KNOWLEDGE HYPERMARKET


Механiчнi, тепловi, електричнi, магнiтнi та оптичнi явища. Методи дослiдження фiзичних явищ.
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика і астрономія 7 клас|Фізика і астрономія 7 клас]]>> Фізика і астрономія: Наукові методи вивчення природи'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика і астрономія 7 клас|Фізика і астрономія 7 клас]]>> Фізика і астрономія: Наукові методи вивчення природи'''
-
<br> <metakeywords>Фізика, клас, урок, на тему, 7 клас, Наукові методи, вивчення природи.</metakeywords>'''§2. НАУКОВІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ<br>'''■ ''Ви всі ще дуже молоді, однак у вас є певний обсяг знань. Наприклад, ви самостійно й уже досить давно встановили, що ложка, якщо її випадково впустити, обов'язково впаде вниз, а не злетить угору. Але чи впевнені ви, що все з того, що ви знаєте, є правильним? У цьому параграфі ви знайдете відповідь на питання, яким чином учені одержують нові знання.''<br>&nbsp;<br>&nbsp;&nbsp;<br>'''1. Встановлюємо відмінності між спостереженнями й експериментами'''<br>Основним завданням учених-фізиків є проведення фізичних досліджень.<br>'''Фізичне дослідження''' — це цілеспрямоване вивчення того чи іншого явища засобами фізики.<br>Першим етапом фізичного дослідження є спостереження.<br>'''Спостереження''' — це сприймання природи з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.<br>Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник робить ''висновки''. Наведемо приклад такого висновку: вода (рідина), поміщена в морозильну камеру, через якийсь час обов'язково перетвориться на лід (стане твердою).<br>Однак далеко не завжди висновки, одержані за допомогою спостережень, є правильними. Погляньте, наприклад, на відрізки на рис. 1.8. Червоний відрізок здається меншим, ніж синій. Ви можете подивитися на малюнок кілька разів, запропонувати друзям зробити те саме — і висновок залишиться незмінним. Якщо ж після цього ви виміряєте довжину відрізків лінійкою, то переконаєтеся, що їхня довжина є абсолютно однаковою.<br>Щоб не робити подібних хибних висновків, учені користуються складнішими видами досліджень, які називаються дослідами, або ''експериментами''.<br>'''Експеримент''' — це дослідження фізичного явища в умовах, що перебувають під контролем ученого, з метою глибшого вивчення цього явища (рис. 1.9).
+
<br> <metakeywords>Фізика, клас, урок, на тему, 7 клас, Наукові методи, вивчення природи.</metakeywords>'''§2. НАУКОВІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ<br>'''■ ''Ви всі ще дуже молоді, однак у вас є певний обсяг знань. Наприклад, ви самостійно й уже досить давно встановили, що ложка, якщо її випадково впустити, обов'язково впаде вниз, а не злетить угору. Але чи впевнені ви, що все з того, що ви знаєте, є правильним? У цьому параграфі ви знайдете відповідь на питання, яким чином учені одержують нові знання.''<br>&nbsp;<br>&nbsp;&nbsp;<br>'''1. Встановлюємо відмінності між спостереженнями й експериментами'''<br>Основним завданням учених-фізиків є проведення фізичних досліджень.<br>'''Фізичне дослідження''' — це цілеспрямоване вивчення того чи іншого явища засобами фізики.<br>Першим етапом фізичного дослідження є спостереження.<br>'''Спостереження''' — це сприймання природи з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.<br>Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник робить ''висновки''. Наведемо приклад такого висновку: вода (рідина), поміщена в морозильну камеру, через якийсь час обов'язково перетвориться на лід (стане твердою).<br>Однак далеко не завжди висновки, одержані за допомогою спостережень, є правильними. Погляньте, наприклад, на відрізки на рис. 1.8. Червоний відрізок здається меншим, ніж синій. Ви можете подивитися на малюнок кілька разів, запропонувати друзям зробити те саме — і висновок залишиться незмінним. Якщо ж після цього ви виміряєте довжину відрізків лінійкою, то переконаєтеся, що їхня довжина є абсолютно однаковою.<br>Щоб не робити подібних хибних висновків, учені користуються складнішими видами досліджень, які називаються дослідами, або ''експериментами''.<br>'''Експеримент''' — це дослідження фізичного явища в умовах, що перебувають під контролем ученого, з метою глибшого вивчення цього явища (рис. 1.9).
 +
[[Image:01.8.jpg]]
-
[[Image:1.8.jpg]]
 
