<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?feed=atom&amp;target=User7&amp;title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F%3AContributions</id>
		<title>Гипермаркет знаний - Вклад участника [ru]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?feed=atom&amp;target=User7&amp;title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F%3AContributions"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F:Contributions/User7"/>
		<updated>2026-04-14T20:55:16Z</updated>
		<subtitle>Материал из Гипермаркет знаний</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0_11_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81</id>
		<title>Фізика 11 клас</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0_11_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81"/>
				<updated>2011-06-01T20:42:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Електромагнітна індукція'''&amp;lt;br&amp;gt;1. [[Електромагнітна індукція. Магнітний потік. Закон електромагнітної індукції. Напрям індукційного струму. Правила Ленца|Електромагнітна індукція. Магнітний потік. Закон електромагнітної індукції. Напрям індукційного струму. Правила Ленца.]]&amp;lt;br&amp;gt;2. [[Лабораторна робота № 1. Вивчення явища електромагнітної індукції|Лабораторна робота № 1. Вивчення явища електромагнітної індукції.]]&amp;lt;br&amp;gt;3. [[ЕРС індукції в рухомих провідниках. Електродинамічний мікрофон|ЕРС індукції в рухомих провідниках. Електродинамічний мікрофон.]]&amp;lt;br&amp;gt;4. [[Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля струму|Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля струму.]]&amp;lt;br&amp;gt;5. [[Розв’язування задач|Розв’язування задач.]]&amp;lt;br&amp;gt;6. [[Узагальнення та систематизація знань з теми „Електромагнітна індукція”|Узагальнення та систематизація знань з теми „Електромагнітна індукція”.]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Механічні коливання і хвилі'''&amp;lt;br&amp;gt;7. [[Коливальний рух. Вільні коливання. Амплітуда, період, частота. Математичний маятник. Коливання вантажу на пружині|Коливальний рух. Вільні коливання. Амплітуда, період, частота. Математичний маятник. Коливання вантажу на пружині.]]&amp;lt;br&amp;gt;8. [[Лабораторна робота № 2. Визначення прискорення вільного падіння|Лабораторна робота № 2. Визначення прискорення вільного падіння.]]&amp;lt;br&amp;gt;9. [[Перетворення енергії в коливальному русі. Вимушені коливання. Резонанс|Перетворення енергії в коливальному русі. Вимушені коливання. Резонанс.]]&amp;lt;br&amp;gt;10. [[Поперечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі. Вібрація та її вплив на живі організми|Поперечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі. Вібрація та її вплив на живі організми.]]&amp;lt;br&amp;gt;11. [[Звукові хвилі. Швидкість звуку. Гучність звуку та висота тону. Луна. Інфра- та ультразвуки|Звукові хвилі. Швидкість звуку. Гучність звуку та висота тону. Луна. Інфра- та ультразвуки.]]&amp;lt;br&amp;gt;12. [[Узагальнення та систематизація знань з теми „Механічні коливання і хвилі”. Екологічні проблеми акустики|Узагальнення та систематизація знань з теми „Механічні коливання і хвилі”. Екологічні проблеми акустики.]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Електромагнітні коливання'''&amp;lt;br&amp;gt;13. [[Вільні електромагнітні коливання. Перетворення енергії у коливальному контурі. Власна частота коливань|Гармонічні коливання. Період, частота, фаза коливань у контурі. Вільні електромагнітні коливання. Перетворення енергії у коливальному контурі. Власна частота коливань.]]&amp;lt;br&amp;gt;14. [[Автоколивання. Генератор незатухаючих коливань на транзисторі|Автоколивання. Генератор незатухаючих коливань на транзисторі.]]&amp;lt;br&amp;gt;15. [[Розв’язування задач № 2|Розв’язування задач.]]&amp;lt;br&amp;gt;16. [[Вимушені електричні коливання. Змінний електричний струм. Електричний резонанс|Вимушені електричні коливання. Змінний електричний струм. Генератор змінного струму. Діючі значення сили струму і напруги. Електричний резонанс.]]&amp;lt;br&amp;gt;17. [[Розв’язування задач № 3|Розв’язування задач.]]&amp;lt;br&amp;gt;18. [[Трансформатор. Передача електроенергії на відстань та її використання|Трансформатор. Розв’язування задач. Передача електроенергії на відстань та її використання.]]&amp;lt;br&amp;gt;19. [[Узагальнення та систематизація знань з теми „Електромагнітні коливання”|Узагальнення та систематизація знань з теми „Електромагнітні коливання”.]]&amp;lt;br&amp;gt;20. [[Семінар. Проблеми пошуку та використання нових, екологічно чистих джерел енергії. Розвиток енергетики в Україні|Семінар. Проблеми пошуку та використання нових, екологічно чистих джерел енергії. Розвиток енергетики в Україні.]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Електромагнітні хвилі'''&amp;lt;br&amp;gt;21. [[Електромагнітне поле. Електромагнітні хвилі та швидкість їх поширення. Основні властивості електромагнітних хвиль|Електромагнітне поле. Електромагнітні хвилі та швидкість їх поширення. Основні властивості електромагнітних хвиль.]]&amp;lt;br&amp;gt;22. [[Енергія електромагнітної хвилі. Густина потоку випромінювання. Винайдення радіо О.С. Поповим. Принцип радіотелефонного зв’язку|Енергія електромагнітної хвилі. Густина потоку випромінювання. Винайдення радіо О.С. Поповим. Принцип радіотелефонного зв’язку.]]&amp;lt;br&amp;gt;23. [[Семінар. Радіолокація. Поняття про телебачення. Розвиток засобів зв’язку|Семінар. Радіолокація. Поняття про телебачення. Розвиток засобів зв’язку.]]&amp;lt;br&amp;gt;24. [[Розвиток поглядів на природу світла. Швидкість світла. Принцип Гюйгенса. Закони відбивання світла|Розвиток поглядів на природу світла. Швидкість світла. Принцип Гюйгенса. Закони відбивання світла.]]&amp;lt;br&amp;gt;25. [[Повне внутрішнє відбивання|Повне внутрішнє відбивання.]]&amp;lt;br&amp;gt;26. [[Узагальнююче повторення з теми „Геометрична фабрика”. Розв’язування задач з теми „Геометрична оптика”|Узагальнююче повторення з теми „Геометрична фабрика”. Розв’язування задач з теми „Геометрична оптика”.]]&amp;lt;br&amp;gt;27. [[Дифракційна градка. Вимірювання довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної градки|Лабораторна робота № 4. спостереження інтерференції та дифракції світла. Дифракційна градка. Вимірювання довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної градки.]]&amp;lt;br&amp;gt;28. [[Поляризація світла. Дисперсія світла|Поляризація світла. Дисперсія світла.]]&amp;lt;br&amp;gt;29. [[Електромагнітне випромінювання різних діапазонів довжин хвиль. Рентгенівські промені. Праці Івана Пулюя|Електромагнітне випромінювання різних діапазонів довжин хвиль та застосування різних видів випромінювань. Рентгенівські промені. Праці Івана Пулюя.]]&amp;lt;br&amp;gt;30. [[Узагальнення та систематизація знань з теми „Електромагнітні хвилі”|Узагальнення та систематизація знань з теми „Електромагнітні хвилі”.]]&amp;lt;br&amp;gt; [[Контрольна робота-1 (11 клас)|Контрольна робота-1 (11 клас)]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Елементи теорії відносності'''&amp;lt;br&amp;gt;31. [[Принцип відносності Ейнштейна. Швидкість світла у вакуумі як гранична швидкість. Залежність маси від швидкості. Релятивістська динаміка|Принцип відносності Ейнштейна. Швидкість світла у вакуумі як гранична швидкість. Залежність маси від швидкості. Релятивістська динаміка.]]&amp;lt;br&amp;gt;32. [[Закон взаємозв’язку маси та енергії|Закон взаємозв’язку маси та енергії.]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''Світлові кванти'''&amp;lt;br&amp;gt;33. [[Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту. Кванти світла. Рівняння фотоефекту|Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту. Кванти світла. Рівняння фотоефекту.]]&amp;lt;br&amp;gt;34. [[Фотон. Корпускулярно – хвильовий дуалізм|Фотон. Корпускулярно – хвильовий дуалізм.]]&amp;lt;br&amp;gt;35. [[Розв’язування задач. Семінар. Застосування фотоефекту в техніці|Розв’язування задач. Семінар. Застосування фотоефекту в техніці.]]&amp;lt;br&amp;gt;36. [[Тиск світла. Досліди Лебедєва. Хімічна дія світла та її використання. Узагальнення та систематизація знань з теми „Світлові кванти”|Тиск світла. Досліди Лебедєва. Хімічна дія світла та її використання. Узагальнення та систематизація знань з теми „Світлові кванти”.]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Атом і атомне ядро'''&amp;lt;br&amp;gt;37. [[Досліди Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора. Поглинання та випромінювання світла атомом|Досліди Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора. Поглинання та випромінювання світла атомом.]]&amp;lt;br&amp;gt;38. [[Неперервний і лінійчастий спектри. Спектри поглинання і випромінювання. Спектральний аналіз та його застосування|Неперервний і лінійчастий спектри. Спектри поглинання і випромінювання. Спектральний аналіз та його застосування.]]&amp;lt;br&amp;gt;39. [[Лазер. Створення та застосування квантових генераторів. Узагальнення та систематизація знань з теми ”Будова атома”|Семінар. Лазер. Створення та застосування квантових генераторів. Узагальнення та систематизація знань з теми ”Будова атома”.]]&amp;lt;br&amp;gt;40. [[Склад ядра атома. Ізотопи. Ядерні сили. Енергія зв’язку атомних ядер|Склад ядра атома. Ізотопи. Ядерні сили. Енергія зв’язку атомних ядер.]]&amp;lt;br&amp;gt;41. [[Ядерні реакції. Енергетичний вихід ядерних реакцій. Розв’язування задач|Ядерні реакції. Енергетичний вихід ядерних реакцій. Розв’язування задач.]]&amp;lt;br&amp;gt;42. [[Радіоактивність. Альфа- , бета- , гамма-випромінювання. Закон радіоактивного розпаду|Радіоактивність. Альфа- , бета- , гамма-випромінювання. Закон радіоактивного розпаду.]]&amp;lt;br&amp;gt;43. [[Методи спостереження і реєстрації іонізуючих випромінювань. Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями|Методи спостереження і реєстрації іонізуючих випромінювань. Лабораторна робота № 6. Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями.]]&amp;lt;br&amp;gt;44. [[Одержання та використання радіоактивних ізотопів. Захист від випромінювання|Одержання та використання радіоактивних ізотопів. Поглинена доза випромінювання та її біологічна дія. Захист від випромінювання.]]&amp;lt;br&amp;gt;45. [[Семінар. Чорнобильська катастрофа та ліквідація її наслідків|Семінар. Чорнобильська катастрофа та ліквідація її наслідків.]]&amp;lt;br&amp;gt;46. [[Поділ ядер урану. Ядерний реактор. Термоядерні реакції.Проблеми розвитку ядерної енергетики в Україні. Екологічні наслідки|Поділ ядер урану. Ядерний реактор. Термоядерні реакції. Семінар. Проблеми розвитку ядерної енергетики в Україні. Екологічні наслідки.]]&amp;lt;br&amp;gt;47. [[Елементарні частинки та їх властивості. Взаємні перетворення частинок і квантів електромагнітного випромінювання|Елементарні частинки та їх властивості. Частинки та античастинки. Взаємні перетворення частинок і квантів електромагнітного випромінювання.]]&amp;lt;br&amp;gt;48. [[Узагальнення і систематизація знань з теми „Атом і атомне ядро”|Узагальнення і систематизація знань з теми „Атом і атомне ядро”.]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Узагальнююче заняття'''&amp;lt;br&amp;gt;49. [[Сучасна наукова картина світу|Сучасна наукова картина світу. ]]&amp;lt;br&amp;gt;50. [[Семінар. Фізика і науково-технічний прогрес|Семінар. Фізика і науково-технічний прогрес.]]&amp;lt;br&amp;gt; [[Підсумкова контрольна робота (11 клас)|Підсумкова контрольна робота (11 клас)]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB._%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96</id>
		<title>Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Розвиток міст і сіл. Торгівля. Українські підприємці</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB._%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96"/>
				<updated>2011-06-01T20:30:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України|Історія України]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України 9 клас|Історія України 9 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Історія України: Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Розвиток міст і сіл. Торгівля. Українські підприємці''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Історія України, клас, урок, на тему, 9 клас, Поширення вільнонайманої праці, Розвиток промисловості, Розвиток міст і сіл, Торгівля, Українські підприємці, Родини Яхненків і Симиренків.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПОШИРЕННЯ ВІЛЬНОНАЙМАНОЇ ПРАЦІ. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. ОСОБЛИВОСТІ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ. РОЗВИТОК МІСТ І СІЛ. РОЗШИРЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ. ТОРГІВЛЯ. УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМЦІ. РОДИНА ЯХНЕНКІВ І СИМИРЕНКІВ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ&amp;lt;br&amp;gt;''Ураховуючи український та світовий історичний досвід, спробуйте визначити етапи розвитку промислового виробництва.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Поширення вільнонайманої праці&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Селянська реформа 1861 р. сприяла вивільненню великої кількості людей. Вона створила надлишок дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості. За умов нестачі землі селяни-бідняки, аби поліпшити своє матеріальне становище, наймалися на роботу до заможніших односельців або до поміщицьких економій. Проте забезпечити роботою всіх охочих ці господарства не могли. Через це селяни тимчасово або й назавжди залишали рідні домівки, наймаючись на фабрику чи завод. Типовою картиною пореформерного життя села й міста стали заробітчани, які мандрували в пошуках роботи.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масове пропонування людьми власної робочої сили, вільне її переміщення привели до формування справжніх ринків праці — явища, властивого високорозвиненому капіталізму. У багатьох містах, містечках і селах України почали діяти ринки праці, де збиралися тисячі робітників, сюди ж приїздили наймачі на постійну чи тимчасову роботу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний факт. Ринки праці діяли в містечках Шполі, Смілі, Білій Церкві — у Київській губернії; у торговельних селах Новоукраїнці, Бірзулі, Мостовому; на залізничних станціях Знам'янці та Волинській; у містах Єлизаветграді, Бобринці, Вознесенську, Одесі — у Херсонській губернії; у містечку Каховці — у Таврійській губернії; у місті Катеринославі та на станції Лозовій — у Катеринославській губернії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення ринків робочої сили означало, що капіталістичні відносини остаточно вкоренилися в житті українського суспільства.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розвиток промисловості&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
60—80-і роки XIX ст. стали завершальним етапом промислового перевороту в Україні. Це означало, що відбувся остаточний перехід від мануфактури до машинного виробництва. Головним і єдиним рушієм усіх машин і верстатів на фабриках і заводах став паровий двигун. Основним промисловим паливом — кам'яне вугілля. У ході подальшої індустріалізації великі капіталістичні підприємства почали ширше застосовувати досягнення науки та інженерної думки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Промисловий поступ України під владою Російської імперії характеризувався розвитком галузей важкої промисловості: вугільної, залізорудної, металургійної, машинобудівної. Найбільшого розвитку досягнув Донецько-Криворізький регіон, який став головною вугільно-металургійною базою України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від реформи 1861 р. до кінця століття видобуток кам'яного вугілля в Україні зріс більш як у 115 разів і становив 70 % від загальної кількості в Російській імперії. Видобуток залізної руди зріс у 158 разів і становив більше його половини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці століття металургійна промисловість України давала більше половини чавуну, трохи менше половини заліза та сталі від усієї кількості, що виплавлялася в Російській імперії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На основі капіталістичних відносин успішно розвивалися й традиційні галузі, пов'язані із сільським господарством, насамперед цукрова промисловість. До середини 90-х років виробництво цукру в Україні зросло в 14 разів і становило 84 % від загальноімперського виробництва.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Капіталізація сільського господарства, розвиток промисловості посилили потребу в розвитку транспорту. У 1865 р. в Україні було завершено будівництво першої залізниці довжиною 222 версти, що з'єднала Балту й Одесу. Усі інші залізниці теж споруджувалися від сільськогосподарських районів до азовсько-чорноморських портів заради забезпечення успішного експортування хліба. Першою залізницею, збудованою в 1884 р. заради потреб промисловості, стала Єкатерининська, яка з'єднала Донбас із Криворіжжям.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці століття в Україні з'явилися й перші підприємства транспортного машинобудування — Харківський і Луганський паровозобудівні заводи. До 1900 р. вони випустили 233 паровози.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості індустріалізації в Україні&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з яскравих особливостей індустріалізації України стала концентрація виробництва, тобто зосередження його на великих підприємствах. Так, у цукровій галузі від початку 60-х і до середини 90-х років XIX ст. кількість заводів скоротилася з 247 до 153. Разом із тим кількість робітників на цих заводах зросла з 38 до 78 тис, а виробництво цукру на них збільшилося в 14 разів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Концентрація виробництва на великих підприємствах давала можливість фабрикантам і заводчикам легко перемагати дрібних і слабких конкурентів. Однак конкуренція між великими підприємствами призводила їх до взаємного ослаблення і значних збитків. Це спонукало виробників домовлятися про ціни на сировину, готову продукцію, розподіляти ринки збуту. Так в Україні вільна конкуренція почала переростати в монополістичний капіталізм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб не допустити зниження цін на внутрішньому ринку, найбільші цукроза-водчики України в 1887 р. об'єдналися в Києві в першу в Російській імперії''монополію''. Уже через п'ять років у її складі перебували понад 90 % усіх цукрових заводів України.&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''МОНОПОЛІЯ (від грец. monoроlіа; mono - один і роlео — продаю) — об'єднання підприємств для виробництва і збуту продукції певного виду, заради обмеження конкуренції та отримання високих (монопольних) прибутків.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:20 6.jpg]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною особливістю індустріального розвитку України стало широке залучення іноземного, насамперед європейського капіталу. Так, за останні два десятиріччя XIX ст. у Катеринославській та Херсонській губерніях було збудовано 17 великих металургійних заводів. Із них 9 належали іноземним підприємцям.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На кошти іноземного капіталу, насамперед англійського, бельгійського і французького, були споруджені завод Джона Х'юза з робітничим селищем Юзівка; Дніпровський завод у селищі Кам'янському (нині Дніпродзержинськ);&amp;amp;nbsp; Гданцівський&amp;amp;nbsp; завод поблизу Кривого Рогу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зрозуміло, що після сплати податків і виплати заробітної плати робітникам, іноземні капіталісти мали повне право вкладати кошти в нові підприємства або ж вивозити їх за межі України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Д. Х'юз протягом 25 років своєї діяльності в Україні вивіз із неї 25 млн рублів. Колишній коваль з Уельсу, разом із синами, заснував м. Юзівку (нині Донецьк), збудував металургійний завод і 10 шахт. На цих підприємствах діяла система ефективного захисту робітників. Заробітна плата становила 15-150 руб. Помешкання робітників забезпечувалися безкоштовним паливом і водою. Безоплатним було й лікування в лікарні на 100 ліжок. За навчання дитини в школі робітник сплачував 5 руб. за рік. Удови отримували пенсію 5-25 руб. Х'юзи посадили в місті парк, збудували церкву.&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для будівництва нових гігантів індустрії не вистачало коштів і в найзаможніших капіталістів. Тому для цього створювалися акціонерні (колективні) компанії. Усі охочі могли купити акції майбутнього заводу, тобто вкласти капітал у його будівництво. Коли ж завод починав випускати продукцію, одержані прибутки розподілялися відповідно до вкладених капіталів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. В Україні протягом 1888-1894 pp. були створені 22 іноземні акціонерні компанії. Французький, бельгійський, англійський і німецький капітали зайняли передові позиції в кам'яновугільній, залізорудній та металургійній галузях. У вуглевидобутку іноземцям належало 63% основного капіталу, у металургії - 90 %.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яскравою особливістю українського машинобудування став найшвидший розвиток не військового (як у Росії, Німеччині), а сільськогосподарського машинобудування (як у СІЛА).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні сконцентрувалося 70 % загальноімперського виробництва сільськогосподарських машин і знарядь (плугів, сівалок, жаток, соломорізок, молотарок тощо). У цій галузі також домінував іноземний капітал. Із 65 заводів сільськогосподарського машинобудування, що працювали в Україні в 1900 p., більшість належала власникам з європейських країн.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Потворною особливістю індустріалізації стало нехтування питаннями забруднення довкілля. Відходи виробництва отруювали річки, ставки, озера, повітря. Це спричиняло загибель риби, інших живих істот, виникнення й поширення нових захворювань людей.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 8.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У губернських центрах, насамперед за ініціативою земств, були створені комітети здоров'я. Вони забили тривогу й вимагали захисту природи. Комітети надіслали на всі промислові підприємства України комісії, до складу яких уходили лікарі, біологи, хіміки, інженери й техніки. Ці комісії ніде не виявили надійних очисних споруд. Проте на їхнє звернення до губернських властей, останні обмежилися формальними бюрократичними розпорядженнями на зразок: «ужити дійових заходів щодо запобігання псуванню води», які так і залишилися на папері.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 9.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Аналізи, проведені в 90-х роках XIX ст., показали, що&amp;amp;nbsp; в багатьох річках&amp;amp;nbsp; України&amp;amp;nbsp; концентрація хімічних речовин у 15 разів перевищувала забрудненість річок промислових округів Німеччини. Забрудненість води, очищеної заводськими відстійниками України, у 100 разів перевищувала норми, допустимі в Англії.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною особливістю був колоніальний характер індустріалізації України. Представники дому Романових мало цікавилися проблемами й потребами України. Так, українські підприємства виробляли 75 % залізничних рейок у Російській імперії, які використовувалися на спорудження найдовших у світі російських залізниць. Загальна ж довжина українських залізниць наприкінці XIX ст. становила 8417 км.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Протяжність залізниць у Франції на кінець 60-х років XIX ст., тобто на час завершення промислового перевороту в цій країні, уже становила 17,4 тис. км. У Німеччині, яка з промисловим переворотом запізнювалася так само, як і Україна, лише протягом 1870-1875 pp. щорічно будувалося 1500-2000 км залізничних шляхів. ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найяскравіше колоніальний характер української економіки визначався за співвідношенням видобувних і переробних галузей.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці XIX ст. частка України у видобувній загальноімперській промисловості становила 70 %, а в переробній — тільки 15 %. Таке співвідношення між видобувними й переробними галузями доповнювалося колоніальною політикою встановлення цін. Вартість російських товарів надзвичайно завищувалася, а ціни на українську сировину спеціально занижувалися. У такий спосіб українську економіку позбавляли належних прибутків і змушували слугувати інтересам Російської імперії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 10.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це проявлялося не лише у видобуванні кам'яного вугілля, руди, виплавлення металу, а й в інших галузях промисловості. Так, основним виробником тютюну в імперії була Україна, але виробництво цигарок з українського тютюну здійснювалося аж у Петербурзі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велику кількість українського цукру відправляли на рафінадні заводи Москви, щоб навіть у цукровій галузі зробити Україну залежною від Росії та примусити її ділитися прибутками. Таких прикладів можна знайти дуже багато.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В України віднімали й кошти, які збирали як податки. Царський уряд витрачав їх на свої потреби й поза межами України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. За підрахунками вчених, протягом 1868-1890 pp. Із коштів, зібраних у 9 українських губерніях, царська казна повертала в Україну лише 60 %. Наприкінці століття їх поверталося не більше 45 %.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 11.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, розвиток промислового виробництва в Україні спричинив багато проблем — насамперед соціальних і колоніальних.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розвиток міст і сіл&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 1861 p., лише за винятком чорноморсько-азовських портів, міста в Україні розвивалися повільно, а міські мешканці становили всього 10 % від загальної кількості населення. Деякому зростанню лівобережних міст, таких як Полтава, Ромни, Суми, Харків, сприяло проведення численних ярмарків. Такі правобережні міста, як Біла Церква, Бердичів, Житомир, почали розвиватися й перетворюватися на осередки торгівлі й ремесла за рахунок припливу євреїв. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість міського населення проживала в містах, які за чисельністю не перевищували 20 тис. жителів. Лише в Одесі мешкало понад 100 тис. міщан. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток міст значно прискорився між 1870-1900 pp. Це було зумовлено вивільненням селянства, свободою їхнього пересування, розвитком промисловості, торгівлі й особливо будівництвом залізниць.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найшвидше зростали великі міста. Наприкінці XIX ст. в Україні виникли 4 великі центри: Одеса — квітуче торгове та промислове місто з населенням 400 тис. мешканців; Київ — центр адміністративного управління, культурного життя, а також внутрішньої торгівлі та машинобудування — 250 тис. жителів; Харків — центр торгівлі та промисловості Лівобережжя — 175 тис. міщан; Катеринослав — 115-тисячний промисловий центр Південної України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 80-90-х років у цих містах були збудовані електростанції. У 1892 р. в Києві був пущений перший у Російській імперії трамвай. За ним стали на рейки трамваї в Катеринославі, Житомирі, Єлизаветграді, Севастополі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розширювалося освітлення газовими, а згодом і електричними ліхтарями. Розгорнулося будівництво водогонів. На початку 80-х років в Одесі вже працював телефонний зв'язок, а згодом його запровадили в Києві, Харкові, Маріуполі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''УРБАНІЗАЦІЯ (від латин, urbanus — міський) — процес зосередження населення, економічного та культурного життя в містах.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зростання міст не означало, що тоді в Україні відбувалася урбанізація. Із розвитком великих міст занепадали менші. У 1900 р. лише 13 % населення України були міськими жителями. Цей показник був нижчим, аніж у Росії (15 %), і значно нижчим, аніж у західноєвропейських країнах, де провідні позиції посідала Англія, 72 % громадян якої проживали в містах.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розширення внутрішнього ринку. Торгівля&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після реформи 1861 р. внутрішній ринок України розширився за рахунок зростання ринку землі. Розвиткові внутрішньої торгівлі сприяла й запроваджена в 60-70-х роках кредитна система.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заснований у 1860 р. Державний банк через свої контори почав надавати позики торговцям для започаткування та розширення торгівлі. Незабаром почали працювати й приватні банки в Києві, Харкові, Одесі. У внутрішній торгівлі зросла кількість торговців. Лише в 1882 р. державні органи видали 54 тис. посвідчень на розвізну та 1800 посвідчень на розносну торгівлю. Залізницями, кіньми й пішки дрібні торговці добиралися до найвіддаленіших сіл і залучали їх до товарно-грошових відносин. Вони скуповували продукцію, яка користувалася найбільшим попитом на ринку: хліб, коноплі, шкіру, сало, щетину і т. п.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Збільшувалася кількість закладів стаціонарної торгівлі — магазинів, крамниць, рундуків, наметів тощо. Особливо швидко зростали вони в нових промислових містах, на залізничних станціях і річкових пристанях. Пожвавішали міські базари. їхня кількість продовжувала зростати — у Києві щоденно працювали шість, в Одесі й Харкові — по три базари.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 12.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питома вага ярмарків у загальному товарообігу зменшилася, однак вони продовжували відігравати значну роль у торгівлі. Водночас із загальними ярмарками в кожній губернії діяли спеціалізовані, де торгували якимось одним товаром. Наприклад, в Ізюмі — шкірами, Білопіллі — прядивом, Недригайлові — тютюном і т. д. Окрім роздрібної торгівлі, головним завданням ярмарків була організація гуртової (оптової) торгівлі, тобто торгівлі великими партіями товарів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 13.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі здійсненням буржуазних реформ стали швидко засновуватися торговельні біржі. Вони значно прискорили товарний обіг, полегшили гуртову купівлю — продаж. Найбільші за обсягом торговельні операції здійснювали Київська, Одеська, Єлизаветградська біржі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Українські підприємці&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перебудова всього суспільного й економічного життя супроводжувалася багатьма лихами, злигоднями й нещадною експлуатацією працівників працедавцями. Проте з'являлися й такі підприємці, які пов'язували зростання свого капіталу з поліпшенням умов життя та праці своїх робітників, а свій капітал уважали частиною національного надбання. Такими були родини Харитоненків, Симиренків, Яхненків, Терещенків та ін.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Харитоненки — українські цукрозаводчики й землевласники — походили із селян-чумаків. їм належали цукрові заводи й сільськогосподарські економії на Сумщині. їхні успіхи в упровадженні передових методів ведення господарства відзначені золотими медалями на виставках у Філадельфії, Парижі, Антверпені, Санкт-Петербурзі. Разом із тим Харитоненки займалися бакалійною торгівлею.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родина Яхненків походила із селян-кріпаків м. Сміли (нині Черкаської обл.). Михайло Яхненко — чинбар і чоботар, зайнявшись торгівлею, викупив із неволі всю свою родину. Синів — Степана, Терентія й Кіндрата — він одружив з дочками Федора Симиренка — нащадка давнього козацького роду, який після ліквідації Запорозької Січі потрапив у неволю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 14.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Викупившись із кріпацтва, Федір Симиренко разом зі своїми зятями заснував промислову фірму «Брати Яхненки і Симиренко», розквіт діяльності якої припав да 40—50-і роки XIX ст. Головною їхньої справою стало нове тоді виробництво цукру.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1843 р. підприємці спорудили перший в Україні та в Російській імперії паровий механічний цукровий завод. Незабаром до ладу стали ще два заводи. Найпотужніший із них (у с. Млієві) був грандіозною семиповерховою спорудою.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фірмі належав також і відмінно оснащений механічний завод, який випускав не лише обладнання для цукроварень, а й споруджував річкові пароплави. Перші з них отримали назви «Українець» і «Ярослав».&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сини Федора Симиренка — Платон і Василь, — отримавши інженерну освіту в Парижі, теж долучилися до роботи. У Млієві Платон побудував ціле промислове містечко. Сімейні робітники та службовці жили в окремих будинках із городами і садками. Самотні працівники мешкали в гуртожитку. У містечку працювали крамниці, лікарня на 150 місць, аптека, лазня, школа, аматорський театр, церква. Вулиці освітлювалися газовими ліхтарями, які тоді мали лише три міста царської Росії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Підприємство торгувало цукром, борошном (у Російській імперії та за кордоном). Підприємцям довіряли свої кошти як заможні підприємці, так і звичайні робітники. Напередодні самоліквідації фірми всім вкладникам і кредиторам повернули вклади з належними відсотками.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний факт. Яхненки та Симиренки не піддавалися загальній хвилі денаціоналізації, а завжди підкреслювали свою українську сутність. Вони не залишали своїх співвітчизників у скрутний час. Так, коли настав голодний 1830 p., підприємці безкоштовно годували 10 тис. селян.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоранку біля млинів їхньої фірми вишиковувалися довгі черги людей, які одержували борошно для своїх сімей. Усі інші фабриканти й поміщики, які жили довкола, виявилися байдужими до біди народу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яскравим прикладом успішних українських підприємців стала родина Терещенків — вихідців із старовинного козацького роду.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Артем Терещенко нажив значні капітали на постачанні продовольства і спорядження для армії та флоту під час Кримської війни. У селищі Хутір Михайлівський на Чернігівщині він побудував найбільшу тоді в Україні цукроварню. Після реформи 1861 р. купив 150 тис. десятин землі на Чернігівщині, Київщині, Поділлі, Волині. На придбаних землях Терещенко побудував цукрові заводи та великі тваринницькі господарства.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Справу батька продовжили сини — Микола, Федір і Семен. У 1870 р. вони заснували «Товариство цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків». &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Водночас із цим вони займалися лісовим і зерновим господарством. їхні високі підприємницькі досягнення засвідчили золоті медалі, здобуті на промислових виставках у Парижі, Чикаго, Петербурзі. Обов'язковою умовою отримання цих нагород було й створення високого рівня благоустрою для заводських робітників. Терещенки на своїх заводах організовували зразкові умови праці та побуту для робітників, будували для них їдальні, лікарні, школи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте свої знання&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Проаналізуйте процес створення ринку праці в пореформеній Україні.&amp;lt;br&amp;gt;2. Охарактеризуйте зміни в промисловості протягом завершального етапу промислового перевороту в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;3. Охарактеризуйте масштаби проникнення іноземного капіталу в Україну. Як це позначилося на розвитку української економіки?&amp;lt;br&amp;gt;4. Чому машинобудування розвивалося в Україні насамперед як сільськогосподарське?&amp;lt;br&amp;gt;5. Назвіть потворні наслідки індустріалізації в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;6. Доведіть колоніальний характер індустріалізації України.&amp;lt;br&amp;gt;7. Визначте особливості здійснення індустріалізації в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;8. Поясніть сутність переходу від вільної конкуренції до монополістичного капіталізму.&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке акціонерні компанії? Чому виникла в них потреба?&amp;lt;br&amp;gt;11. Опишіть зміни, які сталися в містах України в ході індустріалізації.&amp;lt;br&amp;gt;10. Проаналізуйте зміни, які відбулися в торгівлі, у розвитку внутрішнього ринку.&amp;lt;br&amp;gt;12. Підготуйте повідомлення про відомого чи призабутого українського підприємця того часу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Скачати]] календарно-тематичне планування [[Історія України|з історії України]], відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю [[Історія України 9 клас|з історії України для 9 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB._%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96</id>
		<title>Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Розвиток міст і сіл. Торгівля. Українські підприємці</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB._%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96"/>
				<updated>2011-06-01T20:14:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України|Історія України]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України 9 клас|Історія України 9 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Історія України: Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Розвиток міст і сіл. Торгівля. Українські підприємці''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Історія України, клас, урок, на тему, 9 клас, Поширення вільнонайманої праці, Розвиток промисловості, Розвиток міст і сіл, Торгівля, Українські підприємці, Родини Яхненків і Симиренків.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПОШИРЕННЯ ВІЛЬНОНАЙМАНОЇ ПРАЦІ. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. ОСОБЛИВОСТІ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ. РОЗВИТОК МІСТ І СІЛ. РОЗШИРЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ. ТОРГІВЛЯ. УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМЦІ. РОДИНА ЯХНЕНКІВ І СИМИРЕНКІВ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ&amp;lt;br&amp;gt;''Ураховуючи український та світовий історичний досвід, спробуйте визначити етапи розвитку промислового виробництва.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Поширення вільнонайманої праці&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Селянська реформа 1861 р. сприяла вивільненню великої кількості людей. Вона створила надлишок дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості. За умов нестачі землі селяни-бідняки, аби поліпшити своє матеріальне становище, наймалися на роботу до заможніших односельців або до поміщицьких економій. Проте забезпечити роботою всіх охочих ці господарства не могли. Через це селяни тимчасово або й назавжди залишали рідні домівки, наймаючись на фабрику чи завод. Типовою картиною пореформерного життя села й міста стали заробітчани, які мандрували в пошуках роботи.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масове пропонування людьми власної робочої сили, вільне її переміщення привели до формування справжніх ринків праці — явища, властивого високорозвиненому капіталізму. У багатьох містах, містечках і селах України почали діяти ринки праці, де збиралися тисячі робітників, сюди ж приїздили наймачі на постійну чи тимчасову роботу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний факт. Ринки праці діяли в містечках Шполі, Смілі, Білій Церкві — у Київській губернії; у торговельних селах Новоукраїнці, Бірзулі, Мостовому; на залізничних станціях Знам'янці та Волинській; у містах Єлизаветграді, Бобринці, Вознесенську, Одесі — у Херсонській губернії; у містечку Каховці — у Таврійській губернії; у місті Катеринославі та на станції Лозовій — у Катеринославській губернії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення ринків робочої сили означало, що капіталістичні відносини остаточно вкоренилися в житті українського суспільства.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розвиток промисловості&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
60—80-і роки XIX ст. стали завершальним етапом промислового перевороту в Україні. Це означало, що відбувся остаточний перехід від мануфактури до машинного виробництва. Головним і єдиним рушієм усіх машин і верстатів на фабриках і заводах став паровий двигун. Основним промисловим паливом — кам'яне вугілля. У ході подальшої індустріалізації великі капіталістичні підприємства почали ширше застосовувати досягнення науки та інженерної думки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Промисловий поступ України під владою Російської імперії характеризувався розвитком галузей важкої промисловості: вугільної, залізорудної, металургійної, машинобудівної. Найбільшого розвитку досягнув Донецько-Криворізький регіон, який став головною вугільно-металургійною базою України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від реформи 1861 р. до кінця століття видобуток кам'яного вугілля в Україні зріс більш як у 115 разів і становив 70% від загальної кількості в Російській імперії. Видобуток залізної руди зріс у 158 разів і становив більше його половини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці століття металургійна промисловість України давала більше половини чавуну, трохи менше половини заліза та сталі від усієї кількості, що виплавлялася в Російській імперії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На основі капіталістичних відносин успішно розвивалися й традиційні галузі, пов'язані із сільським господарством, насамперед цукрова промисловість. До середини 90-х років виробництво цукру в Україні зросло в 14 разів і становило 84% від загальноімперського виробництва.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Капіталізація сільського господарства, розвиток промисловості посилили потребу в розвитку транспорту. У 1865 р. в Україні було завершено будівництво першої залізниці довжиною 222 версти, що з'єднала Балту й Одесу. Усі інші залізниці теж споруджувалися від сільськогосподарських районів до азовсько-чорноморських портів заради забезпечення успішного експортування хліба. Першою залізницею, збудованою в 1884 р. заради потреб промисловості, стала Єкатерининська, яка з'єднала Донбас із Криворіжжям.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці століття в Україні з'явилися й перші підприємства транспортного машинобудування — Харківський і Луганський паровозобудівні заводи. До 1900 р. вони випустили 233 паровози.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості індустріалізації в Україні&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з яскравих особливостей індустріалізації України стала концентрація виробництва, тобто зосередження його на великих підприємствах. Так, у цукровій галузі від початку 60-х і до середини 90-х років XIX ст. кількість заводів скоротилася з 247 до 153. Разом із тим кількість робітників на цих заводах зросла з 38 до 78 тис, а виробництво цукру на них збільшилося в 14 разів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Концентрація виробництва на великих підприємствах давала можливість фабрикантам і заводчикам легко перемагати дрібних і слабких конкурентів. Однак конкуренція між великими підприємствами призводила їх до взаємного ослаблення і значних збитків. Це спонукало виробників домовлятися про ціни на сировину, готову продукцію, розподіляти ринки збуту. Так в Україні вільна конкуренція почала переростати в монополістичний капіталізм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб не допустити зниження цін на внутрішньому ринку, найбільші цукроза-водчики України в 1887 р. об'єдналися в Києві в першу в Російській імперії''монополію''. Уже через п'ять років у її складі перебували понад 90% усіх цукрових заводів України.&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''МОНОПОЛІЯ (від грец. monoроlіа; mono - один і роlео — продаю) — об'єднання підприємств для виробництва і збуту продукції певного виду, заради обмеження конкуренції та отримання високих (монопольних) прибутків.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:20 6.jpg]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною особливістю індустріального розвитку України стало широке залучення іноземного, насамперед європейського капіталу. Так, за останні два десятиріччя XIX ст. у Катеринославській та Херсонській губерніях було збудовано 17 великих металургійних заводів. Із них 9 належали іноземним підприємцям.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На кошти іноземного капіталу, насамперед англійського, бельгійського і французького, були споруджені завод Джона Х'юза з робітничим селищем Юзівка; Дніпровський завод у селищі Кам'янському (нині Дніпродзержинськ);&amp;amp;nbsp; Гданцівський&amp;amp;nbsp; завод поблизу Кривого Рогу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зрозуміло, що після сплати податків і виплати заробітної плати робітникам, іноземні капіталісти мали повне право вкладати кошти в нові підприємства або ж вивозити їх за межі України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Д. Х'юз протягом 25 років своєї діяльності в Україні вивіз із неї 25 млн рублів. Колишній коваль з Уельсу, разом із синами, заснував м. Юзівку (нині Донецьк), збудував металургійний завод і 10 шахт. На цих підприємствах діяла система ефективного захисту робітників. Заробітна плата становила 15-150 руб. Помешкання робітників забезпечувалися безкоштовним паливом і водою. Безоплатним було й лікування в лікарні на 100 ліжок. За навчання дитини в школі робітник сплачував 5 руб. за рік. Удови отримували пенсію 5-25 руб. Х'юзи посадили в місті парк, збудували церкву.&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для будівництва нових гігантів індустрії не вистачало коштів і в найзаможніших капіталістів. Тому для цього створювалися акціонерні (колективні) компанії. Усі охочі могли купити акції майбутнього заводу, тобто вкласти капітал у його будівництво. Коли ж завод починав випускати продукцію, одержані прибутки розподілялися відповідно до вкладених капіталів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. В Україні протягом 1888-1894 pp. були створені 22 іноземні акціонерні компанії. Французький, бельгійський, англійський і німецький капітали зайняли передові позиції в кам'яновугільній, залізорудній та металургійній галузях. У вуглевидобутку іноземцям належало 63% основного капіталу, у металургії - 90%.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яскравою особливістю українського машинобудування став найшвидший розвиток не військового (як у Росії, Німеччині), а сільськогосподарського машинобудування (як у СІЛА).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні сконцентрувалося 70% загальноімперського виробництва сільськогосподарських машин і знарядь (плугів, сівалок, жаток, соломорізок, молотарок тощо). У цій галузі також домінував іноземний капітал. Із 65 заводів сільськогосподарського машинобудування, що працювали в Україні в 1900 p., більшість належала власникам з європейських країн.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Потворною особливістю індустріалізації стало нехтування питаннями забруднення довкілля. Відходи виробництва отруювали річки, ставки, озера, повітря. Це спричиняло загибель риби, інших живих істот, виникнення й поширення нових захворювань людей.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 8.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У губернських центрах, насамперед за ініціативою земств, були створені комітети здоров'я. Вони забили тривогу й вимагали захисту природи. Комітети надіслали на всі промислові підприємства України комісії, до складу яких уходили лікарі, біологи, хіміки, інженери й техніки. Ці комісії ніде не виявили надійних очисних споруд. Проте на їхнє звернення до губернських властей, останні обмежилися формальними бюрократичними розпорядженнями на зразок: «ужити дійових заходів щодо запобігання псуванню води», які так і залишилися на папері.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 9.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Аналізи, проведені в 90-х роках XIX ст., показали, що&amp;amp;nbsp; в багатьох річках&amp;amp;nbsp; України&amp;amp;nbsp; концентрація хімічних речовин у 15 разів перевищувала забрудненість річок промислових округів Німеччини. Забрудненість води, очищеної заводськими відстійниками України, у 100 разів перевищувала норми, допустимі в Англії.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною особливістю був колоніальний характер індустріалізації України. Представники дому Романових мало цікавилися проблемами й потребами України. Так, українські підприємства виробляли 75% залізничних рейок у Російській імперії, які використовувалися на спорудження найдовших у світі російських залізниць. Загальна ж довжина українських залізниць наприкінці XIX ст. становила 8417 км.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Протяжність залізниць у Франції на кінець 60-х років XIX ст., тобто на час завершення промислового перевороту в цій країні, уже становила 17,4 тис. км. У Німеччині, яка з промисловим переворотом запізнювалася так само, як і Україна, лише протягом 1870-1875 pp. щорічно будувалося 1500-2000 км залізничних шляхів. ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найяскравіше колоніальний характер української економіки визначався за співвідношенням видобувних і переробних галузей.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці XIX ст. частка України у видобувній загальноімперській промисловості становила 70%, а в переробній — тільки 15%. Таке співвідношення між видобувними й переробними галузями доповнювалося колоніальною політикою встановлення цін. Вартість російських товарів надзвичайно завищувалася, а ціни на українську сировину спеціально занижувалися. У такий спосіб українську економіку позбавляли належних прибутків і змушували слугувати інтересам Російської імперії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 10.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це проявлялося не лише у видобуванні кам'яного вугілля, руди, виплавлення металу, а й в інших галузях промисловості. Так, основним виробником тютюну в імперії була Україна, але виробництво цигарок з українського тютюну здійснювалося аж у Петербурзі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велику кількість українського цукру відправляли на рафінадні заводи Москви, щоб навіть у цукровій галузі зробити Україну залежною від Росії та примусити її ділитися прибутками. Таких прикладів можна знайти дуже багато.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В України віднімали й кошти, які збирали як податки. Царський уряд витрачав їх на свої потреби й поза межами України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. За підрахунками вчених, протягом 1868-1890 pp. Із коштів, зібраних у 9 українських губерніях, царська казна повертала в Україну лише 60%. Наприкінці століття їх поверталося не більше 45%.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 11.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, розвиток промислового виробництва в Україні спричинив багато проблем — насамперед соціальних і колоніальних.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розвиток міст і сіл&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 1861 p., лише за винятком чорноморсько-азовських портів, міста в Україні розвивалися повільно, а міські мешканці становили всього 10% від загальної кількості населення. Деякому зростанню лівобережних міст, таких як Полтава, Ромни, Суми, Харків, сприяло проведення численних ярмарків. Такі правобережні міста, як Біла Церква, Бердичів, Житомир, почали розвиватися й перетворюватися на осередки торгівлі й ремесла за рахунок припливу євреїв. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість міського населення проживала в містах, які за чисельністю не перевищували 20 тис. жителів. Лише в Одесі мешкало понад 100 тис. міщан. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток міст значно прискорився між 1870-1900 pp. Це було зумовлено вивільненням селянства, свободою їхнього пересування, розвитком промисловості, торгівлі й особливо будівництвом залізниць.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найшвидше зростали великі міста. Наприкінці XIX ст. в Україні виникли 4 великі центри: Одеса — квітуче торгове та промислове місто з населенням 400 тис. мешканців; Київ — центр адміністративного управління, культурного життя, а також внутрішньої торгівлі та машинобудування — 250 тис. жителів; Харків — центр торгівлі та промисловості Лівобережжя — 175 тис. міщан; Катеринослав — 115-тисячний промисловий центр Південної України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 80-90-х років у цих містах були збудовані електростанції. У 1892 р. в Києві був пущений перший у Російській імперії трамвай. За ним стали на рейки трамваї в Катеринославі, Житомирі, Єлизаветграді, Севастополі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розширювалося освітлення газовими, а згодом і електричними ліхтарями. Розгорнулося будівництво водогонів. На початку 80-х років в Одесі вже працював телефонний зв'язок, а згодом його запровадили в Києві, Харкові, Маріуполі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''УРБАНІЗАЦІЯ (від латин, urbanus — міський) — процес зосередження населення, економічного та культурного життя в містах.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зростання міст не означало, що тоді в Україні відбувалася урбанізація. Із розвитком великих міст занепадали менші. У 1900 р. лише 13% населення України були міськими жителями. Цей показник був нижчим, аніж у Росії (15%), і значно нижчим, аніж у західноєвропейських країнах, де провідні позиції посідала Англія, 72% громадян якої проживали в містах.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розширення внутрішнього ринку. Торгівля&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після реформи 1861 р. внутрішній ринок України розширився за рахунок зростання ринку землі. Розвиткові внутрішньої торгівлі сприяла й запроваджена в 60-70-х роках кредитна система.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заснований у 1860 р. Державний банк через свої контори почав надавати позики торговцям для започаткування та розширення торгівлі. Незабаром почали працювати й приватні банки в Києві, Харкові, Одесі. У внутрішній торгівлі зросла кількість торговців. Лише в 1882 р. державні органи видали 54 тис. посвідчень на розвізну та 1800 посвідчень на розносну торгівлю. Залізницями, кіньми й пішки дрібні торговці добиралися до найвіддаленіших сіл і залучали їх до товарно-грошових відносин. Вони скуповували продукцію, яка користувалася найбільшим попитом на ринку: хліб, коноплі, шкіру, сало, щетину і т. п.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Збільшувалася кількість закладів стаціонарної торгівлі — магазинів, крамниць, рундуків, наметів тощо. Особливо швидко зростали вони в нових промислових містах, на залізничних станціях і річкових пристанях. Пожвавішали міські базари. їхня кількість продовжувала зростати — у Києві щоденно працювали шість, в Одесі й Харкові — по три базари.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 12.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питома вага ярмарків у загальному товарообігу зменшилася, однак вони продовжували відігравати значну роль у торгівлі. Водночас із загальними ярмарками в кожній губернії діяли спеціалізовані, де торгували якимось одним товаром. Наприклад, в Ізюмі — шкірами, Білопіллі — прядивом, Недригайлові — тютюном і т. д. Окрім роздрібної торгівлі, головним завданням ярмарків була організація гуртової (оптової) торгівлі, тобто торгівлі великими партіями товарів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 13.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі здійсненням буржуазних реформ стали швидко засновуватися торговельні біржі. Вони значно прискорили товарний обіг, полегшили гуртову купівлю — продаж. Найбільші за обсягом торговельні операції здійснювали Київська, Одеська, Єлизаветградська біржі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Українські підприємці&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перебудова всього суспільного й економічного життя супроводжувалася багатьма лихами, злигоднями й нещадною експлуатацією працівників працедавцями. Проте з'являлися й такі підприємці, які пов'язували зростання свого капіталу з поліпшенням умов життя та праці своїх робітників, а свій капітал уважали частиною національного надбання. Такими були родини Харитоненків, Симиренків, Яхненків, Терещенків та ін.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Харитоненки — українські цукрозаводчики й землевласники — походили із селян-чумаків. їм належали цукрові заводи й сільськогосподарські економії на Сумщині. їхні успіхи в упровадженні передових методів ведення господарства відзначені золотими медалями на виставках у Філадельфії, Парижі, Антверпені, Санкт-Петербурзі. Разом із тим Харитоненки займалися бакалійною торгівлею.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родина Яхненків походила із селян-кріпаків м. Сміли (нині Черкаської обл.). Михайло Яхненко — чинбар і чоботар, зайнявшись торгівлею, викупив із неволі всю свою родину. Синів — Степана, Терентія й Кіндрата — він одружив з дочками Федора Симиренка — нащадка давнього козацького роду, який після ліквідації Запорозької Січі потрапив у неволю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 14.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Викупившись із кріпацтва, Федір Симиренко разом зі своїми зятями заснував промислову фірму «Брати Яхненки і Симиренко», розквіт діяльності якої припав да 40—50-і роки XIX ст. Головною їхньої справою стало нове тоді виробництво цукру.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1843 р. підприємці спорудили перший в Україні та в Російській імперії паровий механічний цукровий завод. Незабаром до ладу стали ще два заводи. Найпотужніший із них (у с. Млієві) був грандіозною семиповерховою спорудою.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фірмі належав також і відмінно оснащений механічний завод, який випускав не лише обладнання для цукроварень, а й споруджував річкові пароплави. Перші з них отримали назви «Українець» і «Ярослав».&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сини Федора Симиренка — Платон і Василь, — отримавши інженерну освіту в Парижі, теж долучилися до роботи. У Млієві Платон побудував ціле промислове містечко. Сімейні робітники та службовці жили в окремих будинках із городами і садками. Самотні працівники мешкали в гуртожитку. У містечку працювали крамниці, лікарня на 150 місць, аптека, лазня, школа, аматорський театр, церква. Вулиці освітлювалися газовими ліхтарями, які тоді мали лише три міста царської Росії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Підприємство торгувало цукром, борошном (у Російській імперії та за кордоном). Підприємцям довіряли свої кошти як заможні підприємці, так і звичайні робітники. Напередодні самоліквідації фірми всім вкладникам і кредиторам повернули вклади з належними відсотками.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний факт. Яхненки та Симиренки не піддавалися загальній хвилі денаціоналізації, а завжди підкреслювали свою українську сутність. Вони не залишали своїх співвітчизників у скрутний час. Так, коли настав голодний 1830 p., підприємці безкоштовно годували 10 тис. селян.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоранку біля млинів їхньої фірми вишиковувалися довгі черги людей, які одержували борошно для своїх сімей. Усі інші фабриканти й поміщики, які жили довкола, виявилися байдужими до біди народу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яскравим прикладом успішних українських підприємців стала родина Терещенків — вихідців із старовинного козацького роду.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Артем Терещенко нажив значні капітали на постачанні продовольства і спорядження для армії та флоту під час Кримської війни. У селищі Хутір Михайлівський на Чернігівщині він побудував найбільшу тоді в Україні цукроварню. Після реформи 1861 р. купив 150 тис. десятин землі на Чернігівщині, Київщині, Поділлі, Волині. На придбаних землях Терещенко побудував цукрові заводи та великі тваринницькі господарства.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Справу батька продовжили сини — Микола, Федір і Семен. У 1870 р. вони заснували «Товариство цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків». &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Водночас із цим вони займалися лісовим і зерновим господарством. їхні високі підприємницькі досягнення засвідчили золоті медалі, здобуті на промислових виставках у Парижі, Чикаго, Петербурзі. Обов'язковою умовою отримання цих нагород було й створення високого рівня благоустрою для заводських робітників. Терещенки на своїх заводах організовували зразкові умови праці та побуту для робітників, будували для них їдальні, лікарні, школи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте свої знання&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Проаналізуйте процес створення ринку праці в пореформеній Україні.&amp;lt;br&amp;gt;2. Охарактеризуйте зміни в промисловості протягом завершального етапу промислового перевороту в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;3. Охарактеризуйте масштаби проникнення іноземного капіталу в Україну. Як це позначилося на розвитку української економіки?&amp;lt;br&amp;gt;4. Чому машинобудування розвивалося в Україні насамперед як сільськогосподарське?&amp;lt;br&amp;gt;5. Назвіть потворні наслідки індустріалізації в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;6. Доведіть колоніальний характер індустріалізації України.&amp;lt;br&amp;gt;7. Визначте особливості здійснення індустріалізації в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;8. Поясніть сутність переходу від вільної конкуренції до монополістичного капіталізму.&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке акціонерні компанії? Чому виникла в них потреба?&amp;lt;br&amp;gt;11. Опишіть зміни, які сталися в містах України в ході індустріалізації.&amp;lt;br&amp;gt;10. Проаналізуйте зміни, які відбулися в торгівлі, у розвитку внутрішнього ринку.&amp;lt;br&amp;gt;12. Підготуйте повідомлення про відомого чи призабутого українського підприємця того часу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Скачати]] календарно-тематичне планування [[Історія України|з історії України]], відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю [[Історія України 9 клас|з історії України для 9 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB._%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96</id>
		<title>Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Розвиток міст і сіл. Торгівля. Українські підприємці</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB._%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96"/>
				<updated>2011-06-01T20:11:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України|Історія України]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України 9 клас|Історія України 9 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Історія України: Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Розвиток міст і сіл. Торгівля. Українські підприємці''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Історія України, клас, урок, на тему, 9 клас, Поширення вільнонайманої праці, Розвиток промисловості, Розвиток міст і сіл, Торгівля, Українські підприємці, Родини Яхненків і Симиренків.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПОШИРЕННЯ ВІЛЬНОНАЙМАНОЇ ПРАЦІ. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. ОСОБЛИВОСТІ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ. РОЗВИТОК МІСТ І СІЛ. РОЗШИРЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ. ТОРГІВЛЯ. УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМЦІ. РОДИНА ЯХНЕНКІВ І СИМИРЕНКІВ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ&amp;lt;br&amp;gt;''Ураховуючи український та світовий історичний досвід, спробуйте визначити етапи розвитку промислового виробництва.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Поширення вільнонайманої праці&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Селянська реформа 1861 р. сприяла вивільненню великої кількості людей. Вона створила надлишок дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості. За умов нестачі землі селяни-бідняки, аби поліпшити своє матеріальне становище, наймалися на роботу до заможніших односельців або до поміщицьких економій. Проте забезпечити роботою всіх охочих ці господарства не могли. Через це селяни тимчасово або й назавжди залишали рідні домівки, наймаючись на фабрику чи завод. Типовою картиною пореформерного життя села й міста стали заробітчани, які мандрували в пошуках роботи.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Масове пропонування людьми власної робочої сили, вільне її переміщення привели до формування справжніх ринків праці — явища, властивого високорозвиненому капіталізму. У багатьох містах, містечках і селах України почали діяти ринки праці, де збиралися тисячі робітників, сюди ж приїздили наймачі на постійну чи тимчасову роботу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний факт. Ринки праці діяли в містечках Шполі, Смілі, Білій Церкві — у Київській губернії; у торговельних селах Новоукраїнці, Бірзулі, Мостовому; на залізничних станціях Знам'янці та Волинській; у містах Єлизаветграді, Бобринці, Вознесенську, Одесі — у Херсонській губернії; у містечку Каховці — у Таврійській губернії; у місті Катеринославі та на станції Лозовій — у Катеринославській губернії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення ринків робочої сили означало, що капіталістичні відносини остаточно вкоренилися в житті українського суспільства.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розвиток промисловості&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
60—80-і роки XIX ст. стали завершальним етапом промислового перевороту в Україні. Це означало, що відбувся остаточний перехід від мануфактури до машинного виробництва. Головним і єдиним рушієм усіх машин і верстатів на фабриках і заводах став паровий двигун. Основним промисловим паливом — кам'яне вугілля. У ході подальшої індустріалізації великі капіталістичні підприємства почали ширше застосовувати досягнення науки та інженерної думки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Промисловий поступ України під владою Російської імперії характеризувався розвитком галузей важкої промисловості: вугільної, залізорудної, металургійної, машинобудівної. Найбільшого розвитку досягнув Донецько-Криворізький регіон, який став головною вугільно-металургійною базою України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від реформи 1861 р. до кінця століття видобуток кам'яного вугілля в Україні зріс більш як у 115 разів і становив 70% від загальної кількості в Російській імперії. Видобуток залізної руди зріс у 158 разів і становив більше його половини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці століття металургійна промисловість України давала більше половини чавуну, трохи менше половини заліза та сталі від усієї кількості, що виплавлялася в Російській імперії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На основі капіталістичних відносин успішно розвивалися й традиційні галузі, пов'язані із сільським господарством, насамперед цукрова промисловість. До середини 90-х років виробництво цукру в Україні зросло в 14 разів і становило 84% від загальноімперського виробництва.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Капіталізація сільського господарства, розвиток промисловості посилили потребу в розвитку транспорту. У 1865 р. в Україні було завершено будівництво першої залізниці довжиною 222 версти, що з'єднала Балту й Одесу. Усі інші залізниці теж споруджувалися від сільськогосподарських районів до азовсько-чорноморських портів заради забезпечення успішного експортування хліба. Першою залізницею, збудованою в 1884 р. заради потреб промисловості, стала Єкатерининська, яка з'єднала Донбас із Криворіжжям.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці століття в Україні з'явилися й перші підприємства транспортного машинобудування — Харківський і Луганський паровозобудівні заводи. До 1900 р. вони випустили 233 паровози.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості індустріалізації в Україні&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з яскравих особливостей індустріалізації України стала концентрація виробництва, тобто зосередження його на великих підприємствах. Так, у цукровій галузі від початку 60-х і до середини 90-х років XIX ст. кількість заводів скоротилася з 247 до 153. Разом із тим кількість робітників на цих заводах зросла з 38 до 78 тис, а виробництво цукру на них збільшилося в 14 разів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Концентрація виробництва на великих підприємствах давала можливість фабрикантам і заводчикам легко перемагати дрібних і слабких конкурентів. Однак конкуренція між великими підприємствами призводила їх до взаємного ослаблення і значних збитків. Це спонукало виробників домовлятися про ціни на сировину, готову продукцію, розподіляти ринки збуту. Так в Україні вільна конкуренція почала переростати в монополістичний капіталізм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб не допустити зниження цін на внутрішньому ринку, найбільші цукроза-водчики України в 1887 р. об'єдналися в Києві в першу в Російській імперії''монополію''. Уже через п'ять років у її складі перебували понад 90% усіх цукрових заводів України.&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''МОНОПОЛІЯ (від грец. monoроlіа; mono - один і роlео — продаю) — об'єднання підприємств для виробництва і збуту продукції певного виду, заради обмеження конкуренції та отримання високих (монопольних) прибутків.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:20 6.jpg]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною особливістю індустріального розвитку України стало широке залучення іноземного, насамперед європейського капіталу. Так, за останні два десятиріччя XIX ст. у Катеринославській та Херсонській губерніях було збудовано 17 великих металургійних заводів. Із них 9 належали іноземним підприємцям.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На кошти іноземного капіталу, насамперед англійського, бельгійського і французького, були споруджені завод Джона Х'юза з робітничим селищем Юзівка; Дніпровський завод у селищі Кам'янському (нині Дніпродзержинськ);&amp;amp;nbsp; Гданцівський&amp;amp;nbsp; завод поблизу Кривого Рогу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зрозуміло, що після сплати податків і виплати заробітної плати робітникам, іноземні капіталісти мали повне право вкладати кошти в нові підприємства або ж вивозити їх за межі України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Д. Х'юз протягом 25 років своєї діяльності в Україні вивіз із неї 25 млн рублів. Колишній коваль з Уельсу, разом із синами, заснував м. Юзівку (нині Донецьк), збудував металургійний завод і 10 шахт. На цих підприємствах діяла система ефективного захисту робітників. Заробітна плата становила 15-150 руб. Помешкання робітників забезпечувалися безкоштовним паливом і водою. Безоплатним було й лікування в лікарні на 100 ліжок. За навчання дитини в школі робітник сплачував 5 руб. за рік. Удови отримували пенсію 5-25 руб. Х'юзи посадили в місті парк, збудували церкву.&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для будівництва нових гігантів індустрії не вистачало коштів і в найзаможніших капіталістів. Тому для цього створювалися акціонерні (колективні) компанії. Усі охочі могли купити акції майбутнього заводу, тобто вкласти капітал у його будівництво. Коли ж завод починав випускати продукцію, одержані прибутки розподілялися відповідно до вкладених капіталів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. В Україні протягом 1888-1894 pp. були створені 22 іноземні акціонерні компанії. Французький, бельгійський, англійський і німецький капітали зайняли передові позиції в кам'яновугільній, залізорудній та металургійній галузях. У вуглевидобутку іноземцям належало 63&amp;amp;nbsp;% основного капіталу, у металургії - 90&amp;amp;nbsp;%.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яскравою особливістю українського машинобудування став найшвидший розвиток не військового (як у Росії, Німеччині), а сільськогосподарського машинобудування (як у СІЛА).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні сконцентрувалося 70% загальноімперського виробництва сільськогосподарських машин і знарядь (плугів, сівалок, жаток, соломорізок, молотарок тощо). У цій галузі також домінував іноземний капітал. Із 65 заводів сільськогосподарського машинобудування, що працювали в Україні в 1900 p., більшість належала власникам з європейських країн.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Потворною особливістю індустріалізації стало нехтування питаннями забруднення довкілля. Відходи виробництва отруювали річки, ставки, озера, повітря. Це спричиняло загибель риби, інших живих істот, виникнення й поширення нових захворювань людей.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 8.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У губернських центрах, насамперед за ініціативою земств, були створені комітети здоров'я. Вони забили тривогу й вимагали захисту природи. Комітети надіслали на всі промислові підприємства України комісії, до складу яких уходили лікарі, біологи, хіміки, інженери й техніки. Ці комісії ніде не виявили надійних очисних споруд. Проте на їхнє звернення до губернських властей, останні обмежилися формальними бюрократичними розпорядженнями на зразок: «ужити дійових заходів щодо запобігання псуванню води», які так і залишилися на папері.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 9.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Аналізи, проведені в 90-х роках XIX ст., показали, що&amp;amp;nbsp; в багатьох річках&amp;amp;nbsp; України&amp;amp;nbsp; концентрація хімічних речовин у 15 разів перевищувала забрудненість річок промислових округів Німеччини. Забрудненість води, очищеної заводськими відстійниками України, у 100 разів перевищувала норми, допустимі в Англії.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступною особливістю був колоніальний характер індустріалізації України. Представники дому Романових мало цікавилися проблемами й потребами України. Так, українські підприємства виробляли 75% залізничних рейок у Російській імперії, які використовувалися на спорудження найдовших у світі російських залізниць. Загальна ж довжина українських залізниць наприкінці XIX ст. становила 8417 км.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. Протяжність залізниць у Франції на кінець 60-х років XIX ст., тобто на час завершення промислового перевороту в цій країні, уже становила 17,4 тис. км. У Німеччині, яка з промисловим переворотом запізнювалася так само, як і Україна, лише протягом 1870-1875 pp. щорічно будувалося 1500-2000 км залізничних шляхів. ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найяскравіше колоніальний характер української економіки визначався за співвідношенням видобувних і переробних галузей.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприкінці XIX ст. частка України у видобувній загальноімперській промисловості становила 70%, а в переробній — тільки 15%. Таке співвідношення між видобувними й переробними галузями доповнювалося колоніальною політикою встановлення цін. Вартість російських товарів надзвичайно завищувалася, а ціни на українську сировину спеціально занижувалися. У такий спосіб українську економіку позбавляли належних прибутків і змушували слугувати інтересам Російської імперії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 10.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це проявлялося не лише у видобуванні кам'яного вугілля, руди, виплавлення металу, а й в інших галузях промисловості. Так, основним виробником тютюну в імперії була Україна, але виробництво цигарок з українського тютюну здійснювалося аж у Петербурзі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велику кількість українського цукру відправляли на рафінадні заводи Москви, щоб навіть у цукровій галузі зробити Україну залежною від Росії та примусити її ділитися прибутками. Таких прикладів можна знайти дуже багато.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В України віднімали й кошти, які збирали як податки. Царський уряд витрачав їх на свої потреби й поза межами України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Історичний факт. За підрахунками вчених, протягом 1868-1890 pp. Із коштів, зібраних у 9 українських губерніях, царська казна повертала в Україну лише 60&amp;amp;nbsp;%. Наприкінці століття їх поверталося не більше 45%.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 11.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, розвиток промислового виробництва в Україні спричинив багато проблем — насамперед соціальних і колоніальних.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розвиток міст і сіл&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 1861 p., лише за винятком чорноморсько-азовських портів, міста в Україні розвивалися повільно, а міські мешканці становили всього 10% від загальної кількості населення. Деякому зростанню лівобережних міст, таких як Полтава, Ромни, Суми, Харків, сприяло проведення численних ярмарків. Такі правобережні міста, як Біла Церква, Бердичів, Житомир, почали розвиватися й перетворюватися на осередки торгівлі й ремесла за рахунок припливу євреїв. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість міського населення проживала в містах, які за чисельністю не перевищували 20 тис. жителів. Лише в Одесі мешкало понад 100 тис. міщан. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвиток міст значно прискорився між 1870-1900 pp. Це було зумовлено вивільненням селянства, свободою їхнього пересування, розвитком промисловості, торгівлі й особливо будівництвом залізниць.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найшвидше зростали великі міста. Наприкінці XIX ст. в Україні виникли 4 великі центри: Одеса — квітуче торгове та промислове місто з населенням 400 тис. мешканців; Київ — центр адміністративного управління, культурного життя, а також внутрішньої торгівлі та машинобудування — 250 тис. жителів; Харків — центр торгівлі та промисловості Лівобережжя — 175 тис. міщан; Катеринослав — 115-тисячний промисловий центр Південної України.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом 80-90-х років у цих містах були збудовані електростанції. У 1892 р. в Києві був пущений перший у Російській імперії трамвай. За ним стали на рейки трамваї в Катеринославі, Житомирі, Єлизаветграді, Севастополі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розширювалося освітлення газовими, а згодом і електричними ліхтарями. Розгорнулося будівництво водогонів. На початку 80-х років в Одесі вже працював телефонний зв'язок, а згодом його запровадили в Києві, Харкові, Маріуполі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''УРБАНІЗАЦІЯ (від латин, urbanus — міський) — процес зосередження населення, економічного та культурного життя в містах.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зростання міст не означало, що тоді в Україні відбувалася урбанізація. Із розвитком великих міст занепадали менші. У 1900 р. лише 13% населення України були міськими жителями. Цей показник був нижчим, аніж у Росії (15%), і значно нижчим, аніж у західноєвропейських країнах, де провідні позиції посідала Англія, 72% громадян якої проживали в містах.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Розширення внутрішнього ринку. Торгівля&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після реформи 1861 р. внутрішній ринок України розширився за рахунок зростання ринку землі. Розвиткові внутрішньої торгівлі сприяла й запроваджена в 60-70-х роках кредитна система.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заснований у 1860 р. Державний банк через свої контори почав надавати позики торговцям для започаткування та розширення торгівлі. Незабаром почали працювати й приватні банки в Києві, Харкові, Одесі. У внутрішній торгівлі зросла кількість торговців. Лише в 1882 р. державні органи видали 54 тис. посвідчень на розвізну та 1800 посвідчень на розносну торгівлю. Залізницями, кіньми й пішки дрібні торговці добиралися до найвіддаленіших сіл і залучали їх до товарно-грошових відносин. Вони скуповували продукцію, яка користувалася найбільшим попитом на ринку: хліб, коноплі, шкіру, сало, щетину і т. п.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Збільшувалася кількість закладів стаціонарної торгівлі — магазинів, крамниць, рундуків, наметів тощо. Особливо швидко зростали вони в нових промислових містах, на залізничних станціях і річкових пристанях. Пожвавішали міські базари. їхня кількість продовжувала зростати — у Києві щоденно працювали шість, в Одесі й Харкові — по три базари.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 12.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Питома вага ярмарків у загальному товарообігу зменшилася, однак вони продовжували відігравати значну роль у торгівлі. Водночас із загальними ярмарками в кожній губернії діяли спеціалізовані, де торгували якимось одним товаром. Наприклад, в Ізюмі — шкірами, Білопіллі — прядивом, Недригайлові — тютюном і т. д. Окрім роздрібної торгівлі, головним завданням ярмарків була організація гуртової (оптової) торгівлі, тобто торгівлі великими партіями товарів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 13.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі здійсненням буржуазних реформ стали швидко засновуватися торговельні біржі. Вони значно прискорили товарний обіг, полегшили гуртову купівлю — продаж. Найбільші за обсягом торговельні операції здійснювали Київська, Одеська, Єлизаветградська біржі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Українські підприємці&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перебудова всього суспільного й економічного життя супроводжувалася багатьма лихами, злигоднями й нещадною експлуатацією працівників працедавцями. Проте з'являлися й такі підприємці, які пов'язували зростання свого капіталу з поліпшенням умов життя та праці своїх робітників, а свій капітал уважали частиною національного надбання. Такими були родини Харитоненків, Симиренків, Яхненків, Терещенків та ін.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Харитоненки — українські цукрозаводчики й землевласники — походили із селян-чумаків. їм належали цукрові заводи й сільськогосподарські економії на Сумщині. їхні успіхи в упровадженні передових методів ведення господарства відзначені золотими медалями на виставках у Філадельфії, Парижі, Антверпені, Санкт-Петербурзі. Разом із тим Харитоненки займалися бакалійною торгівлею.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родина Яхненків походила із селян-кріпаків м. Сміли (нині Черкаської обл.). Михайло Яхненко — чинбар і чоботар, зайнявшись торгівлею, викупив із неволі всю свою родину. Синів — Степана, Терентія й Кіндрата — він одружив з дочками Федора Симиренка — нащадка давнього козацького роду, який після ліквідації Запорозької Січі потрапив у неволю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:20 14.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Викупившись із кріпацтва, Федір Симиренко разом зі своїми зятями заснував промислову фірму «Брати Яхненки і Симиренко», розквіт діяльності якої припав да 40—50-і роки XIX ст. Головною їхньої справою стало нове тоді виробництво цукру.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1843 р. підприємці спорудили перший в Україні та в Російській імперії паровий механічний цукровий завод. Незабаром до ладу стали ще два заводи. Найпотужніший із них (у с. Млієві) був грандіозною семиповерховою спорудою.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фірмі належав також і відмінно оснащений механічний завод, який випускав не лише обладнання для цукроварень, а й споруджував річкові пароплави. Перші з них отримали назви «Українець» і «Ярослав».&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сини Федора Симиренка — Платон і Василь, — отримавши інженерну освіту в Парижі, теж долучилися до роботи. У Млієві Платон побудував ціле промислове містечко. Сімейні робітники та службовці жили в окремих будинках із городами і садками. Самотні працівники мешкали в гуртожитку. У містечку працювали крамниці, лікарня на 150 місць, аптека, лазня, школа, аматорський театр, церква. Вулиці освітлювалися газовими ліхтарями, які тоді мали лише три міста царської Росії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Підприємство торгувало цукром, борошном (у Російській імперії та за кордоном). Підприємцям довіряли свої кошти як заможні підприємці, так і звичайні робітники. Напередодні самоліквідації фірми всім вкладникам і кредиторам повернули вклади з належними відсотками.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний факт. Яхненки та Симиренки не піддавалися загальній хвилі денаціоналізації, а завжди підкреслювали свою українську сутність. Вони не залишали своїх співвітчизників у скрутний час. Так, коли настав голодний 1830 p., підприємці безкоштовно годували 10 тис. селян.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоранку біля млинів їхньої фірми вишиковувалися довгі черги людей, які одержували борошно для своїх сімей. Усі інші фабриканти й поміщики, які жили довкола, виявилися байдужими до біди народу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яскравим прикладом успішних українських підприємців стала родина Терещенків — вихідців із старовинного козацького роду.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Артем Терещенко нажив значні капітали на постачанні продовольства і спорядження для армії та флоту під час Кримської війни. У селищі Хутір Михайлівський на Чернігівщині він побудував найбільшу тоді в Україні цукроварню. Після реформи 1861 р. купив 150 тис. десятин землі на Чернігівщині, Київщині, Поділлі, Волині. На придбаних землях Терещенко побудував цукрові заводи та великі тваринницькі господарства.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Справу батька продовжили сини — Микола, Федір і Семен. У 1870 р. вони заснували «Товариство цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків». &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Водночас із цим вони займалися лісовим і зерновим господарством. їхні високі підприємницькі досягнення засвідчили золоті медалі, здобуті на промислових виставках у Парижі, Чикаго, Петербурзі. Обов'язковою умовою отримання цих нагород було й створення високого рівня благоустрою для заводських робітників. Терещенки на своїх заводах організовували зразкові умови праці та побуту для робітників, будували для них їдальні, лікарні, школи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте свої знання&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Проаналізуйте процес створення ринку праці в пореформеній Україні.&amp;lt;br&amp;gt;2. Охарактеризуйте зміни в промисловості протягом завершального етапу промислового перевороту в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;3. Охарактеризуйте масштаби проникнення іноземного капіталу в Україну. Як це позначилося на розвитку української економіки?&amp;lt;br&amp;gt;4. Чому машинобудування розвивалося в Україні насамперед як сільськогосподарське?&amp;lt;br&amp;gt;5. Назвіть потворні наслідки індустріалізації в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;6. Доведіть колоніальний характер індустріалізації України.&amp;lt;br&amp;gt;7. Визначте особливості здійснення індустріалізації в Україні.&amp;lt;br&amp;gt;8. Поясніть сутність переходу від вільної конкуренції до монополістичного капіталізму.&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке акціонерні компанії? Чому виникла в них потреба?&amp;lt;br&amp;gt;11. Опишіть зміни, які сталися в містах України в ході індустріалізації.&amp;lt;br&amp;gt;10. Проаналізуйте зміни, які відбулися в торгівлі, у розвитку внутрішнього ринку.&amp;lt;br&amp;gt;12. Підготуйте повідомлення про відомого чи призабутого українського підприємця того часу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Скачати]] календарно-тематичне планування [[Історія України|з історії України]], відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю [[Історія України 9 клас|з історії України для 9 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83,_%D1%86%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD._%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96</id>
