KNOWLEDGE HYPERMARKET



2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас>> Історія України: Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя


ПОШИРЕННЯ ІДЕЙ ПРОСВІТНИЦТВА У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ. ПРОБУДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЖИТТЯ. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ В СЕРЕДОВИЩІ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЕННИКІВ. «РУСЬКА ТРІЙЦЯ»


ПРОБУДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЖИТТЯ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
1. Народ — це живий організм, у якому всі верстви доповнюють одна одну. Назвіть його головні верстви.
2. Пригадайте й поясніть, які історичні події та процеси призвели до того, що українці Східної і Західної України протягом XVI-XVII ст. утратили своїх ідейних і духовних провідників.

Формування національної самосвідомості греко-католицьких священиків

Утвердження української національної самосвідомості в Західній Україні було процесом важким і повільним. Західноукраїнське суспільство наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. було аграрне, традиційне й провінційне. У ньому, за винятком духівництва, не було соціальних верств, здатних сприйняти ідею народності, а потім національну ідею. Після того як у XVI-XVII ст. українська шляхта майже цілковито спольщилася й окатоличилася, роль духовного лідера в українському селянському середовищі почало відігравати духівництво. Проте за матеріальним і культурним рівнем, за широтою світогляду український сільський священик мало чим відрізнявся від своїх парафіян. Йому не вистачало ні знань, ні часу, ні духовних сил, щоб замислюватися над становищем свого народу, його історією, сьогоденням і майбутнім.

Так сталося через пригнічене становище греко-католицьких священиків, яких польські шляхтичі примушували відробляти панщину. Хоча громади й виділяли своїм духівникам трохи більше землі, а селяни платили за хрестини, вінчання та похорони, усі ці прибутки зазвичай витрачалися на богословську освіту для синів і посаг для дочок.

Реформи, проведені Габсбургами, створили українському духівництву міцні передумови для соціально-економічного зміцнення та духовно-культурного розвитку. Проте зростання матеріального й підвищення освітнього рівня духівництва віддаляло його від простого селянства.

Особливо це позначалося на нащадках сільських священиків, які здобували освіту в містах. Поки ці діти росли й виховувалися в рідному селі, то поводилися природно, розмовляли рідною мовою. Потрапивши до міста, вони страждали від комплексу меншовартості й переходили з «мови пастухів» на мову «високої культури». Аж до кінця XIX ст. навіть у сім'ях руських патріотів розмовляли польською, німецькою, мадярською мовами. Українською ж спілкувалися тільки зі своїми неосвіченими парафіянами. І все-таки зв'язки з народом зробили свою справу. Частина духівництва усвідомлювала, що своїм кращим становищем зрештою завдячує пригніченому, нужденному народу. У священиків формувався моральний обов'язок перед селянами, з якими вони росли, спілкувалися, знали їхню душу. Молоді священики намагалися покращити нужденне становище народу, вирвати його з пітьми неосвіченості, захистити гідність, високо оцінити почуття й думки, висловлені рідною мовою, звеличити українську культуру. На освічених українців мали вплив приклади культурного розвитку польського й особливо чеського народів.

Однією з причин громадського прозріння і визрівання ідеї народності в середовищі українського духівництва стало поширення західноєвропейських ідей, які заклали нові світоглядні підвалини під будівлю української національної ідеї. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. це були ідеї просвітництва. Вони надихали греко-католицьких священиків на просвітницьку діяльність: розбудову шкіл, освіту народу. Ці люди вірили, що знання, які треба давати народу зрозумілою для нього мовою, перетворять світ на засадах добра, справедливості й гуманізму, гармонізують його відносини з владою. Проте українські просвітники вважали головним рушієм перетворень не народ, а освічених австрійських монархів, які за допомогою імперського чиновництва забезпечать процвітання та порядок у всій імперії, у тому числі в їхньому краї.

РОМАНТИЗМ (від фр. romantisme) - ідейно-художній напрям, який висував на передній план індивідуальність, наділяючи її ідеальними рисами й прагненнями; світогляд, якому властива ідеалізація дійсності, мрійливість.

