KNOWLEDGE HYPERMARKET


Міфи
(Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...)
Строка 3: Строка 3:
<br>  
<br>  
-
'''''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Міфи.</metakeywords>ПРО ВОГОНЬ'''''<br>Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: «Meні добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною — коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре». Другий каже: «Мені дуже зле, бо господар дае погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу йому відомстити тим, що піду гуляти по його господарстві. Перший каже: «Коли будеш гуляти, не спали там колеса мого господаря, яке лежить на подвір'ї твого».<br>От вночі розпочалась пожежа в другого господаря i згоріло все, а колесо першого викотилося та й залишилося.<br><br>Які риси характеру людини цінувалися в давнину? А чи сьогодні вони в пошані?<br>'''''<br>ПРО BITEP'''''<br>Молотив один господар. Як змолотив, почав віяти зерно, але тяк не може закінчити: стане на один бік — вітер з іншого боку дме, перейде — а вітер наче насміхається. Розсердився чоловік, вихопив з-за халяви ніж та й кинув за вітром. А ніж i щез, наче й не було. I з тієї хвилини вітер перестав чоловікові перешкоджати. Однак i вестися чоловікові перестало: що не почне — то на зле виходить, за що не візьметься — погано скінчить.<br>Покинув чоловік господарство та й пішов у світ. Приходить до одного села, а там лише в одній хаті світиться. Проситься він на ніч.<br>— Як же я маю тебе на ніч прийняти, коли ти ме ногу ножем врізав, — відказує йому господар.<br>Аж тоді зрозумів той чолов'яга, що самого вітра своїм ножем поранив.<br><br>Чому перестало щастити чоловкові?<br><br>'''''ПРО ДОЩ'''''<br>Є повір'я, за яким Бог має особливі склади дощу на краю світу... Коли з'являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає<br>пророка Іллю i глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару i розносять його по світу. При цьому часто буває, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно, декілька днів поспіль. Так стаеться тому, що глухий янгол запитуе в Бога, куди потрібно пускати дощ. Бог каже йому: «Ходи там, де чорно», — а вш, не розчувши, ходить там, де вчора. Бог каже: «Іди туди, де просять», — а вш, не розчувши, не туди, де косять. Бог каже: «Іди туди, де ждуть», — а він, не розчувши, іде туди, де жнуть.<br>Досить поширена думка, що дощ — це вода, яка насотується з Mopiв, piк, озер, колодязів, ставків та інших водойм i виливається у хмари райдугою. Сама райдуга уявляється «цмоком», тобто насосом. Разом з водою райдуга всотує i все, що є у воді — жаб, черв'яків, риб, каміння, які потім i випадають із хмар разом з дощем. Але воду всмоктує лише синювато-червона райдуга, тоді як яскраво-червона не діє i є лише веселкою, оскільки під час її появи прояснюється від сонячного проміння (стає веселим) видно-круг, який перед тим був закритий хмарами i навіював сум.<br>А ще райдугу вважають шляхом, яким сходять з неба янголи, щоб набрати води. Цю воду вони потім виливають на особливу сітку (сито) i так утворюють дощ.<br><br>Як, на думку наших предків, утворювався дощ?<br>Які з подій цієї легенди є реальними, а які — фантастичними?<br><br>'''''ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ?'''''<br>Давно, дуже давно пес жив co6i самітний. Hapештi надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив co6i знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби цей його товариш був найсильніший з ycix тварин.<br>Jlicoвi звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вовче, брате, живімо разом!<br>Вовк одповів:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому би ні!<br>Зачали жити в'єдно<sup>1</sup>. Раз, як ночували в лісі, вчув пес якийсь шелест i зачав трястися-боятися. Пробудив вовка, а той йому каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Будь тихо, бо прийде ведмідь i з'їсть нас!<br>Тоді здогадався пес, що ведмідь сильніший за вовка. Пішов до ведмедя й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ведмедю, братику, жиймо в'єдно!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли в'єдно, то в'єдно, — відповів ведмiдь.<br>Минула коротка доба. Раз на зорях вчув пес якийсь шелест i зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та<br>роздере нас обох!<br>Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Лишив ведмедя i пішов до двору короля лева.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Леве, леве, королю звipiв, жиймо в'єдно!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; За слугу прийму тя<sup>2</sup>, — відповів лев.<br>Пес зостався з ним. Раз так понад вечір<br>зачав пес боятися i зачав вити, гавкати. Вибіг лев з палати i каже йому:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мовчи, бо ще надійде людина й застрілить нас обох!<br>Пес замовк, але зараз здогадався, що людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.<br>Пішов пес до людини i пристав до служби в неї. Від того часу й живе пес з людиною.<br><br><sup>1</sup> В'едно — разом.<br><sup>2</sup> Тя — тебе.<br><br>Як ви вважаєте, чи завжди добре жити з найсильнішим? Чому?
+
