Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику»

Урок на тему: Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику»

Мета: 
1. Ознайомити учнів з біографією та творчістю С. Олійника
2. Навчити аналізувати художні особливості гуморесок, проводити аналогії з власними спостереженнями
3. Розвивати в учнів зв’язне мовлення, увагу, мислення, уяву, пам'ять, вміння робити власні висновки., іронічно та критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе.
4. Виховувати почуття любові, гумору, гумористичного ставлення до життя, праці, честі, людської гідності.


Тип уроку: комбінований: розповідь, урок з використанням живописних засобів, бесіда, виразне читання твору.

Обладнання: портрет Степана Олійника. 


Епіграф:
« Що скажу їм?»
Як в Одесу везли мене
В школу батьки,
Вслід лунали земляцькі поради:
— Придивляйсь, научайсь, —
— Наставляли дядьки, —
— Оберем головою сільради!..

       Що скажу їм!
       Можливо, порадите ви?
       Бо в становищі я у такому, що й тепер не доріс іще
      До голови –

       Ні сільради, ані місцевкому.


План:


1. Вступне слово вчителя.
2. Повідомлення теми і мети уроку. Епіграф.
3. Розповідь вчителя про Степана Олійника: біографія та творчість.
4. Виразне читання гуморески «Чудо в черевику» та бесіда про викривальний характер гуморески.
5. Виразне читання гуморески «Ля-ля-ля» та бесіда про її зміст та викривальний характер.
6. Бесіда про гумористичні явища дійсності. Обговорення вірша «Написав листа Панас»
7. Підсумкова бесіда.
8. Завдання додому.
9. Оцінювання.



 Хід уроку:



1. Доброго дня! Сьогодні ми розглянемо творчість відомого українського гумориста Степана Олійника. Чи знаєте ви щось про таку людину? Чи, можливо, читали його твори?


2. Темою нашого уроку є «Степан Олійник і його твори «Ля-ля-ля» та «Чудо в черевику».
Ми маємо дізнатися нове про життя та творчість цього гумориста та просто прекрасної людини та навчитися аналізувати гуморески.
 
3. Степан Олійник був кремезним чоловіком. Носив солдатські чоботи, поношене пальто. У лівій руці тримав шапку-вушанку. Широке лице. Високий лоб. Коротко стрижений чуб. З-під розлогих брів променилися добрі, розумні очі.


  Народився Степан Олійник 3 квітня 1908 року в селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім’ї. Від тяжких злигоднів батьки вирішили емігрувати до Канади або в Кустанайську область. Як згадувала сестра письменника, вже й коней запрягли... Та порятував дядько Захарій, забравши родину в своє село — Третю Миколаївку. Нині це Левадівка. В Першу світову війну батька мобілізували на фронт. Степан був найстарший, отож доводилося і по господарству поратися, і в полі орати, сіяти, косити, й молотити. До школи мати проводжала сина за народним звичаєм. Спекла калач — для вчителя. У школу треба нести святий хліб, бо починаєш велику справу — ідеш навчатися грамоті. А ще поставила на коліна молитися Богові, “щоб помагав учитися і дав добру пам’ять”. Наука хлопцеві давалася легко. Уже в першому класі написав лист до батька, який перебував у австрійському полоні. Тато листа одержав, і “весь барак плакав”, коли читали виведені дитячою рукою слова.


Після закінчення чотирирічки постала дилема: вчитися далі чи ставати до плуга. Гнідими кіньми повіз Стьопу до Одеси, в школу імені Лесі Українки. “Виводили в люди” хлопця гуртом. У господарстві була корівчина, отож сестри Оля й Мотря по черзі носили, перебрівши річку, молоко на ринок. Виручали щомісяця по 5 карбованців. Увесь отой заробіток посилали Степанові. 


  Коли в 1930-му батько потрапив під “розкулачку”, юнак уже був студентом. Ясна річ, сина “ворога народу” з вузу виключили, і він влаштувався на роботу рульовим на кораблі “Ленін”. А коли через рік відновився в педінституті, то заарештували вже самого за неблагонадійність. За те, що складав дотепні частівки для студентської стіннівки “Синя блуза”. Хлопця невдовзі випустили. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на епілепсію. Відпустила недуга лише після війни. 
1934 році закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети “Чорноморська комуна”, обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газетах. 


 Факти, які Олійник використовував для творів, були такими типовими, що часто люди впізнавали себе в його героях.
Часто повторював: “Поганий той сюжет, котрий не підкріпляється життям”. І радив молодим колегам по перу дотримувати цього принципу. До слова, за все життя ні до кого не звернувся на “ти”. Тільки на “ви”. 
   
