Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Тема 7. Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. перехід Англії до політики вільної торгівлі.


1. Економічний розвиток.

У першій половині XIX ст. Велика Британія стала наймогутнішою індустріальною і колоніальною державою світу. За рівнем промислового виробництва і торгівлі вона випередила інші країни світу. Британський флот неподільно панував на морях. Завдяки швидкому розвитку промисловості виростали нові індустріальні райони. У західних і північних районах країни швидко розвивалась металургійна, вугільна, текстильна промисловість, суднобудування, зростала кількість великих підприємств. Фабрики і заводи переважали в усіх основних галузях виробництва. Навіть машини вже вироблялися за допомогою машин. У Британії завершився промисловий переворот. Механізація промисловості значно підвищила продуктивність праці. Тепер лише один робітник на прядильній машині міг виконати роботу, яку раніше робили понад 300 чоловік.


Історія винаходів
Потяг
Створення потяга було б неможливе без винаходу рейкової дороги. Перша рейкова дорога з'явилася в Англії в 1801 р. А вже через два роки Річард Тривайте створив декілька парових повозок, які успішно зарекомендували себе на дорозі Кемброн-Плімут. Звичайно, такі машини були великими і незручними для перевезення пасажирів. Тому в 1808 р. він сконструював нові моделі потягів, на яких замінив зубчату передачу шатунами з кривошипами на задній осі потяга. Але і така модель не викликала захвату в колег. Тривайтік повністю розорився і з 1811 р. новими розробками не займався.
Винахідник Брунтон у 1813 р. створив потяг з механізмами, схожими на ноги, які повинні були відштовхуватися від землі. Однак під час випробувань ця модель вибухнула.
Згодом винахідники Блеккет і Хедлей збудували потяг, який мав чотири ведучі осі.
У 1814 р. з'явився потяг «Блюхер», який був винайдений Джорджем Стефен-соном. У 1815 р. він створив свій другий потяг, а через рік - третій, який дістав назву «Кіллінгуорт». У 1829 р. найкращою моделлю було визнано потяг «Ракета» цього ж таки автора.


Розвиток індустрії і зростання населення міст викликали підвищений попит на сировину і продукти харчування, що сприяло піднесенню сільського господарства. У Британії поширювалось капіталістичне фермерство, впроваджувалися сільськогосподарські машини.


Поміркуйте!  
Завдяки яким чинникам Британія у першій половині XIX ст. мала першість у промисловому розвитку?


Промисловий переворот привів і до значних соціальних наслідків. Розорені ремісники, власники дрібних підприємств поповнювали лави найманих робітників. Кількість вільних робочих рук у країні набагато перевищувала потреби промисловості, що зумовило зростання чисельності безробітних. Цим охоче користувались підприємці, наймаючи робітників для своїх фабрик і заводів практично за безцінь. Тривалість робочого дня, що не обмежувалась законом, нерідко досягала 14-16 год на добу. Зарплата забезпечувала лише злиденний рівень існування. Робітників часто штрафували. На підприємствах використовувалась праця жінок і дітей, яким платили набагато менше, ніж чоловікам. У 30-х роках діти і підлітки становили майже третину всіх британських найманих робітників. Не лише на фабриках, а й у шахтах працювали діти 5-7 років.

Із впровадженням машин на підприємствах значно підвищилась інтенсивність праці, зросла кількість травм і каліцтва на виробництві. Робітники нерідко вважали машини своїми ворогами, нищили їх і руйнували фабрики. Становище робітників особливо погіршувалося, коли наставала економічна криза - глибокий спад виробництва, що супроводжувався зменшенням зарплатні та зростанням безробіття.

Криза охопила країну після закінчення наполеонівських війн, коли держава зменшила замовлення приватним підприємствам. Одночасно в Британію стали знову вільно завозитись хліб та інші продукти харчування з континентальної Європи, що неабияк налякало виробників хліба в країні - багатих землевласників-лендлордів. Користуючись тим, що представники земельної аристократії - угруповання торі - повністю контролювали обидві палати парламенту, вони домоглися введення у 1815 р. надзвичайно високих мит на довіз іноземного хліба. Ці «хлібні закони» перетворили лендлордів на єдиних продавців зерна в країні, на монополістів, чим вони і скористались, значно підвищивши ціни на продукти харчування.

