3. Гільберг Т.Г., Часнікова О.В. Права споживачів знань // Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів:1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та ін. / За заг. ред. Бєскової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – С. 1-102.<br>
3. Гільберг Т.Г., Часнікова О.В. Права споживачів знань // Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів:1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та ін. / За заг. ред. Бєскової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – С. 1-102.<br>
-
4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352<br>с.: іл. <br>5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.<br>6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.<br><br><br>
+
4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл. <br>5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.<br>6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.<br><br><br>
Мета уроку: .Ознайомитись з основними функціями грошей та їх видами.
Головні питання уроку:
1. Функції грошей.
2. Види грошей
Економічний обмін прискорюється за допомогою використання грошей, що робить його зручнішим та дешевшим. Це, у свою чергу, сприяє зростанню рівня виробництва та споживання в країні.
Функції грошей
Найважливішим у грошах є не їхня матеріально-речова форма, а ті функції, які вони виконують. Виділяють такі функції грошей.
1) Міра вартості — ця функція здійснюється грошима тоді, коли ми зіставляємо цінності або вартості різних товарів чи послуг. Гроші виступають тут своєрідним мірилом, масштабом для співставлений. Адже щоб виміряти вагу—нам потрібні гирі, щоб виміряти довжину — метр, щоб визначити відстань між планетами та зорями — світловий рік тощо. Гроші нам потрібні, щоб виміряти вартість даного товару або послуги. Завдяки грошовій системі відпадає потреба виражати ціну кожного продукту через усі інші продукти, на які можливо його обміняти. Використання грошей, як загального знаменника, означає, що ціну будь-якого продукту можна виразити через певну кількість грошових одиниць. Таке використання грошей дає змогу учасникам обміну легко порівнювати відносну цінність товарів і ресурсів. Таке зіставлення полегшує процес прийняття раціонального рішення. Як міра вартості, гроші використовуються і в операціях з майбутніми платежами.
Міра вартості — це єдина функція грошей, яку вони можуть виконувати ідеально. Наприклад, у людини в кишені немає грошей, але вона подивилася на етикетку або цінник і з'ясувала ціну товару чи послуги. Отже, гроші виміряли для неї вартість певного товару, надали інформацію про його піну, хоча цих грошей у наявності в людини на даний момент і не було. Людина подумки зіставила ціну даного товару з іншими та з власними доходами, і зробила відповідний вибір. Без функції грошей як міри вартості було б неможливим прийняття раціональних рішень щодо розподілу ресурсів, доходів, здійснення перспективних розрахунків, визначення узагальнюючих показників тощо. Неможливо було б визначити також і ефективність механізму господарювання як на рівні фірми, так і на рівні національної економіки в цілому, адже зіставити результати виробництва та витрати можна лише в грошовій формі. 2) Засіб обігу. Більшість економістів вважає, що саме ця функція є особливо важливою. Змістом цієї функції грошей є їхнє використання як посередника під час обміну одних товарів (послуг, робіт) на інші, а також у ролі платіжних засобів під час купівлі-продажу товарів, сплати податків та боргів, виплати пенсій і заробітної плати, здійснення різних майнових угод (застави, оренди, кредиту тощо). Щоразу, коли ми розраховуємося за певну річ грошима, гроші виконують саме функцію засобу обігу. Обмін «гроші — товар» здійснюється за схемою: Т - Г - Т. де Т— товар (послуга, робота тощо), Г— гроші, (Г — Г) — продаж товару, тобто обмін товару на гроші. (Г — Т) — купівля товару, тобто обмін грошей на товар. Особливим виявом функції засобу обігу є використання грошей як засобу платежу. Це пов'язано із ситуаціями, коли рух грошей і товарів розірваний у часі: наприклад, товар покупець отримав, але замість грошей надав продавцю боргову розписку — вексель, що зазначає зобов'язання сплатити певну суму у визначений термін. 3) Засіб нагромадження — цю функцію гроші виконують як засіб зберігання та примноження багатства. Зміст цієї функції полягає в тому, що гроші виступають як фінансовий актив, який зберігається після реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечує купівельну спроможність в майбутньому.
Види грошей
Сучасні гроші бувають таких видів: • монети; • казначейські білети (паперові гроші); • банкноти (банківські білети); • замінники грошей або грошові сурогати (вексель, чек, кредитна картка тощо); • банківські депозити. Монети — не металеві гроші, що використовуються для здійснення дрібних видів покупок. Монети в сучасних умовах є символічними грішми, оскільки їхня дійсна вартість, тобто вартість самого металу, менша вартості, позначеної на монеті. Це робиться навмисне для того, щоб упередити переплавку символічних грошей з метою їхнього прибуткового продажу у вигляді зливків.
