкована принципу так званої дзеркальної композиції, в основу якої покладено симетрію у співвідношенні частин твору. В пушкінському романі можна виділити такі дві частини: глави з першої по сьому розповідають про кохання Татьяни до Онєгіна (паралельно розгортається також лінія Ленського та Ольги); глава восьма розповідає про кохання Онєгіна до Татьяни. Обидві частини дзеркально відображаються одна в одній. Кульмінацією кожної з них є лист (Татьяни до Онєгіна й Онєгіна до Татьяни), а розв'язкою — моно-лог-відповідь. Кульмінацією всього сюжету є дуель між Онєгіним і Ленським, оскільки після неї змінюється система персонажів твору (з неї випадають Ленський та Ольга).


Суттєвою особливістю сюжету пушкінського роману є підкреслене уникання автором звичних, очікуваних читачем сюжетних розв'язок. Так, історія стосунків Онєгіна і Татьяни двічі, за логікою подій і сюжетними стереотипами романів XVIII ст., могла б закінчитися щасливою розв'язкою, по-різному могла б скластися й доля Ленського (про це розмірковує автор після загибелі героя). Нехтуючи традиційними сюжетними розв'язками, Пушкін створює ілюзію непередбачуваності, антилітературності, яка максимально наближує його героїв до реального життя, такого ж складного і непередбачуваного. З даним прийомом пов'язана й ще одна особливість сюжету пушкінського роману — принципова незавершеність фабульних ліній окремих глав, які обриваються немовби на півслові, напівучинку, і незавершеність сюжету роману в цілому — те, що в літературознавстві прийнято називати відкритим фіналом. Сцена останньої зустрічі Онєгіна і Татьяни обривається появою її чоловіка, генерала. Як закінчилась ця розмова, як далі могли б скластися долі героїв роману — все це залишається загадкою, яка, за задумом автора, повинна відкривати простір для читацької фантазії, спонукати його до роздумів, пошуків аргументів на користь тієї або іншої розв'язки.

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

шкільний календарний план, найбільша бібліотека рефератів із зарубіжної літератури, домашнє завдання для 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.