'''''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Міфи.</metakeywords>ПРО ВОГОНЬ'''''<br>Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: «Meні добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною — коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре». Другий каже: «Мені дуже зле, бо господар дае погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу йому відомстити тим, що піду гуляти по його господарстві. Перший каже: «Коли будеш гуляти, не спали там колеса мого господаря, яке лежить на подвір'ї твого».<br>От вночі розпочалась пожежа в другого господаря i згоріло все, а колесо першого викотилося та й залишилося.<br><br>Які риси характеру людини цінувалися в давнину? А чи сьогодні вони в пошані?<br>'''''<br>ПРО BITEP'''''<br>Молотив один господар. Як змолотив, почав віяти зерно, але тяк не може закінчити: стане на один бік — вітер з іншого боку дме, перейде — а вітер наче насміхається. Розсердився чоловік, вихопив з-за халяви ніж та й кинув за вітром. А ніж i щез, наче й не було. I з тієї хвилини вітер перестав чоловікові перешкоджати. Однак i вестися чоловікові перестало: що не почне — то на зле виходить, за що не візьметься — погано скінчить.<br>Покинув чоловік господарство та й пішов у світ. Приходить до одного села, а там лише в одній хаті світиться. Проситься він на ніч.<br>— Як же я маю тебе на ніч прийняти, коли ти ме ногу ножем врізав, — відказує йому господар.<br>Аж тоді зрозумів той чолов'яга, що самого вітра своїм ножем поранив.<br><br>Чому перестало щастити чоловкові?<br><br>'''''ПРО ДОЩ'''''<br>Є повір'я, за яким Бог має особливі склади дощу на краю світу... Коли з'являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає<br>пророка Іллю i глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару i розносять його по світу. При цьому часто буває, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно, декілька днів поспіль. Так стаеться тому, що глухий янгол запитуе в Бога, куди потрібно пускати дощ. Бог каже йому: «Ходи там, де чорно», — а вш, не розчувши, ходить там, де вчора. Бог каже: «Іди туди, де просять», — а вш, не розчувши, не туди, де косять. Бог каже: «Іди туди, де ждуть», — а він, не розчувши, іде туди, де жнуть.<br>Досить поширена думка, що дощ — це вода, яка насотується з Mopiв, piк, озер, колодязів, ставків та інших водойм i виливається у хмари райдугою. Сама райдуга уявляється «цмоком», тобто насосом. Разом з водою райдуга всотує i все, що є у воді — жаб, черв'яків, риб, каміння, які потім i випадають із хмар разом з дощем. Але воду всмоктує лише синювато-червона райдуга, тоді як яскраво-червона не діє i є лише веселкою, оскільки під час її появи прояснюється від сонячного проміння (стає веселим) видно-круг, який перед тим був закритий хмарами i навіював сум.<br>А ще райдугу вважають шляхом, яким сходять з неба янголи, щоб набрати води. Цю воду вони потім виливають на особливу сітку (сито) i так утворюють дощ.<br><br>Як, на думку наших предків, утворювався дощ?<br>Які з подій цієї легенди є реальними, а які — фантастичними?<br><br>'''''ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ?'''''<br>Давно, дуже давно пес жив co6i самітний. Hapештi надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив co6i знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби цей його товариш був найсильніший з ycix тварин.<br>Jlicoвi звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вовче, брате, живімо разом!<br>Вовк одповів:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому би ні!<br>Зачали жити в'єдно<sup>1</sup>. Раз, як ночували в лісі, вчув пес якийсь шелест i зачав трястися-боятися. Пробудив вовка, а той йому каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Будь тихо, бо прийде ведмідь i з'їсть нас!<br>Тоді здогадався пес, що ведмідь сильніший за вовка. Пішов до ведмедя й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ведмедю, братику, жиймо в'єдно!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли в'єдно, то в'єдно, — відповів ведмiдь.<br>Минула коротка доба. Раз на зорях вчув пес якийсь шелест i зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та<br>роздере нас обох!<br>Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Лишив ведмедя i пішов до двору короля лева.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Леве, леве, королю звipiв, жиймо в'єдно!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; За слугу прийму тя<sup>2</sup>, — відповів лев.<br>Пес зостався з ним. Раз так понад вечір<br>зачав пес боятися i зачав вити, гавкати. Вибіг лев з палати i каже йому:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мовчи, бо ще надійде людина й застрілить нас обох!<br>Пес замовк, але зараз здогадався, що людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.<br>Пішов пес до людини i пристав до служби в неї. Від того часу й живе пес з людиною.<br><br><sup>1</sup> В'едно — разом.<br><sup>2</sup> Тя — тебе.<br><br>Як ви вважаєте, чи завжди добре жити з найсильнішим? Чому?  
<br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br><br>  
<br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br><br>  
-
<sub>Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub>
+
<sub>Календарно-тематичне планування української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, [[Українська література|Українська література 5 клас]]</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно [[Українська література 5 клас|каленадарного плануванння української літератури 5 класу]]</sub>  
-
<sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub>
+
-
<sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub>
+
<br>  
<br>  
Строка 49: Строка 47:
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-
 
