KNOWLEDGE HYPERMARKET


Похід на Царгород, Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Похід на Царгород, Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Похід на Царгород, Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий'''  
-
<br>'''''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Похід на Царгород, Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий.</metakeywords>Похід на Царгород'''''<br>Геть за морем українським, <br>Понад склом Босфорських вод <br>Дивні вежі і палати <br>Розкидає Царгород.<br>Наче вир, кипить, торгує <br>Крамом, зброєю, вином. <br>Вдень він вуликом здається, <br>А вночі — чудесним сном.<br>І з усіх країн до його&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Ллється хвилями народ. <br>Наші теж торговці-люде їздять в славний Царгород.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Та не любить грек чужинців <br>І тримає їх в руці. <br>«Хоч не їдь! <br>Одурить, скривдить <br>Наші скаржаться купці.<br>І Олег, на греків лютий,<br>Став збиратися в поход:<br>Хоче він до України<br>Прилучити Царгород.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>І укрили Чорне море <br>Українські байдаки, <br>Розгорнулися вітрила, <br>Заспівали вояки.<br>Простір! Воля! Грають хвилі, <br>Море диха, як живе, <br>Мов лютує, що з піснями <br>Легковажний хтось пливе.<br>Небезпека? Вітер? Буря? <br>Гнуться щогли кораблів? <br>О, хіба згорнути крила <br>Важко, довго для орлів?<br>І гуртом за весла взятись, <br>Разом взятись і гребти...<br>&nbsp;Море, море! І в негоду <br>Любе сміливому ти!<br>Так три дні плили по морю <br>Без турботи, без нудьги. <br>Ось і вежі Царгорода, <br>Ось і грецькі береги.<br>Але греки уже знали,<br>Що летять до них орли,<br>І, щоб в пристань не пустити,<br>Ланцюги перетягли.<br>І звелів Олег на берег <br>Витягати кораблі.<br>«Що ж, мовляв, як не по морю, <br>То поїдем по землі».<br>І, колеса приробивши, <br>Він вітрила розпустив. <br>І невидане тут сталось, <br>Най дивніше диво з див.<br>«Ой повій, повій ти, вітре! <br>Швидше коней повези!» <br>Зашумів-повіяв вітер,<br>&nbsp;Покотилися вози.<br>Вороги перелякались, <br>До Олега шлють послів. <br>«Не руйнуй нас, все дамо ми, <br>Що б ти, князю, не схотів!»<br>«Ну, гаразд. Покора ваша <br>Погасила в серці гнів, <br>І здається, ми братами <br>танем з лютих ворогів.<br>Царю, хай моє купецтво <br>Вільно ходить в Царгород, <br>Хай торгує і купує <br>Вже без кривди і без шкод.<br>У купців не буде зброї: <br>Я обмежу їх число, <br>Щоб не більше як півсотні, їх нараз у місто йшло».<br>Цар згодився на умову, <br>Хрест святочно цілував. <br>Князь на Волоса, Перуна <br>І на меч присягу склав.<br>На воротях Царгорода <br>Князь Олег свій щит прибив. <br>На воротях Царгорода Український щит висів!<br>'''''<br>Княгиня Ольга'''''<br>Тихий, теплий літній ранок. <br>Сонце встало. Вітер спить. <br>Вийшла дівчина на річку, <br>Сіла в човен і сидить.<br>Чарівна сама, як ранок, <br>Задивилася на світ... <br>Білий шум на синіх хвилях, <br>На деревах — білий цвіт.<br>Любо жити на сім світі, <br>Щастя любого ждучи... <br>Ах, коли б лише згадати <br>Сон, що снився уночі.<br>Дивний сон... якісь палати, <br>Лицар в зброї на коні... <br>Ліс такий страшний, таємний. <br>Поле... Море вдалині.<br>Далі хмари, грім, пожежа, <br>Плач і стогін з-під землі. <br>Лицар-велетень в кайданах,<br>Кров на білому чолі.<br>І замислилась красуня... <br>Згадка в серце їй вп'ялась... <br>Нагло шелест... Обернулась: <br>Перед нею — Ігор-князь.<br>На йому убрання просте, <br>Без оздоби, без відзнак,<br>Лук з залізними кінцями, <br>Збоку стріли, сагайдак.<br>Привітався з нею Ігор <br>І сказав перевезти... <br>Загойдавсь на хвилях човен <br>І поволі став плисти.<br>І очей не зводить Ігор: <br>Що за дівчина-краса! <br>Заговорить: думка — сонце; <br>Очі — сині небеса.