-
Рис. 1.8. Довжина обох відрізків однакова. В цьому легко пересвідчитися за допомогою лінійки<br>&nbsp;<br>Рис. 1.9. Будь-яке передбачення теорії має бути підтверджене дослідом<br>
+
Рис. 1.8. Довжина обох відрізків однакова. В цьому легко пересвідчитися за допомогою лінійки<br>&nbsp;[[Image:1.9.jpg]]<br>Рис. 1.9. Будь-яке передбачення теорії має бути підтверджене дослідом<br>
-
Досліди (експерименти) зазвичай супроводжуються різними вимірюваннями. Учені вживають вираз «''експериментальні дослідження''», коли говорять про серії дослідів, спрямованих на вивчення певного фізичного явища. Найпростіші види експериментальних досліджень — ''лабораторні роботи'' — ви виконуватимете самостійно, вивчаючи фізику.
+
Досліди (експерименти) зазвичай супроводжуються різними вимірюваннями. Учені вживають вираз «''експериментальні дослідження''», коли говорять про серії дослідів, спрямованих на вивчення певного фізичного явища. Найпростіші види експериментальних досліджень — ''лабораторні роботи'' — ви виконуватимете самостійно, вивчаючи фізику.
-
<br>'''2. Визначаємо основні етапи фізичних досліджень'''<br>Для того щоб перейти до експериментальних досліджень — складніших, ніж прості спостереження,— у дослідника має виникнути ''сумнів в істинності результатів дослідження'' («не вірю своїм очам!»).<br>У випадку з відрізками (див. рис. 1.8) ми підказали вам готову відповідь. Але якби ви показали цей малюнок батькам, хтось із них обов'язково поставив би під сумнів правильність першого враження: «А чи це не зорова омана? Адже відрізки можуть бути й однаковими!» Інакше кажучи, ваш співрозмовник висловив би '''гіпотезу''' (''припущення'') про хибність простих спостережень. І тільки після вашого експериментального дослідження (вимірювання відрізків за допомогою лінійки), тобто після ''експериментальної перевірки гіпотези'', ви встановили істину: обидва відрізки мають однакову довжину.<br>Випадок із відрізками не потребує тривалих досліджень, але інколи пошуки істини тривають століттями. Так, спостерігаючи падіння різних тіл, учені Давньої Греції зробили висновок про те, що важчі предмети падають на землю швидше, ніж легкі. Тільки через дві тисячі років, у XVI сторіччі, видатний італійський учений''Ґалілео Ґалілей'' (1564—1642) засумнівався в правильності висновків давніх греків і висунув гіпотезу про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря (рис. 1.10). Іншими словами, якщо тіла падають із однакової висоти, не зустрічаючи опору повітря, то поверхні землі вони досягнуть одночасно незалежно від маси цих тіл. Для підтвердження своєї здогадки Ґалілей<br>&nbsp;<br>&nbsp;<br>Рис. 1.10. Якби не було опору повітря, то дельфін і м'яч досягали б поверхні води одночасно<br>&nbsp;<br>Рис. 1.11. Пізанська вежа, на якій Ґалілей проводив свої експерименти &nbsp;<br>&nbsp;<br>Рис. 1.12. Ньютон помістив золоту монету і пташине перо у скляну трубку та розташував її вертикально, даючи тілам можливість почати падіння одночасно. Через опір повітря перо «безнадійно відстало» (а). Потім учений викачав повітря з трубки за допомогою винайдених на той час насосів (б). В останньому експерименті два тіла досягли дна трубки одночасно<br>&nbsp;<br><br><br>&nbsp;<br>Рис. 1.14. Етапи пізнання у фізичних дослідженнях<br>&nbsp;<br>провів дослідження, використавши для цього славнозвісну Пізанську вежу (див. рис. 1.11). З вершини цієї споруди він кидав предмети (мушкетну кулю й гарматне ядро), на рух яких, як ми сьогодні знаємо, опір повітря впливає незначно. Результати експериментів підтвердили гіпотезу вченого — обидва предмети досягали землі практично одночасно.