  Ще в студентські роки, коли заарештували Степана Івановича, однією із причин стала українська сорочка. Донощик повідомляв, буцімто Олійник вербував у молодіжне підпілля лише тих, хто одягав вишиванки. Незалежно від моди. Як талісман. У першій своїй битві в 1941-му в Голосіївському лісі він теж був у ній. Командир парашутно-десантної бригади Олександр Родимцев неабияк здивувався, коли перед ним постав “вояк” із посвідченням газети “Червона Армія” не в гімнастерці, а в розірваній, вкритій пилюкою... українській сорочці. “Білобілетник” Олійник дістав тоді у подарунок трофейний пістолет. 


 Розповідали, що коли Степан Іванович лікувався в знаменитій одеській клініці Філатова, то теж не розлучався з вишиванкою. Його талісман приніс невимовну радість: після операції на очах почав бачити. Винятково скромний чоловік їй навіть не зізнався, що є депутатом Верховної Ради СРСР, кавалером орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора і лауреатом Державної премії СРСР. 


  Степан Олійник воював, як кажуть, на пташиних правах, бо військова комісія визнала його непридатним до армійської служби. Після евакуації пішов працювати в “Сталінградську правду”. Коли ж ворог наблизився до міста, газета стала прифронтовою, а Олійник — прифронтовим кореспондентом. Створив образ веселого солдата.  


 Навіть Леонід Гайдай сам зізнався, що щаслива історія знаменитого фільму “Пес Барбос і незвичайний крос” почалася... з фейлетону Олійника. А було це так. Степанові Івановичу читач із Горяївки надіслав листа, в якому розповідав про місцевих вандалів, які глушать рибу динамітом. Під час такої “риболовлі” навчений собака одного з браконьєрів схопив запал і кинувся за господарем... 


  Створений за цією фабулою фільм закупили десятки країн світу. Він здобув високу відзнаку в Каннах. На його зйомках сформувалося чудове тріо акторів — Віцин, Нікулін, Моргунов. Потім Євген Моргунов згадував: “Если бы не было фельетона “Пес Барбос и необычный кросс”, то не было бы и “Кавказской пленницы”, “Самогонщиков”, “Операции “Ы” и многих других фильмов... Начало всему этому — Степан Олейник!” 


 Фільм показували в посольствах Радянського Союзу, щоб розсмішити невдоволених чимось дипломатів. За словами колишнього посла колишнього СРСР у Австралії Басова, після демонстрування кінокомедії всі угоди підписували як належить.  

4. Прочитайте, будь ласка, виразно гумореску «Чудо у черевику».


Питання до гуморески «Чудо у черевику»:


• Який момент у гуморесці вам сподобався найбільше?
• Чим відрізняється гумор від сатири? Як ви вважаєте, цей твір є гумористичним чи сатиричним? 
• Чому навчила вас ця гумореска?
• Чи вірите ви у всілякі звичаї та прикмети?


5. Прочитайте виразно гумореску «Ля-ля-ля»
Питання до гуморески «Ля-ля-ля»
• Про яких «співаків» говорив автор? Чому це слово він бере в лапки?
• Чи існують і сьогодні такі «співаки»?
• Кого з сучасних співаків і співачок ви слухаєте? Чому? Що вам в них подобається?
• Ця гумореска є гумористичною чи сатиричною?

6. Розкажіть, які смішні історії зустрічалися у вашому житті? 

Послухайте вірш Олійника про те, як «Написав листа Панас».
• Що автор висміює у цьому творі?
• Чи знаєте ви таких «грамотіїв»?
• А, можливо, це стосується кожного з нас, адже ми усі розмовляємо двома мовами і досконало не знаємо жодної з них?
• Чому потрібно вчити правила з мови? Що вони дають кожній людині?
• Якою людиною ви хочете бути, коли виростете?

7. Дайте відповіді на запитання:


• Отож, хто такий Степан Олійник? Які твори він писав? Що ви запам’ятали з його біографії?
• Яка гумореска вам найбільше сподобалася? Чому?
• В чому різниця між гумористичними і сатиричними творами?
• Чому до життя потрібно ставитися з гумором?

8. Написати твір-мініатюру на тему «Мій погляд на світ: гумористичний та серйозний».



Предмети > Українська література > Українська література 6 клас > Тема 23. Степан Олійник «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику» > Тема 23. Степан Олійник «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику». Конспект уроку