KNOWLEDGE HYPERMARKET


Гетьманський переворот. Повалення УЦР. Повні уроки
 
Строка 7: Строка 7:
=== Мета  ===
=== Мета  ===
-
сформувати знання учнів про [[Гетьманська_Україна|гетьманський переворот]], його причини, хід та наслідки  
+
сформувати знання учнів про [[Гетьманська Україна|гетьманський переворот]], його причини, хід та наслідки  
=== Задачі  ===
=== Задачі  ===
Строка 29: Строка 29:
=== Привітання вчителя та оголошення теми  ===
=== Привітання вчителя та оголошення теми  ===
-
''Учитель.'' Доброго дня, шановні учні! Нагадую, що ми продовжуємо вивчення тематичного блоку "Україна в боротьбі за збереження [[Культурні_процеси_в_незалежній_Україні|державної незалежності]] (1918-1920)". Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Перенесіть у свої зошити, будь ласка. Учитель перевіряє відсутніх на уроці.  
+
''Учитель.'' Доброго дня, шановні учні! Нагадую, що ми продовжуємо вивчення тематичного блоку "Україна в боротьбі за збереження [[Культурні процеси в незалежній Україні|державної незалежності]] (1918-1920)". Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Перенесіть у свої зошити, будь ласка. Учитель перевіряє відсутніх на уроці.  
=== Перевірка домашнього завдання  ===
=== Перевірка домашнього завдання  ===
Строка 43: Строка 43:
=== Вивчення нової теми  ===
=== Вивчення нової теми  ===
-
Окупаційна влада чекала від уряду УНР пояснення: чи будуть в нових умовах зміни у курсі Центральної Ради. Центральна Рада заявила про стабільність положення: як віддала вона всю землю робочому народу, так і буде, а закони, які були видані раніше на користь робітників, матимуть таку саму силу і в подальшому. Рада готувалася до скликання Українських Установчих зборів, які мали підтвердити її соціально-економічні реформи. 12 травня було оголошено як дату скликання Ради. Підтверджувалася чинність виборів, що пройшли на початку [[Події_1917-1918_рр.|1918 р]]. Планувалося провести негайно довибори у районах, які були замирені окупаційними військами.<br>  
+
Окупаційна влада чекала від уряду УНР пояснення: чи будуть в нових умовах зміни у курсі Центральної Ради. Центральна Рада заявила про стабільність положення: як віддала вона всю землю робочому народу, так і буде, а закони, які були видані раніше на користь робітників, матимуть таку саму силу і в подальшому. Рада готувалася до скликання Українських Установчих зборів, які мали підтвердити її соціально-економічні реформи. 12 травня було оголошено як дату скликання Ради. Підтверджувалася чинність виборів, що пройшли на початку [[Події 1917-1918 рр.|1918 р]]. Планувалося провести негайно довибори у районах, які були замирені окупаційними військами.<br>  
=== Повторення термінів  ===
=== Повторення термінів  ===
-
'''[[Українці_під_німецькою_окупацією|Військова окупація]]''' – це тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і встановлення військової адміністрації на захопленій території. Військова окупація якої-якої території не означає її переходу під суверенітет захопив держави.<br>  
+
'''[[Українці під німецькою окупацією|Військова окупація]]''' – це тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і встановлення військової адміністрації на захопленій території. Військова окупація якої-якої території не означає її переходу під суверенітет захопив держави.<br>  
=== Фішки для допитливих  ===
=== Фішки для допитливих  ===
Строка 61: Строка 61:
*ПАРТИЗАНИ (фр. partisan) - за міжнародним правом особи, які добровільно б'ються у складі організованих партизанських сил на території, зайнятій противником (контрольованої реакційним режимом), за свободу і незалежність своєї батьківщини. Партизани є комбатантами, якщо вони задовольняють наступним умовам: мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих; належним чином організовані; мають відмітний знак; відкрито носять зброю; дотримуються законів і звичаїв.<br>
