Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Тема 32. Людина в умовах науково-технічної революції

Гіпермаркет Знань>>Людина і суспільство>>Людина і суспільство 11 клас>>Людина і суспільство: Людина в умовах науково-технічної революції


§ 32. Людина в умовах науково-технічної революції


Сутність і наслідки сучасної НТР
. Майже всі важливі зміни, що відбувалися в житті людей у XX столітті, були так чи інакше пов'язані з науково-технічною революцією (НТР). Сучасна НТР — це якісний стрибок у розвитку науки і використанні її досягнень, який супроводжувався перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства і своєрідніш переворотом у всій системі продуктивних сил.


Нові відкриття, які були зроблені в природничих науках у кінці минулого й на початку нинішнього століть, не тільки суттєво вплинули на розуміння навколишнього світу, а й зробили можливим практичне використання багатьох законів природи, сил і стихій в людській діяльності. Це призвело до створення нових машин і технологічних процесів на рівні кібернетичних систем, здатних до швидкого вдосконалення свосї організації. Кібернетика стала теоретичною основою автоматизації виробничих процесів, дозволила ефективно застосовувати біологічні знання в технічному моделюванні при вирішенні інженерних завдань. Особливостями сучасної НТР є також практичне застосування відкритих наукою матеріалів і способів їх створення з наперед визначеними властивостями, використання нових джерел енергії. Якщо раніше наукові відкриття й технічні нововведення були значною мірою відокремлені, то в умовах сучасної НТР вони безпосередньо пов'язані між собою і взаємозалежні.


Науково-технічна революція характеризується також важливими змінами в самій науці, темпах і формах її розвитку, зростанням ролі науки в усіх сферах життя і діяльності людей. Сьогодні розвиток науки здійснюється не окремими вченими-енциклопедистами, а, насамперед, великими і, здебільшого, спеціалізованими науковими колективами та організаціями і, як правило, нотребус використання багатьох і дуже складних технічних засобів. Обсяг наукової інформації подвоюється приблизно за кожне десятиліття. Кількість учених, наукових відкриттів, а також витрати па науку вже в першій половині XX століття були більшими, ніж за всю попередню історію людства. Характерною рисою сучасної НТР с також зближення різних наук, їх взаємопроникнення, що дас можливість комплексно вивчати різні складноорга-нізовані об'єкти.


В умовах НТР суттєво змінилося і співвідношення науки й виробництва. Якщо раніше розвиток науки визначався насамперед потребами виробництва, то в паш час саме наукові досягнення є основою для створення нових галузей виробництва, визначають напрями їх розпитку. Зростання наукоємності виробничих процесів призводить до підвищення продуктивності праці, посилення її творчого характеру. Звичайно, що все це нисуває нові вимоги до учасників виробництва: зростас роль інтелектуальних і морально-вольових якостей людини, рівня її освіти й кваліфікації, здатності творчо підходити до виконання виробничих завдань.


Проте наслідки сучасної НТР не обмежуються лише сферою виробництва. Швидкий розвиток науки й техніки впливає і на навколишнє середовище, і на засоби транспорту, зв'язку, поширення інформації, на військову справу та міжнародні відносини, нарешті, на саму людину та її духовний світ. І цей вплив, як відомо, далеко не завжди однозначно позитивний.


Так, використання нових джерел енергії не тільки дало людям можливість створювати потужніші машини й агрегати і з їхньою допомогою підкоряти собі інші природні сили і стихії, а й призвело до створення та нагромадження зброї масового зищення, до загрозливих екологічних наслідків, які, у свою чергу, негативно впливають на здоров'я людей.


Постійне удосконалення техніки супроводжується не тільки зростанням продуктивності праці й підвищенням якості продукції, а й зменшенням робочих місць та поширенням безробіття.


Швидке зростання обсягу наукової інформації призволить до її не менш швидкого застаріння, а поглиблення спеціалізації наукових досліджень супроводжується не лише детальнішим проникненням у сутність наукових проблем, а й їх «незрозумілістю» для більшості людей. Якщо, наприклад, раніше говорили про зростання відмінностей і, відповідно, нерозуміння між «фізиками» і «ліриками», то сьогодні навіть спеціалісти в галузі фізики не завжди можуть порозумітися між собою, якщо вони займаються дослідженнями різних наукових проблем.


Швидке збільшення й оновлення наукової інформації, яке іноді називають «інформаційним вибухом», негативно позначилось і на розвитку освіти, породило в ній певні кризові явища. Так, прагнення постійно оновлювати зміст навчання, приводячи його у відповідність із новими досягненнями науки, спричинили появу великої кількості нових навчальних дисциплін і предметів та надмірне «розбухання» навчальних програм і підручників, внаслідок чого перед учнями й студентами ставилася іноді вимога засвоїти більший обсяг наукової інформації, ніж це під силу нормальній людині. Крім того, значна кількість цієї інформації, внаслідок її спеціалізованості й вузькопрофесійного призначення, пізніше виявлялася для людей "непотрібним баластом" і залишалася невикористаною, не кажучи вже про те, що вона нерідко ще до закінчення навчального закладу застарівала.


