|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Ігор Калинець. «Писанки». Відчуття, навіяні великодньою поезією''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Ігор Калинець, Писанки, Відчуття, навіяні великодньою поезією </metakeywords> <br><br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Ігор Калинець. «Писанки». Відчуття, навіяні великодньою поезією''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Ігор Калинець, Писанки, Відчуття, навіяні великодньою поезією </metakeywords> <br><br> |
- | | + | <br> |
- | <br> '''ІГОР КАЛИНЕЦЬ <br>(Народився 1939 року)'''<br>Ігор Калинець народився на Львівщині.<br><br>Дитинство Ігоря Калинця пов'язане з Ходоровом — містечком на заході України. Навчався він у Львівському університеті на філологічному факультеті. Хоч і покинув своє рідне село сімнадцятирічним, проте, як сам зазначає, «зв'язків із ним не пориває й понині, бо з ним пов'язані не тільки дитячі враження й спогади, звідти не тільки джерело натхнення, адже там люди, що дали мені життя й виховали в здоровому, національному дусі». Ігор Калинець згодом постраждає саме за виплеканий у ньому національний дух — шість років таборів і три роки заслання, які відбув на Уралі і в Забайкаллі.<br>В автобіографії Ігор Калинець пише: «В ув'язненні працював токарем і кочегаром. Мучився, але не каявся — і радий з того, бо чую, що лишився людиною. Поезія допомагала вистояти і в перший, і в другий періоди. Зумів зберегти усе написане, що теж дивовижно...» Справді, у радянські часи залишатися поетом правди було просто неможливо, а Ігор Калинець не зрадив своїх переконань і своєї батьківщини, завдяки цьому й залишився людиною. До речі, у цьому нас переконують світлі й легкі його твори. Ніколи не скажеш, що їх автор — уярмлена свого часу в'язницею й засланням людина: від його поезії та прози віє чистотою, безпосередністю і навіть дитячою наївністю.<br>Усе це від любові до своєї донечки, про що ми дізнаємося з розповіді самого Ігоря Калинця: «У таборі на Північному Уралі, де я опинився в 1973 році, я знову взявся до писання. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей. Моя дочка закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».<br>Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Тому і названо було цей перший цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки».<br>Один із творів, що ввійшов до циклу «Казки зі Львова», має назву «Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою». Хто цей хлопчик (та ще й «фігурка», та ще й задоволений собою!) — логічно виникне в тебе запитання. Прочитай запропоновані твори Ігоря Калинця — і дізнаєшся про це.<br><br>''Радимо прочитати книгу І. Калинця «Казки зі Львова».''<br><br>'''ПИСАНКИ'''<br>Виводить мама дивним писачком <br>по білому яйці воскові взори. <br>Мандрує писанка по мисочках <br>із цибулиним золотим узваром, <br>з настоями на травах і корі, <br>на веснянім і на осіннім зіллі — <br>і писанка оранжево горить <br>у філіграннім<sup>1</sup> сплеті ліній. <br>То вже вона, як дивовижний світ, <br>то вже дзвенить, як згусток сонця, <br>буяють буйно квіти у росі, <br>олені бродять в березневім соці. <br>І стилізовані сплітаються сади <br>у маєві густих обрамлень, <br>мереживом найтоншим мерехтить <br>геометричний космацький орнамент. <br>І я поплив у світ дитячих мрій <br>на білі колискові оболоні<sup>2</sup>... <br>Котились писанками ізгори <br>ясні сонця у мамині долоні.<br><br><sup>1</sup> Філігранний — виконаний з особливою майстерністю до найменших деталей та дрібниць.<br><sup>2</sup> Оболоні — заплавні луки.<br><br>'''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Скажімо, у давнину кривулька символізувала нитку життя, вічність сонячного руху, триніг — повітря, вогонь і воду. Символічне значення мала й кольорова гама писанки: червоний колір означав радість життя й любов; жовтий — урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу; блакитний — здоров'я, а бронзовий символізував матінку-землю.<br>Після хрещення Русі символіка писанок поступово змінилася: тепер вони символізують радість і віру у Воскресіння Ісуса Христа, християнське всепрощення. </i><br><br>'''''Відтворюємо прочитане'''''<br>1. Яку «подорож» доводиться пройти яйцю, щоб стати писанкою (за віршем Ігоря Калинця)?<br>2. Які тварини бродять на писанках у «березневім соці»: а) лосі; б) олені; в) сарни; г) лані?<br>Аналізуємо зміст і особливості художнього твору<br>3. Які враження і спогади навіяла поезія «Писанки»?<br>4. Як ставиться автор до оспіваних писанок? Підтверди свою відповідь рядками вірша.<br>5. Які засоби художньої виразності використовує в поезії Ігор Кали-нець? Проілюструй свою відповідь прикладами з вірша. | + | <br> |
