KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 20. Ду Фу “При місяці згадую брата”, “Пісня про хліб і шовк”, “Повертаються дикі гуси”

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 8 клас>>Зарубіжна література: Ду Фу “При місяці згадую брата”, “Пісня про хліб і шовк”, “Повертаються дикі гуси”


ДУ ФУ
(712 - 770)


Чи важка ж то робота — складати у віршах рядки?
                                                                      Лі Бо


Якось поет шанобливо звернувся до Лі Бо: «О Бо, що не має в поезії суперників, подібний до вітру в просторах, з нетутешніми думкамиї..» Але «творчі суперники» в Лі Бо все-таки були. Принаймні — один. І був ним автор наведених рядків — Ду Фу. Вони були двома крилами, що піднесли китайську поезію до найвищих вершин: «Вірші Лі Бо і Ду Фу живуть, і сяйво їхнє поширюється на десять тисяч чжанів». Ду Фу народився в столиці й захотів обійняти посаду державного службовця, яку давали після важких іспитів, де перевірялося і вміння віршувати. Китайці вважали: як вірші вимагають ладу (бо інакше стають прозою), так і державне управління вимагає чіткості (бо інакше стає хаосом). Ду Фу чекав посади п'ятнадцять років, ще десятиліття мандрував, спостерігаючи за життям народу. У Китаї розпочалася війна, і його поезії пройняті мотивами її засудження: «Шакали й вовки пожвавішали — їжа нова... Журюся війною, не сплю...» Мабуть, антивоєнна тематика літератури всього світу подібна. Так, напрочуд схожа на біблійну {«перекуємо мечі на рала») така думка Ду Фу: «...А що, якби серпи, мотики й рала повшивати нам з блискучих лат...» Далі він поетизує мирну працю: «Гіркі ридання вже не поливали б ту землю, де гула страшна війна. Чоловіки б із піснею орали, жінки б наткали з шовку полотна». Ду Фу зазнав і голоду, і ув'язнення, і поневірянь на чужині. Тож у його поезіях є й мотиви ностальгії {«Повертаються дикі гуси», «Блакитнарічка...»). Навіть помер він не вдома, а на воді, у вутлій джонці.

Ду фу — великий продовжувач китайської літературної традиції. До речі, саме традиційність врятувала Китай. Де сучасниці Стародавнього Китаю — еллінська й давньоримська держави? Де грізний Карфаген, багатющий Стародавній Єгипет, осяйна Візантія? Під пісками історії... Уламки їхньої культури ми знаходимо, але держав немає. А Китай стоїть. Чому? Хіба на нього не нападали загарбники? Нападали хвиля за хвилею, недаремно ж була збудована Велика Китайська стіна. Проте найвеличнішою і найміцнішою «китайською стіною» стала дбайливо збережена національна культура і передовсім література. Храм можна спалити, статую — розбити, а фольклор, література живуть, поки живе їхній носій — народ. Отож віддамо належне Ду Фу, який поєднував новаторство і традицію. Він умів, за його власним висловом, «не нехтуючи сучасниками, бити пращурів», або, як кажуть китайці, «іти серединним шля-хом». Можливо, тому й наступні покоління платили поетові тією ж монетою: якщо він залишав свої вірші на стіні самотньої гірської альтанки або велелюдного буддійського храму, нащадки і через сот-ні років, наслідуючи його манеру, часто писали поряд: «У відповідь на вірші Ду Фу..» або «Відгукуючись на вірші Ду Фу...» А таке відлуння у віках, без сумніву, — найкращий пам'ятник Поетові, який «смерті весь не скоривсь».

ПРИ МІСЯЦІ ЗГАДУЮ БРАТА

Тривожно гримлять барабани — вже люди не ходять;
Це осінь, і чується втомлена пісня гусей...
А ніч розсипає дзвінкої роси білі води;
А в ріднім краю місяць світло ясніше несе.
І брат мій далеко, розлучені ми — чи навіки?
Ніхто не пита, чи помер я давно, чи живу;
Я довго не маю листів, а послав їх без ліку, —
Пожежі війни все палають вві сні й наяву...


ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК

У Піднебесній, по Китаю всьому,
Є тисяч десять міст, мабуть;
Але чи є хоча б одне, в якому
Не славилася б воїнів могуть?
А що, якби серпи, мотики й рала
Повиливати нам з блискучих лат,
Аби воли покірно оборали
Цунь поля запустілого улад?
Гіркі ридання вже б не поливати
Ту землю, де гула страшна війна.
Чоловіки б із піснею орали,
Жінки б наткали з шовку полотна.


ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДИКІ ГУСИ

Я приїхав на схід —
від домівки це тисячі лі.
Як уляжеться бунт,
повернуся якої весни?
Споглядаю над містом гусей -
Серце рветься з німої журби,
Бо на північ летять,
на вітчизну вертають вони!


ЧОТИРИВІРШІ

Дві вівільги тужно кричать на вербі смарагдовій,
А чаплі снуються вервечкою в синяву даль...
За вікнами — гори у небі під західним сніжним покровом,
І човен далеких мандрівок гойдає самотній причал...


• • •
Весняне сонце котиться на барви гір і рік,
Весняний вітер дихає — хитають квіти пахощі;
Гніздечка з глини ліпить ген ластівок потік,
А в теплому піску качки смакують сонні радощі.

Переклади Я. Шекери


САМОТНІЙ ЛЕЛЕКА
Самотній лелека не напоїть дзьоба,
летить, кричить, голос нагадує ключ.
Хто пожаліє цю самотню суцільну тінь?
Розгубилися в десятках тисяч важких хмар...
Погляд зривається — і ніби щось бачить...
Смутку багато — і ніби чує...
Польові круки — не продовжують нитки думок,
а теж кричать і метушаться безладною зграєю...

Переклад І. Лисевича та В. Отрощенко

1. У давньому Китаї чиновники мали стежити, які пісні лунають у І державі, бо, за древнім трактатом, «пісні, які співає народ, що має мудрих керівників, прекрасні своєю веселістю: отже, влада в повній гармонії з усім; пісні, які співає анархічний народ, сповнені гнівних скарг: отже, правителі в розбраті з усіма ділами; пісні, які чуємо в державі, що на шляху до погибелі, — це скарги і сумні думи, бо народ у відчаї...» З огляду на це, чи випадково китайський чиновник мусив обов'язково вміти віршувати? Відповідь аргументуйте.
2. За поданими в підручнику віршами визначте провідні мотиви лірики Ду Фу.
3. Знайдіть метафору, що надає віршу «При місяці згадую брата» трагічного звучання. Чим викликані ці почуття? Відповідь аргументуйте.
4. У Біблії є заклик перекувати мечі на рала. Чи співзвучний йому вірш «Пісня про хліб і шовк»? Відповідь аргументуйте.
5. В основу вірша «Повертаються дикі гуси» покладена ностальгія за батьківщиною. За допомогою яких художніх засобів створюється відповідний настрій? Відповідь аргументуйте.
6. Уявіть, що ви середньовічний китайський чиновник. Складіть «звіт про стан справ у країні» за мотивами віршів Лі Бо і Ду Фу.


Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту.


Шкільна бібіотека онлайн, підручники по всім предметам, твори з зарубіжної літератури 8 клас

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум