KNOWLEDGE HYPERMARKET


Поняття про міф
Строка 3: Строка 3:
'''<br><u><metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Поняття про міф</metakeywords>Міфи та легенди українців</u>'''  
'''<br><u><metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Поняття про міф</metakeywords>Міфи та легенди українців</u>'''  
-
Знайомство кожної людини з літературою завжди починається з усної народної творчості. Насправді, змалечку дитина чує колискові, дотепні скоромовки, веселі лічилки, дражнилки, мирилки, влучні прислів'я та приказки, захопливі казки. Будь-яка дія малюка здебільшого супроводжується ласкавою примовкою. Наприклад: «Водичко, водичко, умий доні личко...», «Печу, печу хлібець діткам на обідец...», «Toci, Toci, кури у ropoci...» та інші.[[Image:V]][[Image:V.jpg]]<br>&nbsp;I так велося з давніх-давен — протягом тисячоліть мандрували ці твори світами, передавалися з вуст в уста, від людини до людини, від села до села, від країни до країни. Вони навчали розрізняти, що є добро, а що — зло, що є красивим, а що — не дуже привабливим, що є мудрим, а що — безглуздим.<br>Усі ці розмаїті твори можна об'єднати однією назвою — усна народна творчість, або фольклор. Це слово запозичене з англійської мови (з англ. folk-lore — народна мудрість), i його знають у всьому свті.<br>Фольклорні твори не з'являються просто так, з нічого. Їх творять протягом тривалого часу, інколи не одне покоління людей. Невідомий автор склав, скажімо, легенду чи то казку, загадку, прислів'я, переповів іншому. Якщо розповідь подобалася, її переказували, часом щось змінювали, доповнювали. Отак, передаючи з уст в уста (ось звіки назва «усні»), люди вдосконалювали i покращували складені твори, які їм сподобалися, припали до душі Часто-густо та сама казка, легенда, шсня чи загадка в різних місцевостях звучать по-різному.[[Image:Vv.jpg]]<br>Минає час, твори живуть у народі, але ніхто не пам'ятае aні імен авторів, aні імен людей, які переробляли чи доповнювали їx.<br>Фольклорні твори з'явилися дуже давно, ще до появи писемності Століттями вони побутували в усній формі Минуло багато років, поки разом з розвитком письма кращі надбання усної народної творчості почали записувати письменники та вчені-фольклористи. До наших днів дійшли окремі рукописні фольклорні збірки, укладені двісті-триста років тому.<br>Визначні діячі української культури, генії укранської літератури використовують у свoїx творах найкращі зразки усної народної творчості, а вчені-фольклористи дбайливо збирають, вивчають та опрацьовують перлини фольклору, адже i сьогодні вони виникають постійно й повсюдно. Відомий український поет Максим Рильський писав: «Народна творчіъ — це той грунт, на якому виростають i література, i театр, i музика, i образотворче мистецтво — i без якого вони засохли б».<br>Усна народна творчість (фольклор) — мистецтво, створене народом, народна творчість. Основні види фольклору(жанри): казки, легенди, перекази, загадки, прислів'я та приказки, пісi та думи, байки, усмішки, анекдоти, обряди.<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли ви вперше ознайомилися з творами усної народної творчостi? Розкажіть, як це вібулося.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке фольклор? Хто i як створював фольклорні твори?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли з'явилися пepшi твори усної народної творчості?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які види фольклору вам віомі? Наведіть приклади.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Який вплив мае усна народна творчість на розвиток культури нашого народу?<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які фольклорні твори ви вивчали у молодших класах? Підготуйте<br>виразний переказ одного з них.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитайте статтю «Усна народна творчість». Підготуйте (усно)<br>розгорнуті відповіді на запитання до неї.<br><br>Одним з видів ycної народної творчості е легенда. Легенда — це переказ про певні (здебільшого реальні) події чи окремих людей, оповитий казковістю i фантастичністю. Легенди у прозовій формі розповідають про походження народу, різних міст i сіл, про найважливіші історичні поди та улюблених народних героів.<br>Оповідач легенди, на відміну від казкаря, не може довільно поводитися з фактами, переставляти події у чaci, вигадувати гepoїв, географічні назви.