Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Тема 5. Життя людини (продовження)

Гіпермаркет Знань>>Людина і суспільство>>Людина і суспільство 11 клас>>Людина і суспільство: Життя людини (продовження)


§5. Життя людини (продовження)


Сенс і мета життя.
У всі часи люди замислювалися над сенсом свого жиггя. Але одні вбачали цей сенс у праці, другі — у коханні, треті — у самовдосконаленні, четверті — в боротьбі. Така розбіжність поглядів породжувала нерідко сумнів: а чи має наше життя взагалі якийсь сенс? А якщо і має, то чи можемо ми його пізнати чи зрозуміти? Нарешті, можливо, у кожної людини є лише якийсь свій сенс життя, не подібний до інших? Усе це — дуже непрості питання. Вони не мають якихось однозначних і загальновизнаних відповідей і в наш час. Значною мірою ці відповіді залежать від самого розуміння життя.


Враховуючи, що людське життя нерозривно зв'язане з існуванням усього суспільства, багато мислителів висловлювали думку про те, шо, насамперед, сенс життя людини полягає у сприянні процвітанню і розвитку людства. Жити тільки заради самого себе або для себе — безглуздо, бо не означає жити заради того, шоб жити. Така зосередженість людини лише на самій собі, на своєму власному існуванні не враховує належності нашого життя до існування людства, в якому ми становимо лише окремі ланки єдиного ланцюга. Звичайно, щоб цей ланцюг не розірвався, кожна людина повинна турбуватися і про власне існування. Буває й так, шо сил або вмінь людини вистачає тільки на це. Але в нормальних умовах вона повинна турбуватися не тільки про себе, а й про інших людей, прагнучи хоча б на крок просунути суспільство вперед у вирішенні якоїсь із численних проблем. Якщо ми не робимо цього, то наше життя може стати безглуздим і марним. Та ще гірше, коли, нічого не даючи іншим людям, ми прагнемо жити за їхній рахунок або не приносимо їм користь, а заподіюємо шкоду. Таке життя може бути не просто безглуздим, а й паразитичним або навіть злочинним.


Сприяти розвитку людства можна лише тоді, коли живеш його болями та тривогами, коли відчуваєш і розумієш їх, сприймаєш їх, як свої власні. Це важливо ще й тому, що тривоги та турботи, проблеми і потреби людства не лишаються незмінними: на кожній сходинці історії або у кожному конкретному суспільстві, у кожної нації і навіть у кожного покоління — вони свої. Тому необхідно, насамперед. їх добре знати, щоб відчувати за них відповідальність і щоб правильно вибирати саме ті з них, які найбільшою мірою можуть скласти сенс і мету нашого життя.

І все ж визначення сенсу життя залежить не лише від потреб конкретного суспільства, у якому ми живемо, а й від наших власних задатків, нахилів і здібностей. Бо ж безглуздо робити справу, до якої у тебе нема ні найменшого покликання, а тим більше — присвячувати їй усе своє життя. Якщо ми не знайшли себе і без будь-якого задоволення, через силу або тільки з почуття обов'язку робимо абияк те, що набагато краще могли б зробити інші, то тим самим ми не приносимо великої користі ні суспільству, ні самим собі. Тому треба прагнути робити насамперед те, що ми можемо зробити краще за інших, або шо, крім нас, не зможе зробити ніхто.


Таким чином, потреби суспільства, з одного боку, і наше власне покликання, з іншого — ось те головне, чим визначається і в реалізації чого полягає сенс нашого життя. Людині, котра зуміла знайти для себе і об'єднати ці сторони, життя ніколи не буде здаватися пустим або нікчемним. А визначивши для себе сенс життя, легше знайти і його мету.


Мета — це уявний або очікуваний результат наших дій. Майже все, що ми робимо, спрямоване на досягнення певної мети. І перш ніж щось зробити, ми обов'язково ставимо перед собою ту чи іншу мету. Тому мета або ціль — це своєрідний маяк, який спря-мовус наші дії і не дає нам збитися з дороги.


Але якщо кожна наша свідома дія, з яких складається життя, має вже певну мету, то чи потрібна ще якась інша, загальна мета? Безперечно, тому шо, не маючи такої загальної мети, ми можемо уподібнитися муляру, який знає, що він кладе цеглини, але не знає, для чого він це робить.


Мета життя нам необхідна для того, щоб свідомо об'єднати всі наші вчинки та дії у щось єдине ціле, вміги бачити у кожній своїй дії частинку свого життя і погоджувати ці дії між собою. Без такої загальної мети людина дрібнішає, вона живе лише одним днем, за принципом: «день минув і слава Богу», як це робили гоголівські старосвітські помішики. Крім того, мета життя виражає і конкретизує його сенс. Якщо ми знаємо, у чому, в якій діяльності полягає сенс нашого життя, то ми повинні також знати, на що ця діяльність може або повинна бути спрямована, який вона повинна мати наслідок.


Часто, особливо в молоді роки, люди схильні, скоріше переоцінювати, ніж недооцінювати свої сили і можливості й тому ставлять перед собою завдання дещо завищені.

Наслідки, як правило, виявляються скромнішими. Але, мабуть, таке «завищення» своїх завдань, у тому числі й мети свого життя, якоюсь мірою виправдане: бо ж будь-який стрілець добре знає — щоб влучити у ціль, треба цілитися трохи више.


Життя нерідко підтверджує це правило: чим важливіші й піднесеніші наміри, які людина ставить перед собою в юності, тим більше їй вдається досягти. Тому, видно, помиляються ті, хто з удаваної скромності, обережності чи боягузтва ставить перед собою лише легкодосяжні, приземлені завдання. Людина повинна дерзати, а не боятися, те не почавши літати, що може впасти.


Водночас неправі й ті, хто, переоцінюючи свої можливості або не враховуючи обставин, ставить перед собою завдання абсолютно нереальні. Приміром, навію я собі, що можу стати Папою Римським або кінозіркою, не маючи для цього зовсім ніяких даних? І в такому разі мене неминуче чекатиме розчарування, бо досягнуті мною результати виявляться набагато скромнішими, ніж очікувані.


Якою конкретно повинна бути мета життя людини, може вирішити тільки вона сама. Але для того, щоб ця мста була досягнута, обов'язково треба знати шляхи, які до неї ведуть.


Вибір життєвого шляху.

У молоді роки перед людиною відкривається багато різних шляхів і доріг, і вона, як витязь на роздоріжжі, повинна вибрати одну з них. Але яку саме?


Досвід багатьох людей вчить нас, що не треба тукати и житті ні надто легких, ні занадто важких шляхів. Кожен повинен обирати свій життєвий шлях по собі.


Під легким життям звичайно розуміють безтурботне, забезпечене, повне задоволень, бездумне, але водночас і безплідне життя. Це життя бабки з відомої байки І. А. Крилова. Але таке життя не гідне людини і не може принести користі й повного задоволення ні їй самій, ні іншим.


Той, хто мріє про легке життя,— або ледар, або боягуз. Людина зобов'язана працювати, щоб залишити на землі свій слід і чимось виправдати власне існування. А легкі шляхи у житті, як правило, швидко закінчуються і нікуди не ведуть. Ставши на такий шлях, можна тільки втратити те, що маєш, «загубити» самого себе, потрапити у принизливу залежність від гірших представників роду людського, які вміло використовують у своїх інтересах безвілля або слабкості інших.


Проте було б неправильно також прагнути обирати якийсь надто складний або небезпечний життєвий шлях тільки тому, що він важкий.


Не боятися труднощів і не шукані найлегших шляхів у житті — дуже благородно. Але перш ніж відважитися на. вибір шляху, пов'язаного з ризиком і небезпеками, необхідно серйозно зважити: чи ваш це шлях і чи буде він вам під силу? Якщо до обраної мети немає інших, більш простих і легких шляхів, то у такому разі, звичайно, вибір ваш цілком виправданий. Але якщо вас приваблюють лише самі труднощі цього шляху, то краще відмовтесь від нього, тому що юнацький порив швидко може пригаснути, романтичні мрії — розвіятися і залишаться сомі труднощі, які можуть зробити мало при вабливим і малоприємним ваше подальше життя. Будь-які труднощі повинні бути виправданими, і кожен шлях має до чогось вести.


Життєвий шлях людини може бути не лише легким або важким, але й чесніш або безчесним.


Мабуть, ніхто свідомо не обирає безчесних шляхів. Та нерідко у житті обставини складаються так, що людині доводиться робити вибір: погодитися на безчесний шлях і дійти до своєї мети або ж залишитися чесною й відмовитися від неї. Такі ситуації вибору прекрасно зображені у повістях Василя Викова («Сотников», «Дожити до світанку» та інших), в оповіданні О. Генрі «Дороги, які ми обираєм» та в багатьох інших літературних творах. Нерідко вони зустрічаються і в самому житті, і треба мати неабияку мужність, чималу віру в себе та в людей, щоб зробити єдино правильний вибір і не розкаюватися потім у скоєному.


