Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Стилістичні засоби фонетики

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Стилістичні засоби фонетики


77.    Прочитайте подані слова. У чому, на вашу думку, полягає відмінність між першою і другою групами слів?
1.    Земля, земляк, землянка, землянин, землистий.

2.    Земелька, земелечка, землиця, землюка.



В українській мові є суфікси, які утворюють від даної основи різні слова з іншим значенням, а є й такі, які, поєднуючись з основою, не змінюють основного значення слова, а надають йому додаткових відтінків, певного стилістичного забарвлення.



78.    Прочитайте уривки. Які суфікси надають окремим словам зменшувально-пестливих відтінків? Випишіть ці слова.

M19a.jpg
Ой за гаєм, гаєм,

Гаєм зелененьким

Там орала дівчинонька

Воликом чорненьким.

Орала, орала,

Не вміла гукати,

Та й найняла козаченька

На скрипочку грати.
(Нар. пісня.)



З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка периста;

Править хтось малим човенцем,

Стиха весла підіймає,

І здається, що з весельця

Щире золото спадає.
(Леся Українка.)

M19b.jpg

В українській мові є багато слів, які вживаються з суфіксами пестливості або здрібнілості. Такі форми слів найчастіше трапляються в текстах, написаних художнім або розмовним стилем. У текстах цих же стилів вживаються слова з суфіксами збільшення, згрубілості.



79.    Прочитайте речення, випишіть слова з суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення.
1.    І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю, та виглядаю все Зозуленьку мою.

Як гляну я на тебе — така ти невеличка, моя перепеличко, а голосочок-то який!

Тонесенький, милесенький такий...



2.    А все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.


3. А чутка у гаю була така, що ніби


Щука та частенько, як тільки зробиться темненько,


Лисиці й шле — то щупачка, то сотеньку


карасиків живеньких або линів гарненьких...


4.    Був на селі Квачан — собака, кудлатий та товстий; хвіст здоровенний, як ломака, і сам такий страшний.


5.    Над селами, над нивами, над тихими долинами — там славонька твоя! На кожную стеблиночку пошлеш одну росиночку — і віку додаси.— А морю широченному, глибокому, силенному води не додаси!


6.    Ой річечка, голубонька! Як хвилечки твої — пробігли дні щасливії і радості мої! (З те. Л. Глібова.)

80.    Доберіть слова з суфіксами -ище, -енн-, -езн-, -очок, -ець, -ечк-, -еньк-; поясніть, якого відтінку надають вони словам. Складіть і запишіть речення з цими словами.


81.    Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Зробіть висновок про те, якого значення надають словам префікси пре- і при-.


1. Вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну. (О. Гончар.) 2. Приб..режні луки були сірі від роси. (3. Тулуб.) 3. Сказав, як гвіздком прибив. 4. Спалахнувши високо, вогонь почав поволі пригасати. (Г. Хоткевич.) 5. Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно. (О. Донченко.) 6. Ми знімали картину, в якій було кілька прикордонних епізодів. (Л. Смілян-ський.) 7. Кватирка у вікні була одчинена, а проти вікна на б..р..зі сидів соловейко та так же в..співував прехороше та голосно. (І. Нечуй-Левицький.) 8. Картина прикувала до себе очі перших глядачів, критиків. (О. Копиленко.) 9. Ро..цвітай же, слово, і в родині, і у колі, і на заводі, і у полі пречудесно, пречудово —  процвітай же, слово! (П. Тичина.)



2. Прочитайте речення і скажіть, якому стилеві характерне комбінування префікса по- з іншими префіксами або повторення його.
1. Мов'у дзеркалі, видно в воді і небо, і кучерявії в'язи, Що повибігали на самий край і попростягали зелені Лапи над річкою. (П. Куліш.) 2. Нам треба вівчаря Старого, щоб овець не порозгублював. (Панас Мирний.) Я. Поприбігали люди до криниці й наливали коновками воду в відра. (Лесь Маргович.) 4. Попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє. (О. Ковінька.) 5. До нас понаходили шофери, поприбивалося кілька місцевих мисливців. (Остап Вишня.) 0. Притаїлося все, пополохалось перед з'явищем тучі грізної; вітерець ущух,— ані подиху, змовк веселий гай,— ані шелесту. (М. Старицький.)

    Префікси української мови надають словам різноманітних значень. Так, префікс пре- вказує на збільшену ознаку, при- означає наближення, приєднання або неповну дію, по- у сполученні з іншими префіксами — тривалість, повторюваність або повну завершеність дії; не- позначає заперечення чогось.



