KNOWLEDGE HYPERMARKET


Народна казка Мудра дівчина
(Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...)
 
(3 промежуточные версии не показаны)
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Народна казка «Мудра дівчина»'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Народна казка «Мудра дівчина»'''  
-
<u>'''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Народна казка, Мудра дівчина.</metakeywords>Народна казка «Мудра дівчина»'''</u><br>  
+
<u>'''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Народна казка, Мудра дівчина.</metakeywords>'''</u>
-
'''''МУДРА ДІВЧИНА'''''<br>Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Потроху відробиш мені за неї.<br>Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Віддай мені корову назад!<br>Той каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Брате! Я ж тобі за неї відробив!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що ти там відробив, — як кіт наплакав<br>тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!<br>Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.<br>Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто — ні, то він і каже їм:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кажіть, пане!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете, скажете.<br>Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; От дурниця, а не загадка! Що ж є сит<br>ніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде!<br>Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А яка ж загадка, тату? — Маруся питає.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Е, тату, — ситніше над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе — думка, бо думкою враз куди хоч<br>перелетиш; а миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи ба, — каже батько, — адже й справді так! Так же я й панові казатиму.<br>Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ану, відгадали?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Відгадали, пане, — кажуть обидва.<br>От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ситніше, пане, над усе — ваші кабани,<br>а прудкіше над усе — ваші хорти, а миліше над усе — гроші!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого: — Ану, ти!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Правда, правда! — каже пан. — Ну, а прудкіше що?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прудкіше, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так! Ну, а миліше? — питає він.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так усе! — говорить пан. — Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та що ж, пане, — каже вбогий, — є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.<br>Пан аж розсердився:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як це? Я такий розумний, а вона прос та собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона по садить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.<br>Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чого ви, тату, плачете?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона<br>за одну ніч вилупила й вигодувала курчата,<br>а ти щоб спекла їх йому на снідання.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Дочка взяла горщечок каші та й каже:&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, — нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць.<br>Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так і так дочка казала.<br>Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт<sup>1</sup> полотна. А не зробить, то<br>буде лихо.<br>Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чого ви, тату, плачете?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом'яла, спряла і виткала сто локіт полотна.<br>Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Несіть до пана, нехай пан із цього дере за зробить мені гребінь, гребінку й днище<sup>2</sup>, щоб було на чому прясти цей льон.<br>Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити...» Потім думав, думав та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Піди та скажи своїй дочці: нехай вона<br>прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла,<br>ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.<br>Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну що, дочко, будемо робити? Пан за гадав так і так.<br>І розказав їй усе. Маруся каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не журіться, тату, — все буде гаразд.<br>Підіть купіть мені живого зайця.<br>Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли<sup>3</sup>, запрягла в них цапа. От узяла зайця<br>під руку, одну ногу поставила в санчата, а друтою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в&nbsp;:зір, а пан, як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: «Прицькуйте її собаками!»<br>Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у&nbsp;:зітлицю, поздоровкалась та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ось вам, пане, гостинець.<br>Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він — пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до ,&nbsp;&nbsp; пана судитися. От пан вийшов на рундук<sup>4</sup> та&nbsp;&nbsp;&nbsp; й питає: «Чого вам, люди добрі?»&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Один каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачити, що моя кобила привела лоша.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А другий чоловік каже:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; — Ні, брехня, — моя! Розсудіть нас, пане!<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; От пан думав, думав та й каже:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; — Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить — та й привела.<br>От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти — взяло та й побігло геть. А Маруся каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ви лоша прив'яжіть, а матерів пови<br>прягайте та й пустіть — котра побіжить до<br>лошати, то та й привела.<br>Зараз так і зробили. Пустили їх — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть. Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.<br><br><sup>1</sup> Сто локіт — приблизно 50 метрів.<br><sup>2</sup> Днище — дошка, на одному кінці якої закріплюється гребінь з кужелем (вичесаним льоном, коноплею чи вовною); на другому кінці днища сідає прядівниця і гребінкою розчісує кужіль <br><sup>3</sup> Ґринджоли — сани.<br><sup>4</sup> Рундук — тут: ґанок.<br>Виберіть правильний варіант. 1. Було собі два брати ...<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; один убогий, а другий багатий;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; обидва убогі;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; обидва багаті.