Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Тема 22. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони.


1. Втрата Британією промислової першості.Кінець XIX ст. - період швидкого економічного піднесення США і Німеччини - для Англії обернувся втратою монопольних позицій у світовій промисловості й торгівлі. Наприкінці XIX ст. англійська індустрія посідала вже не перше, а третє місце у світі. Частка Великої Британії у світовій торгівлі скоротилася з 22 % у 1870 р. до 15 % у 1900 р.

Головна причина відставання країни полягала в застарілій технічній базі промисловості. Англійська індустрія, яка склалася ще наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст., була не в змозі конкурувати з передовими підприємствами США й Німеччини. Для заміни устаткування були потрібні чималі кошти, але далеко не кожний підприємець був готовий здійснити дорогі технічні нововведення й у цьому не вбачалося особливої потреби. Наявність колоніальних володінь з неосяжними ринками збуту товарів, дешевою робочою силою і сировиною дозволяли одержувати високі прибутки, але технічне відставання невдовзі відбилося на обсягах виробництва. США стали випереджати Англію за виплавкою чавуну і сталі. Німеччина виявилася серйозним конкурентом у торгівлі і вже в 90-х роках почала тіснити Британію на її власних ринках. Англійський текстиль ще утримував першість у світі, але металургійна і металообробна галузі сильно потерпали від іноземної конкуренції.

Становище ускладнювалося тим, що британський уряд продовжував дотримуватися політики вільної (безмитної) торгівлі. Проте надходження до країни закордонної продукції ставило британських підприємців у невигідні умови. У 70-80-ті роки ринки Англії були переповнені іноземними товарами, ціни на них впали в середньому на 40 %. Порівняно з бурхливим розвитком країни в попередній період, такий стан справ в економіці сучасники сприймали як «велику депресію». У 1875 р. криза охопила також сільське господарство. Падіння цін, зумовлене конкуренцією дешевої заморської пшениці, призвело до зниження прибутків землевласників і масового розорення фермерів-орендарів.

Складна ринкова ситуація, в якій опинилася країна, спонукала частину промисловців вже у 80-ті роки розпочати рух за протекціонізм. Проте провідні кола англійської буржуазії зробили ставку на розширення колоніальних володінь. Використання ресурсів колоній дозволяло їм надолужити втрати від іноземної конкуренції і, не вдаючись до економічних реформ, зберегти високі прибутки.

З 70-х років XIX ст. англійський капітал у дедалі більших розмірах вивозиться до колоній, вкладається в сировинні та аграрні ресурси, будівництво залізниць, розвиток колоніальної торгівлі. Прибутки від закордонних інвестицій Англії досягай на початок XX ст. 90-100 млн фунтів стерлінгів на рік, що в п'ять разів перевищувало прибутки країни від зовнішньої торгівлі. Зв'язок з колоніальними окраїнами імперії здійснювався за допомогою фінансових установ.


Поміркуйте!
Чому з 70-х років XIX ст, англійський капітал у дедалі більших розмірах вивозиться до колоній?


У 90-х роках XIX ст. в Англії з'являються перші великі об'єднання підприємців, що досить швидко встановили контроль над колоніальною торгівлею, суднобудівною і військовою промисловістю. Однак у традиційних галузях британської індустрії (вугільній і текстильній) монополізувати виробництво було складніше. Значну роль тут продовжували відігравати незалежні, часто сімейні фірми.


2. Внутрішня політикаліберальних і консервативних кабінетів. Гладстон і Дізраелі.Політичне життя Англії визначалося суперництвом двох партій - ліберальної і консервативної, що виникли на основі колишніх парламентських угруповань вігів і торі.

До середини 80-х років XIX ст. перевагу в парламенті мали ліберали, але потім, у зв'язку з кризою ідеології партії та її розколом, вони надовго поступаються своїми позиціями консерваторам.

Ліберальну партію підтримували широкі кола промислової і торговельної буржуазії, кваліфіковані робітники. Визнаним її лідером у 70-80-х роках був Вільям Гладстон. Його величезний авторитет у ліберальних колах, багаторічна успішна парламентська кар'єра, слава «миротворця», ораторський талант робили цього політика справжнім кумиром англійської буржуазії.

Довгий час консервативна партія, спираючись, в основному, на земельну аристократію, великих фермерів і англіканську церкву, поступалася лібералам за своєю силою і впливовістю. Однак гнучкий політичний курс залучив згодом на її бік представників фінансово-промислових кіл і навіть частину робітників. Лідер консерваторів - Бенджамін Дізраелі - зажив слави одного з найспритніших політиків країни. Незважаючи на великі заслуги Дізраелі перед країною, чванливі торі-аристократи довго не визнавали його, вважаючи вискочнем (Дізраелі походив із єврейської родини, що прийняла християнство). Але в міру зміцнення партії авторитет Дізраелі зростав, у 1876 р. він одержав титул графа Біконсфілда, а по смерті лідера в лавах консерваторів виник його справжній культ.