*ПАРТИЗАНИ (фр. partisan) - за міжнародним правом особи, які добровільно б'ються у складі організованих партизанських сил на території, зайнятій противником (контрольованої реакційним режимом), за свободу і незалежність своєї батьківщини. Партизани є комбатантами, якщо вони задовольняють наступним умовам: мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих; належним чином організовані; мають відмітний знак; відкрито носять зброю; дотримуються законів і звичаїв.<br>
-
Державні інститути були значно послаблені, тому панував хаос та безладдя, яким важко було запобігти. Центральний уряд вже не мав такого великого впливу на події.<br>Окупаційна влада мала на меті здійснення державного перевороту, вона розуміла, що для цього знадобиться значна підтримка українського населення. Таку підтримку вони отримали від заможного селянства.<br>З осені 1917 p. почав поширюватися рух [[Українське_козацтво_в_першій_половині_чверті_XVII_ст|Вільного козацтва]]. Він мав базою романтично-історичні традиції, але соціально-економічна основа також була присутня: селяни-власники таким чином отримували можливість згуртуватися (яку були не підтримували ідею соціалізації землі), вони були опозицією і Центральній Раді,&nbsp; і більшовикам.<br>[[Image:IstUkr10-tema16-4kozak.jpg|350px|Козацтво. фото]]  
+
Державні інститути були значно послаблені, тому панував хаос та безладдя, яким важко було запобігти. Центральний уряд вже не мав такого великого впливу на події.<br>Окупаційна влада мала на меті здійснення державного перевороту, вона розуміла, що для цього знадобиться значна підтримка українського населення. Таку підтримку вони отримали від заможного селянства.<br>З осені 1917 p. почав поширюватися рух [[Українське козацтво в першій половині чверті XVII ст|Вільного козацтва]]. Він мав базою романтично-історичні традиції, але соціально-економічна основа також була присутня: селяни-власники таким чином отримували можливість згуртуватися (яку були не підтримували ідею соціалізації землі), вони були опозицією і Центральній Раді,&nbsp; і більшовикам.<br>[[Image:IstUkr10-tema16-4kozak.jpg|350px|Козацтво. фото]]  
[[Image:IstUkr10-tema16-4kozak2.jpg|350px|Козацтво. фото]]  
[[Image:IstUkr10-tema16-4kozak2.jpg|350px|Козацтво. фото]]  
-
[[Image:IstUkr10-tema16-4kozak3.jpg|350px|Козацтво. фото]]<br>Серед селян, які мали бажання відродити козацтво, була впливовою Українська демократично-хліборобська партія. Вона організувала у березні 1981 року у Лубнах хліборобський з'їзд, про який знала в подальшому мало не вся держава. Його рішення становили собою вимоги визнання принципу приватної власності як основи народного господарства, і вимоги повернення власникам засоби виробництва, які були раніше конфісковані. <br>Ця партія прийняла рішення про скликання Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві. Серед членів УДХП поширювалися ідеї про зміну влади Центральної Ради на одноособову диктатуру сильної особистості військового. Найчастіше згадували саме ім'я генерала [[Гетьман_П._Скоропадський._Його_внутрішня_та_зовнішня_політика.|П. Скоропадського]].<br>Виховання Павла Скоропадського проходило в пошані до української культури, історії, традицій. На з'їзді в Чигирині його обрали почесним отаманом Вільного козацтва України.<br>[[Image:IstUkr10-tema16-5.jpg|350px|П. Скоропадський. фото]]<br>Центральна Рада розуміла, що саме ця особа може стати у них на шляху. Скоропадський залишив службу та встановив зв'язки із партією українських хліборобів-демократів. Утворилася «Українська народна громада». Вона почала пропагувати думку про те, що тільки сильна диктаторська влада здатна вивести країну з безладдя. Найкращою формою влади вони однозначно вважали гетьманство, а гетьманом вбачали Скоропадського.<br>Сприяючи діям Скоропадського, німецьке командування внесло власну частку в підготовку перевороту. 