| + | '''ІГОР КАЛИНЕЦЬ <br>(Народився 1939 року)'''<br>Ігор Калинець народився на Львівщині.<br><br>Дитинство Ігоря Калинця пов'язане з Ходоровом — містечком на заході України. Навчався він у Львівському університеті на філологічному факультеті. Хоч і покинув своє рідне село сімнадцятирічним, проте, як сам зазначає, «зв'язків із ним не пориває й понині, бо з ним пов'язані не тільки дитячі враження й спогади, звідти не тільки джерело натхнення, адже там люди, що дали мені життя й виховали в здоровому, національному дусі». Ігор Калинець згодом постраждає саме за виплеканий у ньому національний дух — шість років таборів і три роки заслання, які відбув на Уралі і в Забайкаллі.<br>В автобіографії Ігор Калинець пише: «В ув'язненні працював токарем і кочегаром. Мучився, але не каявся — і радий з того, бо чую, що лишився людиною. Поезія допомагала вистояти і в перший, і в другий періоди. Зумів зберегти усе написане, що теж дивовижно...» Справді, у радянські часи залишатися поетом правди було просто неможливо, а Ігор Калинець не зрадив своїх переконань і своєї батьківщини, завдяки цьому й залишився людиною. До речі, у цьому нас переконують світлі й легкі його твори. Ніколи не скажеш, що їх автор — уярмлена свого часу в'язницею й засланням людина: від його поезії та прози віє чистотою, безпосередністю і навіть дитячою наївністю.<br>Усе це від любові до своєї донечки, про що ми дізнаємося з розповіді самого Ігоря Калинця: «У таборі на Північному Уралі, де я опинився в 1973 році, я знову взявся до писання. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей. Моя дочка закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».<br>Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Тому і названо було цей перший цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки».<br>Один із творів, що ввійшов до циклу «Казки зі Львова», має назву «Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою». Хто цей хлопчик (та ще й «фігурка», та ще й задоволений собою!) — логічно виникне в тебе запитання. Прочитай запропоновані твори Ігоря Калинця — і дізнаєшся про це.<br><br>''Радимо прочитати книгу І. Калинця «Казки зі Львова».''<br><br>'''ПИСАНКИ'''<br>Виводить мама дивним писачком <br>по білому яйці воскові взори. <br>Мандрує писанка по мисочках <br>із цибулиним золотим узваром, <br>з настоями на травах і корі, <br>на веснянім і на осіннім зіллі — <br>і писанка оранжево горить <br>у філіграннім<sup>1</sup> сплеті ліній. <br>То вже вона, як дивовижний світ, <br>то вже дзвенить, як згусток сонця, <br>буяють буйно квіти у росі, <br>олені бродять в березневім соці. <br>І стилізовані сплітаються сади <br>у маєві густих обрамлень, <br>мереживом найтоншим мерехтить <br>геометричний космацький орнамент. <br>І я поплив у світ дитячих мрій <br>на білі колискові оболоні<sup>2</sup>... <br>Котились писанками ізгори <br>ясні сонця у мамині долоні.<br><br><sup>1</sup> Філігранний — виконаний з особливою майстерністю до найменших деталей та дрібниць.<br><sup>2</sup> Оболоні — заплавні луки.<br><br>'''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Скажімо, у давнину кривулька символізувала нитку життя, вічність сонячного руху, триніг — повітря, вогонь і воду. Символічне значення мала й кольорова гама писанки: червоний колір означав радість життя й любов; жовтий — урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу; блакитний — здоров'я, а бронзовий символізував матінку-землю.<br>Після хрещення Русі символіка писанок поступово змінилася: тепер вони символізують радість і віру у Воскресіння Ісуса Христа, християнське всепрощення. </i><br><br>'''''Відтворюємо прочитане'''''<br>1. Яку «подорож» доводиться пройти яйцю, щоб стати писанкою (за віршем Ігоря Калинця)?<br>2. Які тварини бродять на писанках у «березневім соці»: а) лосі; б) олені; в) сарни; г) лані?<br>Аналізуємо зміст і особливості художнього твору<br>3. Які враження і спогади навіяла поезія «Писанки»?<br>4. Як ставиться автор до оспіваних писанок? Підтверди свою відповідь рядками вірша.<br>5. Які засоби художньої виразності використовує в поезії Ігор Кали-нець? Проілюструй свою відповідь прикладами з вірша. |
| | | |
| '''''Творчо мислимо '''''<br>6. Опиши писанки, які виникли у твоїй уяві під час читання вірша.<br>7. Чи доводилося тобі розписувати великодні яйця? Якщо так, то які візерунки ти вибирав? Чому?<br>8. Що уособлює писанка у християн?<br> | | '''''Творчо мислимо '''''<br>6. Опиши писанки, які виникли у твоїй уяві під час читання вірша.<br>7. Чи доводилося тобі розписувати великодні яйця? Якщо так, то які візерунки ти вибирав? Чому?<br>8. Що уособлює писанка у християн?<br> |
Версия 17:06, 5 ноября 2009
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 6 клас>>Українська література: Ігор Калинець. «Писанки». Відчуття, навіяні великодньою поезією
ІГОР КАЛИНЕЦЬ (Народився 1939 року) Ігор Калинець народився на Львівщині.
