<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.</id>
		<title>Загальна характеристика Одноклітинних. - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85."/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-07T23:26:42Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=191065&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 13:21, 22 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=191065&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-22T13:21:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;amp;diff=191065&amp;amp;oldid=190957&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=190957&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 10:30, 22 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=190957&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-22T10:30:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;amp;diff=190957&amp;amp;oldid=190954&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=190954&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 10:22, 22 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=190954&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-22T10:22:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 10:22, 22 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано читачами з інтернет-сайту&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:120685:newid:190954 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=120685&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 13:34, 27 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=120685&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-27T13:34:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;amp;diff=120685&amp;amp;oldid=106645&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=106645&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 14:15, 13 декабря 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=106645&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-13T14:15:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;amp;diff=106645&amp;amp;oldid=96501&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=96501&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 17:01, 6 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=96501&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-06T17:01:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;amp;diff=96501&amp;amp;oldid=21370&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21370&amp;oldid=prev</id>
		<title>User3 в 22:13, 15 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21370&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-15T22:13:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 22:13, 15 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке одноклітинні та багатоклітинні організми? Які органели рослинних і тваринних клітин вам відомі? Які властивості притаманні живим організмам? Як рухаються одноклітинні водорості? Що таке фагоцитоз, таксиси?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ви вже знаєте, що царство Тварини вчені поділяють на два під царства - Одноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Поширення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови та процесів життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше), способом життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану ''(мал.1)''. У деяких&amp;amp;nbsp; найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи ''пелікулу''. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке одноклітинні та багатоклітинні організми? Які органели рослинних і тваринних клітин вам відомі? Які властивості притаманні живим організмам? Як рухаються одноклітинні водорості? Що таке фагоцитоз, таксиси?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ви вже знаєте, що царство Тварини вчені поділяють на два під царства - Одноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Поширення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови та процесів життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше), способом життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану ''(мал.1)''. У деяких&amp;amp;nbsp; найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи ''пелікулу''. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M38.jpg|center|181x221px]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Мал.1. Будова клітини найпростіших'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M38.jpg|center|181x221px]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Мал.1. Будова клітини найпростіших''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Рух найпростіших.&amp;lt;/u&amp;gt; Амеба протей і арцела рухаються за допомогою несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Живлення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Дихання.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Регулювання тиску всередині клітини.&amp;lt;/u&amp;gt; Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі ''скоротливі вакуолі''. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Розмноження.&amp;lt;/u&amp;gt; Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Подразливість.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Найпростішим притаманні різноманітні ''таксиси'' - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Переживання несприятливих умов.&amp;lt;/u&amp;gt; За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст моди, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується ''циста''. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Чим найпростіші відрізняються від одноклітинних водоростей і грибів?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. Які середовища мешкання одноклітинних тварин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які органели руху найпростіших вам відомі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Як живляться найпростіші?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Що таке циста?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Який існує взаємозв’язок у найпростіших між будовою оболонки клітини й органелами руху?&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Рух найпростіших.&amp;lt;/u&amp;gt; Амеба протей і арцела рухаються за допомогою несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Живлення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Дихання.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Регулювання тиску всередині клітини.&amp;lt;/u&amp;gt; Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі ''скоротливі вакуолі''. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Розмноження.&amp;lt;/u&amp;gt; Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Подразливість.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Найпростішим притаманні різноманітні ''таксиси'' - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Переживання несприятливих умов.&amp;lt;/u&amp;gt; За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст моди, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується ''циста''. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Чим найпростіші відрізняються від одноклітинних водоростей і грибів?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. Які середовища мешкання одноклітинних тварин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які органели руху найпростіших вам відомі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Як живляться найпростіші?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Що таке циста?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Який існує взаємозв’язок у найпростіших між будовою оболонки клітини й органелами руху?&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:21369:newid:21370 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User3</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21369&amp;oldid=prev</id>
