Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Природні зони Африки. Вологі екваторіальні ліси (гілеї)

План-конспект уроку з теми “Природні зони Африки. Вологі екваторіальні ліси (гілеї)”

Мета уроку:
Освітня: актуалізувати поняття «природний комплекс», «природна зона», «широтна зональність», «висотна поясність», «екологічні проблеми». Показати школярам особливості прояву широтної зональності природних комплексів на рівнинах Африки та з’ясувати їх причини. Ознайомити з основними зональними типами ґрунтів, характерними представниками рослинності та тваринного світу вологих екваторіальних лісів (гілей) Африки.
Виховна: Сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи на основі матеріалу про процеси ґрунтоутворення та пристосованість живих організмів до умов навколишнього середовища. Сприяти екологічному вихованню школярів на основі матеріалу про зміну природних комплексів гілей Африки людиною та необхідністю для всієї планети їх охорони.
Розвиваюча:  Розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи. Розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння. Розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.

Тип уроку:
комбінований
Обладнання:
•    карта природних зон Африки;
•    атласи школярів;
•    авторська презентація ppt «Природні зони Африки. Частина 1»;
•    листи опорно-інформаційних схем школярів.
 
Хід уроку
Зміст матеріалу уроку   
І. Організація класу       
ІІ. Перевірка засвоєння попереднього матеріалу:


А. Питання для усного обговорення: (Фронтальне усне опитування)
1.    Пригадайте план опису материка. Які пункти плану вже були висвітлені?
2.    Які форми рельєфу та чому переважають в Африці?
3.    В межах яких кліматичних поясів лежить Африка?
4.    Чому внутрішні води Африки розміщені вкрай нерівномірно?
5.    Назвіть найбільші річки материка. Розкажіть про їх живлення та режим.
6.    Назвіть найбільші озера Африки, що мають різне походження улоговин.
7.    Які основні напрямки використання водойм в Африці?   

Б. Повторення географічної номенклатури:
(Фронтальне усне та письмове опитування)
1. Усне повторення біля карти.
2. Гра «най-най» та «назви-двійники».
3. Робота з «німою картою» (див. роздатковий матеріал).       

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

П л а н:
1.    Закономірності поширення природних зон в Африці.
2.    План характеристики природної зони.
3.    Природна зона вологих екваторіальних лісів (гілей).
а) фізико-географічне положення та клімат зони гілей;
б) зональний тип ґрунтів;
в) рослинність; пристосування рослин до умов існування;
г) тваринний світ; пристосування тварин до умов існування;
ґ) зміна зони гілей людиною та екологічні проблеми.       

1. Закономірності поширення природних зон в Африці. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою природних зон Африки та презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
•    Пригадайте, що таке природний комплекс та природна зона?
•    Які існують закономірності зміни природних зон на рівнинах? Чим вони обумовлені?
•    Які ви знаєте природні зони на Землі?


     Як вам вже відомо, в межах кожної з природних зон клімат, ґрунти, рослинність та тваринний світ є подібними.
     Оскільки екватор перетинає Африку приблизно посередині, то для неї характерне чітке чергування однакових природних зон від екватора на північ і на південь, тобто спостерігається широтна зональність.
     Так, вологі екваторіальні ліси (гілеї) змінюються саванами та рідколіссями, а ті в свою чергу – тропічними пустелями й напівпустелями. Північна та південна окраїни материка зайняті субтропічними твердолистими лісами та чагарниками.

•    За картою природних зон прослідкуйте, в якій частині Африки й чому більш чітко простежується широтна зональність природних зон.

     Розміщення природних зон на материку зумовлюється не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональні інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.

•    З’ясуйте, на яких територіях та з яких причин широтна зональність порушується.

     З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Тобто з висотою швидко відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву висотної поясності. Висотні пояси в горах набагато вужчі, ніж природні зони на рівнинах.

•    За картою природних зон прослідкуйте, в яких частинах Африки простежується висотна поясніть ландшафтів.       

