Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми.Повні уроки


Содержание

Тема

  • 21. Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми

Мета

  • познайомитися із такими приодними зонами Африки, як савани і рідколісся, тропічні пустелі.
  • Дізнатися про національні парки, як існують в Африці,
  • ознайомитися із стихійними явищами природи та екологічними проблемами материка.

План


1. Савани і рідколісся.
2. Тропічні пустелі.
3. Національні парки.
4. Стихійні явища природи і екологічні проблеми.

Савани і рідколісся


Це найбільша за площею зона Африки, що займає близько 40% її території. Це – степи з трав’янистим покривом, з розкиданими поодинці або невеликими групами дерев і чагарників.

Савани сформувалися переважно у субекваторіальному кліматичному поясі, для якого характерні дві пори року — суха і волога.

Коли розпочинається сезон дощів, то запилений жовто-чорний край перетворюється в чудовий зелений парк із тінистими деревами. Сіре від диму пожеж та пилу повітря стає прозорим і чистим. Перші тропічні зливи після засухи справляють надзвичайно сильне враження. Перед початком дощу завжди спекотно. Та ось з'являється невелика хмаринка. Чується гуркіт грому. І нарешті на землю обрушується злива. Ближче до екватора дощовий сезон довший (до дев’яти місяців на рік). З наближенням до тропіків — коротший (усього три місяці). Причому, коли у Північній півкулі засуха, то в Південній, навпаки, йдуть дощі.

У дощовий сезон швидко ростуть трави. Дерева у цей період вкриваються листям. Та як тільки настає засушливий сезон, трави вигорають, деякі види дерев скидають листя і савана набуває жовтого кольору, а після пожежі і чорного.



З просування саванами від екватора до тропічних пустель помітно зростає тривалість засушливого сезону від трьох до дев’яти місяців на рік. За цей час лише іноді випадають дощі. Залежно від тривалості вологого сезону виділяють 3 типи саван.

Ближче до зони гілей сезон дощів триває 9 місяців на рік. Тут формуються високотрані савани. Ближче до тропіків сезон дощів скорочується до 6 місяців. В таких умовах виникли типові савани. На межі з зоною тропічних пустель вологий сезон триває лише 3 місяці. Тут сформувалися опустелені савани. На півночі Африки на межі з Сахарою їх називають сахель (з арабської – “край”), а у Південній Африці – бушем (з англійської – кущі).

Чим далі на північ та південь, тим бідніша рослинність. Цю савану називають типовою,або сухою. Дощу тут не буває по півроку. Трава тут уже меншої висоти, всього 1-1,5 м, а дерева представлені кількома видами акацій із щільною кроною у вигляді парасольок, а також деревовидним молочаєм. Росте тут і баобаб, якого ще називають мавпячим, або хлібним, деревом.

Баобаб — один із священних символів Африки. За підрахунками вчених дерево живе 4-5 тис. років. Це одне з найтовстіших дерев планети — до 45 м в обхваті. Висота баобабів звичайно не перевищує 25 м. В сезон дощів дерево зеленіє, а в засуху скидає листя, щоб зберегти більше вологи. Баобаби не горять у вогні. Стовбури їх майже герметично захищені товстою сірою корою, утримують іноді до 120 літрів води. Баобаб в цьому відношенні подібний до верблюда, економно витрачає вологу навіть у сезон дощів. Плоди дерева достигають на початку сухого сезону, ними охоче ласують мавпи.

Баобаб

На межі з напівпустелями формуються опустелені савани. Трави та дерева більш пристосовані до сухого клімату, який тут триває більшу частину року. Переважають дернисті злакові трави, колючі чагарники, молочаї, алое. Якщо сухий сезон триває більш як 8-9 місяців, то частина дерев гине. Їх місце займають чагарники. Така савана стає схожою на пустелю.

Тільки в африканських саванах можна побачити так багато травоїдних тварин-велетнів. Усі вони кочують по саванах, відшукуючи їжу та воду. Особливо значні переходи вони здійснюють у сухий період.

