Засвоєння учнями знань про період правління Ярославичів, зміни в державі та основні події періоду їх князювання; перевірка знань, засвоєних на минулих уроках.
Цілі уроку
виявлення особливостей усобиць другої половини XI ст.;
характеристика взаємовідносин Русі і Степу у другій половині XI ст.;
визначення ступеня впливу половців на життя Русі, характеру і значення Любецького з'їзду в історії Русі та у становленні української державності;
ознайомлення з основними персоналіями періоду.
Терміни і поняття уроку
Любецький з'їзд - з'їзд давньоруських князів, що відбувся у 1097 р. у місті Любечі - вотчині Володимира Мономаха, на якому було прийнято рішення про те, що «кожен володіє отчину свою», юридично оформила політичну роздробленість на Русі.
Половці (кипчаки) - тюркомовний народ, який кочував в XI - початку XIII ст. в південноруських степах. Здійснювали набіги на Русь. Найбільш небезпечними були напади в кінці XI ст. Розгромлені і підкорені монголо-татарами в XIII ст.
Основні дати та події Середина XI ст. - біля кордонів Русі з'явилися половці. 1097 р. - Любецький з'їзд руських князів.
Персоналії
Володимир Мономах(1053-1125 рр..) - Князь смоленський (з 1067 р.), чернігівський (з 1078 р.), переяславський (з 1093 р.), великий князь київський (з 1113 р.). Син Всеволода I і дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха. Покликаний київськими боярами під час повстання. Боровся проти князівських міжусобиць. Розробив «Устав», що обмежував свавілля лихварів. У «Повчанні» закликав синів укріплювати єдність Русі.
Ізяслав, Святослав і Всеволод - сини Ярослава Мудрого, творці Правди Ярославичів.
1. Яким було правління Ярослава? 2. Як Ярослав зміцнював православ'я? 3. Як Ярослав зміцнював Русь? 4. Як Ярослав зміцнював зв'язки з іншими державами? 5. Який порядок князювання встановив Ярослав? Чи був він добрий? Чому? 6. Що відбувалося після смерті Ярослава? 7. Який новий ворог з'явився у русичів?
Закриті тестові питання
Тема: Київська Русь у XI - XIII ст.
1. Ярослав Мудрий прагнув: 1) до зміцнення свого одноосібного панування; 2) до злиття російської і константинопольської церков; 3) до мирного врегулювання зовнішньополітичних питань і до встановлення міжнародних зв'язків; 4) до встановлення міжнародних зв'язків Київської Русі.
2. Ознаками феодального ладу є: 1) панування натурального господарства та феодальні повинності селян; 2) розвиток товарно-грошових відносин; 3) оброк і панщина; 4) общинна власність на землю.
3. Законодавство «Руська Правда» пов'язане з ім'ям: 1) Івана Калити; 2) Ярослава Мудрого; 3) Володимира Мономаха; 4) Олександра Невського.
4. «Ярослав читав книги. Це увійшло у нього в звичку». Уривок свідчить: 1) Ярослав був освіченою людиною, він прагнув до освіти; 2) про спробу Ярослава розвивати писемність на Русі; 3) Ярослав був освіченою людиною, тому він більше не прагнув до освіти; 4) про прагнення відповідати становищу князя.
5. Прізвисько Красне Сонечко носив князь: 1) Володимир Святоcлавович; 2) Володимир Мономах; 3) Святослав Окаяний; 4) Ярослав, син Володимира.
6. Іноземні купці привозили на Русь для торгівлі: 1) шовкові тканини і сіль; 2) пахощі і шовкові тканини; 3) давньогрецьку літературу; 4) сіль і пахощі.
7. У 988 р. на Русі князь Володимир здійснив: 1) релігійну реформу; 2) Хрещення Русі; 3) створив державу Київська Русь; 4) прийняв перше руське законодавство «Руська Правда»
Розповідь нового матеріалу
Розгляд цієї теми доцільно почати з відповідей учнів на запитання: «Чим пояснити, що міжусобиці на Русі протягом X і XI ст. не припинялися? Що характерно для усобиць другої половини XI ст.? Які наслідки мали усобиці для суспільства? Чи можна було уникнути міжусобиць в досліджуваний період?» Для відповіді на ці питання учні можуть скористатися матеріалом підручника.