		<title>User3 в 22:11, 15 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21369&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-15T22:11:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 22:11, 15 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, 8 клас, Загальна характеристика, Одноклітинних.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, 8 клас, Загальна характеристика, Одноклітинних.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке одноклітинні та багатоклітинні організми? Які органели рослинних і тваринних клітин вам відомі? Які властивості притаманні живим організмам? Як рухаються одноклітинні водорості? Що таке фагоцитоз, таксиси?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ви вже знаєте, що царство Тварини вчені поділяють на два під царства - Одноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Поширення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови та процесів життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше), способом життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;('&lt;/del&gt;''мал.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;38&lt;/del&gt;''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;')&lt;/del&gt;. У деяких&amp;amp;nbsp; найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи ''пелікулу''. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке одноклітинні та багатоклітинні організми? Які органели рослинних і тваринних клітин вам відомі? Які властивості притаманні живим організмам? Як рухаються одноклітинні водорості? Що таке фагоцитоз, таксиси?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ви вже знаєте, що царство Тварини вчені поділяють на два під царства - Одноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Поширення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови та процесів життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше), способом життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану ''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;(&lt;/ins&gt;мал.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;1)&lt;/ins&gt;''. У деяких&amp;amp;nbsp; найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи ''пелікулу''. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;m38&lt;/del&gt;.jpg|center]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Рух найпростіших.&amp;lt;/u&amp;gt; Амеба протей і арцела рухаються за допомогою несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Живлення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Дихання.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Регулювання тиску всередині клітини.&amp;lt;/u&amp;gt; Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі ''скоротливі вакуолі''. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Розмноження.&amp;lt;/u&amp;gt; Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Подразливість.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Найпростішим притаманні різноманітні ''таксиси'' - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Переживання несприятливих умов.&amp;lt;/u&amp;gt; За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст моди, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується ''циста''. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Чим найпростіші відрізняються від одноклітинних водоростей і грибів?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. Які середовища мешкання одноклітинних тварин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які органели руху найпростіших вам відомі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Як живляться найпростіші?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Що таке циста?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Який існує взаємозв’язок у найпростіших між будовою оболонки клітини й органелами руху?&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;M38&lt;/ins&gt;.jpg|center&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|181x221px&lt;/ins&gt;]]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Мал.1. Будова клітини найпростіших''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Рух найпростіших.&amp;lt;/u&amp;gt; Амеба протей і арцела рухаються за допомогою несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Живлення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Дихання.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Регулювання тиску всередині клітини.&amp;lt;/u&amp;gt; Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі ''скоротливі вакуолі''. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Розмноження.&amp;lt;/u&amp;gt; Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Подразливість.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Найпростішим притаманні різноманітні ''таксиси'' - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Переживання несприятливих умов.&amp;lt;/u&amp;gt; За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст моди, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується ''циста''. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Чим найпростіші відрізняються від одноклітинних водоростей і грибів?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. Які середовища мешкання одноклітинних тварин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які органели руху найпростіших вам відомі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Як живляться найпростіші?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Що таке циста?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Який існує взаємозв’язок у найпростіших між будовою оболонки клітини й органелами руху?&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:21367:newid:21369 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User3</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21367&amp;oldid=prev</id>
		<title>User3 в 22:08, 15 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21367&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-15T22:08:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 22:08, 15 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, 8 клас, Загальна характеристика, Одноклітинних.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, 8 клас, Загальна характеристика, Одноклітинних.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке одноклітинні та багатоклітинні організми? Які органели рослинних і тваринних клітин вам відомі? Які властивості притаманні живим організмам? Як рухаються одноклітинні водорості? Що таке фагоцитоз, таксиси?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ви вже знаєте, що царство Тварини вчені поділяють на два під царства - Одноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Поширення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови та процесів життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше), способом життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану ('''мал.38'''). У деяких&amp;amp;nbsp; найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи ''пелікулу''. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Рух найпростіших.