		<title>Зміна кількості населення впродовж історичного часу, цих змін. Густота населення Землі</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83,_%D1%86%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD._%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96"/>
				<updated>2011-06-01T20:00:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія|Географія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія 6 клас|Географія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Географія: Зміна кількості населення впродовж історичного часу, цих змін. Густота населення Землі''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Географія, клас, урок, на тему, 6 клас, Зміна кількості населення, населення впродовж історичного часу, цих змін, Густота населення Землі.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЗМІНА КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ ВПРОДОВЖ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ, ЦИХ ЗМІН. ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ. РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. НАЙБІЛЬШ ЗАСЕЛЕНІ ТЕРИТОРІЇ ЗЕМНОЇ КУЛІ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Упродовж існування Землі жива матерія розвивалася і змінювалася. Останні 500 млн років природа «працювала» над розвитком усього живого, у тому числі й людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Людина — найвищий щабель розвитку організмів на Землі. Саме людина навчилася виготовляти знаряддя праці й використовувати їх для забезпечення власних життєвих потреб, саме вона здатна зрозуміти процеси та явища навколишнього світу. Жодна тварина не має такого рівня розвитку. Тому й називають людину — «гомо сапієнс», що у перекладі з латинської мови означає «людина розумна». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Процес становлення людини розумної тривав близько мільйона років. її розвиток і походження досліджує наука антропологія. Під час розкопок учені-археологи (тобто дослідники давнини) знаходять предмети побуту та знаряддя праці, написи й малюнки, що належали давнім людям, і по дещиці відтворюють історію розвитку людства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед гіпотез про походження людини є й така: предками людини є людиноподібні мавпи, які з'явилися понад 2 млн років тому. Батьківщиною людства вважають Південно-Східну Африку. Поступово були освоєні й інші придатні для життя території. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У давні часи, за суворих умов життя, людині доводилося виборювати в природи право на існування. Учені вважають, що за 7 тис. років до н. е. на планеті було менш як 10 млн населення. На початку нашої ери — близько 200 млн. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поступово залежність людини від природи зменшувалася, тривалість її життя збільшилася, відповідно кількість населення почала зростати швидше. Тепер сім'я народів світу становить уже 6,5 млрд осіб. До 2010 року за прогнозами, на Землі буде не менш як 7 млрд. Чи багато це? Якби поставити в шеренгу все населення планети, то воно обперезало б Землю по екватору майже 100 разів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Люди постійно живуть на всіх материках, крім Антарктиди. Розселилися вони на Землі нерівномірно. Близько 70% населення світу проживають на 7% території земної кулі. У місцях із суворими природними умовами немає постійних поселень (пустелі, гори тощо). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільша кількість населення в Євразії. Особливо густо заселені території на сході, півдні та південному заході Азії, а також у Західній і Центральній Європі. Саме на ці райони припадають майже 70% населення планети. Тільки в Китаї проживає 1,5 млрд чоловік. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Густота населення — це середня кількість жителів, що припадає на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt; території. На Землі середня густота населення становить 40 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt; суходолу. В Європі вона дорівнює 66, Азії — 65, Африці — 18, Північній Америці — 17, Південній Америці — 15, в Австралії — 3. В Україні середня густота населення - 78 осіб на 1 км2. Для порівняння: найбільша густота населення у Східній і Південній Азії — подекуди перевищує 1 500 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як і на всій Землі, на території України населення постійно зростало. У добу Київської Русі воно становило 5 млн, у середині XIX ст. - 12 млн. Нині в Україні живуть понад 47 млн осіб 100 національностей, з них 35 млн — українці. Усі разом — це український народ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ВИСНОВКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Людина розумна — «гомо сапієнс» — має найвищий щабель розвитку серед живих істот.&amp;lt;br&amp;gt;2. Нині населення світу становить 6,5 млрд осіб, а середня густота — 40 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt; території. В Україні живуть понад 47 млн осіб, середня густота — 78 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt;.&amp;lt;br&amp;gt;4. Населення на Землі розміщене нерівномірно: найбільша кількість — в Азії, Західній та Центральній Європі.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Географія|з географії]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Географія 6 клас|з географії для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83,_%D1%86%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD._%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96</id>
		<title>Зміна кількості населення впродовж історичного часу, цих змін. Густота населення Землі</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83,_%D1%86%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD._%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96"/>
				<updated>2011-06-01T19:59:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія|Географія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія 6 клас|Географія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Географія: Зміна кількості населення впродовж історичного часу, цих змін. Густота населення Землі''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Географія, клас, урок, на тему, 6 клас, Зміна кількості населення, населення впродовж історичного часу, цих змін, Густота населення Землі.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЗМІНА КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ ВПРОДОВЖ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ, ЦИХ ЗМІН. ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ. РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. НАЙБІЛЬШ ЗАСЕЛЕНІ ТЕРИТОРІЇ ЗЕМНОЇ КУЛІ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Упродовж існування Землі жива матерія розвивалася і змінювалася. Останні 500 млн років природа «працювала» над розвитком усього живого, у тому числі й людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Людина — найвищий щабель розвитку організмів на Землі. Саме людина навчилася виготовляти знаряддя праці й використовувати їх для забезпечення власних життєвих потреб, саме вона здатна зрозуміти процеси та явища навколишнього світу. Жодна тварина не має такого рівня розвитку. Тому й називають людину — «гомо сапієнс», що у перекладі з латинської мови означає «людина розумна». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Процес становлення людини розумної тривав близько мільйона років. її розвиток і походження досліджує наука антропологія. Під час розкопок учені-археологи (тобто дослідники давнини) знаходять предмети побуту та знаряддя праці, написи й малюнки, що належали давнім людям, і по дещиці відтворюють історію розвитку людства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед гіпотез про походження людини є й така: предками людини є людиноподібні мавпи, які з'явилися понад 2 млн років тому. Батьківщиною людства вважають Південно-Східну Африку. Поступово були освоєні й інші придатні для життя території. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У давні часи, за суворих умов життя, людині доводилося виборювати в природи право на існування. Учені вважають, що за 7 тис. років до н. е. на планеті було менш як 10 млн населення. На початку нашої ери — близько 200 млн. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поступово залежність людини від природи зменшувалася, тривалість її життя збільшилася, відповідно кількість населення почала зростати швидше. Тепер сім'я народів світу становить уже 6,5 млрд осіб. До 2010 р., за прогнозами, на Землі буде не менш як 7 млрд. Чи багато це? Якби поставити в шеренгу все населення планети, то воно обперезало б Землю по екватору майже 100 разів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Люди постійно живуть на всіх материках, крім Антарктиди. Розселилися вони на Землі нерівномірно. Близько 70% населення світу проживають на 7% території земної кулі. У місцях із суворими природними умовами немає постійних поселень (пустелі, гори тощо). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільша кількість населення в Євразії. Особливо густо заселені території на сході, півдні та південному заході Азії, а також у Західній і Центральній Європі. Саме на ці райони припадають майже 70&amp;amp;nbsp;% населення планети. Тільки в Китаї проживає 1,5 млрд чоловік. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Густота населення — це середня кількість жителів, що припадає на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt; території. На Землі середня густота населення становить 40 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt; суходолу. В Європі вона дорівнює 66, Азії — 65, Африці — 18, Північній Америці — 17, Південній Америці — 15, в Австралії — 3. В Україні середня густота населення - 78 осіб на 1 км2. Для порівняння: найбільша густота населення у Східній і Південній Азії — подекуди перевищує 1 500 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як і на всій Землі, на території України населення постійно зростало. У добу Київської Русі воно становило 5 млн, у середині XIX ст. - 12 млн. Нині в Україні живуть понад 47 млн осіб 100 національностей, з них 35 млн — українці. Усі разом — це український народ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ВИСНОВКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Людина розумна — «гомо сапієнс» — має найвищий щабель розвитку серед живих істот.&amp;lt;br&amp;gt;2. Нині населення світу становить 6,5 млрд осіб, а середня густота — 40 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt; території. В Україні живуть понад 47 млн осіб, середня густота — 78 осіб на 1 км&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt;.&amp;lt;br&amp;gt;4. Населення на Землі розміщене нерівномірно: найбільша кількість — в Азії, Західній та Центральній Європі.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Географія|з географії]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Географія 6 клас|з географії для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83:_%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F,_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F,_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F,_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F,_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0,_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Науки, що вивчають природу: астрономія, біологія, географія, екологія, фізика, хімія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83:_%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F,_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F,_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F,_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F,_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0,_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F"/>
				<updated>2011-06-01T18:54:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Науки, що вивчають природу: астрономія, біологія, географія, екологія, фізика, хімія''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Науки, що вивчають природу, астрономія, біологія, географія, екологія, фізика, хімія.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ ПРИРОДУ: АСТРОНОМІЯ, БІОЛОГІЯ, ГЕОГРАФІЯ, ЕКОЛОГІЯ, ФІЗИКА, ХІМІЯ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Науки, що вивчають природу&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Природу вивчають такі науки, як астрономія, біологія, екологія, географія, фізика, хімія. Але ж природа цілісна! То чому її досліджують різні науки? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Річ у тім, що знання про природу різнобічні й багатогранні. Вивчати все й одразу неможливо. Тому для зручності вчені вивчають і описують тіла та явища природи за окремими напрямами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час людина орієнтувалася на місцевості і визначала час лише завдяки спостереженню за Сонцем, Місяцем, зорями. Так з'явилася астрономія - наука про небесні тіла. Нині в розпорядженні вчених є сучасні прилади, зведено спеціальні споруди - обсерваторії, які забезпечують вивчення небесних тіл. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це дає змогу вивчати планети Сонячної системи, завчасно дізнаватися про настання сонячного чи місячного затемнення, наближення до Землі малих небесних тіл, як-от: комет чи астероїдів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Біологія - наука про живі організми та їх різноманітність. Тому її ще називають наукою про життя. Вчені досліджують та описують зовнішню і внутрішню будову живих істот, умови їх існування, явища, що відбуваються в живих організмах, тощо. Завдяки цій науці людина отримує знання, необхідні для збереження й примноження видів живих істот, запобігання хворобам і лікування їх, охорони біосфери та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про те, що досліджує географія, ви можете розповісти самі, оскільки вже рік вивчаєте її. Назва цієї науки означає «опис Землі». Вчені описують літосферу, гідросферу, атмосферу, поширення на Землі видів рослин і тварин, народи, що населяють нашу планету. Завдяки цій науці ми маємо змогу користуватися фізичними картами світу, держави, області з позначеними на них населеними пунктами, формами рельєфу, водоймами, а також картами поширення видів рослин і тварин тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фізика перекладається українською як «природа». Ця наука досліджує різноманітні фізичні явища (електричні, звукові, магнітні, механічні, світлові, теплові), що відбуваються з тілами природи. Фізичні знання потрібні для виготовлення різних машин, механізмів, приладів, які людина використовує в побуті, виробництві, наукових дослідженнях тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо фізика вивчає фізичні явища та загальні закони природи, то хімія досліджує хімічні явища, що постійно відбуваються в природі. Ця наука досліджує речовини, що входять до складу тіл, та перетворення їх на інші. Вчених цікавить склад, будова, властивості, добування та застосування різних речовин. Знання хімії дають змогу використовувати речовини, які є в природі, а також створювати нові речовини з наперед заданими властивостями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед наук про природу наймолодшою є екологія. Вона вивчає взаємозв'язки організмів між собою та з навколишнім середовищем. Поява цієї науки зумовлена необхідністю вивчати організми в середовищі їхнього життя, а не ізольовано від нього та інших організмів. Нині знання цієї науки допомагають захистити організми від негативного впливу як природних явищ, так і господарської діяльності людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Науки, що вивчають природу, називають природничими науками. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Природу вивчають природничі науки - астрономія, географія, біологія, фізика, хімія, екологія.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Природознавство|з природознавства]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8._%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8._%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%83_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83</id>
		<title>Цілісність природи. Компоненти природи. Роль природничих знань у формуванні наукової картини світу</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8._%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8._%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%83_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83"/>
				<updated>2011-06-01T18:53:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Цілісність природи. Компоненти природи. Роль природничих знань у формуванні наукової картини світу''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Цілісність природи, Компоненти природи, Роль природничих знань у формуванні, формуванні наукової картини світу.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЦІЛІСНІСТЬ ПРИРОДИ. КОМПОНЕНТИ ПРИРОДИ. РОЛЬ ПРИРОДНИЧИХ ЗНАНЬ У ФОРМУВАННІ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Цілісність природи&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вивчаючи впродовж двох років природознавство, ви переконалися в тому, що природа надзвичайно різноманітна. Та незважаючи на це, у ній немає безладу і хаосу. Навпаки, тіла і явища перебувають у взаємозв'язку, а навколишнє середовище життя утворює єдине ціле. Це тому, що всюди діють закони природи. Пригадайте хоча б силу тяжіння, завдяки якій всі тіла, розташовані на Землі, а також її природний супутник Місяць, притягуються нашою планетою і не відлітають у космічний простір. Згідно з відкритим Ісааком Ньютоном законом всесвітнього тяжіння, в природі всі тіла притягуються між собою. Інша річ, що сила цього притягання різна, бо залежить від відстані між тілами та їхньої маси.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цілісність природи підтверджується й тим, що тіла неживої та живої природи побудовані з атомів одних і тих самих хімічних елементів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, ви вже знаєте, що атоми Карбону, Гідрогену, Нітрогену й Оксигену входять до складу таких неорганічних речовин, як вода, кисень, вуглекислий газ, азот, та органічних речовин - білків, жирів, вуглеводів тощо. Згадані неорганічні речовини є складовими неживої природи, й водночас без них не може існувати жива природа (пригадайте, як відбувається фотосинтез, чим дихають рослини і тварини, як в організм рослини потрапляють поживні речовини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як вам уже відомо, органічні речовини - вуглеводи та жири - є своєрідним пальним для живих істот. їхнє перетворення в організмі супроводжується виділенням енергії. Цей безперервний потік енергії також підтверджує цілісність природи. Варто сказати, що з відмерлих решток організмів через сотні років зможе утворитися паливо - торф чи вугілля. Усе це свідчить про цілісність живої та неживої природи.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Або ще такий приклад. Вітер підхоплює й несе дощові хмари. Врешті-решт важкі краплі води падають на землю рясним дощем. Його з нетерпінням чекають рослини - відтепер їхнє коріння одержало змогу всмоктувати воду разом з поживними речовинами.&amp;amp;nbsp; З води, що надійшла, та вуглекислого газу завдяки сонячній енергії утворюються органічні речовини, які так потрібні тілам живої природи. Але ж не вся дощова вода затримується в ґрунті. Частина її струмками збігає в річку. З часом під дією все тієї ж сонячної енергії вода випарується й знову утворить хмари. Як бачимо, тут також простежуються взаємозв'язок і цілісність природи. Подумавши, ви зможете самостійно навести багато прикладів на підтвердження цього.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цілісність природи проявляється також у тому, що окремі чинники живої та неживої природи діють на організм одночасно. Так само одночасно організм відповідає на їхню дію.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* В утворенні тіл живої і неживої природи беруть участь одні й ті самі атоми.&amp;lt;br&amp;gt;* З тілами живої та неживої природи постійно відбуваються зміни, тобто фізичні чи хімічні явища, наслідком яких є перетворення речовин та енергії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування [[Природознавство|з природознавства]], підручники та книги [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], курси та завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Червона книга. Рослини та тварини своєї місцевості, що занесені до Червоної книги України</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:52:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Червона книга. Рослини та тварини своєї місцевості, що занесені до Червоної книги України''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Червона книга, Рослини та тварини своєї місцевості, Рослини та тварини що занесені до Червоної книги України.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЧЕРВОНА КНИГА. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ &amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;«Книга тривоги і надії»&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За тривалий час існування нашої планети зникло назавжди багато живих істот, проте в наші дні це небезпечне явище прискорилося. Вважають, що вид перебуває у небезпеці, коли загальна кількість особин менша ніж тисяча або народжується менше особин, ніж помирає. За підрахунками вчених, щодня на нашій планеті вимирає один вид рослин чи тварин. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Книгою тривоги і надії» називають Червону книгу. Червона книга України містить відомості про рідкісні та зникаючі види тварин, рослин і грибів, поради щодо їхнього примноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До Червоної книги України щонайперше потрапляють види, яким загрожує вимирання, тобто повне зникнення. Їх називають зникаючими, або вимираючими. Серед рослин такими є підсніжник білосніжний, конвалія, первоцвіт, крокус, цибуля ведмежа, зозулині черевички та інші. До Червоної книги потрапили всі види ковили - рослини, яка з давніх-давен була окрасою українських степів. Та після того як людина розорала їх, ковила приречена на вимирання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З тварин до Червоної книги занесені лосось чорноморський, коник морський чорноморський, жаба прудка, гадюка степова, саламандра плямиста, сокіл-сапсан, дрохва, заєць білий, борсук, видра річкова, їжак вухатий, рись звичайна, зубр та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До Червоної книги України занесені ще й види, які мешкають лише в певному регіоні України і ніде більше в світі. Тому наша держава несе відповідальність за їхнє збереження перед всією планетою. Таким видом є тюльпан скіфський, що зростає у заповіднику Асканія-Нова на Херсонщині. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні існують закони, за якими рослини і тварини, занесені до Червоної книги, підлягають особливій охороні на всій території держави. Ці закони визначають шляхи охорони та відтворення рідкісних видів. Це, зокрема, заборона або обмежене використання цих видів, створення сприятливих умов для утримання й розведення рідкісних видів (у зоопарках, ботанічних садах, розплідниках), здійснення наукових досліджень з метою їх охорони і відтворення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Недодержання цих правил вважається порушенням закону. Порушники несуть покарання за знищення чи пошкодження живих істот, занесених до Червоної книги України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Червона книга України є державним документом, який містить відомості про зникаючі види рослин, тварин, грибів та поради щодо їхнього примноження.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування уроків [[Природознавство|з природознавства]], відповіді на [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83</id>
		<title>Охорона біосфери. Природоохоронні об’єкти і території свого регіону</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83"/>
				<updated>2011-06-01T18:51:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Охорона біосфери. Природоохоронні об’єкти і території свого регіону''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Охорона біосфери, Природоохоронні об’єкти і території свого регіону.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ОХОРОНА БІОСФЕРИ. ПРИРОДООХОРОННІ ОБ’ЄКТИ І ТЕРИТОРІЇ СВОГО РЕГІОНУ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Людина і біосфера невіддільні. Біосфера забезпечує людину необхідними для життя речовинами та енергією. Людина, у свою чергу дбає про біосферу - виявляє турботу про її мешканців, охороняє середовище їх існування. Проте, здійснюючи різноманітну господарську діяльність, завдає біосфері значної шкоди. А оскільки атмосфера і гідросфера не мають державних кордонів, то живі організми потерпають від негативного впливу діяльності людини в усіх куточках планети. Тож нині питання охорони біосфери хвилює всіх людей на Землі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Охорона біосфери — міжнародна справа&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учені світу працюють над тим, щоб поліпшити стан біосфери. Вони вивчають екосистеми в особливо забруднених місцевостях, виявляють вплив природних чинників і господарської діяльності людини на середовище життя організмів, визначають шляхи поліпшення умов існування живих істот. Міжнародне співробітництво з охорони біосфери виявляється у створенні таких організацій, як Грінпіс (перекладається як «Зелений світ»), Товариство охорони природи, Всесвітній фонд охорони природи та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підписані та діють міжнародні угоди, що зобов'язують різні країни світу спільними зусиллями охороняти біосферу.&amp;lt;br&amp;gt;В усіх країнах створюють природоохоронні території, люди об'єднуються в групи, що опікуються долею мешканців біосфери, вивчають рідкісні і зникаючі види живих організмів, сприяють їхній охороні та збереженню. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як наша держава дбає про охорону біосфери&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні охороною біосфери опікуються спеціальні організації та установи, видано укази про охорону повітря, води, ґрунту, створено Червону книгу - природоохоронний документ державного значення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того щоб захистити живі організми від вимирання, перешкодити руйнуванню родючих земель, обмілінню річок від висихання, з метою дослідження та примноження видів рослин і тварин створено природоохороні території - заповідники, заказники, національні парки (пригадайте, що це таке). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У природних заповідниках вивчають рослини і тварин у звичних для них умовах існування. Заповідники ще називають «лабораторіями в природі», оскільки тут проводять численні дослідження. Вчені спостерігають за живими організмами, вивчають склад ґрунту та води у водоймах, стежать за змінами, що відбуваються з тілами живої та неживої природи. Ви вже знаєте, що на території заповідників заборонено будь-який вид господарської діяльності. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За роки незалежності України створено понад 10 заповідників. (Пригадайте, з якими з них ви вже ознайомилися, вивчаючи екосистеми.) Як приклад можна навести ще й інші, як-от: Поліський природний заповідник, що на Житомирщині, природний заповідник «Розточчя» на Львівщині, «Медобори» на Тернопільщині. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для вивчення взаємозв'язків між людиною і біосферою створюють біосферні заповідники. Такими є Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський та інші. В межах біосферного заповідника виділяють кілька територій. На одній з них господарська діяльність повністю заборонена, на іншій дозволяють незначне використання природи, наприклад риболовлю, збирання грибів і ягід. Потім порівнюють їх із територією, на якій господарська діяльність ведеться повною мірою. Вивчивши зміни, що відбуваються на цих територіях, пропонують, як краще охороняти біосферу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мальовничими куточками природи є природні національні парки. їх створюють для збереження грибів, рослин і тварин разом із місцем їхнього перебування, а також для масового туризму та відпочинку людей. Про деякі з них ви дізналися з § 15. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім них, в Україні створено ще такі національні парки: Яворівський, «Синевир», «Святі гори». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У заказниках охороняють якусь певну ділянку екосистеми, наприклад лісовий схил чи ділянку зростання рідкісної або зникаючої рослини. Тут можна здійснювати господарську діяльність, що не загрожує природі. Заказники є в усіх областях України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Біосфера є джерелом природних багатств для людини і потребує піклування про себе.&amp;lt;br&amp;gt;* 3 метою охорони біосфери здійснюється міжнародне співробітництво. В нашій державі створюються природоохоронні території, діють спеціальні закони. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати [[Природознавство|з природознавства]], книги та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники]] згідно каленадарного плануванння [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0._%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Людина і біосфера. Зміна середовища в наслідок діяльності людини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0._%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:50:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Людина і біосфера. Зміна середовища в наслідок діяльності людини''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Людина і біосфера, Зміна середовища в наслідок діяльності, діяльності людини.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЛЮДИНА І БІОСФЕРА. ЗМІНА СЕРЕДОВИЩА В НАСЛІДОК ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; На думку вчених, людина існує на Землі близько двох мільйонів років. Первісна людина за способом життя та живлення майже не відрізнялася від тварин. Її вплив на природу був незначним. Згодом людина навчилася виготовляти прості механізми, які допомагали їй виживати й успішно розселятися на нові території. Сучасна людина одержує та використовує різні види енергії, створює машини і складні механізми. Завдяки цьому вона відчутно змінила середовище свого життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час ставлення людей до природи було споживацьким, їм здавалося, що природні багатства нескінченні й невичерпні. Нині вчені б'ють на сполох: шкода, якої завдає людство біосфері, може виявитися необоротною. Це хвилює людей у різних куточках нашої планети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як людина впливає на літосферу&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До складу літосфери входять корисні копалини. Добуваючи і переміщуючи їх, людина змінює літосферу значно більше, ніж сили природи - вітер, вода, діяльність живих організмів, вулкани, землетруси разом узяті. Це негативно впливає на ґрунт і його мешканців, позначається на інших складових частинах біосфери. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розглянемо такий приклад. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через видобування вугілля чи руди на місці вибраної корисної копалини утворюються порожнини, що може призвести до зсуву ґрунту. Ґрунт руйнується, збіднюється рослинний і тваринний світ екосистеми ґрунту, порушуються притаманні їй ланцюги живлення. Відходи, які залишаються після видобування вугілля на поверхні землі, утворюють терикони. Це високі насипи, малопридатні для мешкання рослин і тварин. Пройдуть десятки років, перш ніж на териконах оселяться рослини і тварини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Зміни в атмосфері під впливом діяльності людини&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Без перебільшення, великим досягненням людини є те, що вона навчилася перетворювати одні види енергії на інші і широко цим користується. Проте значна частина енергії втрачається ще до того, як надійде до машин чи механізмів і виконає корисну роботу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чимало енергії, що виділяється від згорання палива, використовується на нагрівання двигуна й утворення вихлопних газів, серед яких багато вуглекислого газу. Вуглекислий газ потрапляє в атмосферу, змінюючи склад повітря. До збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері призводять також лісові пожежі. З роками цих надходжень стає більше, тоді як кількість рослин зменшується. А саме рослини під час фотосинтезу вбирають із повітря вуглекислий газ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вуглекислий газ та деякі інші гази, що потрапляють в атмосферу внаслідок діяльності людини, діють ніби скло у парниках. Вони утримують теплову енергію, що виділяється в навколишнє середовище під час роботи машин і механізмів, а також енергію, що віддає нагріта Сонцем поверхня Землі. Від цього температура повітря зростає. За даними вчених, кожні 100 років вона підвищується приблизно на 1 °С. Якщо так триватиме й надалі, то біосфері загрожує танення криги на полюсах, унаслідок чого підніметься рівень води в океанах, затопиться частина суходолу, зміниться погода. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Вплив діяльності людини на гідросферу&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідросфера, як і літосфера та атмосфера, зазнає впливу діяльності людини. Нині споживання прісної води річок наблизилося до такої межі, коли подальше його зростання унеможливить самовідновлення цих екосистем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Річки, як вам відомо, поповнюють моря. А коли воду з річок у великій кількості витрачають на зрошення, наповнення водосховищ, то її надходження до морів зменшується. Моря міліють, і вода в них стає солонішою. Мешканці морів пристосовані до певного вмісту солі, а тому потерпають від таких змін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В останні роки загострилася проблема забруднення водойм стічними водами промислових підприємств. Забруднюють воду також мінеральні добрива й отрутохімікати, що вимиваються з полів із дощами й повенями. Від цього вода стає малопридатною для використання людиною, погіршуються умови життя мешканців водойм. Джерелом питної води для жителів багатьох міст України є вода Дніпра та інших великих річок. Але постійне їх забруднення, спричинене діяльністю людини, істотно погіршує якість питної води. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Вплив людини на мешканців біосфери&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ви пам'ятаєте, що людина свідомо впливає на живу природу, створюючи для своїх потреб нові сорти рослин і породи тварин та розселяючи їх на значні території. Однак, забезпечуючи сприятливі умови для існування одних Живих організмів, трапляється й так, що вона знищує інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прикро, але в останні сторіччя посилився негативний вплив людини на мешканців біосфери. Так, приблизно за 300 років на Землі безповоротно зникли сотні видів рослин і тварин, ще більше їх перебуває на межі зникнення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будуючи міста і дороги, людина невпізнанно змінює великі площі землі, ґрунти, рослинний покрив і тварин, які на ньому мешкають. Через це назавжди зникають цілі екосистеми. Їх замінює цегла, асфальт і бетон. Та людина вже не може не втручатися в біосферу, а її нові втручання породжують нові проблеми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ &amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Людина змінює склад атмосфери, гідросфери і літосфери.&amp;lt;br&amp;gt;* Нині майже не залишилося куточків біосфери, які б не зазнали втручання та впливу діяльності людини.&amp;lt;br&amp;gt;* Будь-яке втручання людини в біосферу змінює середовище життя, позначається на життєдіяльності організмів.&amp;lt;br&amp;gt;* Людині слід усвідомити значення біосфери й усіляко дбати про її збереження.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Природознавство|з природознавства]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97._%D0%95%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Перетворення енергії. Енергозбереження. Значення енергозбереження</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97._%D0%95%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2011-06-01T18:49:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Перетворення енергії. Енергозбереження. Значення енергозбереження''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Перетворення енергії, Енергозбереження, Значення енергозбереження.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ. ЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Ви вже знаєте, що для існування живих істот, роботи машин і механізмів необхідна енергія. Організми її отримують із продуктами живлення, а до машин і механізмів енергія надходить з різних джерел. Розглянемо, які джерела енергії для машин і механізмів використовує людина.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Енергетична скарбниця України&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпоширенішим джерелом енергії в Україні є горючі корисні копалини - нафта, газ, кам'яне вугілля, торф. Спалюючи їх на теплових електростанціях, у двигунах внутрішнього згорання автомобілів, тракторів, суден, тепловозів, літаків, отримують енергію. Недоліком цього способу добування енергії є також забруднення навколишнього середовища - в атмосферу потрапляє багато шкідливих речовин. До того ж запаси нафти, газу, вугілля не безмежні. І спалювати їх лише для одержання енергії економічно не вигідно, бо з них ще виготовляють тисячі цінних речовин і матеріалів, зокрема гуму, пластмаси, пральні порошки, лінолеум, штучну шкіру.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інше потужне джерело енергії - вода, що падає з висоти штучної загати - греблі - і змушує рухатися механізми, які на гідроелектростанціях виробляють електричну енергію.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гідроелектростанції споруджують на повноводних річках із відповідним рельєфом місцевості. Атмосферу таке джерело енергії не забруднює, а от природним екосистемам завдає шкоди. З'ясуємо, якої.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Невід'ємною частиною гідроелектростанції є штучна водойма - водосховище, будівництво якого потребує затоплення великих територій. Унаслідок цього під водою опиняються родючі ґрунти. Механізми таких станцій частково знищують мешканців водойм, а гребля перекриває шлях рибі до нерестилищ.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Першу в Україні гідроелектростанцію - Дніпрогес - збудовано 70 років тому на Дніпрі в районі Запоріжжя. Нині води Дніпра віддають людям свою енергію ще на 5 гідроелектростанціях. Є гідроелектростанції й на інших річках, зокрема Дністровська та Теребле-Ріцька в Закарпатті.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні здавна використовували енергію вітру - за допомогою вітряків мололи зерно на борошно, на човни встановлювали вітрила. А в країнах, розташованих на узбережжі морів, де дмуть постійні вітри, нині споруджено вітряні електростанції.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Людина намагається використовувати й таке потужне джерело енергії, як Сонце. У цьому їй допомагають спеціальні пристрої - сонячні батареї. Проте, як ви здогадуєтесь, уночі чи похмурого дня сонячні батареї не працюють.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не так давно людина освоїла особливу енергію - енергію атома, або ядерну. Учені виявили, що найменшу складову молекул - атом - можна розщепити, тобто зруйнувати. При цьому виділяється енергія. Пригадайте, що у крапці, поставленій на папері графітовим олівцем, атомів Карбону більше, ніж можна бачити зір на небі. Тож атомне паливо вигідне тим, що для вироблення енергії його треба, порівняно з нафтою, газом, вугіллям, зовсім небагато.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпоширеніше паливо атомних станцій - атоми хімічного елемента Урану. На території України є поклади уранових руд. Це джерело енергії не забруднює ні повітря, ні воду, якщо ним правильно користуватися. Однак у разі аварії на атомній електростанції, як-от на Чорнобильській АЕС, що сталась у 1986 році, природа і людина зазнають непоправної шкоди.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Електричну енергію потрібно використовувати ощадливо&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З роками людина споживає все більше й більше електричної енергії. Чому? Насамперед тому, що вона зручна у використанні. Справді, варто злегка доторкнутися вимикача, і в оселі стає світло та затишно. Так само світло легко можна вимкнути, тобто припинити доступ електричної енергії до лампочки.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виконаємо дослід. Батарейку, в якій хімічна енергія перетворюється на електричну, з'єднаємо дротами з лампочкою та вимикачем. Після ввімкнення вимикача утворилося суцільне (замкнене) електричне коло, лампочка засвітилась. Якщо коло роз'єднати, лампочка погасне.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме це ви щоразу робите, вмикаючи та вимикаючи світло. Користуючись електроенергією під час перегляду телепередач, роботи за комп'ютером тощо, чи замислюєтесь ви над тим, що виробництво електричної енергії потребує чималих затрат?&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Тож пам'ятайте: електричну енергію треба берегти і раціонально використовувати. На виробництві цього досягають, удосконалюючи машини, створюючи двигуни, що економно витрачають паливо. У будівництві використовують матеріали, які добре утримують тепло. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посильний внесок в енергозбереження можете зробити і ви. Не забувайте вчасно вимикати електричні та газові прилади, утеплюйте вікна в холодну пору року, стежте, щоб вхідні двері були щільно зачинені.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Життєдіяльність організмів, робота машин і механізмів потребують витрат енергії.&amp;lt;br&amp;gt;* Необхідну для життєдіяльності енергію організми отримують з продуктами живлення.&amp;lt;br&amp;gt;* Для машин джерелами енергії є паливо, вода, що падає з висоти, вітер та деякі інші.&amp;lt;br&amp;gt;* Економне витрачання енергії, удосконалення машин і механізмів сприяють енергозбереженню.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Скачати підручники та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги онлайн]], планування [[Природознавство|з природознавства]], курси та завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; [[Природознавство 6 клас|&amp;lt;br&amp;gt;]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2</id>
		<title>Прості механізми. Принципи роботи простих механізмів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-06-01T18:48:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Прості механізми. Принципи роботи простих механізмів''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Прості механізми, Принципи роботи простих механізмів.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПРОСТІ МЕХАНІЗМИ. ПРИНЦИПИ РОБОТИ ПРОСТИХ МЕХАНІЗМІВ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Тисячі років люди працювали, використовуючи переважно силу власних м'язів. Але можливості м'язів людини обмежені. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найсильніші люди планети можуть підняти вантажі масою 200-250 кг, прикладаючи відповідно при цьому силу 2000-2500 Н. А як піднімали важкі кам'яні брили, з яких будували піраміди в Єгипті, колони, куполи та дзвони під час зведення храмів? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Навіщо потрібні прості механізми&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, вже в далекі часи виникла потреба мати пристрої, які б дали можливість отримати виграш у силі. Іншими словами, пристрої, застосування яких дає змогу піднімати вантажі, які без таких пристроїв не можна навіть зрушити з місця. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пристрої, призначені для збільшення сили чи зміни її напрямку, дістали назву механізми. Щоб полегшити свою працю, тобто отримати виграш у силі, людина винайшла, виготовила та почала використовувати такі прості механізми, як важіль, блок, коловорот, похилу площину, клин, гвинт, колесо та інші. За допомогою таких механізмів люди і будували піраміди, храми тощо. Прості механізми - це не що інше як знаряддя праці. На уроках праці ви вже ознайомились із деякими з них. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Набагато легше переміщувати вантажі, поставивши їх на колеса, колоти кам'яні брили або дерев'яні колоди, користуючись клином - трикутним шматком дерева чи металу. І нині важкі речі, як-от: камені, ящики, навіть автомобілі, людина здатна підняти за допомогою довгого дерев'яного чи металевого стержня або дошки, що мають точку опори, - важеля. За принципом важеля працює криниця, народна назва якої «журавель». Щоправда, важіль має недолік - за допомогою цього простого механізму вантажі не можна підняти на значну висоту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший простий механізм - блок не має такого недоліку. Блок виготовляють у вигляді колеса із заглибиною для мотузки чи ланцюга. Якщо блок закріпити на потрібній висоті і перекинути через нього мотузку або ланцюг, то піднімати вантажі буде зручніше і швидше. Проте блок не дає виграшу в силі, а лише змінює напрямок її дії. Тривалий час цей простий механізм був незамінний у будівництві. Ним і тепер користуються під час індивідуального будівництва. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сільській місцевості воду з колодязів зазвичай дістають за допомогою коловорота. Це також простий механізм.&amp;lt;br&amp;gt;До простих механізмів належить і похила площина. її використовують для отримання виграшу в силі під час переміщення тіл. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Складні механізми&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Механізми, що складаються з двох або більше простих механізмів, з'єднаних між собою, називають складними механізмами. Таким складним механізмом є, наприклад, звичайні ножиці. Вони складаються з двох з'єднаних між собою важелів, заточених у вигляді клина. Ви, напевно, звернули увагу, що залежно від призначення ножиці мають різний зовнішній вигляд. У ножиць для різання паперу чи тканин леза і ручки майже однакової довжини, бо для різання цих матеріалів не потрібно прикладати великої сили. Ножиці для різання металу мають ручки значно довші, ніж леза. Така конструкція дає можливість збільшити силу, прикладену до ножиць, і розрізати міцний метал. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прикладами складних механізмів, якими людина користується в побуті, є з'єднані між собою врізний замок та ручка дверей; консервний ніж, у якому використані важіль і клин; домкрат, що складається з важеля та гвинта й інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Прості механізми полегшують працю людини. До них належать важіль, блок, коловорот, похила площина, клин, гвинт, колесо тощо. &amp;lt;br&amp;gt;* Прості механізми використовують не тільки для виграшу в силі, а й для зміни її напрямку.&amp;lt;br&amp;gt;* Складні механізми створюють, поєднавши два механізми і більше.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;''&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Підручники та книги по всім предметам, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків [[Природознавство|з природознавства]], реферати та конспекти уроків [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F._%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97:_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0,_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0,_%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>Робота та енергія. Види енергії: механічна, електрична, атомна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F._%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97:_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0,_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0,_%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T18:46:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Робота та енергія. Види енергії: механічна, електрична, атомна''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Робота та енергія, Види енергії, механічна енергія, електрична енергія, атомна енергія.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;РОБОТА ТА ЕНЕРГІЯ. ВИДИ ЕНЕРГІЇ: МЕХАНІЧНА, ЕЛЕКТРИЧНА, АТОМНА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Слово «робота» досить часто звучить у нашій мові. Зазвичай ним називають працю людини, тобто виконання нею якихось дій. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, учений досліджує певні явища чи тіла, тож наукове відкриття - це його робота. Лікар встановлює причину недуги хворого та лікує його. Учитель навчає учнів, а вони, навчаючись, теж виконують роботу. І таких прикладів ви самі можете навести безліч.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для виконання роботи людині потрібна енергія. Цю енергію вона отримує з продуктів харчування, які споживає.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що таке механічна робота і коли вона виконується&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У науці слово «робота» набуло дещо іншого значення. Його використовують у тому разі, коли під впливом дії сили тіло переміщується з одного місця на інше, з однієї точки в іншу. Така дія сили дістала назву механічна робота.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розглянемо приклади механічної роботи. Роботу виконують порохові гази, із силою виштовхуючи снаряд з гармати. Людина завдяки силі м'язів піднімає чи опускає вантажі. Роботу виконує велосипедист, який мчить на велосипеді. Якщо тіло падає на землю під дією сили тяжіння, то ця сила також виконує роботу.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Роботу виконують і автомобілі, літаки, кораблі, ракети, перевозячи людей та вантажі на значні відстані. Ця робота можлива завдяки енергії, що виділяється під час згорання пального (бензину, мазуту, гасу тощо) у двигуні.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У будь-якому разі чим більшим є значення сили, прикладеної до тіла, та переміщення, що відбулося під її дією, тим більшою буде механічна робота.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як пов'язані між собою робота та енергія&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У перекладі з грецької мови слово «енергія» означає «дія», «діяльність». Як зазначалося у § 5, енергія - це здатність будь-якого тіла виконувати роботу. Так, вода річок, падаючи з висоти під дією сили тяжіння, обертає турбіни гідроелектростанцій; повітряні маси, рухаючись, обертають лопаті вітряка. Отже, у наведених прикладах енергію води та повітря людина використовує з користю для себе. Спалюючи пальне у двигунах, отримують енергію для роботи машин і механізмів. Але ще до цього часу не вдалося приборкати потужну енергію штормів, буревіїв, смерчів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшим джерелом енергії для живих істот нашої планети є Сонце. Його промені доносять частину енергії до Землі, зігрівають її поверхню, забезпечують перебіг такого важливого явища, як фотосинтез. Унаслідок фотосинтезу сонячна енергія не зникає, а перетворюється на хімічну. Завдяки живленню цю енергію отримують тварини та людина. А коли людина рухається чи переміщує вантажі, хімічна енергія перетворюється на механічну, а також теплову. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачимо, є різні види енергії й один вид енергії здатний перетворюватися на інший. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На думку вчених, такі потужні джерела енергії, як нафта, газ, кам'яне вугілля, утворилися з відмерлих решток тваринних і рослинних організмів, що густо населяли Землю в давні часи. Тож без перебільшення можна твердити, що їхня енергія, як і енергія, що надходить до організмів людини і тварин під час живлення, спочатку була сонячною енергією. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Енергію має й електричний струм. Завдяки їй працюють побутові прилади, електричні двигуни трамваїв, тролейбусів, електровозів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як ви вважаєте, чи має енергію стиснена пружина, піднятий камінець, натягнута тятива лука? Так, адже всі перелічені тіла здатні виконати роботу. Приведена в дію стиснута пружина дитячого іграшкового пістолета рухає кульку; камінець, падаючи з висоти, робить у ґрунті заглибину; натягнута тятива лука штовхає стрілу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, завдяки енергії та її перетворенню виконується робота. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Різноманітність видів енергії&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Майже всі побутові прилади у вашому помешканні споживають електричну енергію. Де ж вона береться? Її виробляють електростанції різного типу. Якщо це гідроелектростанції або вітроелектростанції, то на електричну енергію вони перетворюють механічну енергію води або вітру. На теплових електростанціях теплова енергія, що виділяється під час згорання палива, теж перетворюється на електричну енергію. А в побутових приладах (електрочайнику, електрообігрівачі, прасці тощо) електрична енергія знову перетворюється на теплову, у лампочці - на світлову, в електродвигунах - на механічну. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Атомні електростанції виробляють електричну енергію, використовуючи енергію, що виділяється у великій кількості внаслідок розщеплення (руйнування) атомів деяких хімічних елементів. Цей вид енергії має назву атомна енергія. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Під енергією розуміють здатність тіл виконувати роботу.&amp;lt;br&amp;gt;* Існують різні види енергії: механічна, електрична, теплова, світлова, атомна.&amp;lt;br&amp;gt;* Енергія не зникає безслідно і не утворюється з нічого, а перетворюється з одного виду на інший.&amp;lt;br&amp;gt;* Про виконання механічної роботи свідчить переміщення одних тіл під дією інших. Виконання будь-якої роботи потребує витрат енергії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;sub&amp;gt;Повний перелік тем [[Природознавство|з природознавства]], календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], курси та завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B0._%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D0%BB._%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96:_%D1%82%D1%8F%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8F,_%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE</id>
		<title>Сила. Види сил. Сили в живій природі: тяжіння, тертя, пружності тощо</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B0._%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D0%BB._%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96:_%D1%82%D1%8F%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8F,_%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE"/>
				<updated>2011-06-01T18:45:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Сила. Види сил. Сили в живій природі: тяжіння, тертя, пружності тощо''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Сила, Види сил, Сили в живій природі, сили тяжіння, сили тертя, сили пружності тощо.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;СИЛА. ВИДИ СИЛ. СИЛИ В ЖИВІЙ ПРИРОДІ: ТЯЖІННЯ, ТЕРТЯ, ПРУЖНОСТІ ТОЩО &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; У природі одні тіла постійно діють на інші. Так, Земля притягує всі тіла, розташовані на її поверхні та поблизу неї, вода, падаючи з висоти, обертає лопаті турбіни, вітер змушує рухатися вітрильники, завдяки силі м'язів людина піднімає тіла, кінь перевозить вантажі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У наведених прикладах тіла взаємодіють між собою. Характеристика взаємодії тіл дістала назву сила. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учені розрізняють різні види сил: силу тяжіння, силу пружності, силу тертя та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як вимірюють силу&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Силу можна виміряти. Її вимірюють за допомогою приладу, що має назву динамометр (грецькою мовою слово «динаміс» означає «сила», а «метро» - «вимірюю»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одиницею вимірювання сили є ньютон (Н). Так її названо на честь відомого англійського вченого Ісаака Ньютона. Поміркуємо, велика чи мала сила, значення якої дорівнює 1 Н. Відомо, що для підняття тіла масою 1 кг на нього потрібно подіяти силою близько 10 Н. Тож, знаючи масу шкільного портфеля, наповненого підручниками та зошитами, кожен із вас зможе легко визначити значення сили, з якою цей портфель доводиться щоразу піднімати. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім числового значення, силу характеризує також напрямок. На малюнках напрямок дії сили позначають стрілкою. Так, на малюнку 85 показано напрямки дії сил персонажів байки Л. Глібова «Лебідь, Рак та Щука». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Сила тяжіння&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Силу, з якою Земля притягує до себе тіла, називають силою земного тяжіння. Сила тяжіння існує на всіх планетах Сонячної системи. Є вона й на Місяці - природному супутнику Землі. Але на Місяці вона набагато менша, ніж на Землі. Це пояснюється тим, що маса Землі значно більша за масу Місяця. Ось чому рух космонавтів по поверхні Місяця нагадував плавні стрибки.&amp;lt;br&amp;gt;Сила тяжіння залежить і від маси самого тіла. Вона буде більшою у того тіла, маса якого більша. Пригадайте, як у 5-му класі, ознайомлюючись із характеристиками тіл, ви порівнювали залізну та дерев'яну кульки однакових розмірів. Якщо такі кульки відпустити з однакової висоти на вологий пісок, то залізна кулька залишить у ньому більшу заглибину, ніж дерев'яна. Станеться це тому, що сила тяжіння у випадку із залізною кулькою буде більшою. Причиною цього є більша маса залізної кульки порівняно з дерев'яною. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Сила пружності&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо до пружини підвісити тягарець, то під дією сили тяжіння він розпочне рухатися вертикально вниз. З часом цей рух припиниться, незважаючи на те, що сила тяжіння не припиняє свою дію. Чим це пояснити? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім сили тяжіння, яка діє на тягарець і спрямована вертикально вниз, на нього діє інша сила - сила пружності пружини. Вона спрямована вертикально вгору. Звідки виникла ця сила? Рухаючись вниз, тягарець розтягує, видовжує пружину. Але пружина прагне відновити свою форму, тому в ній виникає сила, з якою пружина діє на тягарець. Це і є сила пружності. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Настає мить, коли сила пружності дорівнює силі тяжіння. Відтепер тягарець припиняє рухатися вертикально вниз і набуває стану спокою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У стані спокою перебувають усі тіла, розташовані на якійсь опорі (підлозі, столі, поверхні землі тощо) або підвішені на нитці, мотузці, тросі тощо. У цьому разі сила тяжіння також буде врівноважена силою пружності опори чи підвісу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Сила тертя&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З'єднаймо динамометр і дерев'яний брусок, що лежить на столі. Почнемо рівномірно рухати брусок до себе за допомогою динамометра, тримаючи його горизонтально. Деякий час брусок не рухатиметься, але стрілка динамометра зміститься з нульової позначки. Та лише за певного значення сили тіло зрушиться з місця. Станеться це тоді, коли сила, з якою ми діємо на брусок, зрівноважиться з так званою силою тертя або стане більшою за неї. Сила тертя виникає між поверхнями тіл, які взаємодіють (у наведеному прикладі - це поверхні столу та бруска). Вона тим більша, чим більше нерівностей у вигляді заглиблень і виступів є на поверхні тіл. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сила тертя завжди спрямована проти руху тіла. Це вона перешкоджала зрушенню бруска на початку досліду. Якби не було сили тертя, рух тіл тривав би безкінечно. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для зменшення сили тертя, якщо це потрібно, поверхні тіл ретельно шліфують і полірують, змащують мастилами. Але повністю усунути тертя неможливо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Людина збільшує силу тертя, якщо це потрібно, наприклад, щоб рухатися під час ожеледиці слизькою дорогою. Для цього дорогу і тротуари посипають піском, на колеса автомобілів одягають шиповану гуму або ланцюги. Погляньте на поверхню підошви зимового взуття - вона шорстка та нерівна. І все це роблять з однією метою - збільшити силу тертя між тілами і поверхнею слизької дороги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Схема 2. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Схема-2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сили тяжіння, тертя та пружності постійно діють у природі. В результаті дії цих сил тіла перебувають або в стані спокою, або рухаються. За потреби людина змінює стани тіл.&amp;amp;nbsp; Для цього вона використовує силу м'язів власного тіла чи м'язів тварин (коней, верблюдів, віслюків, слонів), а також створює машини. Цілком очевидно, що можливості м'язів людини чи тварини, трактора, автомобіля чи потяга різні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Силу м'язів людини можна виміряти динамометром. Під час створення машин конструктори за допомогою спеціальних динамометрів обов'язково визначають силу, з якою машина діятиме на інші тіла. Знаючи її, обчислюють масу зантажів, які машина зможе переміщувати. Так, на підйомному крані можна побачити написи 10 т, 100 т і більше, у кабіні ліфта зазначено, скільки осіб одночасно може підніматися чи опускатися за його допомогою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібні вимірювання ви зможете виконати самостійно, скориставшись саморобним або шкільним динамометром. Для цього виконайте практичну роботу, описану в рубриці «Сторінка природодослідника». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У природі одні тіла діють на інші з певними силами. До яких наслідків це приводить, розглянемо на конкретних прикладах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що відбувається в природі завдяки дії сили тяжіння&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З гір течуть річки, зривається каміння та снігові лавини, із хмар падає дощ, сніг, град, з дерев на землю опадають листки та стиглі плоди. Ці явища відбуваються завдяки існуванню сили земного тяжіння. Внаслідок дії цієї сили все живе та неживе притягується до поверхні Землі. Так, найлегша пір'їнка, покружлявши в повітрі, неодмінно опуститься на землю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Людина, як і всі інші живі організми, пристосувалася до дії сили тяжіння. Але нехтування її дією часто призводить до травм і ушкоджень. Згадайте, як під час бігу, гри, внаслідок різкого руху ми падаємо та опиняємося на землі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи тільки Земля притягує до себе тіла? Ви вже ознайомлені з будовою Сонячної системи і знаєте, що дев'ять її планет обертаються навколо Сонця по орбітах із досить великою швидкістю і не відлітають у космічний простір. Чому? Тому, що планети &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
зв'язані із Сонцем силою взаємного притягання. Подібне можна спостерігати, якщо камінець розкрутити на мотузці і не відпускати її з рук. Як тільки мотузку відпустимо, камінець полетить геть. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як рослини, тварини та людина використовують сили тертя&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рослини і тварини постійно використовують сили, що діють у природі. Так, насіння деяких рослин настільки легке, що добре розноситься вітром, насіння інших рослин має шорстку поверхню, завдяки якій чіпляється за хутро звірів і одяг людей і в такий спосіб поширюється на великі відстані. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки силі тертя в живій природі можливий механічний рух. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Деякі живі організми мають такі форми тіла та його покриви, що дають змогу зменшувати силу тертя під час руху. Наприклад, обтічна форма тіла птаха чи багатьох мешканців водойм зменшує силу тертя під час руху у повітрі чи воді. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Для чого природі потрібна сила пружності&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неабияке значення в природі має сила пружності. Завдяки їй тканини рослин і тварин можуть витримувати великі навантаження, не руйнуючись. Рослини, що гнуться під поривами вітру, прогинаються під шаром снігу, однак здатні відновити попередню форму в результаті дії сили пружності їхніх тканин. Але вам, напевно, доводилось бачити зламані буревієм дерева. Це трапляється тоді, коли сила дії вітру більша від сили пружності самого дерева. Завдяки силі пружності всі тіла, що перебувають на Землі, витримують силу атмосферного тиску. Ще більші навантаження витримують тварини і рослини, які мешкають на дні глибоких водойм. Отже, завдяки силі пружності живі організми витримують механічні навантаження і зберігають цілісну форму. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як людина використовує сили, що виникають у природі&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Люди навчилися використовувати силу води й вітру для своїх потреб. Так, 5000 років тому єгиптяни, приєднавши до своїх кораблів вітрила, змусили вітер штовхати їх. 2000 років тому на берегах річок з'явилися великі водяні колеса, які обертала течія. Такі колеса подавали воду на поля та рухали жорна млинів, де мололи зерно. Там, де не було ні річок, ні джерел, будували вітряні млини, або вітряки, що працювали під дією сили вітру. Тому їх споруджували на підвищеннях, відкритій місцевості. Перший вітряк у Європі з'явився у 1150 році. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Сила - це міра взаємодії тіл. &amp;lt;br&amp;gt;* Сила характеризується числовим значенням і напрямком, її вимірюють за допомогою динамометра. &amp;lt;br&amp;gt;* Одиниця вимірювання сили - ньютон (Н). &amp;lt;br&amp;gt;* Є сили тяжіння, тертя, пружності та інші.&amp;lt;br&amp;gt;* У природі постійно діють різні види сил.&amp;lt;br&amp;gt;* Людина в процесі своєї діяльності використовує силу власних м'язів, м'язів тварин та силу різноманітних машин.&amp;lt;br&amp;gt;* Створюючи машини чи пристрої, конструктори за допомогою спеціальних динамометрів визначають найбільші значення сили, яку ті можуть проявляти.&amp;lt;br&amp;gt;* Усі природні явища - результат дії різних сил.&amp;lt;br&amp;gt;* Завдяки силі тяжіння тіла утримуються на поверхні Землі.&amp;lt;br&amp;gt;* Сила тертя - умова існування механічного руху в природі.&amp;lt;br&amp;gt;* Сила пружності - джерело міцності живих організмів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;sub&amp;gt;Скачати календарно-тематичне планування [[Природознавство|з природознавства]], відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники]], курси учителю [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%A0%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8,_%D0%B7_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%97%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Машини та механізми, їх роль у житті людини. Речовини та матеріали, з яких їх виготовляють</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%A0%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8,_%D0%B7_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%97%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2011-06-01T18:44:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Машини та механізми, їх роль у житті людини. Речовини та матеріали, з яких їх виготовляють''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Машини та механізми, їх роль у житті людини, Речовини та матеріали, матеріали з яких їх виготовляють.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;МАШИНИ ТА МЕХАНІЗМИ, ЇХ РОЛЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ. РЕЧОВИНИ ТА МАТЕРІАЛИ, З ЯКИХ ЇХ ВИГОТОВЛЯЮТЬ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Спочатку людина винайшла прості механізми для полегшення своєї праці. Користуючись цими нескладними знаряддями, вона постійно їх удосконалювала. Так з'явилися складні механізми, а з часом і машини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що називають машинами і з чого вони складаються&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пилосос і холодильник, літак і підйомний кран, ткацький верстат і комбайн, велосипед і автомобіль - усе це приклади машин. Зверніть увагу на те, що, незважаючи на відмінності у зовнішньому вигляді та призначенні, матеріалах, з яких їх зроблено, вони мають спільну назву - «машини». Чому? По-перше, тому, що всі вони виконують потрібну людині роботу. По-друге, для її виконання всім машинам потрібна енергія. І по-третє, спільним для всіх машин є наявність трьох основних частин: робочого органа, двигуна і механізму, що їх зв'язує. За відсутності однієї з частин машина не працюватиме. Отже, машина - це система, складові частини якої взаємозв'язані. А оскільки машини створює людина, то їх можна назвати рукотворними системами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Робочі органи машин можуть бути різними. У гелікоптера - пропелер, у екскаватора - ківш, у велосипеда - колеса. Назва робочий орган свідчить про те, що ця частина допомагає людині виконувати ту роботу, задля якої машину створили. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначення двигуна - перетворювати один вид енергії на інший. У двигунах таких машин, як автомобіль, мотоцикл, трактор, хімічна енергія палива перетворюється на теплову, а потім на механічну. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Двигуни пилососа, пральної машини перетворюють електричну енергію, що надходить до них із електромережі, на механічну. Всі двигуни, зокрема й електродвигуни, під час роботи нагріваються. Це означає, що частина спожитої енергії перетворюється на теплову. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У велосипеда або ручної м'ясорубки двигуна немає. Чому ж їх також називають машинами? Тому що роль двигуна у них відіграє людина, витрачаючи на виконання роботи свою енергію. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Робочий орган і двигун з'єднані між собою механізмом. У багатьох машин - це прості механізми (важіль, блок, ланцюг, пасок) або їх поєднання. Так, механізм велосипеда є поєднанням таких простих механізмів: важіль, вісь, зубчасте колесо (шестерня), ланцюг. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Досягнення у створенні машин&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До сучасних досягнень людини в удосконаленні машин можна віднести об'єднання кількох машин в одну. Прикладом таких машин є комбайни, без яких не обійтися під час збирання врожаю зернових культур і цукрових буряків, добування вугілля і навіть на кухні. Так, зернозбиральний комбайн поєднує жниварку (скошує зернові рослини), молотарку (обмолочує рослини), віялку (очищує зерно), транспортер (переміщує зерно на вантажівку), скиртоукладач (збирає солому у скирти). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А чи можна поєднати в одній машині телевізор, магнітофон, калькулятор, телефон, друкарську машинку? Виявляється, таким поєднанням є комп'ютер. Він допомагає нам вчитися, працювати, відпочивати. За лічені секунди комп'ютер виконує мільярди арифметичних дій, обробляє інформацію, необхідну для складання прогнозу погоди тощо. Попередником сучасних комп'ютерів була електронно-обчислювальна машина. Одну з перших електронно-обчислювальних машин побудовано в Києві у 1951 р. під керівництвом академіка С.О. Лебедєва. Мільйони комп'ютерів, розташованих у різних країнах, об'єднані між собою за допомогою телефонного зв'язку в цілісну систему - Інтернет. Завдяки їй стало можливим спілкування людей у різних куточках нашої планети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Які матеріали та речовини використовують для виготовлення машин&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші найпростіші пристрої і механізми людина виготовляла з каменю, а також із матеріалів рослинного і тваринного походження: деревини, сухожиль, кісток, шкіри тварин тощо. З винайденням способів добування металів з руд почали використовувати мідь, залізо та інші метали. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нині добувають і використовують багато металів, а ще більше їхніх сумішей, які називають сплавами. Це дало змогу збільшити міцність і надійність машин та створити сучасні машини й механізми. Проте метали, які використовують у машинобудуванні, здатні руйнуватись, зокрема іржавіти, а виготовлені з них машини чи механізми важкі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нині в машинобудуванні використовують створені людиною матеріали, які за міцністю, довговічністю та іншими цінними властивостями перевершують метали. Це пластмаси, каучуки, гума, скло, скловолокно та інші. Завдяки їм сучасні машини можуть працювати при високих і низьких температурах, глибоко під водою, в космосі тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Машини - це пристрої, що виконують корисну для людини роботу і при цьому перетворюють один вид енергії на інший. &amp;lt;br&amp;gt;* Основними частинами кожної машини є робочий орган, двигун, механізм.&amp;lt;br&amp;gt;* Сучасні машини - це величезне досягнення людини, що стало можливим завдяки її невтомним пошукам і праці.&amp;lt;br&amp;gt;* У машинобудуванні використовують метали, пластмаси, гуму, скло та багато інших речовин і матеріалів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Природознавство|з природознавства]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Поняття про добрива</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T18:41:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Поняття про добрива''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Поняття про добрива.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПОНЯТТЯ ПРО ДОБРИВА&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;Що називають добривами та які вони бувають&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Органічні речовини, які людина вносить у ґрунт з метою підвищення його родючості, дістали назву органічних добрив, а неорганічні - мінеральних добрив. Ці речовини роблять добру справу для рослин і самої людини. Можливо, тому їх і назвали добривами (див. схему 1).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Схема 1.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Схема-1.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До органічних добрив належать гній, пташиний послід, торф. У ґрунті під впливом бактерій вони перетворюються на гумус, або перегній.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними мінеральними добривами є азотні, калійні та фосфорні. Свою назву вони дістали від назв хімічних елементів, якими забезпечують рослини. Це відповідно Нітроген (застаріла назва - азот) Калій і Фосфор. Навіщо вони потрібні рослинам?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нітроген сприяє швидкому росту листків та стебел, утворенню квіток і зав'язі. Калій потрібен для нормального розвитку листків. Фосфор прискорює ріст коренів та утворення і дозрівання плодів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Деякі мінеральні добрива трапляються у природі у вигляді корисних копалин (наприклад, калійна сіль). Але більшість добрив (як-от, селітру, суперфосфат) виробляють на хімічних заводах.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім Нітрогену, Калію та Фосфору, рослинам потрібно ще багато інших хімічних елементів. І хоча потреба в них однієї рослини незначна - лише кілька міліграмів, нестача їх у ґрунті призводить до негативних наслідків. Рослини хворіють. Наприклад, за відсутності у ґрунті хімічного елемента Феруму в листках повільно утворюється хлорофіл, унаслідок чого погіршується фотосинтез.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні рослини вбирають із ґрунту неоднакову кількість поживних речовин, які містять Нітроген, Калій і Фосфор. Тому для збереження родючості ґрунту на одній ділянці чергують посіви різних рослин. Такий захід дістав назву сівозміни. Тож сівозміна - це вирощування щороку на одній і тій самій ділянці інших культурних рослин. Наприклад, перший рік її засівають пшеницею, другий - кукурудзою, третій - ячменем, на четвертий рік висаджують картоплю. Сівозміни дають змогу надовго зберегти родючість ґрунту.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дбаючи про родючість ґрунту, важливо додержуватися норми внесення певних добрив. За надмірної кількості добрив вони накопичуватимуться у рослинах. А це може становити загрозу здоров'ю людини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ &amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Добрива - це речовини, які людина спеціально вносить у ґрунт для підвищення його родючості. Добрива поділяють на органічні та мінеральні (неорганічні).&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування [[Природознавство|з природознавства]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники]] та книги онлайн, курси та завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82,_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83</id>