2.    План характеристики природної зони.
  (Пояснення вчителя, робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1», запис плану учнями в зошити)
     В межах кожної природної зони знаходяться у тісній  взаємодії усі компоненти природи: будова земної кори, рельєф, клімат, водойми, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Тому кожну природну зону характеризують у певній послідовності, тобто за певним планом. Кожний наступний пункт плану залежить від попередніх. Це дозволяє побачити причинно-наслідкові зв’язки.

План характеристики природної зони
1.    Фізико-географічне положення (ФГП).
2.    Кліматичний пояс.
3.    Ґрунти.
4.    Рослинність.
5.    Тваринний світ.
6.    Екологічні проблеми та природоохоронні території.   

3.    Природна зона вологих екваторіальних лісів (гілей).

а) фізико-географічне положення та клімат зони гілей. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою природних зон Африки та презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     Зона вологих екваторіальних лісів охоплює узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора та басейн річки Конго. Вона простяглася на 1600 км з півночі на південь та на 5000 км із заходу на схід.

•    З’ясуйте, в якому кліматичному поясі сформувалася зона гілей?
•    Які особливості екваторіального клімату?

 
     Ця природна зона своєрідна та неповторна. Тут практично немає пір року: взимку і влітку температура повітря однакова й становить приблизно +24 °С. За рік випадає більше 2000 мм опадів. Дощі ллють щодня, зазвичай по обіді. Вода й тепло створюють ідеальні умови для розвитку всього живого, тому тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси – гілея (від грецького «хіле» — ліс). З літака вони нагадують зелене море.

•    Яке живлення та режим мають річки в межах екваторіального поясу?

     В зоні вологих екваторіальних лісів річки завжди повноводні. Під час паводків вони часто заливають низькі береги, а вода покриває величезні простори.    

б) зональний тип ґрунтів. (Пояснення вчителя з елементами бесіди.)
•    Що таке ґрунт?
•    Які чинники формують ґрунти?
•    Як рослинність та клімат визначають родючість ґрунтів?


      В умовах екваторіального лісу утворилися червоно-жовті фералітні ґрунти (латинською мовою «ферум» — залізо). Саме сполуки заліза і надають їм червоного кольору.
     Ці ґрунти дуже бідні на поживні речовини, оскільки органічні рештки за умов вологи і тепла швидко розкладаються мікроорганізмами, і поживні елементи швидко вбираються рослинами. Тому вирубка лісів тут спричиняє часто справжню катастрофу. Земля на оголених ділянках змивається дощами, а сонце перетворює поверхню землі на суху кірку, на якій вже не може нічого рости.   
   
в) рослинність; пристосування рослин до умов існування. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     В екваторіальних лісах Африки налічується понад 25000 видів рослин. Тільки дерев — близько 1000 видів. У цих лісах завжди душно, волого і темно. Ліс настільки густий, що роздивитися щось трохи віддалік від себе неможливо, все загороджується кущами, ліанами, що переплітають дерева, поваленими велетенськими стовбурами дерев.
     Екваторіальний ліс має дві характерні риси, що відрізняють його від нашого лісу: цей ліс вічнозелений та багатоярусний.
     Вічнозеленим ліс є через те, що рослини ніколи не скидають повністю листя. Тепла й волога протягом року погода дозволяє листу існувати на пагоні 2-3 роки. Листки звісно міняються, але по-черзі.

•    Пригадайте з уроків природознавства що таке ярусність у лісі?
•    Пристосуванням до яких екологічних чинників є ярусність?