Нарешті, здійснивши вибір життєвого шляху, не слід піддаватися масовому гіпнозові й намагатися поводитися так, як більшість або «як усі». Якщо робити тільки «як усі», то можна вийти лише на такий шлях, який схожий на центральний проспект міста. Широкий, заасфальтований — він зручний для прогулянок і хороший тим, що на ньому не заблукаєш, оскільки наперед добре відомо, куди він веде. Але такий шлях не може привести до справжньої — своєї мети. Тому, шоб досягти якоїсь величної мети, слід шукати інших шляхів у житті, хай менш зручних, зате надійніших. Життя більшості видатних людей свідчить про те, що вони зуміли зробити великі відкриття і досягнення, зокрема, завдяки тому, що кожен із них ішов ще незвіданим шляхом, прокладаючи його й для інших.


Життєва позиція та спосіб життя.

У людському житті багато залежить від того, як сама людина ставиться до свого життя: благоговійно чи презирливо, з захопленням чи критично. Тому важливо з'ясувати, чим визначається це ставлення людини до життя.


На перший погляд може видатися, що це ставлення визначається самим життям: якщо життя у людини легке, приємне, різноманітне, то й вона буде позитивно ставитися до нього, а якщо, навпаки, людину на кожному кроці переслідують всілякі лиха та нещастя, то таке життя може викликати у людини тільки відразу. Але чи це так?


Можна навести чимало прикладів, які свідчать про те, що різні люди можуть зовсім по-різному реагувати на одні й ті самі обставини свого життя. А це значить, що наше ставлення до життя залежить не лише від життєвих обставин, а й від нас самих: від того, як ми сприймаємо і розуміємо життя, чого чекаємо від нього, на що сподіваємося. Якщо ми налаштувалися на те, щоб отримувати від життя тільки насолоду та радощі, то його смак нам швидко може видатися гірким або прісним. Якщо ми чекаємо від життя надто багато, то будь-які досягнення у ньому можуть видатися нам незначними, і нас чекатиме розчарування. Якщо людина вважає саме життя благом, то вона буде рада вже тому, що живе, а якщо вона впевнена, що життя невідлільне від страждань, то буде стійко зносити всі мінливості та випробування долі.


Тому одне з правил мудрого життя гласить: не бажай і не чекай від життя неможливого чи, принаймні, надто багато — і тоді ти зможеш уникнути у ньому розчарувань і будеш вдячний за те, що воно може дати.


Але як визначити ту грань, яка відділяє можливе від неможливого? Що означає в житті це „надто багато”? На жаль, на ці питання готових відповідей нема і бути не може. Кожен із нас може відповісти на них тільки самому собі, бо що для одного значить «надто багато» — для іншого може означати «надто мало» або «достатньо».


Мистецтво життя передбачає вміння аналізувати своє ставлення до життя і, якщо потрібно, змінювати його.


У житті є світлі і темні сторони, є завжди в ньому щось хороше і шось погане, піднесене і низьке, тому було б нерозумно бачити тільки одні й не помічати інші з'цих сторін. Лише враховуючи всю складність і суперечливість життя, можна виробити і правильне до нього ставлення.


Якщо життя для мене — суцільне зло, то я буду чекати від нього тільки неприємностей і каверз і ніколи не відчую радості від добра, яке у ньому є. тому що просто не зможу цього добра помітити. Якщо буду вважати, що життя — не тільки ворожість чи боротьба, то я у всіх людях буду бачити лише суперників або ворогів і не зможу відчути тепла та щирості людських стосунків, які дарують нам дружба та любов. Але було б неправильно не тільки спрощувати життя, а й ускладнювати його, створювати у ньому якісь додаткові труднощі, якими воно й так багате.


Існують певні правила, які можуть допомогти виробити правильне ставлення до життя. Наприклад: умій перетворювати свої мінуси на плюси; умій бачити в житті все те хороше, що у ньому є; не надавай особливо важливого значення дрібницям життя; нам ятай, що все у житті швидкоплинне — і хороше, і погане, тому поспішай насолодитися першим і не дуже засмучуйся другим; сіпався терпимо до людських слабостей — їх чимало с й у тебе самого.


Ці та інші життєві правила можна знайти у багатьох мислителів. З ними можна також ознайомитися, прочитавши чудову книгу американського письменника Дейла Карнегі «Як перестати турбуватися і почати жити».


