KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект до теми - Зелена” інформація, необхідна споживачам

Конспект уроку до предмету Економіка, 9 клас
Тема: Зелена” інформація, необхідна споживачам

Надіслано Биковим Д.Я.,вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" 


Тема: „Зелена” інформація, необхідна споживачам
Впровадження систем управління у відповідності до вимог міжнародних стандартів серії ISO 14000 сприятиме розвитку інновацій і сучасних систем управління виробництвом, що поєднують ресурсо- та енерго-зберігаючі технології із зменшенням впливів на навколишнє природне середовище та надають споживачеві гарантію безпеки продукції для його життя, здоров'я, майна та середовища існування. Подати таку інформацію найзручніше на упаковці продукту.
«Зелена» інформація – один з інструментів екологічної політики
 товаровиробника. Знак екологічного маркування — це графічне зображення та/або заява, що інформує про загальну екологічну характеристику одного чи декількох екологічних аспектів продукції (товарів або послуг).
Загальна мета «зеленої» інформації — доведення до споживачів інформації щодо впливу продукції на стан навколишнього середовища і здоров'я людини та навпаки — навколишнього середовища на продукцію, протягом всього життєвого циклу: від її виготовлення до утилізації (рециклінгу). У 1990 -х рр. динаміка розвитку споживчого ринку зазнала суттєвих змін.
Політика приватизації, дерегулювання економіки, економічна інтеграція та світова глобалізація — це фактори, що потребують від товаровиробника нових ринкових орієнтирів. Потребує нових підходів й традиційний маркетинг, що з роком в рік набуває суттєвих недоліків.
Формування попиту і стимулювання збуту, планування бізнесу з врахуванням екологічних аспектів - найактуальніша проблема на сучасному етапі розвитку сталого (збалансованого) виробництва та споживання і основне завдання «зеленого» маркетингу.
Для досягнення успіху на ринку екологічно орієнтовних товарів та послуг важливо дотримуватись певної послідовності впровадження заходів, спрямованих на формування попиту та стимулювання збуту. Важливо донести споживачеві інформацію, що саме ця продукція є більш корисна для здоров'я та довкілля. Дуже велику роль у цьому відіграє екологічне маркування. Але права використання екологічного знаку ще недостатньо, необхідно максимально ефективно використати його в рекламній стратегії (компанії) підприємства.
Екологічне маркування продукції
Кожного дня ми купуємо товари в різних упаковках і без них, але не завжди звертаємо увагу на позначки, які називаються маркуванням товару. Використання екологічного маркування має свідчити про відповідність якості продукту та безпечності його виробництва і утилізації екологічним вимогам.
Які причини обирати продукцію марковану знаком екологічного маркування?
1. Ви піклуєтеся про своє здоров'я та здоров'я своєї родини.
2. Негативний вплив даної продукції на навколишнє природне
середовище
зведено до мінімуму на всіх стадіях життєвого циклу.
3. Ви підтримуєте виробників, що бережливо ставляться до
довкілля та
здоров'я споживача.
4. Ви вносите свій вклад у справу охорони довкілля.
На даний час на ринку України з'явилися різні екологічні маркування та декларації (наприклад "натуральна", "екологічно чиста", й т. і.), які зазначено на продукціп не залежно від їх складу й місця на ринку. Такі нововведення привернули увагу, але й призвели до деякої омани споживачів.
Без відповідних критеріїв та досліджень незалежною третьою стороною, встановлених міжнародними стандартами серії ISO 14000, споживачі не можуть бути впевнені в тому, що товаровиробники, які впровадили знак екологічного маркування гарантують, що маркована продукція дійсно є екологічно пріоритетною.
Ця умова разом з обов’язком надійності й об’єктивності, призвели до необхідності впровадження контролю споживчого ринку, щодо підтвердження надійності інформації екологічно маркованої продукції відповідно до нормативно-технічних вимог чонного законодавства, з метою захисту українського ринку від недобросовісної конкуренції із застосування екологічного маркування, яке вводить в оману споживача.
Вперше використання екологічного маркування було рекомендовано на Світовому саміті в Ріо-де-Жанейро в 1992 році, а його впровадження підтримано усіма серйозними міжнародними організаціями, такими як ООН, Світова Організація Торгівлі, а також Європейський Союз.
Екологічне маркування – це комплекс відомостей екологічного характеру щодо продукції, процесу чи послуги у вигляді тексту, окремих графічних, кольорових символів (умовних позначень) та їх комбінацій. Він наноситься в залежності від конкретних умов безпосередньо на виріб, упаковку (тару), ярлик, етикетку чи в супровідну документацію.
