<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Одномембранні органели цитоплазми. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-05-11T17:04:23Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=201220&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 10:56, 4 октября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=201220&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-10-04T10:56:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 10:56, 4 октября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Види органел ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Види органел ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Органели''' - постійні внутрішньоклітинні структури, що мають певну будову і виконуючі відповідні функції.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Тема 18. Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині.|&lt;/ins&gt;Органели&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;''' - постійні внутрішньоклітинні структури, що мають певну будову і виконуючі відповідні функції.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Органели діляться на дві групи: '''мембранні і немембранні.''' Мембранні органели представлені двома варіантами: двумембранним і одномембранним. До одномембранних відносяться органели вакуолярної системи - ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджи, лізосоми, вакуолі рослинних і грибних клітин, пульсуючі вакуолі та ін. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Органели діляться на дві групи: '''мембранні і &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Немембранні органели клітини. Повні уроки|&lt;/ins&gt;немембранні&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;.''' &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 19. Двомембранні органели.|&lt;/ins&gt;Мембранні органели&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;представлені двома варіантами: двумембранним і одномембранним. До одномембранних відносяться органели вакуолярної системи - ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджи, лізосоми, вакуолі рослинних і грибних клітин, пульсуючі вакуолі та ін. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У клітині синтезується величезна кількість різних речовин. Частина з них споживається на власні потреби (синтез АТФ, побудова органел, накопичення поживних речовин), частина виводиться з клітини і використовується на побудову оболонки (клітини рослин і грибів), глико-каликса (тваринні клітини). Накопичення цих речовин і переміщення їх з однієї частини клітини в іншу або виведення за її межі відбувається в системі замкнутих цитоплазматичних мембран - ендоплазматичній мережі, або ендоплазматичному ретикулумі і комплексі Гольджи, що становлять транспортну систему клітин. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У клітині синтезується величезна кількість різних речовин. Частина з них споживається на власні потреби (синтез АТФ, побудова органел, накопичення поживних речовин), частина виводиться з клітини і використовується на побудову оболонки (клітини рослин і грибів), глико-каликса (тваринні клітини). Накопичення цих речовин і переміщення їх з однієї частини клітини в іншу або виведення за її межі відбувається в системі замкнутих цитоплазматичних мембран - ендоплазматичній мережі, або ендоплазматичному ретикулумі і комплексі Гольджи, що становлять транспортну систему клітин. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Ендоплазматичний ретикулум ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Ендоплазматичний ретикулум ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Ендоплазматичний ретикулум''' був відкритий за допомогою електронного мікроскопа в 1945 р. Він є системою розгалужених каналів, цистерн (вакуолею), бульбашок, що створюють подібність рихлої мережі в цитоплазмі. Стінки каналів і порожнин утворені елементарними мембранами. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Ендоплазматичний ретикулум''' був відкритий за допомогою електронного &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади|&lt;/ins&gt;мікроскопа&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;в 1945 р. Він є системою розгалужених каналів, цистерн (вакуолею), бульбашок, що створюють подібність рихлої мережі в цитоплазмі. Стінки каналів і порожнин утворені елементарними мембранами. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Діти, подивімося на малюнок 1, щоб зрозуміти, як саме виглядає ця органела. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Діти, подивімося на малюнок 1, щоб зрозуміти, як саме виглядає ця &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Двомембранні органели. Повні уроки|&lt;/ins&gt;органела&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 40:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 40:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Bio10 18 2.jpg|320px|Гладкий ендоплазматичний ретикулум]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.2 Гладкий ендоплазматичний ретикулум''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Bio10 18 2.jpg|320px|Гладкий ендоплазматичний ретикулум]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.2 Гладкий ендоплазматичний ретикулум''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Гранулярний ендоплазматичний ретикулум густо усіяний рибосомами, на яких здійснюється біосинтез білку. Білки, що синтезуються, проходять через мембрану в канали і порожнини ендоплазматичного ретикулума, ізолюються від цитоплазми, накопичуються там, дозрівають і переміщаються в інші частини клітини або в комплекс Гольджи в спеціальних мембранних пляшечках, які відшнуровуються від цистерн ендоплазматичного ретикулума. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Діти, давайте подивимося наступне відео. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гранулярний ендоплазматичний ретикулум густо усіяний рибосомами, на яких здійснюється '''[[Конспект уроку на тему: Пластичний обмін. Біосинтез білків|біосинтез білку]]'''. '''[[Білки. Повні уроки|Білки]]''', що синтезуються, проходять через мембрану в канали і порожнини ендоплазматичного ретикулума, ізолюються від цитоплазми, накопичуються там, дозрівають і переміщаються в інші частини клітини або в комплекс Гольджи в спеціальних мембранних пляшечках, які відшнуровуються від цистерн ендоплазматичного ретикулума. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Діти, давайте подивимося наступне &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[http://xvatit.com/it/audio_television/ &lt;/ins&gt;відео&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]'''&lt;/ins&gt;. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 52:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Функції ендоплазматичного ретикулума наступні: '''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Функції ендоплазматичного ретикулума наступні: '''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. У мембранах ретикулума накопичуються і ізолюються білки, які після їх синтезу могли виявитися шкідливими для клітини.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. У мембранах ретикулума накопичуються і ізолюються білки, які після їх синтезу могли виявитися шкідливими для &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Історія вивчення &lt;/ins&gt;клітини&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. Повні уроки|клітини]]'''&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. На рибосомах гранулярного ретикулума синтезуються також інтегральні і периферичні білки мембран клітини і деяка частина білків цитоплазми. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. На рибосомах гранулярного ретикулума синтезуються також інтегральні і периферичні білки мембран клітини і деяка частина білків цитоплазми. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 110:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 111:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Вакуолі ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Вакуолі ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вакуолі - великі мембранні бульбашки або порожнини в цитоплазмі, заповнені клітинним соком. Вакуоли утворюються в клітинах рослин і грибів з бульбашковидних розширень ендоплазматичного ретикулума або з бульбашок комплексу Гольджи. У меристематических клітинах рослин спочатку виникає багато дрібних вакуолей. Збільшуючись, вони зливаються в центральну вакуоль, яка займає до 70-90% об'єму клітини і може бути пронизана тяжами цитоплазми. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 6, щоб зрозуміти структуру вакуолі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вакуолі - великі мембранні бульбашки або порожнини в цитоплазмі, заповнені клітинним соком. Вакуоли утворюються в клітинах рослин і &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки|&lt;/ins&gt;грибів&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;з бульбашковидних розширень ендоплазматичного ретикулума або з бульбашок комплексу Гольджи. У меристематических клітинах рослин спочатку виникає багато дрібних вакуолей. Збільшуючись, вони зливаються в центральну вакуоль, яка займає до 70-90% об'єму клітини і може бути пронизана тяжами цитоплазми. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 6, щоб зрозуміти структуру вакуолі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вміст вакуолей - клітинний сік. Він є водним розчином різних неорганічних і органічних речовин. Більшість з них є продуктами метаболізму протопласта, які можуть з'являтися і зникати в різні періоди життя клітини. Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже мінливі і залежать від виду рослин, органу, тканини і стану клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вміст вакуолей - клітинний сік. Він є водним розчином різних неорганічних і органічних речовин. Більшість з них є продуктами метаболізму протопласта, які можуть з'являтися і зникати в різні періоди життя клітини. Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже мінливі і залежать від виду рослин, органу, тканини і стану клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 118:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 119:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 В центрі клітини велика вакуоль''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 В центрі клітини велика вакуоль''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У вакуолях часто накопичуються кінцеві продукти життєдіяльності клітин (відходи). У клітинному соку багатьох рослин містяться пігменти, що надають клітинному соку різноманітне забарвлення. Пігменти і визначають забарвлення вінчиків квіток, плодів, бруньок і листя, а також коренеплодів деяких рослин (наприклад, буряка). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У вакуолях часто накопичуються кінцеві продукти життєдіяльності клітин (відходи). У клітинному соку багатьох &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Ілюстрації «Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини.»|&lt;/ins&gt;рослин&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;містяться пігменти, що надають клітинному соку різноманітне забарвлення. Пігменти і визначають забарвлення вінчиків квіток, плодів, бруньок і листя, а також коренеплодів деяких рослин (наприклад, буряка). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 18 7.jpg|320px|Структура та функція вакуолі рослинної та тваринної клітин]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 18 7.jpg|320px|Структура та функція вакуолі рослинної та тваринної клітин]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:199865:newid:201220 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199865&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 16:27, 28 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199865&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-28T16:27:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=199865&amp;amp;oldid=136286&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136286&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 12:36, 16 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136286&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-16T12:36:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:36, 16 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1) Урок на тему «Одномембрані органели» Барабаш Ю.І., вчителя біології, м. Київ, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції одномембраних органел в клітині» Іванова О.М., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Апарат Гольджи і його роль»&amp;amp;nbsp; Лишков Д.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Канів, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Малишко Л. М. Основи біології. Київ, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рижов О.І. Основи цитології. Москва, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1) Урок на тему «Одномембрані органели» Барабаш Ю.І., вчителя біології, м. Київ, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції одномембраних органел в клітині» Іванова О.М., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Апарат Гольджи і його роль»&amp;amp;nbsp; Лишков Д.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Канів, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Малишко Л. М. Основи біології. Київ, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рижов О.І. Основи цитології. Москва, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления &lt;/del&gt;или &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Іванова О.М.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Чепець Т.П.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Барабаш Ю.І.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Лишков Д.І.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею &lt;/ins&gt;или &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме''']&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:131329:newid:136286 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=131329&amp;oldid=prev</id>