&amp;lt;/u&amp;gt; Амеба протей і арцела рухаються за допомогою несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Живлення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Дихання.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Регулювання тиску всередині клітини.&amp;lt;/u&amp;gt; Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі ''скоротливі вакуолі''. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Розмноження.&amp;lt;/u&amp;gt; Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Подразливість.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Найпростішим притаманні різноманітні ''таксиси'' - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Переживання несприятливих умов.&amp;lt;/u&amp;gt; За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст моди, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується ''циста''. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Чим найпростіші відрізняються від одноклітинних водоростей і грибів?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. Які середовища мешкання одноклітинних тварин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які органели руху найпростіших вам відомі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Як живляться найпростіші?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Що таке циста?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Який існує взаємозв’язок у найпростіших між будовою оболонки клітини й органелами руху?&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке одноклітинні та багатоклітинні організми? Які органели рослинних і тваринних клітин вам відомі? Які властивості притаманні живим організмам? Як рухаються одноклітинні водорості? Що таке фагоцитоз, таксиси?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ви вже знаєте, що царство Тварини вчені поділяють на два під царства - Одноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Поширення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови та процесів життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше), способом життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану ('''мал.38'''). У деяких&amp;amp;nbsp; найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи ''пелікулу''. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:m38.jpg|center]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Рух найпростіших.&amp;lt;/u&amp;gt; Амеба протей і арцела рухаються за допомогою несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Живлення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Дихання.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Регулювання тиску всередині клітини.&amp;lt;/u&amp;gt; Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі ''скоротливі вакуолі''. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Розмноження.&amp;lt;/u&amp;gt; Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Подразливість.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Найпростішим притаманні різноманітні ''таксиси'' - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Переживання несприятливих умов.&amp;lt;/u&amp;gt; За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст моди, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується ''циста''. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Чим найпростіші відрізняються від одноклітинних водоростей і грибів?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. Які середовища мешкання одноклітинних тварин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які органели руху найпростіших вам відомі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Як живляться найпростіші?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Що таке циста?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Який існує взаємозв’язок у найпростіших між будовою оболонки клітини й органелами руху?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:21366:newid:21367 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User3</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21366&amp;oldid=prev</id>
		<title>User3 в 22:00, 15 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85.&amp;diff=21366&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-15T22:00:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 22:00, 15 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 8 клас|Біологія 8 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Загальна характеристика Одноклітинних''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 8 клас|Біологія 8 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Загальна характеристика Одноклітинних''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, 8 клас, Загальна характеристика, Одноклітинних.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, 8 клас, Загальна характеристика, Одноклітинних.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;'''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке одноклітинні та багатоклітинні організми? Які органели рослинних і тваринних клітин вам відомі? Які властивості притаманні живим організмам? Як рухаються одноклітинні водорості? Що таке фагоцитоз, таксиси?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ви вже знаєте, що царство Тварини вчені поділяють на два під царства - Одноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Поширення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови та процесів життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше), способом життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану ('''мал.38'''). У деяких&amp;amp;nbsp; найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи ''пелікулу''. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Рух найпростіших.&amp;lt;/u&amp;gt; Амеба протей і арцела рухаються за допомогою несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Живлення.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Дихання.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Регулювання тиску всередині клітини.&amp;lt;/u&amp;gt; Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі ''скоротливі вакуолі''. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Розмноження.&amp;lt;/u&amp;gt; Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Подразливість.&amp;lt;/u&amp;gt; Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Найпростішим притаманні різноманітні ''таксиси'' - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Переживання несприятливих умов.&amp;lt;/u&amp;gt; За несприятливих умов клітина найпростіших перестає рухатись, у ній зменшується вміст моди, гальмуються процеси обміну речовин, несправжні ніжки втягуються, а джгутики або війки - відкидаються, навколо клітини утворюється захисна щільна оболонка. Так формується ''циста''. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Чим найпростіші відрізняються від одноклітинних водоростей і грибів?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. Які середовища мешкання одноклітинних тварин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які органели руху найпростіших вам відомі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Як живляться найпростіші?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Що таке циста?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Який існує взаємозв’язок у найпростіших між будовою оболонки клітини й органелами руху?&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія_8_клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:21364:newid:21366 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User3</name></author>	</entry>

	</feed>