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Легенди розповідають про події реальні, достовірні. Діовими особами легенд найчастіше бувають іторичні особи: Богдан Хмельницький, Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Семен Палій та інші. Вони наділені богатирською силою, xopoбpicтю та невмирущістю. У легендах часто знаходимо фантастична елементи, поетичний вимисел.[[Image:Vvv.jpeg]][[Image:Vvvq.jpeg]]<br>Учені-фольклористи виділяють три різновиди легенд: міфологічні, біологічні та героїчні.&nbsp; У&nbsp;&nbsp; міфологічних&nbsp;&nbsp; відображені&nbsp;&nbsp; уявлення про давніх людей про всесвіт, природу, богів і демонів. Біблійні легенди — це oповідання про життя святих,&nbsp; перших християн. А найбільш поширені в народі&nbsp; героїчні легенди розповідають про поди минулого та реальных історичних ociб.<br>Деякі легенди можна прочитати в літопи-сах, зокрема «Повісті минулих літ» славно-званого літописця землі Руської Нестора. Він розповів про заснування Києва — матері міст руських i столиці нашої Батьківщини, про правління князів i життя простого люду.<br>Легенда — це оповитий казковістю i фантастичністю переказ про якусь одну визначну історичну подію чи улюблений народом персонаж (здебільшого реальний).<br><br>Яю легенди ви вивчали у молодших класах? Розкажіть одну з них.<br>Пригадайте, які легенди про рідний край ви чули. Запишіть одну з&nbsp; них у робочому зошиті<br><br>&nbsp;'''''Міфи'''''<br>Люди завжди намагалися пізнати i пояс-нити, чому i як створений світ, як виникло життя на Землі, чому день змінює ніч, за весною йде літо, а потім — ociнь i зима, звідки взявся вогонь, як дикі тварини стали свійськими. Але знань про навколишній світ у давніх людей було обмаль, вони були безсилі в боротьбі зі стихійними силами природи. Отож вони й створювали міфи, у яких намагалися пояснити незрозумілі явища, фантазуючи про надприродш сили, що нібито існують поруч i втручаються в людське життя.<br>Miфи — це вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо.<br>Міфи є одним з найдавніших видів фольклору. Вони були поетичними, образними, яскравими i зрозумілими. Їх століттями переказували від покоління до покоління, завдяки чому вони збереглися в пам'яті наших предків.<br>Міф — вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо.<br>'''''ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ'''''<br>Здавна, як землі ще не було, всюди була вода. Не було i нас ще. А чорт жив десь так, хтозна-де жив. Дак<sup>1</sup> Бог прийшов до чорта та й повів чорта до Дніпра, щоб пурнув<sup>2</sup> да виніс піску в руці. Він пурнув, дак не винесе — вода вимиє: оце що набере піску, то вода й вимиє з руки. Дак Бог повів його до другого, до мільшого, дак він відтіля виніс піску. Дак Бог тим сіяв тут усюди по тих водах, дак стало вже сухо i світ став... Кажуть люди стapi, що так було.<br><sup>1</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дак — тут: от.<br><sup>2</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пурнув — тут: пірнув.<br>Як предки українців уявляли світобудову?
+
Знайомство кожної людини з літературою завжди починається з усної народної творчості. Насправді, змалечку дитина чує колискові, дотепні скоромовки, веселі лічилки, дражнилки, мирилки, влучні прислів'я та приказки, захопливі казки. Будь-яка дія малюка здебільшого супроводжується ласкавою примовкою. Наприклад: «Водичко, водичко, умий доні личко...», «Печу, печу хлібець діткам на обідец...», «Toci, Toci, кури у ropoci...» та інші.[[Image:V]][[Image:V.jpg]]<br>&nbsp;I так велося з давніх-давен — протягом тисячоліть мандрували ці твори світами, передавалися з вуст в уста, від людини до людини, від села до села, від країни до країни. Вони навчали розрізняти, що є добро, а що — зло, що є красивим, а що — не дуже привабливим, що є мудрим, а що — безглуздим.<br>Усі ці розмаїті твори можна об'єднати однією назвою — усна народна творчість, або фольклор. Це слово запозичене з англійської мови (з англ. folk-lore — народна мудрість), i його знають у всьому свті.<br>Фольклорні твори не з'являються просто так, з нічого. Їх творять протягом тривалого часу, інколи не одне покоління людей. Невідомий автор склав, скажімо, легенду чи то казку, загадку, прислів'я, переповів іншому. Якщо розповідь подобалася, її переказували, часом щось змінювали, доповнювали. Отак, передаючи з уст в уста (ось звіки назва «усні»), люди вдосконалювали i покращували складені твори, які їм сподобалися, припали до душі Часто-густо та сама казка, легенда, шсня чи загадка в різних місцевостях звучать по-різному.