83. Знайдіть у реченнях такі способи словотвору: складання основ, словоскладання, поєднання слів. Якого стилістичного забарвлення надають ці слова реченню? Поясніть їхній правопис.



1. ...На горохах сиділи, як метелі, білр-рожеві, червоно-сині і жовтогарячі квіти. (М. Коцюбинський.) 2. Білокрилий бусол ходив по жовто-зеленій долині так поволі, неначе статечний господар за плугом. (М. Стельмах.) 3. А я, дурний, не бачив тебе, цяце, й разу, та й повірив тупорилим твоїм віршомазам. (Т. Шевченко.) 4. Ранок був ясний-найясний і теплий-найтеплий. (Марко Вовчок.) 5. На довгих столах цілі оберемки огню-світла у широких підсвічниках, круглих лампах, високих і низьких підставках. (Панас Мирний.) 6. Слава не тільки вам, а й усьому вашому роду-племені. (Остап Вишня.)

Складання основ, словоскладання, поєднання слів — всі ці види словотвору сприяють образності висловлення. Вони допомагають виразити вищу міру вияву, тривалості чи повторюваності дії, високий ступінь якості та ін.



О.М.Біляєв, Л.М.Симоненко Українська мова 10-11 клас


Надіслано читачами з інтернет-сайту


                                                   Стилістична роль відтворення звуків у художніх текстах
Прочитайте. Дайте відповіді на запитання: що таке алітерація? Що таке асонанс? Звіртеся з поданим нижче правилом.
   У всі часи в усіх літературах письменники вживають спеціальні засоби звукового забарвлення тих чи інших уривків. Такими засобами є звукові повтори - алітерації та асонанси.
   Асонанс - це повторення голосного звука для художнього забарвлення, алітерація — повторення приголосного звука (або кількох звуків).
   І асонанси, і алітерації вживають з певною метою — для надання висловлюванню художньої експресії. Наприклад, у Т. Г. Шевченка в описі весняного вечора читаємо: «Хрущі над вишнями гудуть...» [у-у-у]. Звичайно, явище тут відтворюється не тільки завдяки звукові [у], а насамперед за допомогою слів, але асонанс допомагає змалювати явище зі звукового боку.
   Або: «Серед степу широкого...» [о-о-о]; «Щоб лани широкополі...» [о-о-о-о]. Ці асонанси посилюють звучання слів про широчінь степів. Широчінь відтворювана, звичайно, не тільки повторами [о], а насамперед змістом слів, але такі повтори за відповідного читання підсилюють враження.
   У вірші «У Бога за дверима лежала сокира» Т. Г. Шевченко розповідає, як сокира сім літ рубала ліс, але настала зміна: На восьме літо у неділю, Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло.
Дитячі слова ляля, льоля надають вислову ніжності, але алітерація - повтор звука [л'] - посилює емоційність звучання твору.

З підручника.
♦ Лексичне значення виділеного слова з'ясуйте за словничком термінів, поданим у «Довідковому бюро».
Науковці схарактеризували такі стилістичні засоби фонетики:
• алітерація — повторення певних приголосних звуків у словах, що складають речення, для підсилення звучності тексту і через нього створення художнього образу: Тиша у
лісі, тиша, вітер кущі колише (О. Кононенко);
• асонанс — повторення голосного звука для художнього забарвлення, посилення звучання того чи іншого звукосполучення задля створення художнього образу: Ти вчиш любити все, що перемінне і що незмінне, як незмінний світ... (П. Тичина);

Переглянте мультфільм і скажіть, чи зустрічаться в ньому асонанси.


<o:p></o:p>


Практична стилістика і культура мовлення

• звукова анафора - повторення початкових звуків -першого звука рядка у вірші або першого звука в слові:
Шиємо шовковий шуму шарм (Д. Кремінь);
• звукова епіфора - повторення кінцевих звуків чи звукосполучень у закінченнях слів віршованого рядка:
На камені сіють,
На камені жнуть.
Та не в тім суть.
(Б. Базилевський);
• рима - співзвуччя кінцевих частин слів у поетичних рядках:
Пречиста Мати, діва Марія, Цілує Сина в Святій Софії.
(Т. Майданович);
• звуковідтворення - наповнення тексту звуками, характерними для певних об'єктів природи, задля створення слухової картини стихії - потопу, пожежі тощо: На річці скрегоче крига (М. Коцюбинський);
• звуконаслідування - відображення звуків навколишньої дійсності через використання мовцем спеціально дібраних звуків: «Кру-кру!» — у пітьмі тугу журавлі несли мені так боляче, так сумно (І. Гнатюк).
   Стилістичні засоби фонетики впливають на довершеність і поглиблення змісту висловлювання, посилюють його емоційність, експресивність і виразність, естетичний вплив тексту та сприяють його комунікативній привабливості.
Gk21.jpeg
. Прочитайте поезію. Який настрій викликає у вас її звучання? Визначте вжитий у тексті стилістичний засіб фонетики.
Сипле, стеле сад самотній сірий смуток - срібний сніг, — Сумно стогне сонний струмінь, серце слуха смертний сміх.

