KNOWLEDGE HYPERMARKET


Практична робота 4. Аналіз карти географічних поясів і природних зон світу. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Географія: Практична робота: 4. Аналіз карти географічних поясів і природних зон світу.Повні уроки


Содержание

Тема

  • 5. Практична робота: 4. Аналіз карти географічних поясів і природних зон світу.

Мета

  • ознайомитися із поняттям природних комплексів,
  • дізнатися закономірності їх зміни,
  • навчитися читати карту географічних поясів і природних зон світу.

План

1. Властивості та закономірності розвитку географічної оболонки
2. Зональні та азональні природні комплекси Землі
3. Закономірності зміни природних комплексів суходолу та океану

Властивості та закономірності розвитку географічної оболонки


Географічна оболонка– цілісна і безперервна оболонка Землі, що утворилась внаслідок взаємопроникнення і взаємодії речовин окремих геосфер – літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери. Межі її нечіткі, тому вчені визначають їх по-різному. За верхню межу беруть озоновий екран на висоті 25-30 км, нижню — в межах літосфери на глибині в кілька сотень метрів, іноді до 4-5 км чи по дну океану. Таким чином, загальна потужність географічної оболонки складає біля 30 км.


До складу географічної оболонки входять повністю гідросфера і біосфера, більша частина атмосфери й частина літосфери. Географічна оболонка становить складну динамічну систему, для якої характерні наявність речовин у трьох агрегатних станах — твердому, рідкому й газоподібному, окисне середовище і жива речовина, складна міграція речовини за участю вод, кисню та живих організмів, концентрація сонячної енергії та багатство різноманітних видів вільної енергії. Між оболонками Землі відбувається складна взаємодія, безперервний обмін речовиною та енергією. Так, в атмосферу надходить вода в результаті її випаровування з поверхні океану та суходолу, тверді часточки, що підіймаються вітром з поверхні суходолу або надходять в атмосферу під час виверження вулканів. Повітря і вода проникають у верхню частину літосфери. Різноманітні тверді частки постійно відносяться у водойми, туди ж надходять й гази з атмосфери. Від поверхні Землі нагріваються верхні оболонки атмосфери.


Географічна оболонка охоплює всю планету, тому її вважають планетарним комплексом. Саме тут тісно стикаються, взаємопроникають усі оболонки і фокусується життя. У географічній оболонці живе людське суспільство. Їй властивий ряд специфічних особливостей. Вона відзначається великим різноманіттям складу і видів енергії. Географічна оболонка неоднорідна не лише у вертикальному, а й у горизонтальному напрямах. Вона диференціюється на окремі природні комплекси — відносно однорідні частини поверхні Землі. Диференціація її на природні комплекси зумовлена нерівномірним надходженням тепла на різні її частини і неоднорідністю земної поверхні.

Географічна оболонка

Географічна оболонка територіально та за об’ємом співпадає з біосферою. Однак єдиної точки зору відносно співвідношення біосфери та географічної оболонки немає. Одні вчені вважають, що поняття «біосфера» дуже близьке або навіть тотожне поняттю «географічна оболонка», що ці терміни по суті синоніми. Інші дослідники роздивляються біосферу як визначену стадію розвитку географічної оболонки (в її розвитку виділяють три етапи: добіогенний, біогенний та сучасний – антропогенний). Біосфера, за цією точкою зору, відповідає біогенному етапу розвитку географічної оболонки. На думку третіх, терміни «географічна оболонка» та «біосфера» не тотожні, так як в понятті «біосфера» увага акцентується на активній ролі живої речовини у розвитку цієї оболонки.
В цілому, географічна оболонка – найбільш важко побудована частина нашої планети, особливо на контакті сфер: атмосфери і літосфери (поверхні суходолу), атмосфери і гідросфери (поверхня Світового океану), гідросфери і літосфери (дно океану). Вверх та вниз від цих поверхонь будова географічної оболонки стає більш простою.

Властивості географічної оболонки


 Взаємозв’язок складових географічної оболонки забезпечують її основні властивості: кругообіги речовин та наявність живих істот.
    Усі компоненти географічної оболонки зв'язані між собою завдяки кругообігу речовин. Кругообіг речовин та енергії – це найважливіший механізм природних процесів і явищ. Важливе значення для всіх процесів, що відбуваються в географічній оболонці, має наявність речовин у трьох станах: твердому, рідкому та газоподібному.
     Під час кругообігів здійснюється обмін речовиною і енергією між різними оболонками Землі. Розрізняють кругообіги води, повітря в атмосфері, кругообіги речовин у земній корі, біологічні кругообіги.