На початку XIX ст. в культурному й інтелектуальному житті Європи панував романтизм. Він був виявом духовного спротиву сухості й одноманітності існуючого імперського порядку. Романтизм оспівував емоційність, різноманітність, спонтанність, невимушеність і природність. Східну Європу швидко полонили погляди німецького філософа Й.-Г. Гердера, який закликав відкинути «високу культуру», що забула про живу особистість, залишити одноманітність імперських дворів і аристократії та шукати джерела натхнення в самобутній культурі простих людей. Під його впливом східноєвропейська інтелігенція почула в піснях свого народу більше мелодійності, аніж у найпишніших барокових композиціях, побачила в селянських звичаях більше витонченості, аніж у придворних манерах, а в народних прислів'ях більше мудрості, аніж у книжках філософів.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Гердер уважав, що центральне місце в культурі народу та нації належить мові: «Чи має нація щось дорожче, аніж мова її батьків? У мові втілене все: надбання її думки, традиції, історія, релігія, основа її життя, усе її серце й душа».

Поширення ідей просвітництва в Західній Україні

Отже, першою до справи національного відродження в Західній Україні долучилася когорта просвітників. У 80-х роках XVIII ст. важливим центром просвітницьких ідей став Львівський університет, де працювали відомі науковці. Серед них П. Лодій — відомий учений-правознавець, який пізніше став першим деканом юридичного факультету Петербурзького університету.

Із відкриттям духовної семінарії, яка згодом стала учительською, у 90-х роках XVIII ст. в Ужгороді також сформувався помітний просвітницький центр. Серед його діячів — І. Базилович — перший історик Закарпаття, М. Лучкай — автор першої в Австрійській імперії граматики української мови.

Багато зробив для національного відродження Закарпаття священик Олександр Духнович, склавши молитовник рідною мовою. А завдяки його навчальній 58  літературі українська мова увійшла до програм шкільної освіти Закарпаття. Він написав для школи перший український буквар і підручники з граматики та географії, посібник для вчителів.

Найпотужнішим центром західноукраїнського просвітництва на початку XIX ст. став Перемишль — центр греко-католицької єпархії. Тут знаходилася семінарія, багаті бібліотеки, українська друкарня, а головне — проживали найосвіченіші представники українського духівництва. Вони перетворили Перемишль на центр розвитку національної свідомості на Заході України, подібний тому, яким був Харків. Під опікою перемишльського греко-католицького єпископа Михайла Левицького та безпосереднім керівництвом його помічника в шкільних справах Івана Могильницького сформувався гурток патріотично налаштованих греко-католицьких священиків. Серед них такі яскраві постаті, як Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Іван Лаврівський. Майже всі вони були пов'язані з віденським інтелектуальним середовищем, яке гуртувалося навколо церкви Святої Варвари. Тому цей гурток називали віденсько-перемишльським.

У 1816 р. в Перемишлі почало діяти освітнє Товариство галицьких греко-католицьких священиків. Воно ставило за мету поширювати серед селян нескладні релігійні тексти, поради щодо ведення господарства, написані українською мовою.

Греко-католицькі священики спрямували свою діяльність насамперед на розширення мережі парафіяльних шкіл і права викладання українською мовою. У 1818 р. товариство заснувало дяківську школу, у якій дяки — тодішні педагоги — навчалися необхідних для викладання знань. Того ж року товариство домоглося ведення навчання рідною мовою в початкових школах. Греко-католицьке церковне керівництво отримало дозвіл наглядати за тими школами, у яких греко-католики становили більшість. Зусиллями членів товариства до 1832 р. було відкрито понад 400 початкових шкіл, видано кілька підручників і молитовників.

Члени віденсько-перемишльського просвітницького гуртка наполягали на тому, що русини — це представники окремого слов'янського народу, який розмовляє тією ж мовою, якою спілкується селянство України. Вони доводили, що їхня мова не є діалектами польської чи російської, ані їхньою сумішшю. Разом із тим гуртківці вважали її мовою простолюдинів, якою треба писати тільки для селян. Навіть свої брошури галицькі просвітяни не наважувалися писати живим галицьким діалектом української мови, а змішували його з книжними церковно-слов'янськими поняттями, використовувати мовні звороти, властиві польській мові. Однак «високолітературний» суржик не приваблював галичан, через що видання брошур довелося припинити. Та, незважаючи на невдачі й помилки українських просвітників, їхні освітні заходи значно сприяли підготовці нового покоління діячів національно-культурного руху.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Олександр Духнович утверджував національну свідомість українців також своїми поезіями. Велику популярність серед закарпатців мав його патріотичний вірш:

Я русин був, єсьм і буду,                  Русини сестри і браття,
Я родився русином,                          І широка дружина.
Чесний мій рід не забуду                 Я світ узрів під Бескидом,
Останусь його сином.                    Перший воздух руський ссав,
Русин був мій батько, мати,          Я кормився руським хлібом,
Руская вся родина,                          Русин мене колисав.