Стихли струни, стихли співи, срібні співи серенад, — Срібно стеляться сніжинки - спить самотній сад.
В. Кобилянський.
Складіть і запишіть висловлювання в художньому стилі, кожне слово в якому починалося б літерою п. Що можна сказати про настрій вашого висловлювання?
 

Роздивіться репродукції шрифтових композицій «Українська абетка».

M19с.jpg

Що вивчає графіка? Як співвідносяться графіка і фонетика?
 Прочитайте. Чи має, на вашу думку, сенс звукосимволічна теорія походження мови? Свою відповідь підтвердіть прикладами.
Німецький філософ XVII - початку XVIII ст. Ляйбніц уважав, що слова виникли завдяки стихійному, інстинктивному наслідуванню їхнього звучання відповідно до тих вражень, які отримували первісні люди від довколишніх предметів, звірів, реалій тощо. У тих природних звуках він убачав не «справжнє коріння», а лише «соки, якими живиться коріння мови». Відповідно до цього виникла звукосимволічна теорія походження мови, за якою звуки передають враження про навколишній світ. Цю теорію підтримували такі визначні лінгвісти, як В. Гумбольдт («.звук за своєю індивідуальною якістю вказує на якість предмета»), Я. Грімм, Г. Штайн-таль, О. Потебня, Ш. Баллі. Отже, за Ляйбніцом, є звуки сильні й шумні, а є м'які й тихі - і ті, й інші передають відповідні уявлення. Приголосні символізують твердість, гладкість. Наприклад, звук [р] викликає сильний рух і шум, тому в найрізноманітніших мовах він передає слова зі значенням сильної дії. Найпоказовіші тут поетичні приклади. Як не згадати Франкового «Вічний революціонер —/ Дух, що тіло рве до бою, / Рве за поступ, щастя й волю, —/ Він живе, він ще не вмер. / Ні попівськії тортури,/ Ні тюремні царські мури, / Ані війська муштровані, / Ні гармати лаштовані, / Ні шпіонське ремесло / В гріб його ще не звело» («Гімн»). Не менш промовистим є Шевченкове: «За кражу, за войну, за кров, / Щоб братню кров пролити, просять / І потім в дар тобі приносять / З пожару вкрадений покров» («Кавказ»). Статикою руїни наповнений повторюваний [р] у В. Стуса: «Яка нестерпна рідна чужина./ Цей погар раю, храм, зазналий скверни»; «Пощо, недоле осоружна, оця прострація покор?»
Звук [лі] позначає тихий і м'який шум. Як зазначає Ляйбніц, властивість цього звука привела до того, що за його допомогою в латинській, верхньонімецькій та інших мовах творять слова зі зменшувальним значенням - себто поняття формує для себе звукову оболонку слова. Таки жодна наша колискова не містить скупчення шиплячих, свистячих та дрижачого [р], але неодмінно наявний у ній [лі], що нагадує задоволене белькотіння дитини в колисці: «Ой люлі,люлі, моя дитино», «Божевілля моє, божемилля,/ богомілля моїм сльозам» (Л. Костенко). 
Практична стилістика і культура мовлення.
Полярний синтез сильного, нестримного [р] із м'яким, тихим [л'] віддзеркалює чи не сутність самого життя. Коли ж сила помножена на ніжність, у таких звуках почуваєшся, як у фортеці: «Застрягло сонце між два клени, / димить обвіяна рілля, / і піль коловорот зелений / довкола сонця закружляв» (Б.-І.Антонич).
За І. Фаріон.