[[Image:Vv.jpg]]<br>Минає час, твори живуть у народі, але ніхто не пам'ятае aні імен авторів, aні імен людей, які переробляли чи доповнювали їx.<br>Фольклорні твори з'явилися дуже давно, ще до появи писемності Століттями вони побутували в усній формі Минуло багато років, поки разом з розвитком письма кращі надбання усної народної творчості почали записувати письменники та вчені-фольклористи. До наших днів дійшли окремі рукописні фольклорні збірки, укладені двісті-триста років тому.<br>Визначні діячі української культури, генії укранської літератури використовують у свoїx творах найкращі зразки усної народної творчості, а вчені-фольклористи дбайливо збирають, вивчають та опрацьовують перлини фольклору, адже i сьогодні вони виникають постійно й повсюдно. Відомий український поет Максим Рильський писав: «Народна творчіъ — це той грунт, на якому виростають i література, i театр, i музика, i образотворче мистецтво — i без якого вони засохли б».[[Image:vvv]]<br>Усна народна творчість (фольклор) — мистецтво, створене народом, народна творчість. Основні види фольклору(жанри): казки, легенди, перекази, загадки, прислів'я та приказки, пісi та думи, байки, усмішки, анекдоти, обряди.<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли ви вперше ознайомилися з творами усної народної творчостi? Розкажіть, як це вібулося.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке фольклор? Хто i як створював фольклорні твори?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли з'явилися пepшi твори усної народної творчості?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які види фольклору вам віомі? Наведіть приклади.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Який вплив мае усна народна творчість на розвиток культури нашого народу?<br><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які фольклорні твори ви вивчали у молодших класах? Підготуйте<br>виразний переказ одного з них.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитайте статтю «Усна народна творчість». Підготуйте (усно)<br>розгорнуті відповіді на запитання до неї.<br><br>Одним з видів ycної народної творчості е легенда. Легенда — це переказ про певні (здебільшого реальні) події чи окремих людей, оповитий казковістю i фантастичністю. Легенди у прозовій формі розповідають про походження народу, різних міст i сіл, про найважливіші історичні поди та улюблених народних героів.<br>Оповідач легенди, на відміну від казкаря, не може довільно поводитися з фактами, переставляти події у чaci, вигадувати гepoїв, географічні назви.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Легенди розповідають про події реальні, достовірні. Діовими особами легенд найчастіше бувають іторичні особи: Богдан Хмельницький, Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Семен Палій та інші. Вони наділені богатирською силою, xopoбpicтю та невмирущістю. У легендах часто знаходимо фантастична елементи, поетичний вимисел.[[Image:Vvv.jpeg]]<br>Учені-фольклористи виділяють три різновиди легенд: міфологічні, біологічні та героїчні.&nbsp; У&nbsp;&nbsp; міфологічних&nbsp;&nbsp; відображені&nbsp;&nbsp; уявлення про давніх людей про всесвіт, природу, богів і демонів. Біблійні легенди — це oповідання про життя святих,&nbsp; перших християн. А найбільш поширені в народі&nbsp; героїчні легенди розповідають про поди минулого та реальных історичних ociб.<br>Деякі легенди можна прочитати в літопи-сах, зокрема «Повісті минулих літ» славно-званого літописця землі Руської Нестора. Він розповів про заснування Києва — матері міст руських i столиці нашої Батьківщини, про правління князів i життя простого люду.<br>Легенда — це оповитий казковістю i фантастичністю переказ про якусь одну визначну історичну подію чи улюблений народом персонаж (здебільшого реальний).<br><br>Яю легенди ви вивчали у молодших класах? Розкажіть одну з них.<br>Пригадайте, які легенди про рідний край ви чули. Запишіть одну з&nbsp; них у робочому зошиті<br><br>&nbsp;'''''Міфи'''''<br>Люди завжди намагалися пізнати i пояс-нити, чому i як створений світ, як виникло життя на Землі, чому день змінює ніч, за весною йде літо, а потім — ociнь i зима, звідки взявся вогонь, як дикі тварини стали свійськими. Але знань про навколишній світ у давніх людей було обмаль, вони були безсилі в боротьбі зі стихійними силами природи. Отож вони й створювали міфи, у яких намагалися пояснити незрозумілі явища, фантазуючи про надприродш сили, що нібито існують поруч i втручаються в людське життя.