«Хлібні закони» були відвертим проявом ігнорування правлячою верхівкою країни потреб абсолютної більшості населення Англії. Загальне невдоволення спричинило масові заворушення, які уряд торі придушував силою зброї. Так, у серпні 1819 р. війська розігнали 80-тисячний мітинг робітників біля Манчестера, учасники якого вимагали скасувати «хлібні закони» і запровадити загальне виборче право. В результаті побоїща загинуло 11 чоловік, а понад 400 було поранено. У цей час парламент прийняв низку законів, що значно обмежили право громадян брати участь у мітингах і зборах та ввели сувору цензуру (контроль) преси.


Поміркуйте!
Чому «хлібні закони» викликали загальне невдоволення?


Політика урядів торі стала дещо м'якшою в 20-х роках XIX ст., коли до влади прийшло ліве крило цього угруповання. У 1824 р. уряд дозволив утворення робітничих спілок - тред-юніонів, зменшив покарання за кримінальні злочини та мито на довіз хліба. Наступний уряд торі провів через парламент у 1829 р. закон про надання виборчих прав католикам, що дозволило брати участь у виборах населенню Ірландії.

2. Перша парламентська реформа.

Тривале перебування торі при владі значною мірою пояснювалося застарілою виборчою системою, яка збереглася в країні ще з часів Середньовіччя. За традицією депутатів у палату громад висували графства (області) і міста. Проте у графствах було встановлено для виборців і кандидатів високий майновий ценз, що дозволило обиратися лише найбагатшим дворянам. А виборча система у містах була абсолютно невпорядкована. У той час як великі промислові центри (Манчестер, Бермінгем, Лідс, Шеффілд) з багаточисельним населенням не мали права представництва у парламенті, виборчі права зберігали мешканці старих середньовічних містечок, багато з яких за століття обезлюдніли і просто залишалися цятками на карті.

Депутатів від таких «гнилих» містечок фактично призначав місцевий лендлорд, на землі якого вони розташовувались. Герцог Ньюкасл, наприклад, сам «обирав» 11 депутатів до палати громад. Із 14 млн населення Англії право голосу мали лише 300 тис. чол.

Поступово у країні назрівало невдоволення монополією торі на владу, посилювались вимоги розширення виборчого права, які особливо підтримувала англійська буржуазія.    візерунка на тканину Надання виборчих прав населенню великих промислових центрів дозволило б їм висувати до парламенту своїх представників. Рух за парламентську реформу очолили лідери угруповання вігів, сподіваючись відновити втрачену популярність і повернутися до влади. Віги, хоча і походили, як торі, з аристократичних родин, були схильні підтримувати інтереси промислово-торговельної буржуазії.


Поміркуйте!
Чому аристократи-віги почали підтримувати інтереси промислово-торговельної буржуазії?


У 1832 р. за ініціативи керівника уряду вігів лорда Грея в Англії було проведено першу парламентську реформу. 56 «гнилих» містечок з населенням менше 2 тис. чол. було позбавлено права представництва у парламенті. Міста, де проживало менше 4 тис. чол., надсилали тепер лише одного депутата замість двох. У результаті реформи у палаті громад вивільнилось майже 150 місць, які було розподілено між новими промисловими містами країни, Шотландією та Ірландією. Проведення реформи та зменшення майнового цензу збільшили кількість виборців у країні вдвічі. Це була перша перемога промислових підприємців над земельною аристократією. Буржуазія примножила своє представництво у парламенті і, відповідно, свій вплив у державі. Проте дрібні підприємці й робітники виборчих прав так і не отримали.


Документи свідчать

Акт про народне представництво. 1832 р.

Кожне з містечок, зазначених у списку під літерою «А» (всього 56), від і після закінчення повноважень цього парламенту припиняє надсилати депутата або депутатів до парламенту.
Кожне містечко, зазначене у списку «В» (всього 30), надсилає лише одного депутата.
Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «С» (всього 22), буде надсилати одного депутата до парламенту.
Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «Д» (всього 20), ... буде надсилати одного депутата до парламенту.
Матиме право голосувати при обранні депутата або депутатів графства у майбутній парламент тільки та особа, яка, будучи фригольдером або орендарем маєтності, має на рік не менше десяти фунтів чистого прибутку.
Кожна особа чоловічої статі, що досягла повноліття, яка не обмежена у правах і має право орендаря... відповідно до угоди платить річну ренту не менше ніж п'ятдесят фунтів, буде мати право голосу при обранні депутатів графств будь-якого майбутнього парламенту.

Який майновий ценз для виборців було встановлено першою парламентською реформою?