Африканський слон – найбільша з сучасних тварин суходолу, ендемік Африки. Довжина його тіла сягає 7 метрів, а маса дорослих самці – 5-7 тон. Оскільки трав’яниста їжа мало калорійна, слону їй потрібно 100-300 кг на добу. Щодня тварина випиває 100-200 літрів води. Через слонову кістку (так називають бивні слона) цих велетнів у минулому нещадно винищували. Нині вони потребують охорони.

Африканський слон

Лише у саванах Африки (тобто є ендеміком Африки) живе й найвища тварина планети – жираф. Його зріст сягає 5-7 метрів. Це потрібно, щоб доставати листочки з найбільш високих дерев. Незважаючи на довгу шию, здатен високо стрибати. Проте, через високий кров’яний тиск довго бігати не може.

Великими стадами тримаються буйволи, різноманітні антилопи, зебри. На них постійно чатує небезпека – хижі звірі. З хижаків характерними для саван є леви, гепарди, леопарди.

За ними доїдають здобич шакали та гієни. На свою пайку мертвечини чекають грифи. Це природні “санітарами” савани.

Багато у савані всеїдних тварин: водяться носороги, в річках і озерах — бегемоти і крокодили.

У савані зустрічається ендемік Африки, найбільший птах планети — африканський страус, який досягає 2-2,5 метрів висоти. Він не літає, проте прекрасно бігає. Тому місцеві жителі для перевезення пошти запрягають птаха у невеличкі візки. Африканський страус несе й найбільші в світі яйця, які важать 1,5-2 кг. Таким яйцем можна нагодувати 10 чоловік.

Серед інших птахів вирізняються марабу із величезним дзьобом та хижий птах-секретар.

Багато плазунів, різні види гадюк, пітони. Серед комах найбільш поширені мурашки та терміти, які створюють високі споруди різноманітної форми. Разом з численними мікроорганізмами ґрунту, вони часто завершують ланцюги живлення в екосистемі савани.

Тропічні пустелі


Пустелі і напівпустелі займають в Африці величезні площі. Вони лежать у тропічному і субтропічному кліматичних поясах. У Північній півкулі розташована найбільша пустеля світу – Сахара, яка тягнеться із заходу на схід на 5 тис. км, а з півночі на південь – на 2 тис. км. У Південній півкулі розташовані пустеля Наміб і напівпустеля Калахарі. Самі назви (Сахара у перекладі з арабської означає дика місцевість, пустеля; Калахарі перекладається з мови місцевого племені як місце спраги, місце страждань, а Наміб – те, що обходять стороною) вже вказують на особливості тамтешніх природних умов.



Кількість опадів у напівпустелях мала – 400 мм, а в пустелях мізерна – 100 мм за рік. Літо у Сахарі надзвичайно спекотне. Хмар на небі майже не буває, тому сонячне проміння розпікає поверхню. Пісок і скелі нерідко нагріваються до +70 0С, а температура повітря сягає +50 0С. Безхмарне небо стає причиною і нічного холоду, оскільки хмари, як ви знаєте, вночі виконують роль ковдри, що не дає вихолоджуватися земній поверхні. Тому вночі температура повітря різко падає, іноді до 0 0С. Нестерпна денна спека змінюється пронизуючим нічним холодом. Це спричиняє дуже великі коливання добових температур. Спеку особливо важко переносити через гарячі і сухі вітри. Влітку вони здіймають хмари піску. Дюни на очах оживають, пил закриває сонце. Розпеченим сухим повітрям важко дихати. У рот, ніс і очі набивається пісок. Все живе забивається у щілини та коріння висохлих трав і пустеля видається мертвою.

В умовах надзвичайно сухого пустельного клімату органічних решток рослин майже немає, бракує води, тому й ґрунти майже не утворюються. Нерідко замість них поверхня вкрита щебінкою і сипучими пісками. Бідні ґрунти називають кам’янистими або піщаними ґрунтами пустель. Там, де під рослинним покривом ґрунт таки сформувався,типовими є сіроземи.