Ціль створення екомаркування:
повідомлення споживачу інформації, яка дозволяє обирати ту продукцію, яка робить найменший негативний вплив на навколишнє середовище;
стимулює виробників екологічно безпечної продукції, забезпечення безпеки продукції на всіх стадіях її життєвого циклу;
призупинення або припинення реалізації продукції, яка не відповідає встановленим екологічним вимогам;
сприяння збуту продукції з кращими екологічними характеристиками;
запобігання ввезення в країну недоброякісних з екологічної точки зору іноземних товарів;
оцінка відходів виробництва з точки зору екологічної безпеки та утилізації.
Основою критерію екологічності виступає оцінка впливу на навколишнє середовище на усіх стадіях життєвого циклу продукції. Ретельне вивчення стадій життєвого циклу дозволяє визначити критерії, які враховують вимоги до ряду факторів, що виявляються екологічно небезпечними. Якщо продукція відповідає встановленим критеріям, в такому разі ій надається знак екологічного маркування.
Для того щоб отримати екомаркування підприємство повинно не тільки сплатити проведення експертизи для оцінки екологічної безпеки продукції, життєвого циклу її виробництва, але й впроваджувати та розвивати нові технології, які підтримують та підвищують рівень екологічної безпеки продукції. Безумовно, такі дії підприємства вимагають постійних серйозних фінансових вкладень, що пояснює велику собівартість продукції, що має екомаркування в порівнянні з аналогічною несертифікованою продукцією. В той же час виникає питання: «що отримує виробник, який здійснив екологічне маркування власної продукції»? Відповідь є очевидною: по-перше, підтвердження ексклюзивної якості своєї продукції з урахуванням її екологічної безпеки; по-друге, обґрунтоване підтвердження наявності
екологічної політики на підприємстві; по-третє, полегшення взаємодії із компаніями-партнерами, особливо іноземними (деякі західні компанії можуть просто відмовитись працювати з продукцією, якщо вона не пройшла екологічну сертифікацію); по-четверте, підвищення продажей (за рахунок підвищення попиту покупців на продукцію); по-п’яте, репутацію підприємства, яке турбується про стан навколишнього середовища; і в заключення - підвищення конкурентоспроможності продукції.
В залежності від інформації, яку несе екологічне маркування, існує 3 основні типи:
1) інформація про екологічність продукції загалом, яка враховує увесь життєвий цикл її виробництва;
2) інформація про екологічність окремих властивостей продукції. Сюди також відносяться знаки, які відображають відсутність речовин, які призводять до зменшення озонового шару Землі; знаки на предметах споживання, які відображають можливість їх утилізації з найменшою шкодою для навколишнього середовища, і багато інших;
3) інформація для ідентифікації натуральних продуктів харчування (органічне виробництво).
Знаки екологічного маркування в різних країнах світу :
oднією з найактуальніших проблем сучасності є охорона навколишнього середовища і забезпечення безпеки людини. 15 березня 1962 р. президент США Дж.Кеннеді проголосив основні права споживача: безпечність товарів, послуг, повна інформація про них, право на відшкодування завданої шкоди. Пізніше, у 1973 р., Рада ЕС прийняла основні принципи споживчого руху, які були сформульовані Генеральною Асамблеєю ООН, в яких основну увагу було приділено захисту здоров'я та безпеки споживачів. У США компанії щорічно витрачають близько 80 млрд. доларів на додержання правил з охорони навколишнього середовища, що становить 1,5-1,7% валового внутрішнього продукту країни. За оцінкою низки фахівців, 89% американських споживачів дбають про вплив споживаних товарів на навколишнє середовище, а 79% готові платити більшу ціну за вироби, якщо вони "сприятливі" для навколишнього середовища.
В Україні право людини на здоров'я, навколишнє середовище закріплено в Конституції, законах про охорону навколишнього середовища та захист прав споживачів. Наявність сертифіката відповідності, який гарантує якість товарів, вже не задовольняє суспільство, оскільки необхідно гарантувати не тільки безпеку людини, але й навколишнього середовища.
У світовій практиці екологічна сертифікація вже починає отримувати законодавчу та нормативно-правову базу. Це насамперед англійський стандарт В8 7750, прийнятий в 1992 р., директива ЕС 1836/93, яка набула чинності з 10.04.1995 р., міжнародні стандарти ІСО серії 14000. У різних країнах розроблено спеціальну систему знаків та позначень, яка отримала назву екологічне маркування. Загалом введення національних систем екомаркування та екосертифікації може створити нетарифні торговельні бар'єри. Вирішуються ці питання шляхом їх взаємного визнання
"Зелена крапка" - товари вироблені фірмами, включеними до програми переробки відходів Eco Emballage. Він означає, що виробник забезпечує прийом маркованого пакувального матеріалу на вторинну переробку (заздалегідь оплатив її).