<br>Більш точні експерименти (рис. 1.12) провів славетний англійський учений''Ісаак Ньютон ''(1643—1727). Але Ньютон не обмежився підтвердженням висновків Ґалілея. Проаналізувавши одержані дані й зробивши необхідні обчислення (зараз таку роботу ми називаємо '''теоретичними дослідженнями'''), учений припустив, що падіння предметів на поверхню землі і обертання планет Сонячної системи навколо Сонця підкоряються єдиному законові. Щоб обґрунтувати це твердження, Ньютон знову звернувся до математики. У результаті вчений відкрив закон всесвітнього тяжіння — створив '''нове знання'''.<br>Після Ґалілея та Ньютона ''основними способами здобування нових знань стали теоретичні й експериментальні методи''. Сучасні експериментальні дослідження неможливо уявити без спеціально сконструйованих складних приладів. Деякі з них мають масу в десятки тисяч тонн і розміри в декілька кілометрів. У розроблянні нових теорій беруть участь сотні вчених, для теоретичних розрахунків застосовують надпотужні комп'ютери. Однак навіть у наші дні основні етапи здобування нових знань залишаються незмінними.<br><br>&nbsp;'''ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ'''<br>Основними методами фізичних досліджень є теоретичний та експериментальний. Послідовність етапів фізичних досліджень можна уявити у вигляді спіралі, що складається з повторюваних елементів (рис. 1.14). Спробуймо зробити сходження цією спіраллю. Нижній елемент показує, що на певному етапі вчені вже мають певний рівень знань (знання). За допомогою спостережень і роздумів дослідники переконуються в необхідності його вдосконалення, проводять теоретичні дослідження, висувають гіпотезу й підтверджують (або спростовують) її шляхом експериментальної перевірки. Результатом стає нове знання.<br>'''Контрольні запитання'''<br>1. Що таке спостереження? 2. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень. 3. Чим дослід відрізняється від спостереження? 4. Хто і як підтвердив гіпотезу Ґалілея про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря? 5. Назвіть основні методи фізичних досліджень. 6. Які етапи проходять учені, здійснюючи фізичні дослідження?<br>'''&nbsp;Вправи'''<br>1. Яку роль відіграють експериментальні й теоретичні дослідження для встановлення фізичних законів?<br>2. У науці важливо розрізняти такі поняття:<br>а) явище, яке спостерігається повсякденно;<br>б) експериментальний факт;<br>в) гіпотезу;<br>г) закон природи.<br>Укажіть, до якого з вищеназваних понять належать подані нижче твердження:<br>а) усі тіла падають на землю;<br>б) імовірно, різниця у швидкості падіння тіл різної маси пояснюється опором повітря;<br>в) у вакуумі всі тіла падають з однакової висоти за той самий час.<br>'''Експериментальне завдання'''<br>Поспостерігайте яке-небудь фізичне явище, опишітьйого й проаналізуйте.<br><br><br>'''Фізика й техніка в Україні'''<br>Учений зі світовим ім'ям — '''Борис Євгенович Патон''' — народився 1918 року в Києві. Славу йому принесли дослідження в галузі електродугового зварювання та створення зварювальних автоматів, які використовуються в* різних галузях промисловості й будівництва. Талант науковця сягнув розквіту в період роботи в Інституті електрозварювання, директором якого він став у 1953 році. Із цього часу Б. Є. Патон очолив дослідження, у результаті яких сформувався зовсім новий напрям у сучасній металургії, що здобув визнання в усьому світі. Електрошлаковий процес, створений під керівництвом ученого, застосовується для підвищення якості іржостійких та інших спеціальних сталей. 1958 року вчений був обраний дійсним членом Академії наук України, а з 1962 року є її незмінним президентом.<br>&nbsp;<br>