<br>Miфи — це вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо.<br>Міфи є одним з найдавніших видів фольклору. Вони були поетичними, образними, яскравими i зрозумілими. Їх століттями переказували від покоління до покоління, завдяки чому вони збереглися в пам'яті наших предків.<br>Міф — вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо.<br>'''''ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ'''''<br>Здавна, як землі ще не було, всюди була вода. Не було i нас ще. А чорт жив десь так, хтозна-де жив. Дак<sup>1</sup> Бог прийшов до чорта та й повів чорта до Дніпра, щоб пурнув<sup>2</sup> да виніс піску в руці. Він пурнув, дак не винесе — вода вимиє: оце що набере піску, то вода й вимиє з руки. Дак Бог повів його до другого, до мільшого, дак він відтіля виніс піску. Дак Бог тим сіяв тут усюди по тих водах, дак стало вже сухо i світ став... Кажуть люди стapi, що так було.<br><sup>1</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дак — тут: от.<br><sup>2</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пурнув — тут: пірнув.<br>Як предки українців уявляли світобудову?
<br>'''''ЧОМУ БУВАЄ СУМНЕ СОНЦЕ?'''''<br>Жив coбi чоловік i жінка, які мали сина та дочку. Дочка була найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її coбi за жінку. Після цього брат пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила i вибігла до нього та й каже: «Сховайся в льох<sup>1</sup>, бо як прийде сонце, то запече тебе». Брат швиденько заховався в льох.<br>Коли прийшло сонце, то воно роздягнулось i повісило свої ризи<sup>2</sup> на дверях та й пішло в хату. Сестра, побачивши, що сонце повісило ризи, швиденько побігла до брата, який ледь не вмер від жару. Тоді сестра відлила його водою, i вони пішли в хату. Вони привіталися з сонцем, посиділи, поговорили, а тоді сонце просить брата, щоб він пішов за нього на небо на один день. Він згодився, одягнув ризи i пішов на небо. Коли виліз, то він піов на ті місця, де сонце сідає, обдає та вечеряє, побив миски, порозкидав ложки; зловив вітра та мороза, набив їх за те, що перешкоджали йому в дорозі. Злазячи з неба, поламав драбину; прийшов до хати, де спало сонце, скинув ризи i разом з сестрою втекли.<br>Коли сонце встало i хотіло скоро вилізти на небо, то ніяк не можна було. Поки воно лагодило драбину, то брат iз сестрою вже втекли.<br>Сонце побачило безладдя на He6i, було цілий день голодне, то так було розсердилось, що щлий тиждень не показувалось людям.<br><sup>1</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Льох — norpi6.<br><sup>2</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Риза — тут: вбрання.<br><br>Якими людськими рисами надіпена у легенді нежива природа?  
<br>'''''ЧОМУ БУВАЄ СУМНЕ СОНЦЕ?'''''<br>Жив coбi чоловік i жінка, які мали сина та дочку. Дочка була найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її coбi за жінку. Після цього брат пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила i вибігла до нього та й каже: «Сховайся в льох<sup>1</sup>, бо як прийде сонце, то запече тебе». Брат швиденько заховався в льох.<br>Коли прийшло сонце, то воно роздягнулось i повісило свої ризи<sup>2</sup> на дверях та й пішло в хату. Сестра, побачивши, що сонце повісило ризи, швиденько побігла до брата, який ледь не вмер від жару. Тоді сестра відлила його водою, i вони пішли в хату. Вони привіталися з сонцем, посиділи, поговорили, а тоді сонце просить брата, щоб він пішов за нього на небо на один день. Він згодився, одягнув ризи i пішов на небо. Коли виліз, то він піов на ті місця, де сонце сідає, обдає та вечеряє, побив миски, порозкидав ложки; зловив вітра та мороза, набив їх за те, що перешкоджали йому в дорозі. Злазячи з неба, поламав драбину; прийшов до хати, де спало сонце, скинув ризи i разом з сестрою втекли.<br>Коли сонце встало i хотіло скоро вилізти на небо, то ніяк не можна було. Поки воно лагодило драбину, то брат iз сестрою вже втекли.<br>Сонце побачило безладдя на He6i, було цілий день голодне, то так було розсердилось, що щлий тиждень не показувалось людям.<br><sup>1</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Льох — norpi6.<br><sup>2</sup>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Риза — тут: вбрання.<br><br>Якими людськими рисами надіпена у легенді нежива природа?  

