Послуги страхування (обов‘язкове страхування, добровільне).Повні уроки
Мета
знати, що таке cтpaxoвi послуги;
визначати форми та види страхування відповідно до чинного законодавства;
уміти укладати та оформляти договір страхування;
навчитися відстоювати права споживача на ринку страхових послуг;
використовувати отримані знания у тинових ситуаціях.
Хід уроку
1. Форми страхування.
- добровільне страхування;
- обов'язкове страхування;
2. Основні терміни і поняття.
3. Обов'язки страховика.
4. Обов'язки страхувальника.
Закон України «Про страхування» регулюе відносини у сфері страхування i спрямований на створення ринку страхових иослуг, посилення страхового захисту майнових інтepeciB підприемств,установ, організацій i громадян.Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.
Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових iнтepeciB громадян i юридичних ociб y paзі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).
Страховиками визнаються юридичні особи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення cтpaxoвoї даяльності. Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зi страховиками договори страхування або с страхувальниками відповідно до законодавства України.
Рис 1. Зразок ліцензії на страхову діяльність.
Форми страхування
Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником i страховиком. Загальні умови i порядок проведения добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону Українии «Про страхування».
Конкретні умови страхування визначаються під час укладення договору страхування.
Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою у paзi реалізації інших правовідносин. Обов'язкове страхування встановлюється законами України шляхом внесения змін до цього Закону.
Рис 2. Класифікація страхування за формами проведення.
Добровільне страхування
Здебільшого взаємовідносини між страхувальником і страховиком будуються на добровільних засадах і оформлюються договором страхування. Згідно із Законом України "Про страхування" договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійне для кожного виду страхування, а далі вони затверджуються Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
Правила страхування визначають загальні умови і порядок здійснення конкретним страховиком того чи іншого виду добровільного страхування. Правила проведення одного й того самого виду страхування різними страховиками можуть бути істотно різними. Тому страхувальник має змогу обрати найбільш прийнятний для себе варіант страхування і, відповідно, - страховика. Страховик, у свою чергу, не залишається пасивною стороною, він також має право обирати: прийняти ризик даного страхувальника чи відхилити його. Якщо обидві сторони досягнуть попередньої згоди, вони укладають договір, у якому конкретизуються загальні умови страхування, викладені у правилах.
Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін.
Обов'язкове страхування
В обов'язковому страхуванні - інша справа. Тут страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи і мінімальні страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Згідно із Законом України "Про страхування" форми типового договору і порядок проведення обов'язкового страхування визначаються Кабінетом міністрів України. Отже, при укладанні договору обов'язкового страхування ні у страховика, ні у страхувальника практично не лишається "свободи маневру", адже всі суттєві моменти будь-якого виду обов'язкового страхування, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчими актами.
Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому.
За часів державної монополії, коли потреби страхувальників задовольняв єдиний страховик - Держстрах, проведення обов'язкового страхування не супроводжувалося укладанням договорів. Нині оформлення договорів страхування є обов'язковим при страхуванні у будь-якій із форм.
Право на здійснення обов'язкових видів страхування може отримати будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію. Винятки становлять державні види обов'язкового страхування. Ці види, згідно з чинним законодавством, провадить Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", правонаступниця Держстраху. Державне обов'язкове страхування проводиться за рахунок коштів бюджету і поширюється, здебільшого, на державних службовців, робота яких пов'язана з підвищеною небезпекою для їхнього життя й здоров'я.
У Законі України "Про страхування" наведений перелік 27 видів обов'язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в нашій країні, і встановлено, що нові види обов'язкового страхування можуть бути введені лише шляхом внесення змін у цей Закон. До складу обов'язкового страхування українським законодавством віднесено: 1) медичне страхування; 2) державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори; 3) державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ; 4) державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків; 5) державне особисте страхування працівників митних органів; 6) державне особисте страхування працівників прокуратури; 7) державне страхування життя і здоров'я народних депутатів; 8) державне особисте страхування службових осіб державної контрольно-ревізійної служби України; 9) державне особисте страхування службових осіб державних податкових інспекцій; 10) державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів; 11) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); 12) державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю; 13) державне страхування спортсменів вищих категорій; 14) державне страхування працівників державної лісової охорони; 15) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини; 16) страхування життя і здоров'я суддів; 17) державне страхування донорів крові та (або) її компонентів; 18) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 19) страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу; 20) страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за заявкою замовника без придбання квитків; 21) страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків; 22) страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу; 23) страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт; 24) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; 25) страхування авіаційних суден; 26) обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах; 27) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.