		<title>Ґрунт, склад ґрунту</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82,_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83"/>
				<updated>2011-06-01T18:40:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Ґрунт, склад ґрунту''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Ґрунт, склад ґрунту.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГРУНТ, СКЛАД ГРУНТУ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Пригадайте, як вода, вітер, зміна температури та життєдіяльність організмів руйнують гірські породи, перетворюючи їх на ґрунт. Саме ґрунт забезпечує існування більшості рослин, багатьох тварин та інших живих організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як вам відомо, ґрунт - це верхній пухкий родючий шар землі, де ростуть рослини, мешкають тварини та інші організми. Його товщина неоднакова у різних куточках нашої планети - від кількох сантиметрів до двох метрів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Із чого складається ґрунт&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Складовими частинами ґрунту є: вода та розчинені в ній неорганічні речовини; органічні речовини - так званий перегній, або гумус, який надає ґрунтам темного забарвлення; пісок і глина; повітря. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Ґрунт - верхній родючий шар Землі, що забезпечує рослини водою, необхідними поживними речовинами та повітрям, &amp;lt;br&amp;gt;* Гумус, або перегній, - органічна складова ґрунту. &amp;lt;br&amp;gt;* Пісок, глина, повітря, вода, деякі солі - неорганічна складова ґрунту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Природознавство|з природознавства]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:38:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Штучні екосистеми, Поле, Рослини та тварини поля, Сад, Догляд за садом, Зелена архітектура, Значення штучних екосистем у житті людини.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ. САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ. ЗЕЛЕНА АРХІТЕКТУРА. ЗНАЧЕННЯ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Що називають полем&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подорожуючи Україною, вам доводилось бачити великі ділянки землі з посіяними чи посадженими на них різними трав'янистими рослинами. Рослини, які людина спеціально висіває і вирощує для отримання з них певних продуктів, називають культурними рослинами. А оброблені ділянки землі, засіяні ними, - полем. Тож поле - це штучна екосистема.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Культурні рослини на полях України&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільші площі в Україні використовують під посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи, гречки та інших. Із зерна виготовляють борошно, крупи, макаронні вироби. Зерно згодовують як корм свійським тваринам.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання соковитих частин рослинного організму вирощують овочеві культурні рослини: картоплю, капусту, помідори, огірки, кабачки, перець, моркву, столовий буряк, цибулю, петрушку та інші. Великі площі засівають цукровим буряком. Коренеплоди цієї рослини багаті на речовину сахарозу, відому під назвою цукор. На цукрових заводах із однієї тонни цукрового буряку виробляють 130-160 кг цукру. Культурну рослину соняшник вирощують задля отримання олії, на яку багате її насіння. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усі культурні рослини, які нині вирощує людина, є результатом тривалої копіткої праці багатьох поколінь. З року в рік, від урожаю до врожаю людина добирала найкраще насіння і висівала його. Так з'явилися сорти культурних рослин. Сорт - це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні людині ознаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учені створили тисячі сортів культурних рослин, як-от ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі сорти картоплі з певними смаковими якостями. Їх вирощують для харчування людини. Існують сорти картоплі, які використовують для відгодівлі свійських тварин. Бульби картоплі різних сортів приблизно на 1/5 складаються із крохмалю. Ця органічна речовина, як відомо, є цінним продуктом живлення людини і тварин.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні нові сорти картоплі створюють фахівці Науково-дослідного інституту картопляного господарства, розташованого в селищі Немішаєві Київської області. Тільки за останні 10 років учені цього інституту створили чимало високоврожайних сортів картоплі, серед яких Світанок київський, Повінь, Неміінаєвська-100, Українська рожева та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато років учені Науково-дослідного інституту насінництва, що в місті Миронівка Київської області, створюють нові високоврожайні сорти пшениці. До них належать Миронівська-808, Безоста-1 та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На полі ростуть також бур'яни. Бур'яни - це рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з року в рік з'являються серед посівів культурних рослин. Поширеними бур'янами українських полів є осот, пирій, лобода, мишій, щириця, березка та інші. Бур'яни перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами дуже важко. Насіння багатьох із них не втрачає схожості десятки років. Деякі бур'яни після прополювання швидко відростають із шматочків стебел або коренів, тобто розмножуються вегетативно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед рослин поля знаходять притулок різноманітні тварини. Насамперед ті, що живляться цими рослинами. Це комахи, польові миші, хом'яки, ховрахи, а також орли та лисиці, які полюють на цих тварин. І, звичайно, мешканці ґрунту - черв'яки, різні мікроорганізми.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безперечно, основними споживачами культурних рослин є людина і свійські тварини.&amp;amp;nbsp; Тож ланцюги живлення в екосистемі поля можуть бути такими: культурні рослини - людина; культурні рослини - свійські тварини - людина. Бувають і такі: культурні рослини - польова миша - лисиця.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато культурних рослин є основним кормом для свійських тварин. Подібно до сортів культурних рослин учені створюють породи свійських тварин. Порода - це сукупність тварин, що мають корисні для людини ознаки. Наприклад, для одержання яєць, курятини, пір'я створено різні породи курей, яких вирощують на птахофабриках. Це полтавська зозуляста порода, вушанка, російська біла, первомайська. Молоком, яловичиною, шкірою людину забезпечує велика рогата худоба. До того ж гній (її випорожнення) є цінним органічним добривом. В Україні поширені червона степова, лебединська, холмогорська, сіра українська, чорно-ряба та багато інших порід великої рогатої худоби.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як підвищити врожайність культурних рослин&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання високих врожаїв слід уміти доглядати за полем - задовольняти потреби рослин у світлі, воді, поживних речовинах і повітрі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб забезпечити рівномірне освітлення культурних рослин, для поля зазвичай вибирають рівнинну ділянку землі. Дуже важливо навесні вчасно висіяти рослини. Тобто тоді, коли у ґрунті достатньо вологи і він добре прогрітий сонцем. Є навіть народна приказка: «Весняний день рік годує». Якщо вологи у ґрунті більше, ніж потрібно рослинам, його осушують, відводячи зайву воду за допомогою канав. Якщо ґрунт дуже сухий, його зрошують.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родючість ґрунту, а отже, й урожайність культурних рослин, підвищують передусім внесенням добрив. Ми вже згадували, що родючість ґрунту підтримує також сівозміна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб створити сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, людина здійснює обробіток ґрунту за допомогою різних сільськогосподарських знарядь.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час вирощування картоплі, помідорів, кукурудзи застосовують підгортання — це нагортання до нижньої частини стебла розпушеної землі, що забезпечує кращий розвиток коренів. Аби запобігти руйнуванню ґрунту, поблизу полів насаджують лісосмуги.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Шкідники культурних рослин і боротьба з ними&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім бур'янів, культурним рослинам завдають шкоди деякі кліщі, комахи та мікроорганізми. Це павутинний кліщ, буряковий і люцерновий довгоносики, колорадський жук, хлібний турун, гусінь метеликів білана лучного та капустяного, совки, попелиці, сарана. Живлячись культурними рослинами, вони не лише знижують урожай, а й здатні знищити посіви взагалі. Аби запобігти цьому використовують хімічні речовини - отрутохімікати, їх вносять у ґрунт здебільшого тоді, коли на полях немає культурних рослин (рано навесні чи пізно восени). Існує певний ризик для здоров'я людини, оскільки отрутохімікати частково потрапляють у водойми, криниці, накопичуються у ґрунті.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безпечним для здоров'я людини є так званий біологічний спосіб боротьби зі шкідниками культурних рослин. Наприклад, жуки сонечка знищують попелиць. Тому їх варто спеціально розмножувати і випускати на посіви, де попелиці завдають великої шкоди. Комах-шкідників на полях та в садах знищують також птахи, особливо в період вигодовування пташенят.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами допомагають сівозміни. А ще вчені розмножують у лабораторіях організми, які спричиняють хвороби бур'янів, але не шкодять культурним рослинам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? З давніх-давен українці приносили з лісу та висаджували біля своєї оселі дерева і кущі зі смачними соковитими плодами. Сучасне українське село не уявити без весняного буяння квітучих садів, Як не можна й припуститися думки, що влітку та восени у кожному подвір'ї немає духмяних ягід і фруктів. Селяни зазвичай вирощують їх для власних потреб. А як бути мешканцям міст? Для того щоб усім вистачало і свіжих, і консервованих соків, ягід та фруктів, на великих площах вирощують сади. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості створення саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сад — це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість ґрунту, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Ретельно добирають сорти рослин. Виявляється, слід багато знати, щоб виростити високоврожайний сад! Сади можуть охоплювати значні площі. Тоді їхню територію розбивають на окремі ділянки (квартали), з'єднані між собою дорогами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, сад, на відміну від природних екосистем, створює людина.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Хто населяє екосистему саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами - смородина, малина, аґрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур'яни. Їх знищують, аби вони не забирали з ґрунту потрібні саду поживні речовини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад, заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців. Попелиця живиться соком рослин. Незважаючи на малі розміри, вона дуже ненажерлива. Велике скупчення попелиць на одному дереві призводить до того, що листки скручуються й засихають. А рослина невеликих розмірів (саджанець) може загинути, якщо вчасно не знищити шкідника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від гусені метелика яблуневої плодожерки потерпає насамперед урожай плодів. Навесні самка метелика відкладає яйця на зав'язь квітки. Плід розвивається, а всередині нього росте і розвивається гусениця, що живиться його м'якушем. Доки вона не прогризе назовні отвір, нікому й на думку не спаде, що гарне зовні яблуко «червиве». За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Узимку зайці обгризають кору молодих пагонів, завдаючи садові шкоди.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та не всі комахи шкодять рослинам саду. Бджолам-трудівницям не поступаються працелюбністю й корисністю симпатичні сонечка. Їхні сірі з оранжевими плямками невеличкі, але прудкі личинки нищівно атакують попелиць. Одна така личинка за день з'їдає кілька десятків попелиць. Багатьох шкідників знищують мурашки, жуки туруни з металічним блиском крил, великі незграбні ропухи. Тож, побачивши цих тварин, не проганяйте та не знищуйте їх. Вони ваші надійні помічники у догляді за садом.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А ще в саду багато птахів. Для деяких дерева саду є домівкою, інші прилітають, аби поживитися гусінню та жуками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Пригадайте та назвіть їх.) Звичайно, влітку, коли достигне солодка черешня чи вишня, дехто з пернатих може поласувати їхнім м'якушем. Але загалом допомога птахів саду неоціненна, адже вони знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В екосистемі саду рослини і тварин об'єднують ланцюги живлення, як-от: слива - попелиця - сонечко; яблуня - гусениця - птах.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб сад тривалий час приносив великі врожаї ягід і фруктів, за ним необхідний догляд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;У чому полягає догляд за садом&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доглядаючи за садом, насамперед потрібно періодично обрізувати старі гілки і ті, що заважають формуванню розлогої крони. Дерева саду підживлюють добривами. У посушливий період сад поливають, особливо молоді дерева. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб запобігти збиткам урожаю від комах-шкідників, садівники їх знищують. У невеликому саду шкідливих комах та їхні личинки можна збирати вручну. Так, уранці струшують і збирають хрущів. Після нічної прохолоди вони малоактивні, сидять і майже не рухаються. У садах, що охоплюють великі площі, дерева обприскують спеціальними отруйними для комах речовинами. Щоб убезпечити кору молодих дерев від поїдання мишами та зайцями, стовбури дерев на зиму обв'язують очеретом, осокою. Часто навесні у пору цвітіння саду трапляються заморозки. Захищають від них дерева за допомогою штучного задимлення. Не слід забувати і про облаштування годівниць для горобців, синиць та інших птахів, які зимують у наших краях. Навесні та влітку вони віддячать сторицею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дбайливо доглянутий сад віддячує людині щедрими багаторічними врожаями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усі екосистеми, що є в природі, різноманітні за розмірами та складом живих істот і тіл неживої природи. Але головне, що їх об'єднує, - це перетворення енергії та забезпечення безупинного колообігу речовин. Завдяки наземним і водним екосистемам на нашій планеті підтримується відносно сталий склад повітря і вміст води, триває життя.&amp;amp;nbsp; Природні екосистеми є складовою середовища життя людини, яка навчилася створювати для своїх потреб штучні екосистеми й підтримувати їхнє існування. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як людина використовує природні екосистеми&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх параграфах ми розглянули природні екосистеми: ліс, степ, прісні водойми. Яка їхня роль у природі та в житті людини? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ліс - це потужний «виробник» кисню і «поглинач» вуглекислого газу. Тож його можна назвати справжніми «зеленими легенями» планети. А ще крони дерев і кущів затримують шкідливі гази та пил, сприяючи очищенню атмосфери. Ліс - це також домівка багатьох живих організмів, джерело продуктів харчування: ягід, горіхів, грибів. З деревини людина виготовляє різний будівельний матеріал, меблі, папір, тканини, ліки тощо. Мандруючи лісовими стежками з кошиком для грибів абo фотоапаратом, людина отримує величезне естетичне задоволення. Чисте лісове повітря лікує захворювання дихальних шляхів, а тихе шелестіння листя і спів пташок заспокійливо впливають на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби і заготівлі сіна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Екосистеми прісних водойм (річок та озер) є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, краби, раки, молюски - цінні продукти харчування. Річки та озера використовують для перевезення пасажирів і вантажів. На березі річок та озер влаштовують бази відпочинку, а також спортивні й туристичні табори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Болото - це теж природна екосистема з рослинним і тваринним світом, що пристосувався до умов надмірного зволоження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, дуже добре почувається на болоті мох сфагнум. Саме відмерлі рештки цього моху утворюють торф. Його використовують як паливо та органічне добриво. Тут збирають ягоди, зокрема журавлину і морошку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Значення штучних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Культурні рослини штучних екосистем з року в рік дають високі врожаї. Для цього необхідний спеціальний догляд за ними (пригадайте, в чому він полягає). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нашій державі поля й сади охоплюють величезні площі. На полях сіють здебільшого зернові рослини. Найпоширеніші з них пшениця, жито, овес, ячмінь, просо. Це традиційні культурні рослини, які наші предки сіяли тисячі років тому. Тож на державному прапорі України синій колір неба поєднується з кольором стиглого колосся. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що називають зеленою архітектурою&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зелені насадження не тільки постачають кисень та вбирають вуглекислий газ. Крони дерев захищають від шуму, бо затримують звукові хвилі, що виникають під час роботи транспорту і підприємств. Зелені насадження ще й прикрашають міста і села, є затишними місцями відпочинку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Планування скверів і парків, підбір для них рослин дістало назву зеленої архітектури. В її створенні беруть участь садівники, художники, архітектори, скульптори. Всі разом вони працюють над проектом майбутнього парку: підбирають рослини, передбачають, яку форму слід надати їхнім кронам. Також роблять ескіз - попередній начерк - стежок, лав та альтанок, альпійських гірок, фонтанів, штучних водойм, скульптур (фігурок з мармуру, граніту, металу, дерева тощо) та розміщення всього цього на певній території. Досить часто водойми парків заселя¬ють водоплавними птахами - лебедями, крижнями. Поєднання різноманітних рослин, завезених із різних куточків нашої планети, галявин і доріжок, фонтанів і скульптур робить парки справжнім витвором мистецтва. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Якої шкоди людина завдає екосистемам&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через вирубування лісів з метою одержання будівельних матеріалів, додаткових площ для посівів культурних рослин, спорудження житла та прокладання доріг площі лісів значно скорочуються. При цьому лісові трав'янисті рослини, що опиняються на відкритій освітленій ділянці і не пристосовані до таких умов, здебільшого гинуть. Разом з рослинами зникають і тварини лісу, насамперед птахи та звірі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть відпочиваючи, людина завдає екосистемі лісу певної шкоди. Розпалені вогнища можуть спричинити лісову пожежу. Під час масового збирання грибів та ягід витоптуються рослини, ущільнюється ґрунт. Від цього погіршується постачання рослин вологою і поживними речовинами, а їхніх коренів - повітрям. Масове визбирування на букети ранньовесняних рослин робить їх надзвичайно рідкісними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання води великих річок для поливу зневоднює малі річки. Промислові й побутові відходи, потрапляючи у воду, згубно впливають на мешканців водойм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Випасання худоби шкодить екосистемам луків, степу, полонин. Рослини потерпають від витоптування, погіршується розвиток коренів, вони слабо утримують ґрунт, через це прискорюється його руйнування водою і вітром. Врешті-решт збіднюється рослинність, зменшується чисельність тварин, що мешкають у цих екосистемах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдає збитків природі і браконьєрство - неконтрольоване хижацьке рибальство та мисливство. Звірі потерпають від сіток і капканів, а виловлювання риби у великій кількості призводить до того, що вона не встигає відновити свою чисельність. Отрутохімікати не лише знищують шкідників культурних рослин, а й потрапляють до ланцюгів живлення. Скидання відходів виробництва у водойми, забирання величезної кількості води для потреб промисловості і зрошення, стрімке будівництво водосховищ завдають шкоди екосистемам річок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згубно впливають на природні екосистеми видобування корисних копалин, будівництво автомагістралей, залізниць, каналів, ліній електропередач, сміттєзвалища тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Охорона природних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На стан екосистем впливає також багато природних чинників, зокрема різкі коливання температури повітря та води, зміни кількості вологи і світла, сильний вітер. Небезпечні зміни в екосистемі можуть статися через землетрус, посуху, повінь. Однак найпотужнішим чинником впливу на довкілля є господарська діяльність людини. Нині людство усвідомило, наскільки важливо охороняти природні екосистеми, сприяти їхньому збереженню та розвитку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Охороняти екосистеми - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот та запобігати їхньому знищенню: не вирубувати ліси, не осушувати річки та болота, не вилучати із природи більше, ніж може відновитися природним шляхом. Тож охорона природи полягає у здійсненні заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств. Тому українські вчені створили Зелену книгу, в якій перелічили природні екосистеми України, що потребують охорони. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того щоб оберігати природні екосистеми та їхніх мешканців, мати змогу досліджувати їх, створюють заповідники. Серед них Єланецький степ на Миколаївщині,&amp;amp;nbsp; Рівненський та Кримський природні заповідники. Як вам уже відомо, у заповідниках заборонено господарську діяльність, там охороняють не тільки живі організми та умови їхнього існування, а й тіла неживої природи (як-от, корисні копалини, ґрунт). Втручання людини в життя заповідника можливе у випадках, коли екосистемі потрібна допомога (наприклад, під час пожежі, масового враження шкідниками). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національні природні парки також охороняє держава, але на їхній території дозволено організований туризм і навчальні екскурсії. Для цього створено спеціальні туристичні й так звані екологічні стежки. Завдяки їм люди менше турбують тварин, не витоптують унікальні рослини. В Україні є такі національні природні парки: Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Подільські Товтри» та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожна людина повинна піклуватися про збереження природи. Перебуваючи в лісі, не можна смітити, пошкоджувати рослини, палити вогнища. Засохлі дерева вирубують і вивозять з лісу, щоб шкідливі комахи з них не переселилися на здорові. Молоді деревця, висаджені замість зрубаних, ростуть повільно, тому слід пам'ятати народну мудрість: «Зрубав дерево - посади два нових».&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Поле - оброблена і засіяна культурними рослинами ділянка землі. &amp;lt;br&amp;gt;* Людина вирощує різні сорти культурних рослин заради отримання певної продукції.&amp;lt;br&amp;gt;* Існування екосистеми поля залежить від впливу природних умов і неможливе без господарської діяльності людини. &amp;lt;br&amp;gt;* Своєчасний і якісний обробіток ґрунту, внесення добрив, боротьба зі шкідниками культурних рослин - запорука отримання на полях високих врожаїв.&amp;lt;br&amp;gt;* Сад - це насаджені людиною дерева і кущі, що мають їстівні плоди. &amp;lt;br&amp;gt;* В Україні здавна вирощують сади.&amp;lt;br&amp;gt;* Поширеними деревами в садах України є яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, кущами - малина, смородина та інші. &amp;lt;br&amp;gt;* Сад є однією зі створених людиною екосистем, де налагоджені взаємозв'язки та ланцюги живлення.&amp;lt;br&amp;gt;* Екосистеми мають різноманітне значення для людини.&amp;lt;br&amp;gt;* Господарська діяльність людини впливає на стан екосистем.&amp;lt;br&amp;gt;* Держава дбає про охорону природних екосистем. З цією метою&amp;lt;br&amp;gt;створюють заповідники, національні природні парки.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Природознавство|з природознавства]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0._%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96</id>
		<title>Екосистема. Екосистеми своєї місцевості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0._%D0%95%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96"/>
				<updated>2011-06-01T18:37:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Екосистема. Екосистеми своєї місцевості''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Екосистема, Харчові ланцюги, Екосистеми своєї місцевості, ліс, степ та прісна водойма, Охорона екосистем.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЕКОСИСТЕМА. ХАРЧОВІ ЛАНЦЮГИ. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ: ЛІС, СТЕП ТА ПРІСНА ВОДОЙМА. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Що називають екосистемою&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ви дізналися про будову рослинних і тваринних організмів, про те, що всі вони дихають, живляться, ростуть, розмножуються, пристосовуються до умов існування. Усе це відбувається завдяки обміну речовин та перетворенню енергії. Але організми в природі не існують ізольовано один від одного. Так, у лісі ростуть трави, кущі, дерева, мешкає багато тварин, є бактерії та гриби. Водойми також заселені різноманітними рослинами і тваринами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як співіснують різні живі істоти на спільній території? Щоб відповісти на це запитання, вчені вивчають не тільки тварин, рослини, інші живі істоти, а й середовище їхнього мешкання, враховуючи взаємозв'язки, що виникають між організмами. Тому в науці з'явився термін «екосистема». Еко в перекладі українською мовою означає «дім». Тож екосистему можна розглядати як дім, населений організмами. Друга складова назви - система - вказує на те, що в цьому домі немає нічого випадкового, непотрібного. Навпаки, тут налагоджені взаємозв'язки між мешканцями. Тобто вони пристосовуються до спільного проживання.&amp;lt;br&amp;gt;Мешканці однієї екосистеми впливають один на одного. Між ними утворюються різні взаємозв'язки, що забезпечують їхнє співіснування. Пригадайте, які взаємовигідні зв'язки є між рослиною, що цвіте, і бджолою. Такі самі «добрі сусіди» береза та гриб підберезник. Та в екосистемах бувають й інші взаємозв'язки. Наприклад, заєць живиться рослинною їжею. Сам заєць може стати здобиччю вовка. Це є прикладом взаємозв'язків, що виникають між організмами екосистеми внаслідок потреби кожного з них у поживних речовинах та енергії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, екосистема - це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Екосистеми бувають природні та штучні (створені людиною).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До добре відомих вам природних екосистем належать ліс, лука, степ, річка, озеро. Ліс ви ніколи не сплутаєте з лукою, а річку - зі степом. Чому? Тому що кожну з цих екосистем населяють властиві їй живі істоти.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рослини і тварини не вічні. Рослини проростають з насінини, ростуть і розвиваються, а потім відмирають. Тварини також народжуються, ростуть і розвиваються, а потім вмирають. Куди ж в екосистемі лісу зникають минулорічна трава та опале листя, рештки померлих тварин? Вони стають поживою для деяких жуків, черв'яків, грибів і бактерій, які мешкають у ґрунті та перетворюють рештки рослинних і тваринних організмів на неорганічні речовини. Ці речовини з ґрунту знову надходять до рослин. Так у природі відбувається колообіг речовин (мал. 54).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Мал.544.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прикладом штучних екосистем є добре вам відомі парк, поле, сад, акваріум.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Ланцюги живлення&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З визначення терміна «екосистема» стає зрозумілим, що якими б різними не були організми однієї екосистеми, між ни¬ми виникають певні взаємозв'язки. Найчастіше вони зумовлені живленням. Так, одні організми при житті або після загибелі є поживою для інших. Розглянемо приклади зв'язків, у яких кожний попередній організм є їжею для наступного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Зелені рослини поїдає заєць, який стає здобиччю вовка.&amp;lt;br&amp;gt;2. Листки зеленої рослини об'їдає жук; його з'їдає синиця, що стає здобиччю хижого птаха - яструба.&amp;lt;br&amp;gt;3. Маленькими зеленими водоростями живляться рачки дафнії, їх поїдає карась; на карася полює щука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зверніть увагу, що у наведених прикладах першими зазначені рослини. Чому? Тому що лише вони здатні утворювати поживні речовини, використовуючи енергію світлових променів. Поїдаючи рослини, травоїдні тварини забезпечують свій організм поживними речовинами та енергією. М'ясоїдні тварини одержують необхідні їм речовини та енергію, поїдаючи травоїдних або інших м'ясоїдних тварин. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щойно розглянуті приклади, коли кожний попередній організм є їжею для наступного, називають ланцюгами живлення, їх записують так: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Зелені рослини — заєць — вовк.&amp;lt;br&amp;gt;2. Зелені рослини — жук — синиця — яструб.&amp;lt;br&amp;gt;3. Зелені рослини (водорості) — дафнії — карась — щука &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпоширеніші природні екосистеми в Україні - це ліс, степ, прісні водойми - озеро і річка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;З чого складається екосистема лісу&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характерною ознакою, за якою ліс відрізняється від інших екосистем, є те, що на його території росте багато дерев і чагарників. Це позначається на інших рослинах, а також на тваринах - мешканцях лісу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ліс можна порівняти з кількаповерховим будинком, де кожен із «поверхів» утворюють певні рослини і населяють тварини. На кожному «поверсі», що має назву ярус, різне освітлення, а тому й різні мешканці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Верхній ярус лісу утворюють найвищі дерева. Це переважно дуб, сосна, ялина, граб, клен, липа, ясен, береза, осика. «Поверхом» нижче ростуть чагарники - ліщина, глід, черемха, бузина, терен, шипшина, вовче лико та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крони дерев верхніх ярусів лісу і гілля чагарників затуляють сонячне світло трав'янистим рослинам. Тому їх у лісі зазвичай небагато. Густу траву можна побачити лише на відкритих галявинах. Лісові трав'янисті рослини мають здебільшого широкі листки, як-от: жовтець, конвалія, барвінок, плющ, лісові суниці, орляк, квасениця та інші. Це допомагає їм вбирати якомога більше сонячної енергії в умовах постійного затінення. Ранньовесняні рослини - підсніжник, про ліска, ряст, анемона жовтецева – встигають прорости та відцвісти раніше, ніж на деревах розпуститься листя. Трав'янисті рослини утворюють окремий ярус лісу. Найнижчий ярус лісу складається з мохів і лишайників. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У лісі мешкають дика свиня, ведмідь, лось, олень, вовк, лисиця, білка, куниця, козуля, заєць, їжак, миша лісова, гадюка, різні птахи і комахи, дощові черв'яки й інші тварини. Як бачите, тваринний світ лісу багатий. Тож і ланцюги живлення тут досить різноманітні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наша держава дбає про збереження та примноження лісів й інших природних екосистем. Для цього створюють заповідники. Заповідний - означає «той, що охороняється законом». На території заповідника не дозволяють полювати на звірів і птахів, зводити будівлі, рубати дерева, розорювати землі, прокладати великі дороги тощо. Найбільше заповідних лісів в Українських Карпатах та Кримських горах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Степ як природна екосистема&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від лісу, в екосистемі степу трапляються лише поодинокі дерева. Це рівнинна територія, вкрита трав'янистою рослинністю. Літо в степу посушливе, дмуть часті вітри, опадів випадає мало. Серед рослин переважають багаторічні трави. Вони розмножуються насінням, а також вегетативно - за допомогою органів, що зимують у ґрунті. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для рослин степу найсприятливішою порою року є весна, коли в ґрунті ще достатньо вологи від талого снігу. Тоді й буяє різнотрав'я степу. Жовті зірочки, бузкові дзвоники, фіолетові квітки шавлії, ніжно-блакитні гіацинти, полум'яні маки - степ нагадує барвистий килим. Проте із середини літа починається посуха, трава вигорає, землю висушують суховії. До таких умов добре пристосувалися посухостійкі рослини: житняк, тонконіг, будяк, пижмо, типчак, полин, ковила, миколайчики, перекотиполе. Вони невисокі, мають дрібні листочки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зрідка степ перетинають річка чи балка, поблизу яких багата рослинність, трапляються дерева і кущі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед тварин у степу поширені степовий заєць, бабак, ховрах, лисиця-корсак, тхір, тушканчик, кріт, землерийка, сліпак, різні види мишей, степовий орел, жайворонок, перепілка, степова гадюка, прудка ящірка і багато комах. Вони теж пристосувалися до життя в умовах степу. Через спеку більшість із них удень переховуються в норах або інших схованках, а на пошуки їжі вирушають уночі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Степи в Україні поступаються площею лісам. З роками їх стає все менше і менше. Це тому, що люди розорюють степи, перетворюючи на поля і сади, споруджують у степах будівлі, прокладають дороги. Куточки незайманого степу збереглися лише на території таких заповідників: Український степовий, Луганський, Асканія-Нова, Єланецький степ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Озеро та річка як приклади природних водних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пригадайте, що називають озером і річкою та що впливає на рослинний і тваринний світ водойм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливим чинником для екосистеми озера чи річки є світло. У водоймах найбільше світла проникає у верхні шари. До того ж там найтепліше і найбільший вміст кисню, тому й найбагатший рослинний світ. Рослини прісних водойм досить різноманітні. Тут ростуть очерет, нижня частина якого перебуває у воді, а верхня - над водою; латаття біле і глечики жовті, листки яких плавають на поверхні води (пригадайте особливості розташування на їхніх листках продихів), і маленька ряска. Навколо озера поблизу води ростуть вологолюбні калюжниця, аїр, осока. Є рослини, що повністю ростуть під водою - це здебільшого водорості. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Типовими мешканцями мілководної частини озера є жаба, рак, молюски ставковик і жабурниця, водомірка, жук-плавунець, личинки бабок і комарів та інших комах. У товщі води в завислому стані переміщується безліч дуже дрібних рослинних і тваринних організмів. їхня спільна назва - планктон. Ним живляться пуголовки, мальки риб та деякі дорослі риби, як-от карась і короп. У водоймах поширені й хижі риби - щука та окунь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На території Волині у Шацькому національному природному парку є 22 озера, серед них Світязь та Піщане - найбільші прісні озера України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Річка як природна екосистема багато в чому подібна до озера за складом рослинних і тваринних організмів та ланцюгами живлення. Проте має і свої особливості. На відміну від озера вода у річці постійно тече, тобто переміщується. Тому тварини змушені утримуватись у потоці води, інакше їх зноситиме течією. Також тваринам доводиться більше рухатися, щоб отримати корм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пригадайте, які ви знаєте річки України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У природних екосистемах - водоймах - склалися різноманітні ланцюги живлення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Екосистема - сукупність живих організмів, які взаємодіють між собою та з умовами середовища.&amp;lt;br&amp;gt;* Обов'язковою умовою існування будь-якої екосистеми є забезпечення всіх організмів, які входять до її складу, поживними речовинами та енергією.&amp;lt;br&amp;gt;* Ланцюг живлення - така послідовність організмів, коли кожний попередній організм є їжею для наступного.&amp;lt;br&amp;gt;* Ліс, степ, озеро, річка - природні екосистеми.&amp;lt;br&amp;gt;* Кожну природну екосистему населяють характерні для неї рослинні та тваринні організми, між якими є певні взаємозв'язки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Природознавство|з природознавства]], планування з природознавства, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BE_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD</id>
		<title>Значення пристосування організмів до умов існування. Поведінка рослин і тварин</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BE_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD"/>
				<updated>2011-06-01T18:36:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Значення пристосування організмів до умов існування. Поведінка рослин і тварин''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Значення пристосування організмів до умов існування, Поведінка рослин і тварин.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними умовами існування організмів є наявність небідної кількості води, світла, тепла, повітря, продуктів живлення. На нашій планеті вони надзвичайно різноманітні. Але немає такої ділянки земної поверхні, де б не мешкали живі істоти. Як вдається їм вижити і на засніжених вершинах гір, і в пустелях, і в глибинах океану? Для цього тварини і рослини мають різноманітні пристосування. Чимало з них вам добре відомі, тож пригадаємо їх.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Пристосування до існування в умовах різного зволоження&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До життя в умовах недостатньої кількості води наземні організми пристосувалися по-різному. Одним рослинам допомагає виживати довгий корінь, що проникає на значні глибини, дістаючись навіть до підґрунтових вод. Він може перевищувати наземну частину у 50 разів і більше. Корінь інших рослин розгалужується у верхніх шарах ґрунту, аби вбирати якнайбільше вологи, що з'являється з короткочасними дощами. Є рослини, які накопичують воду у м'ясистих листках та стеблах. Чим товстіші стебло і листки, тим більше вологи запасається в них, а отже, рослина може довше обходитися без води. У деяких рослин (як-от кактусів) листки перетворилися на колючки. Вони допомагають рослинному організму економно випаровувати воду вдень і вбирати вологу з повітря вночі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тварини - мешканці посушливих місцевостей (комахи, павуки, скорпіони, змії) - утримують вологу в організмі за допомогою особливих покривів тіла. Верблюд може не споживати воду тривалий час, бо п'є її одразу велику кількість (за лічені хвилини він здатен випити понад 100 л води). А ще він одержує воду в результаті хімічних реакцій, що відбуваються із жиром, накопиченим у горбах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як організми пристосовуються до різного освітлення&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наскільки важливою є роль світла в житті рослин вам уже відомо. Але потреба у світлі у них різна. Так, береза потребує світла більше, ніж дуб, тому й росте на узбіччях чи галявинах лісу. А тіньовитривалий дуб може зростати і в його гущавині. Ряст і проліски цвітуть, коли на деревах ще немає листків, які б перешкоджали проникненню світла. У листків із черешками листкова пластинка змінює своє розташування відносно напрямку сонячних променів (пригадайте, як у 5-му класі ви спостерігали за кімнатною рослиною). У багатьох рослин узимку, коли світловий день коротшає, опадає листя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зміна дня і ночі також впливає на поведінку живих істот. Так, є рослини, що на ніч стуляють листки (квасениця) чи пелюстки квіток (кульбаба). Проте є рослини, які, навпаки, розкривають квітки саме вночі, коли вилітають нічні метелики (матіола).&amp;lt;br&amp;gt;Більшість тварин активні вдень і відпочивають уночі, наприклад свійські тварини. А от кажанів і сов світлої частини доби не видно. Вони сплять у схованках. Ці тварини впевнено полюють уночі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Температура як умова існування живих організмів&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У природі є тварини зі сталою температурою тіла, яка не залежить від температури середовища (ссавці, птахи). їх називають теплокровними. Пристосуванням до зимових холодів у них є густа шерсть чи пір'я, чималі запаси підшкірного жиру. Є також тварини, які не мають сталої температури тіла (комахи, риби, жаби, ящірки, змії та інші). Вони дістали назву холоднокровних тварин. Температура їхнього тіла залежить від температури довкілля. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спекотного літа ссавців захищає від перегрівання здатність випаровувати воду через шкіру. Так вони регулюють температуру свого тіла. Виділення поту в людини - теж пристосування до регулювання температури тіла. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пригадайте, багато тварин готуються до холодів заздалегідь: роблять запаси їжі, облаштовують нори і кубла, вистилаючи їх сухотрав'ям чи пухом. Деякі з них з настанням холодів впадають у сплячку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У спекотні дні більшість тварин перебуває у схованках (норах, зариваються у пісок), а вночі, коли температура повітря знижується, тварини виходять на полювання. Як бачимо, така поведінка цих тварин зумовлена зміною температури. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Життєдіяльність холоднокровних тварин значною мірою залежить від температури зовнішнього середовища. За низької температури в їхньому організмі надто повільно відбуваються обмін речовин і перетворення енергії. Тому взимку вони впадають у стан заціпеніння, а з настанням весняного тепла відновлюють свою активність. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рослини захищають себе від перегрівання, випаровуючи воду через продихи. А коли води недостатньо в ґрунті? На цей випадок у рослин також є пристосування. Наприклад, восковий наліт і пухнасті ворсинки на листках чи плодах, зменшені розміри листкових пластинок тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Рослинам і тваринам потрібне повітря&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В атмосфері для дихання наземних живих істот повітря цілком достатньо. А от у воді його значно менше. Тому там мешкають організми, які змогли пристосуватися до таких умов. Що це за пристосування? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пригадайте, що риби дихають за допомогою зябер. А як дихають ссавці і комахи - мешканці водойм? Тюлені, кити перед пірнанням вдихають велику кількість повітря. Його вистачає на десятки хвилин перебування під водою. При цьому кисень економно витрачається клітинами організму. Жук-плавунець, хоча і мешкає у воді, дихає атмосферним повітрям. На кінчику його черевця є дихальця. Періодично жук піднімається до поверхні і тримає його над водою. Ще цікавіше пристосування для дихання атмосферним повітрям павука сріблянки. Ця тварина мешкає у водоймах. Під водою вона будує гніздо з павутини і за допомогою спеціальних волосків на черевці заповнює його повітрям. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ви вже знаєте, що рослинам для створення органічних речовин необхідний вуглекислий газ. Він надходить у рослину через продихи, розміщені з нижнього боку листків. А як бути рослинам, чиї листки лежать на поверхні води, як-от латаття біле, глечики жовті. їхнє пристосування полягає в розташуванні продихів на верхній стороні листкової пластинки. Цим вони забезпечують рослину не тільки повітрям для дихання, а й вуглекислим газом для живлення. Неорганічні речовини для живлення рослин надходять з ґрунту тільки в розчиненому вигляді, тому наступним пристосуванням рослин є різна форма та довжина кореня, здатного вбирати разом із водою ці речовини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є рослини, які дуже дивно пристосувалися до нестачі в ґрунті чи воді певних речовин.&amp;amp;nbsp; Вони стали хижаками. Наприклад, росичка - мешканка боліт, навчилася полювати на комах, павуків. Ворсинки її листків виділяють прозору липку речовину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Живлення — умова, без якої не існують ні рослини, ні тварини&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приваблена нею комаха в'язне у цій речовині, листок згортається і виділяє інші речовини, що перетравлюють комаху.&amp;lt;br&amp;gt;Багато птахів на зиму відлітають у теплі краї. Вчені пов'язують це з тим, що з настанням холодів зникає їхній основний корм (черв'яки, комахи, насіння). Таке пристосування забезпечує птахам належне живлення протягом року. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Досить поширеним у поведінці тварин є чатування на здобич, об'єднання у зграї та стада, долання великих відстаней у пошуках їжі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Які ще пристосування є у рослин і тварин&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різноманітними є пристосування рослин, що сприяють запиленню. Так, комах-запилювачів у рослинах приваблює нектар. Він є їхньою поживою. Багато рослин мають квітки з яскравим забарвленням і приємним запахом. Але є рослини, квітки яких неприємно тхнуть гнилим м'ясом. Зрозуміло, що їхніми запилювачами є мухи. Усім вам відомі пристосування рослин до поширення плодів на великі відстані. Це і крильця, і летючки, і гачечки, і соковитий смачний м'якуш плоду, і безліч інших. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин спостерігають різноманітні види шлюбної поведінки та турботу про потомство. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Умови існування - усе те, без чого життя організмів неможливе, &amp;lt;br&amp;gt;* Основними умовами існування живих організмів є наявність води,світла, тепла, повітря, продуктів живлення.&amp;lt;br&amp;gt;* Рослини і тварини мають різноманітні пристосування до умов існування. Це забезпечує їм виживання і розселення, &amp;lt;br&amp;gt;* Поведінка живих істот є їх пристосуванням до умов існування та змін, що відбуваються в них.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Скачати підручники та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги онлайн]], планування [[Природознавство|з природознавства]], курси та завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97</id>
		<title>Обмін речовин та енергії</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T18:34:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Обмін речовин та енергії''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Обмін речовин та енергії.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Ви знаєте, що речовини бувають неорганічні, наприклад вода, кисень, вуглекислий газ, та органічні, як-от: білки, жири, вуглеводи. Ці речовини організми отримують під час живлення. Отже, завдяки живленню організми забезпечують себе речовинами, необхідними для побудови тіла. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підтримання життєдіяльності організмам потрібна також енергія. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке енергія? В науці енергією називають здатність тіл живої та неживої природи виконувати роботу. Енергія не виникає з нічого та не зникає безслідно, вона лише перетворюється з одного виду на інший. Розглянемо це на прикладах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Енергія вітру рухає вітрильник, електрична енергія зумовлює світіння лампочки, автомобіль мчить завдяки енергії, що виділяється при спалюванні пального у двигуні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Живі організми ростуть, розвиваються, рухаються, розмножуються, реагують на зміни навколишнього середовища також завдяки енергії. Організм отримує необхідну для життя енергію завдяки хімічним реакціям, що відбуваються в кожній його&amp;lt;br&amp;gt;клітині між киснем і поживними речовинами. Тому життєдіяльність організму пов'язана з постійними витратами поживних речовин і енергії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Обмін речовин і перетворення енергії у рослин&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рослинам достатньо світла і хлорофілу, щоб з води (Н20) і вуглекислого газу (С02) утворити органічну речовину глюкозу (С6Н1206). При цьому енергія сонячного світла перетворюється на хімічну енергію та запасається в цій речовині. Коли під час дихання речовини розпадаються, енергія знову виділяється. Так рослини забезпечують себе енергією, потрібною для всмоктування води коренем, руху поживних речовин до всіх органів, розпускання і закривання пелюсток, проростання насіння тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Звідки беруть поживні речовини та енергію тварини&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звісно, з їжі, скажете ви. Так, джерелом речовин та енергії для тваринних організмів є білки, жири, вуглеводи, що містяться в їжі. У тваринному організмі вони зазнають складних хімічних перетворень. Розпочинається це в органах травлення, а завершується в клітинах усього тіла тварини. Завдяки травленню великі молекули органічних речовин їжі розпадаються на менші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це дає їм змогу потрапити до всіх клітин організму і стати своєрідним будівельним матеріалом, з якого створюються молекули білків, жирів, вуглеводів, властивих цьому організму. Частина з них використовується на ріст і розвиток організму, а інша частина, як і в рослин, бере участь у диханні, внаслідок чого виділяється енергія, а також вода і вуглекислий газ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цілком правильним буде сказати, що це виділилась енергія сонячного світла, яку свого часу поглинув зелений листок.&amp;lt;br&amp;gt;Споживання і перетворення речовин в організмі, що супроводжується виділенням енергії та видаленням непотрібних речовин, називають обміном речовин і перетворенням енергії. При цьому обов'язково утворюються речовини, які організм використовує на ріст і розвиток, та енергія, що забезпечує життєдіяльність організму. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* У тілі живих організмів постійно відбувається обмін речовин і перетворення енергії.&amp;lt;br&amp;gt;* У тварин в обміні речовин беруть участь органічні речовини, що надходять з їжею. Рослини такі речовини створюють самі.&amp;lt;br&amp;gt;* Зелені рослини завдяки фотосинтезу запасають енергію сонячного світла.&amp;lt;br&amp;gt;* Енергія потрібна організмам для підтримання життєдіяльності, зокрема для дихання, живлення, росту руху розмноження.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Повний перелік тем [[Природознавство|з природознавства]], календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], курси та завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2</id>
		<title>Дихання рослин і тварин. Значення дихання для організмів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2"/>
				<updated>2011-06-01T18:32:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Дихання рослин і тварин. Значення дихання для організмів''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Дихання рослин і тварин, Значення дихання для організмів.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ДИХАННЯ РОСЛИН І ТВАРИН. ЗНАЧЕННЯ ДИХАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМІВ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Що таке дихання&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Живим істотам (за невеликим винятком) для дихання потрібен кисень. Що це означає? До їхнього організму разом із повітрям надходить кисень, який бере участь у перетворенні всередині клітин речовин їжі на речовини, потрібні організмові. Водночас утворюється надлишок вуглекислого газу. Він за допомогою органів дихання виводиться з організму назовні. Тому завдяки диханню кисень з повітрям постійно надходить в організм рослини чи тварини, а вуглекислий газ видаляється з нього в атмосферу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тобто між живим організмом і повітрям атмосфери відбувається газообмін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, дихання - це сукупність фізичних та хімічних явищ, які відбуваються в клітинах живих істот за участю кисню. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як відбувається газообмін у рослин&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як вам відомо, у рослин немає спеціальних органів дихання. Кисень з повітря потрапляє до їхнього тіла і через листок, і через корінь, і через стебло. Найбільше кисню потрапляє в рослину через листки. На нижньому боці листка є величезна кількість продихів. Кожен продих - це щілина між двома клітинами, формою подібних до квасолин.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Змінюючи свою форму, вони можуть збільшувати або зменшувати щілину. Саме через продихи в листок надходить кисень, видаляється вуглекислий газ і випаровується вода. Під час дощу продихи закриваються. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пригадайте, що рослини під час фотосинтезу вбирають вуглекислий газ (С02) і виділяють кисень (02). Під час дихання вони, навпаки, вбирають кисень, а виділяють вуглекислий газ. Вуглекислий газ вбирається лише у світлу частину доби, а дихають рослини весь час. Проте на дихання рослин витрачається кисню значно менше, ніж виділяється завдяки фотосинтезу. Тобто рослини забезпечують киснем інші організми.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме через це рослини образно називають «зеленими легенями» планети. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як відбувається газообмін у ссавців&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин, як вам відомо, є спеціальні органи дихання. У жаб, ящірок, змій, птахів, ссавців - це легені, у риб - зябра, у комах - трахеї. У цих органах і відбувається безперервний газообмін кисню та вуглекислого газу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До легенів ссавців кисень у складі повітря надходить під час вдиху. Звідти він потрапляє в кров і розноситься по всьому тілу. Залишивши кисень клітинам, кров забирає з них непотрібний вуглекислий газ і доправляє його у зворотному напрямку знову до легенів. Під час видиху вуглекислий газ видаляється назовні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як дихають риби&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Риби дихають киснем, розчиненим у воді. Кисню у воді значно менше, ніж у повітрі. Однак риби пристосувалися до дихання в таких умовах. Розчинений у воді кисень надходить через розкритий рот, а з нього в одному напрямку проганяється через зябра. Уявляєте, скільки води необхідно пропустити, щоб забезпечити організм киснем! Зябра складаються з багатьох тисяч зябрових пелюсток, тому легко справляються із цим завданням. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Здавалося б, потрапивши на суходіл, риби мають змогу швидше забезпечити себе киснем. Але це не так, бо на повітрі зяброві пелюстки злипаються і зябра припиняють роботу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що особливого у диханні комах&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У комах газообмін відбувається у трахеях. Кисень разом з повітрям надходить до них через отвори на черевці - дихальця. Далі тонкими розгалуженими трубочками трахей він досягає клітин. Утворений в організмі комахи вуглекислий газ цими самими трубочками через дихальця виводиться назовні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, органи дихання тварин, незважаючи на наявні відмінності, мають спільне призначення. Вони допомагають доправляти кисень до всіх клітин організму і видаляти з них вуглекислий газ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Дихання - це використання кисню клітинами для підтримання життєдіяльності організму та видалення з нього вуглекислого газу.&amp;lt;br&amp;gt;* Надходження кисню та видалення вуглекислого газу в рослинному організмі забезпечують продихи, у тваринному - органи дихання.&amp;lt;br&amp;gt;* Різноманітність органів дихання є наслідком пристосування організмів до умов середовища життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Скачати календарно-тематичне планування [[Природознавство|з природознавства]], відповіді на тести, завдання та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|відповіді]] школяру, книги та підручники, курси учителю [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8</id>
		<title>Живлення, його типи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:29:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Живлення, його типи''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Живлення, його типи.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЖИВЛЕННЯ, ЙОГО ТИПИ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Їжа для організмів є будівельним матеріалом і джерелом енергії, необхідної для життєдіяльності. Живлення - це одна з ознак, властивих живій природі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З'ясуємо, як живляться рослинні та тваринні організми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Живлення рослинних організмів&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як вам уже відомо з початкової школи, рослини самі для себе створюють органічні речовини. Відбувається це в зеленому листку. Лише зелені рослини з води, яку вбирає корінь, і вуглекислого газу, що надходить з повітря, утворюють органічну речовину глюкозу й виділяють кисень, необхідний для дихання живих істот (мал. 23). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мал.23. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Мал.233.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того щоб це хімічне явище відбулося, необхідна енергія сонячного світла і наявність у листках хлорофілу - речовини зеленого кольору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У подальшому з органічної речовини глюкози та неорганічних речовин, які надходять із ґрунту, утворюються інші органічні речовини. З них рослина будує своє тіло. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Створення рослиною органічних речовин із неорганічних за участю сонячного світла і хлорофілу називають фотосинтезом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Живлення тваринних організмів&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дуже багато тварин живиться рослинною їжею. Їх називають рослиноїдними. Це відомі вам свійські тварини - корови, вівці, коні, кози. З диких тварин - лосі, олені, козулі, зайці.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зуби у рослиноїдних тварин пристосовані до зривання та перетирання цупких стебел рослин. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рослинна їжа малопоживна, тому тваринам доводиться споживати її щодня у великій кількості. Перетравлювати велику кількість рослинної їжі їм допомагають одноклітинні організми - бактерії, що мешкають у шлунку або кишечнику. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рослиноїдні тварини часто стають здобиччю хижаків, яких ще називають м'ясоїдними. Це відомі вам вовк, лисиця, лев та інші.&amp;lt;br&amp;gt;Деякі тварини є всеїдними, тобто можуть живитися і рослинною, і тваринною їжею, як-от: свині, ведмеді та інші. Всеїдна і людина. А є тварини, наприклад ворони, деякі черв'яки і жуки, які поїдають мертвечину. їх ще називають «санітарами природи». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спожита твариною їжа спочатку подрібнюється в ротовій порожнині й через глотку та стравохід надходить у шлунок і кишечник. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тут білки, жири і вуглеводи їжі розщеплюються на простіші за складом речовини, здатні розчинятися у воді. У розчиненому стані вони проникають крізь стінки кишечника в кров і розносяться до всіх органів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрім води та органічних речовин для живлення тваринам, як і рослинам, необхідні неорганічні речовини. Рослини вбирають їх із ґрунту, а тварини отримують з їжею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як і організм людини, тваринний організм потребує вітамінів. Недаремно назва цих речовин походить від слова «віта», що означає життя. Основним джерелом багатьох вітамінів є рослинна їжа. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, живлення рослин, травоїдних тварин і хижаків відрізняється між собою. Але в будь-якому випадку важливу роль відіграють органічні речовини, створені рослиною за участю сонячного світла. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Можна із впевненістю сказати, що і рослиноїдні, і м'ясоїдні тварини споживають продукти фотосинтезу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Живлення - це забезпечення організмів поживними речовинами.&amp;lt;br&amp;gt;* Рослини живляться органічними речовинами, які самі створюють під час фотосинтезу.&amp;lt;br&amp;gt;* Фотосинтез відбувається в листках на світлі за участю хлорофілу та за наявності вуглекислого газу і води.&amp;lt;br&amp;gt;* Тварини живляться готовими органічними речовинами, споживаючи рослинну або тваринну їжу.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Природознавство|з природознавства]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8._%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа]&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8._%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B8 шпаргалки]&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD,_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD</id>
		<title>Органи рослин, тварин</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD,_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD"/>
				<updated>2011-06-01T18:27:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Органи рослин, тварин''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Органи рослин, тварин.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ОРГАНИ РОСЛИН, ТВАРИН &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Життя людини нерозривно пов'язане з рослинами. З давніх-давен вони харчують, одягають, зігрівають її. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світ рослин надзвичайно різноманітний і багатий. Так, у водоймах мешкають водорості. У вологих місцях ростуть хвощі, папороті, мохи. У лісах багато хвойних рослин (як-от: сосна, ялина). їхні листки - це голчаста хвоя. Але найпоширенішими і найрізноманітнішими є квіткові рослини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розглянемо органи квіткової рослини. До них належить корінь, пагін, що складається зі стебла і листків, а також квітка і плід. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Навіщо рослині корінь&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корінь - це здебільшого підземний орган рослини. Він, наче якір, надійно закріплює її у ґрунті. В одних рослин (квасолі, соняшника, вишні) є головний корінь, що нагадує стрижень. Від нього відходять менші бічні корені, а від них у певній частині кореня - маленькі й тоненькі кореневі волоски. В інших рослин, як-от у пшениці, часнику чи кукурудзи, головний корінь малопомітний або його взагалі немає, проте багато майже однакових за розмірами додаткових коренів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головне призначення кореня - забезпечувати рослину водою з розчиненими в ній неорганічними речовинами. Тому теплої пори року корінь невтомно поглинає воду з ґрунту. Взимку, коли ґрунт замерзає і рослина скидає листки, корінь «відпочиває». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Стебло — опора і «транспортний засіб» рослини&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стебло - це здебільшого надземний орган рослини, до якого прикріплюються листки і квітки. Саме стеблом рухається до них від кореня вода з розчиненими поживними речовинами. Водночас у стеблі відбувається рух у зворотному напрямку: поживні речовини, утворені в листку, прямують до кореня. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від будови й розмірів стебла рослини поділяють на дерева, кущі і трав'янисті рослини. Потовщене стебло дерев називають стовбуром. Гілки, що відходять від нього, утворюють крону дерева. Тож стебло дійсно є опорою і «транспортним засобом» рослини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;«Багатоликий» листок&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зазвичай листок має зелене забарвлення, якого йому надає речовина хлорофіл, що міститься в цитоплазмі клітин. Восени хлорофіл руйнується і листки набувають жовто-багряних кольорів. Листок - неперевершена природна «хімічна лабораторія». В ньому рослини за допомогою хлорофілу і сонячного світла з води та вуглекислого газу утворюють життєво необхідні органічні речовини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість листків має листкову пластинку і черешок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Придивившись до листкової пластинки, можна побачити сітку жилок. По них у листок надходить вода й відводяться утворені в листку органічні речовини. А ще жилки створюють міцний каркас, який витримує натиск вітру і не дає йому пошматувати листки.&amp;lt;br&amp;gt;Через листок рослина також випаровує воду. Для чого вона це робить? По-перше, оберігає свій організм від перегрівання, по-друге, видаляє надлишок води. Тому спекотного літнього дня лише в затінку дерев можна відчути приємну прохолоду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Призначення квітки&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Квітка - важливий орган у житті рослини. Завдяки квітці відбувається розмноження, тобто збільшення чисельності організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Квітки дуже різноманітні за формою. У багатьох із них є квітконіжка, що переходить у квітколоже. З назви зрозуміло, що квітколоже - це та частина рослини, на якій розміщена, «лежить» квітка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спільними у будові квіток багатьох рослин є зазвичай такі частини: чашолистки, пелюстки, тичинки, маточка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чашолистки утворюють зовнішні покриви квітки. Вони здебільшого зеленого кольору, схожі на листки. Ніжні різнокольорові пелюстки розташовані за ними і призначені приваблювати комах. У центрі квітки розміщуються тичинки і маточка. Саме вони є головними у розмноженні рослин. Так, у пиляках тичинок утворюється пилок. Він містить чоловічі статеві клітини. У маточці дозріває жіноча статева клітина. В одних рослин квітки розміщені поодиноко (пригадайте тюльпан, шипшину, яблуню), в інших - зібрані в суцвіття. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, кожен орган у рослинному організмі має своє призначення, тобто виконує певну функцію. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світ тварин також дуже різноманітний. Тваринами є черви, молюски, павуки, змії, ящірки, комахи, риби, жаби, птахи, а також ссавці - тварини, які вигодовують потомство молоком. Організм тварини теж складається з органів. Певну функцію в ньому виконує не один, а кілька органів. Тому вчені об'єднали органи тварин, які виконують одну функцію, у групи органів. Наприклад, органи травлення, дихання, виділення, руху, розмноження, органи чуттів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Органи травлення, дихання та виділення&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До органів травлення належать: рот, глотка, стравохід, шлунок, кишечник (мал. 17). &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мал. 17. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Мал.177.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки їм речовини, які надходять в організм із їжею, перетравлюються. Зокрема, великі молекули речовин їжі розщеплюються на дрібніші. Тільки після цього організм може використати їх на побудову свого тіла та отримати енергію. Завдяки узгодженій дії зазначених органів їх ще називають травною системою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тварини опанували різні середовища життя. Це позначилося не тільки на їхньому зовнішньому вигляді, а й на органах дихання. Так називають органи, які забезпечують надходження в організм кисню і видалення з нього вуглекислого газу (мал. 18). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мал.18.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал.188.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мешканці водного середовища дихають зябрами (мал. 18, 1) або через шкіру. Зябра складаються з тоненьких зябрових пелюсток, захищених зовні зябровою кришкою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Газообмін у комах відбувається у трахеях (мал. 18, 2). Це тоненькі повітроносні трубочки, що пронизують черевце тварини і відкриваються назовні отворами - дихальцями. У більшості наземних тварин (птахи, ссавці) органами дихання є легені (мал. 18, 3). Вони складаються із численних розгалужених трубочок, що закінчуються повітряними пухирцями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Органи виділення призначені для позбавлення організму тварини від зайвих, непотрібних йому речовин. Якщо ці речовини не вивести з організму, може статися його отруєння. Так, головним органом виділення у риб, птахів, ссавців є нирки. Вони наче фільтри пропускають кров, видаляючи з неї надлишок води з розчиненими в ній непотрібними організму речовинами. Все це у вигляді сечі виводиться з організму. Тверді неперетравлені в шлунку й кишечнику цих тварин рештки їжі видаляються назовні через спеціальний отвір. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Органи чуттів та руху&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Органи чуттів необхідні тваринам, аби орієнтуватись у навколишньому середовищі, вчасно отримувати інформацію про зміни, що в ньому сталися. До органів чуттів належать органи зору, нюху, слуху та дотику, а також смаку і рівноваги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пристосування організмів до умов існування позначилося на будові органів чуттів. Про їхню різноманітність свідчать хоча б такі приклади. У крота маленькі незрячі очі, зате дуже чутливі вуха й ніс. Сова добре бачить у нічній темряві. Орел, перебуваючи високо в небі, помічає на землі найдрібнішу здобич. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є тварини з добре розвиненим нюхом. Вони відчувають запахи набагато краще, ніж людина. Ця їхня здатність стає у пригоді людям. Так, митникам і прикордонникам допомагають спеціально навчені собаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгі тонкі волосини - вуса - на морді кішки є органом дотику. Вони дають їй змогу уникати зіткнення з предметами в темряві. Функцію органів дотику у риб виконує бічна лінія. Якщо ви спостерігали за рибами в акваріумі, то бачили, як вони точно і граціозно плавають між водоростями, оминають камінці і не наштовхуються на підводні предмети. Органи дотику комах - це антени, розміщені на голові. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хобот у слона є водночас органом нюху і дотику. У змій погано розвинений слух, але вони добре відчувають тепло тварини навіть на відстані. Чудовий слух у кажанів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Злагоджену роботу органів тіла і поведінку тварини забезпечує так звана нервова система. У риб, жаб, змій, птахів і ссавців вона складається з головного мозку, спинного мозку і численних нервів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, шукати здобич лисиці допомагають органи слуху, нюху, зору. Лисиця чує шурхіт миші у траві, відчуває її запах, а потім бачить і саму тварину. Інформація про це від вух, носа, очей по нервах надходить до головного, а потім до спинного мозку. Подальша робота нервової системи спричиняє таку поведінку лисиці: вона тихо підкрадається, робить високий стрибок і стрімко нападає на мишу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість тварин активно рухається. Їхній рух пов'язаний насамперед із пошуком їжі. У різних тварин сформувалися різні органи руху. У риб - це плавці, у птахів, багатьох комах, кажанів - крила, у тюленя - ласти, у коней, собак - дві пари (передні та задні) кінцівок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Органи розмноження&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У переважної більшості тварин є особини чоловічої та жіночої статі (наприклад, качур і качка, півень і курка, лев і левиця). Їх називають самцями і самками. Серед наведених прикладів за зовнішнім виглядом нескладно розпізнати самця і самку. А от кіт чи кішка, кінь чи кобила перед вами - одразу й не відрізниш. Та головна відмінність самця і самки тварин полягає не в зовнішньому вигляді, а в тому, що вони мають різні органи розмноження, або статеві органи. У самців до статевих органів належать сім'яники, у самок - яєчники. У сім'яниках розвиваються чоловічі статеві клітини - сперматозоїди, а в яєчниках - жіночі статеві клітини - яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Органами рослини є корінь, пагін, що складається зі стебла та листків, квітка і плід.&amp;lt;br&amp;gt;* Корінь постачає рослині воду й неорганічні речовини, &amp;lt;br&amp;gt;* Стебло забезпечує рух води з поживними речовинами, взаємозв'язок між органами рослини.&amp;lt;br&amp;gt;* У листку утворюються органічні речовини, через нього також із рослини випаровується вода.&amp;lt;br&amp;gt;* Квітка виконує функцію розмноження.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Тварини мають органи травлення, дихання, виділення, органи чуттів, руху та розмноження. Ці органи виконують властиві їм функції.&amp;lt;br&amp;gt;* Пристосування організмів до умов існування зумовили відмінності між органами, що виконують одну й ту саму функцію.&amp;lt;br&amp;gt;* Усі органи в організмі взаємопов'язані і діють злагоджено завдяки нервовій системі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування уроків [[Природознавство|з природознавства]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC</id>
		<title>Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC"/>
				<updated>2011-06-01T18:25:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;БУДОВА, ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ЗВ’ЯЗКИ СИСТЕМ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Крім живих організмів, у природі існують дуже великі системи. Ви їх добре знаєте. Це ліс, поле, лука, степ, озеро, ставок, річка. Складовими частинами кожної з них є багато різноманітних живих істот, а також середовище, в якому вони мешкають. Як і будь-якій системі, їм властиві зв'язки між складовими частинами, тобто внутрішні зв'язки. Так, якщо вирубати ліс, на території, де він зростав, уже не зможуть жити тварини, які його населяли. Якщо в лісі з якихось причин не стане дятлів, синиць та інших комахоїдних птахів, стрімко збільшиться кількість комах-шкідників. Це завдасть непоправної шкоди лісу. Якщо риб позбавити звичного для них водного середовища, вони не зможуть жити. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Природним системам властиві також зовнішні зв'язки. Розглянемо приклади зовнішніх зв'язків рослинного організму. Так, його існування як природної системи було б неможливим без світла і тепла, що надходять від Сонця. (Пригадайте, що існує Сонячна система.) Або ще такий приклад зовнішніх зв'язків. Рослина отримує з ґрунту воду і поживні речовини. Натомість відмерлі рештки рослин поповнюють ґрунт гумусом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Завдяки взаємозв'язкам між клітинами, тканинами та органами забезпечується цілісність живих істот як природних систем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів]] уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати [[Природознавство|з природознавства]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8</id>