29 квітня Центральна Рада розуміла, що у неї небагато часу лишилося, тому депутати швидко затвердили Конституцію УНР. За спогадами, М. Грушевський був проголошений президентом УНР. У затвердженій перед цим Конституції УНР посади президента не передбачалося. Така суперечність, однак, вже не мала жодного значення.<br>Цього ж дня у найбільшому в місті приміщенні цирку зібрався хліборобський конгрес, на який прибуло майже 8 тис. делегатів. Скоропадського було обрано гетьманом. У ніч на 30 квітня 1918 р. прибічники гетьмана захопили державні установи. Переворот відбувся малою кров'ю: у сутичці з охоронцями Ради — галицькими січовими стрільцями — загинули три офіцери-гетьманці. У переповненому німецькими окупантами Києві стати на захист законного уряду ніхто не наважився.<br>  
+
[[Image:IstUkr10-tema16-4kozak3.jpg|350px|Козацтво. фото]]<br>Серед селян, які мали бажання відродити козацтво, була впливовою Українська демократично-хліборобська партія. Вона організувала у березні 1981 року у Лубнах хліборобський з'їзд, про який знала в подальшому мало не вся держава. Його рішення становили собою вимоги визнання принципу приватної власності як основи народного господарства, і вимоги повернення власникам засоби виробництва, які були раніше конфісковані. <br>Ця партія прийняла рішення про скликання Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві. Серед членів УДХП поширювалися ідеї про зміну влади Центральної Ради на одноособову диктатуру сильної особистості військового. Найчастіше згадували саме ім'я генерала [[Гетьман П. Скоропадський. Його внутрішня та зовнішня політика.|П. Скоропадського]].<br>Виховання Павла Скоропадського проходило в пошані до української культури, історії, традицій. На з'їзді в Чигирині його обрали почесним отаманом Вільного козацтва України.<br>[[Image:IstUkr10-tema16-5.jpg|350px|П. Скоропадський. фото]]<br>Центральна Рада розуміла, що саме ця особа може стати у них на шляху. Скоропадський залишив службу та встановив зв'язки із партією українських хліборобів-демократів. Утворилася «Українська народна громада». Вона почала пропагувати думку про те, що тільки сильна диктаторська влада здатна вивести країну з безладдя. Найкращою формою влади вони однозначно вважали гетьманство, а гетьманом вбачали Скоропадського.<br>Сприяючи діям Скоропадського, німецьке командування внесло власну частку в підготовку перевороту. 29 квітня Центральна Рада розуміла, що у неї небагато часу лишилося, тому депутати швидко затвердили Конституцію УНР. За спогадами, М. Грушевський був проголошений президентом УНР. У затвердженій перед цим Конституції УНР посади президента не передбачалося. Така суперечність, однак, вже не мала жодного значення.<br>Цього ж дня у найбільшому в місті приміщенні цирку зібрався хліборобський конгрес, на який прибуло майже 8 тис. делегатів. Скоропадського було обрано гетьманом. У ніч на 30 квітня 1918 р. прибічники гетьмана захопили державні установи. Переворот відбувся малою кров'ю: у сутичці з охоронцями Ради — галицькими січовими стрільцями — загинули три офіцери-гетьманці. У переповненому німецькими окупантами Києві стати на захист законного уряду ніхто не наважився.<br>  
=== Висновки та узагальнення  ===
=== Висновки та узагальнення  ===
Строка 88: Строка 88:
=== Використані джерела  ===
=== Використані джерела  ===
-
*Урок на тему "[[Гетьманський_переворот._Повалення_УЦР.|Гетьманський переворот.]] Повалення УЦР." Панчук Олени Миколаївни, учителя історії, Рівненська обл.  
+
*Урок на тему "[[Гетьманський переворот. Повалення УЦР.|Гетьманський переворот.]] Повалення УЦР." Панчук Олени Миколаївни, учителя історії, Рівненська обл.  
*Лановик Б.Д. Лазарович М.В. – Історія України – Знання Прес, 2006  
*Лановик Б.Д. Лазарович М.В. – Історія України – Знання Прес, 2006  
*Н.М.Гупан, О.І. Пометун Історія України 10 клас – К.:”Світ знань”, 2010  
*Н.М.Гупан, О.І. Пометун Історія України 10 клас – К.:”Світ знань”, 2010  
Строка 95: Строка 95:
*books.br.com.ua
*books.br.com.ua
-
 