26. Прочитайте. Які звуки алітеруються в кожному прикладі? З'ясуйте стилістичну роль такого засобу фонетики, як алітерація.
1. Тиша. Тиша. Вітер жито колише. Заплелося в колосся мовчазне стоголосся (Б.Швець). 2. Радійте, груди, грозам і морозам. ... Ті, що у творчу круговерть несуть руїну, рабство, смерть. Море, море, рокіт горя... (П. Тичина). 3. Я так давно у житі не лежав, у голубому просто неба житі. Жита однакові в усіх держав. Та тільки дома запитає поле, неначе в серце колоском уколе: «А ти давно у житі не лежав?»
(Л. Горлач). 4. До думи дума доруша... Стодоли дум - в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, — до думи дума доруша. Стобальним, стоглобальним болем до неба дибиться душа. До думи дума доруша... Стодоли дум - в одну стодолу! (М. Бінграновський). 5. Жовте листячко лежить, сніг по ньому шепелить... Сніг. Сніг. Перший сніг. Сніг по листі шепелить. (Б. Поліщук). 6. Життя, на жаль, уже прожито, лежить на жовтих межах жах, жорстокі жатки зжали жито - жорства іржава на ножах (Б. Чуйко). 7. Малинова мелодія. Минуле не минає. Малинове відлуння з весною на вустах (Б. Чуйко). 8. Над ожинами, понад жоржинами журавлина жура моя. (А. Мойсієнко). 9. Вічний дощ до скла прилип, не одліпиш цілий липень (І. Жиленко).

Прочитайте. Назвіть голосні, які повторюються, створюючи певну мелодію. Як називається такий фонетичний засіб і яка його стилістична роль?
1. Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді. Стиха диха хвиля тиха, колисає, заплітає їх в мережки золоті (С. Черкасенко). 2. Голодним вовком виє листопад, під позолоту повечір'я прозоріш синь (Є. Маланюк). 3. Поїхав Данило в долину по глину, в долину полинну аж ген за село. Усілося сонце на згорблену спину, вгорнуло старого в шовкове тепло (Л. Горлач).
Чи може асонанс поєднуватися з алітерацією? На що впливає таке поєднання?

Gk22.jpeg
 Прочитайте речення. Визначте в них алітерації та асонанси. Яка роль цих фонетичних засобів?
I. 1. Обіпершись вітрові на спину, кричить Тарасова гора: — Нема на світі України, немає другого Дніпра! (В. Симоненко). 2. Лечу над Україною. Лечу! Лелечий шлях літак долає легко (А. Глущак). 3. Легко, легко, аж несміло листям липа шелестіла. Два лелеки пролітали і на липі спочивали. Як лелеки полетіли, липа вслід їм шелестіла (Г. Чубач). 4. Причаруй, чарівна чарівнице, чарівним чаруванням чаринь (О. Різниченко). 5. Тихше, тихше, не диши, щоб не чули комиші... (Олександр Олесь).

II. 1. Чорна хмара сонце вкрила, грім гуркоче з-за гори... Ніч простерла чорні крила: в'ються вихрами вітри (Д. Загул). 2. Вся в шершнях груша шелестюча, аж кожна грушка - вся дзижчить, бо ж груша вся - медяна туча пахучим золотом пахтить (І. Драч). 3. Жухне жах на ножах, на тривожних рубежах (І. Драч). 4. А лепеха в липні до лопуха липне, і лепече лопух, що від щастя оглух, залипаючи в липовий пух (П. Осадчук). 5. Мережу мереживо, мережу. Таїну збережену розкажу (С. Мейта). 6. О панно Інно, панно Інно... (П. Тичина).
ш^т Роздивіться репродукції картин Г. Синиці, В. Лопати, О. Кли-^^ менка. Поясніть їхні назви. Чи можна сказати, що художникам удалося зобразити звуки, музику, крик? Спробуйте описати або намалювати свою улюблену мелодію, пісню або музичний стиль.


Практична стилістика і культура мовлення.


Прочитайте. Доведіть, що в поетичних рядках наявна звукова анафора.
1. Хурделяє хуга хуртовинна (І. Драч). 2. Затоплю недолю дрібними сльозами. Затопчу неволю босими ногами (Т. Шевченко).
3. У вирі вирію вирла вирлаті вирують... (Є. Гуцало). 4. Зелене злинуло й злиняло, відзеленіло назавжди (Б. Чепурко). 5. Стебельце сивої осоки стискається судомою самоти (Б. Чуйко). 6. Безтілесна, безкровна, безлика, бездоганна байдужість моя, в безнадії -безмежно велика, бо без неї безсилію я (О. Грош). 7. Хвилі колишуть піски, ходять по горах тумани (Олександр Олесь).

Який вплив на сприйняття тексту особисто вами чинить звукова ^ анафора? Письмову відповідь побудуйте у формі роздуму.
 