		<title>Поняття про системи. Природні та штучні системи</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:24:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Поняття про системи. Природні та штучні системи''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Поняття про системи, Природні та штучні системи.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПОНЯТТЯ ПРО СИСТЕМИ. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ СИСТЕМИ &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Системою називають єдине ціле, що складі дається з окремих частин. При цьому складові частини системи не є випадковими, довільно взятими. Між ними обов'язково встановлюються певні зв'язки, і кожна частина впливає на інші й сама залежить від них.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи утворюватимуть систему розміщені на столі блокнот, олівець, ручка, бутерброд, ваза з квітами?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Припустимо, що кожне з перелічених тіл може бути окремою частиною системи. Але чи існують між ними зв'язки, за якими можна стверджувати, що перед нами єдине ціле? Спробуємо це з'ясувати. Так, вазу можна переставити на інший стіл, замість ручки покласти олівець, бутерброд з'їсти. Такі зміни ніяк не позначаться на властивостях інших тіл, розташованих на столі. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Звільнивши стіл від усіх перелічених предметів, ми також не побачимо в ньому жодних змін. Отже, розглянуті тіла не утворюють системи. Це лише випадковий набір тіл, між якими немає взаємозв'язків і взаємозалежності. Тобто вони не є складовими частинами системи, і наше припущення не підтверджується.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Природні системи&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вам відомо, що природу поділяють на живу і неживу. Тіла живої природи називають ще організмами, або живими істотами, їх дуже багато, вони мають різну форму, розміри, забарвлення, живуть у різних умовах. Кожна жива істота - це єдине ціле, складові частини якого діють чітко і злагоджено, тобто є системою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як приклад природної системи розглянемо соняшник. Ця рослина (як і багато інших) має корінь, стебло, листок, а також чимало дрібних квіточок, зібраних у розкішне суцвіття, схоже на кошик. Перелічені частини рослини життєво важливі для неї. Якщо вилучити хоча б одну з них, організм утратить цілісність. Наприклад, без кореня у соняшник не надходитиме вода, без квіток не утвориться насіння. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тіло соняшника складається з величезної кількості клітин. Загалом із клітин у природі побудовані тіла всіх живих організмів, окрім вірусів. Організми, які складаються з величезної кількості клітин, називають багатоклітинними. Соняшник - це приклад багатоклітинного організму. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жива клітина одержує і переробляє поживні речовини, видаляє непотрібні, росте, розмножується, відповідає на подразнення.&amp;lt;br&amp;gt;Зазвичай клітини дуже малі за розмірами. Побачити їх можна тільки за допомогою збільшувальних приладів. Так, у світловий мікроскоп видно три основні частини клітини: ядро, цитоплазму та зовнішню оболонку (мал. 3). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мал. 3, 4. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Мал.3;4.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ядро керує життєдіяльністю клітини, забезпечує передачу ознак від батьків потомству. Вміст клітини заповнює цитоплазма, багата на неорганічні та органічні речовини. Цілісність клітини зберігається завдяки зовнішній оболонці. Електронний мікроскоп, що збільшує у 100 тисяч разів, дає змогу роздивитися й інші складові частини клітини. Кожній з них у клітині належить певна роль, або функція. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подібні за будовою клітини, що виконують в організмі рослини чи тварини однакову функцію, називають тканиною. Те, що не під силу одній клітині, з успіхом виконує група клітин - тканина. Наприклад, у тварин і людини є м'язова тканина. її клітини скорочуються і забезпечують рух тіла тварини чи людини або окремих його частин. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У природі трапляються живі істоти, що складаються лише з однієї клітини, тому їх називають одноклітинними організмами (мал. 4). В єдиній клітині їхнього тіла відбуваються всі процеси, що забезпечують життя організму. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачимо, організм рослини, так само як і тварини та людини, складається з клітин і тканин. Тканини формують органи - важливі частини організму. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Штучні системи&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На відміну від природних систем, штучні системи створює людина. Робить вона це для поліпшення умов свого існування, запозичуючи багато чого від рослин і тварин. Так, на створення літаків, гелікоптерів людину надихнули тварини, здатні до польотів, - комахи, птахи, кажани. їх політ видається нам легкою справою, хоча це далеко не так. Наприклад, бджола у польоті робить крильцями 240-260 змахів за секунду! Тож конструкторам довелося чимало попрацювати, щоб підказане природою втілити у штучні системи, здатні переміщуватися в атмосфері. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Штучні системи (автомобілі, потяги, велосипеди, побутові прилади та інше) набагато полегшують життя людини. Наприклад, якби ми й досі визначали час за Сонцем чи&amp;amp;nbsp; Місяцем, то чи могли б вчасно приходити до школи, не пропускати по телевізору показ цікавого фільму, не спізнюватися на зустрічі тощо? Та нас виручає годинник - штучна система для відліку часу. Годинників нині виготовляють дуже багато. Вони різні за формою, розмірами. Але головна складова частина кожного з них – годинниковий механізм.&amp;amp;nbsp; Є годинники, в яких він починає працювати завдяки стиснутій пружині. Такі годинники називають механічними. У них зубчасті коліщата годинникового механізму рухають секундну, хвилинну та годинну стрілки. Обертаючись, вони показують на циферблаті час. Усе це захищене від ушкоджень (потрапляння води, пилу, бруду) корпусом. Якщо якась із розглянутих частин годинника виходить із ладу, він псується. Іншими словами, цілісність системи порушується. Нині виробляють багато електронних годинників, роботу яких забезпечують батарейки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для сучасної людини звичним стає використання комп'ютера. Ця штучна система за секунду робить те, на що людині знадобляться години чи навіть дні. Комп'ютери дали змогу створити електронну мережу - Інтернет, завдяки якій спілкування не знає кордонів. Однак, незважаючи на їхню фантастичну досконалість, комп'ютери - творіння розуму і результат невтомної праці людини. Як бачимо, людина досягла великих успіхів у створенні штучних систем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Система - це єдине ціле, що складається з окремих взаємопов'язаних частин.&amp;lt;br&amp;gt;* Розрізняють природні та штучні системи. Штучні системи, на відміну від природних, створені людиною.&amp;lt;br&amp;gt;* Прикладами природних систем є живі організми, ліс, річка тощо.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Природознавство|з природознавства]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC</id>
		<title>Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC"/>
				<updated>2011-06-01T18:22:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;БУДОВА, ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ЗВ’ЯЗКИ СИСТЕМ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Крім живих організмів, у природі існують дуже великі системи. Ви їх добре знаєте. Це ліс, поле, лука, степ, озеро, ставок, річка. Складовими частинами кожної з них є багато різноманітних живих істот, а також середовище, в якому вони мешкають. Як і будь-якій системі, їм властиві зв'язки між складовими частинами, тобто внутрішні зв'язки. Так, якщо вирубати ліс, на території, де він зростав, уже не зможуть жити тварини, які його населяли. Якщо в лісі з якихось причин не стане дятлів, синиць та інших комахоїдних птахів, стрімко збільшиться кількість комах-шкідників. Це завдасть непоправної шкоди лісу. Якщо риб позбавити звичного для них водного середовища, вони не зможуть жити. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Природним системам властиві також зовнішні зв'язки. Розглянемо приклади зовнішніх зв'язків рослинного організму. Так, його існування як природної системи було б неможливим без світла і тепла, що надходять від Сонця. (Пригадайте, що існує Сонячна система.) Або ще такий приклад зовнішніх зв'язків. Рослина отримує з ґрунту воду і поживні речовини. Натомість відмерлі рештки рослин поповнюють ґрунт гумусом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;* Завдяки взаємозв'язкам між клітинами, тканинами та органами забезпечується цілісність живих істот як природних систем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів]] уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати [[Природознавство|з природознавства]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD,_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD</id>
		<title>Органи рослин, тварин</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD,_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD"/>
				<updated>2011-06-01T18:21:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Органи рослин, тварин''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Органи рослин, тварин.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ОРГАНИ РОСЛИН, ТВАРИН &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Життя людини нерозривно пов'язане з рослинами. З давніх-давен вони харчують, одягають, зігрівають її. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світ рослин надзвичайно різноманітний і багатий. Так, у водоймах мешкають водорості. У вологих місцях ростуть хвощі, папороті, мохи. У лісах багато хвойних рослин (як-от: сосна, ялина). їхні листки - це голчаста хвоя. Але найпоширенішими і найрізноманітнішими є квіткові рослини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розглянемо органи квіткової рослини. До них належить корінь, пагін, що складається зі стебла і листків, а також квітка і плід. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Навіщо рослині корінь&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корінь - це здебільшого підземний орган рослини. Він, наче якір, надійно закріплює її у ґрунті. В одних рослин (квасолі, соняшника, вишні) є головний корінь, що нагадує стрижень. Від нього відходять менші бічні корені, а від них у певній частині кореня - маленькі й тоненькі кореневі волоски. В інших рослин, як-от у пшениці, часнику чи кукурудзи, головний корінь малопомітний або його взагалі немає, проте багато майже однакових за розмірами додаткових коренів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головне призначення кореня - забезпечувати рослину водою з розчиненими в ній неорганічними речовинами. Тому теплої пори року корінь невтомно поглинає воду з ґрунту. Взимку, коли ґрунт замерзає і рослина скидає листки, корінь «відпочиває». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Стебло — опора і «транспортний засіб» рослини&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стебло - це здебільшого надземний орган рослини, до якого прикріплюються листки і квітки. Саме стеблом рухається до них від кореня вода з розчиненими поживними речовинами. Водночас у стеблі відбувається рух у зворотному напрямку: поживні речовини, утворені в листку, прямують до кореня. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від будови й розмірів стебла рослини поділяють на дерева, кущі і трав'янисті рослини. Потовщене стебло дерев називають стовбуром. Гілки, що відходять від нього, утворюють крону дерева. Тож стебло дійсно є опорою і «транспортним засобом» рослини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;«Багатоликий» листок&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зазвичай листок має зелене забарвлення, якого йому надає речовина хлорофіл, що міститься в цитоплазмі клітин. Восени хлорофіл руйнується і листки набувають жовто-багряних кольорів. Листок - неперевершена природна «хімічна лабораторія». В ньому рослини за допомогою хлорофілу і сонячного світла з води та вуглекислого газу утворюють життєво необхідні органічні речовини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість листків має листкову пластинку і черешок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Придивившись до листкової пластинки, можна побачити сітку жилок. По них у листок надходить вода й відводяться утворені в листку органічні речовини. А ще жилки створюють міцний каркас, який витримує натиск вітру і не дає йому пошматувати листки.&amp;lt;br&amp;gt;Через листок рослина також випаровує воду. Для чого вона це робить? По-перше, оберігає свій організм від перегрівання, по-друге, видаляє надлишок води. Тому спекотного літнього дня лише в затінку дерев можна відчути приємну прохолоду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Призначення квітки&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Квітка - важливий орган у житті рослини. Завдяки квітці відбувається розмноження, тобто збільшення чисельності організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Квітки дуже різноманітні за формою. У багатьох із них є квітконіжка, що переходить у квітколоже. З назви зрозуміло, що квітколоже - це та частина рослини, на якій розміщена, «лежить» квітка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спільними у будові квіток багатьох рослин є зазвичай такі частини: чашолистки, пелюстки, тичинки, маточка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чашолистки утворюють зовнішні покриви квітки. Вони здебільшого зеленого кольору, схожі на листки. Ніжні різнокольорові пелюстки розташовані за ними і призначені приваблювати комах. У центрі квітки розміщуються тичинки і маточка. Саме вони є головними у розмноженні рослин. Так, у пиляках тичинок утворюється пилок. Він містить чоловічі статеві клітини. У маточці дозріває жіноча статева клітина. В одних рослин квітки розміщені поодиноко (пригадайте тюльпан, шипшину, яблуню), в інших - зібрані в суцвіття. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, кожен орган у рослинному організмі має своє призначення, тобто виконує певну функцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світ тварин також дуже різноманітний. Тваринами є черви, молюски, павуки, змії, ящірки, комахи, риби, жаби, птахи, а також ссавці - тварини, які вигодовують потомство молоком. Організм тварини теж складається з органів. Певну функцію в ньому виконує не один, а кілька органів. Тому вчені об'єднали органи тварин, які виконують одну функцію, у групи органів. Наприклад, органи травлення, дихання, виділення, руху, розмноження, органи чуттів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Органи травлення, дихання та виділення&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До органів травлення належать: рот, глотка, стравохід, шлунок, кишечник (мал. 17). &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мал. 17. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Мал.177.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки їм речовини, які надходять в організм із їжею, перетравлюються. Зокрема, великі молекули речовин їжі розщеплюються на дрібніші. Тільки після цього організм може використати їх на побудову свого тіла та отримати енергію. Завдяки узгодженій дії зазначених органів їх ще називають травною системою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тварини опанували різні середовища життя. Це позначилося не тільки на їхньому зовнішньому вигляді, а й на органах дихання. Так називають органи, які забезпечують надходження в організм кисню і видалення з нього вуглекислого газу (мал. 18). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мал.18.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал.188.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мешканці водного середовища дихають зябрами (мал. 18, 1) або через шкіру. Зябра складаються з тоненьких зябрових пелюсток, захищених зовні зябровою кришкою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Газообмін у комах відбувається у трахеях (мал. 18, 2). Це тоненькі повітроносні трубочки, що пронизують черевце тварини і відкриваються назовні отворами - дихальцями. У більшості наземних тварин (птахи, ссавці) органами дихання є легені (мал. 18, 3). Вони складаються із численних розгалужених трубочок, що закінчуються повітряними пухирцями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Органи виділення призначені для позбавлення організму тварини від зайвих, непотрібних йому речовин. Якщо ці речовини не вивести з організму, може статися його отруєння. Так, головним органом виділення у риб, птахів, ссавців є нирки. Вони наче фільтри пропускають кров, видаляючи з неї надлишок води з розчиненими в ній непотрібними організму речовинами. Все це у вигляді сечі виводиться з організму. Тверді неперетравлені в шлунку й кишечнику цих тварин рештки їжі видаляються назовні через спеціальний отвір. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Органи чуттів та руху&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Органи чуттів необхідні тваринам, аби орієнтуватись у навколишньому середовищі, вчасно отримувати інформацію про зміни, що в ньому сталися. До органів чуттів належать органи зору, нюху, слуху та дотику, а також смаку і рівноваги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пристосування організмів до умов існування позначилося на будові органів чуттів. Про їхню різноманітність свідчать хоча б такі приклади. У крота маленькі незрячі очі, зате дуже чутливі вуха й ніс. Сова добре бачить у нічній темряві. Орел, перебуваючи високо в небі, помічає на землі найдрібнішу здобич. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є тварини з добре розвиненим нюхом. Вони відчувають запахи набагато краще, ніж людина. Ця їхня здатність стає у пригоді людям. Так, митникам і прикордонникам допомагають спеціально навчені собаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгі тонкі волосини - вуса - на морді кішки є органом дотику. Вони дають їй змогу уникати зіткнення з предметами в темряві. Функцію органів дотику у риб виконує бічна лінія. Якщо ви спостерігали за рибами в акваріумі, то бачили, як вони точно і граціозно плавають між водоростями, оминають камінці і не наштовхуються на підводні предмети. Органи дотику комах - це антени, розміщені на голові. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хобот у слона є водночас органом нюху і дотику. У змій погано розвинений слух, але вони добре відчувають тепло тварини навіть на відстані. Чудовий слух у кажанів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Злагоджену роботу органів тіла і поведінку тварини забезпечує так звана нервова система. У риб, жаб, змій, птахів і ссавців вона складається з головного мозку, спинного мозку і численних нервів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, шукати здобич лисиці допомагають органи слуху, нюху, зору. Лисиця чує шурхіт миші у траві, відчуває її запах, а потім бачить і саму тварину. Інформація про це від вух, носа, очей по нервах надходить до головного, а потім до спинного мозку. Подальша робота нервової системи спричиняє таку поведінку лисиці: вона тихо підкрадається, робить високий стрибок і стрімко нападає на мишу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість тварин активно рухається. Їхній рух пов'язаний насамперед із пошуком їжі. У різних тварин сформувалися різні органи руху. У риб - це плавці, у птахів, багатьох комах, кажанів - крила, у тюленя - ласти, у коней, собак - дві пари (передні та задні) кінцівок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Органи розмноження&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У переважної більшості тварин є особини чоловічої та жіночої статі (наприклад, качур і качка, півень і курка, лев і левиця). Їх називають самцями і самками. Серед наведених прикладів за зовнішнім виглядом нескладно розпізнати самця і самку. А от кіт чи кішка, кінь чи кобила перед вами - одразу й не відрізниш. Та головна відмінність самця і самки тварин полягає не в зовнішньому вигляді, а в тому, що вони мають різні органи розмноження, або статеві органи. У самців до статевих органів належать сім'яники, у самок - яєчники. У сім'яниках розвиваються чоловічі статеві клітини - сперматозоїди, а в яєчниках - жіночі статеві клітини - яйцеклітини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Органами рослини є корінь, пагін, що складається зі стебла та листків, квітка і плід.&amp;lt;br&amp;gt;* Корінь постачає рослині воду й неорганічні речовини, &amp;lt;br&amp;gt;* Стебло забезпечує рух води з поживними речовинами, взаємозв'язок між органами рослини.&amp;lt;br&amp;gt;* У листку утворюються органічні речовини, через нього також із рослини випаровується вода.&amp;lt;br&amp;gt;* Квітка виконує функцію розмноження.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Тварини мають органи травлення, дихання, виділення, органи чуттів, руху та розмноження. Ці органи виконують властиві їм функції.&amp;lt;br&amp;gt;* Пристосування організмів до умов існування зумовили відмінності між органами, що виконують одну й ту саму функцію.&amp;lt;br&amp;gt;* Усі органи в організмі взаємопов'язані і діють злагоджено завдяки нервовій системі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування уроків [[Природознавство|з природознавства]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:19:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Штучні екосистеми, Поле, Рослини та тварини поля, Сад, Догляд за садом, Зелена архітектура, Значення штучних екосистем у житті людини.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ. САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ. ЗЕЛЕНА АРХІТЕКТУРА. ЗНАЧЕННЯ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Що називають полем&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подорожуючи Україною, вам доводилось бачити великі ділянки землі з посіяними чи посадженими на них різними трав'янистими рослинами. Рослини, які людина спеціально висіває і вирощує для отримання з них певних продуктів, називають культурними рослинами. А оброблені ділянки землі, засіяні ними, - полем. Тож поле - це штучна екосистема.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Культурні рослини на полях України&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільші площі в Україні використовують під посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи, гречки та інших. Із зерна виготовляють борошно, крупи, макаронні вироби. Зерно згодовують як корм свійським тваринам.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання соковитих частин рослинного організму вирощують овочеві культурні рослини: картоплю, капусту, помідори, огірки, кабачки, перець, моркву, столовий буряк, цибулю, петрушку та інші. Великі площі засівають цукровим буряком. Коренеплоди цієї рослини багаті на речовину сахарозу, відому під назвою цукор. На цукрових заводах із однієї тонни цукрового буряку виробляють 130-160 кг цукру. Культурну рослину соняшник вирощують задля отримання олії, на яку багате її насіння.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усі культурні рослини, які нині вирощує людина, є результатом тривалої копіткої праці багатьох поколінь. З року в рік, від урожаю до врожаю людина добирала найкраще насіння і висівала його. Так з'явилися сорти культурних рослин. Сорт - це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні людині ознаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учені створили тисячі сортів культурних рослин, як-от ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі сорти картоплі з певними смаковими якостями. Їх вирощують для харчування людини. Існують сорти картоплі, які використовують для відгодівлі свійських тварин. Бульби картоплі різних сортів приблизно на 1/5 складаються із крохмалю. Ця органічна речовина, як відомо, є цінним продуктом живлення людини і тварин.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні нові сорти картоплі створюють фахівці Науково-дослідного інституту картопляного господарства, розташованого в селищі Немішаєві Київської області. Тільки за останні 10 років учені цього інституту створили чимало високоврожайних сортів картоплі, серед яких Світанок київський, Повінь, Неміінаєвська-100, Українська рожева та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато років учені Науково-дослідного інституту насінництва, що в місті Миронівка Київської області, створюють нові високоврожайні сорти пшениці. До них належать Миронівська-808, Безоста-1 та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На полі ростуть також бур'яни. Бур'яни - це рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з року в рік з'являються серед посівів культурних рослин. Поширеними бур'янами українських полів є осот, пирій, лобода, мишій, щириця, березка та інші. Бур'яни перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами дуже важко. Насіння багатьох із них не втрачає схожості десятки років. Деякі бур'яни після прополювання швидко відростають із шматочків стебел або коренів, тобто розмножуються вегетативно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед рослин поля знаходять притулок різноманітні тварини. Насамперед ті, що живляться цими рослинами. Це комахи, польові миші, хом'яки, ховрахи, а також орли та лисиці, які полюють на цих тварин. І, звичайно, мешканці ґрунту - черв'яки, різні мікроорганізми.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безперечно, основними споживачами культурних рослин є людина і свійські тварини.&amp;amp;nbsp; Тож ланцюги живлення в екосистемі поля можуть бути такими: культурні рослини - людина; культурні рослини - свійські тварини - людина. Бувають і такі: культурні рослини - польова миша - лисиця.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато культурних рослин є основним кормом для свійських тварин. Подібно до сортів культурних рослин учені створюють породи свійських тварин. Порода - це сукупність тварин, що мають корисні для людини ознаки. Наприклад, для одержання яєць, курятини, пір'я створено різні породи курей, яких вирощують на птахофабриках. Це полтавська зозуляста порода, вушанка, російська біла, первомайська. Молоком, яловичиною, шкірою людину забезпечує велика рогата худоба. До того ж гній (її випорожнення) є цінним органічним добривом. В Україні поширені червона степова, лебединська, холмогорська, сіра українська, чорно-ряба та багато інших порід великої рогатої худоби.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як підвищити врожайність культурних рослин&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання високих врожаїв слід уміти доглядати за полем - задовольняти потреби рослин у світлі, воді, поживних речовинах і повітрі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб забезпечити рівномірне освітлення культурних рослин, для поля зазвичай вибирають рівнинну ділянку землі. Дуже важливо навесні вчасно висіяти рослини. Тобто тоді, коли у ґрунті достатньо вологи і він добре прогрітий сонцем. Є навіть народна приказка: «Весняний день рік годує». Якщо вологи у ґрунті більше, ніж потрібно рослинам, його осушують, відводячи зайву воду за допомогою канав. Якщо ґрунт дуже сухий, його зрошують.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родючість ґрунту, а отже, й урожайність культурних рослин, підвищують передусім внесенням добрив. Ми вже згадували, що родючість ґрунту підтримує також сівозміна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб створити сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, людина здійснює обробіток ґрунту за допомогою різних сільськогосподарських знарядь.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час вирощування картоплі, помідорів, кукурудзи застосовують підгортання — це нагортання до нижньої частини стебла розпушеної землі, що забезпечує кращий розвиток коренів. Аби запобігти руйнуванню ґрунту, поблизу полів насаджують лісосмуги.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Шкідники культурних рослин і боротьба з ними&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім бур'янів, культурним рослинам завдають шкоди деякі кліщі, комахи та мікроорганізми. Це павутинний кліщ, буряковий і люцерновий довгоносики, колорадський жук, хлібний турун, гусінь метеликів білана лучного та капустяного, совки, попелиці, сарана. Живлячись культурними рослинами, вони не лише знижують урожай, а й здатні знищити посіви взагалі. Аби запобігти цьому використовують хімічні речовини - отрутохімікати, їх вносять у ґрунт здебільшого тоді, коли на полях немає культурних рослин (рано навесні чи пізно восени). Існує певний ризик для здоров'я людини, оскільки отрутохімікати частково потрапляють у водойми, криниці, накопичуються у ґрунті.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безпечним для здоров'я людини є так званий біологічний спосіб боротьби зі шкідниками культурних рослин. Наприклад, жуки сонечка знищують попелиць. Тому їх варто спеціально розмножувати і випускати на посіви, де попелиці завдають великої шкоди. Комах-шкідників на полях та в садах знищують також птахи, особливо в період вигодовування пташенят.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами допомагають сівозміни. А ще вчені розмножують у лабораторіях організми, які спричиняють хвороби бур'янів, але не шкодять культурним рослинам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? З давніх-давен українці приносили з лісу та висаджували біля своєї оселі дерева і кущі зі смачними соковитими плодами. Сучасне українське село не уявити без весняного буяння квітучих садів, Як не можна й припуститися думки, що влітку та восени у кожному подвір'ї немає духмяних ягід і фруктів. Селяни зазвичай вирощують їх для власних потреб. А як бути мешканцям міст? Для того щоб усім вистачало і свіжих, і консервованих соків, ягід та фруктів, на великих площах вирощують сади. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості створення саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сад — це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість ґрунту, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Ретельно добирають сорти рослин. Виявляється, слід багато знати, щоб виростити високоврожайний сад! Сади можуть охоплювати значні площі. Тоді їхню територію розбивають на окремі ділянки (квартали), з'єднані між собою дорогами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, сад, на відміну від природних екосистем, створює людина.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Хто населяє екосистему саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами - смородина, малина, аґрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур'яни. Їх знищують, аби вони не забирали з ґрунту потрібні саду поживні речовини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад, заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців. Попелиця живиться соком рослин. Незважаючи на малі розміри, вона дуже ненажерлива. Велике скупчення попелиць на одному дереві призводить до того, що листки скручуються й засихають. А рослина невеликих розмірів (саджанець) може загинути, якщо вчасно не знищити шкідника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від гусені метелика яблуневої плодожерки потерпає насамперед урожай плодів. Навесні самка метелика відкладає яйця на зав'язь квітки. Плід розвивається, а всередині нього росте і розвивається гусениця, що живиться його м'якушем. Доки вона не прогризе назовні отвір, нікому й на думку не спаде, що гарне зовні яблуко «червиве». За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Узимку зайці обгризають кору молодих пагонів, завдаючи садові шкоди.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та не всі комахи шкодять рослинам саду. Бджолам-трудівницям не поступаються працелюбністю й корисністю симпатичні сонечка. Їхні сірі з оранжевими плямками невеличкі, але прудкі личинки нищівно атакують попелиць. Одна така личинка за день з'їдає кілька десятків попелиць. Багатьох шкідників знищують мурашки, жуки туруни з металічним блиском крил, великі незграбні ропухи. Тож, побачивши цих тварин, не проганяйте та не знищуйте їх. Вони ваші надійні помічники у догляді за садом.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А ще в саду багато птахів. Для деяких дерева саду є домівкою, інші прилітають, аби поживитися гусінню та жуками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Пригадайте та назвіть їх.) Звичайно, влітку, коли достигне солодка черешня чи вишня, дехто з пернатих може поласувати їхнім м'якушем. Але загалом допомога птахів саду неоціненна, адже вони знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В екосистемі саду рослини і тварин об'єднують ланцюги живлення, як-от: слива - попелиця - сонечко; яблуня - гусениця - птах.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб сад тривалий час приносив великі врожаї ягід і фруктів, за ним необхідний догляд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;У чому полягає догляд за садом&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доглядаючи за садом, насамперед потрібно періодично обрізувати старі гілки і ті, що заважають формуванню розлогої крони. Дерева саду підживлюють добривами. У посушливий період сад поливають, особливо молоді дерева. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб запобігти збиткам урожаю від комах-шкідників, садівники їх знищують. У невеликому саду шкідливих комах та їхні личинки можна збирати вручну. Так, уранці струшують і збирають хрущів. Після нічної прохолоди вони малоактивні, сидять і майже не рухаються. У садах, що охоплюють великі площі, дерева обприскують спеціальними отруйними для комах речовинами. Щоб убезпечити кору молодих дерев від поїдання мишами та зайцями, стовбури дерев на зиму обв'язують очеретом, осокою. Часто навесні у пору цвітіння саду трапляються заморозки. Захищають від них дерева за допомогою штучного задимлення. Не слід забувати і про облаштування годівниць для горобців, синиць та інших птахів, які зимують у наших краях. Навесні та влітку вони віддячать сторицею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дбайливо доглянутий сад віддячує людині щедрими багаторічними врожаями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усі екосистеми, що є в природі, різноманітні за розмірами та складом живих істот і тіл неживої природи. Але головне, що їх об'єднує, - це перетворення енергії та забезпечення безупинного колообігу речовин. Завдяки наземним і водним екосистемам на нашій планеті підтримується відносно сталий склад повітря і вміст води, триває життя.&amp;amp;nbsp; Природні екосистеми є складовою середовища життя людини, яка навчилася створювати для своїх потреб штучні екосистеми й підтримувати їхнє існування. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як людина використовує природні екосистеми&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх параграфах ми розглянули природні екосистеми: ліс, степ, прісні водойми. Яка їхня роль у природі та в житті людини? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ліс - це потужний «виробник» кисню і «поглинач» вуглекислого газу. Тож його можна назвати справжніми «зеленими легенями» планети. А ще крони дерев і кущів затримують шкідливі гази та пил, сприяючи очищенню атмосфери. Ліс - це також домівка багатьох живих організмів, джерело продуктів харчування: ягід, горіхів, грибів. З деревини людина виготовляє різний будівельний матеріал, меблі, папір, тканини, ліки тощо. Мандруючи лісовими стежками з кошиком для грибів абo фотоапаратом, людина отримує величезне естетичне задоволення. Чисте лісове повітря лікує захворювання дихальних шляхів, а тихе шелестіння листя і спів пташок заспокійливо впливають на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби і заготівлі сіна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Екосистеми прісних водойм (річок та озер) є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, краби, раки, молюски - цінні продукти харчування. Річки та озера використовують для перевезення пасажирів і вантажів. На березі річок та озер влаштовують бази відпочинку, а також спортивні й туристичні табори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Болото - це теж природна екосистема з рослинним і тваринним світом, що пристосувався до умов надмірного зволоження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, дуже добре почувається на болоті мох сфагнум. Саме відмерлі рештки цього моху утворюють торф. Його використовують як паливо та органічне добриво. Тут збирають ягоди, зокрема журавлину і морошку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Значення штучних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Культурні рослини штучних екосистем з року в рік дають високі врожаї. Для цього необхідний спеціальний догляд за ними (пригадайте, в чому він полягає). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нашій державі поля й сади охоплюють величезні площі. На полях сіють здебільшого зернові рослини. Найпоширеніші з них пшениця, жито, овес, ячмінь, просо. Це традиційні культурні рослини, які наші предки сіяли тисячі років тому. Тож на державному прапорі України синій колір неба поєднується з кольором стиглого колосся. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що називають зеленою архітектурою&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зелені насадження не тільки постачають кисень та вбирають вуглекислий газ. Крони дерев захищають від шуму, бо затримують звукові хвилі, що виникають під час роботи транспорту і підприємств. Зелені насадження ще й прикрашають міста і села, є затишними місцями відпочинку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Планування скверів і парків, підбір для них рослин дістало назву зеленої архітектури. В її створенні беруть участь садівники, художники, архітектори, скульптори. Всі разом вони працюють над проектом майбутнього парку: підбирають рослини, передбачають, яку форму слід надати їхнім кронам. Також роблять ескіз - попередній начерк - стежок, лав та альтанок, альпійських гірок, фонтанів, штучних водойм, скульптур (фігурок з мармуру, граніту, металу, дерева тощо) та розміщення всього цього на певній території. Досить часто водойми парків заселя¬ють водоплавними птахами - лебедями, крижнями. Поєднання різноманітних рослин, завезених із різних куточків нашої планети, галявин і доріжок, фонтанів і скульптур робить парки справжнім витвором мистецтва. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Якої шкоди людина завдає екосистемам&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через вирубування лісів з метою одержання будівельних матеріалів, додаткових площ для посівів культурних рослин, спорудження житла та прокладання доріг площі лісів значно скорочуються. При цьому лісові трав'янисті рослини, що опиняються на відкритій освітленій ділянці і не пристосовані до таких умов, здебільшого гинуть. Разом з рослинами зникають і тварини лісу, насамперед птахи та звірі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть відпочиваючи, людина завдає екосистемі лісу певної шкоди. Розпалені вогнища можуть спричинити лісову пожежу. Під час масового збирання грибів та ягід витоптуються рослини, ущільнюється ґрунт. Від цього погіршується постачання рослин вологою і поживними речовинами, а їхніх коренів - повітрям. Масове визбирування на букети ранньовесняних рослин робить їх надзвичайно рідкісними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання води великих річок для поливу зневоднює малі річки. Промислові й побутові відходи, потрапляючи у воду, згубно впливають на мешканців водойм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Випасання худоби шкодить екосистемам луків, степу, полонин. Рослини потерпають від витоптування, погіршується розвиток коренів, вони слабо утримують ґрунт, через це прискорюється його руйнування водою і вітром. Врешті-решт збіднюється рослинність, зменшується чисельність тварин, що мешкають у цих екосистемах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдає збитків природі і браконьєрство - неконтрольоване хижацьке рибальство та мисливство. Звірі потерпають від сіток і капканів, а виловлювання риби у великій кількості призводить до того, що вона не встигає відновити свою чисельність. Отрутохімікати не лише знищують шкідників культурних рослин, а й потрапляють до ланцюгів живлення. Скидання відходів виробництва у водойми, забирання величезної кількості води для потреб промисловості і зрошення, стрімке будівництво водосховищ завдають шкоди екосистемам річок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згубно впливають на природні екосистеми видобування корисних копалин, будівництво автомагістралей, залізниць, каналів, ліній електропередач, сміттєзвалища тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Охорона природних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На стан екосистем впливає також багато природних чинників, зокрема різкі коливання температури повітря та води, зміни кількості вологи і світла, сильний вітер. Небезпечні зміни в екосистемі можуть статися через землетрус, посуху, повінь. Однак найпотужнішим чинником впливу на довкілля є господарська діяльність людини. Нині людство усвідомило, наскільки важливо охороняти природні екосистеми, сприяти їхньому збереженню та розвитку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Охороняти екосистеми - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот та запобігати їхньому знищенню: не вирубувати ліси, не осушувати річки та болота, не вилучати із природи більше, ніж може відновитися природним шляхом. Тож охорона природи полягає у здійсненні заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств. Тому українські вчені створили Зелену книгу, в якій перелічили природні екосистеми України, що потребують охорони.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того щоб оберігати природні екосистеми та їхніх мешканців, мати змогу досліджувати їх, створюють заповідники. Серед них Єланецький степ на Миколаївщині,&amp;amp;nbsp; Рівненський та Кримський природні заповідники. Як вам уже відомо, у заповідниках заборонено господарську діяльність, там охороняють не тільки живі організми та умови їхнього існування, а й тіла неживої природи (як-от, корисні копалини, ґрунт). Втручання людини в життя заповідника можливе у випадках, коли екосистемі потрібна допомога (наприклад, під час пожежі, масового враження шкідниками). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національні природні парки також охороняє держава, але на їхній території дозволено організований туризм і навчальні екскурсії. Для цього створено спеціальні туристичні й так звані екологічні стежки. Завдяки їм люди менше турбують тварин, не витоптують унікальні рослини. В Україні є такі національні природні парки: Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Подільські Товтри» та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожна людина повинна піклуватися про збереження природи. Перебуваючи в лісі, не можна смітити, пошкоджувати рослини, палити вогнища. Засохлі дерева вирубують і вивозять з лісу, щоб шкідливі комахи з них не переселилися на здорові. Молоді деревця, висаджені замість зрубаних, ростуть повільно, тому слід пам'ятати народну мудрість: «Зрубав дерево - посади два нових».&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Поле - оброблена і засіяна культурними рослинами ділянка землі. &amp;lt;br&amp;gt;* Людина вирощує різні сорти культурних рослин заради отримання певної продукції.&amp;lt;br&amp;gt;* Існування екосистеми поля залежить від впливу природних умов і неможливе без господарської діяльності людини. &amp;lt;br&amp;gt;* Своєчасний і якісний обробіток ґрунту, внесення добрив, боротьба зі шкідниками культурних рослин - запорука отримання на полях високих врожаїв.&amp;lt;br&amp;gt;* Сад - це насаджені людиною дерева і кущі, що мають їстівні плоди. &amp;lt;br&amp;gt;* В Україні здавна вирощують сади.&amp;lt;br&amp;gt;* Поширеними деревами в садах України є яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, кущами - малина, смородина та інші. &amp;lt;br&amp;gt;* Сад є однією зі створених людиною екосистем, де налагоджені взаємозв'язки та ланцюги живлення.&amp;lt;br&amp;gt;* Екосистеми мають різноманітне значення для людини.&amp;lt;br&amp;gt;* Господарська діяльність людини впливає на стан екосистем.&amp;lt;br&amp;gt;* Держава дбає про охорону природних екосистем. З цією метою&amp;lt;br&amp;gt;створюють заповідники, національні природні парки.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Природознавство|з природознавства]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:17:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Штучні екосистеми, Поле, Рослини та тварини поля, Сад, Догляд за садом, Зелена архітектура, Значення штучних екосистем у житті людини.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ. САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ. ЗЕЛЕНА АРХІТЕКТУРА. ЗНАЧЕННЯ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Що називають полем&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подорожуючи Україною, вам доводилось бачити великі ділянки землі з посіяними чи посадженими на них різними трав'янистими рослинами. Рослини, які людина спеціально висіває і вирощує для отримання з них певних продуктів, називають культурними рослинами. А оброблені ділянки землі, засіяні ними, - полем. Тож поле - це штучна екосистема.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Культурні рослини на полях України&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільші площі в Україні використовують під посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи, гречки та інших. Із зерна виготовляють борошно, крупи, макаронні вироби. Зерно згодовують як корм свійським тваринам.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання соковитих частин рослинного організму вирощують овочеві культурні рослини: картоплю, капусту, помідори, огірки, кабачки, перець, моркву, столовий буряк, цибулю, петрушку та інші. Великі площі засівають цукровим буряком. Коренеплоди цієї рослини багаті на речовину сахарозу, відому під назвою цукор. На цукрових заводах із однієї тонни цукрового буряку виробляють 130-160 кг цукру. Культурну рослину соняшник вирощують задля отримання олії, на яку багате її насіння.&amp;lt;br&amp;gt;Усі культурні рослини, які нині вирощує людина, є результатом тривалої копіткої праці багатьох поколінь. З року в рік, від урожаю до врожаю людина добирала найкраще насіння і висівала його. Так з'явилися сорти культурних рослин. Сорт - це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні людині ознаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учені створили тисячі сортів культурних рослин, як-от ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі сорти картоплі з певними смаковими якостями. Їх вирощують для харчування людини. Існують сорти картоплі, які використовують для відгодівлі свійських тварин. Бульби картоплі різних сортів приблизно на 1/5 складаються із крохмалю. Ця органічна речовина, як відомо, є цінним продуктом живлення людини і тварин.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні нові сорти картоплі створюють фахівці Науково-дослідного інституту картопляного господарства, розташованого в селищі Немішаєві Київської області. Тільки за останні 10 років учені цього інституту створили чимало високоврожайних сортів картоплі, серед яких Світанок київський, Повінь, Неміінаєвська-100, Українська рожева та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато років учені Науково-дослідного інституту насінництва, що в місті Миронівка Київської області, створюють нові високоврожайні сорти пшениці. До них належать Миронівська-808, Безоста-1 та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На полі ростуть також бур'яни. Бур'яни - це рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з року в рік з'являються серед посівів культурних рослин. Поширеними бур'янами українських полів є осот, пирій, лобода, мишій, щириця, березка та інші. Бур'яни перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами дуже важко. Насіння багатьох із них не втрачає схожості десятки років. Деякі бур'яни після прополювання швидко відростають із шматочків стебел або коренів, тобто розмножуються вегетативно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед рослин поля знаходять притулок різноманітні тварини. Насамперед ті, що живляться цими рослинами. Це комахи, польові миші, хом'яки, ховрахи, а також орли та лисиці, які полюють на цих тварин. І, звичайно, мешканці ґрунту - черв'яки, різні мікроорганізми.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безперечно, основними споживачами культурних рослин є людина і свійські тварини.&amp;amp;nbsp; Тож ланцюги живлення в екосистемі поля можуть бути такими: культурні рослини - людина; культурні рослини - свійські тварини - людина. Бувають і такі: культурні рослини - польова миша - лисиця.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато культурних рослин є основним кормом для свійських тварин. Подібно до сортів культурних рослин учені створюють породи свійських тварин. Порода - це сукупність тварин, що мають корисні для людини ознаки. Наприклад, для одержання яєць, курятини, пір'я створено різні породи курей, яких вирощують на птахофабриках. Це полтавська зозуляста порода, вушанка, російська біла, первомайська. Молоком, яловичиною, шкірою людину забезпечує велика рогата худоба. До того ж гній (її випорожнення) є цінним органічним добривом. В Україні поширені червона степова, лебединська, холмогорська, сіра українська, чорно-ряба та багато інших порід великої рогатої худоби.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як підвищити врожайність культурних рослин&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання високих врожаїв слід уміти доглядати за полем - задовольняти потреби рослин у світлі, воді, поживних речовинах і повітрі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб забезпечити рівномірне освітлення культурних рослин, для поля зазвичай вибирають рівнинну ділянку землі. Дуже важливо навесні вчасно висіяти рослини. Тобто тоді, коли у ґрунті достатньо вологи і він добре прогрітий сонцем. Є навіть народна приказка: «Весняний день рік годує». Якщо вологи у ґрунті більше, ніж потрібно рослинам, його осушують, відводячи зайву воду за допомогою канав. Якщо ґрунт дуже сухий, його зрошують.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родючість ґрунту, а отже, й урожайність культурних рослин, підвищують передусім внесенням добрив. Ми вже згадували, що родючість ґрунту підтримує також сівозміна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб створити сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, людина здійснює обробіток ґрунту за допомогою різних сільськогосподарських знарядь.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час вирощування картоплі, помідорів, кукурудзи застосовують підгортання — це нагортання до нижньої частини стебла розпушеної землі, що забезпечує кращий розвиток коренів. Аби запобігти руйнуванню ґрунту, поблизу полів насаджують лісосмуги.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Шкідники культурних рослин і боротьба з ними&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім бур'янів, культурним рослинам завдають шкоди деякі кліщі, комахи та мікроорганізми. Це павутинний кліщ, буряковий і люцерновий довгоносики, колорадський жук, хлібний турун, гусінь метеликів білана лучного та капустяного, совки, попелиці, сарана. Живлячись культурними рослинами, вони не лише знижують урожай, а й здатні знищити посіви взагалі. Аби запобігти цьому використовують хімічні речовини - отрутохімікати, їх вносять у ґрунт здебільшого тоді, коли на полях немає культурних рослин (рано навесні чи пізно восени). Існує певний ризик для здоров'я людини, оскільки отрутохімікати частково потрапляють у водойми, криниці, накопичуються у ґрунті.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безпечним для здоров'я людини є так званий біологічний спосіб боротьби зі шкідниками культурних рослин. Наприклад, жуки сонечка знищують попелиць. Тому їх варто спеціально розмножувати і випускати на посіви, де попелиці завдають великої шкоди. Комах-шкідників на полях та в садах знищують також птахи, особливо в період вигодовування пташенят.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами допомагають сівозміни. А ще вчені розмножують у лабораторіях організми, які спричиняють хвороби бур'янів, але не шкодять культурним рослинам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? З давніх-давен українці приносили з лісу та висаджували біля своєї оселі дерева і кущі зі смачними соковитими плодами. Сучасне українське село не уявити без весняного буяння квітучих садів, Як не можна й припуститися думки, що влітку та восени у кожному подвір'ї немає духмяних ягід і фруктів. Селяни зазвичай вирощують їх для власних потреб. А як бути мешканцям міст? Для того щоб усім вистачало і свіжих, і консервованих соків, ягід та фруктів, на великих площах вирощують сади. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості створення саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сад — це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість ґрунту, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Ретельно добирають сорти рослин. Виявляється, слід багато знати, щоб виростити високоврожайний сад! Сади можуть охоплювати значні площі. Тоді їхню територію розбивають на окремі ділянки (квартали), з'єднані між собою дорогами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, сад, на відміну від природних екосистем, створює людина.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Хто населяє екосистему саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами - смородина, малина, аґрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур'яни. Їх знищують, аби вони не забирали з ґрунту потрібні саду поживні речовини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад, заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців. Попелиця живиться соком рослин. Незважаючи на малі розміри, вона дуже ненажерлива. Велике скупчення попелиць на одному дереві призводить до того, що листки скручуються й засихають. А рослина невеликих розмірів (саджанець) може загинути, якщо вчасно не знищити шкідника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від гусені метелика яблуневої плодожерки потерпає насамперед урожай плодів. Навесні самка метелика відкладає яйця на зав'язь квітки. Плід розвивається, а всередині нього росте і розвивається гусениця, що живиться його м'якушем. Доки вона не прогризе назовні отвір, нікому й на думку не спаде, що гарне зовні яблуко «червиве». За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Узимку зайці обгризають кору молодих пагонів, завдаючи садові шкоди.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та не всі комахи шкодять рослинам саду. Бджолам-трудівницям не поступаються працелюбністю й корисністю симпатичні сонечка. Їхні сірі з оранжевими плямками невеличкі, але прудкі личинки нищівно атакують попелиць. Одна така личинка за день з'їдає кілька десятків попелиць. Багатьох шкідників знищують мурашки, жуки туруни з металічним блиском крил, великі незграбні ропухи. Тож, побачивши цих тварин, не проганяйте та не знищуйте їх. Вони ваші надійні помічники у догляді за садом.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А ще в саду багато птахів. Для деяких дерева саду є домівкою, інші прилітають, аби поживитися гусінню та жуками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Пригадайте та назвіть їх.) Звичайно, влітку, коли достигне солодка черешня чи вишня, дехто з пернатих може поласувати їхнім м'якушем. Але загалом допомога птахів саду неоціненна, адже вони знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В екосистемі саду рослини і тварин об'єднують ланцюги живлення, як-от: слива - попелиця - сонечко; яблуня - гусениця - птах.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб сад тривалий час приносив великі врожаї ягід і фруктів, за ним необхідний догляд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;У чому полягає догляд за садом&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доглядаючи за садом, насамперед потрібно періодично обрізувати старі гілки і ті, що заважають формуванню розлогої крони. Дерева саду підживлюють добривами. У посушливий період сад поливають, особливо молоді дерева. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб запобігти збиткам урожаю від комах-шкідників, садівники їх знищують. У невеликому саду шкідливих комах та їхні личинки можна збирати вручну. Так, уранці струшують і збирають хрущів. Після нічної прохолоди вони малоактивні, сидять і майже не рухаються. У садах, що охоплюють великі площі, дерева обприскують спеціальними отруйними для комах речовинами. Щоб убезпечити кору молодих дерев від поїдання мишами та зайцями, стовбури дерев на зиму обв'язують очеретом, осокою. Часто навесні у пору цвітіння саду трапляються заморозки. Захищають від них дерева за допомогою штучного задимлення. Не слід забувати і про облаштування годівниць для горобців, синиць та інших птахів, які зимують у наших краях. Навесні та влітку вони віддячать сторицею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дбайливо доглянутий сад віддячує людині щедрими багаторічними врожаями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усі екосистеми, що є в природі, різноманітні за розмірами та складом живих істот і тіл неживої природи. Але головне, що їх об'єднує, - це перетворення енергії та забезпечення безупинного колообігу речовин. Завдяки наземним і водним екосистемам на нашій планеті підтримується відносно сталий склад повітря і вміст води, триває життя.&amp;amp;nbsp; Природні екосистеми є складовою середовища життя людини, яка навчилася створювати для своїх потреб штучні екосистеми й підтримувати їхнє існування. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як людина використовує природні екосистеми&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх параграфах ми розглянули природні екосистеми: ліс, степ, прісні водойми. Яка їхня роль у природі та в житті людини? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ліс - це потужний «виробник» кисню і «поглинач» вуглекислого газу. Тож його можна назвати справжніми «зеленими легенями» планети. А ще крони дерев і кущів затримують шкідливі гази та пил, сприяючи очищенню атмосфери. Ліс - це також домівка багатьох живих організмів, джерело продуктів харчування: ягід, горіхів, грибів. З деревини людина виготовляє різний будівельний матеріал, меблі, папір, тканини, ліки тощо. Мандруючи лісовими стежками з кошиком для грибів абo фотоапаратом, людина отримує величезне естетичне задоволення. Чисте лісове повітря лікує захворювання дихальних шляхів, а тихе шелестіння листя і спів пташок заспокійливо впливають на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби і заготівлі сіна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Екосистеми прісних водойм (річок та озер) є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, краби, раки, молюски - цінні продукти харчування. Річки та озера використовують для перевезення пасажирів і вантажів. На березі річок та озер влаштовують бази відпочинку, а також спортивні й туристичні табори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Болото - це теж природна екосистема з рослинним і тваринним світом, що пристосувався до умов надмірного зволоження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, дуже добре почувається на болоті мох сфагнум. Саме відмерлі рештки цього моху утворюють торф. Його використовують як паливо та органічне добриво. Тут збирають ягоди, зокрема журавлину і морошку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Значення штучних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Культурні рослини штучних екосистем з року в рік дають високі врожаї. Для цього необхідний спеціальний догляд за ними (пригадайте, в чому він полягає). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нашій державі поля й сади охоплюють величезні площі. На полях сіють здебільшого зернові рослини. Найпоширеніші з них пшениця, жито, овес, ячмінь, просо. Це традиційні культурні рослини, які наші предки сіяли тисячі років тому. Тож на державному прапорі України синій колір неба поєднується з кольором стиглого колосся. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що називають зеленою архітектурою&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зелені насадження не тільки постачають кисень та вбирають вуглекислий газ. Крони дерев захищають від шуму, бо затримують звукові хвилі, що виникають під час роботи транспорту і підприємств. Зелені насадження ще й прикрашають міста і села, є затишними місцями відпочинку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Планування скверів і парків, підбір для них рослин дістало назву зеленої архітектури. В її створенні беруть участь садівники, художники, архітектори, скульптори. Всі разом вони працюють над проектом майбутнього парку: підбирають рослини, передбачають, яку форму слід надати їхнім кронам. Також роблять ескіз - попередній начерк - стежок, лав та альтанок, альпійських гірок, фонтанів, штучних водойм, скульптур (фігурок з мармуру, граніту, металу, дерева тощо) та розміщення всього цього на певній території. Досить часто водойми парків заселя¬ють водоплавними птахами - лебедями, крижнями. Поєднання різноманітних рослин, завезених із різних куточків нашої планети, галявин і доріжок, фонтанів і скульптур робить парки справжнім витвором мистецтва. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Якої шкоди людина завдає екосистемам&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через вирубування лісів з метою одержання будівельних матеріалів, додаткових площ для посівів культурних рослин, спорудження житла та прокладання доріг площі лісів значно скорочуються. При цьому лісові трав'янисті рослини, що опиняються на відкритій освітленій ділянці і не пристосовані до таких умов, здебільшого гинуть. Разом з рослинами зникають і тварини лісу, насамперед птахи та звірі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть відпочиваючи, людина завдає екосистемі лісу певної шкоди. Розпалені вогнища можуть спричинити лісову пожежу. Під час масового збирання грибів та ягід витоптуються рослини, ущільнюється ґрунт. Від цього погіршується постачання рослин вологою і поживними речовинами, а їхніх коренів - повітрям. Масове визбирування на букети ранньовесняних рослин робить їх надзвичайно рідкісними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання води великих річок для поливу зневоднює малі річки. Промислові й побутові відходи, потрапляючи у воду, згубно впливають на мешканців водойм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Випасання худоби шкодить екосистемам луків, степу, полонин. Рослини потерпають від витоптування, погіршується розвиток коренів, вони слабо утримують ґрунт, через це прискорюється його руйнування водою і вітром. Врешті-решт збіднюється рослинність, зменшується чисельність тварин, що мешкають у цих екосистемах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдає збитків природі і браконьєрство - неконтрольоване хижацьке рибальство та мисливство. Звірі потерпають від сіток і капканів, а виловлювання риби у великій кількості призводить до того, що вона не встигає відновити свою чисельність. Отрутохімікати не лише знищують шкідників культурних рослин, а й потрапляють до ланцюгів живлення. Скидання відходів виробництва у водойми, забирання величезної кількості води для потреб промисловості і зрошення, стрімке будівництво водосховищ завдають шкоди екосистемам річок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згубно впливають на природні екосистеми видобування корисних копалин, будівництво автомагістралей, залізниць, каналів, ліній електропередач, сміттєзвалища тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Охорона природних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На стан екосистем впливає також багато природних чинників, зокрема різкі коливання температури повітря та води, зміни кількості вологи і світла, сильний вітер. Небезпечні зміни в екосистемі можуть статися через землетрус, посуху, повінь. Однак найпотужнішим чинником впливу на довкілля є господарська діяльність людини. Нині людство усвідомило, наскільки важливо охороняти природні екосистеми, сприяти їхньому збереженню та розвитку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Охороняти екосистеми - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот та запобігати їхньому знищенню: не вирубувати ліси, не осушувати річки та болота, не вилучати із природи більше, ніж може відновитися природним шляхом. Тож охорона природи полягає у здійсненні заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств. Тому українські вчені створили Зелену книгу, в якій перелічили природні екосистеми України, що потребують охорони.&amp;lt;br&amp;gt;Для того щоб оберігати природні екосистеми та їхніх мешканців, мати змогу досліджувати їх, створюють заповідники. Серед них Єланецький степ на Миколаївщині,&amp;amp;nbsp; Рівненський та Кримський природні заповідники. Як вам уже відомо, у заповідниках заборонено господарську діяльність, там охороняють не тільки живі організми та умови їхнього існування, а й тіла неживої природи (як-от, корисні копалини, ґрунт). Втручання людини в життя заповідника можливе у випадках, коли екосистемі потрібна допомога (наприклад, під час пожежі, масового враження шкідниками). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національні природні парки також охороняє держава, але на їхній території дозволено організований туризм і навчальні екскурсії. Для цього створено спеціальні туристичні й так звані екологічні стежки. Завдяки їм люди менше турбують тварин, не витоптують унікальні рослини. В Україні є такі національні природні парки: Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Подільські Товтри» та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожна людина повинна піклуватися про збереження природи. Перебуваючи в лісі, не можна смітити, пошкоджувати рослини, палити вогнища. Засохлі дерева вирубують і вивозять з лісу, щоб шкідливі комахи з них не переселилися на здорові. Молоді деревця, висаджені замість зрубаних, ростуть повільно, тому слід пам'ятати народну мудрість: «Зрубав дерево - посади два нових».&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Поле - оброблена і засіяна культурними рослинами ділянка землі. &amp;lt;br&amp;gt;* Людина вирощує різні сорти культурних рослин заради отримання певної продукції.&amp;lt;br&amp;gt;* Існування екосистеми поля залежить від впливу природних умов і неможливе без господарської діяльності людини. &amp;lt;br&amp;gt;* Своєчасний і якісний обробіток ґрунту, внесення добрив, боротьба зі шкідниками культурних рослин - запорука отримання на полях високих врожаїв.&amp;lt;br&amp;gt;* Сад - це насаджені людиною дерева і кущі, що мають їстівні плоди. &amp;lt;br&amp;gt;* В Україні здавна вирощують сади.&amp;lt;br&amp;gt;* Поширеними деревами в садах України є яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, кущами - малина, смородина та інші. &amp;lt;br&amp;gt;* Сад є однією зі створених людиною екосистем, де налагоджені взаємозв'язки та ланцюги живлення.&amp;lt;br&amp;gt;* Екосистеми мають різноманітне значення для людини.&amp;lt;br&amp;gt;* Господарська діяльність людини впливає на стан екосистем.&amp;lt;br&amp;gt;* Держава дбає про охорону природних екосистем. З цією метою&amp;lt;br&amp;gt;створюють заповідники, національні природні парки.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Природознавство|з природознавства]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:16:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Штучні екосистеми, Поле, Рослини та тварини поля, Сад, Догляд за садом, Зелена архітектура, Значення штучних екосистем у житті людини.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ. САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ. ЗЕЛЕНА АРХІТЕКТУРА. ЗНАЧЕННЯ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Що називають полем&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подорожуючи Україною, вам доводилось бачити великі ділянки землі з посіяними чи посадженими на них різними трав'янистими рослинами. Рослини, які людина спеціально висіває і вирощує для отримання з них певних продуктів, називають культурними рослинами. А оброблені ділянки землі, засіяні ними, - полем. Тож поле - це штучна екосистема.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Культурні рослини на полях України&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільші площі в Україні використовують під посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи, гречки та інших. Із зерна виготовляють борошно, крупи, макаронні вироби. Зерно згодовують як корм свійським тваринам.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання соковитих частин рослинного організму вирощують овочеві культурні рослини: картоплю, капусту, помідори, огірки, кабачки, перець, моркву, столовий буряк, цибулю, петрушку та інші. Великі площі засівають цукровим буряком. Коренеплоди цієї рослини багаті на речовину сахарозу, відому під назвою цукор. На цукрових заводах із однієї тонни цукрового буряку виробляють 130-160 кг цукру. Культурну рослину соняшник вирощують задля отримання олії, на яку багате її насіння.&amp;lt;br&amp;gt;Усі культурні рослини, які нині вирощує людина, є результатом тривалої копіткої праці багатьох поколінь. З року в рік, від урожаю до врожаю людина добирала найкраще насіння і висівала його. Так з'явилися сорти культурних рослин. Сорт - це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні людині ознаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учені створили тисячі сортів культурних рослин, як-от ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі сорти картоплі з певними смаковими якостями. Їх вирощують для харчування людини. Існують сорти картоплі, які використовують для відгодівлі свійських тварин. Бульби картоплі різних сортів приблизно на 1/5 складаються із крохмалю. Ця органічна речовина, як відомо, є цінним продуктом живлення людини і тварин.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні нові сорти картоплі створюють фахівці Науково-дослідного інституту картопляного господарства, розташованого в селищі Немішаєві Київської області. Тільки за останні 10 років учені цього інституту створили чимало високоврожайних сортів картоплі, серед яких Світанок київський, Повінь, Неміінаєвська-100, Українська рожева та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато років учені Науково-дослідного інституту насінництва, що в місті Миронівка Київської області, створюють нові високоврожайні сорти пшениці. До них належать Миронівська-808, Безоста-1 та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На полі ростуть також бур'яни. Бур'яни - це рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з року в рік з'являються серед посівів культурних рослин. Поширеними бур'янами українських полів є осот, пирій, лобода, мишій, щириця, березка та інші. Бур'яни перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами дуже важко. Насіння багатьох із них не втрачає схожості десятки років. Деякі бур'яни після прополювання швидко відростають із шматочків стебел або коренів, тобто розмножуються вегетативно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед рослин поля знаходять притулок різноманітні тварини. Насамперед ті, що живляться цими рослинами. Це комахи, польові миші, хом'яки, ховрахи, а також орли та лисиці, які полюють на цих тварин. І, звичайно, мешканці ґрунту - черв'яки, різні мікроорганізми.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безперечно, основними споживачами культурних рослин є людина і свійські тварини.&amp;amp;nbsp; Тож ланцюги живлення в екосистемі поля можуть бути такими: культурні рослини - людина; культурні рослини - свійські тварини - людина. Бувають і такі: культурні рослини - польова миша - лисиця.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато культурних рослин є основним кормом для свійських тварин. Подібно до сортів культурних рослин учені створюють породи свійських тварин. Порода - це сукупність тварин, що мають корисні для людини ознаки. Наприклад, для одержання яєць, курятини, пір'я створено різні породи курей, яких вирощують на птахофабриках. Це полтавська зозуляста порода, вушанка, російська біла, первомайська. Молоком, яловичиною, шкірою людину забезпечує велика рогата худоба. До того ж гній (її випорожнення) є цінним органічним добривом. В Україні поширені червона степова, лебединська, холмогорська, сіра українська, чорно-ряба та багато інших порід великої рогатої худоби.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як підвищити врожайність культурних рослин&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання високих врожаїв слід уміти доглядати за полем - задовольняти потреби рослин у світлі, воді, поживних речовинах і повітрі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб забезпечити рівномірне освітлення культурних рослин, для поля зазвичай вибирають рівнинну ділянку землі. Дуже важливо навесні вчасно висіяти рослини. Тобто тоді, коли у ґрунті достатньо вологи і він добре прогрітий сонцем. Є навіть народна приказка: «Весняний день рік годує». Якщо вологи у ґрунті більше, ніж потрібно рослинам, його осушують, відводячи зайву воду за допомогою канав. Якщо ґрунт дуже сухий, його зрошують.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родючість ґрунту, а отже, й урожайність культурних рослин, підвищують передусім внесенням добрив. Ми вже згадували, що родючість ґрунту підтримує також сівозміна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб створити сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, людина здійснює обробіток ґрунту за допомогою різних сільськогосподарських знарядь.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час вирощування картоплі, помідорів, кукурудзи застосовують підгортання — це нагортання до нижньої частини стебла розпушеної землі, що забезпечує кращий розвиток коренів. Аби запобігти руйнуванню ґрунту, поблизу полів насаджують лісосмуги.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Шкідники культурних рослин і боротьба з ними&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім бур'янів, культурним рослинам завдають шкоди деякі кліщі, комахи та мікроорганізми. Це павутинний кліщ, буряковий і люцерновий довгоносики, колорадський жук, хлібний турун, гусінь метеликів білана лучного та капустяного, совки, попелиці, сарана. Живлячись культурними рослинами, вони не лише знижують урожай, а й здатні знищити посіви взагалі. Аби запобігти цьому використовують хімічні речовини - отрутохімікати, їх вносять у ґрунт здебільшого тоді, коли на полях немає культурних рослин (рано навесні чи пізно восени). Існує певний ризик для здоров'я людини, оскільки отрутохімікати частково потрапляють у водойми, криниці, накопичуються у ґрунті.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безпечним для здоров'я людини є так званий біологічний спосіб боротьби зі шкідниками культурних рослин. Наприклад, жуки сонечка знищують попелиць. Тому їх варто спеціально розмножувати і випускати на посіви, де попелиці завдають великої шкоди. Комах-шкідників на полях та в садах знищують також птахи, особливо в період вигодовування пташенят.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами допомагають сівозміни. А ще вчені розмножують у лабораторіях організми, які спричиняють хвороби бур'янів, але не шкодять культурним рослинам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? З давніх-давен українці приносили з лісу та висаджували біля своєї оселі дерева і кущі зі смачними соковитими плодами. Сучасне українське село не уявити без весняного буяння квітучих садів, Як не можна й припуститися думки, що влітку та восени у кожному подвір'ї немає духмяних ягід і фруктів. Селяни зазвичай вирощують їх для власних потреб. А як бути мешканцям міст? Для того щоб усім вистачало і свіжих, і консервованих соків, ягід та фруктів, на великих площах вирощують сади. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості створення саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сад — це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість ґрунту, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Ретельно добирають сорти рослин. Виявляється, слід багато знати, щоб виростити високоврожайний сад! Сади можуть охоплювати значні площі. Тоді їхню територію розбивають на окремі ділянки (квартали), з'єднані між собою дорогами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, сад, на відміну від природних екосистем, створює людина.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Хто населяє екосистему саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами - смородина, малина, аґрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур'яни. Їх знищують, аби вони не забирали з ґрунту потрібні саду поживні речовини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад, заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців. Попелиця живиться соком рослин. Незважаючи на малі розміри, вона дуже ненажерлива. Велике скупчення попелиць на одному дереві призводить до того, що листки скручуються й засихають. А рослина невеликих розмірів (саджанець) може загинути, якщо вчасно не знищити шкідника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від гусені метелика яблуневої плодожерки потерпає насамперед урожай плодів. Навесні самка метелика відкладає яйця на зав'язь квітки. Плід розвивається, а всередині нього росте і розвивається гусениця, що живиться його м'якушем. Доки вона не прогризе назовні отвір, нікому й на думку не спаде, що гарне зовні яблуко «червиве». За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Узимку зайці обгризають кору молодих пагонів, завдаючи садові шкоди.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та не всі комахи шкодять рослинам саду. Бджолам-трудівницям не поступаються працелюбністю й корисністю симпатичні сонечка. Їхні сірі з оранжевими плямками невеличкі, але прудкі личинки нищівно атакують попелиць. Одна така личинка за день з'їдає кілька десятків попелиць. Багатьох шкідників знищують мурашки, жуки туруни з металічним блиском крил, великі незграбні ропухи. Тож, побачивши цих тварин, не проганяйте та не знищуйте їх. Вони ваші надійні помічники у догляді за садом.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А ще в саду багато птахів. Для деяких дерева саду є домівкою, інші прилітають, аби поживитися гусінню та жуками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Пригадайте та назвіть їх.) Звичайно, влітку, коли достигне солодка черешня чи вишня, дехто з пернатих може поласувати їхнім м'якушем. Але загалом допомога птахів саду неоціненна, адже вони знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В екосистемі саду рослини і тварин об'єднують ланцюги живлення, як-от: слива - попелиця - сонечко; яблуня - гусениця - птах.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб сад тривалий час приносив великі врожаї ягід і фруктів, за ним необхідний догляд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;У чому полягає догляд за садом&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доглядаючи за садом, насамперед потрібно періодично обрізувати старі гілки і ті, що заважають формуванню розлогої крони. Дерева саду підживлюють добривами. У посушливий період сад поливають, особливо молоді дерева. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб запобігти збиткам урожаю від комах-шкідників, садівники їх знищують. У невеликому саду шкідливих комах та їхні личинки можна збирати вручну. Так, уранці струшують і збирають хрущів. Після нічної прохолоди вони малоактивні, сидять і майже не рухаються. У садах, що охоплюють великі площі, дерева обприскують спеціальними отруйними для комах речовинами. Щоб убезпечити кору молодих дерев від поїдання мишами та зайцями, стовбури дерев на зиму обв'язують очеретом, осокою. Часто навесні у пору цвітіння саду трапляються заморозки. Захищають від них дерева за допомогою штучного задимлення. Не слід забувати і про облаштування годівниць для горобців, синиць та інших птахів, які зимують у наших краях. Навесні та влітку вони віддячать сторицею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дбайливо доглянутий сад віддячує людині щедрими багаторічними врожаями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усі екосистеми, що є в природі, різноманітні за розмірами та складом живих істот і тіл неживої природи. Але головне, що їх об'єднує, - це перетворення енергії та забезпечення безупинного колообігу речовин. Завдяки наземним і водним екосистемам на нашій планеті підтримується відносно сталий склад повітря і вміст води, триває життя.&amp;amp;nbsp; Природні екосистеми є складовою середовища життя людини, яка навчилася створювати для своїх потреб штучні екосистеми й підтримувати їхнє існування. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як людина використовує природні екосистеми&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх параграфах ми розглянули природні екосистеми: ліс, степ, прісні водойми. Яка їхня роль у природі та в житті людини? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ліс - це потужний «виробник» кисню і «поглинач» вуглекислого газу. Тож його можна назвати справжніми «зеленими легенями» планети. А ще крони дерев і кущів затримують шкідливі гази та пил, сприяючи очищенню атмосфери. Ліс - це також домівка багатьох живих організмів, джерело продуктів харчування: ягід, горіхів, грибів. З деревини людина виготовляє різний будівельний матеріал, меблі, папір, тканини, ліки тощо. Мандруючи лісовими стежками з кошиком для грибів абo фотоапаратом, людина отримує величезне естетичне задоволення. Чисте лісове повітря лікує захворювання дихальних шляхів, а тихе шелестіння листя і спів пташок заспокійливо впливають на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби і заготівлі сіна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Екосистеми прісних водойм (річок та озер) є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, краби, раки, молюски - цінні продукти харчування. Річки та озера використовують для перевезення пасажирів і вантажів. На березі річок та озер влаштовують бази відпочинку, а також спортивні й туристичні табори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Болото - це теж природна екосистема з рослинним і тваринним світом, що пристосувався до умов надмірного зволоження.&amp;lt;br&amp;gt;Наприклад, дуже добре почувається на болоті мох сфагнум. Саме відмерлі рештки цього моху утворюють торф. Його використовують як паливо та органічне добриво. Тут збирають ягоди, зокрема журавлину і морошку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Значення штучних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Культурні рослини штучних екосистем з року в рік дають високі врожаї. Для цього необхідний спеціальний догляд за ними (пригадайте, в чому він полягає). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нашій державі поля й сади охоплюють величезні площі. На полях сіють здебільшого зернові рослини. Найпоширеніші з них пшениця, жито, овес, ячмінь, просо. Це традиційні культурні рослини, які наші предки сіяли тисячі років тому. Тож на державному прапорі України синій колір неба поєднується з кольором стиглого колосся. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що називають зеленою архітектурою&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зелені насадження не тільки постачають кисень та вбирають вуглекислий газ. Крони дерев захищають від шуму, бо затримують звукові хвилі, що виникають під час роботи транспорту і підприємств. Зелені насадження ще й прикрашають міста і села, є затишними місцями відпочинку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Планування скверів і парків, підбір для них рослин дістало назву зеленої архітектури. В її створенні беруть участь садівники, художники, архітектори, скульптори. Всі разом вони працюють над проектом майбутнього парку: підбирають рослини, передбачають, яку форму слід надати їхнім кронам. Також роблять ескіз - попередній начерк - стежок, лав та альтанок, альпійських гірок, фонтанів, штучних водойм, скульптур (фігурок з мармуру, граніту, металу, дерева тощо) та розміщення всього цього на певній території. Досить часто водойми парків заселя¬ють водоплавними птахами - лебедями, крижнями. Поєднання різноманітних рослин, завезених із різних куточків нашої планети, галявин і доріжок, фонтанів і скульптур робить парки справжнім витвором мистецтва. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Якої шкоди людина завдає екосистемам&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через вирубування лісів з метою одержання будівельних матеріалів, додаткових площ для посівів культурних рослин, спорудження житла та прокладання доріг площі лісів значно скорочуються. При цьому лісові трав'янисті рослини, що опиняються на відкритій освітленій ділянці і не пристосовані до таких умов, здебільшого гинуть. Разом з рослинами зникають і тварини лісу, насамперед птахи та звірі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть відпочиваючи, людина завдає екосистемі лісу певної шкоди. Розпалені вогнища можуть спричинити лісову пожежу. Під час масового збирання грибів та ягід витоптуються рослини, ущільнюється ґрунт. Від цього погіршується постачання рослин вологою і поживними речовинами, а їхніх коренів - повітрям. Масове визбирування на букети ранньовесняних рослин робить їх надзвичайно рідкісними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання води великих річок для поливу зневоднює малі річки. Промислові й побутові відходи, потрапляючи у воду, згубно впливають на мешканців водойм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Випасання худоби шкодить екосистемам луків, степу, полонин. Рослини потерпають від витоптування, погіршується розвиток коренів, вони слабо утримують ґрунт, через це прискорюється його руйнування водою і вітром. Врешті-решт збіднюється рослинність, зменшується чисельність тварин, що мешкають у цих екосистемах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдає збитків природі і браконьєрство - неконтрольоване хижацьке рибальство та мисливство. Звірі потерпають від сіток і капканів, а виловлювання риби у великій кількості призводить до того, що вона не встигає відновити свою чисельність. Отрутохімікати не лише знищують шкідників культурних рослин, а й потрапляють до ланцюгів живлення. Скидання відходів виробництва у водойми, забирання величезної кількості води для потреб промисловості і зрошення, стрімке будівництво водосховищ завдають шкоди екосистемам річок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згубно впливають на природні екосистеми видобування корисних копалин, будівництво автомагістралей, залізниць, каналів, ліній електропередач, сміттєзвалища тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Охорона природних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На стан екосистем впливає також багато природних чинників, зокрема різкі коливання температури повітря та води, зміни кількості вологи і світла, сильний вітер. Небезпечні зміни в екосистемі можуть статися через землетрус, посуху, повінь. Однак найпотужнішим чинником впливу на довкілля є господарська діяльність людини. Нині людство усвідомило, наскільки важливо охороняти природні екосистеми, сприяти їхньому збереженню та розвитку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Охороняти екосистеми - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот та запобігати їхньому знищенню: не вирубувати ліси, не осушувати річки та болота, не вилучати із природи більше, ніж може відновитися природним шляхом. Тож охорона природи полягає у здійсненні заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств. Тому українські вчені створили Зелену книгу, в якій перелічили природні екосистеми України, що потребують охорони.&amp;lt;br&amp;gt;Для того щоб оберігати природні екосистеми та їхніх мешканців, мати змогу досліджувати їх, створюють заповідники. Серед них Єланецький степ на Миколаївщині,&amp;amp;nbsp; Рівненський та Кримський природні заповідники. Як вам уже відомо, у заповідниках заборонено господарську діяльність, там охороняють не тільки живі організми та умови їхнього існування, а й тіла неживої природи (як-от, корисні копалини, ґрунт). Втручання людини в життя заповідника можливе у випадках, коли екосистемі потрібна допомога (наприклад, під час пожежі, масового враження шкідниками). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національні природні парки також охороняє держава, але на їхній території дозволено організований туризм і навчальні екскурсії. Для цього створено спеціальні туристичні й так звані екологічні стежки. Завдяки їм люди менше турбують тварин, не витоптують унікальні рослини. В Україні є такі національні природні парки: Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Подільські Товтри» та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожна людина повинна піклуватися про збереження природи. Перебуваючи в лісі, не можна смітити, пошкоджувати рослини, палити вогнища. Засохлі дерева вирубують і вивозять з лісу, щоб шкідливі комахи з них не переселилися на здорові. Молоді деревця, висаджені замість зрубаних, ростуть повільно, тому слід пам'ятати народну мудрість: «Зрубав дерево - посади два нових».&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Поле - оброблена і засіяна культурними рослинами ділянка землі. &amp;lt;br&amp;gt;* Людина вирощує різні сорти культурних рослин заради отримання певної продукції.&amp;lt;br&amp;gt;* Існування екосистеми поля залежить від впливу природних умов і неможливе без господарської діяльності людини. &amp;lt;br&amp;gt;* Своєчасний і якісний обробіток ґрунту, внесення добрив, боротьба зі шкідниками культурних рослин - запорука отримання на полях високих врожаїв.&amp;lt;br&amp;gt;* Сад - це насаджені людиною дерева і кущі, що мають їстівні плоди. &amp;lt;br&amp;gt;* В Україні здавна вирощують сади.&amp;lt;br&amp;gt;* Поширеними деревами в садах України є яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, кущами - малина, смородина та інші. &amp;lt;br&amp;gt;* Сад є однією зі створених людиною екосистем, де налагоджені взаємозв'язки та ланцюги живлення.&amp;lt;br&amp;gt;* Екосистеми мають різноманітне значення для людини.&amp;lt;br&amp;gt;* Господарська діяльність людини впливає на стан екосистем.&amp;lt;br&amp;gt;* Держава дбає про охорону природних екосистем. З цією метою&amp;lt;br&amp;gt;створюють заповідники, національні природні парки.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Природознавство|з природознавства]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8</id>
