дізнатися про становище українських земель у складі Російської імперії: національне, релігійне, економічне, духовне.
Задачі
проінформувати учнів про адміністративно-територіальний устрій українських земель, які перебували у складі Російської імперії
навчитися узагальнювати матеріал та представляти його у вигляді схеми
навчитися здобувати корисну інформацію до теми уроку з відеоматеріалу
зацікавити учнів у подальшому вивченні історії
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці 18 - у першій третині 19 ст". Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Перепишіть, будь ласка, у зошити.
Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання, залучаючи до роботи усіх без виключення учнів класу, та виставляє оцінки за роботу.
В якому році і за приказом кого було зруйновано останню Запорізьку Січ?
До складу яких держав були включені українські землі, що належали Польщі до її трьох поділів?
Які землі були включені до складу Російської імперії після російсько-турецьких війн?
Коли мали місце російсько-турецькі війни?
Вивчення нової теми. (20 хв)
Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії
Першим кроком на шляху інтеграції українських земель до складу імперії було введення на них єдиної системи управління, її уніфікація.
На всі підросійські території України було поширено загальноімперський адміністративний устрій.
Як ви розумієте поняття „загальноімперський адміністративний устрій”?
У результаті вони були поділені на 9 губерній – по три в кожному регіоні:
Харківська, Чернігівська і Полтавська – на Слобожанщині і Лівобережжі;
Київська, Подільська і Волинська – на Правобережжі;
Катеринославська, Херсонська і Таврійська – в Південній (Степовій) Україні.
Сучасна карта Харківської області
Чернігівська область сьогодні
Полтавська область
Київська область сьогодні. М.Боярка
Таврія
Робота з картою 1.
Показати на карті регіони та губернії, названі вище.
Вся адміністративно-виконавча влада в губерніях здійснювалась губернаторами, яких призначав імператор. У свою чергу, губернії ділилися на повіти, на чолі яких стояли справники.
Характерно, що частина суцільно заселених українцями земель опинилася за межами дев'яти українських губерній. Українцями були заселені великі райони Кубані, Війська Донського, Воронежчини, Курської, Гродненської, Могилівської губерній і частина Бессарабії.
Бессарабія
Робота з картою 2.
Показати на карті вище названі райони.
Таким чином, адміністративно-територіальний поділ у Російській імперії не враховував географію національного розселення. У цьому проявлялася імперська політика царизму, спрямована на посилення поліцейського контролю над населенням і прискорення зросійщення українського народу.
Завдання
Намалювати схему „Адміністративно-територіальний поділ українських земель”
Чисельність населення. Етнічний склад.
На кінець 18 ст. в Україні проживало більше 10 млн. жителів. На підпорядкованих Росії українських територіях було 7,8 млн. осіб, на українських територіях Австрії – 2,2 млн. За кількістю жителів та за територією, на яку вони були розселені, українці були одним із найбільших народів Європи. Та, на жаль, не наймогутнішим... У 19 столітті чисельність українців все продовжувала зростати чималими темпами. Паралельно з даними процесами відбувалися процеси зміни етнічного складу населення. Кінець 18 століття з демографічної точки зору характерний тим, що серед населення українських земель біля 89% становили саме українці. Через століття їх було набагато менше – 72,6%. На українських територіях почало селитися російське населення. Для єврейських жителів царський уряд впровадив так звану смугу осілості, заборонивши їм переселятися на схід за територію колишньої Речі Посполитої. Більшість єврейського населення скупчувалася в містах і містечках Правобережжя. У середині 19 століття воно становило більше 10% від населення краю, більше, ніж було поляків і росіян, поступаючись тільки українському населенню.
У 19 столітті швидкими темпами стало зростати населення Південної, або Степової України (офіційна – „Новоросія”). За рівнем приросту населення три південноукраїнські губернії – Таврійська, Херсонська і Катеринославська – мали найвищі показники у Російській імперії.
Степова Україна
Зростання чисельності населення Півдня супроводжувалося скороченням його мусульманської частини. На момент включення території колишнього Кримського ханства до складу Російської імперії там проживало 250 тис. татар. В останні десятиліття 18 ст. і протягом 19 століття відбувалася еміграція татар, у результаті якої мусальманське населення Півдня значно зменшилося.
У Східній Галичині українці становили дві третини населення. Протягом 19 ст. населення цього регіону швидко зростало, але його національний склад змінився мало (65% становили українці, 20% - поляки, 10% - євреї). Українці становили більшість і на Буковині, і в Закарпатті.
З метою зміцнення своєї влади уряд Австрійської імперії розгорнув переселення в Західну Україну іноземних колоністів: у Східну Галичину – німців, у Північну Буковину – німців і румунів, у Закарпаття – угорців.
У демократичних державах багатонаціональність суспільства не викликає проблем і сприяє взаємному обміну господарським та культурним досвідом між представниками різних етнічних груп, покращуючи життя всіх. В умовах імперського режиму міграційна політика використовується для розпалювання міжнаціональних суперечностей, що дає змогу урядовим колам зберігати несправедливі державні порядки. Саме такою була політика Російської та Австрійської імперій щодо України.
Національне життя українського народу
Національне та соціальне становище українського населення визначалося політикою обох імперій, не зацікавлених у задоволенні національних та соціальних потреб українців. Це випливало із загального принципу багатонаціональних імперій – встановлення матеріальної та духовної зверхності панівної нації.
Національна політика Російської імперії була спрямована в Україні на прискорення процесу перетворення українців у „справжніх росіян”. Державні діячі насаджували ідею переваги так званого російського народного духу. Українців позбавляли права на власну освіту і користування рідною мовою (в містах їй залишалося місце хіба що в побутовому спілкуванні), обмежували вільний розвиток національної культури. Антиукраїнський характер діяльності російського уряду ще більш посилився за царювання Миколи І. Тарас Шевченко писав про ті часи так: „На всіх язиках все мовчить...” Уряд вживав усіх заходів, щоб стерти зі свідомості українців почуття приналежності до єдиної нації і бажання створити власну незалежну державу.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Прийом 1 У кінці 18 століття почалося стрімне зростання українського населення. Український етнічний кордон відсунувся до берегів Чорного моря і на Кубань...
Завдання: продовжте висновки та узагальнення.
Прийом 2
Висновки учитель робить разом з учнями у форматі дискусії.
Домашнє завдання (1-2 хв)
Вивчити матеріал теми за підручником.
Створити табличку-порівняння: "Адміністративний устрій українських земель у складі Австрійської та Російської імперій"
За бажанням: створити кросворд до наступної теми на 10-12 питань. Відеоматеріал до уроку
Відеоматеріал до уроку
Полтавська область сьогодні
Чернігівська область сьогодні
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення." Шевченко Т. І., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
2. Урок на тему "Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
3. Тисяча років української суспільної політичної думки: У 9-ти томах. – К.: Дніпро, 2001
4. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
5. Історія України. 9 клас: Контурні карти із завданнями / Авт.-упоряд. А. Б. Ликова, О. С. Павленко. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
6. youtube.com
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Шевченко Т. І.
Клюшник О. П.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