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Найситніше у світі...<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; панські кабани;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; земля-мати;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; білі паляниці.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Маруся ні йшла, ні їхала, бо...<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; сиділа на санчатах;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступала;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; ішла пішки.<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому вимога багатого брата була несправедливою?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи справедливим суддею був пан? Чому?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому батько звертався за допомогою не до поважних, досвідчених чоловіків, а до своєї юної доньки? Ким була Маруся для<br>батька?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ставився батько до дочки? З чого це видно?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яким постає пан у змаганнях на кмітливість із Марусею?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як Маруся виконала перше завдання пана?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; У чому виявилася винахідливість дівчини, коли вона виконувала<br>друге завдання?<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пригадайте усі завдання, які ставив пан Марусі. Що можна сказати про розум і кмітливість пана? Чи була дівчина його гідним<br>супротивником?<br>9.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кому симпатизує автор (народ) у казці? Які риси характеру він<br>схвалює, а які — висміює?<br>10.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які події в казці є реальними, а які — фантастичними?<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи можуть злі сили бути розумними? Наведіть приклади з казок.<br>Чому зло у казках завжди програє?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Підготуйтесь до проведення конкурсу на кращого оповідача казки. Врахуйте, що вам потрібно розповісти не всю казку, а лише<br>найцікавішу її частину, адже в конкурсі братиме участь багато учнів вашого класу і час буде обмеженим.<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Перечитайте казку, поділіть її на частини, самостійно складіть<br>план до казки.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; З'єднайте частини прислів'їв. У чому пряме та переносне<br>значення утворених прислів'їв?<br>І сила перед&nbsp;&nbsp;&nbsp; а душа в болоті.<br>Око бачить далеко,&nbsp;&nbsp;&nbsp; мужицька хитрість.<br>На панську мудрість&nbsp;&nbsp;&nbsp; і людей питай.<br>Тіло в злоті,&nbsp;&nbsp;&nbsp; а розум — ще далі.<br>Свій розум май&nbsp;&nbsp;&nbsp; розумом никне.<br>Запам'ятайте!<br>Давні люди вважали, що певні числа є магічними. Тому в народних казках часто повторюються числа 3, 7, 12: троє братів, три сестри, три загадки або завдання, три дороги, три горішки; сім пелюсток, семеро богатирів, семеро гномів; дванадцять голів у Змія тощо.<br>&nbsp;<br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br><br>&nbsp;<br>
+
'''[[Українські народні казки.Повні уроки|Народна казка]] «Мудра дівчина»'''<br>
-
<sub>Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub>  
+
'''Мудра дівчина.'''<br>Було собі два брати — [[Тема 5. Лічба предметів. Співвіднесення цифри і числа. Поняття „багато”, „один”.|'''один''']] убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над [http://xvatit.com/nichego-sebe/lessons-wealth/ '''бідним'''], що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Потроху відробиш мені за неї.<br>Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Віддай мені корову назад!<br>Той каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Брате! Я ж тобі за неї відробив!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що ти там відробив, — як кіт наплакав<br>тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!<br>Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.<br>Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто — ні, то він і каже їм:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кажіть, пане!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете, скажете.<br>Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; От дурниця, а не загадка! Що ж є сит<br>ніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде!<br>Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А яка ж загадка, тату? — Маруся питає.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Е, тату, — ситніше над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе — думка, бо думкою враз куди хоч<br>перелетиш; а миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи ба, — каже батько, — адже й справді так! Так же я й панові казатиму.<br>Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ану, відгадали?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Відгадали, пане, — кажуть обидва.<br>От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ситніше, пане, над усе — ваші кабани,<br>а прудкіше над усе — ваші хорти, а миліше над усе — гроші!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого: — Ану, ти!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Правда, правда! — каже пан. — Ну, а прудкіше що?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прудкіше, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так! Ну, а миліше? — питає він.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так усе! — говорить пан. — Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та що ж, пане, — каже вбогий, — є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.<br>Пан аж розсердився:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як це? Я такий розумний, а вона прос та собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона по садить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.<br>Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чого ви, тату, плачете?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона<br>за одну ніч вилупила й вигодувала курчата,<br>а ти щоб спекла їх йому на снідання.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Дочка взяла горщечок каші та й каже:&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, — нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць.<br>Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так і так дочка казала.<br>Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт<sup>1</sup> полотна. А не зробить, то<br>буде лихо.
 +
 