Прочитайте. Укажіть ужиту в поетичних рядках звукову епіфору. Яка стилістична роль цього засобу?
1. Такі у Слові видноколи, що їх не збутися ніколи! (С. Жикол). 2. Де ти, мій козаче? Чуєш, вітер плаче. Там, де ми любились, верби пожурились. (Т. Буркацька). 3. Коли читає вірші графоман, мені вчувається, мов гупа барабан. Слова у віршах - начебто солдати, яких ведуть колонами на страту (О. Завгородній).

Доберіть і запишіть приклади звукової епіфори з текстів художньої літератури, популярних пісень тощо.
Подані поетичні рядки запишіть строфами. Укажіть слова, що римуються.
1. Слова повинні буть покірні чуттям і помислам твоїм, і рими мусять бути вірні, як друзі в подвигу святім (М. Рильський). 2. Земляки ріднесенькі, за нестачі рим геть для вас роблюся я автором нудним. Принесіть, не гаючись, мені з дому клей - я шматок анапесту вклею на хорей (Р. Качурівський). 3. Душа поезії - не рима, не брязкальце для диваків. Її субстанція незрима палахкотить поміж рядків. Ти чуєш, як вона співає, як хилить вітром комиші? А не знайшов — її немає і не було в твоїй душі (Л. Первомайський).
4. Пишіть собі квадратами, драбинкою, півколами, із римами багатими чи біднувато-голими, та людською мовою, чистою, здоровою, мовою великою, не бідно-калікою! (О. Ющенко).
Що називають римою? Чи можна вважати риму різновидом звукової епіфори? Поясніть.
Поясніть значення виділених термінів. Чи впливає віршовий розмір на сприйняття поетичного твору?
 Прочитайте. Які стилістичні засоби фонетики вжито в реченнях?
Маятник

З дитинства слухали ми всі його «тік-так», «тік-так». І тепло було на душі, був спокій у серцях. Та якось посварились ми, зчинився кавардак: Одним потрібно лише «тік», а інші хочуть «так».Уліво тягнуть, хто за «тік», управо, хто за «так». Зламався маятник. Стоїть. Нема ні «тік», ні «так».
В. Бучинський.

 Складіть і запишіть текст про значення часу в житті сучасної молодої людини. Використайте стилістичні засоби фонетики. Записане прочитайте вголос.

Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вжиті в реченнях стилістичні засоби фонетики.
1. Годинник зі стіни допитує суворо Чому у тебе все не-так не-так не-так (І. Коваленко). 2. Потяг відтатакував так так (М. Доленго). 3. Листя пожовкле тріпоче, вітер гуде го-го-го З дуба зірвати він хоче буру папаху його (М. Лисич). 4. Завірюха мете завірюха гуде Гу-гу-гу Гу-гу-гу І хатини стоять аж по вікна в снігу (Л. Компанієць). 5. Якийсь звук виникнув у мертвім безгомінні, пронизливе, ляскуче дзвеніння Дз-з-зінь-нь Дз-з-зінь-нь (П. Загребельний). 6. Вже у полі гасне день ходить сон-дрімота Дзень-дзелень Дзень-дзелень Відчиніть ворота (А. Качан).

♦ Визначте орфограми. Поясніть правопис слів.

34. Прочитайте. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. ЯЬ. Визначте наявні в реченнях фонетичні засоби стилістики.
1. Шумить ж..ття журливе жовте ж..то, подій х..тає повні колоски. Додолу віт.. р гне плоди важкі, як спіє зерно людських мрій налите (Б.-I. Антонич). 2. Куйовдить вітер срібний струм осик, і полохливе листя щось л..пече, мов немовля настрашене... (Є. Маланюк). 3. Ходжу у ліс, в його осінню тишу, у тихе шел..стіння вітрове. Бо тільки в нім я від трудів оддишу, обл..шу клопіт в шепоті д..рев (В.Іващенко). 4. Схопився віт..р по діброві і полохливо втік у яр (Олександр Олесь). 5. Між межами жваво, живо жовте ж..то жнуть
ж..нці (Д. Загул). 6. Ж..не з гір бур..лом, котить валуни, ріка глухо гуркоче, пер..мелюючи все в гл..бині на кам'яних своїх жорнах. Серед брудних бурунів пл..ве дер..во з..ле-не, гіллясте! (З журналу).
♦ Позначте орфограми. Поясніть написання слів.
Розкажіть, як ви мрієте провести свій вихідний день. Уживайте стилістичні засоби фонетики.
Роздивіться репродукцію картини Д. Стецька. Пригадайте пісню, співзвучну настроєві картини.
Глазова О.П.,Кузнецов Ю.Б. Українська мова 10 клас
Надіслано читачами з інтернет-сайту

бібліотека української мови, твір з української мови, уроки української мови 10 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.


Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.