<br>Хто вона, чия і звідки, <br>Князь докладно розпитав, <br>А на другий день по неї <br>І сватів своїх послав.<br>І за князя вийшла заміж <br>Проста дівчина з села, <br>І до смерті вірним другом <br>Князю Ігорю була.<br>'''''<br>Ярослав Мудрий'''''<br>Після ката Святополка, <br>Що замучив трьох братів, <br>Брат четвертий на престолі, <br>Ярослав розумний, сів.<br>Святополком окаянним <br>Все зруйноване було. <br>Бідувало бідне місто, <br>Бідувало і село.<br>І усю свою увагу <br>Ярослав звернув на лад. <br>І небавом Україна <br>Зацвіла, як пишний сад.<br>І небавом знову люде <br>Багатіти почали, <br>І Дніпром човни чужинців <br>Знову в Київ поплили.<br>Греки, німці, італійці, <br>Чехи, угри — всі ішли, <br>Купували, продавали <br>І у Києві жили.<br>Так живий, шумливий <br>Київ Царгородом другим став. <br>Як про друга, як про сина <br>Дбав про його Ярослав.<br>Оточив його валами, <br>Ровом, мурами обвів. <br>Укріпив його, оздобив <br>І препишний двір завів.<br>До палат ішли невпинно <br>Чужоземні посланці, <br>Князь сидів на пишнім троні <br>З грізним берлом у руці.<br>І, допущені до князя, <br>Низько кланялись посли, <br>І до ніг дари складали, <br>Що з чужини принесли.<br>В час бенкету на бандурах, <br>Гуслях, різних сопілках <br>Грали весело музики; <br>Вина пінились в чарках.<br>Співаки пісні співали, <br>Скоморохи, штукарі, <br>Розважаючи чужинців, <br>Метушились у дворі.<br>Після ситого обіду <br>Всі виходили з палат <br>Подивитись на верблюдів, <br>На муштрованих звірят.<br>І в Європі честю мали <br>Королі, князі, царі <br>Поріднитись з Ярославом, <br>Побувати у дворі.<br>Але мудрість Ярослава <br>Вся була в його ділах, <br>У державнім будівництві, <br>Владі, устрою, в судах.<br>Щоб не нищити народу <br>І народного майна, <br>Не хотів він воювати, <br>Не тягла його війна.<br>Він прогнав лише поляків <br>І, щоб ворог тихшим став, <br>Він твердиню понад Сяном — <br>Ярославль свій збудував.<br>Та ходив на печенігів <br>І черкесів під Кавказ, <br>Що на нашу Україну <br>Нападали раз у раз.<br>Та з Редедею касозьким <br>Ярославів брат Мстислав <br>Бивсь хоробро в поєдинку <br>І Редедю подолав.<br>Наш співець Боян великий, <br>Найславніший із співців, <br>Сплів йому вінок безсмертний <br>Із пісень безсмертних слів.<br>Пролетіли дні короткі... <br>Перед смертю Ярослав <br>Всіх своїх синів покликав <br>І з любов'ю проказав:<br>«Вас я, діти, покидаю, <br>Йду я в ліпшу сторону, <br>Але, діти, пам'ятайте <br>Мою заповідь одну:<br>Не сваріться,_ жийте в згоді: <br>Тільки мир збере усе, <br>А незгода, наче вітер, <br>Все по полю рознесе.<br>Як не будете всі разом <br>Йти до спільної мети, <br>Ви, державу зруйнувавши <br>Подастеся у світи.<br>Ви розгубите ту землю, <br>Що придбали вам батьки, <br>І тинятиметесь всюди, <br>Як вигнанці й жебраки».<br>Та недовго пам'ятали <br>Діти мудрий заповіт, <br>А нащадки Ярослава <br>Осміяли на весь світ...<br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br><br><br> <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування]] української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків [[Українська література|з української літератури 5 класу]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub>
+
<br>'''''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Похід на Царгород, Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий.</metakeywords>Похід на Царгород'''''<br>Геть за морем українським, <br>Понад склом Босфорських вод <br>Дивні вежі і палати <br>Розкидає Царгород.<br>Наче вир, кипить, торгує <br>Крамом, зброєю, вином. <br>Вдень він вуликом здається, <br>А вночі — чудесним сном.<br>І з усіх країн до його&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Ллється хвилями народ. <br>Наші теж торговці-люде їздять в славний Царгород.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Та не любить грек чужинців <br>І тримає їх в руці. <br>«Хоч не їдь! <br>Одурить, скривдить <br>Наші скаржаться купці.<br>І Олег, на греків лютий,<br>Став збиратися в поход:<br>Хоче він до України<br>Прилучити Царгород.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>І укрили Чорне море <br>Українські байдаки, <br>Розгорнулися вітрила, <br>Заспівали вояки.<br>Простір! Воля! Грають хвилі, <br>Море диха, як живе, <br>Мов лютує, що з піснями <br>Легковажний хтось пливе.<br>Небезпека? Вітер? Буря? <br>Гнуться щогли кораблів? <br>О, хіба згорнути крила <br>Важко, довго для орлів?<br>І гуртом за весла взятись, <br>Разом взятись і гребти...<br>&nbsp;Море, море! І в негоду <br>Любе сміливому ти!<br>Так три дні плили по морю <br>Без турботи, без нудьги. <br>Ось і вежі Царгорода, <br>Ось і грецькі береги.<br>Але греки уже знали,<br>Що летять до них орли,<br>І, щоб в пристань не пустити,<br>Ланцюги перетягли.<br>І звелів Олег на берег <br>Витягати кораблі.<br>«Що ж, мовляв, як не по морю, <br>То поїдем по землі».<br>І, колеса приробивши, <br>Він вітрила розпустив. <br>І невидане тут сталось, <br>Най дивніше диво з див.<br>«Ой повій, повій ти, вітре! <br>Швидше коней повези!» <br>Зашумів-повіяв вітер,<br>&nbsp;Покотилися вози.<br>Вороги перелякались, <br>До Олега шлють послів. <br>«Не руйнуй нас, все дамо ми, <br>Що б ти, князю, не схотів!»<br>«Ну, гаразд. Покора ваша <br>Погасила в серці гнів, <br>І здається, ми братами <br>танем з лютих ворогів.<br>Царю, хай моє купецтво <br>Вільно ходить в Царгород, <br>Хай торгує і купує <br>Вже без кривди і без шкод.<br>У купців не буде зброї: <br>Я обмежу їх число, <br>Щоб не більше як півсотні, їх нараз у місто йшло».<br>Цар згодився на умову, <br>Хрест святочно цілував. <br>Князь на Волоса, Перуна <br>І на меч присягу склав.<br>На воротях Царгорода <br>Князь Олег свій щит прибив. <br>На воротях Царгорода Український щит висів!<br>'''''<br>Княгиня Ольга'''''<br>Тихий, теплий літній ранок. <br>Сонце встало. Вітер спить. <br>Вийшла дівчина на річку, <br>Сіла в човен і сидить.<br>Чарівна сама, як ранок, <br>Задивилася на світ... <br>Білий шум на синіх хвилях, <br>На деревах — білий цвіт.<br>Любо жити на сім світі, <br>Щастя любого ждучи... <br>Ах, коли б лише згадати <br>Сон, що снився уночі.<br>Дивний сон... якісь палати, <br>Лицар в зброї на коні... <br>Ліс такий страшний, таємний. <br>Поле... Море вдалині.<br>Далі хмари, грім, пожежа, <br>Плач і стогін з-під землі. <br>Лицар-велетень в кайданах,<br>Кров на білому чолі.<br>І замислилась красуня... <br>Згадка в серце їй вп'ялась... <br>Нагло шелест... Обернулась: <br>Перед нею — Ігор-князь.<br>На йому убрання просте, <br>Без оздоби, без відзнак,<br>Лук з залізними кінцями, <br>Збоку стріли, сагайдак.<br>Привітався з нею Ігор <br>І сказав перевезти... <br>Загойдавсь на хвилях човен <br>І поволі став плисти.<br>І очей не зводить Ігор: <br>Що за дівчина-краса! <br>Заговорить: думка — сонце; <br>Очі — сині небеса.<br>Хто вона, чия і звідки, <br>Князь докладно розпитав, <br>А на другий день по неї <br>І сватів своїх послав.<br>І за князя вийшла заміж <br>Проста дівчина з села, <br>І до смерті вірним другом <br>Князю Ігорю була.<br>'''''[[Image:005005147.jpg]]<br>Ярослав Мудрий'''''<br>Після ката Святополка, <br>Що замучив трьох братів, <br>Брат четвертий на престолі, <br>Ярослав розумний, сів.<br>Святополком окаянним <br>Все зруйноване було. <br>Бідувало бідне місто, <br>Бідувало і село.<br>І усю свою увагу <br>Ярослав звернув на лад. <br>І небавом Україна <br>Зацвіла, як пишний сад.<br>І небавом знову люде <br>Багатіти почали, <br>І Дніпром човни чужинців <br>Знову в Київ поплили.<br>Греки, німці, італійці, <br>Чехи, угри — всі ішли, <br>Купували, продавали <br>І у Києві жили.<br>Так живий, шумливий <br>Київ Царгородом другим став. <br>Як про друга, як про сина <br>Дбав про його Ярослав.