     Ярусність являє собою розподіл рослин за висотою відповідно до потреби у світлі. У лісах помірного поясу 3-4 яруси рослин. У гілеях їх 6-8! У самому низу — царство тіневитривалих мохів і повзучих рослин. Вище піднімаються мало вибагливі до світла чагарники і молоді деревця. Тут багато деревовидних папоротей, бананів.
     Банан, як не дивно, є травою з товстим кореневищем, від якого відходять листя, що щільно прилягають один до одного, утворюючи стебло висотою 15 м. Листя досягають довжини 4 м і ширини 90 см. Після плодоносіння стебло відмирає, а коренева система дає нові пагони. Повне дозрівання плодів триває 3-4 місяці. Плоди банану споживають свіжими та сушеними, з них готують консерви, мармелад, сироп, вино, бананове борошно. Деякі сорти ідуть на відгодівлю худобі та на виготовлення тканин.
   Ще вище ростуть дерева заввишки 15-20 м. Їм потрібно більше світла. З-поміж них багато цінних порід, таких як червоне, ебенове, сандалове, жовте дерева. Трапляється також мускатне дерево. В гілеях Африки поширене й хлібне дерево. Його плоди,   розміром з людську  голову, містять крохмалисту м'якоть і виростають прямо на стовбурі. Цю м'якоть їдять у вареному чи смаженому вигляді або роблять з неї тісто, з якого печуть млинці. Мабуть, тому дерево називають хлібним.
     Ще вище панують фікуси і різні види пальм. Найвищими є світлолюбні дерева сейби з розлогими кронами до 60-80 м заввишки. За надзвичайну висоту їх називають деревами-вискочками. У таких високих дерев листя тверде й випаровує мало води.

•    Поміркуйте, для чого високим деревам у гілеях необхідно випаровувати через листя якомога менше води, хоча опадів тут надмірна кількість.

     Підняти воду на велику висоту важко навіть найпотужнішій кореневій системі. Широкі корені-підпірки допомагають утримати стовбур у вертикальному положенні. 
     Гілки дерев нижнього ярусу настільки густо переплітаються, що через них не видно крон дерев верхнього ярусу. Біля самої поверхні землі панує суцільний морок. Сюди досягає тільки 1/120 частка сонячного світла. Тому трави зовсім немає. Замість неї з землі піднімаються ліани – дерева з гнучким та довгим (до 300 м) стеблом, які обвиваючи стовбури й виносять до світла свої листя та квіти. Пробиратися без стежки по такому лісу складна і небезпечна справа.
     Африканська гілея – батьківщина цінних господарських порід дерев: кавового дерева, олійної пальми. Тут також активно культивують какао.   

г) тваринний світ; пристосування тварин до умов існування. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     Тваринний світ вологих екваторіальних лісів багатий і різноманітний. Тут є багато ендеміків – своєрідних видів рослин та тварин, які зустрічаються лише на певній території. Заселені всі яруси лісу. Тут живуть великі людиноподібні мавпи горили й шимпанзе, ендеміки Африки. Справжнім велетнем є двометрова горила з густою чорною шерстю. Вона має велику фізичну силу. Більшу частину життя проводить на землі, хоча час від часу залазить на дерева. Горила – найбільшою серед мавп. Маса дорослих самців досягає 250 кг, а зріст – понад 2 м. Горила є небезпечною для людини. Якщо вона відчуває небезпеку, може першою нападати. Міцними щелепами горила здатна перекусити навіть рушницю, захищаючи своїх малят. В останній час ці велетенські мавпи стали дуже рідкісними через браконьєрство. Мисливці вбивають старих горил, а їх дитинчат продають до зоопарків.
     Шимпанзе менша за горилу (зріст до 1,5 м), має великий об’єм мозку й дуже складну поведінку. Живе на деревах. З інших мавп відомі мартишки та павіани.
     Серед дерев пурхають численні птахи: фруктовий голуб, різні види папуг, птахи-носороги, дятли, нектарниці, бананоїди. Бананоїд – екваторіальний птах-родич зозулі. Розміром з ворону. Живиться соковитими плодами. Коли намокає у воді, пір'я стає білим через розчинну у воді фарбу турацин.
     В екваторіальному лісі дуже багато комах: термітів, москітів, жуків, метеликів, бджіл, бабок, скорпіонів, павуків. Комахи часто становлять небезпеку здоров’ю людини. Малярійні комарі розносять збудників тропічної пропасниці. Муха цеце переносить трипаносом – збудників сонної хвороби людини та свійських тварин. Довжина тіла до 1-1,5 см.
     З наземних тварин поширені ящірки, землерийки, земляні гадюки, пітони, китицевухі і лісові свині, африканський оленьок заввишки 40 см, лісові антилопи.
     Дивним створінням природи є окапі. Вперше побачивши окапі, європейські мандрівники прийняти його за зебру через смугасте забарвлення задніх кінцівок. Насправді, окапі – карликова жирафа, хоча його шия та ноги значно коротші, ніж у справжнього жирафа. Зріст тварини – близько 2 м (утричі менше за жирафа). Маса тіла 250 кг (жирафа – 550-750 кг). Дуже рідкісна тварина, занесена до Міжнародної Червоної книги.
     Зрідка зустрічається карликовий бегемот. Він важить у 10-12 разів менше ніж справжній бегемот.       
    