		<title>User15 в 19:14, 21 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=131329&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-21T19:14:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:14, 21 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;-----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''''Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині'''''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''&lt;/del&gt;Мета уроку:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''''&lt;/del&gt;детальніше познайомитися із будовою та значенням одно мембранних органел.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''&lt;/del&gt;Задачі уроку:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''''&lt;/del&gt;вивчити будову та функції одно мембранних органел.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''&lt;/del&gt;Хід уроку&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;Органели - постійні внутрішньоклітинні структури, що мають певну будову і виконуючі відповідні функції. Органели діляться на дві групи: мембранні і немембранні. Мембранні органели представлені двома варіантами: двумембранним і одномембранним. До одномембранних відносяться органели вакуолярної системи - ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджи, лізосоми, вакуолі рослинних і грибних клітин, пульсуючі вакуолі та ін. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині синтезується величезна кількість різних речовин. Частина з них споживається на власні потреби (синтез АТФ, побудова органел, накопичення поживних речовин), частина виводиться з клітини і використовується на побудову оболонки (клітини рослин і грибів), глико-каликса (тваринні клітини). Накопичення цих речовин і переміщення їх з однієї частини клітини в іншу або виведення за її межі відбувається в системі замкнутих цитоплазматичних мембран - ендоплазматичній мережі, або ендоплазматичному ретикулумі і комплексі Гольджи, що становлять транспортну систему клітин. &amp;lt;br&amp;gt;Ендоплазматичний ретикулум був відкритий за допомогою електронного мікроскопа в 1945 р. Він є системою розгалужених каналів, цистерн (вакуолею), бульбашок, що створюють подібність рихлої мережі в цитоплазмі. Стінки каналів і порожнин утворені елементарними мембранами. Діти, подивімося на малюнок 1, щоб зрозуміти, як саме виглядає ця органела. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині існує два типи ендоплазматичного ретикулума&amp;amp;nbsp;: гранулярний (шорсткий) і агранулярний (гладкий). Учні, давайте розглянемо малюнок 2. Який вид ендоплазматичного ретикулума тут зображений?&amp;lt;br&amp;gt;Гранулярний ендоплазматичний ретикулум густо усіяний рибосомами, на яких здійснюється біосинтез білку. Білки, що синтезуються, проходять через мембрану в канали і порожнини ендоплазматичного ретикулума, ізолюються від цитоплазми, накопичуються там, дозрівають і переміщаються в інші частини клітини або в комплекс Гольджи в спеціальних мембранних пляшечках, які відшнуровуються від цистерн ендоплазматичного ретикулума. Діти, давайте подивимося наступне відео. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''''Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині'''''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;Мета уроку:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;детальніше познайомитися із будовою та значенням одно мембранних органел.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;Задачі уроку:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;вивчити будову та функції одно мембранних органел.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;Хід уроку&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Органели - постійні внутрішньоклітинні структури, що мають певну будову і виконуючі відповідні функції. Органели діляться на дві групи: мембранні і немембранні. Мембранні органели представлені двома варіантами: двумембранним і одномембранним. До одномембранних відносяться органели вакуолярної системи - ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджи, лізосоми, вакуолі рослинних і грибних клітин, пульсуючі вакуолі та ін. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині синтезується величезна кількість різних речовин. Частина з них споживається на власні потреби (синтез АТФ, побудова органел, накопичення поживних речовин), частина виводиться з клітини і використовується на побудову оболонки (клітини рослин і грибів), глико-каликса (тваринні клітини). Накопичення цих речовин і переміщення їх з однієї частини клітини в іншу або виведення за її межі відбувається в системі замкнутих цитоплазматичних мембран - ендоплазматичній мережі, або ендоплазматичному ретикулумі і комплексі Гольджи, що становлять транспортну систему клітин. &amp;lt;br&amp;gt;Ендоплазматичний ретикулум був відкритий за допомогою електронного мікроскопа в 1945 р. Він є системою розгалужених каналів, цистерн (вакуолею), бульбашок, що створюють подібність рихлої мережі в цитоплазмі. Стінки каналів і порожнин утворені елементарними мембранами. Діти, подивімося на малюнок 1, щоб зрозуміти, як саме виглядає ця органела. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині існує два типи ендоплазматичного ретикулума&amp;amp;nbsp;: гранулярний (шорсткий) і агранулярний (гладкий). Учні, давайте розглянемо малюнок 2. Який вид ендоплазматичного ретикулума тут зображений?&amp;lt;br&amp;gt;Гранулярний ендоплазматичний ретикулум густо усіяний рибосомами, на яких здійснюється біосинтез білку. Білки, що синтезуються, проходять через мембрану в канали і порожнини ендоплазматичного ретикулума, ізолюються від цитоплазми, накопичуються там, дозрівають і переміщаються в інші частини клітини або в комплекс Гольджи в спеціальних мембранних пляшечках, які відшнуровуються від цистерн ендоплазматичного ретикулума. Діти, давайте подивимося наступне відео. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Ендоплазматичний ретикулум» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Ендоплазматичний ретикулум» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 12:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вакуолі - великі мембранні бульбашки або порожнини в цитоплазмі, заповнені клітинним соком. Вакуоли утворюються в клітинах рослин і грибів з бульбашковидних розширень ендоплазматичного ретикулума або з бульбашок комплексу Гольджи. У меристематических клітинах рослин спочатку виникає багато дрібних вакуолей. Збільшуючись, вони зливаються в центральну вакуоль, яка займає до 70-90% об'єму клітини і може бути пронизана тяжами цитоплазми. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 6, щоб зрозуміти структуру вакуолі.&amp;lt;br&amp;gt;Вміст вакуолей - клітинний сік. Він є водним розчином різних неорганічних і органічних речовин. Більшість з них є продуктами метаболізму протопласта, які можуть з'являтися і зникати в різні періоди життя клітини. Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже мінливі і залежать від виду рослин, органу, тканини і стану клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 В центрі клітини велика вакуоль''&amp;lt;br&amp;gt;У вакуолях часто накопичуються кінцеві продукти життєдіяльності клітин (відходи). У клітинному соку багатьох рослин містяться пігменти, що надають клітинному соку різноманітне забарвлення. Пігменти і визначають забарвлення вінчиків квіток, плодів, бруньок і листя, а також коренеплодів деяких рослин (наприклад, буряка). &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Структура та функція вакуолі рослинної та тваринної клітин''&amp;lt;br&amp;gt;Клітинний сік деяких рослин містить фізіологічно активні речовини - фітогормони (регулятори росту), фітонциди, ферменти. В останньому випадку вакуолі діють як лізосоми. Після загибелі клітини мембрана вакуолі втрачає виборчу проникність, і ферменти, вивільняючись з неї, викликають автолиз клітини.&amp;lt;br&amp;gt;Функції вакуолей наступні:&amp;lt;br&amp;gt;1. Вакуолі грають головну роль в поглинанні води рослинними клітинами. Вода шляхом осмосу через її мембрану поступає у вакуоль, клітинний сік якої є більше концентрованим, ніж цитоплазма, і чинить тиск на цитоплазму, а отже, і на оболонку клітини. &amp;lt;br&amp;gt;2. У запасаючих тканинах рослин замість однієї центральної часто буває декілька вакуолей, в яких скупчуються запасні поживні речовини (жири, білки). Скорочувальні вакуолі поглинають надлишок води і потім виводять її назовні шляхом скорочень.&amp;lt;br&amp;gt;3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вакуолі - великі мембранні бульбашки або порожнини в цитоплазмі, заповнені клітинним соком. Вакуоли утворюються в клітинах рослин і грибів з бульбашковидних розширень ендоплазматичного ретикулума або з бульбашок комплексу Гольджи. У меристематических клітинах рослин спочатку виникає багато дрібних вакуолей. Збільшуючись, вони зливаються в центральну вакуоль, яка займає до 70-90% об'єму клітини і може бути пронизана тяжами цитоплазми. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 6, щоб зрозуміти структуру вакуолі.&amp;lt;br&amp;gt;Вміст вакуолей - клітинний сік. Він є водним розчином різних неорганічних і органічних речовин. Більшість з них є продуктами метаболізму протопласта, які можуть з'являтися і зникати в різні періоди життя клітини. Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже мінливі і залежать від виду рослин, органу, тканини і стану клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 В центрі клітини велика вакуоль''&amp;lt;br&amp;gt;У вакуолях часто накопичуються кінцеві продукти життєдіяльності клітин (відходи). У клітинному соку багатьох рослин містяться пігменти, що надають клітинному соку різноманітне забарвлення. Пігменти і визначають забарвлення вінчиків квіток, плодів, бруньок і листя, а також коренеплодів деяких рослин (наприклад, буряка). &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Структура та функція вакуолі рослинної та тваринної клітин''&amp;lt;br&amp;gt;Клітинний сік деяких рослин містить фізіологічно активні речовини - фітогормони (регулятори росту), фітонциди, ферменти. В останньому випадку вакуолі діють як лізосоми. Після загибелі клітини мембрана вакуолі втрачає виборчу проникність, і ферменти, вивільняючись з неї, викликають автолиз клітини.