Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Що вивчає географія материків і океанів. Джерела географічних знань

Що вивчає географія материків і океанів. Джерела географічних знань


Мета уроку:
Освітня: познайомити школярів зі змістом, значенням та завданнями курсу «Географія материків і океанів». Актуалізувати поняття «материк», «острів», «архіпелаг, «географічна карта» . Ввести поняття «частина світу» та виділити суттєву різницю між частинами світу та материками. Пригадати головні джерела географічних знань. Звернути особливу увагу на використання географічних карт у вивченні курсу. Дати класифікацію карт за охопленням території, масштабом та призначенням. Ознайомити учнів з основними методами географічних досліджень.


Виховна: Сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи. Звернути увагу на екологічне виховання учнів, наголошуючи необхідність дбайливого ставлення до природи. Навчати учнів логічно мислити, обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння.


Розвиваюча: Розвивати у школярів вміння застосовувати набуті раніше знання для вивчення нового матеріалу. Розвивати інтерес до предмету, вносячи в зміст уроки елементи цікавої географії: ігри, топонімічні та історичні дані.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу


Обладнання:
•    фізична карти світу;
•    атласи школярів;
•    авторська презентації ppt «Загальні уявлення про Землю»;
•    листи опорно-інформаційних схем школярів.
 
Хід уроку


І. Організація класу       
ІІ. Вивчення нового матеріалу
П л а н:
1.    Значення та завдання курсу «Географія материків і океанів».
2.    Океани, материки та частини світу.
3.    Джерела географічних знань.
4.    Методи географічних досліджень.  

     
1. Значення та завдання курсу «Географія материків і океанів».
•    Пригадайте, що вивчає географічна наука?

     Курс географії материків і океанів — один з найцікавіших у шкільній географії. Різноманітність природи світу, розповіді про подорожі і пригоди першовідкривачів, загадки сучасних досліджень Землі, особливості життя і побуту населення різних країн — не перерахувати захоплюючих тем, з якими ви ознайоми¬теся на уроках географії у 7 класі. В уяві ви здійсните за¬хоплюючі подорожі по поверхні материків і морів, зану¬ритесь на дно океанів, заглянете всередину Землі. Вас че¬кають нові відкриття і дослідження, адже значною мірою майбутнє нашої красуні-планети залежить від вас. Віриться, що ви зробите все можливе, щоб наша планета  ніколи не втратила своєї унікальної чарівності.

•    Наведіть приклади негативного впливу людини на природу.

     А щоб захистити природу нашої планети від забруднення і небажаних змін, кожний з нас має зрозуміти основні природні процеси і явища, що відбуваються на Землі, бо Земля — це єдине місце проживання людства.


     Досі людина бездумно вирубувала ліси, збільшувала видобування корисних копалин, виснажувала родючі землі, забруднювала поверхневі води. А оскільки все в природі взаємопов'язане, така діяльність призводить до погіршення умов проживання самої людини. Тому дуже важливо розуміти природу і запобігати негативному впли¬вові на її компоненти.

•    Наведіть приклади позитивного впливу людини на природу.

     Багато питань, пов'язаних з охороною природи, немож¬ливо розв'язати зусиллями однієї країни або навіть гру¬пою країн. Наприклад, проблема зміни газового складу ат¬мосферного повітря, яка поступово спричинює потепління клімату на Землі, або проблема забруднення морів і оке¬анів для свого розв'язання потребують спільних зусиль усіх країн світу.


     А зараз пригадаємо, що являє собою земна поверхня.   

Розповідь учителя з елементами бесіди для мотивації знань школярів.   


2.    Океани, материки та частини світу.
•    Пригадайте, яке місце займає планета Земля в Сонячній системі.
•    Яку форму має Земля, як планета. Що означає термін «геоїд»?
•    Чому кажуть, що назва планети «Земля» не цілком відповідає істині?

     Площа по¬верхні земної кулі становить 510 млн. км2. Більшу її час¬тину — 361 млн. км2 (71 %) займає Світовий океан, а на суходіл (материки і острови) припадає 149 млн. км2 (29 %) площі. Отже, океани і материки є дуже великими природни¬ми комплексами нашої планети.


     Світовий океан — найбільша складова водної оболонки Землі. Він поділяється на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий.

•    На фізичній карті світу відшукайте всі океани. Покажіть їх від найбільшого до найменшого.
•    Проаналізуйте колові діаграми на слайді ppt «Загальні уявлення про Землю» та порівняйте площі океанів.
•    Поясніть, чому поділ Світового океану та окремі океани є умовним.

     Океани розділяють суходіл на материки і острови. Матери¬ки (континенти) — великі ділянки суходолу, що з усіх боків омиваються водою. Материків шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида та Австралія.