У зв'язку з цим виникла потреба у створенні такої системи освіти, яка б не просто давала певний обсяг знань на все подальше життя, що в умовах НТР значною мірою неможливо, а яка б, насамперед, учила вчитися, тобто збагачувала особистість такими знаннями і вміннями, які б дали змогу їй згодом самостійно знайти й засвоїти ті знання, що потрібні для підвищення своєї кваліфікації у певній сфері діяльності. Бо, наприклад, перекваліфікація навіть у виробничій сфері, як свідчить досвід високорозвинених країн, повинна здійснюватись зараз кожні 5—7 років.


Бурхливий розвиток технічних засобів зв'язку і засобів масової інформації суттєво вплинув на духовне життя людей, збільшив можливості й полегшив шляхи їх прилучення до світової культури. Але знов-таки ці досягнення у XX столітті мали не тільки позитивні наслідки. По-перше, зросли й можливості ідеологічного «обовдурювання» людей, нав'язування їм певних стереотипів свідомості та догм, вигідних лише тим, у чиїх руках і під чиїм контролем перебувають ці засоби зв'язку і масової інформації. А по-друге, самі ці засоби почали значною мірою впливати на зміст і якість тісї культурної інформації, що поширювалася з їх допомогою. Завдяки їм у великій кількості почали з'являтися і «заноситися» у кожний дім низькопробні радіо- і телепередачі, які поповнювали арсенали масової культури, будучи надзвичайно далекими від справжніх культурних цінностей. Масове «споживання» цієї псевдокультури теж нерідко приводило не до збагачення, а до духовного збіднення і моральної деградації мільйонів людей. На основі наведених прикладів правомірно зробити висновок, що сучасна НТР може приносити людям не тільки благо, а її зло. Було б, звичайно, наївно звинувачувати в ньому саму науку чи техніку. Досягнення НТР — лише засоби, і те, як вони будуть використані або до яких наслідків призведуть, значною мірою залежить від намірів, на які вони спрямовані, від того, в чийому розпорядженні вони перебувають і чиїм інтересам служать. Нарешті, слід пам'ятати, що головним критерієм і мірилом будь-якого прогресу, зокрема і науково-технічного, є сама людина.


Ера роботів чи ера Людини? Сучасна науково-технічна революція, особливо її почіпок, характеризу тьс-я посиленням певних технократичних тенденцій, шо були породжені абсолютизацією ролі науки й техніки я людському житті. Чимало людей наївно вірили, шо вже сам по собі розвиток науки й техніки дозволить розв'язати всі соціальні проблеми, покращить матеріальний добробут людей, зробить їх справжніми володарями природи. Тому й пважалося, що для розквіту суспільства всі сили повинні бути спрямовані, насамперед, на забезпечення науково-технічного прогресу. Відповідно до цього робився висновок, ти о не тільки у сфері матеріального виробництва, а й у інших сферах суспільного життя, навіть суспільством у цілому повинні керувати люди з технічною освітою. Це, зокрема, стало однією з причин поширення так званого технократичного мислення.


Із точки зору цього мислення, влада в суспільстві повинна належати технократам, тому шо тільки вони можуть забезпечити створення на науковій основі і впровадження у виробництво новітньої техніки і найефективніших технологій. При цьому якось «забулося», для чого або з якою метою це повинно робитися. У результаті, як і в соціальних експериментах нашого століття, де окрема людина розглядалася лише як засіб здійснення соціального прогресу і досягнення суспільного блага, так і в умовах НТР людина почала сприйматися, насамперед, як засіб забезпечення технічного прогресу, а у вужчому плані — як засіб виконання виробничих завдань.
Абсолютизація ролі техніки, технічного прогресу, матеріального виробництва призвела до знецінення самої людини й людського життя, до уявлень про меншовар-тісність у суспільному житті гуманітарної культури, освіти, медичного обслуговування.


Після аварії на Чорнобильській АЕС було прийняте злочинне рішення — запустити якнайшвидше зупинені реактори. «Для цього залучили понад 600 тис. осіб, призваних через військкомати, їх використовувати на станції як біороботів... оскільки механічні пристрої і радіокеровані механізми відмовлялися працювати в умовах високих радіаційних полів. Усім цим людям свідомо вкоротили життя на кілька років (до середини 1945 р. в Україні і в Росії їх залишилось у живих менше 500 тис. осіб, з них 10 % стали інвалідами), прирекли на страждання і хвороби» (Алексеенко И. Р., Кейсевич Л. В. Последняя цивилизация?—К., 1997.—С. 353). Це лише поодинокий приклад із величезної кількості аналогічних випадків, які стали практичним наслідком застосування технократичного мислення.


Творцями технократичного мислення в нашому столітті були й деякі філософи, які вважали, шо саме «недосконалість людської природи» не дає змоги здійснювати технічний прогрес швидшими темпами й закликали до «вдосконалення» ціп природи, жорстокішого підпорядкування людини розвитку техніки та промисловості. З їхньої точки зору, до поширення й популяризації якої доклали зусиль і деякі пиеьмен-пики-фантасти, досконалішими й ціннішими за людей у розвитку технічної цивілізації можуть бути роботи. З їх появою нашу епоху почали навіть називати «ерою роботизації».