 +
[[Image:00500510.jpg|233x239px|00500510.jpg]]<br>Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чого ви, тату, плачете?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом'яла, спряла і виткала сто локіт полотна.<br>Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Несіть до пана, нехай пан із цього дере за зробить мені гребінь, гребінку й днище<sup>2</sup>, щоб було на чому прясти цей льон.<br>Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити...» Потім думав, думав та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Піди та скажи своїй дочці: нехай вона<br>прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла,<br>ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.<br>Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну що, дочко, будемо робити? Пан за гадав так і так.<br>І розказав їй усе. Маруся каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не журіться, тату, — все буде гаразд.<br>Підіть купіть мені живого зайця.<br>Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли<sup>3</sup>, запрягла в них цапа. От узяла зайця<br>під руку, одну ногу поставила в санчата, а друтою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в&nbsp;:зір, а пан, як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: «Прицькуйте її собаками!»<br>Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у&nbsp;:зітлицю, поздоровкалась та й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ось вам, пане, гостинець.<br>Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він — пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до ,&nbsp;&nbsp; пана судитися. От пан вийшов на рундук<sup>4</sup> та&nbsp;&nbsp;&nbsp; й питає: «Чого вам, люди добрі?»&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Один каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачити, що моя кобила привела лоша.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А другий чоловік каже:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; — Ні, брехня, — моя! Розсудіть нас, пане!<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; От пан думав, думав та й каже:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; — Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить — та й привела.<br>От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти — взяло та й побігло геть. А Маруся каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ви лоша прив'яжіть, а матерів пови<br>прягайте та й пустіть — котра побіжить до<br>лошати, то та й привела.<br>Зараз так і зробили. Пустили їх — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть. Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.<br><br><sup>1</sup> Сто локіт — приблизно 50 метрів.<br><sup>2</sup> Днище — дошка, на одному кінці якої закріплюється гребінь з кужелем (вичесаним льоном, коноплею чи вовною); на другому кінці днища сідає прядівниця і гребінкою розчісує кужіль <br><sup>3</sup> Ґринджоли — сани.<br><sup>4</sup> Рундук — тут: ґанок.<br>Виберіть правильний варіант. 1. Було собі два брати ...<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; один убогий, а другий багатий;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; обидва убогі;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; обидва багаті.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Найситніше у світі...<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; панські кабани;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; земля-мати;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; білі паляниці.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Маруся ні йшла, ні їхала, бо...<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; сиділа на санчатах;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступала;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; ішла пішки.<br><br>1.&nbsp;''&nbsp;&nbsp; Чому вимога багатого брата була несправедливою?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи справедливим суддею був пан? Чому?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому батько звертався за допомогою не до поважних, досвідчених чоловіків, а до своєї юної доньки? Ким була Маруся для<br>батька?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ставився батько до дочки? З чого це видно?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яким постає пан у змаганнях на кмітливість із Марусею?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як Маруся виконала перше завдання пана?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; У чому виявилася винахідливість дівчини, коли вона виконувала<br>друге завдання?<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пригадайте усі завдання, які ставив пан Марусі. Що можна сказати про розум і кмітливість пана? Чи була дівчина його гідним<br>супротивником?<br>9.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кому симпатизує автор (народ) у казці? Які риси характеру він<br>схвалює, а які — висміює?<br>10.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які події в казці є реальними, а які — фантастичними?<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи можуть злі сили бути розумними? Наведіть приклади з казок.<br>Чому зло у казках завжди програє?''<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Підготуйтесь до проведення конкурсу на кращого оповідача казки. Врахуйте, що вам потрібно розповісти не всю казку, а лише<br>найцікавішу її частину, адже в конкурсі братиме участь багато учнів вашого класу і час буде обмеженим.<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Перечитайте казку, поділіть її на частини, самостійно складіть<br>план до казки.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; З'єднайте частини [[Прислів'я. О. Буцень «У новій школі». Л. Вахніна «Кордон»|'''прислів'їв.''']] У чому пряме та переносне<br>значення утворених прислів'їв?<br>І сила перед&nbsp;&nbsp;&nbsp; а душа в болоті.<br>Око бачить далеко,&nbsp;&nbsp;&nbsp; мужицька хитрість.<br>На панську мудрість&nbsp;&nbsp;&nbsp; і людей питай.<br>Тіло в злоті,&nbsp;&nbsp;&nbsp; а розум — ще далі.<br>Свій розум май&nbsp;&nbsp;&nbsp; розумом никне.<br>Запам'ятайте!<br>Давні люди вважали, що певні [[Тема 6. Лічба предметів. Поняття „довгий, короткий”. Число і цифра 1. Написання цифри 1.|'''числа''']] є магічними. Тому в народних казках часто повторюються числа [[Тема 9. Число і цифра 3 . Порівняння чисел в межах 3.Написання цифри 3.|'''3''']], [[Склад числа 7. Складання прикладів на додавання. Дні тижня.|'''7''']], 12: троє братів, три сестри, три загадки або завдання, три дороги, три горішки; сім пелюсток, семеро богатирів, семеро гномів; дванадцять голів у Змія тощо.<br>[[Українська література|'''&nbsp;<br>''Українська література''''']]''[[Українська література 5 клас|'''5 клас''']]. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту''<br><br>&nbsp;<br>
 +
 
