|
|
Строка 3: |
Строка 3: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <br> '''<metakeywords>Фізика, клас, урок, на тему, 7 клас, Агрегатний стан, речовини.</metakeywords>§ 15. АГРЕГАТНИЙ СТАН РЕЧОВИНИ''' | + | <br> '''<metakeywords>Фізика, клас, урок, на тему, 7 клас, Агрегатний стан, речовини.</metakeywords>§ 15. АГРЕГАТНИЙ СТАН РЕЧОВИНИ''' |
| | | |
| <br> ''■ Чи бували ви коло швидкої гірської річки? Подивіться на рисунок нижче (рис. 2.23). Навколо лежить сніг, завмерли на березі дерева, вкриті інеєм, що сяє в сонячних променях, а струмок не замерзає. Надзвичайно чиста, прозора вода розбивається об обмерзле каміння. Чому з'явився іній? У чому відмінність води і льоду? Чи є між ними подібність? У цьому параграфі ви обов'язково знайдете відповіді на ці питання.''<br> [[Image:2.23.jpg]]<br>Рис. 2.23. Різні агрегатні стани води<br> <br> | | <br> ''■ Чи бували ви коло швидкої гірської річки? Подивіться на рисунок нижче (рис. 2.23). Навколо лежить сніг, завмерли на березі дерева, вкриті інеєм, що сяє в сонячних променях, а струмок не замерзає. Надзвичайно чиста, прозора вода розбивається об обмерзле каміння. Чому з'явився іній? У чому відмінність води і льоду? Чи є між ними подібність? У цьому параграфі ви обов'язково знайдете відповіді на ці питання.''<br> [[Image:2.23.jpg]]<br>Рис. 2.23. Різні агрегатні стани води<br> <br> |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| '''1. Спостерігаємо різні агрегатні стани речовини'''<br> Ви вже знаєте, що вода і лід (сніг, іній) — це два різні ''агрегатні стани води: рідкий'' і ''твердий''. Поява інею на деревах пояснюється просто: вода з поверхні річки випаровується, перетворюючись на водяну пару. Водяна пара, у. свою чергу, конденсується й осідає у вигляді інею. Водяна пара — це третій стан води — ''газоподібний''.<br> Наведемо ще один приклад. Ви, безперечно, знаєте про небезпеку розбити медичний термометр: у ньому міститься ртуть — густа рідина сріблястого кольору, яка, випаровуючись, утворює дуже отруйну пару. А от за температури, нижчої від -39 °С, ртуть перетворюється на твердий метал. Таким чином, ртуть, як і вода, може перебувати у твердому, рідкому й газоподібному станах.<br> ''Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може перебувати в трьох агрегатних станах'': '''твердому, рідкому й газоподібному'''. <br> У нашому прикладі з гірською річкою (рис. 2.23) присутні ці три агрегатні стани води.<br> Існує ще один агрегатний стан — плазма. Наприклад, ртуть у плазмовому стані міститься в увімкнених ртутних лампах (так звані лампи денного світла). У мегасвіті плазма є поширеним станом речовини, бо саме в цьому стані перебуває речовина в надрах зір.<br> Водяна пара, вода, лід — це три агрегатні стани тієї самої речовини, утвореної ''однаковими'' молекулами — молекулами води. Чому ж фізичні властивості речовин, які утворені однаковими молекулами, але перебувають у різних агрегатних станах, відрізняються одна від одної? Імовірно, причина такої відмінності полягає в тому, що молекули по-різному рухаються та взаємодіють?<br> Які ж властивості мають речовини в різних агрегатних станах? Як при цьому рухаються та взаємодіють молекули?<br> | | '''1. Спостерігаємо різні агрегатні стани речовини'''<br> Ви вже знаєте, що вода і лід (сніг, іній) — це два різні ''агрегатні стани води: рідкий'' і ''твердий''. Поява інею на деревах пояснюється просто: вода з поверхні річки випаровується, перетворюючись на водяну пару. Водяна пара, у. свою чергу, конденсується й осідає у вигляді інею. Водяна пара — це третій стан води — ''газоподібний''.<br> Наведемо ще один приклад. Ви, безперечно, знаєте про небезпеку розбити медичний термометр: у ньому міститься ртуть — густа рідина сріблястого кольору, яка, випаровуючись, утворює дуже отруйну пару. А от за температури, нижчої від -39 °С, ртуть перетворюється на твердий метал. Таким чином, ртуть, як і вода, може перебувати у твердому, рідкому й газоподібному станах.