<br>Оточив його валами, <br>Ровом, мурами обвів. <br>Укріпив його, оздобив <br>І препишний двір завів.<br>До палат ішли невпинно <br>Чужоземні посланці, <br>Князь сидів на пишнім троні <br>З грізним берлом у руці.<br>І, допущені до князя, <br>Низько кланялись посли, <br>І до ніг дари складали, <br>Що з чужини принесли.<br>В час бенкету на бандурах, <br>Гуслях, різних сопілках <br>Грали весело музики; <br>Вина пінились в чарках.<br>Співаки пісні співали, <br>Скоморохи, штукарі, <br>Розважаючи чужинців, <br>Метушились у дворі.<br>Після ситого обіду <br>Всі виходили з палат <br>Подивитись на верблюдів, <br>На муштрованих звірят.<br>І в Європі честю мали <br>Королі, князі, царі <br>Поріднитись з Ярославом, <br>Побувати у дворі.<br>Але мудрість Ярослава <br>Вся була в його ділах, <br>У державнім будівництві, <br>Владі, устрою, в судах.<br>Щоб не нищити народу <br>І народного майна, <br>Не хотів він воювати, <br>Не тягла його війна.<br>Він прогнав лише поляків <br>І, щоб ворог тихшим став, <br>Він твердиню понад Сяном — <br>Ярославль свій збудував.<br>Та ходив на печенігів <br>І черкесів під Кавказ, <br>Що на нашу Україну <br>Нападали раз у раз.<br>Та з Редедею касозьким <br>Ярославів брат Мстислав <br>Бивсь хоробро в поєдинку <br>І Редедю подолав.<br>Наш співець Боян великий, <br>Найславніший із співців, <br>Сплів йому вінок безсмертний <br>Із пісень безсмертних слів.<br>Пролетіли дні короткі... <br>Перед смертю Ярослав <br>Всіх своїх синів покликав <br>І з любов'ю проказав:<br>«Вас я, діти, покидаю, <br>Йду я в ліпшу сторону, <br>Але, діти, пам'ятайте <br>Мою заповідь одну:<br>Не сваріться,_ жийте в згоді: <br>Тільки мир збере усе, <br>А незгода, наче вітер, <br>Все по полю рознесе.<br>Як не будете всі разом <br>Йти до спільної мети, <br>Ви, державу зруйнувавши <br>Подастеся у світи.<br>Ви розгубите ту землю, <br>Що придбали вам батьки, <br>І тинятиметесь всюди, <br>Як вигнанці й жебраки».<br>Та недовго пам'ятали <br>Діти мудрий заповіт, <br>А нащадки Ярослава <br>Осміяли на весь світ...<br>[[Image:005005148.jpg]]<br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br><br><br> <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування]] української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків [[Українська література|з української літератури 5 класу]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub>
<br>  
<br>  

Версия 12:38, 18 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Похід на Царгород, Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий


Похід на Царгород
Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород.
Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень він вуликом здається,
А вночі — чудесним сном.
І з усіх країн до його   
Ллється хвилями народ.
Наші теж торговці-люде їздять в славний Царгород.     
Та не любить грек чужинців
І тримає їх в руці.
«Хоч не їдь!
Одурить, скривдить
Наші скаржаться купці.
І Олег, на греків лютий,
Став збиратися в поход:
Хоче він до України
Прилучити Царгород.   
І укрили Чорне море
Українські байдаки,
Розгорнулися вітрила,
Заспівали вояки.
Простір! Воля! Грають хвилі,
Море диха, як живе,
Мов лютує, що з піснями
Легковажний хтось пливе.
Небезпека? Вітер? Буря?
Гнуться щогли кораблів?
О, хіба згорнути крила
Важко, довго для орлів?
І гуртом за весла взятись,
Разом взятись і гребти...
 Море, море! І в негоду
Любе сміливому ти!
Так три дні плили по морю
Без турботи, без нудьги.
Ось і вежі Царгорода,
Ось і грецькі береги.
Але греки уже знали,
Що летять до них орли,
І, щоб в пристань не пустити,
Ланцюги перетягли.
І звелів Олег на берег
Витягати кораблі.
«Що ж, мовляв, як не по морю,
То поїдем по землі».
І, колеса приробивши,
Він вітрила розпустив.
І невидане тут сталось,
Най дивніше диво з див.
«Ой повій, повій ти, вітре!
