Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Паризька мирна конференція. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Паризька мирна конференція 1919 рік. Повні уроки


Тема: Паризька мирна конференція 1919 рік

Мета:  Проаналізувати наміри держав на конференції, її головні цілі та мета.

Структура уроку:

1. Бесіда.Розповідь вчителя. 

2. Завдання для роботи у класі. Короткий конспект.

3. Домашнє завдання 


ХІД УРОКУ

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. РОЗПОВІДЬ (ЧИТАННЯ КЛАСОМ ПО ЧЕРЗІ)


1.1  Наміри головних держав-переможниць на конференції. 

Після закінчення війни з метою облаштування світу, країнами –переможницями  було скликано Всесвітню мирну конференцію, на якій колишні союзники  протистояли один одному, тільки не військовими діями, а дипломатично.  Ще до початку проведення мирної конференції, між її учасниками точились суперечки навіть з питання як і  де її проводити - у Франції чи у Швейцарії.

Початок роботи Паризької мирної конференції офіційно відкрив прем'єр-міністр Франції Ж.Клемансо. На відкритті, 18 січня 1919 року були присутні 72 делегати з 26 суверенних країн і 4 британських домініонів, серед учасників не було запрошено представників переможених країн та Росії, в якій на той час йшла громадянська війна.

Найбільш вливовою стала «Велика четвірка» в особі президента В. Вілсона, прем'єр-міністрів Ж. Клемансо (Франція), Д. Ллойд Джорджа (Велика Британія), В. Орландо (Італія), а серед «четвірки» склалася «велика трійка», без Італії


."Велика четвірка"

"Велика четвірка"


Основні проблеми вирішувалися під час коротких нарад: спочатку на "раді 9", а з березня 1919 року на "раді 4".Підписання мирних договорів з переможеними країнами, показало протиріччя між основними учасниками переговорів, у яких були свої плани і наміри.


   США будувало свої плани відносно конференції, ще давно. На початку грудня 1918 р. американська делегація на пароплаві «Джордж Вашингтон» приплила у Європу. Президент В. Вілсон - «творець» відомих «14 пунктів», навіть не приховував, що метою США на мирній конференції буде збільшення політичного впливу на Європу.


Президент США Вудро Вілсон

Президент США Вудро Вілсон


 Американці зовсім не переймалися гаслом що панувало у Європі Д. Ллойд Джорджа «Німці за все заплатять!». Головною задачею делегації з США було створення всесвітнього парламенту - Ліги Націй. Також США розраховували стримати апетити Британії та Франції щодо Німеччини. Англія вже не могла цьому зарадити, вона втратила свій єдиний традиційний козир - перевагу над США у військово-морському флоті.   Єдиним серйозним противником лідерства  США міг бути лише Ватикан, і щоб не допустити впливу папи над об'єднаною німецько-австрійською державою, Сполучені Штати виступали проти об'єднання Австрії з Німеччиною.


Прем'єр-міністр Британії Д. Ллойд Джордж

Прем'єр-міністр Британії Д. Ллойд Джордж


Для США Перша світова війна кардинально змінила її становища у світі. Із боржника країна перетворились у кредитора. Економіка після років війни процвітала, країна завела могутню армією і флот. Але в середині країни точилась дискусія стосовно спрямованості американської зовнішньої політики, між прихильниками ізоляціонізму і прихильниками активної зовнішньої політики.

Зняті кадри з конгресу США


Президент країни Вільсон вважав, що така зміна ролі США в Світі дає шанс країні стати рятівниками світу і принести у міждержавні стосунки нові принципи. Своє бачення цих принципів він описав у "14 пунктах", які були оприлюднені 8 січня 1918 р.

 В 14 пунктах описувались:

1) відкриті мирні договори;

2) свобода судноплавства;

3) подолання економічних бар'єрів у торгівлі;

4) встановлення гарантій,що скоротили б кількість озброєнь;

5) справедливе врегулювання колоніальних питань;

6) визволення від німецької окупації російських територій, а також надання Росії безперешкодної можливості визначати свій політичний розвиток і національну політику, вступ у "співтовариство вільних націй";

7) визволення і відновлення Бельгії;

8) повернення Франції Ельзасу й Лотарингії, відновлення окупованих районів Франції;

9) уточнення кордонів Італії у відповідності з національними ознаками;

10) надання автономії народам Австро-Угорщини;

11) визволення від німецької окупації території Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря;

12) самостійне існування турецьких і автономія інонаціональних частин Османської імперії;

13) створення польської держави;

14) утворення Ліги націй.

Реально зняті кадри конференції


Пропозиції Вільсона були близькими тим, хто хотів створити більш справедливий і демократичний порядок, який би не допустив би повторення світової війни. Але авторитет Вільсона серед американців був сильно підірваний, коли більшовики оприлюднили раніше таємні угоди між країнами Антанти, про існування яких Вільсон нічого не знав. 

Виходило так, що американські солдати воювали за корисливі інтереси європейських держав. Це відразу ж призвело до зміни в настроях американців і на виборах до конгресу 1918 року республіканці, дотримуючись напрямку ізоляції в зовнішній політиці, здобули перемогу. А це означало, що конгрес не ратифікує жоден з мирних договорів, укладених президентом Вільсоном у Європі.

   Англія та Франція, після закінченні війни, намагалися зменшити вплив США на перемогу Антанти, ігнорували факт, що саме 1 млн американців схилив на Західному фронті терези на бік Антанти. Війна закінчилася і Америка перестала бути «рятівником» для Європи.  

   Велика Британія покладала на конференцію сподівання, що та допоможе у  відновленні її минулої могутності. Д. Ллойд Джордж, як і Ж. Клемансо, не хотіли бачити американського президента у Парижі. Прем'єр, писав союзнику: «Я не вважаю за потрібне приховувати від Вас, що вважаю його присутність і небажаною, і неможливою».


Прем'єр-міністр Франції Ж. Клемансо

Прем'єр-міністр Франції Ж. Клемансо


Великобританія ще до початку мирної конференції досягла своєї головної мети у війні. Німецький флот перестав існувати. Англійські домініони встановили контроль над німецькими колоніями, а сама Англія над частиною Османської імперії. 

Завданням англійської делегації на чолі з прем'єр-міністром Д. Ллойд Джорджем було закріпити вже досягнуте. 

Головна умова післявоєнного устрою - забезпечення миру шляхом роззброєння і створення Ліги націй як інструменту миру. На відміну від мрійливого Вільсона, Ллойд Джордж був досвідченим політиком і мав солідну опору в парламенті.

Проте не все в його країні складалося вдало. Британська імперія втрачала колишню могутність, її домініони ставали  більш самостійні. 

Індії та Ірландії було обіцяно надати права автономій,  з світового кредитора Англія перетворилась у боржника, економіка була послаблена війною, фінанси і торгівля занепали. Загроза зі сторони Німеччини у  військово-морському плані зникла та Англія з занепокоєнням спостерігала за швидким ростом американського флоту.

Своє бачення   щодо нового устрою світу англійська делегація описала в документі, який отримав назву "Послання з Комбре".

Найбільше у війні постраждала Франція, на її територіях велися бойові дії. Франція з успішного кредитора перетворилась у боржника, і до того ж головний боржник Франції - Росія анулювала всі свої зобов'язання. Країна надіялася  повернути собі  території Ельзас та Лотарингію та  на стягнення з переможеної Німеччини максимально можливих репарацій. Франція претендувала також на частину Османської імперії.

Ухвалення  мирних договорів формально велося на основі "14 пунктів" Вільсона. Тому таємні домовленості не повинні були братися до уваги, але  вони весь час впливали на формування домовленостей післявоєнного устрою світу. Особливо наполягали на врахуванні таємних угод Італія, Румунія та ряд інших держав.


   1.2  Версальський договір з Німеччиною. Створення Ліги Націй.

 Після суперечок та дискусій 28 червня 1919 року дипломати виїхали до розташованого за 16 км від Парижа Версалю, де і був підписаний договір, що увійшов у історію як Версальський. Документ на 200 сторінок, вирішував долю не лише Німеччини, а  частково й майбутнє світу.