Рис 1. Монети України
Казначейські білети (паперові гроші) випускає міністерство фінансів (або казначейство) для покриття державних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювалися на золото. Вони не мають власної вартості, але мають декретну вартість, тобто вартість, яку визначила держава. Отже, паперові гроші тому гроші, що так сказала держава, а не тому, що їх купують за який-небудь дорогоцінний метал. Кожен приймає паперові гроші в обмін на щось, оскільки він упевнений, що вони в будь-який момент можуть бути обмінені на реальні блат та послуги. Загальна прийнятність наявних паперових грошей підтримується також згодою держави приймати їх під час сплати податків та інших фінансових зобов'язань.
Рис 2. Казначейські білети України
Банківські білети, або банкноти — не боргові зобов'язання банку. Спочатку не були посвідчення банкіра про те, що він отримав на зберігання певну кількість золота і поверне її власникові за першою вимогою. Ці банківські розписки почали самостійний рух, їх приймали під час розрахунків. Поступово право випуску банкнот перейшло до центральних банків країн. Спочатку банкноти обмінювалися на золото, а їхній випуск пов'язувався із золотим запасом країни. Але на початку 30-х років XX ст. банкнота втрачає зв'язок із золотом та реальними потребами економіки в грошах. Отже, сучасна банкнота за своєю природою наближається до казначейських білетів (паперових грошей).
Замінники грошей — це комерційні цінні папери, призначені для здійснення платежів та укладання майнових угод. Вексель — це письмове зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений термін. Вексель не випадково називають торговими грошима, бо він може розпочати самостійний рух, якщо власник векселя розрахується ним з іншою особою, зробивши у ней час особливий передатний напис — індосамент. Вексель можна передати банку, отримавши борг раніше зазначеного на векселі терміну (банк бере за таку операцію певну плату).
Рис 3. Вексель
Чек — це наказ власника банківського рахунку банку перерахувати певну суму кошті» на користь пред'явника чека.
Рис 4. Чек
Банківські картки бувають дебетові — розрахуватися за придбані товари та послуги за допомогою цих карток можна лише в межах тієї грошової суми, яка є на рахунку власника картки, і кредитні — за клієнта платить банк, надаючи йому кредит, який потім власник картки повертає кредитору. На сьогодні в Україні вже нараховується 4,251 мли. банківських карток. Вітчизняні банки турбуються не тільки про залучення грошей через проекти виплати зарплати та видачу готівки через установлені на підприємствах банкомати, але й про розвиток мережі, що приймає картки до оплати.
Рис 5. Банківські картки для придбання товарів
Банківські депозити (депозитні гроші) — це своєрідний засіб відображення і контролю за станом і рухом коштів власника грошей, котрий передав їх до банку. За тривалий період своєї історії банки запропонували різні методи залучення грошей. Зараз найбільш поширеними є три різновиди депозитів (рахунків, внесків): • депозити до запитання — гроші з нього рахунку власник може взяти в будь-який час. Ці депозити ще мають назву «чекові депозити», оскільки зняти гроші можна за допомогою чеків. Кошти на рахунку до запитання банк не може віддати в позику на тривалий термін — а раптом власник захоче забрати свої гроші! Тому банк не дуже зацікавлений у збільшенні саме такого виду депозитних рахунків. За депозитами до запитання або зовсім не нараховуються відсотки, або ж нараховуються за дуже низькою ставкою; • строкові депозити — гроші покладені на певний термін, до закінчення якого власник не буде вимагати повернути їх назад. Такі депозити більше влаштовують банк, оскільки тепер він може спокійно надавати ці гроші в позику до закінчення зазначеного строку. Тому за строковими депозитами банк нараховує вищі відсотки вкладникам. Зазвичай, якщо у вкладника виникне потреба терміново забрати кошти, не чекаючи закінчення строку, на який гроші покладені до банку, — він може це зробити, але тоді втратить ті високі відсотки, які банк нарахував на його строковий депозит;
• ощадні депозити — не дозволяють знімати гроші з рахунку за допомогою чеків, але приносять певний відсоток і за ними можна отримувати гроші негайно (наприклад, за допомогою ощадної книжки). Є також поняття «електронні гроші». Воно означає переведення грошей з рахунку на рахунок, нарахування відсотків та здійснення інших операцій без участі паперових носіїв грошей, а за допомогою електронних сигналів. Отже, електронні гроші — це ті ж депозитні гроші, використання яких грунтується на електронній техніці.
Контрольні завдання
1. Розкрийте зміст поняття "міра вартості".
2. Поясніть схему обміну "товар - гроші".
3. Що є проявом функції грошей?
А. Міра вартості
Б. Засіб обігу
В. Засіб нагромадження
Г. Світові гроші
4. Сучасні гроші бувають таких видів:
А. Монети
Б. Мушлі
В. Шкури тварин
Г. Розписки
5. Поясніть різницю між строковими та ощадними депозитами.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Роль грошей у житті держави і споживача”, Савєльєва Л.Л., вчитель економіки, Тетіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
2. Урок на тему "Гроші", Артеменко Є.М., вчитель економіки, Житомирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
3. Гільберг Т.Г., Часнікова О.В. Права споживачів знань // Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів:1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та ін. / За заг. ред. Бєскової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – С. 1-102.
4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл. 5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999. 6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.
Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