Ліберали загалом продовжували реформаторський курс, якого партія дотримувалася з 30-х років XIX ст. Вони скоротили термін служби в армії, поклали край практиці купівлі офіцерських звань, запровадили іспити для кандидатів на державні посади і вперше виділили асигнування на освіту. У 1872 р. уряд Гладстона запровадив таємне голосування на виборах, а в 1884 р. в Англії було проведено третю парламентську реформу. Внаслідок скорочення майнового цензу чисельність виборців у країні збільшилася до 58 % (чоловіки).

Поступаючись вимогам профспілок, у 1871 р. з ініціативи лібералів англійський парламент узаконив і визнав за ними права юридичних осіб. У 1880 р. було прийнято закон про відповідальність підприємців за виробничний травматизм, але загалом Гладстон і все керівництво ліберальної партії вважали неприпустимим державне втручання у трудові відносини. Подальші соціальні реформи було припинено.

З цієї обставини вміло скористався Дізраелі. Прийшовши до влади в 1874 р., консерватори зняли заборону на пікетування під час страйків, скасували реакційний закон про панів і слуг, прийняли акти про заборону дитячої праці до 10-річного віку і запровадження 57-годинного робочого тижня. У 1888 р. вони провели реформу місцевого самоврядування, а в 1891 р. в Англії було прийнято закон про безкоштовну початкову освіту.

Гнучкий соціальний курс і агресивна зовнішня політика торі залучали на їхній бік дедалі більше виборців. Водночас позиції лібералів слабшали. У партії назрівала криза, що незабаром призвела до її розколу в зв'язку з новим загостренням ірландської проблеми.


Поміркуйте!
У чому ви бачите причини кризи політики ліберальної партії?


3. Ірландське питання. Після унії 1801 р. Ірландія вважалася складовою частиною Сполученого королівства, але фактично залишалася на становищі її напівколонії. За роки британського панування ірландці не втратили своєї самобутньої культури і продовжували обстоювати право на незалежність. Національні суперечності на острові перепліталися з соціальними, тому що велика частина ірландських земель належала англійським лендлордам.


Документи свідчать

З програми ірландської національної «Земельної ліги». 16 серпня 1879 р.

Земля Ірландії належить ірландському народові; земля створена для того, щоб давати людству засоби для існування; ті, хто обробляє її для цього, мають незмірно більше прав на повне володіння нею, ніж ті, хто перетворює землю в предмет обміну і об'єкт для одержання вигоди або задоволення...

Як ви ставитеся до гасла «Земельноїліги», що ті, хто обробляють землю, повинні мати на неї всі права ?


Падіння цін на продукцію сільського господарства і конкуренція дешевого заокеанського зерна зробили ірландських селян ще біднішими; багато з них втратили землю. Внаслідок голоду на острові почастішали «аграрні злочини» - самовільні захоплення земель, підпали, псування майна. Успішно застосовували селяни і тактику бойкотування лендлордів і їхніх управителів.


Документи свідчать

Бойкот як метод боротьби "Земельної ліги" з лендлордами

Капітан Бойкот, англієць, проживав у Лох-Меск-Хаузі як уповноважений лорда Ірне, який володіє деякою кількістю землі... Капітан протягом 15 років був земельним агентом згаданого лорда і вважався головною особою, дуже вимогливою у своїх відносинах з орендарями і робітниками, позбавленою всякої симпатії до народу.
Ліга вдалася до мудрої тактики, метою якої було викликати заворушення. Було видано маніфест до населення Мейо із закликом додержуватися тактики, прийнятої щодо капітана Бойкота, - залишити ольстерців і солдатів цілком самотніми. Населенню було заборонено підковувати їхніх коней, давати їм вози, харчі, продавати їм будь-що.
Боротьба набувала безнадійного для капітана характеру; 1 грудня Бойкот покинув ферму і разом із сім'єю виїхав до Англії.

У чому зміст і сенс цього методу боротьби?


Створення 1879 р. ірландської «Земельної ліги» надало стихійним виступам селян організованого характеру. Ліга зажадала конфіскації володінь лендлордів і організувала масові акції протесту проти насильницького позбавлення орендарів землі. Небачений раніше розмах «аграрних злочинів» змусив уряд Гладстона здійснити в Ірландії в 1881 р. земельну реформу.