підписання варсальського договору

Система післявоєнного врегулювання, створена на основі Версальського договору, зумовила потребу у спеціальній міжнародній організації, яка отримала назву Ліги Націй. Ідея її створення виникла у різних країнах наприкінці першої світової війни, коли численні людські жертви, руйнація, зубожіння, що випали на долю народів воюючих держав, викликали широке розповсюдження пацифістських настроїв. 


Символ Ліги Націй

Символ Ліги Націй


   Перші 26 статей договору посвячені створенню Ліги Націй - міжнародну міжурядову організацію, створення якої президент В. Вілсон вважав ключовою задачою конференції. За Статутом Ліги Націй, який був описаний  Версальським договором і який підписали 44 держави, її засновниками вважалися країни, що брали участь у війні проти Німеччини та її союзників, а таких було 31, а також новоутворені держави (13). Оскільки конгрес США,  відмовився ратифікувати Версальський договір, то країна не стала членом Ліги Націй. Це, стало особистою трагедією президента В. Вілсона, унаслідок якої він невдовзі відійшов від політики і помер.


Вудро Вілсон виступає у конгресі США

Вудро Вілсон виступає у конгресі США


Керівними органами Ліги були Асамблея, Рада та постійний секретаріат на чолі з генеральним секретарем Ліги Націй. Спочатку Рада Ліги Націй складалася із 4-х постійних членів: Великобританії, Франції, Італії та Японії. На певний термін обиралися чотири непостійні члени Ради Ліги Націй. Усі ухвали Асамблеї і Ради Ліги Націй, за винятком чисто процедурних рішень, приймалися одноголосне. 

У структурі Ліги Націй були міжнародні організації, постійні та тимчасові комісії, що мали статус допоміжних органів. Деякі з них, зокрема Міжнародна організація праці (МОП) і Постійна палата міжнародного правосуддя, мали статус автономних органів у структурі Ліги. Новоутворена Ліга, штаб-квартира якої розташовувалась у Женеві (Швейцарія), проіснувала до квітня 1946 року, хоча фактично вона припинила діяльність в 1939 році, напередодні Другої світової війни.

Проти держав-агресорів, у відповідності зі статутом. Ліга Націй мала право застосовувати дипломатичні, політичні та економічні санкції. Вона могла втручатися у суперечки між державами, які не були її членами. Ліга виробила також порядок управління колишніми колоніальними володіннями Німеччини, заселеними арабами, що були у складі колишньої Турецької імперії. 

Ліга Націй була ефективним знаряддям підтримки Версальської системи. Разом з тим її фундатори переслідували свої меркантильні інтереси у міжнародних справах. Так, Великобританія і Франція намагалися забезпечити для себе провідні позиції у світовій і європейській політиці. 

   На конференції були пропозиції від Ж. Клемансо створити армію Ліги Націй, проте американська і британська делегації відразу заперечили проти цього. США у свою чергу змушені були відмовитись від ідеї створення Міжнародного арбітражу і Світового міжнародного суду. 14 лютого 1919 р. В. Вілсон представив Статут Ліги Націй пресі, журналісти відразу ж назвали документ «Євангелієм XX століття».

   Від самого початку існування міжнародної організації існували труднощі. Чимало неєвропейських учасників конференції були не задоволені тим, що у керуючій Раді Ліги Націй переважили європейські країни: Британія, Франція й Італія. Уже на першому засіданні Асамблеї неєвропейці, особливо делегати Аргентини, піддали жорсткій критиці Лігу Націй, називаючи її «європейським клубом» і вийшли з її складу. Також Лігу Націй звинуватили японці у расовій дискримінації, проте американці та британці відхилили і ці звинувачення.


  1.3 Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною.

 Паризька мирна конференція не зводилась лише до обговорення долі Німеччини,  «Велика трійка» також приймала важливі рішення щодо Австро-Угорщини, Болгарії й Турецької(Османської імперії). Ці держави були у таборі переможених. Розподіл їхніх територій  вирішувався упродовж  договорів, що тривали до 1923 року. Прийняті договори виносилися на розгляд Ліги Націй, як організації, створеної для врегулювання проблем між державами повоєнного світу. 

Для початку переможені держави повинні були сплатити репарації країнам блоку Антанти.