+
<br>
<br> <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
<br> <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  

Версия 09:32, 10 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Міфи та легенди українців. «Про вітер», «Про вогонь», «Про дощ», «Чому пес живе коло людини?», «Лісова панна»


ПРО ВОГОНЬ
Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: «Meні добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною — коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре». Другий каже: «Мені дуже зле, бо господар дае погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу йому відомстити тим, що піду гуляти по його господарстві. Перший каже: «Коли будеш гуляти, не спали там колеса мого господаря, яке лежить на подвір'ї твого».
От вночі розпочалась пожежа в другого господаря i згоріло все, а колесо першого викотилося та й залишилося.

Які риси характеру людини цінувалися в давнину? А чи сьогодні вони в пошані?

ПРО BITEP

Молотив один господар. Як змолотив, почав віяти зерно, але тяк не може закінчити: стане на один бік — вітер з іншого боку дме, перейде — а вітер наче насміхається. Розсердився чоловік, вихопив з-за халяви ніж та й кинув за вітром. А ніж i щез, наче й не було. I з тієї хвилини вітер перестав чоловікові перешкоджати. Однак i вестися чоловікові перестало: що не почне — то на зле виходить, за що не візьметься — погано скінчить.
Покинув чоловік господарство та й пішов у світ. Приходить до одного села, а там лише в одній хаті світиться. Проситься він на ніч.
— Як же я маю тебе на ніч прийняти, коли ти ме ногу ножем врізав, — відказує йому господар.
Аж тоді зрозумів той чолов'яга, що самого вітра своїм ножем поранив.

Чому перестало щастити чоловкові?

ПРО ДОЩ
Є повір'я, за яким Бог має особливі склади дощу на краю світу... Коли з'являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає
пророка Іллю i глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару i розносять його по світу. При цьому часто буває, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно, декілька днів поспіль. Так стаеться тому, що глухий янгол запитуе в Бога, куди потрібно пускати дощ. Бог каже йому: «Ходи там, де чорно», — а вш, не розчувши, ходить там, де вчора. Бог каже: «Іди туди, де просять», — а вш, не розчувши, не туди, де косять. Бог каже: «Іди туди, де ждуть», — а він, не розчувши, іде туди, де жнуть.
Досить поширена думка, що дощ — це вода, яка насотується з Mopiв, piк, озер, колодязів, ставків та інших водойм i виливається у хмари райдугою. Сама райдуга уявляється «цмоком», тобто насосом. Разом з водою райдуга всотує i все, що є у воді — жаб, черв'яків, риб, каміння, які потім i випадають із хмар разом з дощем. Але воду всмоктує лише синювато-червона райдуга, тоді як яскраво-червона не діє i є лише веселкою, оскільки під час її появи прояснюється від сонячного проміння (стає веселим) видно-круг, який перед тим був закритий хмарами i навіював сум.
А ще райдугу вважають шляхом, яким сходять з неба янголи, щоб набрати води. Цю воду вони потім виливають на особливу сітку (сито) i так утворюють дощ.

Як, на думку наших предків, утворювався дощ?
Які з подій цієї легенди є реальними, а які — фантастичними?

ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ?
Давно, дуже давно пес жив co6i самітний. Hapештi надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив co6i знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби цей його товариш був найсильніший з ycix тварин.
Jlicoвi звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже:
—    Вовче, брате, живімо разом!
Вовк одповів:
—    Чому би ні!
Зачали жити в'єдно1. Раз, як ночували в лісі, вчув пес якийсь шелест i зачав трястися-боятися. Пробудив вовка, а той йому каже:
—    Будь тихо, бо прийде ведмідь i з'їсть нас!
Тоді здогадався пес, що ведмідь сильніший за вовка. Пішов до ведмедя й каже:
—    Ведмедю, братику, жиймо в'єдно!
—    Коли в'єдно, то в'єдно, — відповів ведмiдь.
Минула коротка доба. Раз на зорях вчув пес якийсь шелест i зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав:
—    Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та
роздере нас обох!
Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Лишив ведмедя i пішов до двору короля лева.
—    Леве, леве, королю звipiв, жиймо в'єдно!
—    За слугу прийму тя2, — відповів лев.
Пес зостався з ним. Раз так понад вечір
зачав пес боятися i зачав вити, гавкати. Вибіг лев з палати i каже йому:
—    Мовчи, бо ще надійде людина й застрілить нас обох!
Пес замовк, але зараз здогадався, що людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.
Пішов пес до людини i пристав до служби в неї. Від того часу й живе пес з людиною.

1 В'едно — разом.
2 Тя — тебе.

Як ви вважаєте, чи завжди добре жити з найсильнішим? Чому?



Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.
Вислано читачами інтернет-сайту

Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення




Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.