<br> ''Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може перебувати в трьох агрегатних станах'': '''твердому, рідкому й газоподібному'''. <br> У нашому прикладі з гірською річкою (рис. 2.23) присутні ці три агрегатні стани води.<br> Існує ще один агрегатний стан — плазма. Наприклад, ртуть у плазмовому стані міститься в увімкнених ртутних лампах (так звані лампи денного світла). У мегасвіті плазма є поширеним станом речовини, бо саме в цьому стані перебуває речовина в надрах зір.<br> Водяна пара, вода, лід — це три агрегатні стани тієї самої речовини, утвореної ''однаковими'' молекулами — молекулами води. Чому ж фізичні властивості речовин, які утворені однаковими молекулами, але перебувають у різних агрегатних станах, відрізняються одна від одної? Імовірно, причина такої відмінності полягає в тому, що молекули по-різному рухаються та взаємодіють?<br> Які ж властивості мають речовини в різних агрегатних станах? Як при цьому рухаються та взаємодіють молекули?<br> |
Строка 23: |
Строка 23: |
| Рис. 2.25. Моделі кристалічних ґраток: ''а'' — алмазу, ''б'' — графіту. Кульками зображено центри атомів; ліній, що з'єднують атоми, насправді не існує, вони проведені лише для того, щоб пояснити характер просторового розташування атомів<br> | | Рис. 2.25. Моделі кристалічних ґраток: ''а'' — алмазу, ''б'' — графіту. Кульками зображено центри атомів; ліній, що з'єднують атоми, насправді не існує, вони проведені лише для того, щоб пояснити характер просторового розташування атомів<br> |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| <br> '''3. Розрізняємо кристалічні й аморфні речовини'''<br> У ході вивчення будови твердих тіл за допомогою сучасних методів вдалося з'ясувати, що молекули й атоми більшої частини речовин у твердому стані розташовані в ''чітко визначеному порядку'', фізики кажуть: утворюють '''кристалічні ґратки'''. Такі речовини називаються '''кристалічними. '''Прикладами кристалічних речовин можуть бути алмаз, графіт (рис. 2.25), лід, сіль (рис. 2.26), метали тощо.<br> Порядок розташування атомів (молекул) у кристалічних ґратках речовини визначає її фізичні властивості. Так, наприклад, алмаз і графіт складаються з тих самих атомів — атомів Карбону, однак ці речовини вельми відрізняються одна від одної, бо в них порізному розташовані атоми (див. рис. 2.25).<br> [[Image:2.26.jpg]]<br>Рис. 2.26. Моделі кристалічних ґраток: а — льоду; б — кухонної солі (маленькі кульки — атоми Натрію, великі — атоми Хлору)<br>[[Image:2.28.jpg]] | | <br> '''3. Розрізняємо кристалічні й аморфні речовини'''<br> У ході вивчення будови твердих тіл за допомогою сучасних методів вдалося з'ясувати, що молекули й атоми більшої частини речовин у твердому стані розташовані в ''чітко визначеному порядку'', фізики кажуть: утворюють '''кристалічні ґратки'''. Такі речовини називаються '''кристалічними. '''Прикладами кристалічних речовин можуть бути алмаз, графіт (рис. 2.25), лід, сіль (рис. 2.26), метали тощо.<br> Порядок розташування атомів (молекул) у кристалічних ґратках речовини визначає її фізичні властивості. Так, наприклад, алмаз і графіт складаються з тих самих атомів — атомів Карбону, однак ці речовини вельми відрізняються одна від одної, бо в них порізному розташовані атоми (див. рис. 2.25).<br> [[Image:2.26.jpg]]<br>Рис. 2.26. Моделі кристалічних ґраток: а — льоду; б — кухонної солі (маленькі кульки — атоми Натрію, великі — атоми Хлору)<br>[[Image:2.28.jpg]] |
Строка 33: |
Строка 33: |