    Завдяки здатності досить легко переходити з рідкого в газоподібний або твердий стан вода характеризується значною рухливістю і може прискорювати природні процеси. Наприклад, брати участь у вивітрюванні гірських порід, впливати на формування певного типу ґрунтів та рослинного покриву даної території. Кругообіг води пов'язує всі компоненти природи між собою і є важливим чинником формування географічної оболонки.
      Кругообіг повітря охоплює всю систему горизонтального та вертикального руху повітря в тропосфері. Саме завдяки руху повітряних мас можливий світовий кругообіг води.
      Гірські породи і мінерали в результаті процесів вивітрювання та під дією внутрішніх сил Землі постійно змінюють свої властивості. Так, вивержені магматичні гірські породи під впливом зовнішніх сил Землі перетворюються в оса-дові. Ці породи, в свою чергу, занурюючись на великі глибини, зазнають впливу сильного тиску та високих температур й перетворюються у метаморфічні. Останні здатні знову розплавитися й перетворитися в магму.
     Завдяки біологічному кругообігу зелені рослини утворюють з елементів неживої природи органічні речовини, які, в свою чергу, є основою для живлення більшості тварин. А після відмирання рослин і тварин органічні рештки розкладаються бактеріями до мінеральних речовин, які знову можуть поглинатися зеленими рослинами.
      Звичайно, всі кругообіги взаємопов'язані між собою. Кругообіги речовин та енергії охоплюють і з'єднують всі компоненти природи та впливають на розвиток географічної оболонки в цілому.


     Другою властивість географічної оболонки є наявність в ній життя. З часом живі істоти настільки перетворили нашу планету, що нині майже неможливо знайти місця, де б не відчувався їх вплив. Він поширюється і на газовий склад атмосфери (співвідношення кисню і вуглекислого газу), і на склад земної кори (відклади вапняків, сланців та кам'яного вугілля). Особлива роль живих істот у формуванні ґрунтів. Після відмирання вони утворюють гумус – суміш органічних речовин, необхідних для зростання рослин. Це забезпечує основну властивість ґрунту – його родючість.

Види грунтів

Види грунтів

      Перетворення навколишнього середовища рослинами і тваринами продовжується й нині. Так, в океанах формуються коралові рифи, у вкритих мохом північних болотах щорічно відкладається до 1 мм торфу, на скелях селяться водорості й лишайники, які руйнують гірські породи та сприяють утворенню ґрунтів. Отже, органічний світ здійснює постійний вплив на середовище та змінює його.

Закономірності розвитку географічної оболонки


Географічної оболонки існує за притаманними ній правилами – закономірностями розвитку. До них належать: цілісність, ритмічність та неоднорідність.
    Цілісність географічної оболонки полягає у взаємозв'язках та взаємозалежностях її компонентів: рельєфу, атмосферного повітря, вод, ґрунтів, органічного світу. Зміна будь-якого компонента природи поступово впливає на зміну всіх інших. Природні зміни в географічній оболонці відбувалися постійно. Без цього неможливий її розвиток. Але з розвитком людського суспільства небезпечним стає втручання людини у природні процеси та явища.
    Так, під час видобутку корисних копалин відкритим способом на значних територіях змінюється рельєф, знищуються ґрунти, зникає рослинний покрив і тваринний світ, змінюється рівень підземних вод. Під час осушення боліт у результаті штучного зниження рівня ґрунтових вод досить швидко відбуваються зміни всіх компонентів природи, що сформувалися в умовах надмірного зволоження. Зникає болотна рослинність разом з притаманними їй видами тварин, змінюються властивості ґрунту та місцеві кліматичні умови, мілішають річки та озера на прилеглих територіях.
    

 Ритмічність – це періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі. Розрізняють добові, річні та багаторічні ритми в природі. Обертання Землі навколо своєї осі спричинює добові ритми зміни температури, вологості, розвитку рослин і тварин. Наприклад, усі тварини мають чітко визначені періоди відносного спокою та активної дії. Причому одні з них активні вдень, інші, навпаки, вночі. Обертання Землі навколо Сонця зумовлює річні (сезонні) ритми природних процесів. Особливо яскраво сезонні ритми спостерігаються у перетворенні рослинності помірних широт. Згадайте пробудження і цвітіння саду навесні чи яскраві барви листопаду восени. Деякі ритми тривають протягом десятків, сотень, тисяч, або й мільйонів років (наприклад, льодовикові періоди). Їх називають багаторічними ритмами.
    