 +
<sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування української літератури]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків [[Українська література|з української літератури 5 класу]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub>  
<br>  
<br>  
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                       
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                       
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання  
   
   
  '''<u>Практика</u>'''
  '''<u>Практика</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання  
   
   
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
   
   
  '''<u>Доповнення</u>'''
  '''<u>Доповнення</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                           
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                           
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше  
   
   
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
   
   

Текущая версия на 13:53, 25 июня 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Народна казка «Мудра дівчина»

Народна казка «Мудра дівчина»

Мудра дівчина.
Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже:
—    Потроху відробиш мені за неї.
Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:
—    Віддай мені корову назад!
Той каже:
—    Брате! Я ж тобі за неї відробив!
—    Що ти там відробив, — як кіт наплакав
тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!
Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.
Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто — ні, то він і каже їм:
—    Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.
—    Кажіть, пане!
—    Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете, скажете.
Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:
—    От дурниця, а не загадка! Що ж є сит
ніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде!
Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:
—    Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?
—    Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.
—    А яка ж загадка, тату? — Маруся питає.
—    Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?
—    Е, тату, — ситніше над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе — думка, бо думкою враз куди хоч
перелетиш; а миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.
—    Чи ба, — каже батько, — адже й справді так! Так же я й панові казатиму.
Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:
—    Ану, відгадали?
—    Відгадали, пане, — кажуть обидва.
От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:
—    Ситніше, пане, над усе — ваші кабани,
а прудкіше над усе — ваші хорти, а миліше над усе — гроші!
—    Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого: — Ану, ти!
—    Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває.
—    Правда, правда! — каже пан. — Ну, а прудкіше що?
—    Прудкіше, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш.
—    Так! Ну, а миліше? — питає він.
—    А миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.
—    Так усе! — говорить пан. — Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав.
—    Та що ж, пане, — каже вбогий, — є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.
Пан аж розсердився:
—    Як це? Я такий розумний, а вона прос та собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона по садить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.
Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його:
—    Чого ви, тату, плачете?
—    Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона
за одну ніч вилупила й вигодувала курчата,
а ти щоб спекла їх йому на снідання.   
Дочка взяла горщечок каші та й каже:    
—    Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, — нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць.
Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже:
—    Так і так дочка казала.
Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже:
—    Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт1 полотна. А не зробить, то
буде лихо.