+
<br>
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.  
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.  
----
----
-
 
-
 
'''Над уроком працювали:'''  
'''Над уроком працювали:'''  
Строка 109: Строка 107:
Любименко В.В.  
Любименко В.В.  
-
----
+
Баннікова С.Ю.  
-
 
+
-
Баннікова С.Ю.
+
-
 
+
 +
<br>
----
----

Текущая версия на 16:55, 20 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас. Повні уроки>> Гетьманський переворот. Повалення УЦР. Повні уроки

Содержание

Тип уроку

засвоєння нових знань

Мета

сформувати знання учнів про гетьманський переворот, його причини, хід та наслідки

Задачі

  • перевірити домашнє завдання
  • повторити вивчені терміни
  • пов"язати історичне минуле із сучасністю
  • сформувати системні знання по темі, вміти переповідати вивчене на уроці

План уроку

  • Привітання вчителя та оголошення теми
  • Перевірка домашнього завдання
  • Вивчення нової теми
  • Висновки та узагальнення
  • Домашнє завдання
  • Відеоматеріал до уроку

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми

Учитель. Доброго дня, шановні учні! Нагадую, що ми продовжуємо вивчення тематичного блоку "Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)". Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Перенесіть у свої зошити, будь ласка. Учитель перевіряє відсутніх на уроці.

Перевірка домашнього завдання

1. Коли війська Четвертого союзу перейшли від Балтійського моря до Карпат в наступ?

2. Які накази віддав В.Ленін після 1 березня 1918 р?

3. Коли і де відбувся ІІ Всеукраїнський з'їзд рад?

Мытинг. фото

Вивчення нової теми

Окупаційна влада чекала від уряду УНР пояснення: чи будуть в нових умовах зміни у курсі Центральної Ради. Центральна Рада заявила про стабільність положення: як віддала вона всю землю робочому народу, так і буде, а закони, які були видані раніше на користь робітників, матимуть таку саму силу і в подальшому. Рада готувалася до скликання Українських Установчих зборів, які мали підтвердити її соціально-економічні реформи. 12 травня було оголошено як дату скликання Ради. Підтверджувалася чинність виборів, що пройшли на початку 1918 р. Планувалося провести негайно довибори у районах, які були замирені окупаційними військами.

Повторення термінів

Військова окупація – це тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і встановлення військової адміністрації на захопленій території. Військова окупація якої-якої території не означає її переходу під суверенітет захопив держави.

Фішки для допитливих

Відповідно до положень IV Гаазької конвенції 1907 р., IV Женевської конвенції 1949 р., Додаткового протоколу I окупуюча держава зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення порядку на захопленій території. Населення окупованої території повинно підпорядковуватися розпорядженням влади, проте його не можна примушувати до принесення присяги на вірність окупуючій державі, участі у військових діях, спрямованих проти їх країни, давати відомості про її армії. Повинні поважатися честь, життя цивільних осіб, їх власність, релігійні переконання, сім'я.

Проте той факт, що присутність окупаційної армії кардинально змінила політичну обстановку, був не врахований членамии Центральної Ради. Поміщики почали здійснювати наступ та вимагали, щоб їм повернули конфісковану власність.

Зв'язок із сучасністю

Ціла стаття Закону України "Про власність" присвячена праву приватної власності громадян на землю. Згідно зі ст. 14 громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва, дачного і гаражного будівництва. Майно може належати громадянам на праві спільної власності (сумісної чи часткової).
Зерно. фото


У квітні велика група поміщиків-поляків з Волині й Поділля звернулася до австрійського уряду у Відні з наполегливими вимогами: селяни повинні сплатити або відробити заподіяну їхньому майну шкоду. Промислово-фінансові кола категорично наполягали скасувати або переглянути робітниче законодавство. Заможні верстви населення стали значно активнішими у багатомільйонному селянстві, вони були налаштовані відновити приватну власність на землю, заперечували соціалізацію.
Зернові поля. фото
Незадоволення найбідніших верств селянства, які перебували під час окупації у жахливому становищі, мало виявлення в партизанському русі, який на той час все більше поширювався.

  • ПАРТИЗАНИ (фр. partisan) - за міжнародним правом особи, які добровільно б'ються у складі організованих партизанських сил на території, зайнятій противником (контрольованої реакційним режимом), за свободу і незалежність своєї батьківщини. Партизани є комбатантами, якщо вони задовольняють наступним умовам: мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих; належним чином організовані; мають відмітний знак; відкрито носять зброю; дотримуються законів і звичаїв.