На зламі 70-80-х років в Ірландії активізується також національний рух, що набув форми боротьби за гомруль (самоврядування) країни. Ірландці, обрані до англійського парламенту, співробітничали з лібералами, сподіваючись на їхню підтримку в цьому питанні. У 1886 р. кабінет Гладстона був змушений внести до парламенту законопроект про гомруль, який передбачав відновлення в Ірландії парламенту з обмеженими повноваженнями. Цей проект не лише викликав лютий опір консерваторів, але й призвів до розколу ліберальної партії. Частина лібералів на чолі з Джозефом Чемберленом разом з консерваторами зірвала прийняття закону про гомруль. Розкол послабив ліберальну партію, і провідні позиції в політичному житті країни надовго перейшли до консерваторів.


4.Британські тред-юніони. Фабіанці.

Легалізація в 1871 р. англійських тред-юніонів (профспілок) дозволила їм ефективніше обстоювати інтереси робітників, боротися за поліпшення умов праці та матеріального становища. Велике значення мала створена в профспілках система взаємного страхування робітників. Зібрані за рахунок членських внесків гроші можна було використовувати як страхувальний фонд або ж як фонд допомоги безробітним.

Тривалий час профспілки охоплювали лише кваліфікованих робітників у традиційних для Англії галузях промисловості, але після ряду великих страйків наприкінці 80-х років XIX ст. почалося створення нових тред-юніонів докерів, газівників, робітниць сірникових фабрик та інших некваліфікованих робітників країни. «Нові» профспілки відрізнялися від попередніх великою кількістю і набагато більшою рішучістю щодо проведення страйків. Саме вони згодом стали колискою незалежного робітничого представництва в парламенті.

Чисельність профспілок Англії безупинно зростала. Якщо в 1870 р. у лавах Британського конгресу тред-юніонів нараховувалося 289 тис. членів, у 1890 р. - 1 млн. У 70-80-х роках XIX ст. в Англії, як і в інших країнах, зростає інтерес до соціалістичних ідей. Однак укорінена в країні політична культура виключала популярність революційних теорій, у тому числі марксистської. Набагато більшого поширення набули ідеї реформістського соціалізму, центром якого наприкінці XIX ст. стало Фабіанське товариство.

Товариство виникло в 1884 р. і дістало назву на честь римського полководця Фабія Максима Кунктатора (Повільного), який у війні проти Ганнібала вдався до стратегії очікування й виснаження. Серед творців товариства були визначні представники англійської інтелігенції - Сідней і Беатриса Вебби, драматург Бернард Шоу, письменник-фантаст Герберт Уеллс та ін. Проголосивши свою прихильність до соціалізму, фабіанці мислили досягнення мети тільки шляхом поступових реформ і вбачали своє завдання в пропаганді реформістських ідей серед різних верств англійського суспільства.

Система поглядів фабіанців дістала назву «муніципального соціалізму», тому що розширення господарської діяльності муніципалітетів вони розглядали як реальну можливість заміни приватної власності громадською (комунальною). На думку С. Вебба, міське самоврядування, використовуючи такі важелі, як водо- і газопостачання, транспорт, зв'язок, зможе згодом установити контроль над житловим будівництвом і промисловістю. Приватні підприємці, не витримавши конкуренції з містом, розоряться, а податки й добровільні пожертви нададуть міській мерії можливість викупити землю. Таким чином промисловість і земля всього міста мали перейти у власність міської громади.


Поміркуйте!
Чому муніципальний соціалізм був популярним серед англійської інтелігенції?


Поширюючи свої ідеї, Фабіанське товариство здобуло чимало місць у муніципалітетах. Але воно продовжувало залишатися організацією інтелектуальної еліти та нараховувало лише кілька сотень членів.


Перевірте себе!

1. Проаналізуйте причини втрати Великою Британією світової економічної першості.
2. Складіть історичні портрети Гладстона і Дізраелі, порівняйте їхні політичні погляди та діяльність. Хто з них вам більше імпонує і чому?
3. Які причини змусили уряд Гладстона провести в Ірландії аграрну реформу?
4. Чому, на вашу думку, англійський парламент не прийняв закон про гомруль?
5. Охарактеризуйте профспілковий рух у Великій Британії в останній третині XIX ст.
6. Поясніть теорію «муніципального соціалізму».


Дати і події

1871 р. - легалізація тред-юніонів.
1879 р. - створення ірландської «Земельної ліги».
1884 р. - проведення третьої парламентської реформи, створення Фабіанського товариства.
1886 р. - розкол Ліберальної партії Великої Британії.



С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту


Книги і підручники згідно календарного планування з всесвітньої історії, онлайн уроки історія всесвітня, електронні видання безкоштовно, плани-конспекти уроків, питання та відповіді


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.