Швидше коней повези!»
Зашумів-повіяв вітер,
 Покотилися вози.
Вороги перелякались,
До Олега шлють послів.
«Не руйнуй нас, все дамо ми,
Що б ти, князю, не схотів!»
«Ну, гаразд. Покора ваша
Погасила в серці гнів,
І здається, ми братами
танем з лютих ворогів.
Царю, хай моє купецтво
Вільно ходить в Царгород,
Хай торгує і купує
Вже без кривди і без шкод.
У купців не буде зброї:
Я обмежу їх число,
Щоб не більше як півсотні, їх нараз у місто йшло».
Цар згодився на умову,
Хрест святочно цілував.
Князь на Волоса, Перуна
І на меч присягу склав.
На воротях Царгорода
Князь Олег свій щит прибив.
На воротях Царгорода Український щит висів!

Княгиня Ольга

Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку,
Сіла в човен і сидить.
Чарівна сама, як ранок,
Задивилася на світ...
Білий шум на синіх хвилях,
На деревах — білий цвіт.
Любо жити на сім світі,
Щастя любого ждучи...
Ах, коли б лише згадати
Сон, що снився уночі.
Дивний сон... якісь палати,
Лицар в зброї на коні...
Ліс такий страшний, таємний.
Поле... Море вдалині.
Далі хмари, грім, пожежа,
Плач і стогін з-під землі.
Лицар-велетень в кайданах,
Кров на білому чолі.
І замислилась красуня...
Згадка в серце їй вп'ялась...
Нагло шелест... Обернулась:
Перед нею — Ігор-князь.
На йому убрання просте,
Без оздоби, без відзнак,
Лук з залізними кінцями,
Збоку стріли, сагайдак.
Привітався з нею Ігор
І сказав перевезти...
Загойдавсь на хвилях човен
І поволі став плисти.
І очей не зводить Ігор:
Що за дівчина-краса!
Заговорить: думка — сонце;
Очі — сині небеса.
Хто вона, чия і звідки,
Князь докладно розпитав,
А на другий день по неї
І сватів своїх послав.
І за князя вийшла заміж
Проста дівчина з села,
І до смерті вірним другом
Князю Ігорю була.
005005147.jpg
Ярослав Мудрий

Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престолі,
Ярослав розумний, сів.
Святополком окаянним
Все зруйноване було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.
І усю свою увагу
Ярослав звернув на лад.
І небавом Україна
Зацвіла, як пишний сад.
І небавом знову люде
Багатіти почали,
І Дніпром човни чужинців
Знову в Київ поплили.
Греки, німці, італійці,
Чехи, угри — всі ішли,
Купували, продавали
І у Києві жили.
Так живий, шумливий
Київ Царгородом другим став.
Як про друга, як про сина
Дбав про його Ярослав.
Оточив його валами,
Ровом, мурами обвів.
Укріпив його, оздобив
І препишний двір завів.
До палат ішли невпинно
Чужоземні посланці,
Князь сидів на пишнім троні
З грізним берлом у руці.
І, допущені до князя,
Низько кланялись посли,
І до ніг дари складали,
Що з чужини принесли.
В час бенкету на бандурах,
Гуслях, різних сопілках
Грали весело музики;
Вина пінились в чарках.
Співаки пісні співали,
Скоморохи, штукарі,
Розважаючи чужинців,
Метушились у дворі.
Після ситого обіду
Всі виходили з палат
Подивитись на верблюдів,
На муштрованих звірят.
І в Європі честю мали
Королі, князі, царі
Поріднитись з Ярославом,
Побувати у дворі.
Але мудрість Ярослава
Вся була в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.
Щоб не нищити народу
І народного майна,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.
Він прогнав лише поляків
І, щоб ворог тихшим став,
Він твердиню понад Сяном —
Ярославль свій збудував.
Та ходив на печенігів
І черкесів під Кавказ,
Що на нашу Україну
Нападали раз у раз.
Та з Редедею касозьким
Ярославів брат Мстислав
Бивсь хоробро в поєдинку
І Редедю подолав.
Наш співець Боян великий,
Найславніший із співців,
Сплів йому вінок безсмертний
Із пісень безсмертних слів.
Пролетіли дні короткі...
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов'ю проказав:
«Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, пам'ятайте
Мою заповідь одну:
Не сваріться,_ жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши
Подастеся у світи.
Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
І тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки».
Та недовго пам'ятали
Діти мудрий заповіт,
А нащадки Ярослава
Осміяли на весь світ...
005005148.jpg
Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.
Вислано читачами інтернет-сайту


Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.