| <br> '''4. Спостерігаємо й пояснюємо фізичні властивості рідин'''<br> ''Рідини легко змінюють свою форму й набувають форми тієї посудини, у якій вони містяться, проте об'єм рідини при цьому є незмінним'' (рис. 2.27). Понад те, якщо ми спробуємо стиснути рідину, нам це не вдасться. Щоб довести нестисливість рідин, науковці провели дослід: воду налили у свинцеву кулю, яку запаяли, а потім стиснули потужним пресом. Вода не стислась, а просочилася крізь стінки кулі.<br> Здатність рідин зберігати свій об'єм пояснюється тим, що, як і у твердих тілах, молекули в рідинах розташовані близько одна до одної (рис. 2.28).<br> Молекули рідини доволі щільно впаковані, однак вони не тільки коли-ваються на тому самому місці в оточенні найближчих «сусідів», але й досить легко можуть переміщуватися об'ємом, зайнятим рідиною. Тому рідини зберігають об'єм, але не зберігають форми — вони є ''плинними.''<br> | | <br> '''4. Спостерігаємо й пояснюємо фізичні властивості рідин'''<br> ''Рідини легко змінюють свою форму й набувають форми тієї посудини, у якій вони містяться, проте об'єм рідини при цьому є незмінним'' (рис. 2.27). Понад те, якщо ми спробуємо стиснути рідину, нам це не вдасться. Щоб довести нестисливість рідин, науковці провели дослід: воду налили у свинцеву кулю, яку запаяли, а потім стиснули потужним пресом. Вода не стислась, а просочилася крізь стінки кулі.<br> Здатність рідин зберігати свій об'єм пояснюється тим, що, як і у твердих тілах, молекули в рідинах розташовані близько одна до одної (рис. 2.28).<br> Молекули рідини доволі щільно впаковані, однак вони не тільки коли-ваються на тому самому місці в оточенні найближчих «сусідів», але й досить легко можуть переміщуватися об'ємом, зайнятим рідиною. Тому рідини зберігають об'єм, але не зберігають форми — вони є ''плинними.''<br> |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| <br> '''5. Пояснюємо фізичні властивості газів'''<br> Слово «газ» походить від грецького ''chaos'' («хаос», «безлад»), І справді, для газоподібного стану речовини характерний повний безлад у взаємному розташуванні та русі молекул.<br> ''Молекули газу розташовані на відстанях, які в десятки та сотні разів перевищують розміри молекул.'' На таких відстанях молекули практично не взаємодіють одна з одною, тому молекули газу розлітаються й ''газ займає весь наданий об'єм''. Великими відстанями між молекулами пояснюється й той факт, що ''гази легко стиснути''.<br> Щоб зрозуміти, як рухаються молекули газу, уявімо рух однієї молекули. Ось вона рухається в якомусь напрямку, на своєму шляху зіштовхується з іншою молекулою, змінює напрямок і швидкість свого руху й летить далі, до наступного удару (рис. 2.29). Чим більшою є кількість молекул у посудині, тим частіше вони зіштовхуються. Наприклад, кожна молекула, що входить до складу повітря в класній кімнаті, зіштовхується з іншими молекулами та змінює швидкість свого руху приблизно п'ять мільярдів разів за секунду.<br> | | <br> '''5. Пояснюємо фізичні властивості газів'''<br> Слово «газ» походить від грецького ''chaos'' («хаос», «безлад»), І справді, для газоподібного стану речовини характерний повний безлад у взаємному розташуванні та русі молекул.<br> ''Молекули газу розташовані на відстанях, які в десятки та сотні разів перевищують розміри молекул.'' На таких відстанях молекули практично не взаємодіють одна з одною, тому молекули газу розлітаються й ''газ займає весь наданий об'єм''. Великими відстанями між молекулами пояснюється й той факт, що ''гази легко стиснути''.<br> Щоб зрозуміти, як рухаються молекули газу, уявімо рух однієї молекули. Ось вона рухається в якомусь напрямку, на своєму шляху зіштовхується з іншою молекулою, змінює напрямок і швидкість свого руху й летить далі, до наступного удару (рис. 2.29). Чим більшою є кількість молекул у посудині, тим частіше вони зіштовхуються. Наприклад, кожна молекула, що входить до складу повітря в класній кімнаті, зіштовхується з іншими молекулами та змінює швидкість свого руху приблизно п'ять мільярдів разів за секунду.<br> |
Строка 39: |
Строка 39: |
| <br> | | <br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