Пробудження національного життя. Маючи змогу вивчати високі зразки німецької й польської філософії та літератури, нове покоління греко-католицьких семінаристів не висловлювало захоплення штучним «язичієм» своїх учителів. їх не задовольняли й такі особливості діяльності Перемишльського просвітницького гуртка, як консервативність і безмежна відданість династії Габсбургів. Нове покоління жило й мислило ідеями романтизму. Іншим чинником, який спонукав молодь до активного національного життя, став приклад польського національного руху. Він спонукав молодих семінаристів першої половини XIX ст. до ознайомлення з радикальними західними ідеями та до дієвої участі в революційній діяльності.

Після поразки повстання 1830-1831 pp. у Галичині виникла мережа таємних польських організацій, які готували ґрунт для нового національного виступу. Відновлену Річ Посполиту вони уявляли вільною демократичною республікою, а польську націю — об'єднанням чотирьох народів (польського, українського, білоруського і литовського), яке мало послуговуватися розвинутою польською культурою. їхня енергія спрямовувалася проти німецького панування, на боротьбу за відновлення національної незалежності Польщі. Ідея національної незалежності України була їм чужа.

Тодішні польські революціонери не звертали уваги на українські національні інтереси та самобутність. Це не влаштовувало українську духовну інтелігенцію. Вона шукала способів та можливостей заявити про «рутенів» (так офіційно називали східнослов'янських мешканців імперії) як про окремий повноправний народ.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Суперечності, які виникли між польськими та руськими членами польських організацій, яскраво описав у листі до брата Яків Головацький — член «Руської трійці»: «Поляки хотять Ґвалтом, щобисьмо Польщу за своє отєчество уважали». Заперечуючи це й підкреслюючи окремішність українського народу, він зазначав: «...На землі руській, з кореня руського під руським небом, руські цвіти і плоди будуть і мусять бути».

«Руська трійця». У 30-х роках XIX ст. центром західноукраїнського національного пробудження став Львів, а його активістами — молоді патріотично й ідеалістично налаштовані, захоплені ідеями народності семінаристи. їхнім лідером був 21-річний юнак Маркіян Шашкевич, славний літературний талант і глибоке знання й відчуття народної мови якого доповнювалися високою освіченістю й науковим хистом Івана Вагилевича та натхненною енергійністю й організаторськими здібностями Якова Головацького — товаришів по навчанню у 60  Львівській семінари. Оскільки вони спілкувалися тільки українською мовою, товариші назвали їх «Руською трійцею». У 1832 р. навколо них об'єдналися майже два десятки молодих священиків, семінаристів і світських інтелігентів.

руська трійця

Гурток ставив перед собою чітко визначену мету: перетворити народну мову на мову науки, літератури й вищої школи. За її допомогою народ отримав би вільний доступ до знань і в такий спосіб зміг би покращити свою долю, вирватися зі злиднів, виявити свою, віками пригнічувану, самобутність. Проте за цією просвітницькою, культурницькою метою імперські власті побачили політичну загрозу — виникнення в Галичині українського національного руху, спрямованого проти австрійського панування. У 1834 р. «Руській трійці» заборонили видавати літературну збірку «Зоря». Ставлення імперських властей до літературно-просвітницької діяльності «Руської трійці» висловив тодішній начальник львівської поліції: «Ми ледве даємо собі раду з одним народом (поляками), а ці дурні голови хочуть ще розбудити давно мертвий і похований руський народ».

головацький

Незважаючи на опір властей і греко-католицьких ієрархів, серед яких були й представники перемишльських просвітників, гурток продовжував свою роботу, збираючи фольклорний матеріал. Найбільше на цій ниві потрудився Я. Головацький, який обійшов майже всю Галичину, Закарпаття та частину Буковини. Ще далі у своїх практичних діях пішов І. Вагилевич. Він виїхав у гірські райони Галичини й не тільки збирав там фольклор, а й вів агітацію. Вагилевич закликав селян підніматися на боротьбу проти національного та соціального гноблення. Невдовзі інформація про це дійшла до властей. Івана Вагилевича заарештували й відконвоювали додому з категоричною вимогою більше не ходити селами і не підбурювати народ. Проте й удома він не припинив свою діяльність. Вагилевич перший в новій українській літературі переклав живою українською мовою «Слово о полку Ігоревім».

Історичний факт. Таке вживане для багатьох поколінь українських учнів слово «читанка» увійшло до нашої мови саме завдяки М. Шашкевичу. Його «Читанку для дівчаток» цензура дозволила надрукувати аж у 1850 p., через сім років після смерті автора.