Версия 20:58, 9 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Міфи та легенди українців. «Про створення землі», «Чому буває сумне сонце?», «Про зоряний Віз». Поняття про міф


Міфи та легенди українців

Знайомство кожної людини з літературою завжди починається з усної народної творчості. Насправді, змалечку дитина чує колискові, дотепні скоромовки, веселі лічилки, дражнилки, мирилки, влучні прислів'я та приказки, захопливі казки. Будь-яка дія малюка здебільшого супроводжується ласкавою примовкою. Наприклад: «Водичко, водичко, умий доні личко...», «Печу, печу хлібець діткам на обідец...», «Toci, Toci, кури у ropoci...» та інші.Файл:VV.jpg
 I так велося з давніх-давен — протягом тисячоліть мандрували ці твори світами, передавалися з вуст в уста, від людини до людини, від села до села, від країни до країни. Вони навчали розрізняти, що є добро, а що — зло, що є красивим, а що — не дуже привабливим, що є мудрим, а що — безглуздим.
Усі ці розмаїті твори можна об'єднати однією назвою — усна народна творчість, або фольклор. Це слово запозичене з англійської мови (з англ. folk-lore — народна мудрість), i його знають у всьому свті.
Фольклорні твори не з'являються просто так, з нічого. Їх творять протягом тривалого часу, інколи не одне покоління людей. Невідомий автор склав, скажімо, легенду чи то казку, загадку, прислів'я, переповів іншому. Якщо розповідь подобалася, її переказували, часом щось змінювали, доповнювали. Отак, передаючи з уст в уста (ось звіки назва «усні»), люди вдосконалювали i покращували складені твори, які їм сподобалися, припали до душі Часто-густо та сама казка, легенда, шсня чи загадка в різних місцевостях звучать по-різному.Vv.jpg
Минає час, твори живуть у народі, але ніхто не пам'ятае aні імен авторів, aні імен людей, які переробляли чи доповнювали їx.
Фольклорні твори з'явилися дуже давно, ще до появи писемності Століттями вони побутували в усній формі Минуло багато років, поки разом з розвитком письма кращі надбання усної народної творчості почали записувати письменники та вчені-фольклористи. До наших днів дійшли окремі рукописні фольклорні збірки, укладені двісті-триста років тому.
Визначні діячі української культури, генії укранської літератури використовують у свoїx творах найкращі зразки усної народної творчості, а вчені-фольклористи дбайливо збирають, вивчають та опрацьовують перлини фольклору, адже i сьогодні вони виникають постійно й повсюдно. Відомий український поет Максим Рильський писав: «Народна творчіъ — це той грунт, на якому виростають i література, i театр, i музика, i образотворче мистецтво — i без якого вони засохли б».Файл:Vvv
Усна народна творчість (фольклор) — мистецтво, створене народом, народна творчість. Основні види фольклору(жанри): казки, легенди, перекази, загадки, прислів'я та приказки, пісi та думи, байки, усмішки, анекдоти, обряди.