ґ) екологічні проблеми африканських гілей та природоохоронні території.
(Пояснення вчителя. Обговорення актуальності екологічних проблем гілеї для усього людства. Робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     Населення лісів невелике. Місцеві племена займаються мисливством та рибальством. Зараз великі ділянки лісів вирубуються заради цінних порід дерев. Разом з лісом гинуть і тварини.
     Африканське землеробство веде боротьбу з гілеєю підсічно-вогняним способом. При  цьому ліс підпалюють, а попелом удобрюють землю. Такі ґрунти є родючими кілька років, а потім виснажуються. Слід їх залишати і очищувати від лісу нову ділянку. Площа африканської гілеї уже скоротилася вдвічі. А екваторіальний ліс – це “зелені легені” нашої планети.

•    Поміркуйте, чому знищення африканської гілеї є глобальною екологічною проблемою.
•    Який глобальний вплив на клімат планети має вирубка африканських вологих екваторіальних лісів?


     Неначе гігантський ланцюг вологі екваторіальні ліси огортає з півночі і півдня зона перемінно-вологих лісів. Це — перехідна зона від вологих екваторіальних лісів до трав'янистих саван. Вона має багато спільного з рослинністю і тваринним світом екваторіального лісу. Але ритм їх життя підкоряється сезонам (вологому та сухому). Перемінно-вологі ліси більш освоєні людиною, ніж екваторіальні., олійної пальми. Тут також активно культивують какао.   

ІV. Узагальнення та корекція знань з вивченої теми
(Підбиття підсумків уроку вчителем)
Висновки:
•    В Африці чітко простежується широтна зональність природних зон, яка дзеркально повторюється по обидві сторони екватора. Основними природними зонами материка є вологі екваторіальні ліси (гілеї), савани та рідколісся, тропічні пустелі.
•    Вологі екваторіальні ліси Африки розміщені на узбережжі Гвінейської затоки та басейні Конго в умовах теплого й вологого екваторіального клімату. Тут утворилися бідні на поживні речовини червоно-жовті фералітні ґрунти.
•    Ліси вражають багатством рослинності. Вологі екваторіальні ліси є вічнозеленими та багатоярусними.
•    Серед представників тваринного світу найбільш характерні мавпи (горили, шимпанзе, мартишки), птахи (папуги, птахи-носороги, нектарниці, бананоїди), численні комахи.       

Запитання та завдання для усного контролю знань: (Усне опитування)
1.    Які спостерігаються особливості у зміни природних зон в Африці?
2.    Назвіть та покажіть на карті основні природні зони материка.
3.    Які ґрунти сформувалися у гілеях?
4.    Назвіть характерних представників рослинності та тваринного світу зони вологих екваторіальних лісів.
5.    *Поміркуйте, які пристосування до умов життя мають рослини вологих екваторіальних лісів.
6.    *Як ви думаєте, чи зможуть вижити тварини вологих екваторіальних лісів, якщо їх переселити у наші ліси помірного поясу. Відповідь обґрунтуйте.       

V.  Домашнє завдання.

•    Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).       


Надіслано учителем-методистом Міжнародного Ліцею «Гранд» Коваленко Р.Р. 

Предмети > Географія > Географія 7 клас > Природні зони Африки, закономірності їх розміщення. Вологі екваторіальні ліси > Природні зони Африки, закономірності їх розміщення. Вологі екваторіальні ліси. Конспект уроку і опорний каркас