		<title>Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5._%D0%A1%D0%B0%D0%B4._%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8"/>
				<updated>2011-06-01T18:15:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство|Природознавство]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Природознавство 6 клас|Природознавство 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Природознавство: Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Природознавство, клас, урок, на тему, 6 клас, Штучні екосистеми, Поле, Рослини та тварини поля, Сад, Догляд за садом, Зелена архітектура, Значення штучних екосистем у житті людини.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ. САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ. ЗЕЛЕНА АРХІТЕКТУРА. ЗНАЧЕННЯ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;Що називають полем&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подорожуючи Україною, вам доводилось бачити великі ділянки землі з посіяними чи посадженими на них різними трав'янистими рослинами. Рослини, які людина спеціально висіває і вирощує для отримання з них певних продуктів, називають культурними рослинами. А оброблені ділянки землі, засіяні ними, - полем. Тож поле - це штучна екосистема.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Культурні рослини на полях України&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільші площі в Україні використовують під посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи, гречки та інших. Із зерна виготовляють борошно, крупи, макаронні вироби. Зерно згодовують як корм свійським тваринам.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання соковитих частин рослинного організму вирощують овочеві культурні рослини: картоплю, капусту, помідори, огірки, кабачки, перець, моркву, столовий буряк, цибулю, петрушку та інші. Великі площі засівають цукровим буряком. Коренеплоди цієї рослини багаті на речовину сахарозу, відому під назвою цукор. На цукрових заводах із однієї тонни цукрового буряку виробляють 130-160 кг цукру. Культурну рослину соняшник вирощують задля отримання олії, на яку багате її насіння.&amp;lt;br&amp;gt;Усі культурні рослини, які нині вирощує людина, є результатом тривалої копіткої праці багатьох поколінь. З року в рік, від урожаю до врожаю людина добирала найкраще насіння і висівала його. Так з'явилися сорти культурних рослин. Сорт - це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні людині ознаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учені створили тисячі сортів культурних рослин, як-от ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі сорти картоплі з певними смаковими якостями. Їх вирощують для харчування людини. Існують сорти картоплі, які використовують для відгодівлі свійських тварин. Бульби картоплі різних сортів приблизно на 1/5 складаються із крохмалю. Ця органічна речовина, як відомо, є цінним продуктом живлення людини і тварин.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні нові сорти картоплі створюють фахівці Науково-дослідного інституту картопляного господарства, розташованого в селищі Немішаєві Київської області. Тільки за останні 10 років учені цього інституту створили чимало високоврожайних сортів картоплі, серед яких Світанок київський, Повінь, Неміінаєвська-100, Українська рожева та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато років учені Науково-дослідного інституту насінництва, що в місті Миронівка Київської області, створюють нові високоврожайні сорти пшениці. До них належать Миронівська-808, Безоста-1 та інші.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На полі ростуть також бур'яни. Бур'яни - це рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з року в рік з'являються серед посівів культурних рослин. Поширеними бур'янами українських полів є осот, пирій, лобода, мишій, щириця, березка та інші. Бур'яни перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами дуже важко. Насіння багатьох із них не втрачає схожості десятки років. Деякі бур'яни після прополювання швидко відростають із шматочків стебел або коренів, тобто розмножуються вегетативно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед рослин поля знаходять притулок різноманітні тварини. Насамперед ті, що живляться цими рослинами. Це комахи, польові миші, хом'яки, ховрахи, а також орли та лисиці, які полюють на цих тварин. І, звичайно, мешканці ґрунту - черв'яки, різні мікроорганізми.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безперечно, основними споживачами культурних рослин є людина і свійські тварини.&amp;amp;nbsp; Тож ланцюги живлення в екосистемі поля можуть бути такими: культурні рослини - людина; культурні рослини - свійські тварини - людина. Бувають і такі: культурні рослини - польова миша - лисиця.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Багато культурних рослин є основним кормом для свійських тварин. Подібно до сортів культурних рослин учені створюють породи свійських тварин. Порода - це сукупність тварин, що мають корисні для людини ознаки. Наприклад, для одержання яєць, курятини, пір'я створено різні породи курей, яких вирощують на птахофабриках. Це полтавська зозуляста порода, вушанка, російська біла, первомайська. Молоком, яловичиною, шкірою людину забезпечує велика рогата худоба. До того ж гній (її випорожнення) є цінним органічним добривом. В Україні поширені червона степова, лебединська, холмогорська, сіра українська, чорно-ряба та багато інших порід великої рогатої худоби.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як підвищити врожайність культурних рослин&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для одержання високих врожаїв слід уміти доглядати за полем - задовольняти потреби рослин у світлі, воді, поживних речовинах і повітрі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб забезпечити рівномірне освітлення культурних рослин, для поля зазвичай вибирають рівнинну ділянку землі. Дуже важливо навесні вчасно висіяти рослини. Тобто тоді, коли у ґрунті достатньо вологи і він добре прогрітий сонцем. Є навіть народна приказка: «Весняний день рік годує». Якщо вологи у ґрунті більше, ніж потрібно рослинам, його осушують, відводячи зайву воду за допомогою канав. Якщо ґрунт дуже сухий, його зрошують.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родючість ґрунту, а отже, й урожайність культурних рослин, підвищують передусім внесенням добрив. Ми вже згадували, що родючість ґрунту підтримує також сівозміна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб створити сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, людина здійснює обробіток ґрунту за допомогою різних сільськогосподарських знарядь.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час вирощування картоплі, помідорів, кукурудзи застосовують підгортання — це нагортання до нижньої частини стебла розпушеної землі, що забезпечує кращий розвиток коренів. Аби запобігти руйнуванню ґрунту, поблизу полів насаджують лісосмуги.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Шкідники культурних рослин і боротьба з ними&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім бур'янів, культурним рослинам завдають шкоди деякі кліщі, комахи та мікроорганізми. Це павутинний кліщ, буряковий і люцерновий довгоносики, колорадський жук, хлібний турун, гусінь метеликів білана лучного та капустяного, совки, попелиці, сарана. Живлячись культурними рослинами, вони не лише знижують урожай, а й здатні знищити посіви взагалі. Аби запобігти цьому використовують хімічні речовини - отрутохімікати, їх вносять у ґрунт здебільшого тоді, коли на полях немає культурних рослин (рано навесні чи пізно восени). Існує певний ризик для здоров'я людини, оскільки отрутохімікати частково потрапляють у водойми, криниці, накопичуються у ґрунті.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безпечним для здоров'я людини є так званий біологічний спосіб боротьби зі шкідниками культурних рослин. Наприклад, жуки сонечка знищують попелиць. Тому їх варто спеціально розмножувати і випускати на посіви, де попелиці завдають великої шкоди. Комах-шкідників на полях та в садах знищують також птахи, особливо в період вигодовування пташенят.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Боротися з бур'янами допомагають сівозміни. А ще вчені розмножують у лабораторіях організми, які спричиняють хвороби бур'янів, але не шкодять культурним рослинам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? З давніх-давен українці приносили з лісу та висаджували біля своєї оселі дерева і кущі зі смачними соковитими плодами. Сучасне українське село не уявити без весняного буяння квітучих садів, Як не можна й припуститися думки, що влітку та восени у кожному подвір'ї немає духмяних ягід і фруктів. Селяни зазвичай вирощують їх для власних потреб. А як бути мешканцям міст? Для того щоб усім вистачало і свіжих, і консервованих соків, ягід та фруктів, на великих площах вирощують сади. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Особливості створення саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сад — це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість ґрунту, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Ретельно добирають сорти рослин. Виявляється, слід багато знати, щоб виростити високоврожайний сад! Сади можуть охоплювати значні площі. Тоді їхню територію розбивають на окремі ділянки (квартали), з'єднані між собою дорогами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, сад, на відміну від природних екосистем, створює людина.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Хто населяє екосистему саду&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами - смородина, малина, аґрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур'яни. Їх знищують, аби вони не забирали з ґрунту потрібні саду поживні речовини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад, заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців. Попелиця живиться соком рослин. Незважаючи на малі розміри, вона дуже ненажерлива. Велике скупчення попелиць на одному дереві призводить до того, що листки скручуються й засихають. А рослина невеликих розмірів (саджанець) може загинути, якщо вчасно не знищити шкідника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Від гусені метелика яблуневої плодожерки потерпає насамперед урожай плодів. Навесні самка метелика відкладає яйця на зав'язь квітки. Плід розвивається, а всередині нього росте і розвивається гусениця, що живиться його м'якушем. Доки вона не прогризе назовні отвір, нікому й на думку не спаде, що гарне зовні яблуко «червиве». За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Узимку зайці обгризають кору молодих пагонів, завдаючи садові шкоди.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та не всі комахи шкодять рослинам саду. Бджолам-трудівницям не поступаються працелюбністю й корисністю симпатичні сонечка. Їхні сірі з оранжевими плямками невеличкі, але прудкі личинки нищівно атакують попелиць. Одна така личинка за день з'їдає кілька десятків попелиць. Багатьох шкідників знищують мурашки, жуки туруни з металічним блиском крил, великі незграбні ропухи. Тож, побачивши цих тварин, не проганяйте та не знищуйте їх. Вони ваші надійні помічники у догляді за садом.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А ще в саду багато птахів. Для деяких дерева саду є домівкою, інші прилітають, аби поживитися гусінню та жуками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Пригадайте та назвіть їх.) Звичайно, влітку, коли достигне солодка черешня чи вишня, дехто з пернатих може поласувати їхнім м'якушем. Але загалом допомога птахів саду неоціненна, адже вони знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок.&amp;lt;br&amp;gt;В екосистемі саду рослини і тварин об'єднують ланцюги живлення, як-от: слива - попелиця - сонечко; яблуня - гусениця - птах.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб сад тривалий час приносив великі врожаї ягід і фруктів, за ним необхідний догляд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;У чому полягає догляд за садом&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доглядаючи за садом, насамперед потрібно періодично обрізувати старі гілки і ті, що заважають формуванню розлогої крони. Дерева саду підживлюють добривами. У посушливий період сад поливають, особливо молоді дерева. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб запобігти збиткам урожаю від комах-шкідників, садівники їх знищують. У невеликому саду шкідливих комах та їхні личинки можна збирати вручну. Так, уранці струшують і збирають хрущів. Після нічної прохолоди вони малоактивні, сидять і майже не рухаються. У садах, що охоплюють великі площі, дерева обприскують спеціальними отруйними для комах речовинами. Щоб убезпечити кору молодих дерев від поїдання мишами та зайцями, стовбури дерев на зиму обв'язують очеретом, осокою. Часто навесні у пору цвітіння саду трапляються заморозки. Захищають від них дерева за допомогою штучного задимлення. Не слід забувати і про облаштування годівниць для горобців, синиць та інших птахів, які зимують у наших краях. Навесні та влітку вони віддячать сторицею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дбайливо доглянутий сад віддячує людині щедрими багаторічними врожаями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Усі екосистеми, що є в природі, різноманітні за розмірами та складом живих істот і тіл неживої природи. Але головне, що їх об'єднує, - це перетворення енергії та забезпечення безупинного колообігу речовин. Завдяки наземним і водним екосистемам на нашій планеті підтримується відносно сталий склад повітря і вміст води, триває життя.&amp;amp;nbsp; Природні екосистеми є складовою середовища життя людини, яка навчилася створювати для своїх потреб штучні екосистеми й підтримувати їхнє існування. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Як людина використовує природні екосистеми&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх параграфах ми розглянули природні екосистеми: ліс, степ, прісні водойми. Яка їхня роль у природі та в житті людини? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ліс - це потужний «виробник» кисню і «поглинач» вуглекислого газу. Тож його можна назвати справжніми «зеленими легенями» планети. А ще крони дерев і кущів затримують шкідливі гази та пил, сприяючи очищенню атмосфери. Ліс - це також домівка багатьох живих організмів, джерело продуктів харчування: ягід, горіхів, грибів. З деревини людина виготовляє різний будівельний матеріал, меблі, папір, тканини, ліки тощо. Мандруючи лісовими стежками з кошиком для грибів абo фотоапаратом, людина отримує величезне естетичне задоволення. Чисте лісове повітря лікує захворювання дихальних шляхів, а тихе шелестіння листя і спів пташок заспокійливо впливають на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби і заготівлі сіна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Екосистеми прісних водойм (річок та озер) є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, краби, раки, молюски - цінні продукти харчування. Річки та озера використовують для перевезення пасажирів і вантажів. На березі річок та озер влаштовують бази відпочинку, а також спортивні й туристичні табори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Болото - це теж природна екосистема з рослинним і тваринним світом, що пристосувався до умов надмірного зволоження.&amp;lt;br&amp;gt;Наприклад, дуже добре почувається на болоті мох сфагнум. Саме відмерлі рештки цього моху утворюють торф. Його використовують як паливо та органічне добриво. Тут збирають ягоди, зокрема журавлину і морошку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Значення штучних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Культурні рослини штучних екосистем з року в рік дають високі врожаї. Для цього необхідний спеціальний догляд за ними (пригадайте, в чому він полягає). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нашій державі поля й сади охоплюють величезні площі. На полях сіють здебільшого зернові рослини. Найпоширеніші з них пшениця, жито, овес, ячмінь, просо. Це традиційні культурні рослини, які наші предки сіяли тисячі років тому. Тож на державному прапорі України синій колір неба поєднується з кольором стиглого колосся. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Що називають зеленою архітектурою&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зелені насадження не тільки постачають кисень та вбирають вуглекислий газ. Крони дерев захищають від шуму, бо затримують звукові хвилі, що виникають під час роботи транспорту і підприємств. Зелені насадження ще й прикрашають міста і села, є затишними місцями відпочинку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Планування скверів і парків, підбір для них рослин дістало назву зеленої архітектури. В її створенні беруть участь садівники, художники, архітектори, скульптори. Всі разом вони працюють над проектом майбутнього парку: підбирають рослини, передбачають, яку форму слід надати їхнім кронам. Також роблять ескіз - попередній начерк - стежок, лав та альтанок, альпійських гірок, фонтанів, штучних водойм, скульптур (фігурок з мармуру, граніту, металу, дерева тощо) та розміщення всього цього на певній території. Досить часто водойми парків заселя¬ють водоплавними птахами - лебедями, крижнями. Поєднання різноманітних рослин, завезених із різних куточків нашої планети, галявин і доріжок, фонтанів і скульптур робить парки справжнім витвором мистецтва. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Якої шкоди людина завдає екосистемам&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через вирубування лісів з метою одержання будівельних матеріалів, додаткових площ для посівів культурних рослин, спорудження житла та прокладання доріг площі лісів значно скорочуються. При цьому лісові трав'янисті рослини, що опиняються на відкритій освітленій ділянці і не пристосовані до таких умов, здебільшого гинуть. Разом з рослинами зникають і тварини лісу, насамперед птахи та звірі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть відпочиваючи, людина завдає екосистемі лісу певної шкоди. Розпалені вогнища можуть спричинити лісову пожежу. Під час масового збирання грибів та ягід витоптуються рослини, ущільнюється ґрунт. Від цього погіршується постачання рослин вологою і поживними речовинами, а їхніх коренів - повітрям. Масове визбирування на букети ранньовесняних рослин робить їх надзвичайно рідкісними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання води великих річок для поливу зневоднює малі річки. Промислові й побутові відходи, потрапляючи у воду, згубно впливають на мешканців водойм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Випасання худоби шкодить екосистемам луків, степу, полонин. Рослини потерпають від витоптування, погіршується розвиток коренів, вони слабо утримують ґрунт, через це прискорюється його руйнування водою і вітром. Врешті-решт збіднюється рослинність, зменшується чисельність тварин, що мешкають у цих екосистемах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдає збитків природі і браконьєрство - неконтрольоване хижацьке рибальство та мисливство. Звірі потерпають від сіток і капканів, а виловлювання риби у великій кількості призводить до того, що вона не встигає відновити свою чисельність. Отрутохімікати не лише знищують шкідників культурних рослин, а й потрапляють до ланцюгів живлення. Скидання відходів виробництва у водойми, забирання величезної кількості води для потреб промисловості і зрошення, стрімке будівництво водосховищ завдають шкоди екосистемам річок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згубно впливають на природні екосистеми видобування корисних копалин, будівництво автомагістралей, залізниць, каналів, ліній електропередач, сміттєзвалища тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Охорона природних екосистем&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На стан екосистем впливає також багато природних чинників, зокрема різкі коливання температури повітря та води, зміни кількості вологи і світла, сильний вітер. Небезпечні зміни в екосистемі можуть статися через землетрус, посуху, повінь. Однак найпотужнішим чинником впливу на довкілля є господарська діяльність людини. Нині людство усвідомило, наскільки важливо охороняти природні екосистеми, сприяти їхньому збереженню та розвитку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Охороняти екосистеми - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот та запобігати їхньому знищенню: не вирубувати ліси, не осушувати річки та болота, не вилучати із природи більше, ніж може відновитися природним шляхом. Тож охорона природи полягає у здійсненні заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств. Тому українські вчені створили Зелену книгу, в якій перелічили природні екосистеми України, що потребують охорони.&amp;lt;br&amp;gt;Для того щоб оберігати природні екосистеми та їхніх мешканців, мати змогу досліджувати їх, створюють заповідники. Серед них Єланецький степ на Миколаївщині,&amp;amp;nbsp; Рівненський та Кримський природні заповідники. Як вам уже відомо, у заповідниках заборонено господарську діяльність, там охороняють не тільки живі організми та умови їхнього існування, а й тіла неживої природи (як-от, корисні копалини, ґрунт). Втручання людини в життя заповідника можливе у випадках, коли екосистемі потрібна допомога (наприклад, під час пожежі, масового враження шкідниками). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національні природні парки також охороняє держава, але на їхній території дозволено організований туризм і навчальні екскурсії. Для цього створено спеціальні туристичні й так звані екологічні стежки. Завдяки їм люди менше турбують тварин, не витоптують унікальні рослини. В Україні є такі національні природні парки: Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Подільські Товтри» та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожна людина повинна піклуватися про збереження природи. Перебуваючи в лісі, не можна смітити, пошкоджувати рослини, палити вогнища. Засохлі дерева вирубують і вивозять з лісу, щоб шкідливі комахи з них не переселилися на здорові. Молоді деревця, висаджені замість зрубаних, ростуть повільно, тому слід пам'ятати народну мудрість: «Зрубав дерево - посади два нових».&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;ПІДСУМКИ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;* Поле - оброблена і засіяна культурними рослинами ділянка землі. &amp;lt;br&amp;gt;* Людина вирощує різні сорти культурних рослин заради отримання певної продукції.&amp;lt;br&amp;gt;* Існування екосистеми поля залежить від впливу природних умов і неможливе без господарської діяльності людини. &amp;lt;br&amp;gt;* Своєчасний і якісний обробіток ґрунту, внесення добрив, боротьба зі шкідниками культурних рослин - запорука отримання на полях високих врожаїв.&amp;lt;br&amp;gt;* Сад - це насаджені людиною дерева і кущі, що мають їстівні плоди. &amp;lt;br&amp;gt;* В Україні здавна вирощують сади.&amp;lt;br&amp;gt;* Поширеними деревами в садах України є яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, кущами - малина, смородина та інші. &amp;lt;br&amp;gt;* Сад є однією зі створених людиною екосистем, де налагоджені взаємозв'язки та ланцюги живлення.&amp;lt;br&amp;gt;* Екосистеми мають різноманітне значення для людини.&amp;lt;br&amp;gt;* Господарська діяльність людини впливає на стан екосистем.&amp;lt;br&amp;gt;* Держава дбає про охорону природних екосистем. З цією метою&amp;lt;br&amp;gt;створюють заповідники, національні природні парки.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами [[Природознавство|з природознавства]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Природознавство 6 клас|з природознавства для 6 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:52:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетичні основи селекції організмів, Методи селекції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ОРГАНІЗМІВ. МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;amp;nbsp; Що таке порода тварин, сорт рослин, чисті лінії, генофонд? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливішою галуззю практичного застосування генетичних досліджень є селекція (від лат. селектіо — вибір, добір) — наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Крім генетики, теоретичним підґрунтям для селекції слугує вчення про штучний добір. Селекціонер має бути добре обізнаним із особливостями розмноження, розвитку та процесів життєдіяльності тих видів, з якими він працює. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які завдання постають перед сучасною селекцією? Завданням сучасної селекції є підвищення продуктивності існуючих, а також створення нових, продуктивніших сортів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів корисних мікроорганізмів, пристосованих до умов сучасного сільського господарства і промисловості. Селекція бере безпосередню участь у розв'язанні основного завдання сільського господарства — забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи завдання селекції, М.І. Вавилов наголошував на необхідності вивчення і врахування різноманітності вихідного матеріалу, ролі середовища життя у формуванні фенотипу, закономірностей успадкування під час гібридизації організмів і визначення форм штучного добору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливе значення для успіху селекційної роботи має генетичне різноманіття вихідного матеріалу. Генофонд існуючих порід свійських тварин, сортів культурних рослин, штамів мікроорганізмів значно обмежений порівняно з вихідними предковими видами. Тому вчені виявляють ознаки, що їх цікавлять, серед диких видів, які є резервом для здійснення селекційної роботи. Це є однією з причин, за якої необхідно охороняти генофонд диких видів організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке сорт рослин, порода тварин і штам мікроорганізмів? Породою тварин або сортом рослин називають сукупність особин одного виду з певними спадковими ознаками (особливостями будови, процесів життєдіяльності, продуктивності тощо), створену людиною внаслідок штучного добору (мал. 75). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Штам (від нім. штам, — стовбур, родина) — це чиста культура мікроорганізмів (тобто нащадки однієї клітини). Від однієї материнської клітини можна одержати різні штами, що відрізнятимуться своїми властивостями: продуктивністю, чутливістю до антибіотиків тощо. На відміну від природних популяцій, особини однієї породи, сорту або штаму тривалий час не можуть існувати без постійної уваги до них людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожній породі, сорту або штаму притаманна певна реакція на вплив умов довкілля. Тобто, їхні позитивні властивості можуть проявитися лише за сукупної дії певних чинників (утримання тварин, вирощування рослин, культивування мікроорганізмів, кліматичних факторів тощо). Породи тварин і сорти рослин високопродуктивні в одних географічних зонах, не завжди придатні для використання в інших. Тому вчені всебічно досліджують властивості нових порід і сортів, перевіряють їхню придатність для використання в певній кліматичній зоні. Так вони здійснюють їхнє районування — комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони. Районування є необхідною умовою раціонального використання порід і сортів на території будь-якої країни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які основні методи Застосовують у селекції? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні методи селекції — це штучний добір і гібридизація. Теорію штучного добору створив видатний англійський учений Ч. Дарвін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основні положення своєї теорії він виклав у праці «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» і розвинув у праці «Зміни свійських тварин і культурних рослин під впливом одомашнення».'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На думку Ч. Дарвіна, формування порід і сортів почалося з приручення людиною диких видів тварин і вирощування диких видів рослин. Адже в основі значного різноманіття порід і сортів лежить лише невелика кількість видів диких предків. Тож порода тварин або сорт рослин не є самостійним видом, а лише групою особин певного виду (штучна популяція), яка відрізняється від інших подібних сукупностей певними спадковими ознаками. Розвиваючи в різних напрямах ознаки диких предків одного чи кількох видів, людина створила багато різноманітних порід і сортів. Наприклад, предками всіх порід свійського собаки (яких нараховують понад 400) вважають кілька близьких видів вовків (мал. 77), а голуба (понад 150) — скельного голуба (мал. 76). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.2..JPG]] [[Image:18.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За Ч. Дарвіном, механізм штучного добору такий. Серед багатьох тварин або рослин певного виду людина вибирає для подальшого розмноження окремих особин, які відрізняються від інших станами ознак, що її зацікавили. Серед нащадків відібраних плідників також проводять добір: особин, які успадкували від батьків бажані для людини стани ознак, залишають для подальшого розмноження. Таким чином, із покоління в покоління бажаний для людини стан ознаки розвивається все більше, оскільки як плідників відбирають особин, у яких він виражений найкраще. Водночас методом гібридизації людина може поєднувати (комбінувати) у фенотипі нащадків корисні для неї стани ознак батьків. Проте добір за певними ознаками, зазвичай, приводить до змін і деяких інших ознак, пов'язаних з ними, а з часом — і до значної перебудови самого організму, тобто до створення нового сорту або породи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ч. Дарвін припустив, що на початкових етапах створення культурних форм діяв несвідомий добір. Надаючи переваги при розмноженні певним особинам, людина не ставила перед собою свідомо завдання створити нові породи чи сорти і методично не застосовувала різні системи схрещування і типи штучного добору. Тільки у другій половині XVIII століття несвідому форму штучного добору почали змінювати на методичну: спеціально підбирали батьківські пари, застосовували різні варіанти схрещування і плановий добір серед одержаних нащадків за певними ознаками. Це дало можливість створювати породи або сорти із запланованими властивостями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, штучний добір — це вибір людиною господарсько найцінніших тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними станами ознак. Він є найважливішим елементом будь-якої селекційної роботи, необхідним не лише для збереження досягнутих результатів, а й для їхнього подальшого вдосконалення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми вже відзначали, що важливою умовою ефективності штучного добору є різноманіття вихідного матеріалу. Його збільшенню сприяє використання для селекційної роботи плідників різного географічного походження, вплив на них різних факторів, зокрема мутагенних. Якщо ж різноманітність вихідного матеріалу незначна, штучний добір малоефективний. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Для організмів, яким властиве самозапліднення або самозапилення, штучний добір буде ефективним доти, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Подальший добір у чистих лінях організмів, гомозиготних за більшістю генів, результатів майже не дає, а джерелом спадкових змін у них можуть бути лише мутації. Так, у своєму класичному досліді датський генетик В. Іоганнсен від різних рослин квасолі відібрав дві групи насіння з найбільшою і найменшою масою. У межах кожної з цих чистих ліній (квасоля, як і горох посівний, самозапильна рослина) він проводив добір відповідно на збільшення або зменшення маси насіння. В обох випадках протягом шести поколінь добір не дав помітних результатів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки або їхні стани, які відбирає людина, не завжди виявляються корисними для самих організмів: створені породи чи сорти часто вже не здатні до самостійного існування в природі й потребують постійної турботи з боку людини. Наприклад, важко собі уявити, як можуть врятуватися від хижаків представники м'ясних порід великої рогатої худоби з масивним тілом і короткими ногами або півень з дуже довгим хвостом (мал. 78, 79). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.5..JPG]] [[Image:18.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У процесі штучного добору модифікаційна мінливість організмів зростає, а їхня загальна життєздатність знижується. На породу або сорт, створені людиною, одночасно діє і весь комплекс факторів навколишнього середовища (кліматичні умови, вплив інших організмів тощо). Тому людина повинна створювати умови, найсприятливіші для розвитку тих чи інших ознак та їхніх станів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Застосовують масову або індивідуальну форми штучного добору. За масового добору з вихідного матеріалу відбирають особин із особливостями фенотипу, які цікавлять селекціонерів. Хоча масовий добір простий у застосуванні та дає непогані результати, проте він має і ряд недоліків. Групи особин, подібних за фенотипом, можуть виявитися генотипно різнорідними (наприклад, гомозиготними за домінантними алелями або гетерозиготними). Це обов'язково впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні між собою гетерозиготних організмів у гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але у міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору в подальшому буде знижуватися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кращі результати дає індивідуальний добір, коли для подальшого розмноження залишають плідників, обраних на підставі вивчення їхнього фенотипу і генотипу. Інформацію про генотип цих організмів можна одержати, вивчаючи їхні родоводи, за допомогою аналізуючих схрещувань та інших методів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке летальні та сублетальні алелі, гібриди, гомозигота і гетерозигота? В чому полягає явище розщеплення? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ефективність селекції залежить не лише від форми штучного добору, але й від правильного вибору батьківських пар плідників і застосування тієї чи іншої системи схрещування організмів — гібридизації. Гібридизація — це процес одержання нащадків унаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Гібриди утворюються в результаті статевого розмноження або поєднання нестатевих клітин. В останньому випадку ядра таких гібридних клітин можуть зливатися або ж залишаються відокремленими (мал. 80). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.2..JPG]] [[Image:19.1..JPG|132x300px|19.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують системи гібридизації організмів? Гібридизація можлива як у межах одного виду (внутрішньовидова), так і між особинами різних видів і навіть родів (міжвидова, або віддалена). У свою чергу, внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування — це гібридизація організмів, які мають безпосередніх спільних предків. Залежно від ступеня генетичної спорідненості таке схрещування може бути більш або менш тісним. Найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають серед самозапильних рослин і гермафродитних тварин, яким притаманне самозапліднення. В організмів із перехресним заплідненням найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають у разі парування братів із сестрами, батьків з їхніми нащадками.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унаслідок спорідненого схрещування з кожним наступним поколінням гібридів підвищується їхня гомозиготність. Це пояснюється тим, що чим більша генетична подібність батьківських форм, тим вища ймовірність поєднання в генотипі нащадків одних і тих самих алелей різних генів. У самозапильних рослин уже в 10-му поколінні спостерігають майже повну гомозиготність (до 99,9%), а при схрещуванні братів із сестрами або батьків з нащадками такий самий результат може бути досягнений після 20-го покоління. Проте 100%-ної гомозиготності за всіма генами досягти не вдається, оскільки вона порушується мутаціями, що виникають.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування може призводити до негативних наслідків: ослаблення або навіть виродження нащадків (мал. 81). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це пояснюється підвищенням ймовірності переходу в гомозиготний стан рецесивних летальних або сублетальних алелей, які можуть проявитися у фенотипі. Таким чином, тісне споріднене схрещування часто призводить до появи нащадків з різними спадковими вадами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наслідки спорідненого схрещування відомі людині з давніх-давен. Наприклад, приблизно 20% людей-альбіносів є нащадками від споріднених шлюбів. Загалом у людини відомо кілька рецесивних летальних алелей, здатних у гомозиготному стані спричинити смерть. Тому шлюби між близькими родичами у багатьох народів вважалися небажаними або взагалі заборонялися релігією чи законами.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У селекції споріднене схрещування застосовують для одержання чистих ліній. Воно дає можливість перевести в гомозиготний стан алелі, які визначають цінні для селекціонерів стани ознак.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неспоріднене схрещування — це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких не було спільних предків щонайменше протягом останніх шести поколінь. Неспоріднене схрещування застосовують для поєднання в генотипі нащадків генів, які зумовлюють цінні якості, властиві представникам різних ліній, порід або сортів. За своїми генетичними наслідками неспоріднене схрещування прямо протилежне спорідненому. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням зростає гетерозиготність нащадків. Адже зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелей певних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нащадків від неспорідненого схрещування часто спостерігають явище гетерозису, або гібридної сили (мал. 82). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.4..JPG]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:19.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гетерозис (від грец. гетероіозіс — зміна, перевтілення) — явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних від неспорідненого схрещування має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. У гетерозисних форм сублетальні та летальні рецесивні алелі переходять у гетерозиготний стан, завдяки чому їхній несприятливий вплив не проявляється у фенотипі. До того ж, у генотипі гібридних особин можуть поєднуватися сприятливі домінантні алелі обох батьків. Це, у свою чергу, може зумовлювати взаємодію домінантних алелей неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найчіткіше гетерозис проявляється в першому поколінні гібридів. У наступних поколіннях, завдяки явищу розщеплення ознак і переходу частини генів у гомозиготний стан, ефект гетерозису слабшає і до восьмого покоління сходить нанівець. У рослин ефект гетерозису можна закріпити вегетативним розмноженням, подвоєнням кількості хромосом або партеногенетичним розмноженням. Гетерозис може більше позначитись на одних ознаках гібридної особини, не зачіпаючи інших.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище гетерозису широко застосовують у сільському господарстві, оскільки воно значно підвищує продуктивність (наприклад, у кукурудзи — до 20-25%). Ефект гетерозису добре виражений у овочевих культур (цибулі ріпчастої, помідорів, огірків, баклажанів, цукрового буряка тощо). У тваринництві схрещування представників різних порід прискорює ріст і статеве дозрівання, поліпшує якість м'яса, молока тощо.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, унаслідок схрещування представників різних несучих порід курей (наприклад, леггорнів з австралорнами) продуктивність гібридів зростає на 20-25 яєць на рік. У бройлерів (гібридні курчата м'ясних порід) гетерозис прискорює ріст і поліпшує якість м'яса (мал. 97).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перспективним методом селекційної роботи є віддалена гібридизація — схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання у генотипі гібридних нащадків цінних спадкових ознак представників різних видів. За допомогою віддаленої гібридизації створено гібриди пшениці й пирію, які відрізняються високою продуктивністю (до 300-450 ц зеленої маси з 1 га) і стійкістю до полягання; пшениці й жита тощо. Відомі міжвидові гібриди й серед плодово-ягідних культур (наприклад, малини та ожини, сливи та терену).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тваринництві також виведено численні міжвидові гібриди. Так, добре відомий гібрид кобили і віслюка-мул, який відрізняється значною силою, витривалістю та довшим терміном життя порівняно з батьківськими видами. Подібні властивості виявляє гібрид одногорбого і двогорбого верблюдів. Гібрид білуги і стерляді (бістер) швидко росте і має високі смакові властивості м'яса.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте селекціонери часто стикаються з проблемою безпліддя міжвидових гібридів, гамети яких зазвичай не дозрівають. Навіть за умови однакової кількості хромосом у каріотипах батьківських форм, їхні хромосоми можуть відрізнятися за розмірами й особливостями будови і тому нездатні кон'югувати в процесі мейозу. Особливо ускладнюється хід мейозу за умови різної кількості хромосом у каріотипі батьківських форм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів? Вперше методику подолання безпліддя міжвидових гібридів у рослин розробив 1924 року Георгій Дмитрович Карпеченко на прикладі гібрида капусти і редьки. Цей гібрид за своїм фенотипом займав проміжне положення між відповідними фенотипами&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
батьківських форм (мал. 83). Хоча капуста і редька — представники різних родів родини Капустяні, кількість хромосом у них однакова (2п=18). Незважаючи на це, створений Г.Д. Карпеченком гібрид виявився безплідним, оскільки в ході мейозу «капустяні» і «редькові» хромосоми між собою не кон'югували. Тоді вчений подвоїв кількість хромосом гібрида (4п=36). У ядрах нестатевих клітин гібридів було тепер по два повних набори хромосом батьківських видів. Унаслідок цього процес мейозу в такої поліплоїдної форми відбувався нормально: «капустяні» хромосоми кожної пари кон'югували з «капустяними», а «редькові» — з «редьковими». У кожну з гамет завжди потрапляло по одному гаплоїдному набору хромосом як редьки, так і капусти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в селекції рослин безпліддя міжвидових гібридів ще можна подолати, то в селекції тварин розв'язати цю проблему значно складніше. Лише в окремих випадках у міжвидових гібридів тварин особини однієї чи обох статей виявляються плідними. Так, у гібрида яка (свійська тварина високогірських районів Центральної Азії; (мал. 84) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
і великої рогатої худоби самці безплідні, а самки плідні. Мули взагалі нездатні до розмноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке селекція? Які завдання сучасної селекції? &amp;lt;br&amp;gt;2. Що таке порода тварин, сорт рослин, штам мікроорганізмів? &amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке районування? Для чого його здійснюють? &amp;lt;br&amp;gt;4. Що таке штучний добір? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто автор теорії штучного добору і які її основні положення? &amp;lt;br&amp;gt;6. Від чого залежить ефективність штучного добору? &amp;lt;br&amp;gt;7. В яких формах проводять штучний добір?&amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке гібридизація? Які організми називають гібридами?&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке споріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;10. З якою метою споріднене схрещування застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке неспоріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;12. Які причини гетерозису? Для чого його застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;13. Що таке віддалена гібридизація? Для чого її застосовують?&amp;lt;br&amp;gt;14. Чому міжвидові гібриди часто безплідні? Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чому безпліддя міжвидових гібридів тварин неможливо подолати створенням поліплоїдних форм? Чому результати індивідуального добору, зазвичай, ефективніші, ніж масового? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Біологія|з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:48:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетичні основи селекції організмів, Методи селекції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ОРГАНІЗМІВ. МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;amp;nbsp; Що таке порода тварин, сорт рослин, чисті лінії, генофонд? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливішою галуззю практичного застосування генетичних досліджень є селекція (від лат. селектіо — вибір, добір) — наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Крім генетики, теоретичним підґрунтям для селекції слугує вчення про штучний добір. Селекціонер має бути добре обізнаним із особливостями розмноження, розвитку та процесів життєдіяльності тих видів, з якими він працює. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які завдання постають перед сучасною селекцією? Завданням сучасної селекції є підвищення продуктивності існуючих, а також створення нових, продуктивніших сортів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів корисних мікроорганізмів, пристосованих до умов сучасного сільського господарства і промисловості. Селекція бере безпосередню участь у розв'язанні основного завдання сільського господарства — забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи завдання селекції, М.І. Вавилов наголошував на необхідності вивчення і врахування різноманітності вихідного матеріалу, ролі середовища життя у формуванні фенотипу, закономірностей успадкування під час гібридизації організмів і визначення форм штучного добору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливе значення для успіху селекційної роботи має генетичне різноманіття вихідного матеріалу. Генофонд існуючих порід свійських тварин, сортів культурних рослин, штамів мікроорганізмів значно обмежений порівняно з вихідними предковими видами. Тому вчені виявляють ознаки, що їх цікавлять, серед диких видів, які є резервом для здійснення селекційної роботи. Це є однією з причин, за якої необхідно охороняти генофонд диких видів організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке сорт рослин, порода тварин і штам мікроорганізмів? Породою тварин або сортом рослин називають сукупність особин одного виду з певними спадковими ознаками (особливостями будови, процесів життєдіяльності, продуктивності тощо), створену людиною внаслідок штучного добору (мал. 75). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Штам (від нім. штам, — стовбур, родина) — це чиста культура мікроорганізмів (тобто нащадки однієї клітини). Від однієї материнської клітини можна одержати різні штами, що відрізнятимуться своїми властивостями: продуктивністю, чутливістю до антибіотиків тощо. На відміну від природних популяцій, особини однієї породи, сорту або штаму тривалий час не можуть існувати без постійної уваги до них людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожній породі, сорту або штаму притаманна певна реакція на вплив умов довкілля. Тобто, їхні позитивні властивості можуть проявитися лише за сукупної дії певних чинників (утримання тварин, вирощування рослин, культивування мікроорганізмів, кліматичних факторів тощо). Породи тварин і сорти рослин високопродуктивні в одних географічних зонах, не завжди придатні для використання в інших. Тому вчені всебічно досліджують властивості нових порід і сортів, перевіряють їхню придатність для використання в певній кліматичній зоні. Так вони здійснюють їхнє районування - комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони. Районування є необхідною умовою раціонального використання порід і сортів на території будь-якої країни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які основні методи Застосовують у селекції? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні методи селекції — це штучний добір і гібридизація. Теорію штучного добору створив видатний англійський учений Ч. Дарвін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основні положення своєї теорії він виклав у праці «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» і розвинув у праці «Зміни свійських тварин і культурних рослин під впливом одомашнення».'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На думку Ч. Дарвіна, формування порід і сортів почалося з приручення людиною диких видів тварин і вирощування диких видів рослин. Адже в основі значного різноманіття порід і сортів лежить лише невелика кількість видів диких предків. Тож порода тварин або сорт рослин не є самостійним видом, а лише групою особин певного виду (штучна популяція), яка відрізняється від інших подібних сукупностей певними спадковими ознаками. Розвиваючи в різних напрямах ознаки диких предків одного чи кількох видів, людина створила багато різноманітних порід і сортів. Наприклад, предками всіх порід свійського собаки (яких нараховують понад 400) вважають кілька близьких видів вовків (мал. 77), а голуба (понад 150) — скельного голуба (мал. 76). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.2..JPG]] [[Image:18.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За Ч. Дарвіном, механізм штучного добору такий. Серед багатьох тварин або рослин певного виду людина вибирає для подальшого розмноження окремих особин, які відрізняються від інших станами ознак, що її зацікавили. Серед нащадків відібраних плідників також проводять добір: особин, які успадкували від батьків бажані для людини стани ознак, залишають для подальшого розмноження. Таким чином, із покоління в покоління бажаний для людини стан ознаки розвивається все більше, оскільки як плідників відбирають особин, у яких він виражений найкраще. Водночас методом гібридизації людина може поєднувати (комбінувати) у фенотипі нащадків корисні для неї стани ознак батьків. Проте добір за певними ознаками, зазвичай, приводить до змін і деяких інших ознак, пов'язаних з ними, а з часом — і до значної перебудови самого організму, тобто до створення нового сорту або породи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ч. Дарвін припустив, що на початкових етапах створення культурних форм діяв несвідомий добір. Надаючи переваги при розмноженні певним особинам, людина не ставила перед собою свідомо завдання створити нові породи чи сорти і методично не застосовувала різні системи схрещування і типи штучного добору. Тільки у другій половині XVIII століття несвідому форму штучного добору почали змінювати на методичну: спеціально підбирали батьківські пари, застосовували різні варіанти схрещування і плановий добір серед одержаних нащадків за певними ознаками. Це дало можливість створювати породи або сорти із запланованими властивостями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, штучний добір — це вибір людиною господарсько найцінніших тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними станами ознак. Він є найважливішим елементом будь-якої селекційної роботи, необхідним не лише для збереження досягнутих результатів, а й для їхнього подальшого вдосконалення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми вже відзначали, що важливою умовою ефективності штучного добору є різноманіття вихідного матеріалу. Його збільшенню сприяє використання для селекційної роботи плідників різного географічного походження, вплив на них різних факторів, зокрема мутагенних. Якщо ж різноманітність вихідного матеріалу незначна, штучний добір малоефективний. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Для організмів, яким властиве самозапліднення або самозапилення, штучний добір буде ефективним доти, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Подальший добір у чистих лінях організмів, гомозиготних за більшістю генів, результатів майже не дає, а джерелом спадкових змін у них можуть бути лише мутації. Так, у своєму класичному досліді датський генетик В. Іоганнсен від різних рослин квасолі відібрав дві групи насіння з найбільшою і найменшою масою. У межах кожної з цих чистих ліній (квасоля, як і горох посівний, самозапильна рослина) він проводив добір відповідно на збільшення або зменшення маси насіння. В обох випадках протягом шести поколінь добір не дав помітних результатів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки або їхні стани, які відбирає людина, не завжди виявляються корисними для самих організмів: створені породи чи сорти часто вже не здатні до самостійного існування в природі й потребують постійної турботи з боку людини. Наприклад, важко собі уявити, як можуть врятуватися від хижаків представники м'ясних порід великої рогатої худоби з масивним тілом і короткими ногами або півень з дуже довгим хвостом (мал. 78, 79). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.5..JPG]] [[Image:18.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У процесі штучного добору модифікаційна мінливість організмів зростає, а їхня загальна життєздатність знижується. На породу або сорт, створені людиною, одночасно діє і весь комплекс факторів навколишнього середовища (кліматичні умови, вплив інших організмів тощо). Тому людина повинна створювати умови, найсприятливіші для розвитку тих чи інших ознак та їхніх станів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Застосовують масову або індивідуальну форми штучного добору. За масового добору з вихідного матеріалу відбирають особин із особливостями фенотипу, які цікавлять селекціонерів. Хоча масовий добір простий у застосуванні та дає непогані результати, проте він має і ряд недоліків. Групи особин, подібних за фенотипом, можуть виявитися генотипно різнорідними (наприклад, гомозиготними за домінантними алелями або гетерозиготними). Це обов'язково впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні між собою гетерозиготних організмів у гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але у міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору в подальшому буде знижуватися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кращі результати дає індивідуальний добір, коли для подальшого розмноження залишають плідників, обраних на підставі вивчення їхнього фенотипу і генотипу. Інформацію про генотип цих організмів можна одержати, вивчаючи їхні родоводи, за допомогою аналізуючих схрещувань та інших методів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке летальні та сублетальні алелі, гібриди, гомозигота і гетерозигота? В чому полягає явище розщеплення? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ефективність селекції залежить не лише від форми штучного добору, але й від правильного вибору батьківських пар плідників і застосування тієї чи іншої системи схрещування організмів — гібридизації. Гібридизація — це процес одержання нащадків унаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Гібриди утворюються в результаті статевого розмноження або поєднання нестатевих клітин. В останньому випадку ядра таких гібридних клітин можуть зливатися або ж залишаються відокремленими (мал. 80). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.2..JPG]] [[Image:19.1..JPG|132x300px|19.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують системи гібридизації організмів? Гібридизація можлива як у межах одного виду (внутрішньовидова), так і між особинами різних видів і навіть родів (міжвидова, або віддалена). У свою чергу, внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування — це гібридизація організмів, які мають безпосередніх спільних предків. Залежно від ступеня генетичної спорідненості таке схрещування може бути більш або менш тісним. Найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають серед самозапильних рослин і гермафродитних тварин, яким притаманне самозапліднення. В організмів із перехресним заплідненням найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають у разі парування братів із сестрами, батьків з їхніми нащадками.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унаслідок спорідненого схрещування з кожним наступним поколінням гібридів підвищується їхня гомозиготність. Це пояснюється тим, що чим більша генетична подібність батьківських форм, тим вища ймовірність поєднання в генотипі нащадків одних і тих самих алелей різних генів. У самозапильних рослин уже в 10-му поколінні спостерігають майже повну гомозиготність (до 99,9%), а при схрещуванні братів із сестрами або батьків з нащадками такий самий результат може бути досягнений після 20-го покоління. Проте 100%-ної гомозиготності за всіма генами досягти не вдається, оскільки вона порушується мутаціями, що виникають.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування може призводити до негативних наслідків: ослаблення або навіть виродження нащадків (мал. 81). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це пояснюється підвищенням ймовірності переходу в гомозиготний стан рецесивних летальних або сублетальних алелей, які можуть проявитися у фенотипі. Таким чином, тісне споріднене схрещування часто призводить до появи нащадків з різними спадковими вадами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наслідки спорідненого схрещування відомі людині з давніх-давен. Наприклад, приблизно 20% людей-альбіносів є нащадками від споріднених шлюбів. Загалом у людини відомо кілька рецесивних летальних алелей, здатних у гомозиготному стані спричинити смерть. Тому шлюби між близькими родичами у багатьох народів вважалися небажаними або взагалі заборонялися релігією чи законами.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У селекції споріднене схрещування застосовують для одержання чистих ліній. Воно дає можливість перевести в гомозиготний стан алелі, які визначають цінні для селекціонерів стани ознак.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неспоріднене схрещування — це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких не було спільних предків щонайменше протягом останніх шести поколінь. Неспоріднене схрещування застосовують для поєднання в генотипі нащадків генів, які зумовлюють цінні якості, властиві представникам різних ліній, порід або сортів. За своїми генетичними наслідками неспоріднене схрещування прямо протилежне спорідненому. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням зростає гетерозиготність нащадків. Адже зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелей певних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нащадків від неспорідненого схрещування часто спостерігають явище гетерозису, або гібридної сили (мал. 82). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.4..JPG]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:19.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гетерозис (від грец. гетероіозіс — зміна, перевтілення) — явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних від неспорідненого схрещування має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. У гетерозисних форм сублетальні та летальні рецесивні алелі переходять у гетерозиготний стан, завдяки чому їхній несприятливий вплив не проявляється у фенотипі. До того ж, у генотипі гібридних особин можуть поєднуватися сприятливі домінантні алелі обох батьків. Це, у свою чергу, може зумовлювати взаємодію домінантних алелей неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найчіткіше гетерозис проявляється в першому поколінні гібридів. У наступних поколіннях, завдяки явищу розщеплення ознак і переходу частини генів у гомозиготний стан, ефект гетерозису слабшає і до восьмого покоління сходить нанівець. У рослин ефект гетерозису можна закріпити вегетативним розмноженням, подвоєнням кількості хромосом або партеногенетичним розмноженням. Гетерозис може більше позначитись на одних ознаках гібридної особини, не зачіпаючи інших.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище гетерозису широко застосовують у сільському господарстві, оскільки воно значно підвищує продуктивність (наприклад, у кукурудзи — до 20-25%). Ефект гетерозису добре виражений у овочевих культур (цибулі ріпчастої, помідорів, огірків, баклажанів, цукрового буряка тощо). У тваринництві схрещування представників різних порід прискорює ріст і статеве дозрівання, поліпшує якість м'яса, молока тощо.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, унаслідок схрещування представників різних несучих порід курей (наприклад, леггорнів з австралорнами) продуктивність гібридів зростає на 20-25 яєць на рік. У бройлерів (гібридні курчата м'ясних порід) гетерозис прискорює ріст і поліпшує якість м'яса (мал. 97).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перспективним методом селекційної роботи є віддалена гібридизація — схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання у генотипі гібридних нащадків цінних спадкових ознак представників різних видів. За допомогою віддаленої гібридизації створено гібриди пшениці й пирію, які відрізняються високою продуктивністю (до 300-450 ц зеленої маси з 1 га) і стійкістю до полягання; пшениці й жита тощо. Відомі міжвидові гібриди й серед плодово-ягідних культур (наприклад, малини та ожини, сливи та терену).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тваринництві також виведено численні міжвидові гібриди. Так, добре відомий гібрид кобили і віслюка-мул, який відрізняється значною силою, витривалістю та довшим терміном життя порівняно з батьківськими видами. Подібні властивості виявляє гібрид одногорбого і двогорбого верблюдів. Гібрид білуги і стерляді (бістер) швидко росте і має високі смакові властивості м'яса.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте селекціонери часто стикаються з проблемою безпліддя міжвидових гібридів, гамети яких зазвичай не дозрівають. Навіть за умови однакової кількості хромосом у каріотипах батьківських форм, їхні хромосоми можуть відрізнятися за розмірами й особливостями будови і тому нездатні кон'югувати в процесі мейозу. Особливо ускладнюється хід мейозу за умови різної кількості хромосом у каріотипі батьківських форм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів? Вперше методику подолання безпліддя міжвидових гібридів у рослин розробив 1924 року Георгій Дмитрович Карпеченко на прикладі гібрида капусти і редьки. Цей гібрид за своїм фенотипом займав проміжне положення між відповідними фенотипами&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
батьківських форм (мал. 83). Хоча капуста і редька — представники різних родів родини Капустяні, кількість хромосом у них однакова (2п=18). Незважаючи на це, створений Г.Д. Карпеченком гібрид виявився безплідним, оскільки в ході мейозу «капустяні» і «редькові» хромосоми між собою не кон'югували. Тоді вчений подвоїв кількість хромосом гібрида (4п=36). У ядрах нестатевих клітин гібридів було тепер по два повних набори хромосом батьківських видів. Унаслідок цього процес мейозу в такої поліплоїдної форми відбувався нормально: «капустяні» хромосоми кожної пари кон'югували з «капустяними», а «редькові» — з «редьковими». У кожну з гамет завжди потрапляло по одному гаплоїдному набору хромосом як редьки, так і капусти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в селекції рослин безпліддя міжвидових гібридів ще можна подолати, то в селекції тварин розв'язати цю проблему значно складніше. Лише в окремих випадках у міжвидових гібридів тварин особини однієї чи обох статей виявляються плідними. Так, у гібрида яка (свійська тварина високогірських районів Центральної Азії; (мал. 84) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
і великої рогатої худоби самці безплідні, а самки плідні. Мули взагалі нездатні до розмноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке селекція? Які завдання сучасної селекції? &amp;lt;br&amp;gt;2. Що таке порода тварин, сорт рослин, штам мікроорганізмів? &amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке районування? Для чого його здійснюють? &amp;lt;br&amp;gt;4. Що таке штучний добір? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто автор теорії штучного добору і які її основні положення? &amp;lt;br&amp;gt;6. Від чого залежить ефективність штучного добору? &amp;lt;br&amp;gt;7. В яких формах проводять штучний добір?&amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке гібридизація? Які організми називають гібридами?&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке споріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;10. З якою метою споріднене схрещування застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке неспоріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;12. Які причини гетерозису? Для чого його застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;13. Що таке віддалена гібридизація? Для чого її застосовують?&amp;lt;br&amp;gt;14. Чому міжвидові гібриди часто безплідні? Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чому безпліддя міжвидових гібридів тварин неможливо подолати створенням поліплоїдних форм? Чому результати індивідуального добору, зазвичай, ефективніші, ніж масового? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Біологія|з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:47:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетичні основи селекції організмів, Методи селекції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ОРГАНІЗМІВ. МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;amp;nbsp; Що таке порода тварин, сорт рослин, чисті лінії, генофонд? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливішою галуззю практичного застосування генетичних досліджень є селекція (від лат. селектіо — вибір, добір) — наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Крім генетики, теоретичним підґрунтям для селекції слугує вчення про штучний добір. Селекціонер має бути добре обізнаним із особливостями розмноження, розвитку та процесів життєдіяльності тих видів, з якими він працює. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які завдання постають перед сучасною селекцією? Завданням сучасної селекції є підвищення продуктивності існуючих, а також створення нових, продуктивніших сортів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів корисних мікроорганізмів, пристосованих до умов сучасного сільського господарства і промисловості. Селекція бере безпосередню участь у розв'язанні основного завдання сільського господарства — забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи завдання селекції, М.І. Вавилов наголошував на необхідності вивчення і врахування різноманітності вихідного матеріалу, ролі середовища життя у формуванні фенотипу, закономірностей успадкування під час гібридизації організмів і визначення форм штучного добору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливе значення для успіху селекційної роботи має генетичне різноманіття вихідного матеріалу. Генофонд існуючих порід свійських тварин, сортів культурних рослин, штамів мікроорганізмів значно обмежений порівняно з вихідними предковими видами. Тому вчені виявляють ознаки, що їх цікавлять, серед диких видів, які є резервом для здійснення селекційної роботи. Це є однією з причин, за якої необхідно охороняти генофонд диких видів організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке сорт рослин, порода тварин і штам мікроорганізмів? Породою тварин або сортом рослин називають сукупність особин одного виду з певними спадковими ознаками (особливостями будови, процесів життєдіяльності, продуктивності тощо), створену людиною внаслідок штучного добору (мал. 75). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Штам (від нім. штам, — стовбур, родина) — це чиста культура мікроорганізмів (тобто нащадки однієї клітини). Від однієї материнської клітини можна одержати різні штами, що відрізнятимуться своїми властивостями: продуктивністю, чутливістю до антибіотиків тощо. На відміну від природних популяцій, особини однієї породи, сорту або штаму тривалий час не можуть існувати без постійної уваги до них людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожній породі, сорту або штаму притаманна певна реакція на вплив умов довкілля. Тобто, їхні позитивні властивості можуть проявитися лише за сукупної дії певних чинників (утримання тварин, вирощування рослин, культивування мікроорганізмів, кліматичних факторів тощо). Породи тварин і сорти рослин високопродуктивні в одних географічних зонах, не завжди придатні для використання в інших. Тому вчені всебічно досліджують властивості нових порід і сортів, перевіряють їхню придатність для використання в певній кліматичній зоні. Так вони здійснюють їхнє районування - комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони. Районування є необхідною умовою раціонального використання порід і сортів на території будь-якої країни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які основні методи Застосовують у селекції? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні методи селекції — це штучний добір і гібридизація. Теорію штучного добору створив видатний англійський учений Ч. Дарвін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основні положення своєї теорії він виклав у праці «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» і розвинув у праці «Зміни свійських тварин і культурних рослин під впливом одомашнення».'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На думку Ч. Дарвіна, формування порід і сортів почалося з приручення людиною диких видів тварин і вирощування диких видів рослин. Адже в основі значного різноманіття порід і сортів лежить лише невелика кількість видів диких предків. Тож порода тварин або сорт рослин не є самостійним видом, а лише групою особин певного виду (штучна популяція), яка відрізняється від інших подібних сукупностей певними спадковими ознаками. Розвиваючи в різних напрямах ознаки диких предків одного чи кількох видів, людина створила багато різноманітних порід і сортів. Наприклад, предками всіх порід свійського собаки (яких нараховують понад 400) вважають кілька близьких видів вовків (мал. 77), а голуба (понад 150) — скельного голуба (мал. 76). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.2..JPG]] [[Image:18.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За Ч. Дарвіном, механізм штучного добору такий. Серед багатьох тварин або рослин певного виду людина вибирає для подальшого розмноження окремих особин, які відрізняються від інших станами ознак, що її зацікавили. Серед нащадків відібраних плідників також проводять добір: особин, які успадкували від батьків бажані для людини стани ознак, залишають для подальшого розмноження. Таким чином, із покоління в покоління бажаний для людини стан ознаки розвивається все більше, оскільки як плідників відбирають особин, у яких він виражений найкраще. Водночас методом гібридизації людина може поєднувати (комбінувати) у фенотипі нащадків корисні для неї стани ознак батьків. Проте добір за певними ознаками, зазвичай, приводить до змін і деяких інших ознак, пов'язаних з ними, а з часом — і до значної перебудови самого організму, тобто до створення нового сорту або породи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ч. Дарвін припустив, що на початкових етапах створення культурних форм діяв несвідомий добір. Надаючи переваги при розмноженні певним особинам, людина не ставила перед собою свідомо завдання створити нові породи чи сорти і методично не застосовувала різні системи схрещування і типи штучного добору. Тільки у другій половині XVIII століття несвідому форму штучного добору почали змінювати на методичну: спеціально підбирали батьківські пари, застосовували різні варіанти схрещування і плановий добір серед одержаних нащадків за певними ознаками. Це дало можливість створювати породи або сорти із запланованими властивостями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, штучний добір — це вибір людиною господарсько найцінніших тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними станами ознак. Він є найважливішим елементом будь-якої селекційної роботи, необхідним не лише для збереження досягнутих результатів, а й для їхнього подальшого вдосконалення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми вже відзначали, що важливою умовою ефективності штучного добору є різноманіття вихідного матеріалу. Його збільшенню сприяє використання для селекційної роботи плідників різного географічного походження, вплив на них різних факторів, зокрема мутагенних. Якщо ж різноманітність вихідного матеріалу незначна, штучний добір малоефективний. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Для організмів, яким властиве самозапліднення або самозапилення, штучний добір буде ефективним доти, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Подальший добір у чистих лінях організмів, гомозиготних за більшістю генів, результатів майже не дає, а джерелом спадкових змін у них можуть бути лише мутації. Так, у своєму класичному досліді датський генетик В. Іоганнсен від різних рослин квасолі відібрав дві групи насіння з найбільшою і найменшою масою. У межах кожної з цих чистих ліній (квасоля, як і горох посівний, самозапильна рослина) він проводив добір відповідно на збільшення або зменшення маси насіння. В обох випадках протягом шести поколінь добір не дав помітних результатів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки або їхні стани, які відбирає людина, не завжди виявляються корисними для самих організмів: створені породи чи сорти часто вже не здатні до самостійного існування в природі й потребують постійної турботи з боку людини. Наприклад, важко собі уявити, як можуть врятуватися від хижаків представники м'ясних порід великої рогатої худоби з масивним тілом і короткими ногами або півень з дуже довгим хвостом (мал. 78, 79). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.5..JPG]] [[Image:18.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У процесі штучного добору модифікаційна мінливість організмів зростає, а їхня загальна життєздатність знижується. На породу або сорт, створені людиною, одночасно діє і весь комплекс факторів навколишнього середовища (кліматичні умови, вплив інших організмів тощо). Тому людина повинна створювати умови, найсприятливіші для розвитку тих чи інших ознак та їхніх станів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Застосовують масову або індивідуальну форми штучного добору. За масового добору з вихідного матеріалу відбирають особин із особливостями фенотипу, які цікавлять селекціонерів. Хоча масовий добір простий у застосуванні та дає непогані результати, проте він має і ряд недоліків. Групи особин, подібних за фенотипом, можуть виявитися генотипно різнорідними (наприклад, гомозиготними за домінантними алелями або гетерозиготними). Це обов'язково впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні між собою гетерозиготних організмів у гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але у міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору в подальшому буде знижуватися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кращі результати дає індивідуальний добір, коли для подальшого розмноження залишають плідників, обраних на підставі вивчення їхнього фенотипу і генотипу. Інформацію про генотип цих організмів можна одержати, вивчаючи їхні родоводи, за допомогою аналізуючих схрещувань та інших методів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке летальні та сублетальні алелі, гібриди, гомозигота і гетерозигота? В чому полягає явище розщеплення?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ефективність селекції залежить не лише від форми штучного добору, але й від правильного вибору батьківських пар плідників і застосування тієї чи іншої системи схрещування організмів - гібридизації. Гібридизація — це процес одержання нащадків унаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Гібриди утворюються в результаті статевого розмноження або поєднання нестатевих клітин. В останньому випадку ядра таких гібридних клітин можуть зливатися або ж залишаються відокремленими (мал. 80). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.2..JPG]] [[Image:19.1..JPG|132x300px|19.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують системи гібридизації організмів? Гібридизація можлива як у межах одного виду (внутрішньовидова), так і між особинами різних видів і навіть родів (міжвидова, або віддалена). У свою чергу, внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування — це гібридизація організмів, які мають безпосередніх спільних предків. Залежно від ступеня генетичної спорідненості таке схрещування може бути більш або менш тісним. Найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають серед самозапильних рослин і гермафродитних тварин, яким притаманне самозапліднення. В організмів із перехресним заплідненням найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають у разі парування братів із сестрами, батьків з їхніми нащадками.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унаслідок спорідненого схрещування з кожним наступним поколінням гібридів підвищується їхня гомозиготність. Це пояснюється тим, що чим більша генетична подібність батьківських форм, тим вища ймовірність поєднання в генотипі нащадків одних і тих самих алелей різних генів. У самозапильних рослин уже в 10-му поколінні спостерігають майже повну гомозиготність (до 99,9%), а при схрещуванні братів із сестрами або батьків з нащадками такий самий результат може бути досягнений після 20-го покоління. Проте 100%-ної гомозиготності за всіма генами досягти не вдається, оскільки вона порушується мутаціями, що виникають.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування може призводити до негативних наслідків: ослаблення або навіть виродження нащадків (мал. 81). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це пояснюється підвищенням ймовірності переходу в гомозиготний стан рецесивних летальних або сублетальних алелей, які можуть проявитися у фенотипі. Таким чином, тісне споріднене схрещування часто призводить до появи нащадків з різними спадковими вадами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наслідки спорідненого схрещування відомі людині з давніх-давен. Наприклад, приблизно 20% людей-альбіносів є нащадками від споріднених шлюбів. Загалом у людини відомо кілька рецесивних летальних алелей, здатних у гомозиготному стані спричинити смерть. Тому шлюби між близькими родичами у багатьох народів вважалися небажаними або взагалі заборонялися релігією чи законами.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У селекції споріднене схрещування застосовують для одержання чистих ліній. Воно дає можливість перевести в гомозиготний стан алелі, які визначають цінні для селекціонерів стани ознак.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неспоріднене схрещування - це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких не було спільних предків щонайменше протягом останніх шести поколінь. Неспоріднене схрещування застосовують для поєднання в генотипі нащадків генів, які зумовлюють цінні якості, властиві представникам різних ліній, порід або сортів. За своїми генетичними наслідками неспоріднене схрещування прямо протилежне спорідненому. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням зростає гетерозиготність нащадків. Адже зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелей певних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нащадків від неспорідненого схрещування часто спостерігають явище гетерозису, або гібридної сили (мал. 82). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.4..JPG]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:19.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гетерозис (від грец. гетероіозіс — зміна, перевтілення) — явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних від неспорідненого схрещування має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. У гетерозисних форм сублетальні та летальні рецесивні алелі переходять у гетерозиготний стан, завдяки чому їхній несприятливий вплив не проявляється у фенотипі. До того ж, у генотипі гібридних особин можуть поєднуватися сприятливі домінантні алелі обох батьків. Це, у свою чергу, може зумовлювати взаємодію домінантних алелей неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найчіткіше гетерозис проявляється в першому поколінні гібридів. У наступних поколіннях, завдяки явищу розщеплення ознак і переходу частини генів у гомозиготний стан, ефект гетерозису слабшає і до восьмого покоління сходить нанівець. У рослин ефект гетерозису можна закріпити вегетативним розмноженням, подвоєнням кількості хромосом або партеногенетичним розмноженням. Гетерозис може більше позначитись на одних ознаках гібридної особини, не зачіпаючи інших.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище гетерозису широко застосовують у сільському господарстві, оскільки воно значно підвищує продуктивність (наприклад, у кукурудзи — до 20-25%). Ефект гетерозису добре виражений у овочевих культур (цибулі ріпчастої, помідорів, огірків, баклажанів, цукрового буряка тощо). У тваринництві схрещування представників різних порід прискорює ріст і статеве дозрівання, поліпшує якість м'яса, молока тощо.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, унаслідок схрещування представників різних несучих порід курей (наприклад, леггорнів з австралорнами) продуктивність гібридів зростає на 20-25 яєць на рік. У бройлерів (гібридні курчата м'ясних порід) гетерозис прискорює ріст і поліпшує якість м'яса (мал. 97).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перспективним методом селекційної роботи є віддалена гібридизація — схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання у генотипі гібридних нащадків цінних спадкових ознак представників різних видів. За допомогою віддаленої гібридизації створено гібриди пшениці й пирію, які відрізняються високою продуктивністю (до 300-450 ц зеленої маси з 1 га) і стійкістю до полягання; пшениці й жита тощо. Відомі міжвидові гібриди й серед плодово-ягідних культур (наприклад, малини та ожини, сливи та терену).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тваринництві також виведено численні міжвидові гібриди. Так, добре відомий гібрид кобили і віслюка-мул, який відрізняється значною силою, витривалістю та довшим терміном життя порівняно з батьківськими видами. Подібні властивості виявляє гібрид одногорбого і двогорбого верблюдів. Гібрид білуги і стерляді (бістер) швидко росте і має високі смакові властивості м'яса.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте селекціонери часто стикаються з проблемою безпліддя міжвидових гібридів, гамети яких зазвичай не дозрівають. Навіть за умови однакової кількості хромосом у каріотипах батьківських форм, їхні хромосоми можуть відрізнятися за розмірами й особливостями будови і тому нездатні кон'югувати в процесі мейозу. Особливо ускладнюється хід мейозу за умови різної кількості хромосом у каріотипі батьківських форм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів? Вперше методику подолання безпліддя міжвидових гібридів у рослин розробив 1924 року Георгій Дмитрович Карпеченко на прикладі гібрида капусти і редьки. Цей гібрид за своїм фенотипом займав проміжне положення між відповідними фенотипами&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