•    Проаналізуйте колові діаграми на слайді ppt «Загальні уявлення про Землю» та порівняйте площі океанів.
•    На фізичній карті світу покажіть усі материки від найбільшого до найменшого.

     Біля материків розташовані різні за походженням острови.

•    Пригадайте, що таке острови? Порівняйте їх з материками.
•    Пригадайте, якими бувають острови за походженням. Наведіть приклади різних за походженням островів та покажіть їх на карті.
•    Які острови називають атолами?
•    Назвіть найбільші за площею острови світу.
•    Що таке архіпелаги?

     Поряд з поділом суходолу Землі на материки його умовно за часом пізнання європейцями розподілили на частини світу. Так, давньогрецькі вчені розрізняли лише дві частини світу — Європу і Азію. У період існування Римської імперії з'явилась назва третьої частини світу — Африки. Оскільки Європа, Азія та Африка відомі європейцям з прадавніх часів, їх називають Старим Світом.


     Північна і Південна Америки, відкриті X. Колумбом наприкінці XV ст., були названі Новим Світом. Ще пізніше були відкриті частини світу Австралія (XVII ст.) та Антарктида (початок XIX ст.).

•    Пригадайте з курсу географії 6 класу, ким були відкриті Австралія та Антарктида.
•    Хто вперше з європейців проплив Тихим океаном?

     В кожну частину світу входять не тільки материки, а й розташовані біля них острови.

Евристична бесіда з використанням фізичної карти світу, опорної схеми, презентації ppt «Загальні уявлення про Землю»   
Закріплення вивченого матеріалу.


•    Отже, поясніть, чим відрізняються материки від частин світу. Відшукайте частини світу на карті.
•    Назвіть випадки, коли збігаються назви материків та частин світу.
•    Які два материки утворюють одну частину світу?
•    В межах якого материка умовно виділяють дві частини світу?
•    Відшукайте на карті світу материки, які перетинає екватор.
•    Відшукайте на карті світу материки, які перетинає нульовий меридіан.
•    Які материки розташовані лише у північній півкулі?
•    Які материки розташовані лише у південній півкулі?
•    Які материки розташовані лише у північній півкулі?
•    Який один з материків відразу лежить у всіх чотирьох півкулях Землі: північній, південній, західній та східній?
•    Відшукайте материки та острови, характеристика яких починається з префікса «най» (найбільший, найменший, найглибший, найвищий тощо).    

Робота з фізичною картою світу. Гра «най, най…» (пошук географічних об’єктів-рекордсменів та їх демонстрування на карті)   


3.    Джерела географічних знань.
     Знання про Землю не ви¬никли раптово. Їх нагромаджували тисячоліттями у багатьох країнах, починаючи від Шумеру і Єгипту. Особливо розширилися географічні знання після плавань X. Колумба і Ф. Магеллана, тобто в епоху великих гео¬графічних відкриттів. Дослідники описали природу нових земель, умови життя і занять населення, склали карти.


     Нині про Землю накопичилось багато знань й опа¬нувати ними може кожний з вас використовуючи різні джере¬ла і не вирушаючи в подорожі. Звичайно, в школі головним таким джерелом є підручник.

•    Назвіть відомі вам джерела географічної інформації.
•    Яке джерело знань та чому називають «другою мовою географії»?

     Найважливішим джерелом географічних знань є карта. Разом з відкриттям та ос¬воєнням нових територій створювались та вдосконалюва¬лись і географічні карти. Нині неможливо уявити вивчен¬ня географії без географічних карт. За допомогою карти можна визначити місцезнаходження на земній поверхні будь-якого географічного об'єкта: океану, материка, гірської системи, рівнини, річки, озера, держави тощо. Якщо навчитися правильно читати карту, з неї можна одержати багато корисної інформації про природу, насе¬лення та його господарську діяльність.


     Під час вивчення географії ви працюватимете з різнома¬нітними картами.  Щоб правильно використовувати кожну карту, треба знати її основні особливості. Тож ознайомимося з картами, з якими доведеться працювати на уроках у 7 класі.


     Користуючись картами, на яких зображено різні за ве¬личиною території, спробуємо відповісти на такі запитан¬ня: «Якщо треба схарактеризувати рельєф Австралії, яку карту ви використаєте?» Так, це може бути фізична карта світу, але для більш детального огляду рельєфу варто об¬рати фізичну карту Австралії з більшим масштабом, ніж карта світу. «Яка карта необхідна, щоб встановити напря¬ми холодних і теплих течій у Світовому океані?» Звісно, світова карта океанів. «За якою картою краще характери¬зувати клімат Африки?» Звичайно, за кліматичною кар¬тою Африки.