&amp;lt;br&amp;gt;Функції вакуолей наступні:&amp;lt;br&amp;gt;1. Вакуолі грають головну роль в поглинанні води рослинними клітинами. Вода шляхом осмосу через її мембрану поступає у вакуоль, клітинний сік якої є більше концентрованим, ніж цитоплазма, і чинить тиск на цитоплазму, а отже, і на оболонку клітини. &amp;lt;br&amp;gt;2. У запасаючих тканинах рослин замість однієї центральної часто буває декілька вакуолей, в яких скупчуються запасні поживні речовини (жири, білки). Скорочувальні вакуолі поглинають надлишок води і потім виводять її назовні шляхом скорочень.&amp;lt;br&amp;gt;3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Друзі, давайте повторимо функції вакуолі і подивимося на малюнок 7.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''&lt;/del&gt;Контролюючий &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;блок№'''''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке органели?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що входить до одномембраних органел?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які функції має апарат Гольджи?&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке тургор?&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''&lt;/del&gt;Список використаної літератури&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;1) Урок на тему «Одномембрані органели» Барабаш Ю.І., вчителя біології, м. Київ, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції одномембраних органел в клітині» Іванова О.М., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Апарат Гольджи і його роль»&amp;amp;nbsp; Лишков Д.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Канів, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Малишко Л. М. Основи біології. Київ, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рижов О.І. Основи цитології. Москва, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Друзі, давайте повторимо функції вакуолі і подивимося на малюнок 7.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;Контролюючий &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;блок===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке органели?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що входить до одномембраних органел?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які функції має апарат Гольджи?&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке тургор?&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;Список використаної літератури&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1) Урок на тему «Одномембрані органели» Барабаш Ю.І., вчителя біології, м. Київ, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції одномембраних органел в клітині» Іванова О.М., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Апарат Гольджи і його роль»&amp;amp;nbsp; Лишков Д.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Канів, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Малишко Л. М. Основи біології. Київ, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рижов О.І. Основи цитології. Москва, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:127147:newid:131329 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=127147&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 18:56, 9 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=127147&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-09T18:56:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=127147&amp;amp;oldid=127142&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=127142&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;Біологія&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=127142&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-09T18:49:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&quot; title=&quot;Біологія&quot;&gt;Біологія&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета уроку:'''''детальніше познайомитися із будовою та значенням одно мембранних органел.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Задачі уроку:'''''вивчити будову та функції одно мембранних органел.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Хід уроку'''''&amp;lt;br&amp;gt;Органели - постійні внутрішньоклітинні структури, що мають певну будову і виконуючі відповідні функції. Органели діляться на дві групи: мембранні і немембранні. Мембранні органели представлені двома варіантами: двумембранним і одномембранним. До одномембранних відносяться органели вакуолярної системи - ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджи, лізосоми, вакуолі рослинних і грибних клітин, пульсуючі вакуолі та ін. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині синтезується величезна кількість різних речовин. Частина з них споживається на власні потреби (синтез АТФ, побудова органел, накопичення поживних речовин), частина виводиться з клітини і використовується на побудову оболонки (клітини рослин і грибів), глико-каликса (тваринні клітини). Накопичення цих речовин і переміщення їх з однієї частини клітини в іншу або виведення за її межі відбувається в системі замкнутих цитоплазматичних мембран - ендоплазматичній мережі, або ендоплазматичному ретикулумі і комплексі Гольджи, що становлять транспортну систему клітин. &amp;lt;br&amp;gt;Ендоплазматичний ретикулум був відкритий за допомогою електронного мікроскопа в 1945 р. Він є системою розгалужених каналів, цистерн (вакуолею), бульбашок, що створюють подібність рихлої мережі в цитоплазмі. Стінки каналів і порожнин утворені елементарними мембранами. Діти, подивімося на малюнок 1, щоб зрозуміти, як саме виглядає ця органела. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині існує два типи ендоплазматичного ретикулума : гранулярний (шорсткий) і агранулярний (гладкий). Учні, давайте розглянемо малюнок 2. Який вид ендоплазматичного ретикулума тут зображений?&amp;lt;br&amp;gt;Гранулярний ендоплазматичний ретикулум густо усіяний рибосомами, на яких здійснюється біосинтез білку. Білки, що синтезуються, проходять через мембрану в канали і порожнини ендоплазматичного ретикулума, ізолюються від цитоплазми, накопичуються там, дозрівають і переміщаються в інші частини клітини або в комплекс Гольджи в спеціальних мембранних пляшечках, які відшнуровуються від цистерн ендоплазматичного ретикулума. Діти, давайте подивимося наступне відео. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 1 «Ендоплазматичний ретикулум» ''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=v8Fkks2A7js&amp;amp;amp;feature=related&amp;lt;br&amp;gt;''Функції ендоплазматичного ретикулума наступні: ''&amp;lt;br&amp;gt;1. У мембранах ретикулума накопичуються і ізолюються білки, які після їх синтезу могли виявитися шкідливими для клітини.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мал.1 Шероховатий ендоплазматичний ретикулум і апарат Гольджи''&amp;lt;br&amp;gt;2. На рибосомах гранулярного ретикулума синтезуються також інтегральні і периферичні білки мембран клітини і деяка частина білків цитоплазми. &amp;lt;br&amp;gt;3.Цистерни шорсткого ретикулума пов'язані з ядерною оболонкою. &amp;lt;br&amp;gt;4. На мембранах гладкого ретикулума протікають процеси синтезу ліпідів і деяких вуглеводів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.2 Гладкий ендоплазматичний ретикулум''&amp;lt;br&amp;gt;Комплекс (апарат) Голъджи відкритий в 1898 р. італійським ученим Гольджи. Він є системою плоских дисковидних замкнутих цистерн, які розташовуються одна над іншою у вигляді стопки і утворюють диктиосому. Від цистерн відходжують на всі боки мембранні трубочки і бульбашки. Число диктиосом в клітинах варіює від однієї до декількох десятків залежно від типу клітин і фази їх розвитку. Друзі, на малюнку 3 і 4 зображена ця органела. Давайте розглянемо її будову та структуру.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Апарат Гольджи''&amp;lt;br&amp;gt;До комплексу Гольджи доставляються речовини, що синтезуються в ендоплазматичному ретикулумі. Від цистерн ендоплазматичного ретикулума відшнуровуються бульбашки, які з'єднуються з цистернами комплексу Гольджи, де ці речовини модифікуються і дозрівають. &amp;lt;br&amp;gt;Учні, давайте розглянемо відео 2 «Комплекс Гольджи»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=YNZSnVGjYAw&amp;amp;amp;feature=related &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Мал.4 Схема будови та&amp;amp;nbsp; мікрофотографія апарата Гольджи. ''&amp;lt;br&amp;gt;Бульбашки комплексу Гольджи беруть участь у формуванні цитоплазматичної мембрани і стінок клітин рослин після ділення, а також в утворенні вакуолей і первинних лізосом. Зрілі цистерни диктиосоми відшнуровують бульбашки або вакуолі Гольджи, заповнені секретом. Вміст таких бульбашок або використовується самою клітиною, або виводиться за її межі. &amp;lt;br&amp;gt;Цистерни комплексу Гольджи активно витягають моносахариди з цитоплазми і синтезують з них складніші оліго- і полісахариди. У рослин в результаті цього утворюються пектинові речовини, геміцелюлоза і целюлоза, використовувані для побудови клітинної стінки, слиз кореневого чехлика. У тварин так само синтезуються глікопротеїни і гліколіпіди гликокаликса, виробляється секрет підшлункової залози, амілаза слини, пептидні гормони гіпофіза, колаген.