+
<br>'''2. Визначаємо основні етапи фізичних досліджень'''<br>Для того щоб перейти до експериментальних досліджень — складніших, ніж прості спостереження,— у дослідника має виникнути ''сумнів в істинності результатів дослідження'' («не вірю своїм очам!»).<br>У випадку з відрізками (див. рис. 1.8) ми підказали вам готову відповідь. Але якби ви показали цей малюнок батькам, хтось із них обов'язково поставив би під сумнів правильність першого враження: «А чи це не зорова омана? Адже відрізки можуть бути й однаковими!» Інакше кажучи, ваш співрозмовник висловив би '''гіпотезу''' (''припущення'') про хибність простих спостережень. І тільки після вашого експериментального дослідження (вимірювання відрізків за допомогою лінійки), тобто після ''експериментальної перевірки гіпотези'', ви встановили істину: обидва відрізки мають однакову довжину.<br>Випадок із відрізками не потребує тривалих досліджень, але інколи пошуки істини тривають століттями. Так, спостерігаючи падіння різних тіл, учені Давньої Греції зробили висновок про те, що важчі предмети падають на землю швидше, ніж легкі. Тільки через дві тисячі років, у XVI сторіччі, видатний італійський учений''Ґалілео Ґалілей'' (1564—1642) засумнівався в правильності висновків давніх греків і висунув гіпотезу про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря (рис. 1.10). Іншими словами, якщо тіла падають із однакової висоти, не зустрічаючи опору повітря, то поверхні землі вони досягнуть одночасно незалежно від маси цих тіл. Для підтвердження своєї здогадки Ґалілей<br>&nbsp;<br>&nbsp;[[Image:1.10.jpg]]<br>Рис. 1.10. Якби не було опору повітря, то дельфін і м'яч досягали б поверхні води одночасно<br>&nbsp;[[Image:1.11.jpg]]<br>Рис. 1.11. Пізанська вежа, на якій Ґалілей проводив свої експерименти &nbsp;<br>&nbsp;[[Image:1.12.jpg]]<br>Рис. 1.12. Ньютон помістив золоту монету і пташине перо у скляну трубку та розташував її вертикально, даючи тілам можливість почати падіння одночасно. Через опір повітря перо «безнадійно відстало» (а). Потім учений викачав повітря з трубки за допомогою винайдених на той час насосів (б). В останньому експерименті два тіла досягли дна трубки одночасно<br>&nbsp;<br><br>14[[Image:1.14.jpg]]<br>&nbsp;<br>Рис. 1.14. Етапи пізнання у фізичних дослідженнях<br>&nbsp;<br>провів дослідження, використавши для цього славнозвісну Пізанську вежу (див. рис. 1.11). З вершини цієї споруди він кидав предмети (мушкетну кулю й гарматне ядро), на рух яких, як ми сьогодні знаємо, опір повітря впливає незначно. Результати експериментів підтвердили гіпотезу вченого — обидва предмети досягали землі практично одночасно.<br>Більш точні експерименти (рис. 1.12) провів славетний англійський учений''Ісаак Ньютон ''(1643—1727). Але Ньютон не обмежився підтвердженням висновків Ґалілея. Проаналізувавши одержані дані й зробивши необхідні обчислення (зараз таку роботу ми називаємо '''теоретичними дослідженнями'''), учений припустив, що падіння предметів на поверхню землі і обертання планет Сонячної системи навколо Сонця підкоряються єдиному законові. Щоб обґрунтувати це твердження, Ньютон знову звернувся до математики. У результаті вчений відкрив закон всесвітнього тяжіння — створив '''нове знання'''.