1.    Коли ви вперше ознайомилися з творами усної народної творчостi? Розкажіть, як це вібулося.
2.    Що таке фольклор? Хто i як створював фольклорні твори?
3.    Коли з'явилися пepшi твори усної народної творчості?
4.    Які види фольклору вам віомі? Наведіть приклади.
5.    Який вплив мае усна народна творчість на розвиток культури нашого народу?

1.    Які фольклорні твори ви вивчали у молодших класах? Підготуйте
виразний переказ одного з них.
2.    Прочитайте статтю «Усна народна творчість». Підготуйте (усно)
розгорнуті відповіді на запитання до неї.

Одним з видів ycної народної творчості е легенда. Легенда — це переказ про певні (здебільшого реальні) події чи окремих людей, оповитий казковістю i фантастичністю. Легенди у прозовій формі розповідають про походження народу, різних міст i сіл, про найважливіші історичні поди та улюблених народних героів.
Оповідач легенди, на відміну від казкаря, не може довільно поводитися з фактами, переставляти події у чaci, вигадувати гepoїв, географічні назви.
    Легенди розповідають про події реальні, достовірні. Діовими особами легенд найчастіше бувають іторичні особи: Богдан Хмельницький, Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Семен Палій та інші. Вони наділені богатирською силою, xopoбpicтю та невмирущістю. У легендах часто знаходимо фантастична елементи, поетичний вимисел.Файл:Vvv.jpeg
Учені-фольклористи виділяють три різновиди легенд: міфологічні, біологічні та героїчні.  У   міфологічних   відображені   уявлення про давніх людей про всесвіт, природу, богів і демонів. Біблійні легенди — це oповідання про життя святих,  перших християн. А найбільш поширені в народі  героїчні легенди розповідають про поди минулого та реальных історичних ociб.
Деякі легенди можна прочитати в літопи-сах, зокрема «Повісті минулих літ» славно-званого літописця землі Руської Нестора. Він розповів про заснування Києва — матері міст руських i столиці нашої Батьківщини, про правління князів i життя простого люду.
Легенда — це оповитий казковістю i фантастичністю переказ про якусь одну визначну історичну подію чи улюблений народом персонаж (здебільшого реальний).

Яю легенди ви вивчали у молодших класах? Розкажіть одну з них.
Пригадайте, які легенди про рідний край ви чули. Запишіть одну з  них у робочому зошиті

 Міфи
Люди завжди намагалися пізнати i пояс-нити, чому i як створений світ, як виникло життя на Землі, чому день змінює ніч, за весною йде літо, а потім — ociнь i зима, звідки взявся вогонь, як дикі тварини стали свійськими. Але знань про навколишній світ у давніх людей було обмаль, вони були безсилі в боротьбі зі стихійними силами природи. Отож вони й створювали міфи, у яких намагалися пояснити незрозумілі явища, фантазуючи про надприродш сили, що нібито існують поруч i втручаються в людське життя.
Miфи — це вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо.
Міфи є одним з найдавніших видів фольклору. Вони були поетичними, образними, яскравими i зрозумілими. Їх століттями переказували від покоління до покоління, завдяки чому вони збереглися в пам'яті наших предків.
Міф — вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо.
ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ
Здавна, як землі ще не було, всюди була вода. Не було i нас ще. А чорт жив десь так, хтозна-де жив. Дак1 Бог прийшов до чорта та й повів чорта до Дніпра, щоб пурнув2 да виніс піску в руці. Він пурнув, дак не винесе — вода вимиє: оце що набере піску, то вода й вимиє з руки. Дак Бог повів його до другого, до мільшого, дак він відтіля виніс піску. Дак Бог тим сіяв тут усюди по тих водах, дак стало вже сухо i світ став... Кажуть люди стapi, що так було.
1    Дак — тут: от.
2    Пурнув — тут: пірнув.
Як предки українців уявляли світобудову?