Географічна оболонка цілісна, але не однорідна, тобто не однакова в різних частинах планети. Завдяки нерівномірному надходженню сонячної енергії на земну поверхню від екватора до полюсів змінюються важливі компоненти природи: кліматичні умови, ґрунти, рослинність й тваринний світ. Так, у районі екватора, де земна поверхня одержує значну кількість тепла й вологи, природа відрізняється багатством органічного світу та більш динамічним проходженням природних процесів. А полярні області внаслідок суворих кліматичних умов мають значну тривалість проходження природних процесів і бідне органічне життя. Це свідчить про те, що географічна оболонка має чітко виражені зональні відмінності, тобто повторюваність природних умов дзеркально від екватора до полюсів.

Зональні та азональні природні комплекси Землі



До складу географічної оболнки входять різні за розмірами окремі ділянки або  природні комплекси.

Природний комплекс – це ділянка земної поверхні, яка відрізняється обосливостями прояву компонентів природи, що перебувають у складній взаємодії.
Природні комплекси розрізняють за їх розмірами та умовами утворення. Кожний природний комплекс має свої межі поширення, відрізняється єдністю і зовнішнім виглядом.

Природний комплекс

Частина природного комплексу, за якою можна легко спостерігати ззовні, називається ландшафтом.
Умовно всі природні комплекси Землі можна поділити на дві основні групи: зональні та азональні.

Зональні природні комплекси – ті, що сформувалися внаслідок закономірної зміни компонентів природи від екватора до полюсів.

Азональні природні комплекси – ті, що утворилися з порушенням зональної закономірності в результаті відмінностей у будовіземної кори та у рельєфі.
Найбільшими природними комплексами на Землі є материки та океани. Їх утворення обумовлено будової земної кори. На материках і в океанах виділяють менші за рангом природні комплекси.  Так, у Світовому океані виділяють природні комплекси окремих океанів, морів, заток, проток тощо. А на суходолі виділяють природні комплекси  екваторальних лісів, тропічних пустель, степу тощо.
Тайга
Тайга
Степ
Степ

Екваторіальні ліси
Екваторіальні ліси

Закономірності зміни природних комплексів суходолу та океану


Зміна природних комплексів вздовж меридіанів з півночі на південь  простежується на всіх материках. Її основою причиною на рівнинах є закономірні зміни кліматичних умов залежно від географічної широти.
У напрямі від екватора до полюсів у зміні природних комплексів спостерігається закономірність, що дістала назву широтної ( географічної) зональності.

Широтна зональність є наслідком кулястості Землі. Зональними вважаються всі компоненти географічної оболнки. Тому зональність вияляється у кожному природному комплексі незалежно від площі, яку він займає.
Найбільшими одиницями широтної зональності є географічні пояси. Вони збігаються з кліматичними поясами та мають такі ж назви.


У межах природних поясів на суходолі чітко віділяються природні зони – великі природні комплекси, що мають спільні кліматичні умови, грунти, рослинність і тваринний світ.

Формування природних зон зумовлено насамперед типом клімату.

Природні комплекси суходолу частково змінюються і у довготному напрямі. Адже повітряні маси, що утворилися над океаном.ю проходячи суходолом поступово змінюють свої властивості. Вони встрачають вологу, змінюють температуру.
З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Це явище отримало назву висотної поясності.
Природні комплекси Землі швидко змінюються під впливом господарської діяльності людини: розорювання земель, видобування корисних копалин, вирубування лісів. Все це призводить до перетворення окремих природних комплексів. Як наслідок утворюються т.з. антропогенні ландшафти (с/г угіддя, міста, кар’єри, водосховища тощо).

Унікальні куточки Землі




 Znaliwo.jpg

А ви знали, що …?


•    Найпоширеніша форма життя на Землі – віруси.
•    Щороку з лиця Землі зникає 11 млрд. га тропічних лісів.
•    Королева пустелі - так титулують фінікову пальму, яка є основною культурою оазисів. Це – струнке дерево заввишки 30 м. Арабське прислів’я каже, що вона тримає голову у вогні, а ноги у воді. З деревини пальми роблять двері, стовпи, листям вкривають помешкання, з волокон плетуть корзини і мотузки. Але головним її багатством є фініки. Їх їдять сирими, смаженими, в’яленими. За це фінікову пальму називають хлібом Сахари.


Testyou.jpg

Перевір себе

1. Потужність географічної оболонки орієнтовно становить…
1)35 км
2)55 км
3)75 км

2. Природні зони виділяють…
1)на материках
2) в океанах
3) вірно 1 і 2.

3. Зональними компонентами природи є …
1)грунти
2)рельєф
3)клімат
4) гірські породи.

4. Висотна поясність – це … .


Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.



Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.



Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Карпюк Г. І.

Микитенко У.Д.


Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Географія > Географія 7 клас