У 30-х роках уряд вігів здійснив й інші помірковані реформи. У 1834 р. було скасовано рабство в англійських колоніях, дещо розширено міське самоврядування і, нарешті, у зв'язку з частими виступами робітників запроваджено перше в історії державне фабричне законодавство. У 1831 р. заборонено нічну працю підлітків до 18 років, у 1833 р. - працю дітей де 9 років, а тривалість робочого тижня для підлітків обмежено 69 год. Для контролю за цими заходами було запроваджено фабричну інспекцію.


Документи свідчать

Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках Сполученого королівства. 29 серпня 1833 р.

Встановлюється, що з 1 січня 1834 р. жодній особі, молодшій 18 років, не буде дозволено працювати вночі у проміжку між 8 год ЗО хв вечора і 5 год 30 хв ранку на будь-якій текстильній фабриці, розташованій у будь-якій частині Сполученого королівства Великої Британії та Ірландії.
Жодна з осіб, що не досягла 18 років, не буде працювати на такій фабриц більше 12 год на день або більше 69 год на тиждень.
З 1 січня 1834 р. буде протизаконним використовувати на будь-якій текстильній фабриці, окрім підприємств по виробництву шовку, дитину, якій не виповнилося 9 років. Передбачається, що на шовкових фабриках дітям у віці до 13 років буде дозволено працювати 10 год на день.

Чому саме на текстильних фабриках активно використовувалася дитяча праця?


Проте під тиском промисловців, що посилили своє представництво у палаті громад, у 1834 р. парламент приймає Закон про бідних, який скасовував старовинний обов'язок багатих сплачувати спеціальний податок на користь бідняків. Відтепер англійці, що не мали домівки і засобів для існування, мали жити у робітничих домах окремо від своєї сім'ї, вони змушені були працювати у дуже тяжких умовах.

3. Чартизм.

Характер парламентської реформи, як і прийнятий Закон про бідних, наочно показували лідерам робітничих організацій, що британські правлячі кола далекі від думки про полегшення долі абсолютної більшості населення. Вони дійшли висновку, що становище робітників можна поліпшити лише тоді, коли їх представники у парламенті зможуть проводити необхідні для трудящих закони. Проте для того, щоб потрапити в парламент, робітники повинні були мати виборчі права, а отже, головною метою робітничих організацій має стати проведення нової парламентської реформи.

У 1836 р. Лондонська асоціація робітників, яку очолював столяр Вільям Ловетт, виробила своєрідну політичну програму англійського робітничого руху, в якій було сформульовано шість головних вимог трудящих.


Документи свідчать

Шість пунктів Народної хартії

Рівне представництво. Сполучене королівство має розділитися на 200 виборчих округів з приблизно однаковою кількістю мешканців у кожному, кожен округ делегує в парламент одного представника.
Загальне виборче право. Кожна особа, що відрекомендувалася клерку приходу, в якому вона прожила 6 місяців, доказом того, що їй 21 рік і більше, має право на внесення її імені до списків виборців.
Річні парламенти. Щорічно 24 липня мають відбуватися загальні вибори, а коли місце в палаті громад виявилося би вакантним усередині року, то його необхідно було б замістити не пізніше як за два тижні після того, як воно звільнилося...
Скасування майнового цензу. Для кандидатів до палати громад не повинно бути жодних майнових цензів, за рекомендацією 200 виборців клерка приходу, в якому вони живуть, письмової заяви на користь будь-якого кандидата останній офіційно зізнається у цій перевазі...
Надання голосів шляхом закритого балотування. Кожен обранець має подати голос в тому приході, де він має постійну осілість...
Сесії та винагорода депутатів. Депутати займають свої місця у перший понеділок жовтня, найближчого після їх обрання, продовжуючи засідання щоденно (за винятком неділі), доки всі справи сесії не буде закінчено, але у будь-якому разі не пізніше 1 вересня наступного року... Кожному члену палати громад має виплачуватися винагорода з державної скарбниці у розмірі 400 фунтів стерлінгів на рік (по чверті щороку).
Усі посадові особи, які керують виборами, обираються шляхом загального голосування.

Чому серед головних вимог Лондонської асоціації мова йшла про надання виборчих прав лише чоловікам?


Учасники Лондонської асоціації та інших робітничих організацій вирішили подати до парламенту свої вимоги у петиції про Народну хартію (чартер), тому і весь рух за надання виборчих прав робітникам і полегшення становища трудящих дістав назву чартизму. Більшість чартистів вважали, що за прийняття хартії слід боротися лише мирним шляхом, проте серед учасників чартистських з'їздів були і прибічники силових засобів тиску на уряд і навіть збройного захоплення робітниками політичної влади.

