KNOWLEDGE HYPERMARKET


Міжнародна торгівля як вид співробітництва.Повні уроки
Строка 17: Строка 17:
== Задачі уроку  ==
== Задачі уроку  ==
-
*Ознайомити учнів з поняттям "міжнародна торгівля" та його суттю.<br>  
+
*Ознайомити учнів з поняттям "міжнародна торгівля".<br>  
-
*Дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна міжнародна торгівля.
+
*Дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна міжнародна торгівля.  
*Означити основні фактори ціноутворення в міжнародній торгівлі.
*Означити основні фактори ціноутворення в міжнародній торгівлі.

Версия 07:01, 18 октября 2011

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 6 клас. Повні уроки >> Економіка: Міжнародна торгівля як вид співробітництва.Повні уроки


Содержание

Тема

Міжнародна торгівля як вид співробітництва

Economics 1 1.jpeg

Тип уроку

комбінований

Задачі уроку

  • Ознайомити учнів з поняттям "міжнародна торгівля".
  • Дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна міжнародна торгівля.
  • Означити основні фактори ціноутворення в міжнародній торгівлі.















Хід уроку

  • Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
  • Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.

Означення поняття "міжнародна торгівля"

Міжнародна торгівля у широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність, як товарами, так і іншими продуктами людської праці.
Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу(експорту) і ввозу(імпорту).
Світова торгівля – це сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.
Міжнародна торгівля товарами – це форма МЕВ, що відображає товарно-грошові відносини куплі-продажу між суб”єктами МЕВ стосовно товарів матеріального виробництва і базується на МПП. Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.

Переваги участі в міжнародній торгівлі

Рух національних товарів між країнами дещо обмежений, а деякі національні товари взагалі не надходять у світовий товарообіг. На світовому товарному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари, кращі з національних товарів.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в інші країни. У цій системі основною є матеріально-технічна база та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена нести великі втрати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав(для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів).
Зовнішня торгівля здійснює різноплановий вплив на розвиток національної економіки, який проявляється, насамперед, у функціях зовнішньої торгівлі:

  • функція компенсації недостатніх елементів національного виробництва, необхідних для його відтворення;
  • трансформаційна функція, яка проявляється у здатності зовнішніх чинників виробництва змінювати та урізноманітнювати натурально-речову структуру ВВП і пристосовувати її до потреб споживання, нагромадження та відновлення засобів виробництва. За рахунок цієї функції розширюється асортиментна гама ринкових фондів;
  • ефектостворююча функція, яка ґрунтується на здатності зовнішніх чинників сприяти максимізації національного доходу при зменшенні витрат праці на його виробництво.

Розрізняють прямий та непрямий ефекти від зовнішньої торгівлі. Прямий економічний ефект локалізується в експортуючих та імпортуючих галузях, тобто при його визначенні враховуються витрати та результати безпосередньо в цих галузях.
У той же час, експорт та імпорт певних видів продукції, забезпечуючи пряме зниження суспільних витрат, впливають на умови функціонування не пов’язаних з експортуючими та імпортуючими галузями виробництв, галузей та народного господарства в цілому. У зв’язку з цим говорять про непрямий економічний ефект, який проявляється в розвитку суміжних виробництв. Розмір цього ефекту може в декілька разів перевищити значення прямого безпосереднього ефекту.
Залежно від того, сприяє зовнішня торгівля, участь у міжнародному поділі праці одержанню додаткової економії в інших галузях та на макрорівні в цілому, або, навпаки, викликають додаткові витрати, непрямий ефект зовнішньоторговельного обміну може бути позитивний або негативний.
Повна оцінка сукупного ефекту участі країни в міжнародному поділі праці та міжнародній торгівлі потребує повного врахування прямих та непрямих ефектів і витрат, що виникають у взаємопов’язаних галузях економіки на основі динамічних моделей оптимізації виробництва та зовнішньоекономічних зв’язків.