- | | + | ''' ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ'''<br> Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному.<br>Коли речовина переходить з одного стану в інший, змінюється взаємне розташування молекул і характер їхнього руху, однак склад молекул залишається незмінним.<br> |
- | ''' ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ'''<br> Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному.<br>Коли речовина переходить з одного стану в інший, змінюється взаємне розташування молекул і характер їхнього руху, однак склад молекул залишається незмінним.<br> | + | |
| | | |
| <br>''' Контрольні запитання'''<br>1. Назвіть речовину, яку часто можна спостерігати в трьох різних агрегатних станах. 2. Чи можна стверджувати, що ртуть — завжди рідина, а повітря — завжди газ? 3. Чи відрізняються одна від одної молекули водяної пари і льоду? 4, Чому тверді тіла зберігають об'єм і форму? 5. У чому подібність і в чому відмінність кристалічних і аморфних речовин? 6. Як рухаються молекули в рідинах? 7. Чому гази займають весь наданий об'єм?<br> | | <br>''' Контрольні запитання'''<br>1. Назвіть речовину, яку часто можна спостерігати в трьох різних агрегатних станах. 2. Чи можна стверджувати, що ртуть — завжди рідина, а повітря — завжди газ? 3. Чи відрізняються одна від одної молекули водяної пари і льоду? 4, Чому тверді тіла зберігають об'єм і форму? 5. У чому подібність і в чому відмінність кристалічних і аморфних речовин? 6. Як рухаються молекули в рідинах? 7. Чому гази займають весь наданий об'єм?<br> |
Строка 47: |
Строка 47: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| ''' Вправи'''<br>1. Виберіть правильну відповідь.<br> Коли перелити рідину з однієї посудини в другу, вона:<br> а) змінює і форму, і об'єм;<br> б) зберігає і форму, і об'єм;<br> в) зберігає об'єм, але змінює форму;<br> г) зберігає форму, але змінює об'єм.<br>2. Вода випарувалась і перетворилась на пару. Чи змінилися при цьому молекули води? Як змінилися розташування молекул і характер їхнього руху?<br>3. Чи може алюміній бути в газоподібному стані?<br>4. Чи може газ заповнити банку наполовину?<br>5. Чи легко стиснути воду? Відповідь обґрунтуйте.<br>6. Чи можна стверджувати, що в закритій посудині, яка частково заповнена водою, над поверхнею води немає?<br>7. У чайнику кипить вода. Чи справді ми бачимо водяну пару, що виходить із носика?<br> <br>'''Фізика та техніка в Україні'''<br> [[Image:2.фото.jpg]]<br> Батько видатного вченого '''Миколи Миколайовича Боголюбова''' (1909—1992) вважав, що дитина швидше набуває знань, ніж доросла людина, тому почав навчати своїх синів читати й писати з 4-х років, а незабаром познайомив їх і з основами іноземних мов. Микола з дитинства мав надзвичайну працездатність. Знання талановитого 13-річного хлопчика з математики та фізики майже дорівнювали університетському курсу. Тож у 1925 році Президія Укрголовнауки прийняла рішення: «Враховуючи феноменальні здібності з математики, вважати М. М. Боголюбова (у 16 років!!!) на положенні аспіранта науково-дослідної кафедри в Києві». М. М. Боголюбов (на фото в центрі) протягом усього життя був тісно пов'язаний з українською наукою. Понад 45 років він працював в Академії наук України, був професором Київського університету.<br> | | ''' Вправи'''<br>1. Виберіть правильну відповідь.<br> Коли перелити рідину з однієї посудини в другу, вона:<br> а) змінює і форму, і об'єм;<br> б) зберігає і форму, і об'єм;<br> в) зберігає об'єм, але змінює форму;<br> г) зберігає форму, але змінює об'єм.<br>2. Вода випарувалась і перетворилась на пару. Чи змінилися при цьому молекули води? Як змінилися розташування молекул і характер їхнього руху?<br>3. Чи може алюміній бути в газоподібному стані?<br>4. Чи може газ заповнити банку наполовину?<br>5. Чи легко стиснути воду? Відповідь обґрунтуйте.<br>6. Чи можна стверджувати, що в закритій посудині, яка частково заповнена водою, над поверхнею води немає?