Екологічне маркування в Україні
Зображення зеленого журавлика та напис «Екологічно чисто та безпечно», окрім належних якісних характеристик маркованої продукції, свідчить про відповідність до критеріїв екологічності на протязі всього життєвого циклу продукції: від заготівлі сировини до утилізації, а також дійсно гарантує споживачеві екологічну якість/


"Білий лебідь" (Скандинавські країни). - В Скандинавських країнах (Данія, Ісландія, Фінляндія, Норвегія, Швеція) зареєстроване офіційне еко-маркування "Скандинавський Лебідь". З 1999 року воно дає гарантію, що товар або послуга задовольняє надзвичайно високим екологічним стандартам, які враховують життєвий цикл, негативні впливи, якість, дотримання екологічних нормативів. Екологічні критерії регулярно переглядаються, для того щоб гарантувати, що маркований товар або послуга задовольняє промисловим стандартам.
 Знак єдиної екомаркіровкі відповідно до вимог ЄС, як і знак «Блакитний Ангел».- Він не поширюється на харчові продукти і ліки, їм маркуються товари, віднесені до небезпечних, але використовувані при дотриманні обмежувальних умов або у допустимих межах.
 Знак єдиної екомаркіровкі відповідно до вимог ЄС, як і знак «Блакитний Ангел».Він не поширюється на харчові продукти і ліки, їм маркуються товари, віднесені до небезпечних, але використовувані при дотриманні обмежувальних умов або у допустимих межах.
Екологічні знаки досить часто зустрічаються на імпортних товарах, але останнім часом деякі транснаціональні знаки стали використовувати і українські виготовлювачі, оскільки в Україні поки ще не розроблено єдині екологічні знаки.
Екологічні знаки (ЕЗ) - це знаки, які призначені для інформації про екологічну чистоту споживчих товарів або екологічно безпечні засоби їхньої експлуатації, використання або утилізацію.
Група ЕЗ поділяється на три підгрупи:
- знаки, що інформують про екологічну чистоту товару або безпеку для навколишнього середовища;
- знаки, що інформують про екологічно чисті способи утилізації товарів або упаковування;
- знаки, що інформують про небезпеку продукції для навколишнього середовища.
Перша підгрупа ЕЗ інформує про безпеку продукції або окремих її властивостей для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього середовища. До неї відноситься "Блакитний ангел", який вперше з'явився в 1978 р. в Німеччині. Центральну фігуру якого взято з емблеми ООН з навколишнього середовища. Він є практичним символом екологічно чистого продукту, тільки в Німеччині ним марковано понад 5000 товарів. "Білий лебідь" наноситься на продукцію у скандинавських країнах. Екознак японської асоціації з охорони навколишнього середовища інформує про те, що даний виріб найменше забруднює і руйнує навколишнє середовище. Цим знаком можуть бути марковані будь-які японські товари,, у тому числі аерозолі, у яких відсутні речовини, що руйнують озон. Низка країн застосовує екознак, що інформує про безпеку холодильного устаткування для озонового шару.
Стандартом держави Ізраїль передбачено знак, який вказує на "дружні взаємовідносини" виробу з навколишнім середовищем. Поряд з екознаками, які застосовують у міжнародній та національній практиці, окремі фірми створюють власні емблеми екологічної чистоти. І таких символів досить багато.
Основні підходи до екомаркування були розроблені Радою ЄС у 1992р. В ЄС питаннями екологічного маркування займається спеціально створена структура - Міжнародна асоціація по стандартизації (підкомітет ПКЗ ІСО/ТК207 "Етикетування (маркування) в галузі навколишнього середовища"). Екомаркування, рекомендоване Радою ЄС, включає знак, який може бути двох кольорів: і зеленого, і блакитного або нанесений чорним або білим кольором відповідно на білий або чорний фон. Призначенням екомаркування є забезпечення споживачів достовірною інформацією про екологічність придбаного продукту, а також стимулювання виробників відносно дотримання норм та вимог щодо охорони навколишнього середовища. Це екомаркування не поширюється на харчові продукти, напої і лікарські препарати.
Рішення про присвоєння екознака приймається після попередньої оцінки екологічності виробу-кандидата. Всі витрати, пов'язані з оцінкою, і спеціальний збір за використання екомаркування у випадку позитивного рішення сплачує здобувач цього маркування.
Другу підгрупу ЕЗ призначено для інформації про засоби, що запобігають забрудненню навколишнього середовища. Це можуть бути, наприклад, дані про те, що дану упаковку отримано з вторинної сировини. Екознаки цієї підгрупи можуть містити заклики не забруднювати навколишнє середовище упаковками, здавати їх на повторну переробку або складати в спеціальні сміттєзбиральники.
Знак "ресайклінг", який використовується у США, Німеччині, Великобританії, скандинавських та інших країнах, для маркування продукції з вторинної сировини, а також продукції, яка може бути перероблена.