батьківських форм (мал. 83). Хоча капуста і редька — представники різних родів родини Капустяні, кількість хромосом у них однакова (2п=18). Незважаючи на це, створений Г.Д. Карпеченком гібрид виявився безплідним, оскільки в ході мейозу «капустяні» і «редькові» хромосоми між собою не кон'югували. Тоді вчений подвоїв кількість хромосом гібрида (4п=36). У ядрах нестатевих клітин гібридів було тепер по два повних набори хромосом батьківських видів. Унаслідок цього процес мейозу в такої поліплоїдної форми відбувався нормально: «капустяні» хромосоми кожної пари кон'югували з «капустяними», а «редькові» — з «редьковими». У кожну з гамет завжди потрапляло по одному гаплоїдному набору хромосом як редьки, так і капусти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в селекції рослин безпліддя міжвидових гібридів ще можна подолати, то в селекції тварин розв'язати цю проблему значно складніше. Лише в окремих випадках у міжвидових гібридів тварин особини однієї чи обох статей виявляються плідними. Так, у гібрида яка (свійська тварина високогірських районів Центральної Азії; (мал. 84) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
і великої рогатої худоби самці безплідні, а самки плідні. Мули взагалі нездатні до розмноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке селекція? Які завдання сучасної селекції? &amp;lt;br&amp;gt;2. Що таке порода тварин, сорт рослин, штам мікроорганізмів? &amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке районування? Для чого його здійснюють? &amp;lt;br&amp;gt;4. Що таке штучний добір? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто автор теорії штучного добору і які її основні положення? &amp;lt;br&amp;gt;6. Від чого залежить ефективність штучного добору? &amp;lt;br&amp;gt;7. В яких формах проводять штучний добір?&amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке гібридизація? Які організми називають гібридами?&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке споріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;10. З якою метою споріднене схрещування застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке неспоріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;12. Які причини гетерозису? Для чого його застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;13. Що таке віддалена гібридизація? Для чого її застосовують?&amp;lt;br&amp;gt;14. Чому міжвидові гібриди часто безплідні? Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чому безпліддя міжвидових гібридів тварин неможливо подолати створенням поліплоїдних форм? Чому результати індивідуального добору, зазвичай, ефективніші, ніж масового? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Біологія|з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:46:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетичні основи селекції організмів, Методи селекції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ОРГАНІЗМІВ. МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;amp;nbsp; Що таке порода тварин, сорт рослин, чисті лінії, генофонд? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливішою галуззю практичного застосування генетичних досліджень є селекція (від лат. селектіо — вибір, добір) — наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Крім генетики, теоретичним підґрунтям для селекції слугує вчення про штучний добір. Селекціонер має бути добре обізнаним із особливостями розмноження, розвитку та процесів життєдіяльності тих видів, з якими він працює. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які завдання постають перед сучасною селекцією? Завданням сучасної селекції є підвищення продуктивності існуючих, а також створення нових, продуктивніших сортів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів корисних мікроорганізмів, пристосованих до умов сучасного сільського господарства і промисловості. Селекція бере безпосередню участь у розв'язанні основного завдання сільського господарства — забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи завдання селекції, М.І. Вавилов наголошував на необхідності вивчення і врахування різноманітності вихідного матеріалу, ролі середовища життя у формуванні фенотипу, закономірностей успадкування під час гібридизації організмів і визначення форм штучного добору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливе значення для успіху селекційної роботи має генетичне різноманіття вихідного матеріалу. Генофонд існуючих порід свійських тварин, сортів культурних рослин, штамів мікроорганізмів значно обмежений порівняно з вихідними предковими видами. Тому вчені виявляють ознаки, що їх цікавлять, серед диких видів, які є резервом для здійснення селекційної роботи. Це є однією з причин, за якої необхідно охороняти генофонд диких видів організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке сорт рослин, порода тварин і штам мікроорганізмів? Породою тварин або сортом рослин називають сукупність особин одного виду з певними спадковими ознаками (особливостями будови, процесів життєдіяльності, продуктивності тощо), створену людиною внаслідок штучного добору (мал. 75). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Штам (від нім. штам, — стовбур, родина) — це чиста культура мікроорганізмів (тобто нащадки однієї клітини). Від однієї материнської клітини можна одержати різні штами, що відрізнятимуться своїми властивостями: продуктивністю, чутливістю до антибіотиків тощо. На відміну від природних популяцій, особини однієї породи, сорту або штаму тривалий час не можуть існувати без постійної уваги до них людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожній породі, сорту або штаму притаманна певна реакція на вплив умов довкілля. Тобто, їхні позитивні властивості можуть проявитися лише за сукупної дії певних чинників (утримання тварин, вирощування рослин, культивування мікроорганізмів, кліматичних факторів тощо). Породи тварин і сорти рослин високопродуктивні в одних географічних зонах, не завжди придатні для використання в інших. Тому вчені всебічно досліджують властивості нових порід і сортів, перевіряють їхню придатність для використання в певній кліматичній зоні. Так вони здійснюють їхнє районування - комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони. Районування є необхідною умовою раціонального використання порід і сортів на території будь-якої країни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які основні методи Застосовують у селекції? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні методи селекції — це штучний добір і гібридизація. Теорію штучного добору створив видатний англійський учений Ч. Дарвін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основні положення своєї теорії він виклав у праці «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» і розвинув у праці «Зміни свійських тварин і культурних рослин під впливом одомашнення».'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На думку Ч. Дарвіна, формування порід і сортів почалося з приручення людиною диких видів тварин і вирощування диких видів рослин. Адже в основі значного різноманіття порід і сортів лежить лише невелика кількість видів диких предків. Тож порода тварин або сорт рослин не є самостійним видом, а лише групою особин певного виду (штучна популяція), яка відрізняється від інших подібних сукупностей певними спадковими ознаками. Розвиваючи в різних напрямах ознаки диких предків одного чи кількох видів, людина створила багато різноманітних порід і сортів. Наприклад, предками всіх порід свійського собаки (яких нараховують понад 400) вважають кілька близьких видів вовків (мал. 77), а голуба (понад 150) — скельного голуба (мал. 76). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.2..JPG]] [[Image:18.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За Ч. Дарвіном, механізм штучного добору такий. Серед багатьох тварин або рослин певного виду людина вибирає для подальшого розмноження окремих особин, які відрізняються від інших станами ознак, що її зацікавили. Серед нащадків відібраних плідників також проводять добір: особин, які успадкували від батьків бажані для людини стани ознак, залишають для подальшого розмноження. Таким чином, із покоління в покоління бажаний для людини стан ознаки розвивається все більше, оскільки як плідників відбирають особин, у яких він виражений найкраще. Водночас методом гібридизації людина може поєднувати (комбінувати) у фенотипі нащадків корисні для неї стани ознак батьків. Проте добір за певними ознаками, зазвичай, приводить до змін і деяких інших ознак, пов'язаних з ними, а з часом — і до значної перебудови самого організму, тобто до створення нового сорту або породи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ч. Дарвін припустив, що на початкових етапах створення культурних форм діяв несвідомий добір. Надаючи переваги при розмноженні певним особинам, людина не ставила перед собою свідомо завдання створити нові породи чи сорти і методично не застосовувала різні системи схрещування і типи штучного добору. Тільки у другій половині XVIII століття несвідому форму штучного добору почали змінювати на методичну: спеціально підбирали батьківські пари, застосовували різні варіанти схрещування і плановий добір серед одержаних нащадків за певними ознаками. Це дало можливість створювати породи або сорти із запланованими властивостями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, штучний добір — це вибір людиною господарсько найцінніших тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними станами ознак. Він є найважливішим елементом будь-якої селекційної роботи, необхідним не лише для збереження досягнутих результатів, а й для їхнього подальшого вдосконалення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми вже відзначали, що важливою умовою ефективності штучного добору є різноманіття вихідного матеріалу. Його збільшенню сприяє використання для селекційної роботи плідників різного географічного походження, вплив на них різних факторів, зокрема мутагенних. Якщо ж різноманітність вихідного матеріалу незначна, штучний добір малоефективний. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Для організмів, яким властиве самозапліднення або самозапилення, штучний добір буде ефективним доти, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Подальший добір у чистих лінях організмів, гомозиготних за більшістю генів, результатів майже не дає, а джерелом спадкових змін у них можуть бути лише мутації. Так, у своєму класичному досліді датський генетик В. Іоганнсен від різних рослин квасолі відібрав дві групи насіння з найбільшою і найменшою масою. У межах кожної з цих чистих ліній (квасоля, як і горох посівний, самозапильна рослина) він проводив добір відповідно на збільшення або зменшення маси насіння. В обох випадках протягом шести поколінь добір не дав помітних результатів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки або їхні стани, які відбирає людина, не завжди виявляються корисними для самих організмів: створені породи чи сорти часто вже не здатні до самостійного існування в природі й потребують постійної турботи з боку людини. Наприклад, важко собі уявити, як можуть врятуватися від хижаків представники м'ясних порід великої рогатої худоби з масивним тілом і короткими ногами або півень з дуже довгим хвостом (мал. 78, 79). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.5..JPG]] [[Image:18.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У процесі штучного добору модифікаційна мінливість організмів зростає, а їхня загальна життєздатність знижується. На породу або сорт, створені людиною, одночасно діє і весь комплекс факторів навколишнього середовища (кліматичні умови, вплив інших організмів тощо). Тому людина повинна створювати умови, найсприятливіші для розвитку тих чи інших ознак та їхніх станів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Застосовують масову або індивідуальну форми штучного добору. За масового добору з вихідного матеріалу відбирають особин із особливостями фенотипу, які цікавлять селекціонерів. Хоча масовий добір простий у застосуванні та дає непогані результати, проте він має і ряд недоліків. Групи особин, подібних за фенотипом, можуть виявитися генотипно різнорідними (наприклад, гомозиготними за домінантними алелями або гетерозиготними). Це обов'язково впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні між собою гетерозиготних організмів у гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але у міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору в подальшому буде знижуватися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кращі результати дає індивідуальний добір, коли для подальшого розмноження залишають плідників, обраних на підставі вивчення їхнього фенотипу і генотипу. Інформацію про генотип цих організмів можна одержати, вивчаючи їхні родоводи, за допомогою аналізуючих схрещувань та інших методів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке летальні та сублетальні алелі, гібриди, гомозигота і гетерозигота? В чому полягає явище розщеплення?&amp;lt;br&amp;gt;Ефективність селекції залежить не лише від форми штучного добору, але й від правильного вибору батьківських пар плідників і застосування тієї чи іншої системи схрещування організмів - гібридизації. Гібридизація — це процес одержання нащадків унаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Гібриди утворюються в результаті статевого розмноження або поєднання нестатевих клітин. В останньому випадку ядра таких гібридних клітин можуть зливатися або ж залишаються відокремленими (мал. 80). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.2..JPG]] [[Image:19.1..JPG|132x300px|19.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують системи гібридизації організмів? Гібридизація можлива як у межах одного виду (внутрішньовидова), так і між особинами різних видів і навіть родів (міжвидова, або віддалена). У свою чергу, внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування — це гібридизація організмів, які мають безпосередніх спільних предків. Залежно від ступеня генетичної спорідненості таке схрещування може бути більш або менш тісним. Найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають серед самозапильних рослин і гермафродитних тварин, яким притаманне самозапліднення. В організмів із перехресним заплідненням найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають у разі парування братів із сестрами, батьків з їхніми нащадками.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унаслідок спорідненого схрещування з кожним наступним поколінням гібридів підвищується їхня гомозиготність. Це пояснюється тим, що чим більша генетична подібність батьківських форм, тим вища ймовірність поєднання в генотипі нащадків одних і тих самих алелей різних генів. У самозапильних рослин уже в 10-му поколінні спостерігають майже повну гомозиготність (до 99,9%), а при схрещуванні братів із сестрами або батьків з нащадками такий самий результат може бути досягнений після 20-го покоління. Проте 100%-ної гомозиготності за всіма генами досягти не вдається, оскільки вона порушується мутаціями, що виникають.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування може призводити до негативних наслідків: ослаблення або навіть виродження нащадків (мал. 81). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це пояснюється підвищенням ймовірності переходу в гомозиготний стан рецесивних летальних або сублетальних алелей, які можуть проявитися у фенотипі. Таким чином, тісне споріднене схрещування часто призводить до появи нащадків з різними спадковими вадами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наслідки спорідненого схрещування відомі людині з давніх-давен. Наприклад, приблизно 20% людей-альбіносів є нащадками від споріднених шлюбів. Загалом у людини відомо кілька рецесивних летальних алелей, здатних у гомозиготному стані спричинити смерть. Тому шлюби між близькими родичами у багатьох народів вважалися небажаними або взагалі заборонялися релігією чи законами.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У селекції споріднене схрещування застосовують для одержання чистих ліній. Воно дає можливість перевести в гомозиготний стан алелі, які визначають цінні для селекціонерів стани ознак.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неспоріднене схрещування - це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких не було спільних предків щонайменше протягом останніх шести поколінь. Неспоріднене схрещування застосовують для поєднання в генотипі нащадків генів, які зумовлюють цінні якості, властиві представникам різних ліній, порід або сортів. За своїми генетичними наслідками неспоріднене схрещування прямо протилежне спорідненому. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням зростає гетерозиготність нащадків. Адже зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелей певних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нащадків від неспорідненого схрещування часто спостерігають явище гетерозису, або гібридної сили (мал. 82). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.4..JPG]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:19.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гетерозис (від грец. гетероіозіс — зміна, перевтілення) — явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних від неспорідненого схрещування має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. У гетерозисних форм сублетальні та летальні рецесивні алелі переходять у гетерозиготний стан, завдяки чому їхній несприятливий вплив не проявляється у фенотипі. До того ж, у генотипі гібридних особин можуть поєднуватися сприятливі домінантні алелі обох батьків. Це, у свою чергу, може зумовлювати взаємодію домінантних алелей неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найчіткіше гетерозис проявляється в першому поколінні гібридів. У наступних поколіннях, завдяки явищу розщеплення ознак і переходу частини генів у гомозиготний стан, ефект гетерозису слабшає і до восьмого покоління сходить нанівець. У рослин ефект гетерозису можна закріпити вегетативним розмноженням, подвоєнням кількості хромосом або партеногенетичним розмноженням. Гетерозис може більше позначитись на одних ознаках гібридної особини, не зачіпаючи інших.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище гетерозису широко застосовують у сільському господарстві, оскільки воно значно підвищує продуктивність (наприклад, у кукурудзи — до 20-25%). Ефект гетерозису добре виражений у овочевих культур (цибулі ріпчастої, помідорів, огірків, баклажанів, цукрового буряка тощо). У тваринництві схрещування представників різних порід прискорює ріст і статеве дозрівання, поліпшує якість м'яса, молока тощо.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, унаслідок схрещування представників різних несучих порід курей (наприклад, леггорнів з австралорнами) продуктивність гібридів зростає на 20-25 яєць на рік. У бройлерів (гібридні курчата м'ясних порід) гетерозис прискорює ріст і поліпшує якість м'яса (мал. 97).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перспективним методом селекційної роботи є віддалена гібридизація — схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання у генотипі гібридних нащадків цінних спадкових ознак представників різних видів. За допомогою віддаленої гібридизації створено гібриди пшениці й пирію, які відрізняються високою продуктивністю (до 300-450 ц зеленої маси з 1 га) і стійкістю до полягання; пшениці й жита тощо. Відомі міжвидові гібриди й серед плодово-ягідних культур (наприклад, малини та ожини, сливи та терену).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тваринництві також виведено численні міжвидові гібриди. Так, добре відомий гібрид кобили і віслюка-мул, який відрізняється значною силою, витривалістю та довшим терміном життя порівняно з батьківськими видами. Подібні властивості виявляє гібрид одногорбого і двогорбого верблюдів. Гібрид білуги і стерляді (бістер) швидко росте і має високі смакові властивості м'яса.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте селекціонери часто стикаються з проблемою безпліддя міжвидових гібридів, гамети яких зазвичай не дозрівають. Навіть за умови однакової кількості хромосом у каріотипах батьківських форм, їхні хромосоми можуть відрізнятися за розмірами й особливостями будови і тому нездатні кон'югувати в процесі мейозу. Особливо ускладнюється хід мейозу за умови різної кількості хромосом у каріотипі батьківських форм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів? Вперше методику подолання безпліддя міжвидових гібридів у рослин розробив 1924 року Георгій Дмитрович Карпеченко на прикладі гібрида капусти і редьки. Цей гібрид за своїм фенотипом займав проміжне положення між відповідними фенотипами&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
батьківських форм (мал. 83). Хоча капуста і редька — представники різних родів родини Капустяні, кількість хромосом у них однакова (2п=18). Незважаючи на це, створений Г.Д. Карпеченком гібрид виявився безплідним, оскільки в ході мейозу «капустяні» і «редькові» хромосоми між собою не кон'югували. Тоді вчений подвоїв кількість хромосом гібрида (4п=36). У ядрах нестатевих клітин гібридів було тепер по два повних набори хромосом батьківських видів. Унаслідок цього процес мейозу в такої поліплоїдної форми відбувався нормально: «капустяні» хромосоми кожної пари кон'югували з «капустяними», а «редькові» — з «редьковими». У кожну з гамет завжди потрапляло по одному гаплоїдному набору хромосом як редьки, так і капусти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в селекції рослин безпліддя міжвидових гібридів ще можна подолати, то в селекції тварин розв'язати цю проблему значно складніше. Лише в окремих випадках у міжвидових гібридів тварин особини однієї чи обох статей виявляються плідними. Так, у гібрида яка (свійська тварина високогірських районів Центральної Азії; (мал. 84) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
і великої рогатої худоби самці безплідні, а самки плідні. Мули взагалі нездатні до розмноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке селекція? Які завдання сучасної селекції? &amp;lt;br&amp;gt;2. Що таке порода тварин, сорт рослин, штам мікроорганізмів? &amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке районування? Для чого його здійснюють? &amp;lt;br&amp;gt;4. Що таке штучний добір? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто автор теорії штучного добору і які її основні положення? &amp;lt;br&amp;gt;6. Від чого залежить ефективність штучного добору? &amp;lt;br&amp;gt;7. В яких формах проводять штучний добір?&amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке гібридизація? Які організми називають гібридами?&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке споріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;10. З якою метою споріднене схрещування застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке неспоріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;12. Які причини гетерозису? Для чого його застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;13. Що таке віддалена гібридизація? Для чого її застосовують?&amp;lt;br&amp;gt;14. Чому міжвидові гібриди часто безплідні? Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чому безпліддя міжвидових гібридів тварин неможливо подолати створенням поліплоїдних форм? Чому результати індивідуального добору, зазвичай, ефективніші, ніж масового? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Біологія|з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:44:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетичні основи селекції організмів. Методи селекції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетичні основи селекції організмів, Методи селекції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ ОРГАНІЗМІВ. МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;amp;nbsp; Що таке порода тварин, сорт рослин, чисті лінії, генофонд? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливішою галуззю практичного застосування генетичних досліджень є селекція (від лат. селектіо — вибір, добір) — наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Крім генетики, теоретичним підґрунтям для селекції слугує вчення про штучний добір. Селекціонер має бути добре обізнаним із особливостями розмноження, розвитку та процесів життєдіяльності тих видів, з якими він працює. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які завдання постають перед сучасною селекцією? Завданням сучасної селекції є підвищення продуктивності існуючих, а також створення нових, продуктивніших сортів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів корисних мікроорганізмів, пристосованих до умов сучасного сільського господарства і промисловості. Селекція бере безпосередню участь у розв'язанні основного завдання сільського господарства — забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Визначаючи завдання селекції, М.І. Вавилов наголошував на необхідності вивчення і врахування різноманітності вихідного матеріалу, ролі середовища життя у формуванні фенотипу, закономірностей успадкування під час гібридизації організмів і визначення форм штучного добору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливе значення для успіху селекційної роботи має генетичне різноманіття вихідного матеріалу. Генофонд існуючих порід свійських тварин, сортів культурних рослин, штамів мікроорганізмів значно обмежений порівняно з вихідними предковими видами. Тому вчені виявляють ознаки, що їх цікавлять, серед диких видів, які є резервом для здійснення селекційної роботи. Це є однією з причин, за якої необхідно охороняти генофонд диких видів організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке сорт рослин, порода тварин і штам мікроорганізмів? Породою тварин або сортом рослин називають сукупність особин одного виду з певними спадковими ознаками (особливостями будови, процесів життєдіяльності, продуктивності тощо), створену людиною внаслідок штучного добору (мал. 75). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Штам (від нім. штам, — стовбур, родина) — це чиста культура мікроорганізмів (тобто нащадки однієї клітини). Від однієї материнської клітини можна одержати різні штами, що відрізнятимуться своїми властивостями: продуктивністю, чутливістю до антибіотиків тощо. На відміну від природних популяцій, особини однієї породи, сорту або штаму тривалий час не можуть існувати без постійної уваги до них людини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожній породі, сорту або штаму притаманна певна реакція на вплив умов довкілля. Тобто, їхні позитивні властивості можуть проявитися лише за сукупної дії певних чинників (утримання тварин, вирощування рослин, культивування мікроорганізмів, кліматичних факторів тощо). Породи тварин і сорти рослин високопродуктивні в одних географічних зонах, не завжди придатні для використання в інших. Тому вчені всебічно досліджують властивості нових порід і сортів, перевіряють їхню придатність для використання в певній кліматичній зоні. Так вони здійснюють їхнє районування - комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони. Районування є необхідною умовою раціонального використання порід і сортів на території будь-якої країни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які основні методи Застосовують у селекції? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні методи селекції — це штучний добір і гібридизація. Теорію штучного добору створив видатний англійський учений Ч. Дарвін. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основні положення своєї теорії він виклав у праці «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» і розвинув у праці «Зміни свійських тварин і культурних рослин під впливом одомашнення».'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На думку Ч. Дарвіна, формування порід і сортів почалося з приручення людиною диких видів тварин і вирощування диких видів рослин. Адже в основі значного різноманіття порід і сортів лежить лише невелика кількість видів диких предків. Тож порода тварин або сорт рослин не є самостійним видом, а лише групою особин певного виду (штучна популяція), яка відрізняється від інших подібних сукупностей певними спадковими ознаками. Розвиваючи в різних напрямах ознаки диких предків одного чи кількох видів, людина створила багато різноманітних порід і сортів. Наприклад, предками всіх порід свійського собаки (яких нараховують понад 400) вважають кілька близьких видів вовків (мал. 77), а голуба (понад 150) - скельного голуба (мал. 76). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.2..JPG]] [[Image:18.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За Ч. Дарвіном, механізм штучного добору такий. Серед багатьох тварин або рослин певного виду людина вибирає для подальшого розмноження окремих особин, які відрізняються від інших станами ознак, що її зацікавили. Серед нащадків відібраних плідників також проводять добір: особин, які успадкували від батьків бажані для людини стани ознак, залишають для подальшого розмноження. Таким чином, із покоління в покоління бажаний для людини стан ознаки розвивається все більше, оскільки як плідників відбирають особин, у яких він виражений найкраще. Водночас методом гібридизації людина може поєднувати (комбінувати) у фенотипі нащадків корисні для неї стани ознак батьків. Проте добір за певними ознаками, зазвичай, приводить до змін і деяких інших ознак, пов'язаних з ними, а з часом — і до значної перебудови самого організму, тобто до створення нового сорту або породи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ч. Дарвін припустив, що на початкових етапах створення культурних форм діяв несвідомий добір. Надаючи переваги при розмноженні певним особинам, людина не ставила перед собою свідомо завдання створити нові породи чи сорти і методично не застосовувала різні системи схрещування і типи штучного добору. Тільки у другій половині XVIII століття несвідому форму штучного добору почали змінювати на методичну: спеціально підбирали батьківські пари, застосовували різні варіанти схрещування і плановий добір серед одержаних нащадків за певними ознаками. Це дало можливість створювати породи або сорти із запланованими властивостями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, штучний добір — це вибір людиною господарсько найцінніших тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними станами ознак. Він є найважливішим елементом будь-якої селекційної роботи, необхідним не лише для збереження досягнутих результатів, а й для їхнього подальшого вдосконалення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми вже відзначали, що важливою умовою ефективності штучного добору є різноманіття вихідного матеріалу. Його збільшенню сприяє використання для селекційної роботи плідників різного географічного походження, вплив на них різних факторів, зокрема мутагенних. Якщо ж різноманітність вихідного матеріалу незначна, штучний добір малоефективний. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Для організмів, яким властиве самозапліднення або самозапилення, штучний добір буде ефективним доти, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Подальший добір у чистих лінях організмів, гомозиготних за більшістю генів, результатів майже не дає, а джерелом спадкових змін у них можуть бути лише мутації. Так, у своєму класичному досліді датський генетик В. Іоганнсен від різних рослин квасолі відібрав дві групи насіння з найбільшою і найменшою масою. У межах кожної з цих чистих ліній (квасоля, як і горох посівний, самозапильна рослина) він проводив добір відповідно на збільшення або зменшення маси насіння. В обох випадках протягом шести поколінь добір не дав помітних результатів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознаки або їхні стани, які відбирає людина, не завжди виявляються корисними для самих організмів: створені породи чи сорти часто вже не здатні до самостійного існування в природі й потребують постійної турботи з боку людини. Наприклад, важко собі уявити, як можуть врятуватися від хижаків представники м'ясних порід великої рогатої худоби з масивним тілом і короткими ногами або півень з дуже довгим хвостом (мал. 78, 79). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:18.5..JPG]] [[Image:18.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У процесі штучного добору модифікаційна мінливість організмів зростає, а їхня загальна життєздатність знижується. На породу або сорт, створені людиною, одночасно діє і весь комплекс факторів навколишнього середовища (кліматичні умови, вплив інших організмів тощо). Тому людина повинна створювати умови, найсприятливіші для розвитку тих чи інших ознак та їхніх станів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Застосовують масову або індивідуальну форми штучного добору. За масового добору з вихідного матеріалу відбирають особин із особливостями фенотипу, які цікавлять селекціонерів. Хоча масовий добір простий у застосуванні та дає непогані результати, проте він має і ряд недоліків. Групи особин, подібних за фенотипом, можуть виявитися генотипно різнорідними (наприклад, гомозиготними за домінантними алелями або гетерозиготними). Це обов'язково впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні між собою гетерозиготних організмів у гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але у міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору в подальшому буде знижуватися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кращі результати дає індивідуальний добір, коли для подальшого розмноження залишають плідників, обраних на підставі вивчення їхнього фенотипу і генотипу. Інформацію про генотип цих організмів можна одержати, вивчаючи їхні родоводи, за допомогою аналізуючих схрещувань та інших методів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке летальні та сублетальні алелі, гібриди, гомозигота і гетерозигота? В чому полягає явище розщеплення?&amp;lt;br&amp;gt;Ефективність селекції залежить не лише від форми штучного добору, але й від правильного вибору батьківських пар плідників і застосування тієї чи іншої системи схрещування організмів - гібридизації. Гібридизація — це процес одержання нащадків унаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Гібриди утворюються в результаті статевого розмноження або поєднання нестатевих клітин. В останньому випадку ядра таких гібридних клітин можуть зливатися або ж залишаються відокремленими (мал. 80). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.2..JPG]] [[Image:19.1..JPG|132x300px|19.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують системи гібридизації організмів? Гібридизація можлива як у межах одного виду (внутрішньовидова), так і між особинами різних видів і навіть родів (міжвидова, або віддалена). У свою чергу, внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування — це гібридизація організмів, які мають безпосередніх спільних предків. Залежно від ступеня генетичної спорідненості таке схрещування може бути більш або менш тісним. Найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають серед самозапильних рослин і гермафродитних тварин, яким притаманне самозапліднення. В організмів із перехресним заплідненням найтісніші форми спорідненого схрещування спостерігають у разі парування братів із сестрами, батьків з їхніми нащадками.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Унаслідок спорідненого схрещування з кожним наступним поколінням гібридів підвищується їхня гомозиготність. Це пояснюється тим, що чим більша генетична подібність батьківських форм, тим вища ймовірність поєднання в генотипі нащадків одних і тих самих алелей різних генів. У самозапильних рослин уже в 10-му поколінні спостерігають майже повну гомозиготність (до 99,9%), а при схрещуванні братів із сестрами або батьків з нащадками такий самий результат може бути досягнений після 20-го покоління. Проте 100%-ної гомозиготності за всіма генами досягти не вдається, оскільки вона порушується мутаціями, що виникають.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споріднене схрещування може призводити до негативних наслідків: ослаблення або навіть виродження нащадків (мал. 81). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це пояснюється підвищенням ймовірності переходу в гомозиготний стан рецесивних летальних або сублетальних алелей, які можуть проявитися у фенотипі. Таким чином, тісне споріднене схрещування часто призводить до появи нащадків з різними спадковими вадами.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наслідки спорідненого схрещування відомі людині з давніх-давен. Наприклад, приблизно 20% людей-альбіносів є нащадками від споріднених шлюбів. Загалом у людини відомо кілька рецесивних летальних алелей, здатних у гомозиготному стані спричинити смерть. Тому шлюби між близькими родичами у багатьох народів вважалися небажаними або взагалі заборонялися релігією чи законами.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У селекції споріднене схрещування застосовують для одержання чистих ліній. Воно дає можливість перевести в гомозиготний стан алелі, які визначають цінні для селекціонерів стани ознак.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неспоріднене схрещування - це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких не було спільних предків щонайменше протягом останніх шести поколінь. Неспоріднене схрещування застосовують для поєднання в генотипі нащадків генів, які зумовлюють цінні якості, властиві представникам різних ліній, порід або сортів. За своїми генетичними наслідками неспоріднене схрещування прямо протилежне спорідненому. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням зростає гетерозиготність нащадків. Адже зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелей певних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У нащадків від неспорідненого схрещування часто спостерігають явище гетерозису, або гібридної сили (мал. 82). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.4..JPG]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:19.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гетерозис (від грец. гетероіозіс — зміна, перевтілення) — явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних від неспорідненого схрещування має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. У гетерозисних форм сублетальні та летальні рецесивні алелі переходять у гетерозиготний стан, завдяки чому їхній несприятливий вплив не проявляється у фенотипі. До того ж, у генотипі гібридних особин можуть поєднуватися сприятливі домінантні алелі обох батьків. Це, у свою чергу, може зумовлювати взаємодію домінантних алелей неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найчіткіше гетерозис проявляється в першому поколінні гібридів. У наступних поколіннях, завдяки явищу розщеплення ознак і переходу частини генів у гомозиготний стан, ефект гетерозису слабшає і до восьмого покоління сходить нанівець. У рослин ефект гетерозису можна закріпити вегетативним розмноженням, подвоєнням кількості хромосом або партеногенетичним розмноженням. Гетерозис може більше позначитись на одних ознаках гібридної особини, не зачіпаючи інших.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище гетерозису широко застосовують у сільському господарстві, оскільки воно значно підвищує продуктивність (наприклад, у кукурудзи — до 20-25%). Ефект гетерозису добре виражений у овочевих культур (цибулі ріпчастої, помідорів, огірків, баклажанів, цукрового буряка тощо). У тваринництві схрещування представників різних порід прискорює ріст і статеве дозрівання, поліпшує якість м'яса, молока тощо.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, унаслідок схрещування представників різних несучих порід курей (наприклад, леггорнів з австралорнами) продуктивність гібридів зростає на 20-25 яєць на рік. У бройлерів (гібридні курчата м'ясних порід) гетерозис прискорює ріст і поліпшує якість м'яса (мал. 97).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перспективним методом селекційної роботи є віддалена гібридизація — схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання у генотипі гібридних нащадків цінних спадкових ознак представників різних видів. За допомогою віддаленої гібридизації створено гібриди пшениці й пирію, які відрізняються високою продуктивністю (до 300-450 ц зеленої маси з 1 га) і стійкістю до полягання; пшениці й жита тощо. Відомі міжвидові гібриди й серед плодово-ягідних культур (наприклад, малини та ожини, сливи та терену).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тваринництві також виведено численні міжвидові гібриди. Так, добре відомий гібрид кобили і віслюка-мул, який відрізняється значною силою, витривалістю та довшим терміном життя порівняно з батьківськими видами. Подібні властивості виявляє гібрид одногорбого і двогорбого верблюдів. Гібрид білуги і стерляді (бістер) швидко росте і має високі смакові властивості м'яса.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте селекціонери часто стикаються з проблемою безпліддя міжвидових гібридів, гамети яких зазвичай не дозрівають. Навіть за умови однакової кількості хромосом у каріотипах батьківських форм, їхні хромосоми можуть відрізнятися за розмірами й особливостями будови і тому нездатні кон'югувати в процесі мейозу. Особливо ускладнюється хід мейозу за умови різної кількості хромосом у каріотипі батьківських форм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів? Вперше методику подолання безпліддя міжвидових гібридів у рослин розробив 1924 року Георгій Дмитрович Карпеченко на прикладі гібрида капусти і редьки. Цей гібрид за своїм фенотипом займав проміжне положення між відповідними фенотипами&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
батьківських форм (мал. 83). Хоча капуста і редька — представники різних родів родини Капустяні, кількість хромосом у них однакова (2п=18). Незважаючи на це, створений Г.Д. Карпеченком гібрид виявився безплідним, оскільки в ході мейозу «капустяні» і «редькові» хромосоми між собою не кон'югували. Тоді вчений подвоїв кількість хромосом гібрида (4п=36). У ядрах нестатевих клітин гібридів було тепер по два повних набори хромосом батьківських видів. Унаслідок цього процес мейозу в такої поліплоїдної форми відбувався нормально: «капустяні» хромосоми кожної пари кон'югували з «капустяними», а «редькові» — з «редьковими». У кожну з гамет завжди потрапляло по одному гаплоїдному набору хромосом як редьки, так і капусти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в селекції рослин безпліддя міжвидових гібридів ще можна подолати, то в селекції тварин розв'язати цю проблему значно складніше. Лише в окремих випадках у міжвидових гібридів тварин особини однієї чи обох статей виявляються плідними. Так, у гібрида яка (свійська тварина високогірських районів Центральної Азії; (мал. 84) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:19.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
і великої рогатої худоби самці безплідні, а самки плідні. Мули взагалі нездатні до розмноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке селекція? Які завдання сучасної селекції? &amp;lt;br&amp;gt;2. Що таке порода тварин, сорт рослин, штам мікроорганізмів? &amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке районування? Для чого його здійснюють? &amp;lt;br&amp;gt;4. Що таке штучний добір? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто автор теорії штучного добору і які її основні положення? &amp;lt;br&amp;gt;6. Від чого залежить ефективність штучного добору? &amp;lt;br&amp;gt;7. В яких формах проводять штучний добір?&amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке гібридизація? Які організми називають гібридами?&amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке споріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;10. З якою метою споріднене схрещування застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке неспоріднене схрещування і які його наслідки?&amp;lt;br&amp;gt;12. Які причини гетерозису? Для чого його застосовують у селекційній роботі?&amp;lt;br&amp;gt;13. Що таке віддалена гібридизація? Для чого її застосовують?&amp;lt;br&amp;gt;14. Чому міжвидові гібриди часто безплідні? Як можна подолати безпліддя міжвидових гібридів?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чому безпліддя міжвидових гібридів тварин неможливо подолати створенням поліплоїдних форм? Чому результати індивідуального добору, зазвичай, ефективніші, ніж масового? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Біологія|з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:39:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Причини мутацій, Модифікаційна мінливість, Норма реакції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПРИЧИНИ МУТАЦІЙ. МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ. НОРМА РЕАКЦІЇ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості генетичного коду? Що таке алкалоїди? Що вивчає систематика? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час причини мутацій залишалися нез'ясованими. Лише 1927 року американський генетик Герман Джозеф Меллер (Т.Д. Меллер (1890-1967) — видатний американський генетик. Разом з Т.Х. Морганом брав участь у розробленні хромосомної теорії спадковості. Лауреат Нобелівської премії (1964).) встановив, що мутації можна викликати штучно. Опромінюючи рентгенівськими променями дрозофіл, він спостерігав у них різноманітні мутації. Фактори, здатні спричиняти мутації, називають мутагенними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які відомі групи мутагенних факторів? За походженням мутагенні фактори бувають фізичними, хімічними та біологічними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед фізичних мутагенів найбільше значення мають іонізуючі випромінювання, зокрема рентгенівське. Проходячи крізь живу речовину, рентгенівські промені вибивають електрони із зовнішньої оболонки атомів або молекул, унаслідок чого останні стають позитивно зарядженими, а вибиті електрони продовжують цей процес, спричиняючи хімічні перетворення різних сполук живих організмів. До фізичних мутагенів належать також ультрафіолетові промені, підвищена температура тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ультрафіолетові промені, як і рентгенівські, в опромінених клітинах призводять до змін, які, у свою чергу, є причиною мутацій, як правило, генних, і рідше — хромосомних. Підвищена температура може збільшити частоту генних, а зростання її до верхньої межі витривалості організмів, і хромосомних мутацій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хімічні мутагени було відкрито пізніше за фізичні. Значний внесок у їхнє вивчення зробила українська школа генетиків, очолювана академіком С.М. Гершензоном. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нині відомо багато хімічних мутагенів. Наприклад, алкалоїд колхіцин руйнує веретено поділу, що призводить до подвоєння числа хромосомних наборів у клітині. Газ іприт, який використовують як хімічну зброю, підвищує частоту мутацій у піддослідних мишей в 90 разів. Хімічні мутагени здатні спричиняти мутації всіх типів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До біологічних мутагенів належать віруси. У клітинах, уражених вірусами, мутації спостерігають значно частіше, ніж у здорових. Віруси можуть вводити певну кількість власної генетичної інформації в генотип клітини-хазяїна. Вважають, що ці процеси відігравали важливу роль в еволюції прокаріотів, оскільки віруси таким чином переносять генетичну інформацію між клітинами різних видів хазяїв (мал. 72). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.3..JPG|150x451px|17.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є мутації, які виникають без помітного впливу мутагенних факторів, так звані спонтанні мутації (від лат. Спонтанеус — самочинний), наприклад, як помилки при відтворенні генетичного коду. їхні причини ще остаточно не з'ясовано. Ними можуть бути: природний радіаційний фон, космічні промені, які досягають поверхні Землі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують біологічні антимутаційні механізми? Живі організми здатні певним чином захищати свої гени від мутацій. Приміром, більшість амінокислот закодована не одним, а кількома триплетами; багато генів у генотипі повторюють один одного. Змінені внаслідок мутацій ділянки молекули ДНК можуть видалятися за допомогою ферментів: утворюються два розриви, змінена ділянка видаляється, а на її місце вбудовується інша з притаманною цій частині молекули послідовністю нуклеотидів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які загальні властивості мутацій? До мутацій здатні всі живі організми. Вони виникають раптово, а зміни, спричинені мутаціями, стійкі й можуть успадковуватися. Мутації можуть бути шкідливими, нейтральними або, надзвичайно рідко, корисними для організмів. Одні й ті самі мутації можуть виникати неодноразово. Мутагени універсальні, тобто здатні спричиняти мутації в організмів будь-якого виду. На відміну від модифікацій, мутації неспрямовані: один і той самий мутагенний фактор, який діє з однаковою силою на ідентичні в генетичному відношенні організми (наприклад, на однояйцевих близнят), може спричиняти різні типи мутацій. Разом із тим різні за своєю природою мутагени можуть викликати у генетично різних організмів подібні спадкові зміни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь зараженості мутаційних змін у фенотипі не залежить від інтенсивності й тривалості дії мутагенного фактора. Так, слабкий мутаген, який діє нетривалий час, іноді здатний спричинити значніші зміни у фенотипі, ніж сильніший. Проте із зростанням інтенсивності дії мутагенного фактора частота виникнення мутацій зростає лише до певної межі (мал. 73). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для всіх мутагенних факторів не існує нижнього порогу їхньої дії, тобто такої межі зниження інтенсивності, після якої вони неспроможні спричиняти мутації. Ця властивість мутагенів має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки свідчить про те, що генотип організмів необхідно захищати від усіх мутагенних факторів, якою б низькою не була інтенсивність їхньої дії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні види живих організмів і навіть різні особини одного виду, неоднаково чутливі до дії мутагенних факторів. Так, дорослі особини деяких груп членистоногих (наприклад, скорпіонів, багатоніжок-ківсяків) здатні витримувати дози радіації до 100 000 рад (1 рад = 1,07 рентгена). А для того щоб убити клітини деяких бактерій, необхідна доза близько 1 000 000 рад. Для людини смертельною вважають дозу 700 рад. При цьому, на ранніх етапах розвитку чутливість організму до мутагенних факторів вища, ніж у дорослих особин. Так, доза в 200 рад здатна вбивати зародки комарів, тоді як дорослі комахи зберігають життєздатність при дозах понад 10 000 рад. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яке значення мутацій у природі та житті людини? Мутації є основним джерелом спадкової мінливості — одного з факторів еволюції організмів. Завдяки мутаціям з'являються нові алелі (їх називають мутантними). Більшість мутацій шкідлива для живих істот, оскільки вони знижують їхню пристосованість до умов існування. Проте нейтральні мутації за певних змін середовища існування можуть виявитися корисними для організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації широко застосовують у селекції рослин і мікроорганізмів, оскільки вони дають змогу збільшити різноманітність вихідного матеріалу і тим самим підвишцти ефективність селекційної роботи. Використовують мутації і для розроблення генетичних методів боротьби з шкідниками сільського і лісового господарств, кровосисними комахами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У лабораторних умовах на самців шкідливого для людини виду діють мутагенними факторами (наприклад, рентгенівськими променями), які впливають на статеві клітини. Внаслідок цього такі самці стають нездатними до запліднення, їх випускають у природу, де вони паруються з самками. Відкладені цими самками яйця ''— ''нежиттєздатні. Так, не забруднюючи довкілля отрутохімікатами, можна достатньо ефективно знижувати чисельність шкідливих і кровосисних видів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював видатний російський генетик і селекціонер М.І. Вавилов. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За цим законом, генетично близькі види і роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів або родів. При цьому, чим тісніші родинні зв'язки між організмами, тим подібніші ряди їхньої спадкової мінливості. Цю закономірність М.І. Вавилов встановив для рослин (мал. 74), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
але вона виявилась універсальною для всіх організмів. Генетичною основою цього закону є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний кількості їхніх спільних генів. Тому і мутації цих генів можуть бути подібними. У фенотипі це проявляється подібною мінливістю багатьох ознак у близьких видів, родів й інших таксонів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості пояснює спрямованість історичного розвитку споріднених груп організмів. Спираючись на нього і вивчивши спадкову мінливість близьких видів, у селекції планують роботу із створення нових сортів рослин і порід тварин з певним набором спадкових ознак. У систематиці організмів цей закон дає можливість передбачити існування невідомих науці систематичних груп (видів, родів тощо) з певною сукупністю ознак, якщо форми з подібними поєднаннями ознак виявлено в споріднених групах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке спадкова і неспадкова мінливість, однояйцеві близнята? Що таке порода тварин і сорт рослин? Що таке кількісні та якісні ознаки? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одна з головних проблем генетики — з'ясування співвідносної ролі генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу організмів. Учені вже давно звернули увагу на той факт, що однояйцеві близнята, які росли в різних умовах, відмінні за фенотипом. Це прояв неспадкової мінливості, її дослідження дають можливість з'ясувати, як спадкова інформація реалізується за певних умов середовища існування. Вивчення неспадкової мінливості має і практичне значення: створюючи нові породи і сорти організмів, селекціонери повинні відрізняти спадкову мінливість від неспадкової і підбирати такі умови, за яких найчіткіше у фенотипі організмів проявляються корисні для людини стани ознак і пригнічуються прояви шкідливих. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке модифікаційна мінливість? Які її властивості? Модифікаційна (від лат. модус — міра, вигляд і фаціо — роблю) мінливість — це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов'язані зі змінами генотипу. Отже, модифікаційні зміни (модифікації) — це реакції організмів на зміну інтенсивності дії певних чинників довкілля. Вони однакові для всіх генотипно однорідних організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, у всіх рослин стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі й тонкі листки, а у тих, які ростуть на суходолі — вони стрілоподібні. У рослин стрілолисту, занурених у воду частково, формуються листки обох типів (мал. 59). У денного метелика рябокрилки мінливої основне тло крил залежить від температури, за якої розвивалися лялечки: з тих, що перезимували виходять метелики з цегляно-червоним, а з тих, що розвивалися в умовах підвищених літніх температур, з чорним тлом крил (мал. 58). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь вираженості модифікацій прямо залежить від інтенсивності й тривалості дії на організм певного чинника. Так, у дрібного рачка-артемії ступінь волохатості задньої частини черевця залежить від солоності води: вона тим більша, чим нижча концентрація солей у воді (мал. 60). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час точилися дискусії про можливість успадкування нових станів ознак, набутих організмом під час індивідуального розвитку. Вперше те, що модифікації не успадковуються, довів німецький учений А. Вейсман. Протягом багатьох поколінь він відрізав мишам хвости, але у безхвостих батьків завжди народжувалися хвостаті нащадки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як показали численні дослідження, модифікації можуть зникати протягом життя однієї особини, якщо припиняється дія чинника, який їх викликав. Наприклад, загар, набутий людиною влітку, поступово зникає протягом осінньо-зимового періоду. Якщо рослину стрілолист (мал. 59) пересадити з води на суходіл, то нові листки матимуть не видовжену, а стрілоподібну форму. Деякі модифікації, які виникли переважно на ранніх етапах індивідуального розвитку, можуть зберігатися протягом усього життя особини. Але нащадкам вони не передаються. Наприклад, викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися нормальними, якщо під час свого розвитку вони одержуватимуть потрібну кількість вітаміну Б. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Інший приклад модифікацій, які зберігаються протягом життя, ''— ''це диференціація личинок медоносної бджоли на цариць і робочих особин. Личинки, що розвиваються в особливих великих комірках і живляться лише «молочком», яке виробляють особливі залози робочих бджіл, розвиваються в цариць. А ті, яких вигодовують пергою (сумішшю меду і пилку), згодом стають робочими особинами ''— ''недорозвиненими самками, нездатними до розмноження. Отже, диференціація личинок жіночої статі медоносної бджоли залежить від їжі, яку вони одержують під час свого розвитку. Якщо на ранніх етапах розвитку поміняти місцями личинок, з яких у подальшому мали розвиватися цариця і робоча бджола, то відповідно зміняться характер їхнього живлення й подальша диференціація. Проте на пізніших етапах розвитку це стає неможливим.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища. Наприклад, зміна форми листків стрілолиста із стрілоподібної на стрічкоподібну (лінійну) при зануренні цієї рослини у воду захищає її від ушкодження течією. Зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії низьких температур, а загар людини — від шкідливої дії сонячного випромінювання. Все це дає підставу вважати, що подібні модифікації виникли в процесі історичного розвитку виду як певні пристосувальні реакції на зміни умов середовища існування, з якими постійно стикаються організми (мал. 61). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте не всі модифікації мають пристосувальний характер. Наприклад, якщо затінити нижню частину стебла картоплі, то на ній почнуть утворюватися надземні бульби (мал. 62). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одного з видів ранників при занурюванні рослини в воду і сильному затіненні, верхівкове суцвіття перетворюється на бульбу. Отже, модифікації, позбавлені пристосувального значення, виникають тоді, коли організми опиняються в незвичних для себе умовах, з якими не доводилося постійно стикатися їхнім предкам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які статистичні закономірності модифікаційної мінливості? Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Зокрема, будь-яка ознака може змінюватись лише в певних межах. Такі межі модифікаційної мінливості ознак зумовлені генотипом організму і мають назву норми реакції. Отже, конкретний алельний ген зумовлює не розвиток певного, кодованого ним стану ознаки, а лише межі, в яких той може змінюватися залежно від інтенсивності дії тих чи інших чинників навколишнього середовища. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед ознак є такі, різні стани яких майже повністю визначаються генотипом (наприклад, розташування очей, кількість пальців на кінцівках, група крові, характер жилкування листків тощо). Але на ступінь прояву станів інших ознак (ріст і маса організмів, розміри листкової пластинки тощо) значно впливають умови довкілля. Наприклад, розвиток горностаєвого забарвлення шерсті кролів залежить від температури (мал. 63). Якщо в такого кролика поголити ділянку тіла, вкриту білою шерстю, і прикласти до неї лід, то в умовах низької температури на ній виросте чорна шерсть (мал. 64). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.5..JPG]] [[Image:15.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норма реакції для різних ознак має власні межі. Найвужча норма реакції притаманна ознакам, які визначають життєздатність організмів (наприклад, взаєморозташування внутрішніх органів), а для ознак, які не мають такого значення, вона може бути ширшою (маса тіла, ріст, колір волосся). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для вивчення мінливості певної ознаки складають варіаційний (від лат. варіатіо — зміна) ряд — послідовність кількісних показників проявів станів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення (мал. 65). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.7..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довжина варіаційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості. Вона зумовлена генотипом організмів, але залежить від умов навколишнього середовища: чим вони будуть стабільніші, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо простежити розподіл окремих варіант усередині варіаційного ряду, то можна помітити, що найбільша їхня кількість розташована в середній його частині, тобто вони мають середнє значення певної ознаки. Такий розподіл пояснюється тим, що мінімальні та максимальні значення розвитку певної ознаки формуються тоді, коли більшість чинників довкілля діє в одному напрямі: найбільш або найменш сприятливому. Але організм, як правило, відчуває на собі різний їхній вплив: одні фактори сприяють розвитку ознаки, інші, навпаки, гальмують. Саме тому ступінь розвитку певної ознаки у більшості особин виду усереднені. Так, більшість людей має середній зріст, і лише незначна частина серед них — велетні або карлики. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розподіл варіант усередині варіаційного ряду можна графічно зобразити у вигляді варіаційної кривої (мал. 66). Варіаційна крива — це графічне зображення кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє межі модифікаційної мінливості та частоту зустрічальності окремих варіант. За допомогою варіаційної кривої можна встановити середні показники і норму реакції певної ознаки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які причини мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Що таке мутагенні фактори? Які групи мутагенних факторів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt; 3. У чому полягає біологічне значення мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Що таке спонтанні мутації? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Яким чином живі істоти можуть захищати свій генотип від мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 6. У чому полягає генетична суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Яке його практичне і теоретичне значення?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що таке модифікаційна мінливість і чому вона не успадковується? &amp;lt;br&amp;gt;8. Які властивості притаманні модифікаційній мінливості? &amp;lt;br&amp;gt;9. Хто і яким чином довів, що модифікації не успадковуються? Яке це мало значення для подальшого розвитку біології? &amp;lt;br&amp;gt;10. Що таке норма реакції? Чим вона зумовлюється? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке варіаційний ряд і варіаційна крива? &amp;lt;br&amp;gt;12. Яка роль генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу особин? &amp;lt;br&amp;gt;13. Яке біологічне значення модифікаційної мінливості? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості відрізняють мутаційну мінливість від модифікаційної? Чому саме модифікації, які виникли на ранніх етапах розвитку особини, зберігаються протягом усього її життя?&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Біологія|з біології]], планування з біології, завдання та відповіді по класам, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|плани конспектів]] уроків [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:38:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Причини мутацій, Модифікаційна мінливість, Норма реакції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПРИЧИНИ МУТАЦІЙ. МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ. НОРМА РЕАКЦІЇ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості генетичного коду? Що таке алкалоїди? Що вивчає систематика? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час причини мутацій залишалися нез'ясованими. Лише 1927 року американський генетик Герман Джозеф Меллер (Т.Д. Меллер (1890-1967) — видатний американський генетик. Разом з Т.Х. Морганом брав участь у розробленні хромосомної теорії спадковості. Лауреат Нобелівської премії (1964).) встановив, що мутації можна викликати штучно. Опромінюючи рентгенівськими променями дрозофіл, він спостерігав у них різноманітні мутації. Фактори, здатні спричиняти мутації, називають мутагенними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які відомі групи мутагенних факторів? За походженням мутагенні фактори бувають фізичними, хімічними та біологічними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед фізичних мутагенів найбільше значення мають іонізуючі випромінювання, зокрема рентгенівське. Проходячи крізь живу речовину, рентгенівські промені вибивають електрони із зовнішньої оболонки атомів або молекул, унаслідок чого останні стають позитивно зарядженими, а вибиті електрони продовжують цей процес, спричиняючи хімічні перетворення різних сполук живих організмів. До фізичних мутагенів належать також ультрафіолетові промені, підвищена температура тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ультрафіолетові промені, як і рентгенівські, в опромінених клітинах призводять до змін, які, у свою чергу, є причиною мутацій, як правило, генних, і рідше — хромосомних. Підвищена температура може збільшити частоту генних, а зростання її до верхньої межі витривалості організмів, і хромосомних мутацій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хімічні мутагени було відкрито пізніше за фізичні. Значний внесок у їхнє вивчення зробила українська школа генетиків, очолювана академіком С.М. Гершензоном. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нині відомо багато хімічних мутагенів. Наприклад, алкалоїд колхіцин руйнує веретено поділу, що призводить до подвоєння числа хромосомних наборів у клітині. Газ іприт, який використовують як хімічну зброю, підвищує частоту мутацій у піддослідних мишей в 90 разів. Хімічні мутагени здатні спричиняти мутації всіх типів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До біологічних мутагенів належать віруси. У клітинах, уражених вірусами, мутації спостерігають значно частіше, ніж у здорових. Віруси можуть вводити певну кількість власної генетичної інформації в генотип клітини-хазяїна. Вважають, що ці процеси відігравали важливу роль в еволюції прокаріотів, оскільки віруси таким чином переносять генетичну інформацію між клітинами різних видів хазяїв (мал. 72). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.3..JPG|150x451px|17.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є мутації, які виникають без помітного впливу мутагенних факторів, так звані спонтанні мутації (від лат. Спонтанеус — самочинний), наприклад, як помилки при відтворенні генетичного коду. їхні причини ще остаточно не з'ясовано. Ними можуть бути: природний радіаційний фон, космічні промені, які досягають поверхні Землі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують біологічні антимутаційні механізми? Живі організми здатні певним чином захищати свої гени від мутацій. Приміром, більшість амінокислот закодована не одним, а кількома триплетами; багато генів у генотипі повторюють один одного. Змінені внаслідок мутацій ділянки молекули ДНК можуть видалятися за допомогою ферментів: утворюються два розриви, змінена ділянка видаляється, а на її місце вбудовується інша з притаманною цій частині молекули послідовністю нуклеотидів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які загальні властивості мутацій? До мутацій здатні всі живі організми. Вони виникають раптово, а зміни, спричинені мутаціями, стійкі й можуть успадковуватися. Мутації можуть бути шкідливими, нейтральними або, надзвичайно рідко, корисними для організмів. Одні й ті самі мутації можуть виникати неодноразово. Мутагени універсальні, тобто здатні спричиняти мутації в організмів будь-якого виду. На відміну від модифікацій, мутації неспрямовані: один і той самий мутагенний фактор, який діє з однаковою силою на ідентичні в генетичному відношенні організми (наприклад, на однояйцевих близнят), може спричиняти різні типи мутацій. Разом із тим різні за своєю природою мутагени можуть викликати у генетично різних організмів подібні спадкові зміни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь зараженості мутаційних змін у фенотипі не залежить від інтенсивності й тривалості дії мутагенного фактора. Так, слабкий мутаген, який діє нетривалий час, іноді здатний спричинити значніші зміни у фенотипі, ніж сильніший. Проте із зростанням інтенсивності дії мутагенного фактора частота виникнення мутацій зростає лише до певної межі (мал. 73). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для всіх мутагенних факторів не існує нижнього порогу їхньої дії, тобто такої межі зниження інтенсивності, після якої вони неспроможні спричиняти мутації. Ця властивість мутагенів має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки свідчить про те, що генотип організмів необхідно захищати від усіх мутагенних факторів, якою б низькою не була інтенсивність їхньої дії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні види живих організмів і навіть різні особини одного виду, неоднаково чутливі до дії мутагенних факторів. Так, дорослі особини деяких груп членистоногих (наприклад, скорпіонів, багатоніжок-ківсяків) здатні витримувати дози радіації до 100 000 рад (1 рад = 1,07 рентгена). А для того щоб убити клітини деяких бактерій, необхідна доза близько 1 000 000 рад. Для людини смертельною вважають дозу 700 рад. При цьому, на ранніх етапах розвитку чутливість організму до мутагенних факторів вища, ніж у дорослих особин. Так, доза в 200 рад здатна вбивати зародки комарів, тоді як дорослі комахи зберігають життєздатність при дозах понад 10 000 рад. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яке значення мутацій у природі та житті людини? Мутації є основним джерелом спадкової мінливості — одного з факторів еволюції організмів. Завдяки мутаціям з'являються нові алелі (їх називають мутантними). Більшість мутацій шкідлива для живих істот, оскільки вони знижують їхню пристосованість до умов існування. Проте нейтральні мутації за певних змін середовища існування можуть виявитися корисними для організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації широко застосовують у селекції рослин і мікроорганізмів, оскільки вони дають змогу збільшити різноманітність вихідного матеріалу і тим самим підвишцти ефективність селекційної роботи. Використовують мутації і для розроблення генетичних методів боротьби з шкідниками сільського і лісового господарств, кровосисними комахами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У лабораторних умовах на самців шкідливого для людини виду діють мутагенними факторами (наприклад, рентгенівськими променями), які впливають на статеві клітини. Внаслідок цього такі самці стають нездатними до запліднення, їх випускають у природу, де вони паруються з самками. Відкладені цими самками яйця ''— ''нежиттєздатні. Так, не забруднюючи довкілля отрутохімікатами, можна достатньо ефективно знижувати чисельність шкідливих і кровосисних видів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював видатний російський генетик і селекціонер М.І. Вавилов. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За цим законом, генетично близькі види і роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів або родів. При цьому, чим тісніші родинні зв'язки між організмами, тим подібніші ряди їхньої спадкової мінливості. Цю закономірність М.І. Вавилов встановив для рослин (мал. 74), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