Державні інститути були значно послаблені, тому панував хаос та безладдя, яким важко було запобігти. Центральний уряд вже не мав такого великого впливу на події.
Окупаційна влада мала на меті здійснення державного перевороту, вона розуміла, що для цього знадобиться значна підтримка українського населення. Таку підтримку вони отримали від заможного селянства.
З осені 1917 p. почав поширюватися рух Вільного козацтва. Він мав базою романтично-історичні традиції, але соціально-економічна основа також була присутня: селяни-власники таким чином отримували можливість згуртуватися (яку були не підтримували ідею соціалізації землі), вони були опозицією і Центральній Раді,  і більшовикам.
Козацтво. фото

Козацтво. фото

Козацтво. фото
Серед селян, які мали бажання відродити козацтво, була впливовою Українська демократично-хліборобська партія. Вона організувала у березні 1981 року у Лубнах хліборобський з'їзд, про який знала в подальшому мало не вся держава. Його рішення становили собою вимоги визнання принципу приватної власності як основи народного господарства, і вимоги повернення власникам засоби виробництва, які були раніше конфісковані.
Ця партія прийняла рішення про скликання Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві. Серед членів УДХП поширювалися ідеї про зміну влади Центральної Ради на одноособову диктатуру сильної особистості військового. Найчастіше згадували саме ім'я генерала П. Скоропадського.
Виховання Павла Скоропадського проходило в пошані до української культури, історії, традицій. На з'їзді в Чигирині його обрали почесним отаманом Вільного козацтва України.
П. Скоропадський. фото
Центральна Рада розуміла, що саме ця особа може стати у них на шляху. Скоропадський залишив службу та встановив зв'язки із партією українських хліборобів-демократів. Утворилася «Українська народна громада». Вона почала пропагувати думку про те, що тільки сильна диктаторська влада здатна вивести країну з безладдя. Найкращою формою влади вони однозначно вважали гетьманство, а гетьманом вбачали Скоропадського.
Сприяючи діям Скоропадського, німецьке командування внесло власну частку в підготовку перевороту. 29 квітня Центральна Рада розуміла, що у неї небагато часу лишилося, тому депутати швидко затвердили Конституцію УНР. За спогадами, М. Грушевський був проголошений президентом УНР. У затвердженій перед цим Конституції УНР посади президента не передбачалося. Така суперечність, однак, вже не мала жодного значення.
Цього ж дня у найбільшому в місті приміщенні цирку зібрався хліборобський конгрес, на який прибуло майже 8 тис. делегатів. Скоропадського було обрано гетьманом. У ніч на 30 квітня 1918 р. прибічники гетьмана захопили державні установи. Переворот відбувся малою кров'ю: у сутичці з охоронцями Ради — галицькими січовими стрільцями — загинули три офіцери-гетьманці. У переповненому німецькими окупантами Києві стати на захист законного уряду ніхто не наважився.

Висновки та узагальнення

Висновки кілька учнів готують в інтерактивному режимі за допомогою комп"ютера та інтернета, отримані дані представлять у вигляді презентації. В цей час учитель проводить міні-дискусію у класі, питає учнів про враження і висновки, які вони зробили.

Домашнє завдання

  • Вивчити матеріал за підручником
  • Підготувати хронологічну табличку "Події 1918 року"

Відеоматеріал до уроку




Використані джерела

  • Урок на тему "Гетьманський переворот. Повалення УЦР." Панчук Олени Миколаївни, учителя історії, Рівненська обл.
  • Лановик Б.Д. Лазарович М.В. – Історія України – Знання Прес, 2006
  • Н.М.Гупан, О.І. Пометун Історія України 10 клас – К.:”Світ знань”, 2010
  • Гупан Н. М., Пометун О. І. Новітня історія України: 1914-1939: 10 кл.: Навч. посіб. - К.: А.С.К., 2003
  • ukrhist.at.ua
  • books.br.com.ua


Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


Над уроком працювали:

Панчук О. М.

Любименко В.В.

Баннікова С.Ю.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 10 клас