<br>Після Ґалілея та Ньютона ''основними способами здобування нових знань стали теоретичні й експериментальні методи''. Сучасні експериментальні дослідження неможливо уявити без спеціально сконструйованих складних приладів. Деякі з них мають масу в десятки тисяч тонн і розміри в декілька кілометрів. У розроблянні нових теорій беруть участь сотні вчених, для теоретичних розрахунків застосовують надпотужні комп'ютери. Однак навіть у наші дні основні етапи здобування нових знань залишаються незмінними.<br><br>&nbsp;'''ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ'''<br>Основними методами фізичних досліджень є теоретичний та експериментальний. Послідовність етапів фізичних досліджень можна уявити у вигляді спіралі, що складається з повторюваних елементів (рис. 1.14). Спробуймо зробити сходження цією спіраллю. Нижній елемент показує, що на певному етапі вчені вже мають певний рівень знань (знання). За допомогою спостережень і роздумів дослідники переконуються в необхідності його вдосконалення, проводять теоретичні дослідження, висувають гіпотезу й підтверджують (або спростовують) її шляхом експериментальної перевірки. Результатом стає нове знання.<br>'''Контрольні запитання'''<br>1. Що таке спостереження? 2. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень. 3. Чим дослід відрізняється від спостереження? 4. Хто і як підтвердив гіпотезу Ґалілея про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря? 5. Назвіть основні методи фізичних досліджень. 6. Які етапи проходять учені, здійснюючи фізичні дослідження?<br>'''&nbsp;Вправи'''<br>1. Яку роль відіграють експериментальні й теоретичні дослідження для встановлення фізичних законів?<br>2. У науці важливо розрізняти такі поняття:<br>а) явище, яке спостерігається повсякденно;<br>б) експериментальний факт;<br>в) гіпотезу;<br>г) закон природи.<br>Укажіть, до якого з вищеназваних понять належать подані нижче твердження:<br>а) усі тіла падають на землю;<br>б) імовірно, різниця у швидкості падіння тіл різної маси пояснюється опором повітря;<br>в) у вакуумі всі тіла падають з однакової висоти за той самий час.<br>'''Експериментальне завдання'''<br>Поспостерігайте яке-небудь фізичне явище, опишітьйого й проаналізуйте.<br><br><br>'''Фізика й техніка в Україні'''
-
Фізика. 7 клас: Підручник / Ф.Я. Божинова, М.М. Кірюхін, О.О. Кірюхіна.
+
'''[[Image:фото.JPG]]'''<br>Учений зі світовим ім'ям — '''Борис Євгенович Патон''' — народився 1918 року в Києві. Славу йому принесли дослідження в галузі електродугового зварювання та створення зварювальних автоматів, які використовуються в* різних галузях промисловості й будівництва. Талант науковця сягнув розквіту в період роботи в Інституті електрозварювання, директором якого він став у 1953 році. Із цього часу Б. Є. Патон очолив дослідження, у результаті яких сформувався зовсім новий напрям у сучасній металургії, що здобув визнання в усьому світі. Електрошлаковий процес, створений під керівництвом ученого, застосовується для підвищення якості іржостійких та інших спеціальних сталей. 1958 року вчений був обраний дійсним членом Академії наук України, а з 1962 року є її незмінним президентом.<br>&nbsp;<br>
-
'''&lt;sub&gt;'''[[Фізика і астрономія|скачати]], [[Фізика 7 клас|фізика]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|фізика і астрономія]], [[Механiчнi,_тепловi,_електричнi,_магнiтнi_та_оптичнi_явища._Методи_дослiдження_фiзичних_явищ.|наукові методи вивчення природи]], [[Механiчнi,_тепловi,_електричнi,_магнiтнi_та_оптичнi_явища._Методи_дослiдження_фiзичних_явищ.|фізика і астрономія наукові методи вивчення природи]]'''&lt;/sub&gt;'''<br>
+
Фізика. 7 клас: Підручник / Ф.Я. Божинова, М.М. Кірюхін, О.О. Кірюхіна.
 +
 