ЧОМУ БУВАЄ СУМНЕ СОНЦЕ?
Жив coбi чоловік i жінка, які мали сина та дочку. Дочка була найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її coбi за жінку. Після цього брат пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила i вибігла до нього та й каже: «Сховайся в льох1, бо як прийде сонце, то запече тебе». Брат швиденько заховався в льох.
Коли прийшло сонце, то воно роздягнулось i повісило свої ризи2 на дверях та й пішло в хату. Сестра, побачивши, що сонце повісило ризи, швиденько побігла до брата, який ледь не вмер від жару. Тоді сестра відлила його водою, i вони пішли в хату. Вони привіталися з сонцем, посиділи, поговорили, а тоді сонце просить брата, щоб він пішов за нього на небо на один день. Він згодився, одягнув ризи i пішов на небо. Коли виліз, то він піов на ті місця, де сонце сідає, обдає та вечеряє, побив миски, порозкидав ложки; зловив вітра та мороза, набив їх за те, що перешкоджали йому в дорозі. Злазячи з неба, поламав драбину; прийшов до хати, де спало сонце, скинув ризи i разом з сестрою втекли.
Коли сонце встало i хотіло скоро вилізти на небо, то ніяк не можна було. Поки воно лагодило драбину, то брат iз сестрою вже втекли.
Сонце побачило безладдя на He6i, було цілий день голодне, то так було розсердилось, що щлий тиждень не показувалось людям.
1    Льох — norpi6.
2    Риза — тут: вбрання.

Якими людськими рисами надіпена у легенді нежива природа?


ПРО ЗОРЯНИЙ BI3
Колись давно, а де саме — невідомо, та трапилась велика посуха. I була вона така, що не тільки в річках та озерах, а навіть i в колодязях повисихала геть-чисто1 вся вода, i люди без води почали хорувати та мерти. У тім краю, де ото трапилась така посуха, та жила одна вдова, а в Tiєї вдови була всього-навсього одна дочка. Захорувала вдова без води, i дочка, щоб не вмерла ї мати, взяла глечик та й піла шукати води. Де вона її шукала, хто и знає, а тільки десь-то найшла. Набрала в глечик i понесла додому. По дорозі натрапила на одного чоловіка, що вмирав без води; дала йому напитись i тим одволала його од смерть. Далі натрапила вона на другого, такого ж самого; потім на третього, четвертого i, вкінець, на сьомого. Bciм давала пити i вcix одволала од смерті. Води зосталось у неї тільки на самому дні.
Йшла вона, йшла та по дорозі сіла відпочивать, а глечик поставила коло себе на землю. Коли в той час де не взявся собака. Хотів, мабуть, теж напитись та й перекинув глечик. Коли перекинувсь той глечик, то з нього вилетіло ciм зірок великих i восьма маленька та й поставали вони на небі.
Ото ті зірки i есть Biз, або душі тих людей, що дівчина їм давала пити, а восьма, маленька, — так то душа собаки, що перекинула глечик. Так ото Бог на те ix i поставив на Heбi, щоб yci люди бачили, яка щира була тая дівчина, а за її щирість Бог послав дощ на ту країну.
1 Геть-чисто — зовсім, повністю

Як наиш предки пояснювали появу сузір'я Воза на He6i?

Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.
Вислано читачами інтернет-сайту


Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
Файл:V1236084776 kr.jpg обговорення





Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.