KNOWLEDGE HYPERMARKET


Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Розділові знаки. 

 

ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА

Пряма і непряма мова як засоби відтворення чужої мови. Розділові знаки

Запам’ятаймо
Чужа мова – це введені в текст висловленні думки конкретної особи. Чужу мову передають реченнями з прямою, непрямою, невласне прямою мовою, а також за допомогою цитат і діалогів.


31. І. Прочитайте тест. Якими засобами відтворено в ньому чужу мову?

Скрипнула хвіртка. У двір історичного музею ввійшли дві молоді жінки. «От не пощастило! За стільки років приїхали в музей, а він, як на те, вихідний. Може, ви дідусю, якось тишком-нишком провели б нас?» - сказала одна із жінок, дивлячись на літнього чоловіка, що сидів на стільці біля ґанку. Скромно одягнений, з ціпком у руках, сивовусий і в шапці, він був схожий на сторожа.

Друга жінка в цей час дістала гаманця, пошукала в ньому й витягла гроші.
- Візьміть, дідусю.
- Що це?
- Вам на чай, візьміть.

Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав: «Та я ще ж нічого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там пізніше…Ну, ходімо зі мною, поведу вже вас у музей».

Гості зраділи й пішли слідом за «дідом».

Дві годив водив їх чоловік, давав пояснення цікаво, дохідливо й з жартами.

- А звідки ви це все знаєте?
- Та давненько тут служу: наслухався, надивився та й запам’ятав собі, що воно й до чого.
- Добре ви пояснюєте, все у вас до ладу. А скажіть – це ж тут працює професор Яворницький?
- Тут.
- А як би це його побачити? Він буває в музеї?
- Щодня буває. Ось він перед вами й зараз, - відповів директор музею, академік Дмитро Іванович Яворницький (За І.Шаповалом).

ІІ. Чому діалог називається різновидом прямої мовою У чому полягає різниця між діалогом і прямою мовою.

Пряма мова – це відтворене чуже висловлювання, у якому зображені його лексичні, синтаксичні, та інтонаційні особливості. Пряму мову супроводжують слова автора, з яких стає відомо кому належить думка, за яких обставин і як вона була висловлена: «Не кидайсь хлібом, він святий» - в суворості ласкавій бувало, каже дід старий малечі кучерявій (М. Рильський).

 

32. Прочитайте. Випишіть речення з прямою мовою.

Знаменитий американський письменник Марк Твен (справжнє ім’я Семюєль Ленгорн Клеменс) (1835-1910) за псевдонім обрав англійський вислів, що в перекладі означає «мірка два». Матроси на Міссісіпі вигукували це, щоб повідомити про достатню глибину для безпечного плавання.
Марк Твен мав рідкісне почуття гумору, помічав кумедні ситуації та розповідав про них у своїх творах. Певний час він працював редактором газети в місті Міссурі. Якось один із читачів газети повідомив йому в листі: «Я знайшов павука в газеті. Це на щастя чи на біду?». Марк Твен відповів: «Павук у газеті – ні на щастя, ні на лихо. Просто павук ставно вишукує, де є той магазин, який не рекламують. Він на дверях цього магазину міг би спокійно плести своє мереживо й жити безтурботним життям».

Непряма мова – це чуже висловлювання, у якому не відтворене його лексичне, синтаксичне особливостей, емоційного забарвлення, а збережено лише зміст. Непряма мова оформлюється як частина складного або простого речення: Друзі попросили, щоб я заспівав ще. Друзі попросили мене заспівати ще.

 

33. І. Прочитайте. Перекажіть текст, використовуючи речення з непрямою мовою.

Коріння родового дерева нашого народу сягає глибоко в землю. На цій землі український народ живе споконвіку. Я запитую: «Що в тому корінні?» І чую мудру відповідь: «Пам'ять народу, його історія, його минуле».

Знову запитую: «А якщо коріння відтяти, чи зможе такий народ існувати, чи буде він узагалі народом?»

Досвід людства запевняє: «Ні. Народ без минулого, без пам'яті, без історії — не народ. Це вже просто населення, це люди, у яких немає нічого свого. Такий народ легко поневолити як фізично, так і духовно — він не зможе себе боронити. Цих людей легко зробити рабами, особливо рабами духовними, — нав'язати їм чужу мову, чужі пісні, чужих богів, чужі звичаї, чужий одяг» (За Л. Іванниковою).