В умовах украй сухого пустельного клімату рослинність надзвичайно бідна. Де-не-де ростуть пучки трав і колючі чагарники. Місцями рослин взагалі немає. Щоб вижити в суворих умовах вони пристосувалися або „добувати” і зберігати вологу, або зменшувати її випаровування. Так, довге коріння рослин дозволяє сягати глибших більш зволожених шарів. Щоб зменшити випаровування листки деяких чагарників перетворилися на колючки, у інших вони стали дрібними. Деякі чагарники під час тривалих посух здатні скидати не тільки листя, а й гілки та кору. У інших рослин ефективним пристосуванням став короткий життєвий цикл: з першими краплями дощу вони швидко проростають, швидко квітнуть і дають насіння.

У надзвичайно сухій Сахарі поширені здебільшого колючі чагарники, тамариск і невисокіакації. Між ними подекуди ростуть жорсткі злаки. В оазисах, де підземні води залягають близько від поверхні (до 10 м), вирощують пшеницю, ячмінь, овочі. Але основною культурою є фінікова пальма.

Сахара

Сахара


Ще бідніша рослинність у пустелі Наміб, про яку кажуть, що Бог створив її у гніві. При щедрому тропічному сонці там місяцями не випадає жодної краплі дощу. Повітряні маси, охолоджені Бенгельською течією, перешкоджають підняттю вологого морського повітря і утворенню хмар. У результаті замість дощу утворюються тумани, які майже 300 днів на рік навідуються у пустелю. Вони приносять близько 50 мм вологи, якою користуються нечисленні рослини – здебільшого низькорослі колючі чагарники. Тумани, що пливуть з Атлантики, дають можливість унікальній рослині вельвічії дивовижній, яка має лише два гігантських стрічкоподібних листки, черпати ними воду «прямо з небес». Вельвічія справді дивовижна: два листки, що під вітрами розщеплюється на довгі вузькі смужки, ростуть прямо з широкого стовбура схожого на пеньок. Її корінь нагадує гігантську морквину, що слугує не тільки коморою поживних речовин, а й надійним якорем при частих піщаних бурях.

У напівпустелі Калахарі, де вологи більше, алое і молочаї нагромаджують її про запас у м’ясистих листках або стеблах. Там ростуть і дикі кавуни, які часто тваринам та місцевому населенню замінюють воду.

Калахарі
Калахарі

Якими посушливими не були б пустелі і напівпустелі, проте й вони населені тваринами. Всі істоти, як і рослини, пристосувалися до спеки та дефіциту вологи. Так, більшість тварин ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються від пекучих променів сонця у норах і щілинах. Деякі з них можуть довго обходитись без води, як верблюд.

У Сахарі антилопи здатні пробігати великі відстані у пошуках води і їжі. Газель аддакс – ендемік Африки – живе серед безкрайніх пісків, тому має широкі копита, що допомагають їй легко пересуватися сипучими барханами. Поширені гризуни – піщанки, тушканчики, які у спеку ховаються у нори. З хижаків є шакал, гієна, барханний кіт. Каракал – пустельна рись –у спритності і швидкості може позмагатися з гепардом. Вона полює на газелей і великих гризунів, а високо підстрибуючи, може ловити птахів просто на льоту. Лисиця фенек полює вночі на ящірок, гризунів і птахів, шукаючи їх за допомогою великих чутливих вух. Ящірки і змії, серед яких чимало отруйних (рогата гадюка, піщана ефа, єгипетська кобра), можуть довго обходитися без води. З комах є жук скарабей, сарана. Повсюдно поширені скорпіони.

Національні парки


Нині людство розуміє необхідність охорони природи на Землі. З цією метою влаштовуються природоохоронні території – заповідники і національні парки. В них охороняються компоненти природних комплексів (рослини, тварини, гірські породи тощо) і ведеться дослідницька робота. Заповідники мають суворий природоохоронний режим, а в національні парки можуть відвідувати туристи, які зобов’язані дотримуватися встановлених правил. В Африці природоохоронні території займають великі площі (мал.). Вони влаштовані в різних природних комплексах – в горах, на рівнинах, у вологих вічнозелених лісах, саванах, пустелях, на вулканах. Всесвітньовідомими є національні парки Серенгеті, Крюгера, Рувензорі.