&amp;lt;br&amp;gt;Комплекс Гольджи бере участь в утворенні лізосом, білків молока в молочних залозах, жовчі в печінці, речовин кришталика, зубної емалі і р. п. &amp;lt;br&amp;gt;Комплекс Гольджи і ендоплазматичний ретикулум тісно пов'язані між собою; їх спільна діяльність забезпечує синтез і перетворення речовин в клітині, їх ізоляцію, накопичення і транспорт. &amp;lt;br&amp;gt;Лізосоми - це мембранні бульбашки величиною до 2 мкм. Усередині лізосом містяться гідролітичні ферменти, здатні переварювати білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Лізосоми утворюються з бульбашок, що відділяються від комплексу Гольджи, причому заздалегідь на шорсткому ендоплазматичному ретикулумі синтезуються гідролітичні ферменти. Діти, давайте розглянемо цю органелу на малюнку 5.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Лізососми в клітині''&amp;lt;br&amp;gt;Зливаючись з ендоцитозними бульбашками, лізосоми утворюють травну вакуоль (вторинна лізосома), де відбувається розщеплювання органічних речовин до складових їх мономерів. Останні через мембрану травної вакуолі поступають в цитоплазму клітини. Учні, давайте розглянемо відео 3 «Лізосоми» &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=n-RlcLRuJfM&amp;lt;br&amp;gt;Вакуолі - великі мембранні бульбашки або порожнини в цитоплазмі, заповнені клітинним соком. Вакуоли утворюються в клітинах рослин і грибів з бульбашковидних розширень ендоплазматичного ретикулума або з бульбашок комплексу Гольджи. У меристематических клітинах рослин спочатку виникає багато дрібних вакуолей. Збільшуючись, вони зливаються в центральну вакуоль, яка займає до 70-90% об'єму клітини і може бути пронизана тяжами цитоплазми. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 6, щоб зрозуміти структуру вакуолі.&amp;lt;br&amp;gt;Вміст вакуолей - клітинний сік. Він є водним розчином різних неорганічних і органічних речовин. Більшість з них є продуктами метаболізму протопласта, які можуть з'являтися і зникати в різні періоди життя клітини. Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже мінливі і залежать від виду рослин, органу, тканини і стану клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 В центрі клітини велика вакуоль''&amp;lt;br&amp;gt;У вакуолях часто накопичуються кінцеві продукти життєдіяльності клітин (відходи). У клітинному соку багатьох рослин містяться пігменти, що надають клітинному соку різноманітне забарвлення. Пігменти і визначають забарвлення вінчиків квіток, плодів, бруньок і листя, а також коренеплодів деяких рослин (наприклад, буряка). &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Структура та функція вакуолі рослинної та тваринної клітин''&amp;lt;br&amp;gt;Клітинний сік деяких рослин містить фізіологічно активні речовини - фітогормони (регулятори росту), фітонциди, ферменти. В останньому випадку вакуолі діють як лізосоми. Після загибелі клітини мембрана вакуолі втрачає виборчу проникність, і ферменти, вивільняючись з неї, викликають автолиз клітини.&amp;lt;br&amp;gt;Функції вакуолей наступні:&amp;lt;br&amp;gt;1. Вакуолі грають головну роль в поглинанні води рослинними клітинами. Вода шляхом осмосу через її мембрану поступає у вакуоль, клітинний сік якої є більше концентрованим, ніж цитоплазма, і чинить тиск на цитоплазму, а отже, і на оболонку клітини. &amp;lt;br&amp;gt;2. У запасаючих тканинах рослин замість однієї центральної часто буває декілька вакуолей, в яких скупчуються запасні поживні речовини (жири, білки). Скорочувальні вакуолі поглинають надлишок води і потім виводять її назовні шляхом скорочень.&amp;lt;br&amp;gt;3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Друзі, давайте повторимо функції вакуолі і подивимося на малюнок 7.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок№'''''&amp;lt;br&amp;gt;1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке органели?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що входить до одномембраних органел?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які функції має апарат Гольджи?&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке тургор?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1) Урок на тему «Одномембрані органели» Барабаш Ю.І., вчителя біології, м. Київ, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції одномембраних органел в клітині» Іванова О.М., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Апарат Гольджи і його роль»&amp;amp;nbsp; Лишков Д.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Канів, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Малишко Л. М. Основи біології. Київ, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рижов О.І. Основи цитології. Москва, 2008.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	</feed>