Усі види страхування, що не ввійшли до цього переліку, провадяться в добровільній формі. Більш як половину перелічених видів страхування становлять державні види; по суті своїй вони тяжіють до страхування відповідальності роботодавця, але здійснюються як види особистого страхування.
Рис 3. Страховий поліс — письмова угода між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі.
Основні терміни і поняття
Страховий ризик — певна подія, на випадок якої проводиться страхування i яка має ознаки імовірності та випадкового настання.
Страховий випадок — подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась iз настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або третій іншій ocoбi.
Страхова сума — грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату у paзi настання страхового випадку.
Страхове відшкодування — грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування i страхування відповідальності за настання страхового випадку.
Франшиза — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
Cтpaxoвi агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від iмeнi та за дорученням страховика i виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання po6iT, пов'язаних iз виплатами страхових сумi страхового відшкодування).
Договір страхування — це письмова угода між страхувальником i страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у paзi настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи iнишiй ocoбi, визначеній страхувальником, чи на користъ якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Для укладення договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, установленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намip укласти договір страхування. Під час укладення договору страхування страховик мае право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, затверджений аудитором (аудиторською фірмою). Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полком, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесения першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Обов'язки страховика
Страховик зобов'язаний: • ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; • протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, ужити заходів щодо оформления вcix необхідних документів для своєчасної виплати страховой суми або страхового відшкодування страхувальнику; • у paзi настання страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, neнi), розмір якої визначаеться умовами договору страхування; • відшкодувати витрати, понесені страхувальником після настання страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; • за заявою страхувальника у paзi здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; • тримати в таємниці відомості про страхувальника i його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Рис 4. Спеціальний знак, що видається страхувальнику при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Обов'язки страхувальника
Страхувальник зобов'язаний: • своечасно вносити страхові платежі; • під час укладення договору страхування надати інформацію страховикові про вci відомі йому обставини, що мають icтoтне значения для оцінки страхового ризику, i проінформувати його про будь-яку змiну страхового ризику; • повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'екта страхування; • уживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; • повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також iншi обов'язки страхувальника.
Контрольні завдання
1. Що відносять до страхових послуг? Які ви знаєте види страхових послуг? 2. Що таке страховий ризик? 3. Коли вступає в силу договір страхування? 4. Зазначте oсобисті обов'язки страховика i страхувальника. 5. Які види страхування найбільш популярні в нашій країні? 6. Якщо у вашій квартирі відбулася пожежа через необережну поведінку з вогнем, тобто з вашої вини, чи відшкодують вам збитки? 7. Придумайте нові види страхування. Чи будуть вони користуватися попитом у населения? 8. Розгляньте ситуацiї спробуйте їx пояснити.
Ситуація 1
Громадянин М. застрахував життя i здоров'я дружини. 14 грудня 2006 року внаслідок дорожньо-транспортнoї пригоди дружина загинула, а громадянин М. отримав значні тілесні ушкодження. За фактом ДТП була порушена кримінальна справа, вироком суду у скоєнні ДТП встановлена вина чоловіка. Страховик відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки смерть дружини сталася з вини чоловіка. Проаналізуйте ситуацію.
Ситуація 2
Пасажир Н. придбав проїзний квиток на поїзд Одеса — Київ. Проходячи до перону, він послизнувся, упав i зламав ногу. Машиною швидкої допомоги громадянин Н. був доставлений у лікарню i госпіалізований. Витрати на лікування за 14 днів становили 720 грн.Проаналізуйте правила обов'язкового страхування пасажирів на транспорті. Кому слід пред'явити вимогу про відшкодування шкоди: залізниці чи страховій компанії?
Список використаних джерел
1. Урок на тему "Послуги страхування", Винниченко Т.М., вчитель економіки, Дніпропетровська загальноосвітня школа I-III ступенів № 7.
2. Урок на тему "Послуги страхування", Ясна І.В., вчитель економіки, Тернопільська загальноосвітня школа I-III ступенів № 9.
3. Гільберг Т.Г., Часнікова О.В. , Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів:1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та ін. / За заг. ред. Бєскової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – С. 1-102.
4. Суша А.В., Основы потребительских знаний.Пособие к факультативным занятиям для учащихся 8 - 9 классов общеобразовательных учреждений, МГУ им. А.А.Кулешова, Могилев, 2009 г.
Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.
Над уроком працювали
Винниченко Т.М.
Ясна І.В.
Прокопенко Ю.А.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