У 1836 p. M. Шашкевич здійснив сміливий громадянський вчинок. Перед вищим духівництвом і гостями семінарії він виголосив свою доповідь українською мовою, довівши, що вона придатна для наукового вжитку. Під враженням від доповіді окремі семінаристи теж почали розмовляти українською. Окрилені успіхом, члени «Руської трійці» у трьох церквах Львова стали виголошувати релігійно-моральні проповіді українською мовою. Як вважали тодішні українці-львів’яни, це підносило їхній «руський дух на сто відсотків».

Наприкінці 1836 р. в Будапешті «Руська трійця» за допомогою сербських друзів почала видавати літературно-науковий альманах «Русалка Дністрова». Там друкувалися наукові статті про народну культуру, публікувалися народні пісні, думи, перекази. Автори оспівували національно-визвольну боротьбу українського народу, його національних героїв, цитували історичні документи, що підтверджували правдивість їхніх слів. У своїх статтях вони наголошували на необхідності возз'єднання всіх українських земель, нагадували про єдність могутньої Давньоруської держави, її столицю Київ.

русалка дністровая

Іван Франко назвав «Руську трійцю» «явищем наскрізь революційним» насамперед тому, що альманах «Русалка Дністрова» сприяв формуванню національної свідомості. Він започаткував у Східній Галичині нову українську літературу, замінивши нею стару літературну церковнослов'янську мову, довівши, що між мовами галицьких русинів і наддніпрянців не існує суттєвих відмінностей, а вони самі є складовими єдиного українського народу.

Розправа над «Руською трійцею». Протест української молоді проти денаціоналізації — політики позбавлення народу його власної культури й національного самоусвідомлення, а також заклик до єднання українського народу — не залишилися безкарними. Австрійські власті конфіскували майже весь наклад альманаху — до українського читача дійшли лише 200 примірників. За сприяння церковних ієрархів було проведене розслідування діяльності його авторів і упорядників. Членів «Руської трійці» при-тягли до відповідальності як державних злочинців. Під час слідства всі вони гідно захищали своє право писати українською мовою.

Після слідства М. Шашкевича перевели служити священиком до однієї з найбідніших парафій. Виснажений працею, хворобою та постійними утисками, він помер у 32 роки.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Один із засновників «Руської трійці», І. Вагилевич, оцінив її значення так: «Вона намела вогонь, що його тільки гробова персть загасити може, спасла народ від загибелі й отворила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов'язки для народу й спосіб, як ті обов'язки треба сповняти».

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Із приводу природного права спілкуватися та писати рідною мовою найвиразніше сформулював свою думку М. Шашкевич: «Я випробував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова, яка значно відрізняється від мови церковної і великоросійської (московської), і хотів заложити наріжний камінь для її дальшого розвитку і тим зарадити нестачі руської літератури».

Тривалий час церковні власті зволікали з наданням церковного сану Я. Головацькому. Іван Вагилевич перейшов у протестантство, через цькування представниками влади.

Розправа над першими провісниками українського національного руху призвела до його призупинення, але він утвердився з настанням європейської «весни народів», яка розпочалася революцією 1848-1849 pp.

Працюємо з джерелами

• Яку рису, наполегливо виховувану імперськими властями в українській інтелігенції, засуджував Маркіян Шашкевич у своїх рядках:

Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:

Чому ж мова єй немила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?

Перевірте свої знання
1. Представники якої верстви стали провідниками національної ідеї в Західній Україні? Чому саме вони?
2. Через які суперечності самоусвідомлення проходили молоді священики, стаючи носіями ідеї української народності?
3. Які ідеї просвітництва та романтизму допомогли українському духовенству утвердитися в ідеї народності?
4. Назвіть центри просвітництва, що виникли в Західній Україні.
5. Чому І. Франко називав «Руську трійцю» «явищем наскрізь революційним»?
6. Чому австрійські власті притягнули до відповідальності як державних злочинців членів «Руської трійці», які вели національно-культурницьку роботу?
7. Порівняйте ідеї просвітництва і романтизму. Поясніть конфлікт між просвітниками старшого покоління та «Руською трійцею».
8. Охарактеризуйте діяльність віденсько-перемишльського просвітницького гуртка. У чому ви вбачаєте його історичні заслуги та прорахунки?
9. Які чинники спонукали семінаристів 30-х років до активної культурно-національної роботи?
10. Яку мету ставила перед собою «Руська трійця» і що побачили в її діяльності австрійські власті? Визначте напрями діяльності «Руської трійці».


О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  


Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з історії України, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з історії України для 9 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.