     Отже, карти поділяються на групи за такими ознака¬ми: територією, яку охоплюють, за масштабом, за змістом та за призначенням.


     За охопленням території розрізняють кар¬ти: світові, окремих материків, їх частин, держав.


     За масштабом карти поділяються на великомас¬штабні (масштаб 1 : 200000 і більше), середньомасштабні (від 1 : 200000 до 1 : 1000000) і дрібномасштабні (дрібніші за 1: 1000000).


     Зі зменшенням масштабу карти зменшується і деталь¬ність зображення географічних об'єктів. Тому на світових картах земна поверхня зображена узагальнено і має значні відхилення обрисів океанів, материків та островів. Отже, дрібномасштабні карти непридатні для точних вимірювань, їх основна перевага в тому, що вони дають можливість вод¬ночас оглянути всю земну поверхню. Особливо зручно користуватися цими картами під час вивчення загальних закономірностей природи Землі. Більш детально місцевість зображена на середньомасштабних картах. Великомас¬штабні карти мають ще одну назву – топографічні.
     За змістом географічні карти поділяються на загальногеографічні та тематичні. На загальногеографічних картах позначають рельєф, води, рос¬линність, населені пункти, шляхи тощо. Такими картами є, наприклад, топографічні карти.


     На відміну від загальногеографічних на тематичних картах, зміст яких визначається темою, якій вони присвя¬чені, зображують один або два компоненти природи, господарства, наприклад ґрунти чи багаторічну мерзлоту, гу¬стоту населення. Цих компонентів немає на загальногеографічній карті.

•    В атласі для 7 класу назвіть загальногеографічні та тематичні карти.

      Географічні карти широко використовуються у різних галузях господарства, а також у науковій та культурній сферах діяльності людини. Тому за призначенням розрізняють карти: навчальні, туристичні, синоптичні, навігаційні, військові та ін.    Пояснення з елементами евристичної бесіди. Робота з опорною схемою.   


4.    Методи географічних досліджень.
     Хоч людство нагро¬мадило вже багато знань про Землю, проте значна частина явищ і процесів, що відбуваються на ній, ще не достатньо вивчені. Не завжди можна, наприклад, передбачити наслідки впливу господарської діяльності на природу чи попередити про майбутній землетрус. Тому вчені продов¬жують досліджувати поверхню Землі.


     У географії застосовуються різноманітні методи досліджень. Одним з найпростіших, класичних, методів є безпосереднє спостереження за навколишнім сере¬довищем.


     Географія широко застосовує також істо¬ричний метод. Це своєрідний аналіз розвитку об'єктів природи і суспільства протягом усього періоду їх існування.


     Суто географічним є картографічний метод. Він дає можливість зобразити різноманітні при¬родні процеси і явища за допомогою умовних знаків.


Пояснення з елементами евристичної бесіди. Робота з опорною схемою.   


ІІІ. Узагальнення знань з вивченої теми


Висновки:
•    Географія материків і океанів вивчає природу Землі (природні умови і ресурси материків і океанів) та вплив на неї господарської діяльності людини.
•    Світовий океан розділяють на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий.
•    Материків на Землі шість — Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида і Австралія; частин світу також шість: Європа, Азія, Америка, Африка, Авст¬ралія, Антарктида.
•    Карти материків і океанів є важливою складовою гео¬графічних знань. їх розрізняють за охопленням території, масштабом, змістом та призначенням.
•    Географія у своїх дослідженнях використовує як кла¬сичні методи (спостереження, історичний, картографічний), так і сучасні (фізичні, хімічні, математичні, космічного зем¬лезнавства).   
Підбиття підсумків уроку вчителем.   


ІV. Корекція знань з вивченої теми
Питання для контролю знань:
1.    Яку частину поверхні нашої планети займає Світовий океан, а яку суходіл?
2.    Назвіть та покажіть на карті усі океани та материки від найбільшого до найменшого.
3.    Чим відрізняються поняття “материк” та “частина світу”? Назвіть усі частини світу.
4.    Які вам відомі джерела географічних знань?
5.    За якими ознаками поділяють карти на групи?
6.    Назвіть основні методи географічних досліджень.
7.    * Користуючись картою світу, встановіть, через які материки проходять лінії екватора, нульового меридіана, Північного і Південного тропіків, Північного і Південного полярних кіл. З’ясуйте, які з континентів належать до материків тропічних широт? А які по материків північної півкулі?
8.    * Поміркуйте, які проблеми може розв’язувати сучасна географія.    Фронтальне усне опитування   


V.  Домашнє завдання.
•    Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).       

Предмети > Географія > Географія 6 клас > Географія – наука про природу Землі та її різноманітність > Географія – наука про природу Землі та її різноманітність. Конспект уроку