але вона виявилась універсальною для всіх організмів. Генетичною основою цього закону є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний кількості їхніх спільних генів. Тому і мутації цих генів можуть бути подібними. У фенотипі це проявляється подібною мінливістю багатьох ознак у близьких видів, родів й інших таксонів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості пояснює спрямованість історичного розвитку споріднених груп організмів. Спираючись на нього і вивчивши спадкову мінливість близьких видів, у селекції планують роботу із створення нових сортів рослин і порід тварин з певним набором спадкових ознак. У систематиці організмів цей закон дає можливість передбачити існування невідомих науці систематичних груп (видів, родів тощо) з певною сукупністю ознак, якщо форми з подібними поєднаннями ознак виявлено в споріднених групах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке спадкова і неспадкова мінливість, однояйцеві близнята? Що таке порода тварин і сорт рослин? Що таке кількісні та якісні ознаки? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одна з головних проблем генетики — з'ясування співвідносної ролі генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу організмів. Учені вже давно звернули увагу на той факт, що однояйцеві близнята, які росли в різних умовах, відмінні за фенотипом. Це прояв неспадкової мінливості, її дослідження дають можливість з'ясувати, як спадкова інформація реалізується за певних умов середовища існування. Вивчення неспадкової мінливості має і практичне значення: створюючи нові породи і сорти організмів, селекціонери повинні відрізняти спадкову мінливість від неспадкової і підбирати такі умови, за яких найчіткіше у фенотипі організмів проявляються корисні для людини стани ознак і пригнічуються прояви шкідливих. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке модифікаційна мінливість? Які її властивості? Модифікаційна (від лат. модус — міра, вигляд і фаціо — роблю) мінливість — це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов'язані зі змінами генотипу. Отже, модифікаційні зміни (модифікації) — це реакції організмів на зміну інтенсивності дії певних чинників довкілля. Вони однакові для всіх генотипно однорідних організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, у всіх рослин стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі й тонкі листки, а у тих, які ростуть на суходолі — вони стрілоподібні. У рослин стрілолисту, занурених у воду частково, формуються листки обох типів (мал. 59). У денного метелика рябокрилки мінливої основне тло крил залежить від температури, за якої розвивалися лялечки: з тих, що перезимували виходять метелики з цегляно-червоним, а з тих, що розвивалися в умовах підвищених літніх температур, з чорним тлом крил (мал. 58). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь вираженості модифікацій прямо залежить від інтенсивності й тривалості дії на організм певного чинника. Так, у дрібного рачка-артемії ступінь волохатості задньої частини черевця залежить від солоності води: вона тим більша, чим нижча концентрація солей у воді (мал. 60). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час точилися дискусії про можливість успадкування нових станів ознак, набутих організмом під час індивідуального розвитку. Вперше те, що модифікації не успадковуються, довів німецький учений А. Вейсман. Протягом багатьох поколінь він відрізав мишам хвости, але у безхвостих батьків завжди народжувалися хвостаті нащадки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як показали численні дослідження, модифікації можуть зникати протягом життя однієї особини, якщо припиняється дія чинника, який їх викликав. Наприклад, загар, набутий людиною влітку, поступово зникає протягом осінньо-зимового періоду. Якщо рослину стрілолист (мал. 59) пересадити з води на суходіл, то нові листки матимуть не видовжену, а стрілоподібну форму. Деякі модифікації, які виникли переважно на ранніх етапах індивідуального розвитку, можуть зберігатися протягом усього життя особини. Але нащадкам вони не передаються. Наприклад, викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися нормальними, якщо під час свого розвитку вони одержуватимуть потрібну кількість вітаміну Б. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Інший приклад модифікацій, які зберігаються протягом життя, ''— ''це диференціація личинок медоносної бджоли на цариць і робочих особин. Личинки, що розвиваються в особливих великих комірках і живляться лише «молочком», яке виробляють особливі залози робочих бджіл, розвиваються в цариць. А ті, яких вигодовують пергою (сумішшю меду і пилку), згодом стають робочими особинами ''— ''недорозвиненими самками, нездатними до розмноження. Отже, диференціація личинок жіночої статі медоносної бджоли залежить від їжі, яку вони одержують під час свого розвитку. Якщо на ранніх етапах розвитку поміняти місцями личинок, з яких у подальшому мали розвиватися цариця і робоча бджола, то відповідно зміняться характер їхнього живлення й подальша диференціація. Проте на пізніших етапах розвитку це стає неможливим.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища. Наприклад, зміна форми листків стрілолиста із стрілоподібної на стрічкоподібну (лінійну) при зануренні цієї рослини у воду захищає її від ушкодження течією. Зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії низьких температур, а загар людини — від шкідливої дії сонячного випромінювання. Все це дає підставу вважати, що подібні модифікації виникли в процесі історичного розвитку виду як певні пристосувальні реакції на зміни умов середовища існування, з якими постійно стикаються організми (мал. 61). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте не всі модифікації мають пристосувальний характер. Наприклад, якщо затінити нижню частину стебла картоплі, то на ній почнуть утворюватися надземні бульби (мал. 62). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одного з видів ранників при занурюванні рослини в воду і сильному затіненні, верхівкове суцвіття перетворюється на бульбу. Отже, модифікації, позбавлені пристосувального значення, виникають тоді, коли організми опиняються в незвичних для себе умовах, з якими не доводилося постійно стикатися їхнім предкам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які статистичні закономірності модифікаційної мінливості? Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Зокрема, будь-яка ознака може змінюватись лише в певних межах. Такі межі модифікаційної мінливості ознак зумовлені генотипом організму і мають назву норми реакції. Отже, конкретний алельний ген зумовлює не розвиток певного, кодованого ним стану ознаки, а лише межі, в яких той може змінюватися залежно від інтенсивності дії тих чи інших чинників навколишнього середовища. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед ознак є такі, різні стани яких майже повністю визначаються генотипом (наприклад, розташування очей, кількість пальців на кінцівках, група крові, характер жилкування листків тощо). Але на ступінь прояву станів інших ознак (ріст і маса організмів, розміри листкової пластинки тощо) значно впливають умови довкілля. Наприклад, розвиток горностаєвого забарвлення шерсті кролів залежить від температури (мал. 63). Якщо в такого кролика поголити ділянку тіла, вкриту білою шерстю, і прикласти до неї лід, то в умовах низької температури на ній виросте чорна шерсть (мал. 64). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.5..JPG]] [[Image:15.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норма реакції для різних ознак має власні межі. Найвужча норма реакції притаманна ознакам, які визначають життєздатність організмів (наприклад, взаєморозташування внутрішніх органів), а для ознак, які не мають такого значення, вона може бути ширшою (маса тіла, ріст, колір волосся). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для вивчення мінливості певної ознаки складають варіаційний (від лат. варіатіо — зміна) ряд — послідовність кількісних показників проявів станів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення (мал. 65). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.7..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довжина варіаційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості. Вона зумовлена генотипом організмів, але залежить від умов навколишнього середовища: чим вони будуть стабільніші, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо простежити розподіл окремих варіант усередині варіаційного ряду, то можна помітити, що найбільша їхня кількість розташована в середній його частині, тобто вони мають середнє значення певної ознаки. Такий розподіл пояснюється тим, що мінімальні та максимальні значення розвитку певної ознаки формуються тоді, коли більшість чинників довкілля діє в одному напрямі: найбільш або найменш сприятливому. Але організм, як правило, відчуває на собі різний їхній вплив: одні фактори сприяють розвитку ознаки, інші, навпаки, гальмують. Саме тому ступінь розвитку певної ознаки у більшості особин виду усереднені. Так, більшість людей має середній зріст, і лише незначна частина серед них - велетні або карлики. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розподіл варіант усередині варіаційного ряду можна графічно зобразити у вигляді варіаційної кривої (мал. 66). Варіаційна крива — це графічне зображення кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє межі модифікаційної мінливості та частоту зустрічальності окремих варіант. За допомогою варіаційної кривої можна встановити середні показники і норму реакції певної ознаки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які причини мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Що таке мутагенні фактори? Які групи мутагенних факторів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt; 3. У чому полягає біологічне значення мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Що таке спонтанні мутації? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Яким чином живі істоти можуть захищати свій генотип від мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 6. У чому полягає генетична суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Яке його практичне і теоретичне значення?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що таке модифікаційна мінливість і чому вона не успадковується? &amp;lt;br&amp;gt;8. Які властивості притаманні модифікаційній мінливості? &amp;lt;br&amp;gt;9. Хто і яким чином довів, що модифікації не успадковуються? Яке це мало значення для подальшого розвитку біології? &amp;lt;br&amp;gt;10. Що таке норма реакції? Чим вона зумовлюється? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке варіаційний ряд і варіаційна крива? &amp;lt;br&amp;gt;12. Яка роль генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу особин? &amp;lt;br&amp;gt;13. Яке біологічне значення модифікаційної мінливості? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості відрізняють мутаційну мінливість від модифікаційної? Чому саме модифікації, які виникли на ранніх етапах розвитку особини, зберігаються протягом усього її життя?&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Біологія|з біології]], планування з біології, завдання та відповіді по класам, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|плани конспектів]] уроків [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:36:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Причини мутацій, Модифікаційна мінливість, Норма реакції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПРИЧИНИ МУТАЦІЙ. МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ. НОРМА РЕАКЦІЇ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості генетичного коду? Що таке алкалоїди? Що вивчає систематика? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час причини мутацій залишалися нез'ясованими. Лише 1927 року американський генетик Герман Джозеф Меллер (Т.Д. Меллер (1890-1967) — видатний американський генетик. Разом з Т.Х. Морганом брав участь у розробленні хромосомної теорії спадковості. Лауреат Нобелівської премії (1964).) встановив, що мутації можна викликати штучно. Опромінюючи рентгенівськими променями дрозофіл, він спостерігав у них різноманітні мутації. Фактори, здатні спричиняти мутації, називають мутагенними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які відомі групи мутагенних факторів? За походженням мутагенні фактори бувають фізичними, хімічними та біологічними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед фізичних мутагенів найбільше значення мають іонізуючі випромінювання, зокрема рентгенівське. Проходячи крізь живу речовину, рентгенівські промені вибивають електрони із зовнішньої оболонки атомів або молекул, унаслідок чого останні стають позитивно зарядженими, а вибиті електрони продовжують цей процес, спричиняючи хімічні перетворення різних сполук живих організмів. До фізичних мутагенів належать також ультрафіолетові промені, підвищена температура тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ультрафіолетові промені, як і рентгенівські, в опромінених клітинах призводять до змін, які, у свою чергу, є причиною мутацій, як правило, генних, і рідше — хромосомних. Підвищена температура може збільшити частоту генних, а зростання її до верхньої межі витривалості організмів, і хромосомних мутацій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хімічні мутагени було відкрито пізніше за фізичні. Значний внесок у їхнє вивчення зробила українська школа генетиків, очолювана академіком С.М. Гершензоном. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нині відомо багато хімічних мутагенів. Наприклад, алкалоїд колхіцин руйнує веретено поділу, що призводить до подвоєння числа хромосомних наборів у клітині. Газ іприт, який використовують як хімічну зброю, підвищує частоту мутацій у піддослідних мишей в 90 разів. Хімічні мутагени здатні спричиняти мутації всіх типів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До біологічних мутагенів належать віруси. У клітинах, уражених вірусами, мутації спостерігають значно частіше, ніж у здорових. Віруси можуть вводити певну кількість власної генетичної інформації в генотип клітини-хазяїна. Вважають, що ці процеси відігравали важливу роль в еволюції прокаріотів, оскільки віруси таким чином переносять генетичну інформацію між клітинами різних видів хазяїв (мал. 72). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.3..JPG|150x451px|17.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є мутації, які виникають без помітного впливу мутагенних факторів, так звані спонтанні мутації (від лат. Спонтанеус — самочинний), наприклад, як помилки при відтворенні генетичного коду. їхні причини ще остаточно не з'ясовано. Ними можуть бути: природний радіаційний фон, космічні промені, які досягають поверхні Землі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують біологічні антимутаційні механізми? Живі організми здатні певним чином захищати свої гени від мутацій. Приміром, більшість амінокислот закодована не одним, а кількома триплетами; багато генів у генотипі повторюють один одного. Змінені внаслідок мутацій ділянки молекули ДНК можуть видалятися за допомогою ферментів: утворюються два розриви, змінена ділянка видаляється, а на її місце вбудовується інша з притаманною цій частині молекули послідовністю нуклеотидів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які загальні властивості мутацій? До мутацій здатні всі живі організми. Вони виникають раптово, а зміни, спричинені мутаціями, стійкі й можуть успадковуватися. Мутації можуть бути шкідливими, нейтральними або, надзвичайно рідко, корисними для організмів. Одні й ті самі мутації можуть виникати неодноразово. Мутагени універсальні, тобто здатні спричиняти мутації в організмів будь-якого виду. На відміну від модифікацій, мутації неспрямовані: один і той самий мутагенний фактор, який діє з однаковою силою на ідентичні в генетичному відношенні організми (наприклад, на однояйцевих близнят), може спричиняти різні типи мутацій. Разом із тим різні за своєю природою мутагени можуть викликати у генетично різних організмів подібні спадкові зміни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь зараженості мутаційних змін у фенотипі не залежить від інтенсивності й тривалості дії мутагенного фактора. Так, слабкий мутаген, який діє нетривалий час, іноді здатний спричинити значніші зміни у фенотипі, ніж сильніший. Проте із зростанням інтенсивності дії мутагенного фактора частота виникнення мутацій зростає лише до певної межі (мал. 73). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для всіх мутагенних факторів не існує нижнього порогу їхньої дії, тобто такої межі зниження інтенсивності, після якої вони неспроможні спричиняти мутації. Ця властивість мутагенів має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки свідчить про те, що генотип організмів необхідно захищати від усіх мутагенних факторів, якою б низькою не була інтенсивність їхньої дії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні види живих організмів і навіть різні особини одного виду, неоднаково чутливі до дії мутагенних факторів. Так, дорослі особини деяких груп членистоногих (наприклад, скорпіонів, багатоніжок-ківсяків) здатні витримувати дози радіації до 100 000 рад (1 рад = 1,07 рентгена). А для того щоб убити клітини деяких бактерій, необхідна доза близько 1 000 000 рад. Для людини смертельною вважають дозу 700 рад. При цьому, на ранніх етапах розвитку чутливість організму до мутагенних факторів вища, ніж у дорослих особин. Так, доза в 200 рад здатна вбивати зародки комарів, тоді як дорослі комахи зберігають життєздатність при дозах понад 10 000 рад. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яке значення мутацій у природі та житті людини? Мутації є основним джерелом спадкової мінливості — одного з факторів еволюції організмів. Завдяки мутаціям з'являються нові алелі (їх називають мутантними). Більшість мутацій шкідлива для живих істот, оскільки вони знижують їхню пристосованість до умов існування. Проте нейтральні мутації за певних змін середовища існування можуть виявитися корисними для організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації широко застосовують у селекції рослин і мікроорганізмів, оскільки вони дають змогу збільшити різноманітність вихідного матеріалу і тим самим підвишцти ефективність селекційної роботи. Використовують мутації і для розроблення генетичних методів боротьби з шкідниками сільського і лісового господарств, кровосисними комахами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У лабораторних умовах на самців шкідливого для людини виду діють мутагенними факторами (наприклад, рентгенівськими променями), які впливають на статеві клітини. Внаслідок цього такі самці стають нездатними до запліднення, їх випускають у природу, де вони паруються з самками. Відкладені цими самками яйця ''— ''нежиттєздатні. Так, не забруднюючи довкілля отрутохімікатами, можна достатньо ефективно знижувати чисельність шкідливих і кровосисних видів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював видатний російський генетик і селекціонер М.І. Вавилов. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За цим законом, генетично близькі види і роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів або родів. При цьому, чим тісніші родинні зв'язки між організмами, тим подібніші ряди їхньої спадкової мінливості. Цю закономірність М.І. Вавилов встановив для рослин (мал. 74), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
але вона виявилась універсальною для всіх організмів. Генетичною основою цього закону є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний кількості їхніх спільних генів. Тому і мутації цих генів можуть бути подібними. У фенотипі це проявляється подібною мінливістю багатьох ознак у близьких видів, родів й інших таксонів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості пояснює спрямованість історичного розвитку споріднених груп організмів. Спираючись на нього і вивчивши спадкову мінливість близьких видів, у селекції планують роботу із створення нових сортів рослин і порід тварин з певним набором спадкових ознак. У систематиці організмів цей закон дає можливість передбачити існування невідомих науці систематичних груп (видів, родів тощо) з певною сукупністю ознак, якщо форми з подібними поєднаннями ознак виявлено в споріднених групах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке спадкова і неспадкова мінливість, однояйцеві близнята? Що таке порода тварин і сорт рослин? Що таке кількісні та якісні ознаки? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одна з головних проблем генетики — з'ясування співвідносної ролі генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу організмів. Учені вже давно звернули увагу на той факт, що однояйцеві близнята, які росли в різних умовах, відмінні за фенотипом. Це прояв неспадкової мінливості, її дослідження дають можливість з'ясувати, як спадкова інформація реалізується за певних умов середовища існування. Вивчення неспадкової мінливості має і практичне значення: створюючи нові породи і сорти організмів, селекціонери повинні відрізняти спадкову мінливість від неспадкової і підбирати такі умови, за яких найчіткіше у фенотипі організмів проявляються корисні для людини стани ознак і пригнічуються прояви шкідливих. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке модифікаційна мінливість? Які її властивості? Модифікаційна (від лат. модус — міра, вигляд і фаціо — роблю) мінливість — це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов'язані зі змінами генотипу. Отже, модифікаційні зміни (модифікації) - це реакції організмів на зміну інтенсивності дії певних чинників довкілля. Вони однакові для всіх генотипно однорідних організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, у всіх рослин стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі й тонкі листки, а у тих, які ростуть на суходолі — вони стрілоподібні. У рослин стрілолисту, занурених у воду частково, формуються листки обох типів (мал. 59). У денного метелика рябокрилки мінливої основне тло крил залежить від температури, за якої розвивалися лялечки: з тих, що перезимували виходять метелики з цегляно-червоним, а з тих, що розвивалися в умовах підвищених літніх температур, з чорним тлом крил (мал. 58). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь вираженості модифікацій прямо залежить від інтенсивності й тривалості дії на організм певного чинника. Так, у дрібного рачка-артемії ступінь волохатості задньої частини черевця залежить від солоності води: вона тим більша, чим нижча концентрація солей у воді (мал. 60). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час точилися дискусії про можливість успадкування нових станів ознак, набутих організмом під час індивідуального розвитку. Вперше те, що модифікації не успадковуються, довів німецький учений А. Вейсман. Протягом багатьох поколінь він відрізав мишам хвости, але у безхвостих батьків завжди народжувалися хвостаті нащадки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як показали численні дослідження, модифікації можуть зникати протягом життя однієї особини, якщо припиняється дія чинника, який їх викликав. Наприклад, загар, набутий людиною влітку, поступово зникає протягом осінньо-зимового періоду. Якщо рослину стрілолист (мал. 59) пересадити з води на суходіл, то нові листки матимуть не видовжену, а стрілоподібну форму. Деякі модифікації, які виникли переважно на ранніх етапах індивідуального розвитку, можуть зберігатися протягом усього життя особини. Але нащадкам вони не передаються. Наприклад, викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися нормальними, якщо під час свого розвитку вони одержуватимуть потрібну кількість вітаміну Б. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Інший приклад модифікацій, які зберігаються протягом життя, ''—''це диференціація личинок медоносної бджоли на цариць і робочих особин. Личинки, що розвиваються в особливих великих комірках і живляться лише «молочком», яке виробляють особливі залози робочих бджіл, розвиваються в цариць. А ті, яких вигодовують пергою (сумішшю меду і пилку), згодом стають робочими особинами ''—''недорозвиненими самками, нездатними до розмноження. Отже, диференціація личинок жіночої статі медоносної бджоли залежить від їжі, яку вони одержують під час свого розвитку. Якщо на ранніх етапах розвитку поміняти місцями личинок, з яких у подальшому мали розвиватися цариця і робоча бджола, то відповідно зміняться характер їхнього живлення й подальша диференціація. Проте на пізніших етапах розвитку це стає неможливим.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища. Наприклад, зміна форми листків стрілолиста із стрілоподібної на стрічкоподібну (лінійну) при зануренні цієї рослини у воду захищає її від ушкодження течією. Зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії низьких температур, а загар людини — від шкідливої дії сонячного випромінювання. Все це дає підставу вважати, що подібні модифікації виникли в процесі історичного розвитку виду як певні пристосувальні реакції на зміни умов середовища існування, з якими постійно стикаються організми (мал. 61). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте не всі модифікації мають пристосувальний характер. Наприклад, якщо затінити нижню частину стебла картоплі, то на ній почнуть утворюватися надземні бульби (мал. 62). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одного з видів ранників при занурюванні рослини в воду і сильному затіненні, верхівкове суцвіття перетворюється на бульбу. Отже, модифікації, позбавлені пристосувального значення, виникають тоді, коли організми опиняються в незвичних для себе умовах, з якими не доводилося постійно стикатися їхнім предкам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які статистичні закономірності модифікаційної мінливості? Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Зокрема, будь-яка ознака може змінюватись лише в певних межах. Такі межі модифікаційної мінливості ознак зумовлені генотипом організму і мають назву норми реакції. Отже, конкретний алельний ген зумовлює не розвиток певного, кодованого ним стану ознаки, а лише межі, в яких той може змінюватися залежно від інтенсивності дії тих чи інших чинників навколишнього середовища. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед ознак є такі, різні стани яких майже повністю визначаються генотипом (наприклад, розташування очей, кількість пальців на кінцівках, група крові, характер жилкування листків тощо). Але на ступінь прояву станів інших ознак (ріст і маса організмів, розміри листкової пластинки тощо) значно впливають умови довкілля. Наприклад, розвиток горностаєвого забарвлення шерсті кролів залежить від температури (мал. 63). Якщо в такого кролика поголити ділянку тіла, вкриту білою шерстю, і прикласти до неї лід, то в умовах низької температури на ній виросте чорна шерсть (мал. 64). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.5..JPG]] [[Image:15.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норма реакції для різних ознак має власні межі. Найвужча норма реакції притаманна ознакам, які визначають життєздатність організмів (наприклад, взаєморозташування внутрішніх органів), а для ознак, які не мають такого значення, вона може бути ширшою (маса тіла, ріст, колір волосся). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для вивчення мінливості певної ознаки складають варіаційний (від лат. варіатіо — зміна) ряд — послідовність кількісних показників проявів станів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення (мал. 65). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.7..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довжина варіаційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості. Вона зумовлена генотипом організмів, але залежить від умов навколишнього середовища: чим вони будуть стабільніші, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо простежити розподіл окремих варіант усередині варіаційного ряду, то можна помітити, що найбільша їхня кількість розташована в середній його частині, тобто вони мають середнє значення певної ознаки. Такий розподіл пояснюється тим, що мінімальні та максимальні значення розвитку певної ознаки формуються тоді, коли більшість чинників довкілля діє в одному напрямі: найбільш або найменш сприятливому. Але організм, як правило, відчуває на собі різний їхній вплив: одні фактори сприяють розвитку ознаки, інші, навпаки, гальмують. Саме тому ступінь розвитку певної ознаки у більшості особин виду усереднені. Так, більшість людей має середній зріст, і лише незначна частина серед них - велетні або карлики. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розподіл варіант усередині варіаційного ряду можна графічно зобразити у вигляді варіаційної кривої (мал. 66). Варіаційна крива — це графічне зображення кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє межі модифікаційної мінливості та частоту зустрічальності окремих варіант. За допомогою варіаційної кривої можна встановити середні показники і норму реакції певної ознаки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які причини мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Що таке мутагенні фактори? Які групи мутагенних факторів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt; 3. У чому полягає біологічне значення мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Що таке спонтанні мутації? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Яким чином живі істоти можуть захищати свій генотип від мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 6. У чому полягає генетична суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Яке його практичне і теоретичне значення?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що таке модифікаційна мінливість і чому вона не успадковується? &amp;lt;br&amp;gt;8. Які властивості притаманні модифікаційній мінливості? &amp;lt;br&amp;gt;9. Хто і яким чином довів, що модифікації не успадковуються? Яке це мало значення для подальшого розвитку біології? &amp;lt;br&amp;gt;10. Що таке норма реакції? Чим вона зумовлюється? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке варіаційний ряд і варіаційна крива? &amp;lt;br&amp;gt;12. Яка роль генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу особин? &amp;lt;br&amp;gt;13. Яке біологічне значення модифікаційної мінливості? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості відрізняють мутаційну мінливість від модифікаційної? Чому саме модифікації, які виникли на ранніх етапах розвитку особини, зберігаються протягом усього її життя?&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Біологія|з біології]], планування з біології, завдання та відповіді по класам, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|плани конспектів]] уроків [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97</id>
		<title>Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9._%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"/>
				<updated>2011-06-01T17:34:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Причини мутацій. Модифікаційна мінливість. Норма реакції''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Причини мутацій, Модифікаційна мінливість, Норма реакції.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ПРИЧИНИ МУТАЦІЙ. МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ. НОРМА РЕАКЦІЇ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості генетичного коду? Що таке алкалоїди? Що вивчає систематика? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час причини мутацій залишалися нез'ясованими. Лише 1927 року американський генетик Герман Джозеф Меллер (Т.Д. Меллер (1890-1967) — видатний американський генетик. Разом з Т.Х. Морганом брав участь у розробленні хромосомної теорії спадковості. Лауреат Нобелівської премії (1964).) встановив, що мутації можна викликати штучно. Опромінюючи рентгенівськими променями дрозофіл, він спостерігав у них різноманітні мутації. Фактори, здатні спричиняти мутації, називають мутагенними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які відомі групи мутагенних факторів? За походженням мутагенні фактори бувають фізичними, хімічними та біологічними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед фізичних мутагенів найбільше значення мають іонізуючі випромінювання, зокрема рентгенівське. Проходячи крізь живу речовину, рентгенівські промені вибивають електрони із зовнішньої оболонки атомів або молекул, унаслідок чого останні стають позитивно зарядженими, а вибиті електрони продовжують цей процес, спричиняючи хімічні перетворення різних сполук живих організмів. До фізичних мутагенів належать також ультрафіолетові промені, підвищена температура тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ультрафіолетові промені, як і рентгенівські, в опромінених клітинах призводять до змін, які, у свою чергу, є причиною мутацій, як правило, генних, і рідше — хромосомних. Підвищена температура може збільшити частоту генних, а зростання її до верхньої межі витривалості організмів, і хромосомних мутацій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хімічні мутагени було відкрито пізніше за фізичні. Значний внесок у їхнє вивчення зробила українська школа генетиків, очолювана академіком С.М. Гершензоном. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нині відомо багато хімічних мутагенів. Наприклад, алкалоїд колхіцин руйнує веретено поділу, що призводить до подвоєння числа хромосомних наборів у клітині. Газ іприт, який використовують як хімічну зброю, підвищує частоту мутацій у піддослідних мишей в 90 разів. Хімічні мутагени здатні спричиняти мутації всіх типів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До біологічних мутагенів належать віруси. У клітинах, уражених вірусами, мутації спостерігають значно частіше, ніж у здорових. Віруси можуть вводити певну кількість власної генетичної інформації в генотип клітини-хазяїна. Вважають, що ці процеси відігравали важливу роль в еволюції прокаріотів, оскільки віруси таким чином переносять генетичну інформацію між клітинами різних видів хазяїв (мал. 72). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.3..JPG|150x451px|17.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є мутації, які виникають без помітного впливу мутагенних факторів, так звані спонтанні мутації (від лат. Спонтанеус — самочинний), наприклад, як помилки при відтворенні генетичного коду. їхні причини ще остаточно не з'ясовано. Ними можуть бути: природний радіаційний фон, космічні промені, які досягають поверхні Землі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які існують біологічні антимутаційні механізми? Живі організми здатні певним чином захищати свої гени від мутацій. Приміром, більшість амінокислот закодована не одним, а кількома триплетами; багато генів у генотипі повторюють один одного. Змінені внаслідок мутацій ділянки молекули ДНК можуть видалятися за допомогою ферментів: утворюються два розриви, змінена ділянка видаляється, а на її місце вбудовується інша з притаманною цій частині молекули послідовністю нуклеотидів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які загальні властивості мутацій? До мутацій здатні всі живі організми. Вони виникають раптово, а зміни, спричинені мутаціями, стійкі й можуть успадковуватися. Мутації можуть бути шкідливими, нейтральними або, надзвичайно рідко, корисними для організмів. Одні й ті самі мутації можуть виникати неодноразово. Мутагени універсальні, тобто здатні спричиняти мутації в організмів будь-якого виду. На відміну від модифікацій, мутації неспрямовані: один і той самий мутагенний фактор, який діє з однаковою силою на ідентичні в генетичному відношенні організми (наприклад, на однояйцевих близнят), може спричиняти різні типи мутацій. Разом із тим різні за своєю природою мутагени можуть викликати у генетично різних організмів подібні спадкові зміни. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь зараженості мутаційних змін у фенотипі не залежить від інтенсивності й тривалості дії мутагенного фактора. Так, слабкий мутаген, який діє нетривалий час, іноді здатний спричинити значніші зміни у фенотипі, ніж сильніший. Проте із зростанням інтенсивності дії мутагенного фактора частота виникнення мутацій зростає лише до певної межі (мал. 73). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для всіх мутагенних факторів не існує нижнього порогу їхньої дії, тобто такої межі зниження інтенсивності, після якої вони неспроможні спричиняти мутації. Ця властивість мутагенів має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки свідчить про те, що генотип організмів необхідно захищати від усіх мутагенних факторів, якою б низькою не була інтенсивність їхньої дії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Різні види живих організмів і навіть різні особини одного виду, неоднаково чутливі до дії мутагенних факторів. Так, дорослі особини деяких груп членистоногих (наприклад, скорпіонів, багатоніжок-ківсяків) здатні витримувати дози радіації до 100 000 рад (1 рад = 1,07 рентгена). А для того щоб убити клітини деяких бактерій, необхідна доза близько 1 000 000 рад. Для людини смертельною вважають дозу 700 рад. При цьому, на ранніх етапах розвитку чутливість організму до мутагенних факторів вища, ніж у дорослих особин. Так, доза в 200 рад здатна вбивати зародки комарів, тоді як дорослі комахи зберігають життєздатність при дозах понад 10 000 рад. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яке значення мутацій у природі та житті людини? Мутації є основним джерелом спадкової мінливості — одного з факторів еволюції організмів. Завдяки мутаціям з'являються нові алелі (їх називають мутантними). Більшість мутацій шкідлива для живих істот, оскільки вони знижують їхню пристосованість до умов існування. Проте нейтральні мутації за певних змін середовища існування можуть виявитися корисними для організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації широко застосовують у селекції рослин і мікроорганізмів, оскільки вони дають змогу збільшити різноманітність вихідного матеріалу і тим самим підвишцти ефективність селекційної роботи. Використовують мутації і для розроблення генетичних методів боротьби з шкідниками сільського і лісового господарств, кровосисними комахами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У лабораторних умовах на самців шкідливого для людини виду діють мутагенними факторами (наприклад, рентгенівськими променями), які впливають на статеві клітини. Внаслідок цього такі самці стають нездатними до запліднення, їх випускають у природу, де вони паруються з самками. Відкладені цими самками яйця ''—''нежиттєздатні. Так, не забруднюючи довкілля отрутохімікатами, можна достатньо ефективно знижувати чисельність шкідливих і кровосисних видів.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював видатний російський генетик і селекціонер М.І. Вавилов. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За цим законом, генетично близькі види і роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів або родів. При цьому, чим тісніші родинні зв'язки між організмами, тим подібніші ряди їхньої спадкової мінливості. Цю закономірність М.І. Вавилов встановив для рослин (мал. 74), &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:17.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
але вона виявилась універсальною для всіх організмів. Генетичною основою цього закону є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний кількості їхніх спільних генів. Тому і мутації цих генів можуть бути подібними. У фенотипі це проявляється подібною мінливістю багатьох ознак у близьких видів, родів й інших таксонів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості пояснює спрямованість історичного розвитку споріднених груп організмів. Спираючись на нього і вивчивши спадкову мінливість близьких видів, у селекції планують роботу із створення нових сортів рослин і порід тварин з певним набором спадкових ознак. У систематиці організмів цей закон дає можливість передбачити існування невідомих науці систематичних груп (видів, родів тощо) з певною сукупністю ознак, якщо форми з подібними поєднаннями ознак виявлено в споріднених групах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке спадкова і неспадкова мінливість, однояйцеві близнята? Що таке порода тварин і сорт рослин? Що таке кількісні та якісні ознаки? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одна з головних проблем генетики — з'ясування співвідносної ролі генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу організмів. Учені вже давно звернули увагу на той факт, що однояйцеві близнята, які росли в різних умовах, відмінні за фенотипом. Це прояв неспадкової мінливості, її дослідження дають можливість з'ясувати, як спадкова інформація реалізується за певних умов середовища існування. Вивчення неспадкової мінливості має і практичне значення: створюючи нові породи і сорти організмів, селекціонери повинні відрізняти спадкову мінливість від неспадкової і підбирати такі умови, за яких найчіткіше у фенотипі організмів проявляються корисні для людини стани ознак і пригнічуються прояви шкідливих. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке модифікаційна мінливість? Які її властивості? Модифікаційна (від лат. модус — міра, вигляд і фаціо — роблю) мінливість — це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов'язані зі змінами генотипу. Отже, модифікаційні зміни (модифікації) - це реакції організмів на зміну інтенсивності дії певних чинників довкілля. Вони однакові для всіх генотипно однорідних організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наприклад, у всіх рослин стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі й тонкі листки, а у тих, які ростуть на суходолі — вони стрілоподібні. У рослин стрілолисту, занурених у воду частково, формуються листки обох типів (мал. 59). У денного метелика рябокрилки мінливої основне тло крил залежить від температури, за якої розвивалися лялечки: з тих, що перезимували виходять метелики з цегляно-червоним, а з тих, що розвивалися в умовах підвищених літніх температур, з чорним тлом крил (мал. 58). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ступінь вираженості модифікацій прямо залежить від інтенсивності й тривалості дії на організм певного чинника. Так, у дрібного рачка-артемії ступінь волохатості задньої частини черевця залежить від солоності води: вона тим більша, чим нижча концентрація солей у воді (мал. 60). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалий час точилися дискусії про можливість успадкування нових станів ознак, набутих організмом під час індивідуального розвитку. Вперше те, що модифікації не успадковуються, довів німецький учений А. Вейсман. Протягом багатьох поколінь він відрізав мишам хвости, але у безхвостих батьків завжди народжувалися хвостаті нащадки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як показали численні дослідження, модифікації можуть зникати протягом життя однієї особини, якщо припиняється дія чинника, який їх викликав. Наприклад, загар, набутий людиною влітку, поступово зникає протягом осінньо-зимового періоду. Якщо рослину стрілолист (мал. 59) пересадити з води на суходіл, то нові листки матимуть не видовжену, а стрілоподібну форму. Деякі модифікації, які виникли переважно на ранніх етапах індивідуального розвитку, можуть зберігатися протягом усього життя особини. Але нащадкам вони не передаються. Наприклад, викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися нормальними, якщо під час свого розвитку вони одержуватимуть потрібну кількість вітаміну Б. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Інший приклад модифікацій, які зберігаються протягом життя, ''—''це диференціація личинок медоносної бджоли на цариць і робочих особин. Личинки, що розвиваються в особливих великих комірках і живляться лише «молочком», яке виробляють особливі залози робочих бджіл, розвиваються в цариць. А ті, яких вигодовують пергою (сумішшю меду і пилку), згодом стають робочими особинами ''—''недорозвиненими самками, нездатними до розмноження. Отже, диференціація личинок жіночої статі медоносної бджоли залежить від їжі, яку вони одержують під час свого розвитку. Якщо на ранніх етапах розвитку поміняти місцями личинок, з яких у подальшому мали розвиватися цариця і робоча бджола, то відповідно зміняться характер їхнього живлення й подальша диференціація. Проте на пізніших етапах розвитку це стає неможливим.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища. Наприклад, зміна форми листків стрілолиста із стрілоподібної на стрічкоподібну (лінійну) при зануренні цієї рослини у воду захищає її від ушкодження течією. Зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії низьких температур, а загар людини — від шкідливої дії сонячного випромінювання. Все це дає підставу вважати, що подібні модифікації виникли в процесі історичного розвитку виду як певні пристосувальні реакції на зміни умов середовища існування, з якими постійно стикаються організми (мал. 61). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте не всі модифікації мають пристосувальний характер. Наприклад, якщо затінити нижню частину стебла картоплі, то на ній почнуть утворюватися надземні бульби (мал. 62). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одного з видів ранників при занурюванні рослини в воду і сильному затіненні, верхівкове суцвіття перетворюється на бульбу. Отже, модифікації, позбавлені пристосувального значення, виникають тоді, коли організми опиняються в незвичних для себе умовах, з якими не доводилося постійно стикатися їхнім предкам. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які статистичні закономірності модифікаційної мінливості? Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Зокрема, будь-яка ознака може змінюватись лише в певних межах. Такі межі модифікаційної мінливості ознак зумовлені генотипом організму і мають назву норми реакції. Отже, конкретний алельний ген зумовлює не розвиток певного, кодованого ним стану ознаки, а лише межі, в яких той може змінюватися залежно від інтенсивності дії тих чи інших чинників навколишнього середовища. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед ознак є такі, різні стани яких майже повністю визначаються генотипом (наприклад, розташування очей, кількість пальців на кінцівках, група крові, характер жилкування листків тощо). Але на ступінь прояву станів інших ознак (ріст і маса організмів, розміри листкової пластинки тощо) значно впливають умови довкілля. Наприклад, розвиток горностаєвого забарвлення шерсті кролів залежить від температури (мал. 63). Якщо в такого кролика поголити ділянку тіла, вкриту білою шерстю, і прикласти до неї лід, то в умовах низької температури на ній виросте чорна шерсть (мал. 64). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.5..JPG]] [[Image:15.6..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Норма реакції для різних ознак має власні межі. Найвужча норма реакції притаманна ознакам, які визначають життєздатність організмів (наприклад, взаєморозташування внутрішніх органів), а для ознак, які не мають такого значення, вона може бути ширшою (маса тіла, ріст, колір волосся). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для вивчення мінливості певної ознаки складають варіаційний (від лат. варіатіо — зміна) ряд — послідовність кількісних показників проявів станів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення (мал. 65). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:15.7..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довжина варіаційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості. Вона зумовлена генотипом організмів, але залежить від умов навколишнього середовища: чим вони будуть стабільніші, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо простежити розподіл окремих варіант усередині варіаційного ряду, то можна помітити, що найбільша їхня кількість розташована в середній його частині, тобто вони мають середнє значення певної ознаки. Такий розподіл пояснюється тим, що мінімальні та максимальні значення розвитку певної ознаки формуються тоді, коли більшість чинників довкілля діє в одному напрямі: найбільш або найменш сприятливому. Але організм, як правило, відчуває на собі різний їхній вплив: одні фактори сприяють розвитку ознаки, інші, навпаки, гальмують. Саме тому ступінь розвитку певної ознаки у більшості особин виду усереднені. Так, більшість людей має середній зріст, і лише незначна частина серед них - велетні або карлики. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розподіл варіант усередині варіаційного ряду можна графічно зобразити у вигляді варіаційної кривої (мал. 66). Варіаційна крива — це графічне зображення кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє межі модифікаційної мінливості та частоту зустрічальності окремих варіант. За допомогою варіаційної кривої можна встановити середні показники і норму реакції певної ознаки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;:&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які причини мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Що таке мутагенні фактори? Які групи мутагенних факторів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt; 3. У чому полягає біологічне значення мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Що таке спонтанні мутації? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Яким чином живі істоти можуть захищати свій генотип від мутацій? &amp;lt;br&amp;gt; 6. У чому полягає генетична суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Яке його практичне і теоретичне значення?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що таке модифікаційна мінливість і чому вона не успадковується? &amp;lt;br&amp;gt;8. Які властивості притаманні модифікаційній мінливості? &amp;lt;br&amp;gt;9. Хто і яким чином довів, що модифікації не успадковуються? Яке це мало значення для подальшого розвитку біології? &amp;lt;br&amp;gt;10. Що таке норма реакції? Чим вона зумовлюється? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке варіаційний ряд і варіаційна крива? &amp;lt;br&amp;gt;12. Яка роль генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу особин? &amp;lt;br&amp;gt;13. Яке біологічне значення модифікаційної мінливості? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Які властивості відрізняють мутаційну мінливість від модифікаційної? Чому саме модифікації, які виникли на ранніх етапах розвитку особини, зберігаються протягом усього її життя?&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Матеріали [[Біологія|з біології]], планування з біології, завдання та відповіді по класам, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|плани конспектів]] уроків [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Спадкова мінливість. Мутаційна мінливість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2011-06-01T17:28:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Спадкова мінливість. Мутаційна мінливість''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Спадкова мінливість, Мутаційна мінливість.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ. МУТАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке гаплоїдний, диплоїдний і поліплоїдний набори хромосом? Що таке рекомбінації, аутосоми, гомо- та гетерозиготи? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім неспадкової (модифікаційної) мінливості, існує ще і спадкова, пов'язана зі змінами в генотипі. Спадкова мінливість може бути комбінативною і мутаційною. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював видатний російський генетик і селекціонер М.І. Вавилов. За цим законом, генетично близькі види і роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів або родів. При цьому, чим тісніші родинні зв'язки між організмами, тим подібніші ряди їхньої спадкової мінливості. Цю закономірність М.І. Вавилов встановив для рослин (мал. 74), але вона виявилась універсальною для всіх організмів. Генетичною основою цього закону є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний кількості їхніх спільних генів. Тому і мутації цих генів можуть бути подібними. У фенотипі це проявляється подібною мінливістю багатьох ознак у близьких видів, родів й інших таксонів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості пояснює спрямованість історичного розвитку споріднених груп організмів. Спираючись на нього і вивчивши спадкову мінливість близьких видів, у селекції планують роботу із створення нових сортів рослин і порід тварин з певним набором спадкових ознак. У систематиці організмів цей закон дає можливість передбачити існування невідомих науці систематичних груп (видів, родів тощо) з певною сукупністю ознак, якщо форми з подібними поєднаннями ознак виявлено в споріднених групах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке комбінативна мінливість? Комбінативна мінливість пов'язана із виникненням різних комбінацій алельних генів (рекомбінацій). Джерелами комбінативної мінливості є: кон'югація гомологічних хромосом у профазі та їхнє незалежне розходження в анафазі першого поділу мейозу, а також випадкове поєднання алельних генів при злитті гамет. Отже, комбінативна мінливість, яка забезпечує різноманітність комбінацій алельних генів, зумовлює і появу особин із різними поєднаннями станів ознак. Комбінативну мінливість спостерігають і в організмів, які розмножуються нестатевим способом або вегетативно (наприклад, у прокаріотів можлива передача спадкової інформації від клітини до клітини за участю вірусів-бактеріофагів). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке мутаційна мінливість, або мутації? Мутації (від лат. мутатіо — зміна) — стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму. Основи вчення про мутації заклав голландський учений Гуго де Фріз (1845-1935), який і запропонував сам термін. Подальші дослідження показали, що здатність до мутацій є універсальною властивістю всіх живих істот. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які розрізняють типи мутацій? Мутації можуть виникати в будь-яких клітинах організму і спричинювати різноманітні зміни генетичного матеріалу і, відповідно, фенотипу (мал. 67). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації, які виникають у статевих клітинах, успадковуються при статевому розмноженні, а в нестатевих клітинах — успадковуються лише за нестатевого чи вегетативного розмноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від характеру впливу на життєдіяльність організмів розрізняють летальні, сублетальні та нейтральні мутації. Летальні мутації, проявляючись у фенотипі, спричиняють загибель організмів ще до моменту народження або до настання здатності до розмноження. Сублетальні мутації знижують життєздатність особин, призводячи до загибелі їхньої частини (від 10 до 50%). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нейтральні мутації (від лат. нейтраліс — той, що нікому не належить) у звичних для організмів умовах існування на їхню життєздатність не впливають. Імовірність того, що мутація, яка щойно виникла, виявиться корисною, незначна. Але у деяких випадках, особливо за змін умов існування, нейтральні мутації можуть виявитися для організму корисними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від характеру змін генетичного апарату, розрізняють мутації геномні, хромосомні та генні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геномні мутації пов'язані з кратним збільшенням або зменшенням кількості хромосомних наборів. Збільшення їхньої кількості призводить до поліплоїдії (від грец. поліплоос — багаторазовий і ейдос — вид), що найчастіше спостерігається у рослин, рідше — у тварин (переважно одноклітинних, рідше — у багатоклітинних, які розмножуються вегетативно або партеногенетично). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основна причина того, що поліплоїдія у тварин трапляється лише зрідка, полягає в тому, що цей тип мутацій порушує функціонування хромосомного механізму визначення статі. Якщо кількість статевих хромосом перевищує дві, в організмів порушується розвиток і вони або гинуть, або стають нездатними до розмноження. У більшості рослин цього обмеження не існує, оскільки в них немає статевих хромосом.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поліплоїдія може виникати різними шляхами: подвоєнням кількості хромосом, яке не супроводжується наступним поділом клітини; утворенням гамет з незменшеною кількістю хромосом унаслідок порушення процесу мейозу. Поліплоїдію також може спричинити злиття нестатевих клітин або їхніх ядер. Вона значно впливає на організми: сприяє збільшенню розмірів, прискорює процеси їхньої життєдіяльності та підвищує продуктивність (мал. 68). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.2..JPG|127x526px|16.2..JPG]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це пояснюється тим, що інтенсивність біосинтезу білків залежить від кількості гомологічних хромосом у ядрі: чим їх більше, тим більше за одиницю часу утворюється молекул білка кожного виду. Проте поліплоїдія може спричиняти зниження плодючості внаслідок порушення процесу мейозу: у поліплоїдних організмів можуть утворюватися гамети з різною кількістю наборів хромосом (особливо в організмів з непарною їхньою кількістю: 3п, 5п тощо). Такі гамети, як правило, нездатні зливатись. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поліплоїдія відіграє важливу роль в еволюції рослин як один із механізмів утворення нових видів. її використовують у селекції для створення нових високопродуктивних сортів (м'якої пшениці, цукрового буряка, суниць-садових тощо). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації, пов'язані зі зменшенням кількості наборів хромосом, спричиняють прямо протилежні наслідки (мал. 69): гаплоїдні форми порівняно з диплоїдними мають менші розміри, в них знижені продуктивність і плодючість. Але в селекції такий тип мутацій застосовують для одержання форм, гомозиготних за всіма генами: спочатку виводять гаплоїдні форми, а потім кількість хромосом подвоюють. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хромосомні мутації пов'язані зі зміною кількості окремих гомологічних хромосом або їхньої будови. Зміна кількості окремих гомологічних хромосом порівняно з нормою значно впливає на фенотип мутантних організмів (мал. 70).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При цьому відсутність однієї або обох гомологічних хромосом впливає негативніше на процеси життєдіяльності й розвиток організму, ніж поява додаткової хромосоми. Наприклад, зародок людини з хромосомним набором 44 аутосоми (А)+ Х-хромосома розвивається в жіночий організм зі значними порушеннями будови та життєвих функцій (крилоподібна згортка шкіри на шиї, вроджені порушення у формуванні кісток, кровоносної й сечостатевої систем). Зародки з хромосомним набором 44А + XXX хромосоми розвиваються також в жіночий організм, який лише незначно відрізняється від нормального. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поява третьої хромосоми в 21-й парі спричиняє хворобу Дауна, проявами якої є порушення розумового розвитку, скорочення тривалості життя (як правило, до 30 років), зменшення розмірів голови, сплощеність обличчя, косий розріз очей тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Можливі й різні варіанти перебудови хромосом: втрата ділянки, вбудова ділянки гомологічної або негомологічної хромосоми, перевертання ділянки хромосоми на 180° тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі втрати ділянки хромосома стає коротшою і позбавляється певних генів. Унаслідок такої мутації у фенотипі гетерозиготних організмів можуть проявлятися рецесивні алелі, розташовані в ділянці, гомологічній втраченій. В інших випадках у хромосому вбудовується додатковий фрагмент, який належав гомологічній хромосомі. Такий тип мутацій майже не проявляється у фенотипі організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще один варіант перебудови хромосом пов'язаний зі зміною послідовності розташування генів: ділянка хромосоми, яка утворилася внаслідок двох розривів, перевертається на 180° і за допомогою ферментів знову вбудовується в неї. Такий тип мутацій часто не впливає на фенотип, оскільки кількість генів хромосоми залишається незмінною. Спостерігають також обмін ділянками між хромосомами різних пар. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наслідками мутацій, пов'язаних зі зміною будови хромосом, може бути порушення процесу мейозу, зокрема, кон'югації гомологічних хромосом. Наприклад, гомологічні хромосоми не розходяться після кон'югації і потрапляють до однієї з гамет, тоді як інша їх позбавлена. Так формуються статеві клітини з відмінними хромосомними наборами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генні мутації — це стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням звичайної послідовності розташування нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот (втрата певних нуклеотидів, поява додаткових, зміна порядку їхнього розташування). Такий тип мутацій найпоширеніший, він може зачіпати будь-які ознаки організму і тривалий час передаватися з покоління в покоління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Різні алелі мають різний ступінь здатності до зміни структури. Розрізняють стійкі алелі, мутації яких спостерігаються відносно рідко, і нестійкі, мутації яких відбуваються значно частіше.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генні мутації бувають домінантними, напівдомінантними (які проявляються частково) і рецесивними. Більшість генних мутацій рецесивні, вони проявляються лише в гомозиготному стані й тому виявити їх досить складно. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У природних умовах мутації окремих алелей спостерігають досить рідко, але, оскільки загальна кількість генів в організмі велика, то і мутацій відбувається чимало. Наприклад, у дрозофіли приблизно 5% гамет несуть різноманітні мутації (мал. 71). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;: &amp;lt;br&amp;gt;1. Який тип мінливості називають спадковою? &amp;lt;br&amp;gt;2. Що спільного та відмінного між комбінативною та мутаційною мінливістю? &amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке мутації? Які властивості притаманні мутаціям? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які типи мутацій вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;5. Що таке геномні мутації? &amp;lt;br&amp;gt;6. Які види хромосомних мутацій вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;7. Що таке генні мутації? З чим пов'язаний цей тип мутацій? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чому мутації, пов'язані з кратним зменшенням хромосомного набору, негативніше впливають на життєздатність організмів порівняно з тими, які спричинюють його кратне збільшення? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Скачати підручники та книги [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], планування [[Біологія|з біології]], курси та завдання [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Спадкова мінливість. Мутаційна мінливість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2011-06-01T17:27:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Спадкова мінливість. Мутаційна мінливість''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Спадкова мінливість, Мутаційна мінливість.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ. МУТАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке гаплоїдний, диплоїдний і поліплоїдний набори хромосом? Що таке рекомбінації, аутосоми, гомо- та гетерозиготи? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Крім неспадкової (модифікаційної) мінливості, існує ще і спадкова, пов'язана зі змінами в генотипі. Спадкова мінливість може бути комбінативною і мутаційною. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював видатний російський генетик і селекціонер М.І. Вавилов. За цим законом, генетично близькі види і роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів або родів. При цьому, чим тісніші родинні зв'язки між організмами, тим подібніші ряди їхньої спадкової мінливості. Цю закономірність М.І. Вавилов встановив для рослин (мал. 74), але вона виявилась універсальною для всіх організмів. Генетичною основою цього закону є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний кількості їхніх спільних генів. Тому і мутації цих генів можуть бути подібними. У фенотипі це проявляється подібною мінливістю багатьох ознак у близьких видів, родів й інших таксонів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості пояснює спрямованість історичного розвитку споріднених груп організмів. Спираючись на нього і вивчивши спадкову мінливість близьких видів, у селекції планують роботу із створення нових сортів рослин і порід тварин з певним набором спадкових ознак. У систематиці організмів цей закон дає можливість передбачити існування невідомих науці систематичних груп (видів, родів тощо) з певною сукупністю ознак, якщо форми з подібними поєднаннями ознак виявлено в споріднених групах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке комбінативна мінливість? Комбінативна мінливість пов'язана із виникненням різних комбінацій алельних генів (рекомбінацій). Джерелами комбінативної мінливості є: кон'югація гомологічних хромосом у профазі та їхнє незалежне розходження в анафазі першого поділу мейозу, а також випадкове поєднання алельних генів при злитті гамет. Отже, комбінативна мінливість, яка забезпечує різноманітність комбінацій алельних генів, зумовлює і появу особин із різними поєднаннями станів ознак. Комбінативну мінливість спостерігають і в організмів, які розмножуються нестатевим способом або вегетативно (наприклад, у прокаріотів можлива передача спадкової інформації від клітини до клітини за участю вірусів-бактеріофагів). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке мутаційна мінливість, або мутації? Мутації (від лат. мутатіо — зміна) — стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму. Основи вчення про мутації заклав голландський учений Гуго де Фріз (1845-1935), який і запропонував сам термін. Подальші дослідження показали, що здатність до мутацій є універсальною властивістю всіх живих істот. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які розрізняють типи мутацій? Мутації можуть виникати в будь-яких клітинах організму і спричинювати різноманітні зміни генетичного матеріалу і, відповідно, фенотипу (мал. 67). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації, які виникають у статевих клітинах, успадковуються при статевому розмноженні, а в нестатевих клітинах - успадковуються лише за нестатевого чи вегетативного розмноження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від характеру впливу на життєдіяльність організмів розрізняють летальні, сублетальні та нейтральні мутації. Летальні мутації, проявляючись у фенотипі, спричиняють загибель організмів ще до моменту народження або до настання здатності до розмноження. Сублетальні мутації знижують життєздатність особин, призводячи до загибелі їхньої частини (від 10 до 50%). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нейтральні мутації (від лат. нейтраліс — той, що нікому не належить) у звичних для організмів умовах існування на їхню життєздатність не впливають. Імовірність того, що мутація, яка щойно виникла, виявиться корисною, незначна. Але у деяких випадках, особливо за змін умов існування, нейтральні мутації можуть виявитися для організму корисними. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залежно від характеру змін генетичного апарату, розрізняють мутації геномні, хромосомні та генні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геномні мутації пов'язані з кратним збільшенням або зменшенням кількості хромосомних наборів. Збільшення їхньої кількості призводить до поліплоїдії (від грец. поліплоос — багаторазовий і ейдос — вид), що найчастіше спостерігається у рослин, рідше — у тварин (переважно одноклітинних, рідше — у багатоклітинних, які розмножуються вегетативно або партеногенетично). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основна причина того, що поліплоїдія у тварин трапляється лише зрідка, полягає в тому, що цей тип мутацій порушує функціонування хромосомного механізму визначення статі. Якщо кількість статевих хромосом перевищує дві, в організмів порушується розвиток і вони або гинуть, або стають нездатними до розмноження. У більшості рослин цього обмеження не існує, оскільки в них немає статевих хромосом.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поліплоїдія може виникати різними шляхами: подвоєнням кількості хромосом, яке не супроводжується наступним поділом клітини; утворенням гамет з незменшеною кількістю хромосом унаслідок порушення процесу мейозу. Поліплоїдію також може спричинити злиття нестатевих клітин або їхніх ядер. Вона значно впливає на організми: сприяє збільшенню розмірів, прискорює процеси їхньої життєдіяльності та підвищує продуктивність (мал. 68). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.2..JPG|127x526px|16.2..JPG]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це пояснюється тим, що інтенсивність біосинтезу білків залежить від кількості гомологічних хромосом у ядрі: чим їх більше, тим більше за одиницю часу утворюється молекул білка кожного виду. Проте поліплоїдія може спричиняти зниження плодючості внаслідок порушення процесу мейозу: у поліплоїдних організмів можуть утворюватися гамети з різною кількістю наборів хромосом (особливо в організмів з непарною їхньою кількістю: 3п, 5п тощо). Такі гамети, як правило, нездатні зливатись. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поліплоїдія відіграє важливу роль в еволюції рослин як один із механізмів утворення нових видів. її використовують у селекції для створення нових високопродуктивних сортів (м'якої пшениці, цукрового буряка, суниць-садових тощо). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мутації, пов'язані зі зменшенням кількості наборів хромосом, спричиняють прямо протилежні наслідки (мал. 69): гаплоїдні форми порівняно з диплоїдними мають менші розміри, в них знижені продуктивність і плодючість. Але в селекції такий тип мутацій застосовують для одержання форм, гомозиготних за всіма генами: спочатку виводять гаплоїдні форми, а потім кількість хромосом подвоюють. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хромосомні мутації пов'язані зі зміною кількості окремих гомологічних хромосом або їхньої будови. Зміна кількості окремих гомологічних хромосом порівняно з нормою значно впливає на фенотип мутантних організмів (мал. 70).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При цьому відсутність однієї або обох гомологічних хромосом впливає негативніше на процеси життєдіяльності й розвиток організму, ніж поява додаткової хромосоми. Наприклад, зародок людини з хромосомним набором 44 аутосоми (А)+ Х-хромосома розвивається в жіночий організм зі значними порушеннями будови та життєвих функцій (крилоподібна згортка шкіри на шиї, вроджені порушення у формуванні кісток, кровоносної й сечостатевої систем). Зародки з хромосомним набором 44А + XXX хромосоми розвиваються також в жіночий організм, який лише незначно відрізняється від нормального. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поява третьої хромосоми в 21-й парі спричиняє хворобу Дауна, проявами якої є порушення розумового розвитку, скорочення тривалості життя (як правило, до 30 років), зменшення розмірів голови, сплощеність обличчя, косий розріз очей тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Можливі й різні варіанти перебудови хромосом: втрата ділянки, вбудова ділянки гомологічної або негомологічної хромосоми, перевертання ділянки хромосоми на 180° тощо. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі втрати ділянки хромосома стає коротшою і позбавляється певних генів. Унаслідок такої мутації у фенотипі гетерозиготних організмів можуть проявлятися рецесивні алелі, розташовані в ділянці, гомологічній втраченій. В інших випадках у хромосому вбудовується додатковий фрагмент, який належав гомологічній хромосомі. Такий тип мутацій майже не проявляється у фенотипі організмів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще один варіант перебудови хромосом пов'язаний зі зміною послідовності розташування генів: ділянка хромосоми, яка утворилася внаслідок двох розривів, перевертається на 180° і за допомогою ферментів знову вбудовується в неї. Такий тип мутацій часто не впливає на фенотип, оскільки кількість генів хромосоми залишається незмінною. Спостерігають також обмін ділянками між хромосомами різних пар. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наслідками мутацій, пов'язаних зі зміною будови хромосом, може бути порушення процесу мейозу, зокрема, кон'югації гомологічних хромосом. Наприклад, гомологічні хромосоми не розходяться після кон'югації і потрапляють до однієї з гамет, тоді як інша їх позбавлена. Так формуються статеві клітини з відмінними хромосомними наборами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генні мутації — це стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням звичайної послідовності розташування нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот (втрата певних нуклеотидів, поява додаткових, зміна порядку їхнього розташування). Такий тип мутацій найпоширеніший, він може зачіпати будь-які ознаки організму і тривалий час передаватися з покоління в покоління. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Різні алелі мають різний ступінь здатності до зміни структури. Розрізняють стійкі алелі, мутації яких спостерігаються відносно рідко, і нестійкі, мутації яких відбуваються значно частіше.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генні мутації бувають домінантними, напівдомінантними (які проявляються частково) і рецесивними. Більшість генних мутацій рецесивні, вони проявляються лише в гомозиготному стані й тому виявити їх досить складно. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У природних умовах мутації окремих алелей спостерігають досить рідко, але, оскільки загальна кількість генів в організмі велика, то і мутацій відбувається чимало. Наприклад, у дрозофіли приблизно 5% гамет несуть різноманітні мутації (мал. 71). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:16.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;: &amp;lt;br&amp;gt;1. Який тип мінливості називають спадковою? &amp;lt;br&amp;gt;2. Що спільного та відмінного між комбінативною та мутаційною мінливістю? &amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке мутації? Які властивості притаманні мутаціям? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які типи мутацій вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;5. Що таке геномні мутації? &amp;lt;br&amp;gt;6. Які види хромосомних мутацій вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;7. Що таке генні мутації? З чим пов'язаний цей тип мутацій? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чому мутації, пов'язані з кратним зменшенням хромосомного набору, негативніше впливають на життєздатність організмів порівняно з тими, які спричинюють його кратне збільшення? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Скачати підручники та книги [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], планування [[Біологія|з біології]], курси та завдання [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Генетика статі. Генотип як цілісна система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T17:21:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетика статі. Генотип як цілісна система''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетика статі, Генотип як цілісна система.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИКА СТАТІ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чим відрізняються хромосомні набори чоловіка і жінки? Що таке статеві хромосоми та аутосоми, летальні алелі?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку — одна з найцікавіших проблем біологи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам'ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом мас паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша — гачкоподібну (Y-хромосома). У самок дрозофіли обидві статеві (хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців — 6А + ХY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми — аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної — два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця — лише одна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв'яка динофілюса) стать майбутньої особини визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини бонелії, личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиференційованих статевих зачатків починають розвиватися сім'яники.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлетальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке ген, геном, генетичний код, рекомбінація, транскрипція, кросинговер, антибіотики?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке ген? Раніше ви дізналися про хімічну природу гена (Термін «ген» запропонував 1909 року датський ученні Вільгельм Людвіг Іоганнсен (1857-1927)). Тривалий час, доки не було з'ясовано структуру нуклеїнових кислот і генетичний код, ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій і мутацій. Але згодом з'ясували, що зміни можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами. Мінімальна ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка може бути поділена під час кросинговеру, становить усього 1-2 пари нуклеотидів. Проте ген — цілісна функціональна одиниця, оскільки будь-які порушення його структури змінюють закодовану в ньому інформацію або призводять до її втрати.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед генів розрізняють структурні, що кодують структуру білків і РНК певних типів, і регуляторні, які слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних речовин. Останні впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах подвоєння ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів порівняно зі структурними, зазвичай, незначні (мал. 53).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ген — фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Він кодує первинну структуру білка, молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з біологічно активними речовинами (наприклад, ферментами).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яка організація геному в різних організмів У різних організмів кількість генів у геномі може значно варіювати. Найпростіше організований геном вірусів. Він може включати від одного гена до кількох сотень генів. Геном прокаріотів містить як структурні так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, де кількість структурних генів — приблизно 1 000. Майже половина довжини такої молекули генетичної інформації не несе, це ділянки, розташовані між окремими генами (так звані спейсери; від англ. спейс — простір).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геном еукаріотів складніший, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Так, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті досліджень геному різних еукаріотичних організмів з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні. По-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів. По-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації. По-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке цитоплазматична спадковість? У клітинах еукаріотів, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено також цитоплазматичну спадковість, або позаядерну. Вона полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Хоча провідна роль в успадкуванні більшості ознак організму належить ядерним генам, роль цитоплазматичної спадковості теж значна. Вона пов'язана з двома видами генетичних явищ:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-&amp;amp;nbsp; успадкуванням ознак, які кодуються позаядерними генами, розташованими в певних органелах (мітохондріях, пластидах);&amp;lt;br&amp;gt;-&amp;amp;nbsp; проявом у нащадків ознак, зумовлених ядерними генами, але на формування яких впливає цитоплазма яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про існування генів в органелах (мітохондріях і пластидах), здатних до самоподвоєння, стало відомо на початку XX століття під час вивчення зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків (мал. 54). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позаядерні гени взаємодіють із ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов'язана з генами пластид, характерна для різних видів рослин (наприклад, ротиків). Серед таких рослин є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається по материнській лінії. Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати пігмент хлорофіл. Після поділу, клітин із безбарвними пластидами в листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача строкатості по материнській лінії пояснюється тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв. Пластиди, які розмножуються поділом, мають генетичну безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а безбарвні — безбарвним. Під час поділу клітини пластиди розподіляються випадково, внаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими або обома типами пластид одночасно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище цитоплазматичної спадковості, пов'язаної з генами мітохондрій, вивчали на прикладі дріжджів. У цих мікроорганізмів у мітохондріях виявлено гени, які зумовлюють відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до дії певних антибіотиків.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив ядерних генів материнського організму через цитоплазму яйцеклітини на формування певних станів ознак можна простежити на прикладі ставковика (мал. 55). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цього прісноводного молюска є форми з різними станами спадкової ознаки напрямку закрученості черепашки — лівого або правого. Алель, яка визначає правозакрученість черепашки, домінує над алеллю лівозакрученості, але при цьому напрямок закрученості зумовлений генами материнської особини. Наприклад, особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо домінантну алель правозакрученості мав материнський організм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який є взаємозв'язок між генами та ознаками, які вони визначають? Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного білка, чи одну ознаку. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген - ознака» значно складніші. Стали відомі явища множинної дії генів і взаємодії неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше ми з вами розглянули різні варіанти взаємодії алельних генів: повне і неповне домінування, проміжний характер успадкування. Проте на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох або більшої кількості неалельних генів. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Така взаємодія можлива у різних формах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один із типів взаємодії неалельних генів проявляється в тому, що певна алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого, неалельного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, пурпурне забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю одного з генів. Але вона не проявиться у фенотипі, якщо в гомозиготних за цією алеллю особин у гомозиготному стані перебуватиме рецесивна алель іншого неалельного гена, який пригнічуватиме дію першого.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший поширений тип взаємодії неалельних генів полягає в тому, що для прояву в фенотипі певного стану ознаки необхідна взаємодія домінантних алелей двох або більшої кількості неалельних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Так, фіалкове забарвлення плодів баклажана залежить від взаємодії домінантних алелей двох неалельних генів, завдяки чому утворюється відповідний пігмент (антоціан). Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, пігмент не синтезується і утворюються безбарвні плоди. Подібне явище спостерігається і у запашного горошку, в якого домінантні алелі двох неалельних генів зумовлюють червоне забарвлення віночка. Але якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, віночок буде білим. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті потрібні домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший з цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, то пігмент не синтезується і народжуються білі особини (альбіноси) (мал. 56). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.5.JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини розвиток нормального слуху також визначають домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких відповідає за нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший — слухового нерва. Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю - людина глуха від народження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке множинна дія генів? Більшості генів притаманна властивість, коли одна їхня алель впливає на формування певних станів кількох різних ознак. Це явище називають множинною дією генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, у людини відоме захворювання ''— ''арахнодактилія (у перекладі ''— ''«павучі пальці»). Воно зумовлене мутацією домінантної алелі, що впливає на формування видовжених пальців на руках і ногах, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця. У дрозофіли рецесивна алель одного з генів визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя (мал. 57). '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:14.6..JPG]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У картоплі домінантна алель визначає рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове ''— ''віночка (у рослин, гомозиготних за відповідною рецесивною алеллю, бульби і віночки квіток синюваті або білі).