 +
'''&lt;sub&gt;'''[[Фізика і астрономія|скачати]], [[Фізика 7 клас|фізика]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|фізика і астрономія]], [[Механiчнi,_тепловi,_електричнi,_магнiтнi_та_оптичнi_явища._Методи_дослiдження_фiзичних_явищ.|наукові методи вивчення природи]], [[Механiчнi,_тепловi,_електричнi,_магнiтнi_та_оптичнi_явища._Методи_дослiдження_фiзичних_явищ.|фізика і астрономія наукові методи вивчення природи]]'''&lt;/sub&gt;'''<br>
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
Строка 53: Строка 55:
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-
<br><br>
+
<br><br>
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Версия 18:21, 15 декабря 2009

Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика і астрономія 7 клас>> Фізика і астрономія: Наукові методи вивчення природи




§2. НАУКОВІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ
Ви всі ще дуже молоді, однак у вас є певний обсяг знань. Наприклад, ви самостійно й уже досить давно встановили, що ложка, якщо її випадково впустити, обов'язково впаде вниз, а не злетить угору. Але чи впевнені ви, що все з того, що ви знаєте, є правильним? У цьому параграфі ви знайдете відповідь на питання, яким чином учені одержують нові знання.
 
  
1. Встановлюємо відмінності між спостереженнями й експериментами
Основним завданням учених-фізиків є проведення фізичних досліджень.
Фізичне дослідження — це цілеспрямоване вивчення того чи іншого явища засобами фізики.
Першим етапом фізичного дослідження є спостереження.
Спостереження — це сприймання природи з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.
Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник робить висновки. Наведемо приклад такого висновку: вода (рідина), поміщена в морозильну камеру, через якийсь час обов'язково перетвориться на лід (стане твердою).
Однак далеко не завжди висновки, одержані за допомогою спостережень, є правильними. Погляньте, наприклад, на відрізки на рис. 1.8. Червоний відрізок здається меншим, ніж синій. Ви можете подивитися на малюнок кілька разів, запропонувати друзям зробити те саме — і висновок залишиться незмінним. Якщо ж після цього ви виміряєте довжину відрізків лінійкою, то переконаєтеся, що їхня довжина є абсолютно однаковою.
Щоб не робити подібних хибних висновків, учені користуються складнішими видами досліджень, які називаються дослідами, або експериментами.
Експеримент — це дослідження фізичного явища в умовах, що перебувають під контролем ученого, з метою глибшого вивчення цього явища (рис. 1.9).

01.8.jpg


Рис. 1.8. Довжина обох відрізків однакова. В цьому легко пересвідчитися за допомогою лінійки
 1.9.jpg
Рис. 1.9. Будь-яке передбачення теорії має бути підтверджене дослідом



Досліди (експерименти) зазвичай супроводжуються різними вимірюваннями. Учені вживають вираз «експериментальні дослідження», коли говорять про серії дослідів, спрямованих на вивчення певного фізичного явища. Найпростіші види експериментальних досліджень — лабораторні роботи — ви виконуватимете самостійно, вивчаючи фізику.




2. Визначаємо основні етапи фізичних досліджень
Для того щоб перейти до експериментальних досліджень — складніших, ніж прості спостереження,— у дослідника має виникнути сумнів в істинності результатів дослідження («не вірю своїм очам!»).
У випадку з відрізками (див. рис. 1.8) ми підказали вам готову відповідь. Але якби ви показали цей малюнок батькам, хтось із них обов'язково поставив би під сумнів правильність першого враження: «А чи це не зорова омана? Адже відрізки можуть бути й однаковими!» Інакше кажучи, ваш співрозмовник висловив би гіпотезу (припущення) про хибність простих спостережень. І тільки після вашого експериментального дослідження (вимірювання відрізків за допомогою лінійки), тобто після експериментальної перевірки гіпотези, ви встановили істину: обидва відрізки мають однакову довжину.
Випадок із відрізками не потребує тривалих досліджень, але інколи пошуки істини тривають століттями. Так, спостерігаючи падіння різних тіл, учені Давньої Греції зробили висновок про те, що важчі предмети падають на землю швидше, ніж легкі. Тільки через дві тисячі років, у XVI сторіччі, видатний італійський ученийҐалілео Ґалілей (1564—1642) засумнівався в правильності висновків давніх греків і висунув гіпотезу про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря (рис. 1.10). Іншими словами, якщо тіла падають із однакової висоти, не зустрічаючи опору повітря, то поверхні землі вони досягнуть одночасно незалежно від маси цих тіл. Для підтвердження своєї здогадки Ґалілей
 
 1.10.jpg
Рис. 1.10. Якби не було опору повітря, то дельфін і м'яч досягали б поверхні води одночасно
 1.11.jpg
Рис. 1.11. Пізанська вежа, на якій Ґалілей проводив свої експерименти  
 1.12.jpg
Рис. 1.12. Ньютон помістив золоту монету і пташине перо у скляну трубку та розташував її вертикально, даючи тілам можливість почати падіння одночасно. Через опір повітря перо «безнадійно відстало» (а). Потім учений викачав повітря з трубки за допомогою винайдених на той час насосів (б). В останньому експерименті два тіла досягли дна трубки одночасно
 