Нанесення знака ресайклінга - "петлі Мебіуса", має декілька значень. Якщо на упаковку нанесено символ із зігнутими плоскими стрілками, то це значить, що знак зареєстрований Міжнародною асоціацією стандартів (150), а якщо - у вигляді трикутника із стрілками - то він зареєстрований німецькою групою стандартів ОГК. У Німеччині цей знак наноситься з конкретним номером, який вказує тип пластмаси, для більш якісного сортування.
Зараз Радою ЄС розробляється директива "Про упаковки та відходи з них", яка передбачає, що упаковки в країнах ЄС повинні мати знаки, які вказують на відсоток співвідношення вторинних матеріалів.
Одним із найпоширеніших екознаків, що набули останнім часом характеру транснаціональних, є німецький знак "Зелена крапка". Вперше цей знак одержав поширення у Німеччині після прийняття нового законодавства про утилізацію і повторне використання упаковок. "Зелена крапка" розміщується на упаковці і означає, що:
1 на її поширюється гарантія повернення, прийому і повторної переробки маркованого упакувального матеріалу;
2 виробник або продавець маркованого товару підписали з фірмою Б8О контракт на використання знака "Зелена крапка" і вносять відповідну ліцензійну плату;
3 після використання маркованої знаком упаковки вона є власністю однієї з організацій, що діють у рамках Б8Б.
У основу діяльності компанії "Дуальна система" покладено такий принцип: від імені Б8О місцеві організації із збору й утилізації відходів здійснюють збирання використаних упаковок, їх сортування за видами матеріалу (папір, скло, метал, пластмаса й інші) і відправлення організаціям з переробки вторинних ресурсів. Фінансування цих організацій здійснюється за рахунок коштів, отриманих від продажу права маркування, пакування товарів знаком "Зелена крапка". Ліцензійна плата за використання цього знака застосовується тільки для товарів, які продаються на території Німеччини. Експортні товари не використовуються для фінансування системи, незалежно від того, марковані вони знаком "Зелена крапка" чи ні. На сьогодні багато країн світу, особливо західноєвропейські, зацікавлені щодо впровадження у себе подібної системи. Схожі системи упроваджуються у Франції і Голландії, продовжується обговорення директив, що стосуються повторної переробки упаковок в рамках ЄС. Окремі українські виробники теж почали маркувати свою продукцію знаком "Зелена крапка". Проте за відсутності налагодженої системи повторного використання й утилізації упаковок наявність цього знака на пакуванні не ставить за обов'язок спеціалізованим - організаціям приймати і переробляти пакувальні матеріали зі знаком "Зелена точка".
Третя підгрупа містить ЕЗ, що характеризують небезпеку продукції для навколишнього середовища. До них відносяться деякі попереджувальні символи. Наприклад, у Фінляндії прийняті в 1991 р. правила, відповідно до яких небезпечні для морської флори і фауни речовини, перевезені морським транспортом, повинні бути марковані спеціальним знаком. У 1985 р. було прийнято Віденську конвенцію про охорону озонового шару, яка передбачила різке скорочення випуску апаратів та механізмів, у яких використовується фреон.
Маркування екологічних товарів
Деякі види еко-маркування не поширюються на харчові продукти, напої, лікарські препарати і не повинні наноситися на речовини і матеріали, визнані небезпечними відповідно до законодавства ЄС, а також на вироби, в процесі виробництва яких міг здійснюватись шкідливий вплив на людей та навколишнє середовище. Використання цих знаків дозволено виробникам, продукція яких відповідає критеріям, що встановлюються координаційною радою з використання знака.
Маркування продуктів харчування
Інформація про натуральність продукції (сировини) органічного походження, вирощеної без застосування хімікатів, виробленої без барвників і штучних харчових добавок, відображається у вигляді маркування.
Морепродукти, риба, консерви можуть бути промарковані знаком «Dolphin-friendly» - це декларація того, що в процесі вилову риби не використовувалися дрифтерні сітки.
Маркування косметики
У 1998 році Британським Союзом (BUAV) був затверджений Стандарт етичної косметики. Це визнана в усьому світі схема, яка дає можливість споживачам визначити, яку косметику не було тестовано на тваринах. Найетичнішими були визнані компанії, що використовують інгредієнти, які протягом 5 останніх років не було тестовано на тваринах.
«Етична» косметика маркується значками «Not tested on animals» ("Не випробувано на тваринах"), "Animal friendly". Косметика, яка не містить тваринних компонентів, відзначається знаком «V» (веган).   

Предмети > Економіка > Економіка 9 клас > „Зелена” інформація, необхідна споживачам > „Зелена” інформація, необхідна споживачам. конспект уроку і опорний каркас