<br>7. У чайнику кипить вода. Чи справді ми бачимо водяну пару, що виходить із носика?<br> <br>'''Фізика та техніка в Україні'''<br> [[Image:2.фото.jpg]]<br> Батько видатного вченого '''Миколи Миколайовича Боголюбова''' (1909—1992) вважав, що дитина швидше набуває знань, ніж доросла людина, тому почав навчати своїх синів читати й писати з 4-х років, а незабаром познайомив їх і з основами іноземних мов. Микола з дитинства мав надзвичайну працездатність. Знання талановитого 13-річного хлопчика з математики та фізики майже дорівнювали університетському курсу. Тож у 1925 році Президія Укрголовнауки прийняла рішення: «Враховуючи феноменальні здібності з математики, вважати М. М. Боголюбова (у 16 років!!!) на положенні аспіранта науково-дослідної кафедри в Києві». М. М. Боголюбов (на фото в центрі) протягом усього життя був тісно пов'язаний з українською наукою. Понад 45 років він працював в Академії наук України, був професором Київського університету.<br> |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| Фізика. 7 клас: Підручник / Ф.Я. Божинова.<br> | | Фізика. 7 клас: Підручник / Ф.Я. Божинова.<br> |
Строка 65: |
Строка 65: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%90%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D1%96%D0%BB_%D1%83_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85._%D0%97%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%28%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%29 закриті вправи (тільки для використання вчителями)] |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання |
| | | |
Версия 14:00, 11 июля 2010
Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика 7 клас>> Фізика: Агрегатний стан речовини.
§ 15. АГРЕГАТНИЙ СТАН РЕЧОВИНИ
■ Чи бували ви коло швидкої гірської річки? Подивіться на рисунок нижче (рис. 2.23). Навколо лежить сніг, завмерли на березі дерева, вкриті інеєм, що сяє в сонячних променях, а струмок не замерзає. Надзвичайно чиста, прозора вода розбивається об обмерзле каміння. Чому з'явився іній? У чому відмінність води і льоду? Чи є між ними подібність? У цьому параграфі ви обов'язково знайдете відповіді на ці питання. Рис. 2.23. Різні агрегатні стани води
1. Спостерігаємо різні агрегатні стани речовини Ви вже знаєте, що вода і лід (сніг, іній) — це два різні агрегатні стани води: рідкий і твердий. Поява інею на деревах пояснюється просто: вода з поверхні річки випаровується, перетворюючись на водяну пару. Водяна пара, у. свою чергу, конденсується й осідає у вигляді інею. Водяна пара — це третій стан води — газоподібний. Наведемо ще один приклад. Ви, безперечно, знаєте про небезпеку розбити медичний термометр: у ньому міститься ртуть — густа рідина сріблястого кольору, яка, випаровуючись, утворює дуже отруйну пару. А от за температури, нижчої від -39 °С, ртуть перетворюється на твердий метал. Таким чином, ртуть, як і вода, може перебувати у твердому, рідкому й газоподібному станах. Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може перебувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному. У нашому прикладі з гірською річкою (рис. 2.23) присутні ці три агрегатні стани води. Існує ще один агрегатний стан — плазма. Наприклад, ртуть у плазмовому стані міститься в увімкнених ртутних лампах (так звані лампи денного світла). У мегасвіті плазма є поширеним станом речовини, бо саме в цьому стані перебуває речовина в надрах зір. Водяна пара, вода, лід — це три агрегатні стани тієї самої речовини, утвореної однаковими молекулами — молекулами води. Чому ж фізичні властивості речовин, які утворені однаковими молекулами, але перебувають у різних агрегатних станах, відрізняються одна від одної? Імовірно, причина такої відмінності полягає в тому, що молекули по-різному рухаються та взаємодіють? Які ж властивості мають речовини в різних агрегатних станах? Як при цьому рухаються та взаємодіють молекули?