Окремими представниками технократичного мислення ця ера пов'язувалася не тільки із зростаючим використанням досягнень автоматики й електроніки у виробничих процесах, а й із уподібненням роботам самої людини і з роботизацією усього її життя.


В останні десятиліття нашого століття технократичні ілюзії змінилися технічніш песимізмом. Для нього характерні зневіра в можливостях науково-технічного прогресу й навіть вороже до нього ставлення, заклики зупинити його поступ, звинувачення в усіх людських бідах і трагедіях та пророкування близької загибелі людської цивілізації внаслідок його подальшого розвитку.


Підстав для таких невтішних поглядів і прогнозів є чимало. Це  загострення внаслідок НТР глобальних проблем, і знищення багатьох традиційних форм співжиття і спілкування людей, шо століттями складалися в надрах національних культур, і знецінення справжньої духовності, яка аж ніяк не зводиться лише до кількості наукових знань, і надмірні навантаження на людський організм та психіку у зв'язку з ускладненням і прискоренням соціальних процесів і темпів життя. Але водночас, знов-таки, слід зазначити, що було б неправильно бачити «корінь хла» в самому науково-технічному прогресі.


Якщо ми хочемо бути багатшими і сильнішими, мріємо про збільшення тривалості людського життя и освоєння космічного простору, яке стане просто необхідним для прийдешніх поколінь, то ми не повинні й не можемо відмовлятися від подальшого розвитку науки й техніки. Проте слід розуміти, що вони самі по собі не здатні зробити життя людей повноціннішим і щасливішим. Вони можуть лише сприяти цьому за умови, якщо будуть використовуватися тільки на благо людини. Для цього потрібна насамперед їхня гуманізація, тобто повне підкорення інтересам людини і всього людства. Таке можливо лише у тому разі, коли в цілому суспільстві, в усіх сферах його життя людина стане найвищою цінністю і метою, а не засобом суспільного розвитку.


Не менш важливою умовою гуманізації науки й техніки с також подальший розвиток культури, особливо духовної. Переорієнтація світогляду па загальнолюдські інтереси й цінності, прагнення допомогти кожній людській Істоті, виховання моральної відповідальності за свої вчинки та вміння передбачати їх можливі наслідки — ось лише деякі орієнтири, які можуть допомогти людству спрямувати науково-технічний прогрес у потрібному напрямку й використати його на користь самій людині.


Запитання і завдання

1. Чим викликана науково-технічна революція, які її головні напрями і соціальні наслідки?
2. Як ви особисто оцінюєте наслідки сучасної НТР?
3. У чому сутність технократичного мислення? Наведіть приклади його прояву.
4. На основі відомих вам літературних творів дайте характеристику технократичних ілюзій і технократичного песимізму.
5. Якими шляхами, на вашу думку, повинна відбуватися гуманізація науки й техніки?


Арцишевський Р.А., Бондарук С.О., Бортников В.І., Возняк С.С., Кондратик Л.Й., Остапйовський І.Є., Провальський С.Р., Сищук А.А. Людина і суспільство 11 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту



Скачати конспекти безкоштовно, шкільний план, відкритий урок людина і суспільство, зібрання рефератів, домашнє завдання запитання і відповіді

1236084776 kr.jpg акселеративні методи на уроці                        1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg виділити головне в уроці - опорний каркас            1236084776 kr.jpg нічого собі уроки
1236084776 kr.jpg відеокліпи                                           1236084776 kr.jpg нова система освіти
1236084776 kr.jpg вправи на пошук інформації                           1236084776 kr.jpg підручники основні допоміжні
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             1236084776 kr.jpg презентація уроку
1236084776 kr.jpg додаткові доповнення                                 1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg домашнє завдання                                     1236084776 kr.jpg речовки та вікторизми
1236084776 kr.jpg задачі та вправи (рішення та відповіді)              1236084776 kr.jpg риторичні питання від учнів
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)   1236084776 kr.jpg рівень складності звичайний І
1236084776 kr.jpg знайди інформацію сам                                1236084776 kr.jpg рівень складності високий ІІ 

1236084776 kr.jpg ідеальні уроки                                     1236084776 kr.jpg рівень складності олімпійський III
1236084776 kr.jpg ілюстрації, графіки, таблиці                       1236084776 kr.jpg самоперевірка
1236084776 kr.jpg інтерактивні технології                              1236084776 kr.jpg система оцінювання
1236084776 kr.jpg календарний план на рік                              1236084776 kr.jpg скласти пазл з різних частин інформації
1236084776 kr.jpg кейси та практикуми                                  1236084776 kr.jpg словник термінів 
1236084776 kr.jpg комікси                                              1236084776 kr.jpg статті
1236084776 kr.jpg коментарі та обговорення                           1236084776 kr.jpg тематичні свята
1236084776 kr.jpg конспект уроку                                       1236084776 kr.jpg тести
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації                               1236084776 kr.jpg шпаргалка 
1236084776 kr.jpg навчальні програми                                   1236084776 kr.jpg що ще не відомо, не відкрито вченими


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.