Дитинство Ігоря Калинця пов'язане з Ходоровом — містечком на заході України. Навчався він у Львівському університеті на філологічному факультеті. Хоч і покинув своє рідне село сімнадцятирічним, проте, як сам зазначає, «зв'язків із ним не пориває й понині, бо з ним пов'язані не тільки дитячі враження й спогади, звідти не тільки джерело натхнення, адже там люди, що дали мені життя й виховали в здоровому, національному дусі». Ігор Калинець згодом постраждає саме за виплеканий у ньому національний дух — шість років таборів і три роки заслання, які відбув на Уралі і в Забайкаллі. В автобіографії Ігор Калинець пише: «В ув'язненні працював токарем і кочегаром. Мучився, але не каявся — і радий з того, бо чую, що лишився людиною. Поезія допомагала вистояти і в перший, і в другий періоди. Зумів зберегти усе написане, що теж дивовижно...» Справді, у радянські часи залишатися поетом правди було просто неможливо, а Ігор Калинець не зрадив своїх переконань і своєї батьківщини, завдяки цьому й залишився людиною. До речі, у цьому нас переконують світлі й легкі його твори. Ніколи не скажеш, що їх автор — уярмлена свого часу в'язницею й засланням людина: від його поезії та прози віє чистотою, безпосередністю і навіть дитячою наївністю. Усе це від любові до своєї донечки, про що ми дізнаємося з розповіді самого Ігоря Калинця: «У таборі на Північному Уралі, де я опинився в 1973 році, я знову взявся до писання. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей. Моя дочка закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків». Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Тому і названо було цей перший цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Один із творів, що ввійшов до циклу «Казки зі Львова», має назву «Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою». Хто цей хлопчик (та ще й «фігурка», та ще й задоволений собою!) — логічно виникне в тебе запитання. Прочитай запропоновані твори Ігоря Калинця — і дізнаєшся про це.
Радимо прочитати книгу І. Калинця «Казки зі Львова».
ПИСАНКИ Виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулиним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі — і писанка оранжево горить у філіграннім1 сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень, мереживом найтоншим мерехтить геометричний космацький орнамент. І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні2... Котились писанками ізгори ясні сонця у мамині долоні.
1 Філігранний — виконаний з особливою майстерністю до найменших деталей та дрібниць. 2 Оболоні — заплавні луки.
Чи знаєш ти, що... Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Скажімо, у давнину кривулька символізувала нитку життя, вічність сонячного руху, триніг — повітря, вогонь і воду. Символічне значення мала й кольорова гама писанки: червоний колір означав радість життя й любов; жовтий — урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу; блакитний — здоров'я, а бронзовий символізував матінку-землю. Після хрещення Русі символіка писанок поступово змінилася: тепер вони символізують радість і віру у Воскресіння Ісуса Христа, християнське всепрощення.
Відтворюємо прочитане 1. Яку «подорож» доводиться пройти яйцю, щоб стати писанкою (за віршем Ігоря Калинця)? 2. Які тварини бродять на писанках у «березневім соці»: а) лосі; б) олені; в) сарни; г) лані? Аналізуємо зміст і особливості художнього твору 3. Які враження і спогади навіяла поезія «Писанки»? 4. Як ставиться автор до оспіваних писанок? Підтверди свою відповідь рядками вірша. 5. Які засоби художньої виразності використовує в поезії Ігор Кали-нець? Проілюструй свою відповідь прикладами з вірша.
Творчо мислимо 6. Опиши писанки, які виникли у твоїй уяві під час читання вірша. 7. Чи доводилося тобі розписувати великодні яйця? Якщо так, то які візерунки ти вибирав? Чому? 8. Що уособлює писанка у християн?
Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. Вислано читачами інтернет-сайту.
Підручники з української літератури, твори з літерутури, домашнє завдання онлайн, вчителям та школярам на допомогу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|