00500510.jpg
Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже:
—    Чого ви, тату, плачете?
—    Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом'яла, спряла і виткала сто локіт полотна.
Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:
—    Несіть до пана, нехай пан із цього дере за зробить мені гребінь, гребінку й днище2, щоб було на чому прясти цей льон.
Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити...» Потім думав, думав та й каже:
—    Піди та скажи своїй дочці: нехай вона
прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла,
ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.
Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці:
—    Ну що, дочко, будемо робити? Пан за гадав так і так.
І розказав їй усе. Маруся каже:
—    Не журіться, тату, — все буде гаразд.
Підіть купіть мені живого зайця.
Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли3, запрягла в них цапа. От узяла зайця
під руку, одну ногу поставила в санчата, а друтою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в :зір, а пан, як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: «Прицькуйте її собаками!»
Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у :зітлицю, поздоровкалась та й каже:
—    Ось вам, пане, гостинець.
Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він — пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до ,   пана судитися. От пан вийшов на рундук4 та    й питає: «Чого вам, люди добрі?»       Один каже:
—    Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачити, що моя кобила привела лоша.
       А другий чоловік каже:
       — Ні, брехня, — моя! Розсудіть нас, пане!
       От пан думав, думав та й каже:
      — Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить — та й привела.
От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти — взяло та й побігло геть. А Маруся каже:
—    Ви лоша прив'яжіть, а матерів пови
прягайте та й пустіть — котра побіжить до
лошати, то та й привела.
Зараз так і зробили. Пустили їх — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть. Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.

1 Сто локіт — приблизно 50 метрів.
2 Днище — дошка, на одному кінці якої закріплюється гребінь з кужелем (вичесаним льоном, коноплею чи вовною); на другому кінці днища сідає прядівниця і гребінкою розчісує кужіль
3 Ґринджоли — сани.
4 Рундук — тут: ґанок.
Виберіть правильний варіант. 1. Було собі два брати ...
•    один убогий, а другий багатий;
•    обидва убогі;
•    обидва багаті.
2.    Найситніше у світі...
•    панські кабани;
•    земля-мати;
•    білі паляниці.
3.    Маруся ні йшла, ні їхала, бо...
•    сиділа на санчатах;
•    одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступала;
•    ішла пішки.

1.    Чому вимога багатого брата була несправедливою?
2.    Чи справедливим суддею був пан? Чому?
3.    Чому батько звертався за допомогою не до поважних, досвідчених чоловіків, а до своєї юної доньки? Ким була Маруся для
батька?
4.    Як ставився батько до дочки? З чого це видно?
5.    Яким постає пан у змаганнях на кмітливість із Марусею?
6.    Як Маруся виконала перше завдання пана?
7.    У чому виявилася винахідливість дівчини, коли вона виконувала
друге завдання?
8.    Пригадайте усі завдання, які ставив пан Марусі. Що можна сказати про розум і кмітливість пана? Чи була дівчина його гідним
супротивником?
9.    Кому симпатизує автор (народ) у казці? Які риси характеру він
схвалює, а які — висміює?
10.    Які події в казці є реальними, а які — фантастичними?

1.    Чи можуть злі сили бути розумними? Наведіть приклади з казок.
Чому зло у казках завжди програє?

2.    Підготуйтесь до проведення конкурсу на кращого оповідача казки. Врахуйте, що вам потрібно розповісти не всю казку, а лише
найцікавішу її частину, адже в конкурсі братиме участь багато учнів вашого класу і час буде обмеженим.

1.    Перечитайте казку, поділіть її на частини, самостійно складіть
план до казки.
2.    З'єднайте частини прислів'їв. У чому пряме та переносне
значення утворених прислів'їв?
І сила перед    а душа в болоті.
Око бачить далеко,    мужицька хитрість.
На панську мудрість    і людей питай.
Тіло в злоті,    а розум — ще далі.
Свій розум май    розумом никне.
Запам'ятайте!
Давні люди вважали, що певні числа є магічними. Тому в народних казках часто повторюються числа 3, 7, 12: троє братів, три сестри, три загадки або завдання, три дороги, три горішки; сім пелюсток, семеро богатирів, семеро гномів; дванадцять голів у Змія тощо.
 
Українська література
5 клас. Шабельникова Л. П.
Вислано читачами інтернет-сайту


 

Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення






Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.