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного і успадковуватись незалежно. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку виду, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії алельних і неалельних генів, а алелі більшості генів впливають на розвиток певних станів кількох ознак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які механізми визначення статі відомі у організмів? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Яку стать називають гетерогаметною, а яку — гомогаметною? &amp;lt;br&amp;gt; 3. Що таке хромосомне визначення статі? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Чим визначається успадкування, зчеплене зі статтю? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Чому у роздільностатевих організмів співвідношення статей у популяціях має наближуватися до 1:1? &amp;lt;br&amp;gt; 6. Чим можна пояснити той факт, що гетерогаметна стать менш життєздатна порівняно з гомогаметною?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що собою становить ген з біохімічної та генетичної точок зору? &amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке структурні та регуляторні гени? &amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена? &amp;lt;br&amp;gt;10. Які типи взаємодій неалельних генів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке множинна дія генів? &amp;lt;br&amp;gt;12. У чому полягає цілісність генотипу? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ:&amp;lt;/u&amp;gt; Яка ймовірність народження сина або доньки, хворих на гемофілію, у випадку: а) коли батько здоровий, а мати — носій рецесивної алелі гемофілії; б) батько хворий на гемофілію, а мати — гомозиготна за відповідною домінантною алеллю? За допомогою якого методу можна визначити стать тварини, якщо самці й самки не розрізняються за особливостями будови? Яка біологічна роль цитоплазматичної спадковості?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класами, домашня робота, скачати [[Біологія|реферати з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Генетика статі. Генотип як цілісна система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T17:20:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетика статі. Генотип як цілісна система''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетика статі, Генотип як цілісна система.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИКА СТАТІ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чим відрізняються хромосомні набори чоловіка і жінки? Що таке статеві хромосоми та аутосоми, летальні алелі?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку — одна з найцікавіших проблем біологи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам'ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом мас паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша — гачкоподібну (Y-хромосома). У самок дрозофіли обидві статеві (хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми — аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної — два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця — лише одна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв'яка динофілюса) стать майбутньої особини визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини бонелії, личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиференційованих статевих зачатків починають розвиватися сім'яники.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлетальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке ген, геном, генетичний код, рекомбінація, транскрипція, кросинговер, антибіотики?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке ген? Раніше ви дізналися про хімічну природу гена (Термін «ген» запропонував 1909 року датський ученні Вільгельм Людвіг Іоганнсен (1857-1927)). Тривалий час, доки не було з'ясовано структуру нуклеїнових кислот і генетичний код, ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій і мутацій. Але згодом з'ясували, що зміни можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами. Мінімальна ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка може бути поділена під час кросинговеру, становить усього 1-2 пари нуклеотидів. Проте ген — цілісна функціональна одиниця, оскільки будь-які порушення його структури змінюють закодовану в ньому інформацію або призводять до її втрати.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед генів розрізняють структурні, що кодують структуру білків і РНК певних типів, і регуляторні, які слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних речовин. Останні впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах подвоєння ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів порівняно зі структурними, зазвичай, незначні (мал. 53).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ген — фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Він кодує первинну структуру білка, молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з біологічно активними речовинами (наприклад, ферментами).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яка організація геному в різних організмів У різних організмів кількість генів у геномі може значно варіювати. Найпростіше організований геном вірусів. Він може включати від одного гена до кількох сотень генів. Геном прокаріотів містить як структурні так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, де кількість структурних генів — приблизно 1 000. Майже половина довжини такої молекули генетичної інформації не несе, це ділянки, розташовані між окремими генами (так звані спейсери; від англ. спейс — простір).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геном еукаріотів складніший, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Так, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті досліджень геному різних еукаріотичних організмів з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні. По-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів. По-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації. По-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке цитоплазматична спадковість? У клітинах еукаріотів, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено також цитоплазматичну спадковість, або позаядерну. Вона полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Хоча провідна роль в успадкуванні більшості ознак організму належить ядерним генам, роль цитоплазматичної спадковості теж значна. Вона пов'язана з двома видами генетичних явищ:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-&amp;amp;nbsp; успадкуванням ознак, які кодуються позаядерними генами, розташованими в певних органелах (мітохондріях, пластидах);&amp;lt;br&amp;gt;-&amp;amp;nbsp; проявом у нащадків ознак, зумовлених ядерними генами, але на формування яких впливає цитоплазма яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про існування генів в органелах (мітохондріях і пластидах), здатних до самоподвоєння, стало відомо на початку XX століття під час вивчення зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків (мал. 54). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позаядерні гени взаємодіють із ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов'язана з генами пластид, характерна для різних видів рослин (наприклад, ротиків). Серед таких рослин є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається по материнській лінії. Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати пігмент хлорофіл. Після поділу, клітин із безбарвними пластидами в листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача строкатості по материнській лінії пояснюється тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв. Пластиди, які розмножуються поділом, мають генетичну безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а безбарвні — безбарвним. Під час поділу клітини пластиди розподіляються випадково, внаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими або обома типами пластид одночасно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище цитоплазматичної спадковості, пов'язаної з генами мітохондрій, вивчали на прикладі дріжджів. У цих мікроорганізмів у мітохондріях виявлено гени, які зумовлюють відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до дії певних антибіотиків.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив ядерних генів материнського організму через цитоплазму яйцеклітини на формування певних станів ознак можна простежити на прикладі ставковика (мал. 55). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цього прісноводного молюска є форми з різними станами спадкової ознаки напрямку закрученості черепашки — лівого або правого. Алель, яка визначає правозакрученість черепашки, домінує над алеллю лівозакрученості, але при цьому напрямок закрученості зумовлений генами материнської особини. Наприклад, особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо домінантну алель правозакрученості мав материнський організм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який є взаємозв'язок між генами та ознаками, які вони визначають? Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного білка, чи одну ознаку. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген - ознака» значно складніші. Стали відомі явища множинної дії генів і взаємодії неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше ми з вами розглянули різні варіанти взаємодії алельних генів: повне і неповне домінування, проміжний характер успадкування. Проте на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох або більшої кількості неалельних генів. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Така взаємодія можлива у різних формах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один із типів взаємодії неалельних генів проявляється в тому, що певна алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого, неалельного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, пурпурне забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю одного з генів. Але вона не проявиться у фенотипі, якщо в гомозиготних за цією алеллю особин у гомозиготному стані перебуватиме рецесивна алель іншого неалельного гена, який пригнічуватиме дію першого.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший поширений тип взаємодії неалельних генів полягає в тому, що для прояву в фенотипі певного стану ознаки необхідна взаємодія домінантних алелей двох або більшої кількості неалельних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Так, фіалкове забарвлення плодів баклажана залежить від взаємодії домінантних алелей двох неалельних генів, завдяки чому утворюється відповідний пігмент (антоціан). Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, пігмент не синтезується і утворюються безбарвні плоди. Подібне явище спостерігається і у запашного горошку, в якого домінантні алелі двох неалельних генів зумовлюють червоне забарвлення віночка. Але якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, віночок буде білим. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті потрібні домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший з цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, то пігмент не синтезується і народжуються білі особини (альбіноси) (мал. 56). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.5.JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини розвиток нормального слуху також визначають домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких відповідає за нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший — слухового нерва. Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю - людина глуха від народження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке множинна дія генів? Більшості генів притаманна властивість, коли одна їхня алель впливає на формування певних станів кількох різних ознак. Це явище називають множинною дією генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, у людини відоме захворювання ''— ''арахнодактилія (у перекладі ''— ''«павучі пальці»). Воно зумовлене мутацією домінантної алелі, що впливає на формування видовжених пальців на руках і ногах, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця. У дрозофіли рецесивна алель одного з генів визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя (мал. 57). '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:14.6..JPG]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У картоплі домінантна алель визначає рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове ''— ''віночка (у рослин, гомозиготних за відповідною рецесивною алеллю, бульби і віночки квіток синюваті або білі).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного і успадковуватись незалежно. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку виду, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії алельних і неалельних генів, а алелі більшості генів впливають на розвиток певних станів кількох ознак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які механізми визначення статі відомі у організмів? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Яку стать називають гетерогаметною, а яку — гомогаметною? &amp;lt;br&amp;gt; 3. Що таке хромосомне визначення статі? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Чим визначається успадкування, зчеплене зі статтю? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Чому у роздільностатевих організмів співвідношення статей у популяціях має наближуватися до 1:1? &amp;lt;br&amp;gt; 6. Чим можна пояснити той факт, що гетерогаметна стать менш життєздатна порівняно з гомогаметною?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що собою становить ген з біохімічної та генетичної точок зору? &amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке структурні та регуляторні гени? &amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена? &amp;lt;br&amp;gt;10. Які типи взаємодій неалельних генів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке множинна дія генів? &amp;lt;br&amp;gt;12. У чому полягає цілісність генотипу? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ:&amp;lt;/u&amp;gt; Яка ймовірність народження сина або доньки, хворих на гемофілію, у випадку: а) коли батько здоровий, а мати - носій рецесивної алелі гемофілії; б) батько хворий на гемофілію, а мати — гомозиготна за відповідною домінантною алеллю? За допомогою якого методу можна визначити стать тварини, якщо самці й самки не розрізняються за особливостями будови? Яка біологічна роль цитоплазматичної спадковості?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класами, домашня робота, скачати [[Біологія|реферати з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Генетика статі. Генотип як цілісна система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T17:04:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетика статі. Генотип як цілісна система''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетика статі, Генотип як цілісна система.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИКА СТАТІ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чим відрізняються хромосомні набори чоловіка і жінки? Що таке статеві хромосоми та аутосоми, летальні алелі?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку — одна з найцікавіших проблем біологи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам'ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом мас паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша — гачкоподібну (Y-хромосома). У самок дрозофіли обидві статеві (хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми — аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної — два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця — лише одна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв'яка динофілюса) стать майбутньої особини визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини бонелії, личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиференційованих статевих зачатків починають розвиватися сім'яники.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлетальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке ген, геном, генетичний код, рекомбінація, транскрипція, кросинговер, антибіотики?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке ген? Раніше ви дізналися про хімічну природу гена (Термін «ген» запропонував 1909 року датський ученні Вільгельм Людвіг Іоганнсен (1857-1927)). Тривалий час, доки не було з'ясовано структуру нуклеїнових кислот і генетичний код, ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій і мутацій. Але згодом з'ясували, що зміни можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами. Мінімальна ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка може бути поділена під час кросинговеру, становить усього 1-2 пари нуклеотидів. Проте ген — цілісна функціональна одиниця, оскільки будь-які порушення його структури змінюють закодовану в ньому інформацію або призводять до її втрати.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед генів розрізняють структурні, що кодують структуру білків і РНК певних типів, і регуляторні, які слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних речовин. Останні впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах подвоєння ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів порівняно зі структурними, зазвичай, незначні (мал. 53).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ген — фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Він кодує первинну структуру білка, молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з біологічно активними речовинами (наприклад, ферментами).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яка організація геному в різних організмів У різних організмів кількість генів у геномі може значно варіювати. Найпростіше організований геном вірусів. Він може включати від одного гена до кількох сотень генів. Геном прокаріотів містить як структурні так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, де кількість структурних генів — приблизно 1 000. Майже половина довжини такої молекули генетичної інформації не несе, це ділянки, розташовані між окремими генами (так звані спейсери; від англ. спейс — простір).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геном еукаріотів складніший, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Так, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті досліджень геному різних еукаріотичних організмів з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні. По-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів. По-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації. По-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке цитоплазматична спадковість? У клітинах еукаріотів, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено також цитоплазматичну спадковість, або позаядерну. Вона полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Хоча провідна роль в успадкуванні більшості ознак організму належить ядерним генам, роль цитоплазматичної спадковості теж значна. Вона пов'язана з двома видами генетичних явищ:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-&amp;amp;nbsp; успадкуванням ознак, які кодуються позаядерними генами, розташованими в певних органелах (мітохондріях, пластидах);&amp;lt;br&amp;gt;-&amp;amp;nbsp; проявом у нащадків ознак, зумовлених ядерними генами, але на формування яких впливає цитоплазма яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про існування генів в органелах (мітохондріях і пластидах), здатних до самоподвоєння, стало відомо на початку XX століття під час вивчення зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків (мал. 54). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позаядерні гени взаємодіють із ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов'язана з генами пластид, характерна для різних видів рослин (наприклад, ротиків). Серед таких рослин є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається по материнській лінії. Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати пігмент хлорофіл. Після поділу, клітин із безбарвними пластидами в листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача строкатості по материнській лінії пояснюється тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв. Пластиди, які розмножуються поділом, мають генетичну безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а безбарвні — безбарвним. Під час поділу клітини пластиди розподіляються випадково, внаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими або обома типами пластид одночасно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище цитоплазматичної спадковості, пов'язаної з генами мітохондрій, вивчали на прикладі дріжджів. У цих мікроорганізмів у мітохондріях виявлено гени, які зумовлюють відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до дії певних антибіотиків.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив ядерних генів материнського організму через цитоплазму яйцеклітини на формування певних станів ознак можна простежити на прикладі ставковика (мал. 55). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цього прісноводного молюска є форми з різними станами спадкової ознаки напрямку закрученості черепашки — лівого або правого. Алель, яка визначає правозакрученість черепашки, домінує над алеллю лівозакрученості, але при цьому напрямок закрученості зумовлений генами материнської особини. Наприклад, особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо домінантну алель правозакрученості мав материнський організм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який є взаємозв'язок між генами та ознаками, які вони визначають? Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного білка, чи одну ознаку. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген - ознака» значно складніші. Стали відомі явища множинної дії генів і взаємодії неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше ми з вами розглянули різні варіанти взаємодії алельних генів: повне і неповне домінування, проміжний характер успадкування. Проте на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох або більшої кількості неалельних генів. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Така взаємодія можлива у різних формах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один із типів взаємодії неалельних генів проявляється в тому, що певна алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого, неалельного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, пурпурне забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю одного з генів. Але вона не проявиться у фенотипі, якщо в гомозиготних за цією алеллю особин у гомозиготному стані перебуватиме рецесивна алель іншого неалельного гена, який пригнічуватиме дію першого.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший поширений тип взаємодії неалельних генів полягає в тому, що для прояву в фенотипі певного стану ознаки необхідна взаємодія домінантних алелей двох або більшої кількості неалельних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Так, фіалкове забарвлення плодів баклажана залежить від взаємодії домінантних алелей двох неалельних генів, завдяки чому утворюється відповідний пігмент (антоціан). Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, пігмент не синтезується і утворюються безбарвні плоди. Подібне явище спостерігається і у запашного горошку, в якого домінантні алелі двох неалельних генів зумовлюють червоне забарвлення віночка. Але якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, віночок буде білим. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті потрібні домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший з цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, то пігмент не синтезується і народжуються білі особини (альбіноси) (мал. 56). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.5.JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини розвиток нормального слуху також визначають домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких відповідає за нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший — слухового нерва. Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю - людина глуха від народження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке множинна дія генів? Більшості генів притаманна властивість, коли одна їхня алель впливає на формування певних станів кількох різних ознак. Це явище називають множинною дією генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, у людини відоме захворювання ''— ''арахнодактилія (у перекладі ''—''«павучі пальці»). Воно зумовлене мутацією домінантної алелі, що впливає на формування видовжених пальців на руках і ногах, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця. У дрозофіли рецесивна алель одного з генів визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя (мал. 57). '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:14.6..JPG]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У картоплі домінантна алель визначає рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове ''—''віночка (у рослин, гомозиготних за відповідною рецесивною алеллю, бульби і віночки квіток синюваті або білі).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного і успадковуватись незалежно. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку виду, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії алельних і неалельних генів, а алелі більшості генів впливають на розвиток певних станів кількох ознак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які механізми визначення статі відомі у організмів? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Яку стать називають гетерогаметною, а яку — гомогаметною? &amp;lt;br&amp;gt; 3. Що таке хромосомне визначення статі? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Чим визначається успадкування, зчеплене зі статтю? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Чому у роздільностатевих організмів співвідношення статей у популяціях має наближуватися до 1:1? &amp;lt;br&amp;gt; 6. Чим можна пояснити той факт, що гетерогаметна стать менш життєздатна порівняно з гомогаметною?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що собою становить ген з біохімічної та генетичної точок зору? &amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке структурні та регуляторні гени? &amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена? &amp;lt;br&amp;gt;10. Які типи взаємодій неалельних генів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке множинна дія генів? &amp;lt;br&amp;gt;12. У чому полягає цілісність генотипу? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ:&amp;lt;/u&amp;gt; Яка ймовірність народження сина або доньки, хворих на гемофілію, у випадку: а) коли батько здоровий, а мати - носій рецесивної алелі гемофілії; б) батько хворий на гемофілію, а мати — гомозиготна за відповідною домінантною алеллю? За допомогою якого методу можна визначити стать тварини, якщо самці й самки не розрізняються за особливостями будови? Яка біологічна роль цитоплазматичної спадковості?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класами, домашня робота, скачати [[Біологія|реферати з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Генетика статі. Генотип як цілісна система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T17:03:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетика статі. Генотип як цілісна система''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетика статі, Генотип як цілісна система.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИКА СТАТІ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чим відрізняються хромосомні набори чоловіка і жінки? Що таке статеві хромосоми та аутосоми, летальні алелі?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку — одна з найцікавіших проблем біологи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам'ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом мас паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша — гачкоподібну (Y-хромосома). У самок дрозофіли обидві статеві (хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми — аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної — два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця — лише одна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв'яка динофілюса) стать майбутньої особини визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини бонелії, личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиференційованих статевих зачатків починають розвиватися сім'яники.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлетальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке ген, геном, генетичний код, рекомбінація, транскрипція, кросинговер, антибіотики?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке ген? Раніше ви дізналися про хімічну природу гена (Термін «ген» запропонував 1909 року датський ученні Вільгельм Людвіг Іоганнсен (1857-1927)). Тривалий час, доки не було з'ясовано структуру нуклеїнових кислот і генетичний код, ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій і мутацій. Але згодом з'ясували, що зміни можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами. Мінімальна ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка може бути поділена під час кросинговеру, становить усього 1-2 пари нуклеотидів. Проте ген — цілісна функціональна одиниця, оскільки будь-які порушення його структури змінюють закодовану в ньому інформацію або призводять до її втрати.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед генів розрізняють структурні, що кодують структуру білків і РНК певних типів, і регуляторні, які слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних речовин. Останні впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах подвоєння ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів порівняно зі структурними, зазвичай, незначні (мал. 53).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ген — фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Він кодує первинну структуру білка, молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з біологічно активними речовинами (наприклад, ферментами).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яка організація геному в різних організмів У різних організмів кількість генів у геномі може значно варіювати. Найпростіше організований геном вірусів. Він може включати від одного гена до кількох сотень генів. Геном прокаріотів містить як структурні так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, де кількість структурних генів — приблизно 1 000. Майже половина довжини такої молекули генетичної інформації не несе, це ділянки, розташовані між окремими генами (так звані спейсери; від англ. спейс — простір).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геном еукаріотів складніший, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Так, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті досліджень геному різних еукаріотичних організмів з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні. По-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів. По-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації. По-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке цитоплазматична спадковість? У клітинах еукаріотів, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено також цитоплазматичну спадковість, або позаядерну. Вона полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Хоча провідна роль в успадкуванні більшості ознак організму належить ядерним генам, роль цитоплазматичної спадковості теж значна. Вона пов'язана з двома видами генетичних явищ:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-&amp;amp;nbsp; успадкуванням ознак, які кодуються позаядерними генами, розташованими в певних органелах (мітохондріях, пластидах);&amp;lt;br&amp;gt;-&amp;amp;nbsp; проявом у нащадків ознак, зумовлених ядерними генами, але на формування яких впливає цитоплазма яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про існування генів в органелах (мітохондріях і пластидах), здатних до самоподвоєння, стало відомо на початку XX століття під час вивчення зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків (мал. 54). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позаядерні гени взаємодіють із ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов'язана з генами пластид, характерна для різних видів рослин (наприклад, ротиків). Серед таких рослин є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається по материнській лінії. Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати пігмент хлорофіл. Після поділу, клітин із безбарвними пластидами в листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача строкатості по материнській лінії пояснюється тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв. Пластиди, які розмножуються поділом, мають генетичну безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а безбарвні — безбарвним. Під час поділу клітини пластиди розподіляються випадково, внаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими або обома типами пластид одночасно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище цитоплазматичної спадковості, пов'язаної з генами мітохондрій, вивчали на прикладі дріжджів. У цих мікроорганізмів у мітохондріях виявлено гени, які зумовлюють відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до дії певних антибіотиків.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив ядерних генів материнського організму через цитоплазму яйцеклітини на формування певних станів ознак можна простежити на прикладі ставковика (мал. 55). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цього прісноводного молюска є форми з різними станами спадкової ознаки напрямку закрученості черепашки — лівого або правого. Алель, яка визначає правозакрученість черепашки, домінує над алеллю лівозакрученості, але при цьому напрямок закрученості зумовлений генами материнської особини. Наприклад, особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо домінантну алель правозакрученості мав материнський організм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який є взаємозв'язок між генами та ознаками, які вони визначають? Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного білка, чи одну ознаку. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген - ознака» значно складніші. Стали відомі явища множинної дії генів і взаємодії неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше ми з вами розглянули різні варіанти взаємодії алельних генів: повне і неповне домінування, проміжний характер успадкування. Проте на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох або більшої кількості неалельних генів. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Така взаємодія можлива у різних формах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один із типів взаємодії неалельних генів проявляється в тому, що певна алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого, неалельного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, пурпурне забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю одного з генів. Але вона не проявиться у фенотипі, якщо в гомозиготних за цією алеллю особин у гомозиготному стані перебуватиме рецесивна алель іншого неалельного гена, який пригнічуватиме дію першого.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший поширений тип взаємодії неалельних генів полягає в тому, що для прояву в фенотипі певного стану ознаки необхідна взаємодія домінантних алелей двох або більшої кількості неалельних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Так, фіалкове забарвлення плодів баклажана залежить від взаємодії домінантних алелей двох неалельних генів, завдяки чому утворюється відповідний пігмент (антоціан). Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, пігмент не синтезується і утворюються безбарвні плоди. Подібне явище спостерігається і у запашного горошку, в якого домінантні алелі двох неалельних генів зумовлюють червоне забарвлення віночка. Але якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, віночок буде білим. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті потрібні домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший з цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, то пігмент не синтезується і народжуються білі особини (альбіноси) (мал. 56). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.5.JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини розвиток нормального слуху також визначають домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких відповідає за нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший — слухового нерва. Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю - людина глуха від народження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке множинна дія генів? Більшості генів притаманна властивість, коли одна їхня алель впливає на формування певних станів кількох різних ознак. Це явище називають множинною дією генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, у людини відоме захворювання ''—''арахнодактилія (у перекладі ''—''«павучі пальці»). Воно зумовлене мутацією домінантної алелі, що впливає на формування видовжених пальців на руках і ногах, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця. У дрозофіли рецесивна алель одного з генів визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя (мал. 57). '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:14.6..JPG]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У картоплі домінантна алель визначає рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове ''—''віночка (у рослин, гомозиготних за відповідною рецесивною алеллю, бульби і віночки квіток синюваті або білі).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного і успадковуватись незалежно. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку виду, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії алельних і неалельних генів, а алелі більшості генів впливають на розвиток певних станів кількох ознак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які механізми визначення статі відомі у організмів? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Яку стать називають гетерогаметною, а яку — гомогаметною? &amp;lt;br&amp;gt; 3. Що таке хромосомне визначення статі? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Чим визначається успадкування, зчеплене зі статтю? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Чому у роздільностатевих організмів співвідношення статей у популяціях має наближуватися до 1:1? &amp;lt;br&amp;gt; 6. Чим можна пояснити той факт, що гетерогаметна стать менш життєздатна порівняно з гомогаметною?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що собою становить ген з біохімічної та генетичної точок зору? &amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке структурні та регуляторні гени? &amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена? &amp;lt;br&amp;gt;10. Які типи взаємодій неалельних генів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке множинна дія генів? &amp;lt;br&amp;gt;12. У чому полягає цілісність генотипу? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ:&amp;lt;/u&amp;gt; Яка ймовірність народження сина або доньки, хворих на гемофілію, у випадку: а) коли батько здоровий, а мати - носій рецесивної алелі гемофілії; б) батько хворий на гемофілію, а мати — гомозиготна за відповідною домінантною алеллю? За допомогою якого методу можна визначити стать тварини, якщо самці й самки не розрізняються за особливостями будови? Яка біологічна роль цитоплазматичної спадковості?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класами, домашня робота, скачати [[Біологія|реферати з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Генетика статі. Генотип як цілісна система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T16:59:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетика статі. Генотип як цілісна система''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетика статі, Генотип як цілісна система.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИКА СТАТІ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чим відрізняються хромосомні набори чоловіка і жінки? Що таке статеві хромосоми та аутосоми, летальні алелі?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку — одна з найцікавіших проблем біологи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам'ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом мас паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша — гачкоподібну (Y-хромосома). У самок дрозофіли обидві статеві (хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми — аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної — два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця — лише одна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв'яка динофілюса) стать майбутньої особини визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини бонелії, личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиференційованих статевих зачатків починають розвиватися сім'яники.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлетальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке ген, геном, генетичний код, рекомбінація, транскрипція, кросинговер, антибіотики?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке ген? Раніше ви дізналися про хімічну природу гена (Термін «ген» запропонував 1909 року датський ученні Вільгельм Людвіг Іоганнсен (1857-1927)). Тривалий час, доки не було з'ясовано структуру нуклеїнових кислот і генетичний код, ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій і мутацій. Але згодом з'ясували, що зміни можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами. Мінімальна ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка може бути поділена під час кросинговеру, становить усього 1-2 пари нуклеотидів. Проте ген — цілісна функціональна одиниця, оскільки будь-які порушення його структури змінюють закодовану в ньому інформацію або призводять до її втрати.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед генів розрізняють структурні, що кодують структуру білків і РНК певних типів, і регуляторні, які слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних речовин. Останні впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах подвоєння ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів порівняно зі структурними, зазвичай, незначні (мал. 53).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ген — фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Він кодує первинну структуру білка, молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з біологічно активними речовинами (наприклад, ферментами).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яка організація геному в різних організмів У різних організмів кількість генів у геномі може значно варіювати. Найпростіше організований геном вірусів. Він може включати від одного гена до кількох сотень генів. Геном прокаріотів містить як структурні так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, де кількість структурних генів — приблизно 1 000. Майже половина довжини такої молекули генетичної інформації не несе, це ділянки, розташовані між окремими генами (так звані спейсери; від англ. спейс — простір).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геном еукаріотів складніший, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Так, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті досліджень геному різних еукаріотичних організмів з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні. По-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів. По-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації. По-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке цитоплазматична спадковість? У клітинах еукаріотів, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено також цитоплазматичну спадковість, або позаядерну. Вона полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Хоча провідна роль в успадкуванні більшості ознак організму належить ядерним генам, роль цитоплазматичної спадковості теж значна. Вона пов'язана з двома видами генетичних явищ:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-&amp;amp;nbsp; успадкуванням ознак, які кодуються позаядерними генами, розташованими в певних органелах (мітохондріях, пластидах);&amp;lt;br&amp;gt;-&amp;amp;nbsp; проявом у нащадків ознак, зумовлених ядерними генами, але на формування яких впливає цитоплазма яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про існування генів в органелах (мітохондріях і пластидах), здатних до самоподвоєння, стало відомо на початку XX століття під час вивчення зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків (мал. 54). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позаядерні гени взаємодіють із ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов'язана з генами пластид, характерна для різних видів рослин (наприклад, ротиків). Серед таких рослин є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається по материнській лінії. Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати пігмент хлорофіл. Після поділу, клітин із безбарвними пластидами в листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача строкатості по материнській лінії пояснюється тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв. Пластиди, які розмножуються поділом, мають генетичну безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а безбарвні — безбарвним. Під час поділу клітини пластиди розподіляються випадково, внаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими або обома типами пластид одночасно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище цитоплазматичної спадковості, пов'язаної з генами мітохондрій, вивчали на прикладі дріжджів. У цих мікроорганізмів у мітохондріях виявлено гени, які зумовлюють відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до дії певних антибіотиків.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив ядерних генів материнського організму через цитоплазму яйцеклітини на формування певних станів ознак можна простежити на прикладі ставковика (мал. 55). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цього прісноводного молюска є форми з різними станами спадкової ознаки напрямку закрученості черепашки — лівого або правого. Алель, яка визначає правозакрученість черепашки, домінує над алеллю лівозакрученості, але при цьому напрямок закрученості зумовлений генами материнської особини. Наприклад, особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо домінантну алель правозакрученості мав материнський організм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який є взаємозв'язок між генами та ознаками, які вони визначають? Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного білка, чи одну ознаку. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген - ознака» значно складніші. Стали відомі явища множинної дії генів і взаємодії неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше ми з вами розглянули різні варіанти взаємодії алельних генів: повне і неповне домінування, проміжний характер успадкування. Проте на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох або більшої кількості неалельних генів. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Така взаємодія можлива у різних формах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один із типів взаємодії неалельних генів проявляється в тому, що певна алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого, неалельного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, пурпурне забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю одного з генів. Але вона не проявиться у фенотипі, якщо в гомозиготних за цією алеллю особин у гомозиготному стані перебуватиме рецесивна алель іншого неалельного гена, який пригнічуватиме дію першого.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший поширений тип взаємодії неалельних генів полягає в тому, що для прояву в фенотипі певного стану ознаки необхідна взаємодія домінантних алелей двох або більшої кількості неалельних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Так, фіалкове забарвлення плодів баклажана залежить від взаємодії домінантних алелей двох неалельних генів, завдяки чому утворюється відповідний пігмент (антоціан). Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, пігмент не синтезується і утворюються безбарвні плоди. Подібне явище спостерігається і у запашного горошку, в якого домінантні алелі двох неалельних генів зумовлюють червоне забарвлення віночка. Але якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, віночок буде білим. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті потрібні домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший з цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, то пігмент не синтезується і народжуються білі особини (альбіноси) (мал. 56). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.5.JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини розвиток нормального слуху також визначають домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких відповідає за нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший — слухового нерва. Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю - людина глуха від народження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке множинна дія генів? Більшості генів притаманна властивість, коли одна їхня алель впливає на формування певних станів кількох різних ознак. Це явище називають множинною дією генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, у людини відоме захворювання - арахнодактилія (у перекладі ''—''«павучі пальці»). Воно зумовлене мутацією домінантної алелі, що впливає на формування видовжених пальців на руках і ногах, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця. У дрозофіли рецесивна алель одного з генів визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя (мал. 57). '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:14.6..JPG]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У картоплі домінантна алель визначає рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове - віночка (у рослин, гомозиготних за відповідною рецесивною алеллю, бульби і віночки квіток синюваті або білі).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного і успадковуватись незалежно. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку виду, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії алельних і неалельних генів, а алелі більшості генів впливають на розвиток певних станів кількох ознак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які механізми визначення статі відомі у організмів? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Яку стать називають гетерогаметною, а яку — гомогаметною? &amp;lt;br&amp;gt; 3. Що таке хромосомне визначення статі? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Чим визначається успадкування, зчеплене зі статтю? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Чому у роздільностатевих організмів співвідношення статей у популяціях має наближуватися до 1:1? &amp;lt;br&amp;gt; 6. Чим можна пояснити той факт, що гетерогаметна стать менш життєздатна порівняно з гомогаметною?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що собою становить ген з біохімічної та генетичної точок зору? &amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке структурні та регуляторні гени? &amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена? &amp;lt;br&amp;gt;10. Які типи взаємодій неалельних генів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке множинна дія генів? &amp;lt;br&amp;gt;12. У чому полягає цілісність генотипу? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ:&amp;lt;/u&amp;gt; Яка ймовірність народження сина або доньки, хворих на гемофілію, у випадку: а) коли батько здоровий, а мати - носій рецесивної алелі гемофілії; б) батько хворий на гемофілію, а мати — гомозиготна за відповідною домінантною алеллю? За допомогою якого методу можна визначити стать тварини, якщо самці й самки не розрізняються за особливостями будови? Яка біологічна роль цитоплазматичної спадковості?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класами, домашня робота, скачати [[Біологія|реферати з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Генетика статі. Генотип як цілісна система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T16:58:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетика статі. Генотип як цілісна система''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетика статі, Генотип як цілісна система.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИКА СТАТІ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чим відрізняються хромосомні набори чоловіка і жінки? Що таке статеві хромосоми та аутосоми, летальні алелі?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку — одна з найцікавіших проблем біологи.&amp;lt;br&amp;gt;Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам'ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом мас паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша — гачкоподібну (Y-хромосома). У самок дрозофіли обидві статеві (хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми — аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної — два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця — лише одна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв'яка динофілюса) стать майбутньої особини визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини бонелії, личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиференційованих статевих зачатків починають розвиватися сім'яники.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлетальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке ген, геном, генетичний код, рекомбінація, транскрипція, кросинговер, антибіотики?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке ген? Раніше ви дізналися про хімічну природу гена (Термін «ген» запропонував 1909 року датський ученні Вільгельм Людвіг Іоганнсен (1857-1927)). Тривалий час, доки не було з'ясовано структуру нуклеїнових кислот і генетичний код, ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій і мутацій. Але згодом з'ясували, що зміни можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами. Мінімальна ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка може бути поділена під час кросинговеру, становить усього 1-2 пари нуклеотидів. Проте ген — цілісна функціональна одиниця, оскільки будь-які порушення його структури змінюють закодовану в ньому інформацію або призводять до її втрати.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед генів розрізняють структурні, що кодують структуру білків і РНК певних типів, і регуляторні, які слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних речовин. Останні впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах подвоєння ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів порівняно зі структурними, зазвичай, незначні (мал. 53).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ген — фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Він кодує первинну структуру білка, молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з біологічно активними речовинами (наприклад, ферментами).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яка організація геному в різних організмів У різних організмів кількість генів у геномі може значно варіювати. Найпростіше організований геном вірусів. Він може включати від одного гена до кількох сотень генів. Геном прокаріотів містить як структурні так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, де кількість структурних генів — приблизно 1 000. Майже половина довжини такої молекули генетичної інформації не несе, це ділянки, розташовані між окремими генами (так звані спейсери; від англ. спейс — простір).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геном еукаріотів складніший, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Так, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті досліджень геному різних еукаріотичних організмів з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні. По-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів. По-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації. По-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке цитоплазматична спадковість? У клітинах еукаріотів, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено також цитоплазматичну спадковість, або позаядерну. Вона полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Хоча провідна роль в успадкуванні більшості ознак організму належить ядерним генам, роль цитоплазматичної спадковості теж значна. Вона пов'язана з двома видами генетичних явищ:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-&amp;amp;nbsp; успадкуванням ознак, які кодуються позаядерними генами, розташованими в певних органелах (мітохондріях, пластидах);&amp;lt;br&amp;gt;-&amp;amp;nbsp; проявом у нащадків ознак, зумовлених ядерними генами, але на формування яких впливає цитоплазма яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про існування генів в органелах (мітохондріях і пластидах), здатних до самоподвоєння, стало відомо на початку XX століття під час вивчення зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків (мал. 54). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позаядерні гени взаємодіють із ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов'язана з генами пластид, характерна для різних видів рослин (наприклад, ротиків). Серед таких рослин є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається по материнській лінії. Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати пігмент хлорофіл. Після поділу, клітин із безбарвними пластидами в листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача строкатості по материнській лінії пояснюється тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв. Пластиди, які розмножуються поділом, мають генетичну безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а безбарвні — безбарвним. Під час поділу клітини пластиди розподіляються випадково, внаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими або обома типами пластид одночасно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище цитоплазматичної спадковості, пов'язаної з генами мітохондрій, вивчали на прикладі дріжджів. У цих мікроорганізмів у мітохондріях виявлено гени, які зумовлюють відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до дії певних антибіотиків.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив ядерних генів материнського організму через цитоплазму яйцеклітини на формування певних станів ознак можна простежити на прикладі ставковика (мал. 55). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цього прісноводного молюска є форми з різними станами спадкової ознаки напрямку закрученості черепашки — лівого або правого. Алель, яка визначає правозакрученість черепашки, домінує над алеллю лівозакрученості, але при цьому напрямок закрученості зумовлений генами материнської особини. Наприклад, особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо домінантну алель правозакрученості мав материнський організм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який є взаємозв'язок між генами та ознаками, які вони визначають? Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного білка, чи одну ознаку. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген - ознака» значно складніші. Стали відомі явища множинної дії генів і взаємодії неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше ми з вами розглянули різні варіанти взаємодії алельних генів: повне і неповне домінування, проміжний характер успадкування. Проте на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох або більшої кількості неалельних генів. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Така взаємодія можлива у різних формах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один із типів взаємодії неалельних генів проявляється в тому, що певна алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого, неалельного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, пурпурне забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю одного з генів. Але вона не проявиться у фенотипі, якщо в гомозиготних за цією алеллю особин у гомозиготному стані перебуватиме рецесивна алель іншого неалельного гена, який пригнічуватиме дію першого.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший поширений тип взаємодії неалельних генів полягає в тому, що для прояву в фенотипі певного стану ознаки необхідна взаємодія домінантних алелей двох або більшої кількості неалельних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Так, фіалкове забарвлення плодів баклажана залежить від взаємодії домінантних алелей двох неалельних генів, завдяки чому утворюється відповідний пігмент (антоціан). Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, пігмент не синтезується і утворюються безбарвні плоди. Подібне явище спостерігається і у запашного горошку, в якого домінантні алелі двох неалельних генів зумовлюють червоне забарвлення віночка. Але якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, віночок буде білим. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті потрібні домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший з цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, то пігмент не синтезується і народжуються білі особини (альбіноси) (мал. 56). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.5.JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини розвиток нормального слуху також визначають домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких відповідає за нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший — слухового нерва. Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю - людина глуха від народження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке множинна дія генів? Більшості генів притаманна властивість, коли одна їхня алель впливає на формування певних станів кількох різних ознак. Це явище називають множинною дією генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, у людини відоме захворювання - арахнодактилія (у перекладі ''—''«павучі пальці»). Воно зумовлене мутацією домінантної алелі, що впливає на формування видовжених пальців на руках і ногах, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця. У дрозофіли рецесивна алель одного з генів визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя (мал. 57). '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:14.6..JPG]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У картоплі домінантна алель визначає рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове - віночка (у рослин, гомозиготних за відповідною рецесивною алеллю, бульби і віночки квіток синюваті або білі).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного і успадковуватись незалежно. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку виду, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії алельних і неалельних генів, а алелі більшості генів впливають на розвиток певних станів кількох ознак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які механізми визначення статі відомі у організмів? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Яку стать називають гетерогаметною, а яку — гомогаметною? &amp;lt;br&amp;gt; 3. Що таке хромосомне визначення статі? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Чим визначається успадкування, зчеплене зі статтю? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Чому у роздільностатевих організмів співвідношення статей у популяціях має наближуватися до 1:1? &amp;lt;br&amp;gt; 6. Чим можна пояснити той факт, що гетерогаметна стать менш життєздатна порівняно з гомогаметною?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що собою становить ген з біохімічної та генетичної точок зору? &amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке структурні та регуляторні гени? &amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена? &amp;lt;br&amp;gt;10. Які типи взаємодій неалельних генів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке множинна дія генів? &amp;lt;br&amp;gt;12. У чому полягає цілісність генотипу? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ:&amp;lt;/u&amp;gt; Яка ймовірність народження сина або доньки, хворих на гемофілію, у випадку: а) коли батько здоровий, а мати - носій рецесивної алелі гемофілії; б) батько хворий на гемофілію, а мати — гомозиготна за відповідною домінантною алеллю? За допомогою якого методу можна визначити стать тварини, якщо самці й самки не розрізняються за особливостями будови? Яка біологічна роль цитоплазматичної спадковості?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класами, домашня робота, скачати [[Біологія|реферати з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0</id>
		<title>Генетика статі. Генотип як цілісна система</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96._%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF_%D1%8F%D0%BA_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0"/>
				<updated>2011-06-01T16:57:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User7: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 11 клас|Біологія 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Генетика статі. Генотип як цілісна система''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, 11 клас, Генетика статі, Генотип як цілісна система.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ГЕНЕТИКА СТАТІ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Чим відрізняються хромосомні набори чоловіка і жінки? Що таке статеві хромосоми та аутосоми, летальні алелі?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як визначається стать тих чи інших організмів під час їхнього індивідуального розвитку — одна з найцікавіших проблем біологи.&amp;lt;br&amp;gt;Як визначається стать різних груп організмів? Ще наприкінці XIX століття вчені звернули увагу на те, що хромосомні набори самців і самок різняться за будовою хромосом однієї з пар. У диплоїдних соматичних (нестатевих) клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми, як ви пам'ятаєте, називають статевими хромосомами. Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом мас паличкоподібну форму (це так звана Х-хромосома), інша — гачкоподібну (Y-хромосома). У самок дрозофіли обидві статеві (хромосоми мають однакову будову (Х-хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіли можна умовно позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають нестатеві хромосоми — аутосоми, однакові за будовою в особин різної статі). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної — два (гетерогаметна стать). У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні та дводомні рослини тощо), а в інших навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця - лише одна.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі (мал. 49, 50).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але крім хромосомного, існують й інші механізми визначення статі організмів. У деяких безхребетних тварин (наприклад, коловерток, багатощетинкового черв'яка динофілюса) стать майбутньої особини визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини можуть утворювати яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток, і дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. З яйцеклітин першого типу розвиваються лише самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У певних організмів на формування статі майбутньої особини можуть впливати біологічно активні речовини. Наприклад, у морської червоподібної тварини бонелії, личинки, які прикріплюються до поверхні дна, розвиваються в великих (до 1 м завдовжки) самок. А ті з них, які потрапляють на хоботок самки, під впливом її гормонів перетворюються на карликових самців (1-3 мм завдовжки) (мал. 51).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У таких суспільних комах, як медоносна бджола, джмелі, мурашки, самки утворюють яйця двох типів: запліднені та незапліднені (партеногенетичні). З яєць першого типу розвиваються самки, а з другого — самці.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У деяких видів риб і земноводних під час зародкового розвитку одночасно закладаються зачатки як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Проте в процесі подальшого розвитку розвивається лише один із цих типів. Подібне явище спостерігається, наприклад, у риб-«чистильників», самці яких мають «гареми» з кількох самок. Після загибелі самця його функції переходять до однієї з самок, в якої з недиференційованих статевих зачатків починають розвиватися сім'яники.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чим визначається співвідношення статей у популяціях? У популяціях організмів, стать яких визначається в момент запліднення, співвідношення самців і самок, згідно із законом розщеплення, має становити 1:1 (схема 7).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але в природі таке співвідношення статей рідко спостерігають унаслідок різного рівня смертності самців і самок. Вищу смертність, зазвичай, мають особини гетерогаметної статі, оскільки в Y-хромосомі через її менші розміри немає деяких алельних генів, наявних в Х-хромосомі. Тому у фенотипі особин гетерогаметної статі можуть проявитися летальні або напівлетальні рецесивні алелі. Наприклад, у шовковичного шовкопряда більше самців, ніж самок, оскільки від особливого вірусного захворювання частіше гине гусінь, з якої мали б розвиватися самки (гетерогаметна стать).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке успадкування, зчеплене зі статтю?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини людини).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У кішок зчеплено зі статтю успадковуються певні види забарвлення шерсті. Відомо, що коти майже ніколи не мають черепахового забарвлення (руді та чорні плями на білому тлі) (мал. 52): &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:13.5..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вони бувають або з темними плямами, або рудими. Це пояснюється тим, що алельні гени, які зумовлюють руде або чорне забарвлення шерсті, розташовані лише в Х-хромосомі. Жодна з алелей не домінує над іншою. Тому кішки, гетерозиготні за цим геном, мають черепахове забарвлення шерсті, на відміну від котів, у яких Y-хромосома його позбавлена.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо). Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипно здорові, хоча і є носіями цієї алелі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так само успадковується і гемофілія (нездатність крові зсідатися, внаслідок чого людина може загинути навіть за незначних ушкоджень кровоносних судин). Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПРИГАДАЙТЕ&amp;lt;/u&amp;gt;: Що таке ген, геном, генетичний код, рекомбінація, транскрипція, кросинговер, антибіотики?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке ген? Раніше ви дізналися про хімічну природу гена (Термін «ген» запропонував 1909 року датський ученні Вільгельм Людвіг Іоганнсен (1857-1927)). Тривалий час, доки не було з'ясовано структуру нуклеїнових кислот і генетичний код, ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій і мутацій. Але згодом з'ясували, що зміни можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами. Мінімальна ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка може бути поділена під час кросинговеру, становить усього 1-2 пари нуклеотидів. Проте ген — цілісна функціональна одиниця, оскільки будь-які порушення його структури змінюють закодовану в ньому інформацію або призводять до її втрати.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед генів розрізняють структурні, що кодують структуру білків і РНК певних типів, і регуляторні, які слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних речовин. Останні впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах подвоєння ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів порівняно зі структурними, зазвичай, незначні (мал. 53).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.1..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ген — фактор спадковості, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Він кодує первинну структуру білка, молекули тРНК чи рРНК або взаємодіє з біологічно активними речовинами (наприклад, ферментами).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Яка організація геному в різних організмів У різних організмів кількість генів у геномі може значно варіювати. Найпростіше організований геном вірусів. Він може включати від одного гена до кількох сотень генів. Геном прокаріотів містить як структурні так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, де кількість структурних генів — приблизно 1 000. Майже половина довжини такої молекули генетичної інформації не несе, це ділянки, розташовані між окремими генами (так звані спейсери; від англ. спейс — простір).&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Геном еукаріотів складніший, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Так, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У результаті досліджень геному різних еукаріотичних організмів з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні. По-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів. По-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації. По-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке цитоплазматична спадковість? У клітинах еукаріотів, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено також цитоплазматичну спадковість, або позаядерну. Вона полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Хоча провідна роль в успадкуванні більшості ознак організму належить ядерним генам, роль цитоплазматичної спадковості теж значна. Вона пов'язана з двома видами генетичних явищ:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-&amp;amp;nbsp; успадкуванням ознак, які кодуються позаядерними генами, розташованими в певних органелах (мітохондріях, пластидах);&amp;lt;br&amp;gt;-&amp;amp;nbsp; проявом у нащадків ознак, зумовлених ядерними генами, але на формування яких впливає цитоплазма яйцеклітини. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про існування генів в органелах (мітохондріях і пластидах), здатних до самоподвоєння, стало відомо на початку XX століття під час вивчення зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків (мал. 54). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.2..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позаядерні гени взаємодіють із ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов'язана з генами пластид, характерна для різних видів рослин (наприклад, ротиків). Серед таких рослин є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається по материнській лінії. Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати пігмент хлорофіл. Після поділу, клітин із безбарвними пластидами в листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передача строкатості по материнській лінії пояснюється тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв. Пластиди, які розмножуються поділом, мають генетичну безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а безбарвні — безбарвним. Під час поділу клітини пластиди розподіляються випадково, внаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими або обома типами пластид одночасно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Явище цитоплазматичної спадковості, пов'язаної з генами мітохондрій, вивчали на прикладі дріжджів. У цих мікроорганізмів у мітохондріях виявлено гени, які зумовлюють відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до дії певних антибіотиків.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вплив ядерних генів материнського організму через цитоплазму яйцеклітини на формування певних станів ознак можна простежити на прикладі ставковика (мал. 55). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.3..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У цього прісноводного молюска є форми з різними станами спадкової ознаки напрямку закрученості черепашки — лівого або правого. Алель, яка визначає правозакрученість черепашки, домінує над алеллю лівозакрученості, але при цьому напрямок закрученості зумовлений генами материнської особини. Наприклад, особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо домінантну алель правозакрученості мав материнський організм.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Який є взаємозв'язок між генами та ознаками, які вони визначають? Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного білка, чи одну ознаку. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген - ознака» значно складніші. Стали відомі явища множинної дії генів і взаємодії неалельних генів.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Раніше ми з вами розглянули різні варіанти взаємодії алельних генів: повне і неповне домінування, проміжний характер успадкування. Проте на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох або більшої кількості неалельних генів. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.4..JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Така взаємодія можлива у різних формах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один із типів взаємодії неалельних генів проявляється в тому, що певна алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого, неалельного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, пурпурне забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю одного з генів. Але вона не проявиться у фенотипі, якщо в гомозиготних за цією алеллю особин у гомозиготному стані перебуватиме рецесивна алель іншого неалельного гена, який пригнічуватиме дію першого.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інший поширений тип взаємодії неалельних генів полягає в тому, що для прояву в фенотипі певного стану ознаки необхідна взаємодія домінантних алелей двох або більшої кількості неалельних генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Так, фіалкове забарвлення плодів баклажана залежить від взаємодії домінантних алелей двох неалельних генів, завдяки чому утворюється відповідний пігмент (антоціан). Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, пігмент не синтезується і утворюються безбарвні плоди. Подібне явище спостерігається і у запашного горошку, в якого домінантні алелі двох неалельних генів зумовлюють червоне забарвлення віночка. Але якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, віночок буде білим. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті потрібні домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший з цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю, то пігмент не синтезується і народжуються білі особини (альбіноси) (мал. 56). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:14.5.JPG]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У людини розвиток нормального слуху також визначають домінантні алелі двох неалельних генів, один із яких відповідає за нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший — слухового нерва. Якщо хоча б один із цих генів гомозиготний за рецесивною алеллю - людина глуха від народження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що таке множинна дія генів? Більшості генів притаманна властивість, коли одна їхня алель впливає на формування певних станів кількох різних ознак. Це явище називають множинною дією генів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Наприклад, у людини відоме захворювання - арахнодактилія (у перекладі ''—''«павучі пальці»). Воно зумовлене мутацією домінантної алелі, що впливає на формування видовжених пальців на руках і ногах, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця. У дрозофіли рецесивна алель одного з генів визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя (мал. 57). '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:14.6..JPG]]'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У картоплі домінантна алель визначає рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове - віночка (у рослин, гомозиготних за відповідною рецесивною алеллю, бульби і віночки квіток синюваті або білі).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Генотип особин кожного виду є цілісною системою, хоча і складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного і успадковуватись незалежно. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку виду, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії алельних і неалельних генів, а алелі більшості генів впливають на розвиток певних станів кількох ознак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; 1. Які механізми визначення статі відомі у організмів? &amp;lt;br&amp;gt; 2. Яку стать називають гетерогаметною, а яку — гомогаметною? &amp;lt;br&amp;gt; 3. Що таке хромосомне визначення статі? &amp;lt;br&amp;gt; 4. Чим визначається успадкування, зчеплене зі статтю? &amp;lt;br&amp;gt; 5. Чому у роздільностатевих організмів співвідношення статей у популяціях має наближуватися до 1:1? &amp;lt;br&amp;gt; 6. Чим можна пояснити той факт, що гетерогаметна стать менш життєздатна порівняно з гомогаметною?&amp;lt;br&amp;gt; 7. Що собою становить ген з біохімічної та генетичної точок зору? &amp;lt;br&amp;gt;8. Що таке структурні та регуляторні гени? &amp;lt;br&amp;gt;9. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена? &amp;lt;br&amp;gt;10. Які типи взаємодій неалельних генів вам відомі? &amp;lt;br&amp;gt;11. Що таке множинна дія генів? &amp;lt;br&amp;gt;12. У чому полягає цілісність генотипу? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ПОМІРКУЙТЕ:&amp;lt;/u&amp;gt; Яка ймовірність народження сина або доньки, хворих на гемофілію, у випадку: а) коли батько здоровий, а мати - носій рецесивної алелі гемофілії; б) батько хворий на гемофілію, а мати — гомозиготна за відповідною домінантною алеллю? За допомогою якого методу можна визначити стать тварини, якщо самці й самки не розрізняються за особливостями будови? Яка біологічна роль цитоплазматичної спадковості?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький, Біологія, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класами, домашня робота, скачати [[Біологія|реферати з біології]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Біологія 11 клас|з біології для 11 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	</feed>