Національний природний парк Серенгеті – один з найбільших і найвідоміших у світі. У перекладі з мовимасаїв його назва означає неозора рівнина. Паркрозташований у Східній Африці. Його називають африканським раєм для тварин. На його просторах мешкають тисячні табуни великих копитних (різних видів антилоп, зебр) і хижаки (леви, гепарди, гієни), які збереглися у недоторканому стані такими, якими були з незапам’ятних часів.



Національний парк Крюгера – один з найстаріших на материку. Він виник на півдні Африки ще в 1898 р. У цьому краї савани неподільно панують буйволи, слони, носороги, леви, леопарди, гепарди, жирафи, зебри, різні антилопи, з птахів – марабу, птах-секретар. Кожного виду тварин налічують тисячі особин. За їх різноманітністю парк часто порівнюють з Ноєвим ковчегом.

Національний парк Нгоронгоро розташований у кратері згаслого вулкана. Там охороняються буйволи, носороги, антилопи, жирафи, бегемоти, різноманітні птахи.

Носорог

Створення заповідників і національних парків сприяє збереженню рідкісних рослин, унікального тваринного світу та окремих природних комплексів Африки. Завдяки охоронним заходам кількість багатьох видів тварин, що перебували на межі зникнення, відновлена. Найбільша у світі різноманітність видів тварин робить Африку справжнім раєм для екотуристів

Стихійні явища природи і екологічні проблеми


Стихійні природні явища (землетруси, засухи, повені, урагани тощо) можуть завдавати величезної шкоди населенню. При пануванні тропічного пустельного клімату на великих просторах вічною бідою Африки є засуха – тривалий бездощовий період, що призводить до висихання ґрунтів і загибелі рослинності. Засухи завжди супроводжуються неврожаєм. Від нестачі кормів і питної води гине худоба і дикі тварини, від спраги і голоду вмирають люди. Районом частих і тривалих засух є зона Сахель (у перекладі з арабської означає берег, край, тобто край пустелі), розташована на південь від Сахари. Вона тягнеться широкою смугою з заходу на схід через усю Північну Африку.


Небезпечним явищем є ураганний гарячий сухий вітер, що дме в пустелі влітку. Араби називають його «дихання смерті». Коли він дме, температура повітря підвищується до +50 0С, а відносна вологість знижується іноді до 0%. За таких умов різко збільшується випаровування з організму. У людини починається сильний головний біль і може настати смерть. Нерідко ураганний вітер супроводжується піщаними смерчами і пиловими бурями. Вони зазвичай тривають недовго (до 20 хв.), але мають велику силу і за короткий час переносять величезні маси піску, засипаючи поля, будинки, а іноді й великі поселення. Деякі країни Африки потерпають від повеней. Своєрідним стихійним лихом є нашестя сарани, яка за кілька годин може знищити увесь урожай полів і плантацій.

Піщана буря:


Екологічні проблеми


Ще сто років тому Африку уявляли материком незайманої природи. Проте вже й тоді природа була значно змінена господарською діяльністю людини. На початку ж ХХІ ст. екологічні проблеми, які зароджувалися в часи грабіжницьких походів європейських колонізаторів, загострилися.

Екваторіальні вічнозелені ліси віками вирубувалися задля цінної деревини. Вони також викорчовувалися і випалювалися під поля і пасовища. Випалювання рослин при підсічно-вогняному землеробстві призводить до порушення природного рослинного покриву і погіршення ґрунту. Швидке його виснаженнязмушувало вже через 2–3 роки залишати оброблювані землі і розкорчовувати нові ділянки. Нині майже 70% лісів Африки знищені, а їх залишки продовжують швидко зникати. На місці лісів виникли плантації какао, олійної пальми, бананів, арахісу. Зведення лісів призводить до багатьох негативних наслідків: збільшення кількості повеней, посилення засух, виникнення зсувів ґрунту, зменшення родючості ґрунтів. Відтворення ж лісів відбувається дуже повільно.

Значно змінена і природа саван. Величезні площі там розорані, зайнятті пасовищами.