141.14.jpg
 
Рис. 1.14. Етапи пізнання у фізичних дослідженнях
 
провів дослідження, використавши для цього славнозвісну Пізанську вежу (див. рис. 1.11). З вершини цієї споруди він кидав предмети (мушкетну кулю й гарматне ядро), на рух яких, як ми сьогодні знаємо, опір повітря впливає незначно. Результати експериментів підтвердили гіпотезу вченого — обидва предмети досягали землі практично одночасно.
Більш точні експерименти (рис. 1.12) провів славетний англійський ученийІсаак Ньютон (1643—1727). Але Ньютон не обмежився підтвердженням висновків Ґалілея. Проаналізувавши одержані дані й зробивши необхідні обчислення (зараз таку роботу ми називаємо теоретичними дослідженнями), учений припустив, що падіння предметів на поверхню землі і обертання планет Сонячної системи навколо Сонця підкоряються єдиному законові. Щоб обґрунтувати це твердження, Ньютон знову звернувся до математики. У результаті вчений відкрив закон всесвітнього тяжіння — створив нове знання.
Після Ґалілея та Ньютона основними способами здобування нових знань стали теоретичні й експериментальні методи. Сучасні експериментальні дослідження неможливо уявити без спеціально сконструйованих складних приладів. Деякі з них мають масу в десятки тисяч тонн і розміри в декілька кілометрів. У розроблянні нових теорій беруть участь сотні вчених, для теоретичних розрахунків застосовують надпотужні комп'ютери. Однак навіть у наші дні основні етапи здобування нових знань залишаються незмінними.

 ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ
Основними методами фізичних досліджень є теоретичний та експериментальний. Послідовність етапів фізичних досліджень можна уявити у вигляді спіралі, що складається з повторюваних елементів (рис. 1.14). Спробуймо зробити сходження цією спіраллю. Нижній елемент показує, що на певному етапі вчені вже мають певний рівень знань (знання). За допомогою спостережень і роздумів дослідники переконуються в необхідності його вдосконалення, проводять теоретичні дослідження, висувають гіпотезу й підтверджують (або спростовують) її шляхом експериментальної перевірки. Результатом стає нове знання.
Контрольні запитання
1. Що таке спостереження? 2. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень. 3. Чим дослід відрізняється від спостереження? 4. Хто і як підтвердив гіпотезу Ґалілея про те, що повільніше падіння легкого тіла пояснюється опором повітря? 5. Назвіть основні методи фізичних досліджень. 6. Які етапи проходять учені, здійснюючи фізичні дослідження?
 Вправи
1. Яку роль відіграють експериментальні й теоретичні дослідження для встановлення фізичних законів?
2. У науці важливо розрізняти такі поняття:
а) явище, яке спостерігається повсякденно;
б) експериментальний факт;
в) гіпотезу;
г) закон природи.
Укажіть, до якого з вищеназваних понять належать подані нижче твердження:
а) усі тіла падають на землю;
б) імовірно, різниця у швидкості падіння тіл різної маси пояснюється опором повітря;
в) у вакуумі всі тіла падають з однакової висоти за той самий час.
Експериментальне завдання
Поспостерігайте яке-небудь фізичне явище, опишітьйого й проаналізуйте.


Фізика й техніка в Україні

Фото.JPG
Учений зі світовим ім'ям — Борис Євгенович Патон — народився 1918 року в Києві. Славу йому принесли дослідження в галузі електродугового зварювання та створення зварювальних автоматів, які використовуються в* різних галузях промисловості й будівництва. Талант науковця сягнув розквіту в період роботи в Інституті електрозварювання, директором якого він став у 1953 році. Із цього часу Б. Є. Патон очолив дослідження, у результаті яких сформувався зовсім новий напрям у сучасній металургії, що здобув визнання в усьому світі. Електрошлаковий процес, створений під керівництвом ученого, застосовується для підвищення якості іржостійких та інших спеціальних сталей. 1958 року вчений був обраний дійсним членом Академії наук України, а з 1962 року є її незмінним президентом.
 



Фізика. 7 клас: Підручник / Ф.Я. Божинова, М.М. Кірюхін, О.О. Кірюхіна.



<sub>скачати, фізика, фізика і астрономія, наукові методи вивчення природи, фізика і астрономія наукові методи вивчення природи</sub>



Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення





Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.




Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.