2. Спостерігаємо й пояснюємо фізичні властивості твердих тіл Подивіться уважно на рис. 2.24. Усі зображені на ньому тверді тіла відрізняються одне від одного: кольором виглядом тощо, вони виготовлені з різних речовин. Разом із тим вони мають і спільні властивості, притаманні всім твердим тілам. Тверді тіла зберігають об'єм та форму. Це пояснюється тим, що молекули (атоми) твердих тіл розташовані в позиціях рівноваги. Сили притягання і відштовхування між молекулами в цих позиціях дорівнюють одна одній. У разі спроби збільшити або зменшити відстань між молекулами (тобто збільшити або зменшити розмір) виникає відповідне міжмолекулярне притягання чи відштовхування (див. § 14). Ви знаєте, що, відповідно до атомно-молекулярної теорії, атоми (молекули) завжди перебувають у русі. Атоми твердих тіл практично не пересуваються з місця на місце — вони постійно рухаються біля певної точки, тобто коливаються. Тому тверді тіла зберігають не тільки об'єм, але й форму.
Рис. 2.24. Незважаючи на зовнішні відмінності, будь-які тверді тіла зберігають форму та об'єм
Рис. 2.25. Моделі кристалічних ґраток: а — алмазу, б — графіту. Кульками зображено центри атомів; ліній, що з'єднують атоми, насправді не існує, вони проведені лише для того, щоб пояснити характер просторового розташування атомів
3. Розрізняємо кристалічні й аморфні речовини У ході вивчення будови твердих тіл за допомогою сучасних методів вдалося з'ясувати, що молекули й атоми більшої частини речовин у твердому стані розташовані в чітко визначеному порядку, фізики кажуть: утворюють кристалічні ґратки. Такі речовини називаються кристалічними. Прикладами кристалічних речовин можуть бути алмаз, графіт (рис. 2.25), лід, сіль (рис. 2.26), метали тощо. Порядок розташування атомів (молекул) у кристалічних ґратках речовини визначає її фізичні властивості. Так, наприклад, алмаз і графіт складаються з тих самих атомів — атомів Карбону, однак ці речовини вельми відрізняються одна від одної, бо в них порізному розташовані атоми (див. рис. 2.25). Рис. 2.26. Моделі кристалічних ґраток: а — льоду; б — кухонної солі (маленькі кульки — атоми Натрію, великі — атоми Хлору)
Рис. 2.28. Молекули рідини розташовані майже впритул одна до одної. У невеликому об'ємі рідини спостерігається взаємна орієнтація сусідніх молекул (існує ближній порядок). У цілому ж молекули рідини розташовані хаотично Існує група твердих речовин (скло, віск, смола, бурштин тощо), молекули (атоми) яких не утворюють кристалічних ґраток і в цілому розташовані безладно. Такі речовини називають аморфними. За певних умов тверді тіла плавляться, тобто переходять у рідкий стан. Кристалічні речовини плавляться за певної температури. Наприклад, лід зазвичай переходить у рідкий стан, якщо температура дорівнює О °С, нафталін — якщо сягає 80 °С, ртуть — якщо падає до -39 °С. На відміну від кристалічних, аморфні речовини не мають певної температури плавлення. У разі збільшення температури вони переходять у рідкий стан посту¬пово (танення воскової свічки).