Історичний етапи розвитку міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля існувала ще в глибоку давнину, але всесвітній ринок як складова частина світового господарства склався на грунті міжнародного поділу праці(МПП) у період зародження і розвитку капіталістичних відносин. Всесвітній (світовий) ринок - це система обміну товарами й послугами на міждержавному рівні.
Фахівці з історії світової економіки пропонують різні критерії періодизації розвитку міжнародної торгівлі: за етапами розвитку науково–технічного прогресу (за змінами у виробничих силах); за етапами вдосконалення транспортної системи (як транспортних засобів, так і доріг); за пріоритетними напрямами у зовнішньоторговельних політиках країн (лібералізація чи протекціонізм). Насправді доведено, що між усіма переліченими етапами існує пряма залежність. Але наочнішою, поширенішою та логічнішою є періодизація розвитку світових процесів, у т. ч. міжнародної торгівлі, за основними подіями в світі. З огляду на це можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:
І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);
II — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914 p.);
III — період між двома світовими війнами (1914—1939 pp.);
IV — повоєнний (50—60–ті роки);
V — сучасний (з початку 70–х років).
Останній, сучасний, етап розвитку міжнародної торгівлі вже сьогодні можна поділити на два періоди:

  • конкуренції двох світових систем господарства — капіталістичної та соціалістичної (до початку 90–х років);
  • глобалізації світової економіки (з початку 90–х років).

Кожному із зазначених вище п'яти етапів розвитку міжнародної торгівлі притаманні:

  • певні середовищі чинники розвитку;
  • особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств;
  • пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу.

Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі

В умовах ринкової економіки ціноутворення в зовнішній торгівлі, також як і на внутрішньому ринку, здійснюється під впливом конкретної ринкової ситуації. У принциповому плані саме поняття ціни подібно і для характеристики внутрішнього ринку, і для характеристики зовнішнього.Ціна, у тому числі в міжнародній торгівлі, - це грошова сума, яку має намір одержати продавець, пропонуючи  товар чи послугу, і яку готовий заплатити за даний товар чи послугу покупець. Збіг зазначених двох вимог залежить від багатьох умов, що одержали назву "ціноутворюючих факторів".
По характеру, рівню і сфері дії вони можуть бути розмежовані на п'ять нижчеперелічених груп.
Загальноекономічні, тобто діючі незалежно від виду продукції і конкретних умов її виробництва і реалізації. До них відносяться:

  • економічний цикл;
  • стан сукупного попиту та пропозиції;
  • інфляція.

Конкретно економічні, тобто обумовлені особливостями даної продукції, умовами її виробництва і реалізації. До них відносяться:

  • витрати;
  • прибуток;
  • податки і збори;
  • пропозиція та попит на цей  товар чи послугу з урахуванням взаємозамінності;
  • споживчі властивості: якість, надійність, зовнішній вигляд, престижність.

Специфічні, тобто діючі тільки у відношенні деяких видів товарів і послуг:

  • сезонність;
  • експлуатаційні витрати;
  • комплектність;
  • гарантії й умови сервісу.

Спеціальні, тобто пов'язані з дією особливих механізмів і економічних інструментів:

  • державне регулювання;
  • валютний курс.

Позаекономічні:

  • політичні;
  • військові.

Як відзначалося вище, ціни визначаються умовами конкуренції, станом і співвідношенням попиту та пропозиції. Однак на міжнародному ринку процес ціноутворення має особливості. З врахуванням цього варто розглядати і дію перерахованих вище груп ціноутворюючих факторів. Узяти для прикладу попит та пропозицію. Відомо, що співвідношення попиту та пропозиції в умовах світового ринку відчуваються суб'єктами зовнішньої торгівлі набагато гостріше, ніж постачальниками продукції на внутрішньому ринку.
Учасник міжнародної торгівлі зіштовхується на ринку з більшим числом конкурентів, ніж на ринку внутрішньому. Він зобов'язаний бачити перед собою світовий ринок, постійно порівнювати свої витрати виробництва не тільки з внутрішніми ринковими цінами, але і зі світовими.
Виробник-продавець товару на зовнішньому ринку знаходиться в режимі постійного "цінового стресу". Значно більше на міжнародному ринку і покупців. По-друге, у рамках світового ринку фактори виробництва менш мобільні. Ніхто не буде заперечувати той факт, що свобода пересування товарів, капіталу, послуг і робочої сили значно нижче, ніж у рамках однієї конкретної держави. Їхнє переміщення стримується національними границями, відносинами у валютній сфері, що протидіє вирівнюванню витрат і прибутку. Природно, що все це не може не відбиватися на формуванні світових цін. Під світовими цінами розуміються ціни великих експортно-імпортних угод, що укладаються на світових товарних ринках, в основних центрах світової торгівлі. Поняття "світовий товарний ринок" означає сукупність стійких, повторюваних операцій по купівлі-продажу даних товарів і послуг, що мають організаційні міжнародні форми (біржі, аукціони і т.д.), чи      великих фірм-постачальників, що виражаються в систематичних експортно-імпортних угодах, і покупців.
Практично на ціну пропонованого товару впливає:

  • платоспроможний попит покупця даного товару, тобто попросту говорячи,наявність грошей;
  • обсяг попиту - кількість товару, що здатний придбати покупець;
  • корисність товару і його споживчі властивості.

На стороні пропозиції складові ціноутворюючі фактори:

  • кількість товару, пропонованого продавцем на ринку;
  • витрати виробництва і обігу при реалізації товару на ринку;
  • ціни на  ресурси чи на засоби виробництва, використовувані у виробництві відповідного товару.

Організації, що регулюють світову торгівлю

Регулюванням світової торгівлі займається ряд міжнародних і громадських організацій.

- У 1966 році з метою сприяння розвитку права міжнародної торгівлі була створена Комісія ООН з права міжнародної торгівлі - допоміжний орган Генеральної Асамблеї ООН.

- У 1995 році була заснована глобальна міжнародна організація в області правил міжнародної торгівлі - Всесвітня торгова організація (ВТО). СОТ є наступником Генеральної угоди про тарифи й торгівлю.

- Всесвітній економічний форум (ВЕФ) - міжнародна неурядова організація, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародного співробітництва. Форуми проводяться в Давосі. Членами Всесвытнього економічного форуму (ВЕФ) є близько 1000 великих компаній і організацій з різних країн світу, в тому числі і з Росії.

Висновок

Зовнішня торгівля є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.
Якщо розглядати світову торгівлю в плані тенденцій її розвитку, то в наявності з одного боку - явне посилення міжнародної інтеграції, поступове стирання границь і створення різних міждержавних торговельних блоків, з іншого боку - поглиблення міжнародного поділу праці, градація країн на промислово розвиті і відсталі. В історичному плані не можна не відзначити ріст впливу азіатських країн на процеси світової торгівлі, цілком ймовірно в новому тисячоріччі цей регіон гратиме провідні ролі у світовому процесі виробництва і реалізації товарів.

Основні терміни

  • Міжнародна торгівля - система міжнародних товарно-грошових відносин, що складається із зовнішньої торгівлі всіх країн світу.
  • Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - економічні відносини між державами, регіональними угрупованнями, транснаціональними корпораціями та іншими суб'єктами світового господарства. Включають валютно-фінансові, торговельні, виробничі, трудові та інші відносини.
  • Міжнародний поділ праці (МПП) - вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва.
  • Ціна - кількість грошей, в обмін на які продавець готовий передати (продати), а покупець згоден отримати (придбати) одиницю товару.

Контрольні завдання


Список використаних джерел

  • І.М.Школа, В.М.Козменко,Міжнародні економічні відносини , - Ч: “Рута” 1996. - С. 126-146.
  • В.В.Козик, Л.А.Панкова, Світове господарство та міжнародні економічні відносини, - Л: 1995.
  • Філіпенко А.С., Будкін В.С., Бутенко О.В. Міжнародні економічні відносини. Історія міжнародних економічних відносин. Київ: Либідь, 1992, 191 с.
  • Носаченко І.М. Зовнішньоекономічні аспекти ринкової економіки.Львів: Світ,  2000, 112 с.
  • Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Київ: Либідь,  2003, 784 с.
  • Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. Київ: Либідь,  1999, 288 с.


Над уроком працювали: Савчук Н.В., викладач , Добронецька Т.Б., викладач , Прокопенко Ю.А.


 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

 

Предмети > Економіка