Першу петицію чартистів, внесену до парламенту в 1839 р., було відкинуто. Така ж доля спіткала і другу петицію 1842р., яку підписало 3,3 млн чоловік. Англійський уряд не бентежили ні масова підтримка хартії в країні, ні численні страйки і мітинги робітників. У квітні 1848р. чартисти направили до парламенту третю петицію. На цей час лідери чартистського руху, чекаючи на чергову відмову, готувались провести у Лондоні масову маніфестацію, звернутися із прямим посланням до королеви Вікторії з вимогою розпуску парламенту і прийняття робітничої хартії. Проте нерішучість чартистів та урядові репресії звели нанівець всі їхні сподівання. Третю петицію спіткала ще сумніша доля: палата громад оголосила всі підписи сфальсифікованими і взагалі відмовилася її розглядати.

Чартистський рух занепадав. Проте 20-річна боротьба робітників за свої громадянські права і поліпшення становища не пройшла марно. 1847 р. в Англії, в першій з європейських країн, було встановлено 10-годинний робочий день.


Документи свідчать

Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках. 8 червня 1847 р.

З першого липня 1847 р. жодна з осіб, молодша 18 років, не буде працювати на фабриці більше 11 год на день або більше 63 год на тиждень.
З 1 травня 1848 p. жодна з осіб, молодша 18 років, не буде працювати на фабриці більше 10 год на день або більше 58 год на тиждень.
Обмеження, що встановлюються цим актом стосовно праці осіб, які не до-сягли 18 років, будуть поширюватись і на жінок, старших 18 років.

Порівняйте Акт 1847 р. з Актом 1833 р. Які суттєві зміни стосовно праці підлітків ви помітили?


4. Перехід Великої Британії до політики вільної торгівлі.

Із завершенням промислового перевороту зріс економічний і політичний вплив підприємців Англії. Збільшилося їх представництво у парламенті, що зумовило загострення боротьби навколо «хлібних законів» і протекціоністської політики держави. Промисловці були невдоволені подвійно. По-перше, у відповідь на запровадження мит на ввезення хліба європейські країни відповіли підвищенням мит на англійські промислові товари. По-друге, високі ціни на продовольство в країні змушували британських підприємців платити робітникам більшу зарплатню, ніж на континенті.

У 1838 р. у Манчестері - центрі текстильної промисловості Англії - було створено Лігу боротьби проти «хлібних законів» на чолі з підприємцями Річардом Кобденом і Джоном Брайтом. Вона повела активну агітацію за негайне скасування ввізних мит на хліб, відмову від протекціонізму і перехід Британії до фритреду - вільної безмитної торгівлі. Промисловці сподівались, що у відповідь на дозвіл безмитного ввезення хліба в Англію інші країни знизять або взагалі скасують мито на імпорт англійських промислових товарів.


Поміркуйте!
Чому велася така гостра боротьба навколо відміни «хлібних законів»?


Британських промисловців підтримували і віги, але їх голосів у парламенті забракло. Лише у 1846 р. уряд Роберта Піла здійснив давно очікувану реформу і провів закон про скасування ввізних мит на хліб з 1849 р. Причому Піл належав до угруповання торі, був її лідером і головою парламентської фракції. Але, як людина великого державного розуму, неупе-реджено мисляча і самостійна, він зумів піти всупереч інтересам власного електорату - англійських землевласників і підтримати буржуазію, від якої у цей час залежала економічна могутність Великої Британії.

Скасування «хлібних законів», а згодом й інших мит знаменувало перехід Британії до політики вільної торгівлі, що дозволило їй згодом безперешкодно здійснювати торговельну експансію у всьому світі.


Перевірте себе!
1. Охарактеризуйте становище англійських робітників, серед яких було багато дітей.
2. Поясніть термін «гнилі» містечка. Як він пов'язаний з першою парламентською реформою?
3. Прокоментуйте перше англійське фабричне законодавство.
4. Проаналізуйте політичну програму англійського робітничого руху.
5. Висловіть ставлення до чартистського руху. Якщо б вам довелося бути англійським робітником, чи вступили б ви до лав чартистів?
6. Що означав для Британії перехід до фритреду?


Дати і події

1815 р.- запровадження «хлібних законів».
1832 р. - перша парламентська реформа.
1839 р. - подання чартистами першої петиції до парламенту.
1846 р. - прийняття закону про скасування ввізних мит на хліб.
1847 р. - прийняття закону про 10-годинний робочий день.




С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту


Історія всесвітня 9 клас підручники онлайн, електронні видання безкоштовно, реферати, конспект на допомогу вчителю та учням, скачати тести, шкільний план

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.