4. Спостерігаємо й пояснюємо фізичні властивості рідин Рідини легко змінюють свою форму й набувають форми тієї посудини, у якій вони містяться, проте об'єм рідини при цьому є незмінним (рис. 2.27). Понад те, якщо ми спробуємо стиснути рідину, нам це не вдасться. Щоб довести нестисливість рідин, науковці провели дослід: воду налили у свинцеву кулю, яку запаяли, а потім стиснули потужним пресом. Вода не стислась, а просочилася крізь стінки кулі. Здатність рідин зберігати свій об'єм пояснюється тим, що, як і у твердих тілах, молекули в рідинах розташовані близько одна до одної (рис. 2.28). Молекули рідини доволі щільно впаковані, однак вони не тільки коли-ваються на тому самому місці в оточенні найближчих «сусідів», але й досить легко можуть переміщуватися об'ємом, зайнятим рідиною. Тому рідини зберігають об'єм, але не зберігають форми — вони є плинними.
5. Пояснюємо фізичні властивості газів Слово «газ» походить від грецького chaos («хаос», «безлад»), І справді, для газоподібного стану речовини характерний повний безлад у взаємному розташуванні та русі молекул. Молекули газу розташовані на відстанях, які в десятки та сотні разів перевищують розміри молекул. На таких відстанях молекули практично не взаємодіють одна з одною, тому молекули газу розлітаються й газ займає весь наданий об'єм. Великими відстанями між молекулами пояснюється й той факт, що гази легко стиснути. Щоб зрозуміти, як рухаються молекули газу, уявімо рух однієї молекули. Ось вона рухається в якомусь напрямку, на своєму шляху зіштовхується з іншою молекулою, змінює напрямок і швидкість свого руху й летить далі, до наступного удару (рис. 2.29). Чим більшою є кількість молекул у посудині, тим частіше вони зіштовхуються. Наприклад, кожна молекула, що входить до складу повітря в класній кімнаті, зіштовхується з іншими молекулами та змінює швидкість свого руху приблизно п'ять мільярдів разів за секунду.
ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному. Коли речовина переходить з одного стану в інший, змінюється взаємне розташування молекул і характер їхнього руху, однак склад молекул залишається незмінним.
Контрольні запитання 1. Назвіть речовину, яку часто можна спостерігати в трьох різних агрегатних станах. 2. Чи можна стверджувати, що ртуть — завжди рідина, а повітря — завжди газ? 3. Чи відрізняються одна від одної молекули водяної пари і льоду? 4, Чому тверді тіла зберігають об'єм і форму? 5. У чому подібність і в чому відмінність кристалічних і аморфних речовин? 6. Як рухаються молекули в рідинах? 7. Чому гази займають весь наданий об'єм?
Вправи 1. Виберіть правильну відповідь. Коли перелити рідину з однієї посудини в другу, вона: а) змінює і форму, і об'єм; б) зберігає і форму, і об'єм; в) зберігає об'єм, але змінює форму; г) зберігає форму, але змінює об'єм. 2. Вода випарувалась і перетворилась на пару. Чи змінилися при цьому молекули води? Як змінилися розташування молекул і характер їхнього руху? 3. Чи може алюміній бути в газоподібному стані? 4. Чи може газ заповнити банку наполовину? 5. Чи легко стиснути воду? Відповідь обґрунтуйте. 6. Чи можна стверджувати, що в закритій посудині, яка частково заповнена водою, над поверхнею води немає? 7. У чайнику кипить вода. Чи справді ми бачимо водяну пару, що виходить із носика? Фізика та техніка в Україні Батько видатного вченого Миколи Миколайовича Боголюбова (1909—1992) вважав, що дитина швидше набуває знань, ніж доросла людина, тому почав навчати своїх синів читати й писати з 4-х років, а незабаром познайомив їх і з основами іноземних мов. Микола з дитинства мав надзвичайну працездатність. Знання талановитого 13-річного хлопчика з математики та фізики майже дорівнювали університетському курсу. Тож у 1925 році Президія Укрголовнауки прийняла рішення: «Враховуючи феноменальні здібності з математики, вважати М. М. Боголюбова (у 16 років!!!) на положенні аспіранта науково-дослідної кафедри в Києві». М. М. Боголюбов (на фото в центрі) протягом усього життя був тісно пов'язаний з українською наукою. Понад 45 років він працював в Академії наук України, був професором Київського університету.
Фізика. 7 клас: Підручник / Ф.Я. Божинова.
Підручники та книги по всім предметам, плани конспектів уроків з фізики, реферати та конспекти уроків з фізики 7класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум
|