Які причини князівських усобиць в досліджуваний період учні можуть назвати: 1) складність династичних рахунків; 2) зростання могутності кожного окремого князівства; 3) особисті амбіції князів.
1. Розгляд питання про усобиці на Русі після смерті Ярослава націлює учнів на більш глибоке розуміння причин політичної роздробленості країни. Відтворюючи історичну картину усобиць, можна запропонувати учням скласти генеалогічне древо князів, які боролися за владу в другій половині XI ст.
Випереджаючи питання про прихід до влади Володимира Мономаха, вчитель пропонує учням за матеріалами підручника охарактеризувати зовнішньополітичну обстановку в досліджуваний період. У першу чергу ставиться проблема взаємин Русі та Степу. Вчителеві в процесі обговорення важливо підкреслити, що до приходу половців активного втручання кочівників у внутрішні справи країни не було. Друга половина XI-XII ст. стає часом боротьби з половецької загрозою. Вперше руські зіткнулися з нею в 1061 р., а з кінця XI ст. деякі руські князі починають використовувати половців у міжусобній боротьбі (наприклад, Олег Святославич проти Володимира Мономаха).
2. Вивчення даного пункту плану дозволяє учням познайомитися з розстановкою сил на політичній арені напередодні приходу до влади Володимира Мономаха. Великим князем залишався Святополк - син Ізяслава, який очолив київське угруповання. На чолі іншої, чернігівсько-переяславської угруповання, стояв Володимир Мономах. І нарешті, ще одне угруповання очолив тмутараканський князь Олег. Учні згадують, що влада на Русі спиралася багато в чому на авторитет правителя. Відсутність такого загрожувало новими міжусобицями та чварами.
Етапи приходу до влади Володимира Мономаха описані в підручнику. Доцільно організувати самостійну роботу учнів з текстом підручника.
Самостійна робота класу
Іншим варіантом може бути доповідь одного або групи учнів на тему «Володимир Мономах: шлях до престолу». Для решти як завдання залишається складання історичної характеристики Володимира Мономаха.
Продовження вивчення нової теми: розповідь вчителя
3. Питання про Любецькому з'їзді є одним з ключових питань теми «Русь в XI-XII ст.». Домовленість про збереження за кожним князем вотчинної землі стала свідченням розпаду єдиної держави. Навіть великий київський князь не міг вступити в чужі володіння.
Важливо звернути особливу увагу учнів на причини незалежності окремих земель: 1) посилення господарської та військової могутності; 2) зростання міст; 3) збільшення міського населення; 4) відсутність сильного лідера.
Як наслідок - місцеві бояри не мали потреби в захисті центральної влади. У кожної землі були свої дружини, фортеці, храми, єпископи.
Підсумки уроку
Підводячи підсумки, можна організувати обговорення відповідне завдання після параграфу. Результатом обговорення повинні стати наступні висновки учнів:
1) у другій половині XI ст. політична роздробленість стала реальністю; 2) характерною рисою міжусобиць XI ст. було залучення половців для вирішення династичних суперечок.
Перегляд пізнавальних відео
Мета: повторення, закріплення матеріалу та поглиблення знань учнів.
Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручнику, відповідати письмово на запитання, подані після параграфу. 2. Відповісти на питання: який вплив зробили половці на життя Русі?
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Время усобиц. Ярославичи" Павлової Анелі Васильєвни, учителя історії
2. Урок повторення за темою "Давня Русь" Григор'євої Лілії Валеріївни, учителя історії
3. Лекція № 3 "Держава Русь у IX - початку XII століття" вчителя історії Федорчука Сергія Володимировича
4. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Григор'єва Л.В.
Любименко В.В.
Павлова А.В.
Поченко Н.І.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