Через надмірне випасання великої рогатої худоби, овець і верблюдів, вирубування дерев і чагарників савани все більше й більше перетворюються на пустелі. Особливо негативні наслідки такого використання земель на півночі, де савана переходить у пустелі. Розширення пустельних площ називається спустеленням. Аерокосмічні знімки, зроблені зі штучних супутників Землі, переконливо засвідчили, що тільки за останні півстоліття Сахара просунулася на південь на 200 км і збільшила свою площу на тисячі квадратних кілометрів. Як же можна запобігти наступу пустелі? На межі з пустелями насаджують лісозахисні смуги, обмежують випасання худоби на територіях з розрідженим рослинним покривом, здійснюють обводнення посушливих районів. Великі зміни природних комплексів відбулися внаслідок видобування корисних копалин.


Із зміною природного середовища пов’язана ще одна проблема – зникнення багатьох видів рослин і тварин. Так, на острові Мадагаскар, де майже повністю знищено природні ліси, половина видів тварин і рослин уже зникла або перебуває під загрозою зникнення. А це стосується ендеміків, тобто видів, яких немає більше ніде на Землі. З часів колонізації материка тварини масового знищувалися під час полювання, що проводилося задля слонової кістки, рогів носорога, крокодилячої шкіри, шкір хижаків, страусових пер. Повністю були знищені білохвостий гну, зебра квагга, яка мала смужки тільки на шиї і морді, що водилися у Південній Африці. Кількістьінших тварин (слонів, носорогів, горил) значно скоротилася.

Тривале колоніальне минуле та нераціональне використання природних ресурсів призвели до серйозного порушення рівноваги між компонентами природних комплексів. Тому в багатьох країнах Африки гостро постали проблеми охорони природи.

Znaliwo.jpg

А ви знали, що …?


•Вельвічія дивовижна рослина загадкова – ні дерево, ні кущ, ні трава, а щось абсолютно своєрідне. Одним вона нагадує великий качан капусти, іншим – дерево-тумбу, живий пеньок, павука-гіганта і навіть купу сміття. Ботаніки вважають її деревом. Цікаво, що в цього дерева немає гілок, а є лише два листка. Проте, що це за листки! Вони вічні. На відміну від нашого дуба, який кожного року скидає листя, або сосні, в якої хвоїнки оновлюються кожні 3 роки, листки вельвічії служать їй все життя. А живе вона до 2 000 років! Якими ж довгими за такий час мають вирости листки? Природа обмежила їх 5-метровою довжиною і винайшла конвеєрний ріст: листя росте біля стебла, а його кінці поступово відмирають. Названа вельвічія на честь ботаніка Фрідріха Вельвича, який її описав. А місцеве населення з незапам’ятних часів називає її отджи тумбо – великий пан. І справді, великий пан майже голої пустелі!


•Долина Нілу завжди кишіла крокодилами, яких стародавні єгиптяни вважали священними тваринами – утіленням бога Сенека. З крокодилів робили навіть мумії і зберігали їх у храмах. На честь цих тварин названо одне з єгипетських міст Крокодилополіс. Між тим цей 6-метровий винахідливий і підступний хижак живиться не тільки рибою, при нагоді хапає антилоп і зебр, які приходять на водопій, а й становить реальну небезпеку і для людини.


•Існує грандіозний проект розширення парку Крюгера на території трьох держав Південної Африки, Зімбабве та Мозамбіку, що майже вдвічі збільшить його простір. Це буде спільний міжнародний природний заповідник. Його територія, яка перевершуватиме 36 тис. км2, стане найбільшим на планеті місцем для екотуризму. Зняття кордонів дозволить диким тваринам вільно мігрувати традиційними стежками.


•На неозорих просторах Сахари постійно дме вітер, що несе величезну кількість пилу. У різних районах Африки його називають по-різному: сірроко, самум, хамсин, харматан, шахалі. Арабське прислів’я каже: «У Сахарі вітер встає і лягає разом із Сонцем». Завдяки йому пилові бурі – постійні супутники пустелі.

Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.:Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.



Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.



Над уроком працювали

Карпюк Г. І.

Мазуренко М.С.

Біленька А.О.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистоввысшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Географія > Географія 7 клас