Для Німеччини були поставлені наступні вимоги: 

- Німеччина залишалась без колоній та 1/8 її території 

- Встановити кордони з Францією, Бельгією, Люксембургом, Швейцарією, Австрією 

- Території Ельзас та Лотарингія повертались до володіню Франції 

- До Ліги Націй переходило правління в Саарській області. 

- Місто Гданськ – повинен був стати вільним містом 

- Райони Познань, Прусії та Померанії передавались до Польщі 

- Частина німецьких територій відійшла до Бельгії, Данії та Литві 

- Утворення Рейнської демілітаризованої зони на правому березі Рейну 

- Німецька армія неповинна була перевищувати 100 тис. чоловік, мати підводний флот, великі надводні судна, танки, авіацію, важку артилерію. 

- Генеральний штаб розпускався, відмінялась загальна військова повинність. 

- Німеччина повинна виплатити 132 млрд. золотих марок (велику частину Великобританії та Франції).

 Для гарантії виконання всіх умов війська союзників входять в Рейнську зону на 15 років 

Схожі договори були підписані з іншими державами. Це Австрія, Болгарія, Угорщина та Туреччина. Цими документами було зафіксувано нові кордони в зв’язку з утворенням нових держав в Центральній та Південно-східній Європі. 

Для Німеччини наслідками Версальського договору були: повний економічний крах, велика сума репарацій, загальне національне пригнічення, міжнародна політична ізоляція. Країни, раніше союзники Антанти задовольнили свої потреби в територіях та отримали значні внески в свою економіку завдяки німецьким репараціям.   

карта німечина

Версальським договором було юридично закріпино закінчення І Світової війни. Договір остаточно зафіксував післявоєнний розклад сил у Європі. 


  1.4 Тоталітаризм як феномен ХХ ст. Його ознаки. 

ТОТАЛІТАРИЗМ (от ср.-вік. лат. totalis — увесь, цілий, повний). 

Одна із форм держави (тоталітарна держава), яка характеризується її повним контролем над усіма сферами життя населення, ліквідацією конституційних прав та свободи слова громадян, репресіями до опозиції та інакше мислячих діячів, перетворенням людини із цілі в засіб, наявністю правлячої партії,  можливим культом в особі вождя, терором та насильством як головними засобами підтримування порядку в тоталітарній державі. Тоталітаризм виник як феномен ХХ ст. на фоні післявоєнних соціально-економічних потрясінь і проявився в фашистській Італії, Германії, комуністичному режимі в СРСР, франкізму в Іспанії – в кінці 20-х років ХХ ст. 

Проти держав-агресорів, у відповідності зі статутом. Ліга Націй мала право застосовувати дипломатичні, політичні та економічні санкції. Вона могла втручатися у суперечки між державами, які не були її членами. Ліга виробила також порядок управління колишніми колоніальними володіннями Німеччини, заселеними арабами, що були у складі колишньої Турецької імперії. 

Ліга Націй була ефективним знаряддям підтримки Версальської системи. Разом з тим її засновники переслідували свої інтереси у міжнародній політиці. 


Завдання для класу

Скласти таблицю головних подій та дат у хронологічній послідовності

Домашнє завдання.

Опрацювати тему та підготувати відповіді на питання: 

1.  Наміри головних держав-переможниць на конференції.

2.  Версальський договір з Німеччиною. Створення Ліги Націй.

    Які цілі ставились перед Лігою Націй при створенні цієї міжнародної орга¬нізації?

3.  У чому полягали українсько-польські протиріччя, що виявились на Паризь¬кій мирній конференції?

4.  Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною.

5.  Тоталітаризм як феномен ХХ ст. Його ознаки. 


Список використаної літератури:

1. Урок вчителя історії вищої категорії ЗОШ № 51 м. Запоріжжя Олени Білої 

2. Урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Олександровича (Росія) 

3. Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія, 2010 рік 

4. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія, 2010 рік 

5.  П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас 

6.  Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик І., Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 


Скомпоновано та відредактовано Муха О.



Над уроком працювали

Яковлев Д. О.

Біла О.

Муха О.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Предмети > Всесвітня історія > Всесвітня історія 10 клас