ІІ. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

 

34. І. Розгляньте фото, подане на с. 22. Прочитайте матеріали з Інтернету про фестиваль «Країна мрій». Виберіть із тексту вправи слова, якими можна підписати фото.

Повідомлення (з http://www.liveinternet.ru/users/1779719/ро5і78793270)

Схили Дніпра наповнені піснями, танцями, багатолюдним гомоном. Адже Купальські народні гуляння саме тут стають насправді дуже яскравими і, як того вимагають традиції, веселими та магічними!

Є тут і вулиця майстрів народних ремесел (можна купити ВСЕ!), і навчальні майданчики танців і пісень ХУ-ХУПІ ст. (можна навчитись УСЬОГО!), і дитячі ігри, і коло козацьких забав. Усе це можна було бачити на власні очі!

Відомі письменники, просто море цікавих людей у національному вбранні — це справжнє свято!

Багато сцен, на яких виступають етноколективи з різних куточків України та дружніх країн! Тут можна почути татарські мотиви, угорські та польські мелодії, гуцульські наспіви та східноукраїнський (луганський) етно-рок! Завдяки автору ідеї та організатору Олегові Скрипці (лідер групи «ВВ»), свято кожного разу стає багатолюднішим та яскравішим! Слава Україні!!!

Коментарі
Елеонора. Я отримую дуже велике задоволення! Я живу в цьому святі й розквітаю!!!
Олег X. Наступного року будемо там обов'язково!!!
Гелена. Це неперевершені відчуття та почуття... Можете повірити на слово...:-) Відчуваєш на дотик Україну! :-)
Сорока. Зворушують діти від 0 до 10 у вишиванках! :-) У нас є майбутнє!!! :-)
Руся. Супер! Ти молодець, що там буваєш. Це відродження традицій, заздрю вам, киянам.:-))) Трішечки.
Борис. Класно. Що ж завадило мені приїхати туди?.. А пісня твоя на сайті... Ще раз переконуєшся в поетичності й музичності української мови.

ІІІ. Проаналізуйте мову коментарів користувачів Мережі. Запишіть свої міркування щодо вікових особливостей мови інтернет-друзів. Використайте речення з прямою та непрямою мовою.

 

Розділові знаки в реченні з прямою мовою'
Запам’ятаймо'

Пряму мову беруть з обох боків у лапки. Пряма мова може складатися з частин речення, одного речення, кількох речень. Стосовно слів автора вона займає різні позиції.

Умовні позначення:
П — пряма мова, що пишеться з великої літери;
п — пряма мова, що пишеться з малої літери;
А — слова автора, що пишуться з великої літери;
а — слова автора, що пишуться з малої літери.

Пряма мова стоїть після слів автора
А: «п». 
А: «П!» 
А: «П?»
А: «П…»
Правду каже прислів’я : «Без верби та калини нема України» (В. Скуратівський).

Пряма мова стоїть перед словами автора
«П», — а. 
«П!» — а. 
«П?» — а. 
«П...» — а. 
«Людина приходить у світ один раз і повинна залишити про себе добрий спомин на землі», - говорить нам завжди бабуся (Є.Солодкий).

Пряма мова стоїть усередині слів автора
А: «П», — а.
А: «П!», — а.
А: «П?», — а.
А: «П…», — а.
Я сказала: «Я згодна, тату», - і поцілувала йому руку (В. Підмогильний).

Слова автора розривають пряму мову
«П, — а, — п».
«П... — а, — п».
«П, — а, — п!»
«П, — а, — п?» «П, — а, — п...»
«Ні, - зринула мисль, - у такий спосіб пожежі не згасити, треба трактором перетнути дорогу стихії!» (В.Скуратівський).

Слова автора розривають пряму мову, яка складається з кількох речень.
«П, — а. — П».
«П! — а. — П».
«П? — а. — П».
«П… — а. — П».
«Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє пройшло» (О. Донченко).

«П(!?), — а: — П».
«Чи бачили таке? — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом» (А. Головко).

 

35. І. Прочитайте. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

Наші предки очима іноземців

П'єр Шевальє у своїй книжці «Історія війни козаків проти Польщі» пише: «Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками, мають гарну поставу, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі. Дуже волелюбні, невтомні, сміливі... Мова козаків дуже ніжна й сповнена пестливих висловів і надзвичайно витончених зворотів».


«Українські жінки дуже гарні, навіть по селах. Особливо приємно звучить українська мова в їхніх устах. Пісні й танці українок зворушливіші, ніж пісні й танці польських жінок. Під час свят і в неділю дівчата прикрашають себе віночками з духмяних трав», — повідомляв французький мемуарист XVII століття Божо Далерак, що тринадцять років служив при польському королівському дворі.


«Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, — стверджував французький інженер Гійом де Боплан в "Описі України" і додавав, описуючи українців: — Вони високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі...» (З кн. «Як козаки воювали»).

ІІ. Які риси наших предків, описані в тексті, притаманні сучасним українцям? Складіть твір-роздум про національний характер українців. План твору запишіть.

 

ІІІ. Вчимося культури мови
До складу слів автора входять дієслова, фразеологічні звороти на позначення мислення, мовлення: говорить, каже, згадують, кричить, прошепотіла, попросив, закинув слівце, стверджують, заперечують, зазначив, подумалось, нагадали, жартую, додають, наголошують, підкинув хмизку у вогонь, вставив свої п'ять копійок, лепече, за словом у кишеню не поліз тощо.

36. Прочитайте. Перекажіть текст, оформивши висловлювання Г. Сковороди й О. Довженка як конструкції з прямою мовою.
Майбутнього не буває без знання минулого. Природа стає книгою й джерелом знання та самопізнання.
Головне — це пізнати себе самого — наголошував Г. Сковорода. Бо пізнавши себе, ти пізнаєш і Душу природи, а тим самим не тільки свої справжні якості (талант), а й справжнє покликання.

Практично тільки людина може помітити й оцінити сутність гармонії в природі. Але — людина духовна! Нерозвинута особистість не бачить величі навіть у небі. Як зауважував О. Довженко: ідуть двоє; один і в калюжі бачить зоряне небо, а другий і в небі бачить тільки калюжу: кожному своє (За П. Кононенком).

 

37. Прочитайте усмішку. Використовуючи різні способи відтворення чужої мови, перебудуйте діалог батька із сином. Запишіть його. Поясніть уживання розділових знаків.


Усміхнімось
— Синку, розкажи, які ти оцінки сьогодні отримав у школі.
— Я з батьком двієчника не розмовляю.

 

Вчимося культури мови
Правильно
ставитись із розумінням
проводяться заходи
такий розпорядок
протягом двох годин

Неправильно
Відноситись з розумінням
Проводяться міроприємства
Слідуючий розпорядок
На протязі двох часів

Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію
38. Повторіть орфограму «Спрощення в групах приголосних». Утворіть прикметники від поданих іменників. Запишіть їх. Поясніть правопис.

Якість, щастя, під'їзд, жалість, область, тиждень, хвастощі, радість, захист, честь, компост, антифашист, користь, аспірант, перехрестя, ненависть, пристрасть, турист.

 

39. Виконайте тестове завдання.

В усіх словах якого рядка спрощення приголосних відбувається яку вимові, так і на письмі?
А чес..ний, шіс..надцять, захис..ний
Б піз..ній, перехрест..ний, аванпост..ний
В доблес..ний, гіган..хький, не навис..ний
Г учас..ник, студен..ський, шелес..нути
Ґ нещас..ливий, проїз..ний, ціліс..ний

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.
На сті(ль, л)ці, (г, ґ)анок, сиво/вусий, тишком/нишком, пі (зон, зн) іше, профе (сс, с)ор, (с, з)береже(нн, н)я, почу(тт, т)я, Мі (сс, с)ісі (п, пп)і, Мі(сс, с)у(р, рр)і, бе(з, с)турботне жи(т, тт)я, ві(т, д)тяти корі(нн, н)я, с(ьо, о)годні, воле/любні, м(е, и)муари.


Українська мова. 9 клас. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.
Вислано читачами інтернет сайту. 

Гіпермаркет Знань, Українська мова, Українська мова 9 клас

календарне планування уроків української мови  9 клас 

Зміст уроку
[[Image:]] конспект уроку і опорний каркас                     
[[Image:]] презентація уроку
[[Image:]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:]] оцінювання

Практика
[[Image:]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:]] домашнє завдання

Ілюстрації
[[Image:]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:]] реферати
[[Image:]] фішки для допитливих
[[Image:]] шпаргалки
[[Image:]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
[[Image:]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:]] підручники основні і допоміжні
[[Image:]] тематичні свята, девізи
[[Image:]] статті
[[Image:]] національні особливості
[[Image:]] словник термінів                         
[[Image:]] інше

Тільки для вчителів
[[Image:]] ідеальні уроки
[[Image:]] календарний план на рік
[[Image:]] методичні рекомендації
[[Image:]] програми

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.