Сукупність найважливіших або типових для даної людини ставлень до життя називається її життєвою позицією. Усвідомлена життєва позиція формується на основі певного цілісного розуміння світу, життя і самого себе, тобто на основі світогляду. Тому В. О. Сухомлинськийназивав позицію людини її «світоглядом у дії».


Життєва позиція людини знаходить свій прояв у її практичних діях, а також в її оцінках, намірах, прагненнях. При цьому дії людини, яка має певну життєву позицію, вирізняються цілеспрямованістю та послідовністю. Така позиція дає змогу людині за будь-яких життєвих обставин залишатися самою собою, дотримуватися певної лінії поведінки, а не плисти за течією.


Головна характеристика життєвої позиції людини — це міра її активності. Якщо людину хвилюють не лише її власні справи, а й усе те, шо відбувається у колективі, у країні, у світі, і вона не відчуває себе лише стороннім спостерігачем, а прагне якось вплинути на ці події, шось відстоювати і з чимось боротися, то про таку людину звичайно кажуть, що вона займає активну життєву позицію.


Проте активність — не єдина характеристика життєвої позиції людини. Важливе значення має також і спрямованість. Бо ж одна справа, коли людина всі свої сили спрямовує тільки на досягнення власного благополуччя, і зовсім інша — коли вона кожним своїм вчинком прагне принести людям добро, полегшити їхнє життя, досягти якоїсь суспільно важливої мети.


Крім того, позиція людини може бути оптимістичною або песимістичною. Якщо людина високо оцінює свої можливості, переконана, шо своїми діями вона здатна щось змінити на краще, прагне бачити у житгі насамперед його світлі прояви, вірить у те, що, незважаючи на тимчасові поразки та труднощі, у світі все одно переможуть істина, добро й краса, то таку людину називають оптимістом. Щоправда, такий оптимізм не слід сплутувати з так званим «рожевим оптимізмом», за якого життєрадісність людини пояснюється лише тим, що вона не бачить або не хоче помічати труднощів і навіть трагізму життя.


Такий поверховий, необгрунтований оптимізм легко переходить у свою протилежність — песимізм, для якого характерні безнадійність, невіра у краще майбутнє і схильність бачити у житті тільки все погане, лише його темні сторони.


Найповніше життєва позиція людини реалізується уїї способі життя. Спосіб життя або стиль життя характеризується не тільки тим, для чого або заради чого людина живе, а й тим, як вона живе. Жити скромно, непомітно, мовчки роблячи свою справу, чи постійно намагатися бути у всіх на виду; жити власною працею чи за рахунок інших; жити у злагоді з законами чи порушуючи їх; жити інтересами інших людей чи тільки своїми особистими; прагнути якнайбільше придбати речей чи стати багатою особистістю — усе це різні способи життя. Кожен з них виділяє і ставить на перший план ті чи інші грані та характеристики людського життя, спільні для багатьох людей.
Чим розвинутіше суспільство, тим більше у ньому є можливостей для співіснування різних способів життя, а значить — і для їх вибору. Здійснюючи цей вибір, необхідно керуватися насамперед тим, щоб обраний нами спосіб життя, щонайменше, не приносив шкоди суспільству та іншим людям, не виходив за межі існуючих правових законів і моральних норм і не був спрямований проти нас самих, тобто не підривав нашого здоров'я, не сковував розвитку наших фізичних і духовних сил.
Слід також пам'ятати, що обрати для себе той чи інший спосіб життя — це зовсім не означає жити за якоюсь наперед заданою схемою. Кожна людина вносить у обраний нею спосіб життя і щось нове, своє. І чим більші творчі здібності або знання людини, чим більше у неї мужності та працелюбства, тим більшою мірою вона може бути творцем власного способу життя.

 Запитання і завдання
1. У чому, на вашу думку, полягають сенс і мета людського життя?


2. Чи визначили ви вже свою життєву мету? У чому вона полягає?


3. Від чого залежить вибір людиною свого життєвого шляху?


4. Що таке «життєва позиція»?


5. Використовуючи відомі вам літературні твори, спробуйте охарактеризувати різні способи життя і різні життєві позиції.


Арцишевський Р.А., Бондарук С.О., Бортников В.І., Возняк С.С., Кондратик Л.Й., Остапйовський І.Є., Провальський С.Р., Сищук А.А. Людина і суспільство 11 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту


Плани уроків людина і суспільство, конспекти, підручники онлайн, електронні видання безкоштовно, реферати


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення




Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.